До 70-річчя визволення Києва і річниці визволення України від нацистських загарбників і їх союзників. Презентація на тему "Визволення України". Автор - Гук Олександр Іванович, вчитель історії Київського спортивного ліцею-інтернату

1. Визволення
України від
нацистських
загарбників

2. 17 липня 1942 –
2 лютого 1943 р.
• оточення 300тисячної армії
фельдмаршала
Ф. фон Паулюса;
• знищення
четвертої частини
німецьких військ на
радянському фронті.
Сталінградська
битва
Легендарний "будинок Павлова" один із опорних пунктів радянської
оборони. Втрати вермахту від
радянського вогню тут перевищили
втрати при захопленні Парижу.
Оборону в цій "фортеці" тримали 30
бійців 13-ої гвардійської дивізії, з них
семеро українців

3. Початок визволення України
Поштовх
Сталінградська
битва
Полонені німці з 11-го піхотного
корпусу, який здався у полон
Грудень 1942 р.
с. Півнівка
(Ворошиловградська
область) – перший
населений пункт
визволений від
німців

4. Наступ радянської армії
16 лютого
1943 р.
Звільнення Харкова
Радянська піхота у битві за
Харків, лютий 1943 року
Лютий 1943 року. Уродженець Сумщини,
командир 3-ї танкової армії генерал Павло
Рибалко в центрі визволеного Харкова
Вихід на лінію Зміїв – Червоноармійськ – Слов'янськ - Ворошиловград

5. Німецький контрнаступ
Лютий –
березень
1943 р.
• захоплено Харків і
Бєлгород;
• спроба оточення
військ Центрального і
воронезького фронтів.
• перехід до позиційної
війни.
Гітлер (ліворуч) тисне руку командиру
групи армій "Дон" Еріху фон Манштейну,
бажаючи йому успіху у планованому
контрнаступі

6. 5 липня –
26 серпня
1943 р.
Дзвіниця на честь загиблих на
Прохоровому полі
Курська битва
• спроба літнього
німецького наступу на
Курській дузі
(операція
“Цитадель”);
• спроба реваншу за
Сталінград;
• с.Прохоровка –
грандіозна танкова
битва;
• поразка німецького

7. 23 серпня
1943 р.
Визволення
Харкова
ХарківськоБєлгородська
операція
Зруйнований Харків. 1943 рік
Воронезький
фронт
Степовий
фронт
Завершення Курської битви

8. Масове визволення України
Поштовх
Курська битва
Орден Б.Хмельницького,
заснований 10 жовтня
1943 р. з ініціативи
М.Хрущова
• перехід в наступ всіх
радянських фронтів;
• перехід стратегічної
ініціативи до рук
радянського
командування.
Кулеметний
розрахунок
веде
вогонь по
німцях

9. Визволення Лівобережної України
Перший етап
(серпень – вересень 1943 р.)
Десантники
перед
атакою
Пам'ятний знак на честь
визволення Чернігова.
21 вересня 1943 р. – визволення
Чернігова і початок форсування
Дніпра
• розгром
німців на
Лівобережній Україні, у
Донбасі ( Донбаська
операція) та вихід до Дніпра
в районі Дніпропетровська;
•створення 21 плацдарму на
його правому березі.
Солдати
Вермахту
готують
вогневі
позиції для
оборони
Дніпровського
валу. Осінь
1943 р.

10. Визволення Лівобережної України
Другий етап
(жовтень – грудень 1943 р.)
Наступ радянських військ під Мелітополем.
Сучасна історична реконструкція
Хрест Меморіалу
на Чапаєвських
висотах,
Запорізька
область
• знищення ворога у районі
Запоріжжя і Мелітополя;
• створення власних
стратегічних плацдармів на
правому березі Дніпра в
районі Києва та Кременчука.
Бій біля греблі Дніпрогесу.
Запоріжжя, 1943 р.

11. Визволення Лівобережної України
“Сірі піджаки”
поспіхом мобілізовані
і непідготовлені
радянські
новобранці
“ Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього…
Німці засіли за цегляними мурами одного металургійного
комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не
придумали нічого кращого, як кинути в атаку кількасот
новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та озброїти.
Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і
ворог, підпустивши їх майже впритул, викосив до ноги. Уся
крига стала криваво-чорною від трупів ”.
Письменник А.Дімаров

12. Визволення Лівобережної України
”…Необхідно добитися того,
щоб при відході з районів
України не залишилося
жодної людини, жодної
голови худоби, жодного
центнеру зерна, жодної рейки;
щоб не зберігся жоден дім,
жодна шахта, яка б не була
виведена з ладу на довгі
роки; щоб не лишилося
жодного колодязя,
який би не був отруєний.
Противник повинен знайти
дійсно повністю спалену
і зруйновану країну… ”
З розпорядження
рейхскомісара України
Е.Коха представникам
німецької адміністрації
від 6 вересня 1943 р.
Політика
“спаленої землі”
Село Корюківка на Чернігівщині після
каральної операції нацистів

13. Битва за Дніпро ( осінь 1943 року)
Суть:
- подолання
радянськими
військами “
Східного
валу”.
“ Східний
вал” –
система
німецьких
укріплень по
Дніпру
А.Гітлер:
”Швидше Дніпро потече назад,
ніж росіяни зможуть його
взяти ”.

14. Битва за Дніпро
Співвідношення сил у битві за Дніпро
Німеччина
СРСР
Співвідношення
Особовий
склад
1 240 тис.
2 633 тис.
1 : 2,1
Танки
2 100
2 400
1 : 1,1
Гармати і
міномети
12 600
51 200
1:4
Літаки
2 100
2 850
1 : 1,4

15. Форсування Дніпра
Початок –
21 вересня 1943 року
Наслідок – створення
протягом вересня
плацдарму на правому березі
21
Радянські солдати готують плоти для форсування Дніпра, 1943 р.
Таку потужну водну перешкоду передові частини
радянських військ форсували з ходу, на підручних засобах,
не чекаючи підходу основних сил і прибуття понтонів

16. 1943 р.
Залишки оборонних
споруд лінії “Вотан”
Німецький станковий
кулемет MG-42
Лінія “Вотан”
у степу між Азовським морем і
Запоріжжям німці збудували
грандіозну лінію оборони, яка була
складовою частиною оборонного
рубежу “Східний вал”;
проходила вздовж правого
берега річки Молочної та складалася
з 3 – 4 оборонних рубежів глибиною
до 40 км. та включала протитанкові
рови, мінні поля, дротяні
загородження, кулеметні майданчики;
довжина лінії оборони склала 150
км.;
найважливішими опорними
пунктами лінії оборони стали
Запоріжжя та Мелітополь.

17. Лінія “Вотан”
Штурм лінії “Вотан” на
р.Молочній. Жовтень, 1943 р.
Діорама
Перепоховання останків
радянських воїнів, які
загинули при прориві лінії
“Вотан”, 2009 рік.
Штурм лінії “Вотан” радянські
війська почали 26 вересня 1943 р.
Останні укріплення були взяті 5
листопада того ж року. У боях по
оволодінню неприступними
укріпленнями прийняли участь
понад 5 млн. радянських
військовослужбовців.
14 жовтня від окупантів
було звільнено
Запоріжжя, 23 жовтня –
Мелітополь.

19. Перейменування
фронтів
1943 р.
Фронти радянських військ, що діяли на території України
Воронезький
фронт
Перший
Український
фронт
Радянські війська. 1-й
український фронт. Літо
1944 року
Степовий
фронт
Другий
Український
фронт
ПівденноЗахідний
фронт
Південний
фронт
Третій
Український
фронт
Четвертий
Український
фронт
Прапор 2-го Українського фронту на
Параді Перемоги. 24 червня 1945 р.
Солдати Четвертого Українського
переходять Сиваш

20. Командуючі фронтів
Під час Сталінградської
битви командував ПівденноЗахідним фронтом;
проявив талант полководця
командуючи Воронезьким
фронтом в ході Курської битви;
бере участь в битві за Дніпро.
Микола Ватутін –
командуючий І
Українським фронтом
Пам'ятник генералу Ватутіну
в Києві. «Герою
Радянського Союзу
генералові ВАТУТІНУ від
українського народу»

21. Командуючі фронтів
в якості командувача
Калінінським фронтом успішно
діяв під час контрнаступу під
Москвою;
в Курській битві війська
Степового фронту Конєва
захопили Білгород, а згодом
зайняли Харків;
з жовтня 1943 р. до травня 1944
р. – командувач ІІ Українським
фронтом.
Іван Конєв –
командуючий ІІ
Українським фронтом
Меморіальний комплекс
«Висота Конєва» в
Харківській області

22. Командуючі фронтів
у ході Сталінградської битви
брав участь у ліквідації
спроби Манштейна прорвати
кільце оточення 6-ї армії;
у лютому 1943 року
призначений командуючим
Південним, а з березня —
Південно-Західним фронтом.
Родіон Малиновський
– командуючий ІІІ Українським
фронтом
Бюст Малиновському в Хабаровську

23. Командуючі фронтів
був автором плану
Керченсько-Феодосійської
наступальної операції;
брав участь в Сталінградській
битві;
з березня 1943 р. –
командуючий Південним
фронтом.
Федір Толбухін –
командуючий ІV
Українським фронтом
Пам'ятник
Ф.Толбухіну в Москві

24. Визволення Києва
Особливість:
• наказ Сталіна про
взяття міста до річниці
Жовтневої революції.
Бій радянських солдат
при звільненні Києва
Підготовка до
битви за
Дніпро
Макет бліндажа командувача 1-м Українським
фронтом генерала армії Ватутіна

25. Битва за Київ
Перший етап
Форсування Дніпра на Букринському плацдармі
Генерали, які командували операцією з
визволення Києва (зліва направо): Ватутін,
Рибалко, Москаленко
Наступ на Київ з
плацдарму в
районі с. Великий
Букрин
(Букринський)
міцна німецька оборона
і великі втрати з
радянської сторони –
ідея про перенесення
напрямку наступу

26. Битва за Київ
Другий етап
Фрагмент діорами «Битва за Київ.
Лютізький плацдарм. 1943 рік »
Наступ на Київ з
плацдарму
поблизу с. Лютіж
(Лютіжський)
Таємна переправа
сил на північ Києва
Радянські танкісти рухалися із запаленими фарами, з
виючими сиренами, знищили і розганяли фашистів вогнем
кулеметів і гармат
Прорив німецької
оборони

27. Битва за Київ
Взяття Києва
6
листопада
1943 р.
Людвік
Свобода
виступає
перед
особовим
складом,
14 квітня
1943 року
Хрущов утішає жінку на вулиці
звільненого Києва у листопаді 1943 р.
- Визволення частинами І Українського фронту;
- першими до міста увійшли частини танкової армії
П.Рибалка;
- участь у визволенні міста 1-ої окремої чехословацької
бригади ( очолював Л.Свобода);
- втрати – близько 480 тис., з них – 260 тис. вбитих.

28. Плани радянського командування
на 1944 рік
Члени Ставки Верховного
Головнокомандування
за розробкою планів наступу
Стратегічні:
остаточне
витіснення
військ
противника з території СРСР;
повний розгром Німеччини та її
союзників.
Тактичні:
завдання ворогові головного
удару на території України силами
Українських фронтів, поповнених
місцевим населенням;
розгром ворожих угруповання
військ “Південь” та “А”;
вигнання противника з районів
Правобережної України і Криму.
Катюша (реактивна установка)

29. Співвідношення сил сторін
на території України
Українські
фронти
Гітлерівська
група армій
“Південь”
Особовий склад
2,3 млн.
1.8 млн.
Танки і САУ
2 000
2 200
Гармати і
міномети
28 800
16 800
Літаки
2 370
1 760

30. Звільнення Правобережної України
24 грудня 1943
–
15 січня 1944 р.
Колона танків Т-34, січень 1944 р.
ЖитомирськоБердичівська
операція

31. Звільнення Правобережної України
24 січня –
7 лютого 1944
р.
КорсуньШевченківська
операція
(“Другий Сталінград”)
Суть: оточення і знищення
Німецький
генерал
Вільгельм
Штеммерман,
який загинув
при прориві
радянського
кільця
оточення
військ німецької армії
“Південь” під командування
Еріха фон Манштейна.
Значення: відкрито
шлях до визволення
Правобережної України.
Німецькі танки під Корсунь-Шевченківським

32. Звільнення Правобережної України
27 січня –
11 лютого 1944
р.
Пам'ятник воїнамодносельцям у
селі Доросині
Рожищенського
району Волинської
області. Фото 1974
року
Обеліск Слави на честь
воїнів радянської армії,
встановлений у селі
Кримне
Старовижівського
району Волинської
області
РівненськоЛуцька операція
Суть: очищено від
окупантів Правобережну
Україну і частину
західноукраїнських земель.
Танк Т-34 Героя Радянського Союзу Б.Кошечкіна,
який першим увірвався до Шепетівки. Визволення
Шепетівки стало заключним етапом РівненськоЛуцької операції

33. Звільнення Правобережної України
4 березня –
17 квітня 1944 р.
ПроскурівськоЧернівецька
операція
Суть:
розкол залишків
військ ворога на дві частиниі
вихід радянських військ у
передгір’я Карпат.
Партизани Буковини повертаються
у звільнені Чернівці
Мешканці Вінниці вітають 38-му армію Першого
Українського фронту, яка звільнила місто внаслідок
Проскуровсько-Чернівецької операції. Березень 1944 р.

34. Звільнення Південної України
30 січня –
29 лютого 1944
р.
НікопольськоКриворізька
операція
Суть: звільнено райони,
багаті марганцевими та
залізними рудами.
Місто Нікополь. Гармата-пам'ятник
воїнам визволителям
Полонені вороги

35. Звільнення Південної України
5 березня –
17 квітня 1944 р.
Суть:
УманськоБотошанська
операція
вихід до
державного кордону СРСР і
перенесення бойових дій на
територію Румунії.
Радянські бійці з мешканцями
звільненого села
Німецька “Пантера” програла поєдинок з Т34. Уманська операція

36. Вихід на державний кордон СРСР
26
березня
1944 р.
Державний кордон
відновлено.
26 березня 1944 р.
В ході Умансько-Ботошанської
операції війська 2 Українського
фронту маршала І.Конєва
стрімко форсували ріку Дністер
та 26 березня 1944 р. вийшли на
річку Прут – державний кордон
СРСР і Румунії.
Звільнену ділянку державного
кордону по Пруту прийняв під
охорону 24-й прикордонний полк
полковника Капустіна.
Підрозділи цього полку
вступили тут у нерівний та
жорстокий бій з ворогом на
початку війни.

37. Звільнення Південної України
Одеська операція
26 березня –
14 квітня 1944 р.
Суть:
звільнення Одеси та
частини причорноморських
територій.
На Одесу
Частини Червоної армії проходять вулицями
звільненої Одеси 10 квітня 1944 р.
Визволителі на “Віллісі”. Одеса, 10 квітня 1944 р.

39. Особливості звільнення
Здійснення військових проривів силами
стрілецьких військ, а не механізованих
Радянські піхотинці переходять через озеро Сиваш. Листопад, 1943 р.

40. Особливості звільнення
Велика кровопролитність боїв
Похорон героя, який загинув в
ході звільнення Одеси
Радянські воїни форсують Дніпро в 1943 р.

41. Особливості звільнення
Нестача зброї і боєприпасів, якісного
обмундирування і харчування
Ю. Непринцев. Форсування Дніпра.
1954 р.
Радянські солдати у Дніпрі

42. Особливості звільнення
Проведення масових мобілізацій
«Підлітків силою забирали на фронт,
Ідеологічне
не питаючи паспорта ... на око»
підґрунтя:
“Спокутувати
кров'ю
перебування в
окупації”
«Навіщо ми, друзі, тут голови морочимо. Нах ... обмундировувати і
озброювати цих хохлів? Всі вони зрадники! Чим більше в Дніпрі
потопимо, тим менше доведеться в Сибір після війни висилати».
Георгій Жуков.

43. Особливості звільнення
Контроль за військами з боку СМЕРШ
СМЕРШ (абревіату
ра початкових букв
гасла рос. Смерть
шпионам!) —
відділ
контррозвідки
народного
комісаріату
оборони (НКО)
СРСР
Посвідчення СМЕРШ, 1943 р.
Діяльність:
 розстрільні вироки трибуналів;
 відправка засуджених до
штрафбатів чи в ГУЛАГ.

44. Звільнення Південної України
8 квітня –
12 травня 1944
р.
Кримська
операція
Суть: розгромлено Кримське
військове угруповання
фашистів і визволено
Кримський півострів.
Звільнений Севастополь
Знищена німецька техніка на березі козачої
бухти в Севастополі

45. Звільнення Кримського півострова
9 травня 1944 р. –
звільнення
Севастополя;
ліквідація IV
Українського фронту
після звільнення
Криму;
10 травня 1944 р. –
поява доповідної
записки Л.Берії до
Сталіна з
обґрунтуванням
необхідності
виселення з Криму
татар.
“…Враховуючи зрадницькі дії
кримських татар проти радянського
народу та виходячи з небажаності
подальшого проживання кримських
татар на прикордонній околиці
Радянського Союзу, НКВС СРСР
виносить на Ваш розгляд проект
рішення Державного Комітету Оборони
про виселення усіх татар з території
Криму.
Вважаємо за доцільне розселити
кримських татар у якості
спецпереселенців в районах Узбецької
РСР для використання на роботах як у
сільському господарстві – колгоспах і
радгоспах, так і у промисловості та на
будівництві…”
З подання Народного комісара
внутрішніх справ Л.Берії
Голові Державного комітету оборони
Й.Сталіну.
10 травня 1944 р.

46. Депортація кримських татар
“Депортація” – вигнання, примусове переміщення
окремих осіб, груп чи цілих народів за
межі держави чи певного регіону.
18 – 20
травня 1944
р.
Частка кримських
татар на 1939 рік

47. Депортація кримських татар
Основна причина:
Території, до яких
відбулася депортація:
- звинувачення в співпраці з
• Узбекистан;
нацистськими окупантами.
• Казахстан;
• Марійська АРСР;
• Урал.
Амет-Хан Султан - військовий
льотчик-винищувач, двічі Герой
Радянського Союзу
Загін кримськотатарських поліцаїв
під командуванням німецького унтерофіцера.

48. Доля інших народів Криму
Червень –
липень 1944
р.
Депортовані
народи:
• греки;
• болгари;
• вірмени.

49. Звільнення України
13 липня –
29 серпня 1944 р.
ЛьвівськоСандомирська
операція
Суть: знищена група німецьких
армій “Північна Україна”.
Братська Могила на Пагорбі
Слави у Львові
Німецький танк “Королівський Тигр”. Вперше задіяні
в ході Львівсько-Сандомирської операції

50. Львівсько-Сандомирська операція
Основні події:
розгром ворога під
Бродами;
взяття Львова і
Станіслава ( 27
липня);
відновлення 4-го
Українського
фронту ( для
ведення бойових дій
в гірській місцевості).
Вояки дивізії
СС
“Галичина”,
яка була
розгромлена
під Бродами
Радянські солдати у Львові

51. Львівське повстання ( Операція “Буря”)
Липень 1944
р.
Основні події:
 керівництво з боку
польського еміграційного
уряду;
 повстання Армії
Крайової (АК) проти німців;
допомога радянським
військам у взятті Львова;
арешт радянською
владою після взяття Львова
командування АК і її бійців.
Нагорода Армії
Крайової за
участь в акції
«Буря»
Тадеуш БурКоморовський командуючий
Армії Крайової

52. Звільнення України
20 – 29 серпня
1944 р.
Яссько-Кишинівська
операція
Суть: знищена група німецьких
армій “Південна Україна”, звільнені
Молдавія і Ізмаїльська область.
Меморіальний комплекс
«Вічність» в Кишиневі на честь
звільнення Молдавії
Бійці Дунайської флотилії

53. Звільнення України
9 вересня –
28 жовтня 1944 р.
КарпатськоУжгородська
(Східнокарпатська)
операція
Суть: завершилося визволення території
усієї України у сучасних її кордонах.
Т-70 форсує річку Уж
Пам'ятник на місці боїв за перевал Дукля

54. Останні звільнені населені пункти
ст. Лавочне –
8 жовтня 1944 року
• населений пункт в межах
кордонів 1941 року.
м. Ужгород –
28 жовтня 1944 року
• населений пункт в межах
сучасних кордонів України.
Пам'ятник
“Україна –
визволителям”
в Ужгороді
Залишки “Лінії Арпада” – ворожих
оборонних укріплень у Карпатах
28
жовтня
День визволення
України від
нацистських
загарбників

56. Участь України в завершальних
операціях Другої світової війни
Легендарне фото - символ зустрічі на Ельбі. Праворуч уродженець Черкащини лейтенант Олександр
Сильвашко (Перший Український фронт), який першим
зустрів американських союзників. 25 квітня 1945 року
Похорон бійця Першого
Українського, сумчанина
Івана Гончаренка, танк якого
першим увірвався у Прагу. 9
травня 1945 року
Танки Т-34 Першого
Українського фронту
в лісі під Берліном.
Квітень 1945 року

57. Участь України в завершальних
операціях Другої світової війни
2-й, 3-й, 4-й
2-й, 3-й, 4-й
Українські фронти
Українські фронти
Румунії,
Румунії,
Угорщини, Болгарії,
Угорщини, Болгарії,
Югославії, Австрії,
Югославії, Австрії,
Чехословаччини
Чехословаччини
Звільнення
Звільнення
Вуличні бої
в Будапешті.
Будапештська
операція. 1945 р.
2-й Український
2-й Український
фронт
фронт
Розгром Квантунської
Розгром Квантунської
армії мілітаристської
армії мілітаристської
Японії на Далекому
Японії на Далекому
Сході
Сході
Радянські і
американські
моряки
святкують
капітуляцію
Японії (Аляска,
США)

58. Перемога над Німеччиною
Поразка Німеччини
8 травня 1945 року – акт
про беззастережну
капітуляцію.
9 травня 1944 року –
День перемоги
Кейтель підписує капітуляцію в Карлсхорсті

59. Червоний прапор над рейхстагом
Олексій Берест – один з
трьох солдат, що першими
встановили прапор Перемоги

60. Завершення Другої світової війни
2 вересня 1945 року
• підписання Акту капітуляції Японії.
Представник СРСР К. М. Дерев'янко ставить
свій підпис під Актом про капітуляцію
Японії
Генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Від імені
СРСР підписав Акт капітуляції Японії. Цей українець
був єдиним серед радянського генералітету, що знав
англійську і японську мови

61. Втрати України
1225 днів війни
• Україна втратила п'яту
частину населення
( 8-10 млн.);
Вигляд зруйнованого Хрещатика
• втрачено 40%
промислового
потенціалу республіки;
• прямі матеріальні
збитки склали 285 млрд.
крб. у цінах 1941 р.
Вічний вогонь у Кременчуці, який
символізує вічну пам'ять про загиблих
в роки війни

62. Внесок України у перемогу
Іван Кожедуб

63. Воїни-українці на фронтах
Іван Кожедуб
• льотчик-винищувач;
• здійснив 330 бойових
вильотів;
• у 120 повітряних
боях збив 64 літаки
противника;
• останній бій, в якому
збив 2 FW-190,
провів в
небі Берліна;
• за всю війну жодного
разу не був збитий.
Іван Кожедуб -
тричі Герой
Радянського Союзу,
кавалер двох орденів
Леніна, кавалер
семи орденів
Червоного Прапора,
кавалер ордена
Олександра Невського
Іван
Микитович
Кожедуб на
фоні Ла-5ФН
(бортовий
№ 14)

64. Воїни-українці на фронтах
Олександр
Матросов
Радянська поштова марка
присвячена Олександру Матросову
• 27 лютого 1943 року у складі 2-го батальйону
отримав завдання атакувати опорний пункт у
районі села Чорнушки (Локнянський район
Псковської області);
• знищив 3-й дзот, спочатку кинувши 2 гранати, а
потім прикривши його тілом;
• посмертно присвоєно Звання Героя Радянського
Союзу.

65. Воїни-українці на фронтах
Анатолій Бурденюк
Григорій
Скоробагатий
• у складі екіпажу під
командування
Миколи Гастелло
здійснили таран
ворожої техніки
на землі.
Анатолій Бурденюк
Пам'ятник на місці
загибелі літака
Радянська
поштова
марка

66. Воїни-українці на фронтах
Катерина
Зеленко
• уродженка
Житомирської
області;
• єдина в світі жінка,
що здійснила
повітряний таран;
• посмертно
присвоєно Зірку
Героя Радянського
Союзу.
Катерина Зеленко
Пам’ятник Катерині
Зеленко в Курську
Меморіальна
дошка на будинку
Катерини Зеленко в
Курську

67. Воїни-українці на фронтах
Дмитро Лавриненко
• командир роти 1-ї гвардійської
танкової бригади;
• знищив 52 танки противника,
ставши найрезультативнішим
танкістом Червоної Армії за
всю Другу Світову війну.
Дмитро Лавриненко
Братська могила в Деньково (Росія), куди перенесли
останки героя-танкіста до 20-ти річчя перемоги з
села Горюни (де раніше була одиночна могила)

68. Воїни-українці на фронтах
Василь
Порик
Пам’ятник на могилі Василя
Порика в Енен-Бомоні
Василь Порик
• активний учасник Руху Опору у Франції;
• командир партизанського загону, що боровся
проти фашистських окупантів у Північній
Франції;
• визнаний національним героєм Франції і
нагороджений орденом Почесного легіону.

69. Генерали-українці на фронтах
Іван Черняховський -
двічі Герой Радянського Союзу,
командувач фронтами. Народився в
селі Оксанина (нині Уманського
району Черкаської області)
Андрій Єрьоменко -
Герой Радянського Союзу,
командувач фронтами. Народився в
слободі Марківка, Старобільського
повіту Харківської губернії

70. Генерали-українці на фронтах
Сергій Руденко - Герой
Радянського Союзу, командувач
Повітряно-Десантних Військ.
Народився в м.Короп Чернігівської
області
Іван Кириченко - Герой
Радянського Союзу, командувач
танкових військ. Народився в
місті Черкаси

71. Генерали-українці на фронтах
Кирило Москаленко - двічі Герой
Радянського Союзу, командувач кінномеханізованої групи Південно-Західного
фронту. Народився в с. Гришине,
Красноармійського району Донецької області
Павло Жмаченко - Герой
Радянського Союзу, командувач
арміями на 1-му і 2-му Українському
фронтах. Народився в в с.Могильному
(нині село Поліське Коростенського
району Житомирської області)

72. Маршали-українці на фронтах
Семен Тимошенко -
двічі Герой Радянського Союзу,
кавалер ордену Перемога.
Народився в селі Фурманівка
(тепер Одеської області)
Родіон Малиновський двічі Герой Радянського
Союзу, Народний герой Югославії,
кавалер ордена «Перемога».
Народився в Одесі

73. Маршали-українці на фронтах
Павло Рибалко - двічі Герой
Радянського Союзу, командувач
танкового корпусу і армії.
Народився в селі Малий Вистороп,
Лебединського повіту, Харківської
губернії
Могила і пам'ятник маршалу Рибалко на
Новодівичому кладовищі у Москві