Біографія Ліни Костенко

1. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЛІНИ КОСТЕНКО
Шалапай Соломії

2. ЛІНА ВАСИЛІВНА КОСТЕНКО - УКРАЇНСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ-ШІСТДЕСЯТНИЦЯ,
ПОЕТЕСА. ЛАУРЕАТ ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ (1987), ПРЕМІЇ
АНТОНОВИЧІВ (1989), ПРЕМІЇ ПЕТРАРКИ

3. НАРОДИЛАСЬ У РОДИНІ ВЧИТЕЛІВ.
У 1936 РОЦІ РОДИНА ПЕРЕБРАЛАСЬ ІЗ РЖИЩЕВА ДО КИЄВА, ДЕ МАЙБУТНЯ ПОЕТЕСА ЗАКІНЧИЛА СЕРЕДНЮ ШКОЛУ.
ЛІНА КОСТЕНКО, 1948 РІК
ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ НАВЧАЛАСЯ В КИЇВСЬКОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ ІНСТИТУТІ, А ЗГОДОМ —
У МОСКОВСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ ІНСТИТУТІ ІМЕНІ О. М. ГОРЬКОГО, ЯКИЙ ЗАКІНЧИЛА В 1956 РОЦІ.

4. ЗБІРКИ ЇЇ ВІРШІВ «ПРОМІННЯ ЗЕМЛІ» (1957) ТА «ВІТРИЛА» (1958) ВИКЛИКАЛИ ІНТЕРЕС ЧИТАЧА Й
КРИТИКИ, А ЗБІРКА «МАНДРІВКИ СЕРЦЯ» (1961) НЕ ЛИШЕ ЗАКРІПИЛА УСПІХ, А Й ЗАСВІДЧИЛА
СПРАВЖНЮ ТВОРЧУ ЗРІЛІСТЬ ПОЕТЕСИ, ПОСТАВИЛА ЇЇ ІМ'Я ПОМІЖ ВИЗНАЧНИХ МАЙСТРІВ
УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
 Знову чую російську мову,
Мову рідкісної краси...
Прошуміли вікнами знову
непроглядні брянські ліси.
 Обступила темні ялини
полохливих берез юрба.
Їх далеко десь мла поглине,
голуба, голуба, голуба...
Опустити скло непротерте,
все, що бачиш, душею обнять,
і задуматись, і завмерти,
і до самої ночі стоять...
 На моє непокрите волосся
окадає легка курява.
Крізь важку вечорову просинь
проступає вогнями Москва.
 * * *
Найрідніше моє Підмосков"я,
я сходила твої гаї.
Там спіткала свою любов я,
не таїла від тебе її.
 Ти до мене привітно торкалось
молодими руками ялин.
Ти за щастя моє боялось,
хоч не знало ніяких причин.
 Ти дивилось на мене тривожно
голубими очима озер...
Ну, то як же у світі можна
відірватись від тебе тепер?
 Поїзд виїхав з Підмосков"я -
серцем я відчуваю межу.
Нерозривне з моєю любов"ю,
я тебе бережу, бережу...
 Зберігай же і ти ознаки -
на березах зарубки слід -
щоб було мені де поплакать,
як вернусь через кілька літ.
 1957