Similaire à Л.А.Кузьменко. Вплив інтегративно-діяльнісного підходу на розкриття та розвиток інтелектуальних здібностей особистості за науково-педаго (20)
2. Тема
дослідно - експериментальної роботи
„Вплив інтегративно - діяльнісного підходу на
формування та розвиток інтелектуальних
здібностей особистості за науково-педагогічним
проектом «Росток»
(наказ ГУОН від 01. 07. 2010 року № 126 « Про
організацію дослідно-експериментальної роботи в
загальноосвітніх та дошкільних навчальних
закладах»)
3. Керівник – Гуменюк Наталія
Дмитрівна, директор спеціалізованої
І-ІІІ ступенів №250 з поглибленим
вивченням математики Деснянського
району міста Києва.
Науковий керівник – Пушкарьова
Тамара Олексіївна, кандидат
педагогічних наук.
Керівники
5. Завдання експерименту:
Дослідження та наукове обґрунтування необхідних соціальних,
психологічних, педагогічних умов для розвитку інтелектуальних
здібностей дитини.
Розроблення комплексу діагностичного інструментарію
стосовно інтелектуальних здібностей учнів.
Апробація педагогічних технологій.
Виявлення позитивного впливу інтегративно - діяльнісного
підходу на розкриття та розвиток інтелектуальних здібностей
дитини в ході навчально-виховного процесу.
6. Результати експерименту
Досліджено та науково обґрунтовано необхідні соціальні,
психологічні, педагогічні умови для розвитку інтелектуальних
здібностей дитини.
Підібрано та систематизовано комплекс діагностичного
інструментарію стосовно інтелектуальних здібностей учнів;
розроблено модель діагностики розвитку інтелектуальної
особистості
Визначено позитивний вплив інтегративно - діяльнісного
підходу на розкриття та розвиток інтелектуальних здібностей
дитини в ході навчально-виховного процесу.
Систематизовано і описано педагогічні технології, доцільні для
використання з реалізації мети дослідно-експериментальної
роботи.
7. Соціальні умови для розвитку
інтелектуальних здібностей
національно-культурні особливості;
ідеологія;
індивідуальні вікові особливості дитини;
оточення дитини: колектив класу, ставлення до неї
дорослих, специфіка виховання, атмосфера в сім’ї;
внутрішня позиція школяра;
сфера оцінних і самооцінних відносин;
мотиваційна сфера.
10. Інформаційні матеріали для класних керівників:
“Профілактика насильства”, “Що таке конфлікт”, “Закон і
вулиця”.
Години спілкування: “Поважай товариша”, “Чому виникає
насильство”, “Умій дружити”.
Конкурси дитячих малюнків “Світ без насильства очима дітей”.
Виставки стінгазет, плакатів “Мій клас – моя родина”.
Перегляд фільмів з подальшим обговоренням.
Виховні години: “”Твоя відповідальність”, “Закон потрібно
знати всім”.
Консультування учнів та батьків соціальним педагогом.
Батьківські збори.
11. Психологічні умови
створення комфортних умов;
позитивний клімат в колективі;
індивідуально-психологічні особливості вчителів та
учнів;
інтер’єр закладу;
наявність ігрових куточків, зелених зон і куточків
відпочинку;
музичні дзвінки на перерву;
технічне оснащення кабінетів;
психологічна просвіта всіх учасників навчально-
виховного процесу.
12.
13. Форми і методи при створенні
психологічного клімату:
Психологічна просвіта – психолого-
педагогічні семінари, інформаційні
хвилини для батьків, тренінги,
перегляд фільмів з подальшим
обговоренням.
Психологічне консультування.
Психологічна діагностика.
Корекційно-розвивальна робота.
14. Педагогічні умови
знання вчителем вікових та психологічних
особливостей дитини;
індивідуальні особливості дитини;
упровадження в навчальний процес різноманітних
інноваційних технологій, зокрема розвивального
навчання;
ефективність прийомів та методів;
активізація пізнавальної активності учнів;
диференціація навчання;
15. креативність, творчість учителя;
упровадження в практичну діяльність
учителя ідей гуманізації;
створення доброзичливої атмосфери;
відсутність шаблонності;
пробудження в учнів дослідницької
активності.
16. Рада школи
Педагогічна рада Науково-методична рада Методичні комісії
Адміністрація школи
Соціально-психологічна
служба
Навчально-виховна
діяльність учнів
Науково-дослідницька,
пошукова діяльність учнів
Дозвільна діяльність учнів
Конкурсне приймання
до школи
Інтернет-олімпіади
Шкільні, районні,
міські, Всеукраїнські
олімпіади
Учнівські конференції
Мала академія наук Гуртки, факультативи,
спецкурси
Конкурси,
турніри
Профільні класи
Допрофесійне
навчання
Предметні тижні,
декади
Мікровикладання
(учень замість учителя)
Підготовка до ЗНО
Художньо-
естетична діяльність
учнів
Спортивно-масова
діяльність
Інтелектуальні ігри
Творчі тренінги
Дозвільна діяльність учнів
Моніторинг досягнень обдарованих дітей
17. Модель діагностики розвитку
інтелектуальної особистості
Батьки
Педагогічний
колектив
Класний
колектив
Інтелектуальна
особистість
Соціалізація
Розумовий
розвиток
Емоційний
розвиток
20. Діагностика педагогічного
колективу:
Методика «Експертна оцінка адаптованості
дитини до школи» (Чирков В.І., Соколова
О.Л., Сорокіна О.В.)
Анкета «Хто у класі?»
Оцінка професійної спрямованості
особистості вчителя.
Методика діагностики схильності особистості
до конфліктної поведінки К.Томаса
Тест-опитувальник «Який Ваш творчий
потенціал?»
Тест-опитувальник «Визначення схильності
вчителя до роботи з обдарованими дітьми».
21. Діагностика учнівського
колективу:
Рівень соціальної адаптації: соціометрія, «Мій клас»
(Ю.З.Гільбуха).
Вивчення емоційного розвитку учнів: методика «Многомерная
оценка детской тревожности» (МОДТ) О.Е.Роміциної.
Діагностика розвитку здібностей учнів:
вивчення мотивів навчальної діяльності: анкета, опитувальник
«Вивчення рівня пізнавальної активності учнів».
діагностика мислення і мовлення:
◦ групування предметів за родовими ознаками;
◦ вивчення здатності розкривати причиново-наслідкові зв'язки у
наочно зображеній ситуації: інтерпретація серій сюжетних
малюнків;
◦ шкала прогресивних матриць Дж. Равена;
◦ дослідження просторових уявлень та просторового орієнтування;
◦ тест фонематичного слуху.
23. Діагностика батьків
1. Методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи»
вивчає соціально-психологічну адаптацію дитини до школи
шляхом експертної оцінки батьків (Чирков В.І., СоколоваО.Л.,
СорокінаО.В.)
Деякі батьки 1-А класу (2008-2009) не цікавляться
переживаннями дитини, не можуть об'єктивно визначити
рівень адаптації дитини до школи, про що свідчать значні
розбіжності у відповідях дітей і батьків на питання анкет, а
також аналіз спостережень вчителя за ходом адаптаційного
процесу у класі.
24. Діагностика батьків
2. «Методика діагностики батьківського ставлення» (А.Я.Варги, В.В
Століна) 5-А клас (2012 – 2013 навчального року):
симбіотичний характер зв’язків – 46%;
авторитарна гіперсоціалізація – 32%;
кооперація – 21%.
25. Діагностика педагогічного колективу
1. Методика «Експертна оцінка адаптованості дитини до школи»
вивчає соціально-психологічну адаптацію дитини до школи
шляхом експертної оцінки вчителів (Чирков В.І., СоколоваО.Л.,
СорокінаО.В.)
Аналіз схем-характеристик учнів 1-А класу (2008-2009 н.р.), анкет
вивчення соціально-психологічної адаптації дітей до школи та
карт адаптації першокласників, які заповнювались класним
керівником на кожну дитину, свідчать про рухливість процесів
адаптації і роботу класних керівників і батьків по усуненню
труднощів у процесі адаптації.
26. Діагностика педагогічного колективу
2. Анкета «Хто у класі?».
За результатами анкетування вчителів, які викладають у даному
класі, було складено і продовжується складатися база даних
обдарованих дітей.
3. Оцінка професійної спрямованості
особистості вчителя.
4. Методика діагностики схильності особистості
до конфліктної поведінки К.Томаса
5. Тест-опитувальник «Який Ваш
творчий потенціал?»
6. Тест-опитувальник «Визначення схильності
вчителя до роботи з обдарованими дітьми»
Методики 3 – 6
проводились під час
педагогічних рад,
психолого-
педагогічних
семінарів і мали на
меті показати
вчителям наявність
психолого-
педагогічних проблем
у роботі з дітьми.
Результати
оброблялись самими
вчителями, без
узагальнення.
28. Діагностика учнівського колективу
2. Опитувальник «Мій клас» Ю.З.Гільбуха
задоволеність конфліктність згуртованість
89%
11% 14%11%
89%
82%
0% 0% 3%
2011 – 2012 н. р. 4-А
високий середній низький
задоволеність конфліктність згуртованість
87%
35%
13%13%
65%
70%
0% 0%
17%
2012 – 2013 н. р. 5-А
високий середній низький
29. Діагностика рівня тривожності
(методика МОДТ О.Є. Роміциної)
Роки Рівні Шкали
Загальна
тривожність
Стосунки з
однолітками
Оцінка
оточуючих
Взаємини з
учителями
Взаємини з
батьками
Успішність у
навчанні
Ситуація
самовираже-
ння
Ситуація
перевірки
знань
Зниження
психічної
активності
Підвищення
вегетативної
реактивності
2008 –
2009 н.
рік
1-А
Низький 36% 29% 36% 25% 39% 36% 29% 36% 21% 29%
Середній 61% 64% 64% 71% 61% 53% 64% 53% 76% 68%
Високий 3% 7% - 3% - 11% 7% 11% 3% 3%
Дуже
високий
- - - - - - - - - -
2011 –
2012 н.
рік
4-А
Низький 39% 43% 11% 53% 39% 39% 25% 29% 25% 29%
Середній 54% 47% 86% 43% 50% 54% 69% 64% 61% 64%
Високий 7% 7% 3% 3% 11% 7% 3% 3% 3% 7%
Дуже
високий
- 3% - - - - 3% 3% - -
2012 –
2013 н.
рік
5-А
Низький 48% 44% 16% 60% 40% 48% 24% 56% 28% 36%
Середній 44% 40% 80% 36% 48% 52% 76% 40% 68% 56%
Високий 8% 12% 4% 4% 12% - - - 4% 8%
Дуже
високий
- 4% - - - - 4% 4% - -
2013 –
2014 н.
рік
6-А
Низький 43% 43% 36% 57% 42% 46% 29% 50% 29% 39%
Середній 54% 43% 61% 39% 46% 54% 25% 43% 68% 54%
Високий 3% 14% 3% 3% 11% - 3% 3% 3% 7%
Дуже
високий
- - - 3% 3% - -
30. Вивчення мотивів навчальної діяльності:
1. Анкета «Оцінка рівня шкільної адаптації та мотивації»
Лусканової Н.Г. 1-А (2008-2009 н.р.)
Високий рівень
шкільної
адаптації
Середній
рівень шкільної
адаптації
Зовнішня
мотивація
Низький рівень
шкільної
адаптації
Шкільна
дезадаптація
4%
29%
43%
10%
14%
21%
54%
25%
0% 0%
1-А І семестр 1-А ІІ семестр
31. Вивчення мотивів навчальної діяльності
2. Опитувальник «Вивчення рівня пізнавальної активності учнів»
Б.К.Пашнєва
Рік К-сть
обстежених
учнів
Рівні Примітка
високий середній низький
2011 – 2012 н.
рік
4-А
28 18% 71% 11%
5 учнів отримали
вище норми бали за
шкалою нещирості.
2012 – 2013 н.
рік
5-А
24 8% 63% 29% 6 учнів отримали
вище норми бали за
шкалою нещирості.
2013 – 2014 н.
рік
6-А
28 21% 71% 7% 3 учні отримали вище
норми бали за
шкалою нещирості.
32. Діагностика мислення і мовлення:
1. Групування предметів за родовими ознаками
Дане дослідження проводилось на початку 2008 – 2009 навчального
року у 1-А класі з метою виявлення уміння учнів групувати предмети
за родовими ознаками, що є передумовою розвитку уміння
узагальнювати.Труднощі викликали такі родові поняття, як
транспорт і меблі. 75% учнів 100%-відсотково справилась із
завданням.
2. Вивчення здатності розкривати причиново-наслідкові зв'язки у
наочно зображеній ситуації: інтерпретація серій сюжетних
малюнків.
Дане дослідження проводилось також на початку 2008 – 2009
навчального року у 1-А класі за серією малюнків «Пожежа». 89% учнів
100% справилася із завданням. Деякі учні потребували допомоги у
вигляді навідних запитань або не могли відразу встановити перший
малюнок.
33. Діагностика мислення і мовлення:
3. Шкала прогресивних матриць Дж. Равена
Рік Кількість
учнів
% виконаних
завдань
% учнів
2008 –
2009 н.
рік
1-А
клас
28 100% - 90% 3%
89% - 80% -
79% - 70% 29%
69% - 60% 21%
59% - 50% 29%
49% і нижче 18%
2011 –
2012 н.
рік
4-А
клас
27 100% - 90% 7%
89% - 80% 30%
79% - 70% 44%
69% - 60% 15%
59% - 50% 4%
49% і нижче -
2012 –
2013 н.
рік
5-А
клас
28 100% - 90% 21%
89% - 80% 43%
79% - 70% 29%
69% - 60% 3%
59% - 50% 3%
49% і нижче -
2013 –
2014 н.
рік
6-А
клас
28 100% - 90% 36%
89% - 80% 39%
79% - 70% 25%
69% - 60% 3%
59% - 50% -
49% і нижче -
34. Діагностика мислення і мовлення:
4. Дослідження просторових уявлень та просторового
орієнтування:
відтворення площинного зображення фігури з окремих її частин
Дане дослідження проводилось також на початку 2008 – 2009
навчального року у 1-А класі. За методикою «Чайник» були обстежені
учні 1-А класу. Результати засвідчили, що 71% учнів справилися із
завданням без допомоги психолога. Деякі учні потребували навідних
запитань. 1 учень не зміг самостійно скласти фігуру чайника.
5.Тест фонематичного слуху
Дане дослідження проводилось також на початку 2008 – 2009
навчального року у 1-А класі. Результат обстеження засвідчив, що
18% учнів мають певні порушення вимови окремих звуків і
потребують занять з логопедом. Батькам цих дітей були надані
відповідні рекомендації.
35. Педагогічні технології
Критичного мислення.
Розвивального навчання.
Особистісно орієнтованого навчання.
Проблемного навчання.
Комп'ютерні технології.
Інтерактивне навчання.
Проектні технології.
37. Переваги і
недоліки
інтегративно-
діяльнісного
методу
Переваги Недоліки
Розвиток логічного мислення, зв’язного
алгоритмічного мовлення, вміння доводити
власну думку, спираючись на власні
спостереження, знаходити кілька варіантів
розв’язання поставленої проблеми, розвиток
стійкої потреби до нових знань.
Високе навантаження на
учнів в першу половину
дня.
Успішність учнів, достатньо високий рівень
навчальних досягнень (якість знань в класах
«Росток» значно вищий, ніж в звичайних класах).
Відсутність факультативів
Збільшення кількості учнів – переможців
районних олімпіад і конкурсів.
Відсутність фінансування
для проведення занять, які
сприяють руховій
активності учнів
Збільшення кількості учнів, які мають бажання
займатись науково-дослідницькою діяльністю.
Відсутність фінансування
для придбання обладнання
для проведення
лабораторних і практичних
робіт.
Підтримка батьків, які зацікавлені у навчанні
дітей за цим проектом.
Об’єднання класів з метою
оптимізації навчально-
виховного процесу.
Розкривається творчий потенціал вчителів.
Позитивний вплив інтегративно-діяльнісного
підходу на розвиток особистості в цілому (учнів
в класах «Росток» успішні практично з усіх
шкільних дисциплін).
Випускники школи мають високі базові знання з
навчальних дисциплін, що сприяє вступу до
вищих навчальних закладів.
38.
39.
40. Олімпіади та МАН 2007-2014
52
64 66 65
90
131
83
5
2
9
5
9
14 13
Олімпіади
Район Місто
33
25
32
36
46
24
17
11
1
4
9
13
9
6
МАН
Район Місто
41. Висновки
Експериментальна програма розвитку дитини «Росток»
має значні переваги у порівнянні з іншими Державними
програмами. Вона дає високий результат знань, розвиває
творче мислення, інтелектуальні здібності, формує
особистість.
Спеціалізована школа № 250 з 8 класу формує класи з
поглибленим вивченням математики. Розвивальний
проект «Росток» забезпечує значно глибше засвоєння
теоретичного матеріалу, створює міцний фундамент
знань, розвиває математичну логіку, аналітичне
мислення, сприяє розвитку розумових здібностей учнів.
Програма отримала високу оцінку вчителів та широкого
кола батьківської громадськості. Тому подальше
впровадження розвивальної програми доцільне.