3. Масив опрацювань
(13 місяців)
Опрацьовано - 1871 матеріал у
восьми донецьких виданнях, з
яких
1308 матеріалів друкованих ЗМІ
563 матеріал І-net видань
4. Сумарні результати моніторингу
донецьких ЗМІ
(лютий 2012 р.- лютий 2013 р.)
“ЗАДЖИНСОВАНІСТЬ”
Матеріалів з ознаками замовності чи
неналежного маркування виявлено в
середньому 28 %.
• друковані ЗМІ “заражені” цим значно
сильніше – 32 %;
• І-net видання мають показник - 17%.
5. Наявність матеріалів у відсотках з ознаками
замовних в донецьких ЗМІ за 13 міс.
(оцінка донецьких експертів)
35%
32%
30%
28%
25%
20%
17%
15%
12% 12%
10% 10%
10% 9%
8%
7%
5% 5%
5%
0%
Друковані ЗМІ Електронні ЗМІ В середньому
Політична "джинса" % Комерційна"джинса" %
Неналежне маркування % Всього %
6. Сумарні результати моніторингу донецьких
ЗМІ
ВІДПОВІДНІСТЬ СТАНДАРТАМ ЖУРНАЛІСТИКИ (mac -
6 балів)
Друковані ЗМІ вийшли лише на 3,74 бали,
і-net видання отримали 4,03 бала.
7. Проблемні питання в дотриманні
стандартів
Відповідність критеріям журналістики
(mac - 1 бал)
Друковані ЗМІ
Баланс думок / точок зору - 0,38
Повнота предст.фактів /інф. по
проблемі - 0,53
І-net видання
Баланс думок / точок зору - 0,21
Повнота предст.фактів /інф. по
проблемі - 0,61
9. Характерні риси інформаційної
політики
Характерними рисами контенту більшості місцевих ЗМІ в
регіоні є некритичність щодо дій влади, славослів’я на її
адресу, поверховість інформаційних потоків, занижена
інтелектуальність, уникнення гострих або незручних
тем, самоцензура.
Ясно, що вказаний стан змісту наших газет не пояснюється
незнанням журналістських стандартів рядовими
журналістами.
Це - відповідна інформаційна політика, позиція тих, хто її
визначає.
10. Журналістика як бізнес стає
жертвою влади
Суспільна інформація в ЗМІ із категорії діяльності «для
спільного блага» стає товаром. Однак, мета товарної
моделі журналістики погано співвідноситься з
традиційними цінностями - свободою слова, соціальною
відповідальністю та незалежністю і розуміється як
заробляння грошей.
Товарно-споживчий підхід зробив журналістику
бізнесом, і, як всякий бізнес в Україні, журналістика
практично стала жертвою владного контролю і
залежності.
Що ми і бачимо в конкретно взятому регіоні як зі змісту
матеріалів медіа, так і зі ставлення влади до журналістів.
11. Резюме
Отже, як не дивно, мають рацію в своїх претензіях до наших ЗМІ і
влада, і громадськість. Тільки з різних сенсах.
Зміст місцевих медіа, як доказав моніторинг, дійсно
наповнений матеріалами не дуже професійними і не
дуже якісними. І в цьому посадовці мають деяку
рацію.
Та ще частіше він свідчить про несвободу і
підпорядкованість керівників видань, готовність
працювати в режимі «чево изволите?» однієї частини
журналістської спільноти і брак громадянської
сміливості у другої.
Звичайно є і професійна, і соціально відповідальна журналістика.
Завдяки їй ще підтримується реноме професії. Проте саме така
журналістика виявляться під найбільшим тиском, саме її чиновники
мріють «задушити в обіймах» та саме вона все більш помітною мірою
витискається на узбіччя.