2. Метою виховання і навчання в нашому
суспільстві є всесторонній розвиток
особистості. У зв’язку з цим стоїть завдання:
теоретично обґрунтувати і практично
реалізувати таке навчання, яке б
забезпечило формування особистості, яка б
володіла високими духовними потребами,
розвиненими пізнавальними здібностями.
Це у свою чергу диктує необхідність так
будувати пізнавальну діяльність на уроці,
щоб забезпечити розвиток їх творчої
активності.
3. Термін „розвивальне навчання”
належить великому
швейцарському педагогу Йоганну
Песталоцці (1746-1827), одному
із засновників дидактики
початкового навчання.
Цю ідею К.Д. Ушинський назвав
„великим відкриттям Песталоцці” і
всіляко розвивав її у своїх
підручниках, особливо у
фундаментальній праці „Людина як
предмет виховання”
4.
5. Навчання розглядається
як винятково зовнішній процес, який
узгоджується із ходом розвитку, але сам по
собі не бере участі в останньому, нічого в
ньому не змінює і швидше використовує
досягнення розвитку.
6. Навчання і є розвиток, повністю зливається з
ним, кожний крок у навчанні відповідає кроку
в розвитку.
За цією теорією, будь-яке навчання є
розвивальним
7. Розвиток розглядається як незалежний від
навчання процес, а саме навчання, у ході
якого дитина одержує нові форми поведінки,
розуміється як тотожне розвитку
8. фізична
духовна
громадянська
морально-етична
естетична
(Тісно взаємопов’язані, взаємодоповнюють і
підсилюють один одного)
9. забезпечення активної позиції дитини
стимулювання її творчості
потребу в засвоєнні нових знань і
способів дій
10. по-перше, бути посильним для засвоєння за
відведений час
по-друге, бути корисним у майбутній
діяльності школяра
11. засоби наочності
слова вчителя
(у різних формах)
шкільна книжка
(підручник з навчальним
книжковим комплексом)
технічні засоби
навчання
13. Пояснювально-ілюстративний
(при повідомленні фактичного матеріалу,
при відтворенні раніше вивчених знань)
Репродуктивний
(при формуванні умінь і навичок)
Проблемно-пошуковий
(при вивченні нового матеріалу)
14. Розвивальне навчання – це перш за все
проблемне навчання, при якому головну
роль виконують проблемно-пошукові
методи навчання:
проблемний виклад матеріалу
евристичні бесіди
дослідницькі роботи
навчальні дискусії
17. Розкрити перехід Київської
Русі від ранньофеодальної
держави до феодальної
роздробленості
18. Чому Володимир Мономах зміг розгромити
половців і визволив Русь від половецької
загрози, але так і не зміг об'єднати її в
міцну єдину державу?
19. Володимир Мономах не зміг об'єднати
землі в міцну державу, так як не мав
соціальної опори, а князі та бояри прагнули
до самостійного управління у своїх землях
20. Даний пункт уроку розглядається через проблемні питання:
а ) коли і звідки на Русі з'явилися половці?
б) чи були половці в спорідненості з печенігами або хозарами?
в) як називали Володимира. Мономаха його сучасники?
г) відомо , що в XIV столітті московські князі володіли
«шапкою Мономаха». Як могла вона дістатися їм у спадок?
Для чого москвичам потрібна була ця шапка?
д) чи можна було в XII столітті налагодити мирне співіснування
русичів і половців? Що намагався зробити для цього Володимир
Мономах?
е) коли Русь воювала з половцями частіше - в 20 -х або 70 -х
роках XII століття? Чому?
21.
22. Розкрити цілі і
сутність Хрестових
походів. Навчити
учнів порівнювати,
робити аналіз
історичних фактів,
узагальнювати
історичний матеріал.
23. Чи можна Хрестові походи
назвати великим
переселенням народів?
Як, на вашу думку, Хрестові
походи були
загарбницькими чи ні? Чому?
У ході вивчення теми ця проблема
учнями вирішується.
24. Психологами встановлено, що саме в групі
дітей, які спільно працюють, створюються
сприятливі умови для розвитку
самостійності мислення, пізнавальної
ініціативи дитини.
26. Розвивальний вплив навчання найбільше
визначається тим, як саме воно
організоване. Тому при моделюванні уроку
важливо, щоб високий навчальний
результат досягався не будь-якою ціною, а
поєднувався з розвитком пізнавальних
можливостей і потреб дитини.
