1. Саврань Наш рідний край

2. Із глибини віків «Сказания ведут в года, Разящие, как плети, Когда турецкая орда Грязнила степи эти. И уцелело словно брань Звучащая упрямо, Их слово тюрское "Саврань", Что означает - яма. А может быть, совсем не так, И это было б лесней, Что здесь народ был петь мостак, И "Савра" - это песня. Твердят иное старики, Что предки передали: А предки их - сечевики, Врага отсюда гнали. В бою последнем тяжело Был воин Савва ранен, Тогда отсюда и пошло Название Саврани.»

3. На півночі Одеської області, там, де Савранка впадає у Південний Буг, де шумить листям віковий ліс, розташоване селище міського типу Саврань. Сучасну адміністративно-територіальну одиницю Савранщіни становить Савранський район Одеської області. На його території 32 тис.га ріллі, 11.5 тис.га дубових і соснових лісів, близько 600 га зайнято лісозахисні смуги, в земних надрах знаходиться золотоносні руда, запаси граніту, піску, глини. За його території протікають три річки: Південний Буг, Савранка та її ліва притока Яланець.

4. Датою заснування Саврані вважається 1642, коли на цьому місці була побудована польська фортеця Форт Конецполь, що носила також назву Усть-Саврань (Усть-Саврон). Фортеця була побудована для оборони проти турецько-татарських нападів.Концепольске укріплення було прикордонним пунктом Польщі. У XVII столітті Саврань неодноразово витримувала напад турків і татар, у XVIII столітті - напади гайдамаків.

5. За часів Російської Імперії Саврань - місто Балтського повіту Подільської губернії.Поблизу Саврані виявлена стоянка Буго-Дніпровської культури. В околицях Саврані знайдено безліч татарських надгробних пам'ятників XIV століття.

6. Савранський край - барвистий куточок Одещини, багатий легендами, билинами, цікавий своєю історією. Перша згадка про Саврані зустрічаються в історичних документах починаючи з другої половини 13 століття. Форт Конецполь або Усть-Саврань був побудований в 1642 році і служив одним з фортпостов оборони подільських земель від нападу татарських і турецьких орд.

7. На околиці Саврані вздовж правого берега Південного Бугу є високі могили. За твердження археологів це погребальні могили стародавніх племен, які жили вздовж берега річки. В подальшому ці могили використовувались як сигнальні пости. Стародавні поселення в Саврані та на її околицях виявлено археологічними експедиціями м. Києва та м. Одеси.

8. Працівник Одеського археологічного музею Кравченко Н.А. пояснює, що на правому березі р.Савранки при впадінні її в р.Буг було розташоване поселення раннє-слов'янського часу ІІІ—ІV віку нашої ери. Це поселення відноситься до так званої культури полів схоронення черняхівського типу. Колись це селище мало статус містечка і було розкидане на піщаній низовині, що мала в багатьох місцях болота. Це селище було ніби об’єднанням кількох маленьких, відокремлених великими піщаними просторами сіл і хуторів, де мешкало українське населення, та центру, в якому переважало єврейське населення.

9. Саврань – дивна пісня моя. Саврань – милий спів солов’я. Саврань – яблуневий той цвіт, Що буяє в садах понад шість сотень літ. Саврань – це ліси і поля. Саврань - гомін рік іздаля. Саврань – буйні трави в росі, Наче промінь ясний у дівочій косі. Саврань – голубі небеса. Саврань – неповторна краса. Саврань – праця не на зорі: Славлять землю свою люди там трударі.