2. Після цього уроку учні зможуть:
• вдосконалять навички роботи з історичною
картою;
• навчаться визначати роль і місце особи в історії;
• навчаться аналізувати документи за планом;
• вдосконалять логічне мислення, зв’язне мовлення;
• навчаться проводити власні дослідження,
розробляти свої проекти;
• розвинуть уміння встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки.
5. 7
У Н І В Е Р С А Л
С О Л О Н И Ц Я
10
3
9 11
4
5
6
6. 7
У Н І В Е Р С А Л
С О Л О Н И Ц Я
10
Г О С П О Д А Р 11
4
5
6
7. 7
У Н І В Е Р С А Л
С О Л О Н И Ц Я
10
Г О С П О Д А Р 11
Ж О В Н І Р И
5
6
8. 7
У Н І В Е Р С А Л
С О Л О Н И Ц Я
10
Г О С П О Д А Р 11
Ж О В Н І Р И
Я С С И
6
9. 7
У Н І В Е Р С А Л
С О Л О Н И Ц Я
10
Г О С П О Д А Р 11
Ж О В Н І Р И
Я С С И
Т А Б І Р
10. Р
У Н І В Е Р С А Л
Є
С О Л О Н И Ц Я
10 Т
Г О С П О Д А Р 11
Ж О В Н І Р И
В
Я С С И Ц
Т А Б І Р
11. Р
У Н І В Е Р С А Л
Є У
С О Л О Н И Ц Я
10 Т Т
Г О С П О Д А Р А 11
Ж О В Н І Р И
В
Я С С И Ц
Т А Б І Р
12. Р
У Н І В Е Р С А Л
Є У
С О Л О Н И Ц Я
10 Т Т
Г О С П О Д А Р А 11
0 Ж О В Н І Р И
Л В
О Я С С И Ц
Т Т А Б І Р
А
13. Р
У Н І В Е Р С А Л
Є У
С О Л О Н И Ц Я
В Т Т
Г О С П О Д А Р А 11
0 Л Ж О В Н І Р И
Л О В
О Я С С И Ц
Т Т А Б І Р
А І
14. Р
У Н І В Е Р С А Л
Є У
С О Л О Н И Ц Я
В Т Т
Г О С П О Д А Р А Р
0 Л Ж О В Н І Р И
Л О В Н
О Я С С И Ц О
Т Т А Б І Р К
А І
15. Вирішіть шифрограму:
ЗЬКНЯ князь - глава князівства, великий посадовець чи вельможа.
СТБРАТВО братство - об’єднання православних міщан
СИПОТІЛ літопис - історичний твір, в якому розповідь велася за роками
М’ЯНИЗЕ зем’яни - власники середніх і дрібних маєтків
НАНИДА данина - натуральний або грошовий податок, що сплачувався
селянами чи міщанами на користь пана
ГНАТМА магнат - великий землевласник, представник шляхти
РОГІЯПІСТАВ ставропігія - право підпорядкування безпосередньо патріарху
ЯНСТИСТВОХРИ християнство - одна з трьох світових релігій, яка ґрунтується на
вірі в Ісуса Христа
ЛИТОРИМТОП митрополит - глава православної церкви
АКОКЗ козак - представник військового стану XV - XX століть
КАСЕФР фреска - розпис по сирій штукатурці мінеральними фарбами
ЛЬРОФІКВА фільварок - багатогалузеве орієнтоване на продаж збіжжя
16. Історична математика:
Задача для групи № 1
До дати першої докуметальної згадки про українських
козаків додати цифру 107. Яка історична подія відбулась у
зазначеному році?
Задача для групи № 2
Від дати утворення реєстрового козацтва відняти 22. Яку
історичну подію символізує отриманий вами результат?
Задача для групи № 3
До року появи на українських землях книгодрукування
додати номер століття, який ми почали вивчати. Яке
повстання розпочалося в цьому році?
Задача для групи № 4
Скільки років минуло від часу здійснення Іваном Підковою
походу на Молдову до придушення поляками повстання
Северина Наливайка?
17. План вивчення нової теми:
1. Зростання магнатського
землеволодіння
2. Становище українських селян
3. Розвиток міст в І пол.XVII ст..
18. Робота з історичними поняттями:
1.Магнати –
2.Латифундії –
3.Чинш –
4.Стація –
5.Панщина –
6.Магдебурзьке право –
7.Зем’яни –
8.Покозачення –
9.Товарне господарство –
10. Натуральне господарство –
11.Мануфактура–
12.Фільварок –
це найбагатша шляхта, яка мала великі земельні латифундії;
це великі приватновласницькі землеволодіння шляхти;
це грошовий податок, що сплачували міщани на користь міста;
це натуральний податок на утримання польського війська;
це підневільна праця селянина зі своїм реманентом на користь пана;
це право міст на самоврядування;
це дрібна шляхта, що володіла незначними наділами землі;
це масовий перехід селянства до іншого стану - козацтва;
це господарство, в якому продукція виробляється на продаж;
це господарство, в якому продукція виробляється для власних потреб;
це підприємство засноване на вільнонайманій праці з розподілом виробництва на окремі
операції;
це багатогалузеве підприємство засноване на підневільній праці, продукція якого йде на
ринок.
19. Джерела отримання
шляхтою своїх земель:
Успадкування
Купівля
Захоплення
Укладання шлюбів
Освоєння окраїнних територій
Королівські дарування
20. Розташуйте події у відповідності з
причинно-наслідковими зв’язками:
Бажання
шляхти
збагатитися
Масове
покозачення
селянства
Зростання
магнатського
землеволодіння
Утворення
фільварків
Закріпачення
селян
Попит на зерно
у Західній
Європі
21. Запитання до перегляду:
1. Які факти з біографії Яреми Вишневецького свідчать про
його надзвичайні багатства?
2. Яким чином Вишневецький сприяв розвитку економіки у
своїх землях?
3. Чому в нього були дуже напружені відносини з козаками?
4. Яку роль відіграв Ярема Вишневецький у подіях
Національно-визвольної війни (Хмельниччині)?
25. Співвіднесіть регіони України І пол. XVII століття з
напрямками господарської діяльності:
Волинь та Поділля
Прикарпаття
Лівобережжя
Правобережжя
Південна Україна
Тваринництво
Землеробство
Торгівля
Текстильна промисловість
Солеваріння
26. Зміни у становищі селян і міщан:
Поширення
фільварків
супроводжувалося
скороченням
селянських
наділів.
Пани на власний
розсуд визначали
селянам панщину,
податки і
повинності.
Селянин
перетворився у
безправний
придаток
фільварку,
предмет продажу
та купівлі.
Зростає панщина
до 3-6 днів на
тиждень.
Соціальне
розшарування
почалося і в містах.
Патриціат керував
всім міським
життям.
На Подніпров’ї та
Брацлавщині
значну кількість
мешканців
становили козаки.
У містах існували
різноманітні
обмеження для
міщан із
православних
українців.
У магнатських
містах міщани
повинні були
відбувати панщину.
27. Розташуйте слова таким чином, щоб правильно
відтворити устрій селянської общини:
ВОЛОСТЬ
ГРОМАДА
ДИМ
ДВОРИЩЕ
28. Обідня перерва.
Що з перерахованого не могли їсти українці в I половині XVIІ ст..?
29. Основні тенденції розвитку українських міст І пол. XVII ст.
З’являються нові
міста: Конотоп,
Фастів, Кременчук,
Миргород, Гадяч,
Умань.
Збільшення
ремісничих
спеціальностей
(пекарі, різники,
м’ясники)
З’являються перші
фануфактури
Зароджується
вільнонаймана праця
Зростає кількість
портачів
Види міст:
королівські,
приватновласницькі,
церковні
Найбільші міста: Львів
(18 тис.), Київ (15 тис.),
Меджибіж (12 тис.).
Замість панщини
міщани сплачували
чинш
Збільшується кількість
міст з магдебурзьким
правом
30. Система самоврядування за магдебурзьким правом:
Магістрат – орган міського
самоврядування, що виконував
адміністративно- судові функції
Лава – суд у
кримінальних
справах, членами
якого були
засідателі –
«лавники»
Війт очолював
Лаву, обирався зі
шляхтичів, іноді
передавав посаду у
спадок
Райці
відповідали за
дотримання
законодавства
та правил
торгівлі
Рада –
адміністративний
орган
самоврядування
на чолі з
бурмістром
Бурмістр був
головою міської
ради, якого
обирали члени
ради зі свого
середовища
31. Завдання до історичної карти:
1. Яке нове воєводство з’явилося в українських землях у
складі Речі Посполитої в І половині XVII століття?
2. Які з українських воєводств Речі Посполитої Були
найбільшими за територією?
3. Які з українських воєводств були найзаселенішими?
4. Які українські міста отримали магдебурзьке право в І
половині XVII століття, а які раніш?
5. Перелічіть українські воєводства Речі Посполитої,
розташовані з заходу на схід; з півночі на південь.
6. З якими українськими воєводствами Речі Посполитої
межувало Московське царство, з якими – Молдавське та
Трансільванське князівства?
32.
33. Робота з історичними джерелами:
Група 1. Становище селян
Гійом Левассер де Боплан «Опис України»
Група 2. Становище шляхти
Польський публіцист С. Старовольський про зміни в
середовищі шляхти І половини XVI століття
Група 3. Ремісничі спеціальності
Гійом Левассер де Боплан «Опис України»
Група 4. Становище українських міщан
З промови українського шляхтича з Волині Лаврентія
Деревинського на Варшавському сеймі 1620 року
34. Гійом Левассер де Боплан «Опис України»
«Тутешні селяни заслуговують на співчуття.
Вони мусять працювати власноручно і зі своїми
кіньми три дні на тиждень на користь свого
пана, а також сплачувати йому певну кількість
хліба, каплунів, курей, гусей і курчат перед
Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того,
повинні возити дрова для потреб свого пана та
виконувати тисячі інших повинностей…не
кажучи про гроші, яких пани від них
вимагають…Але це ще не найважливіше,
оскільки пани мають необмежену владу не тільки
над їхнім майном, а й над їхнім життям; ось яка
велика свобода польської шляхти, яка живе
неначе в раю, а селяни – ніби у чистилищі».
На яких особливостях
становища українських
селян наголошує автор?
Які факти свідчать про
безправне становище
селян?
35. Польський публіцист С. Старовольський про зміни в середовищі
шляхти І половини XVI століття:
«За старих часів вважалося обов’язком
селянина обробляти землю, купця –
торгувати, а шляхтич же повинен
віддаватися рицарській справі та безперервно
воювати. Тепер же у нас нема вояків, … зате
є корчмарі, посередники, гендлярі. Усе. Що їх
піддані мають у себе для продажу, вони
наказують нести на панський двір,
скуповують по найнижчих цінах і
відправляють до міста…. Туди ж вони
посилають і свої продукти».
На які зміни у
середовищі шляхти
вказує автор
документа?
Яке ставлення автора
документа до цих змін?
36. Гійом Левассер де Боплан «Опис України»
«Оповівши про доблесть козаків, доречно буде сказати про
їхні звичаї та заняття. Майте на увазі, що серед цих
козаків взагалі трапляються знавці всіх ремесел, необхідних
людині: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи,
ковалі, зброярі, кожум’яки , лимарі, шевці, бондарі, кравці
та інші. Вони дуже добре виготовляють селітру, якої
вельми багато на цих землях, і роблять з неї чудовий
гарматний порох, їхні жінки прядуть льон і вовну, роблять з
них полотно і тканини для щоденного вжитку. А взагалі,
слід визначити, що всі вони розуміються на багатьох
ремеслах, хоча одні вправніші в якомусь фаху, ніж інші;
трапляються і такі, що мають більш широкі знання, ніж
загал»
Про які ремісничі
спеціальності
йдеться в уривку?
Як можна пояснити
той факт, що
козаки зналися на
всіх перелічених
ремеслах?
37. З промови українського шляхтича з Волині Лаврентія Деревинського
на Варшавському сеймі 1620 року
«У великих містах церкви запечатані, церковні маєтки
зруйновані, у монастирях замість ченців тримають
худобу…Хіба не гнобленням народу нашого руського є те,
що, крім інших міст, робиться у Львові? Хто дотримується
грецької віри і не перейшов до унії, той не може проживати
в місті, міряти ліктем і квартою й бути прийнятим до
цеху; не дозволяється проводжати за церковним обрядом
тіло померлого жителями міста і відкрито приходити до
хворого з тайнами Божими…Коротко сказати: давно вже
великі й нечувані утиски терпить наш руський народ як у
Короні (Польщі), так і у Великому князівстві Литовському»
На яких особливостях
становища міщан
західноукраїнських
міст наголошує
джерело?
З чим це пов’язано?
38. Завдання «Злого двієчника»:
1. Селяни з великим бажанням зустріли
обмеження своїх прав, тому масово
«поміщанювалися».
2. Фільварками називали підприємства, що
засновувалися на найманій праці, а
продукція його споживається на місці.
3. В І пол. XVII століття на українських
землях нараховувалось 20-30 ремісничих
спеціальностей, причому, заводське
ремесло поступалося фабричному
виробництву.
4. Багато міст України мало Гамбурзьке
право, що гальмувало розвиток культури.
39. Завдання «Злого двієчника»:
1. Селяни з великим ГНІВОМ зустріли
обмеження своїх прав, тому масово
«ПОКОЗАЧУВАЛИСЯ».
2. Фільварками називали підприємства, що
засновувалися на найманій праці, а
продукція його споживається на місці.
3. В І пол. XVII століття на українських
землях нараховувалось 20-30 ремісничих
спеціальностей, причому, заводське
ремесло поступалося фабричному
виробництву.
4. Багато міст України мало Гамбурзьке
право, що гальмувало розвиток культури.
40. Завдання «Злого двієчника»:
1. Селяни з великим ГНІВОМ зустріли
обмеження своїх прав, тому масово
«ПОКОЗАЧУВАЛИСЯ».
2. Фільварками називали підприємства, що
засновувалися на ПІДНЕВІЛЬНІЙ
праці, а продукція його ЙДЕ НА
РИНОК.
3. В І пол. XVII століття на українських
землях нараховувалось 20-30 ремісничих
спеціальностей, причому, заводське
ремесло поступалося фабричному
виробництву.
4. Багато міст України мало Гамбурзьке
право, що гальмувало розвиток культури.
41. Завдання «Злого двієчника»:
1. Селяни з великим ГНІВОМ зустріли
обмеження своїх прав, тому масово
«ПОКОЗАЧУВАЛИСЯ».
2. Фільварками називали підприємства, що
засновувалися на ПІДНЕВІЛЬНІЙ
праці, а продукція його ЙДЕ НА
РИНОК.
3. В І пол. XVII століття на українських
землях нараховувалось 270-300
ремісничих спеціальностей, причому,
ЦЕХОВЕ ремесло поступалося
МАНУФАКТУРНОМУ виробництву.
4. Багато міст України мало Гамбурзьке
право, що гальмувало розвиток культури.
42. Завдання «Злого двієчника»:
1. Селяни з великим ГНІВОМ зустріли
обмеження своїх прав, тому масово
«ПОКОЗАЧУВАЛИСЯ».
2. Фільварками називали підприємства, що
засновувалися на ПІДНЕВІЛЬНІЙ
праці, а продукція його ЙДЕ НА
РИНОК.
3. В І пол. XVII століття на українських
землях нараховувалось 270-300
ремісничих спеціальностей, причому,
ЦЕХОВЕ ремесло поступалося
МАНУФАКТУРНОМУ виробництву.
4. Багато міст України мало
МАГДЕБУРЗЬКЕ право, що ПРИСКО-
РИЛО розвиток ЕКОНОМІКИ.
43. ВІКТОРИНА:
1. Прізвище іноземця, який залишив докладний опис занять українців.
2. Назва головних збірок законів, що зрівнювала у правах всю шляхту.
3. Як звали найбільшого магната України І половини XVII століття.
4. Дайте визначення поняттю «фільварок».
5. В якому році було видано інструкцію для сеймиків, в якому йшлося про масове «покозачення»?
6. У яких староствах козаки становили більшість населення?
7. Скільки в І половині XVII століття на українських землях існувало міст і містечок?
8. Що таке панщина?
9. На які категорії поділялось міське населення?
10. Що означав вислів «міське повітря робить людину вільнішою»?
11. Як називався запорізький хутір, що складався з 2-3 хат та різних господарських будівель?
12. Що таке чинш?
13.Перерахуйте найбільші міста України І половині XVII століття.
14. Яке українське місто XVII століття було центром селітроваріння?
15. Дайте визначення поняттю «магдебурзьке право»?
16. Яка родина встановила контроль над Вінницьким та Брацлавським староствами?
17. Інша назва феодально-залежних селян
18. Що таке «мануфактура»?
19. Назва суду, який на власний розсуд обирала сільська громада.
20. Центром якого воєводства було місто Львів?.
44. Правильно розташувати слова по станам населення:
ШЛЯХТА СЕЛЯНИ МІЩАНИ
магнати кріпосне право
дим
портачі чинш
князі зем’яни рада покозачення латифундії
панщина магдебурзьке право мануфактура
стація
фільварки сеймики бурмістр дворище
45. 1. Великі міста користувалися магдебурзьким правом;
2. Стація – це грошовий податок на утримання польського сейму;
3. Масове покозачення було радісно сприйнято урядом Речі Посполитої;
4. Місто Лубни в XVII столітті було одним із найзаселеніших в Україні;
5. Магнати чітко дотримувалися встановлених державою норм панщини;
6. Латифундії – це найбагатші та найпливовіші феодали у Польщі;
7. Наступ на права вільних селян викликав шалений опір;
8. На міських ярмарках іноземцям суворо заборонялось торгувати;
9. Власники міст постійно порушували міські права;
10.Цехове ремесло поступалося мануфактурному виробництву;
11. Було налагоджено постійні торгівельні відносини між Києвом і
Львовом;
12. Міщани були звільнені від виконання громадських повинностей.
46. Визначити наслідок для кожного явища:
• Зростає магнатське землеволодіння
• Погіршується становище селян
• Збільшується кількість міст з самоврядуванням
• Занепад цехового виробництва
• Збільшується кількість випуску продукції
• Зростає кількість фільварків
обезземелення селян
масове покозачення
пожвавлення ремесла й торгівлі
поява мануфактурного
виробництва
пожвавлення торгівлі
зменшується кількість вільних
селян
47. Таким чином, у І половині XVII століття в
соціально-економічному житті українських
земель спостерігаються суттєві зміни, які
вплинули на життя всіх станів населення.
Особливо це стосується козацтва, яке з
кожним роком зростало чисельно та якісно.
Україна підходила до доленосної події –
Хмельниччини, яка зруйнує всі усталені
економічні традиції.
48. Установіть відповідність між назвою воєводства та його
столицею
Руське воєводство
Волинське воєводство
Підляське воєводство
Подільське воєводство
Брацлав
Дорогочин
Кам’янець
Луцьк
Львів
49. Укажіть терміни, які мають стосунок до управління
містом згідно з магдебурзьким правом:
Бурмістр
Реформація
Війт
Воєводство
Гуманізм
Магістрат
Фільварок
Лава
Ясир
50. Укажіть країни, до яких входили
українські землі:
Велике князівство Московське
Кримське ханство
Королівство Чехія
Князівство Молдова
Тевтонський орден
Королівство Швеція
Священна Римська імперія
Королівство Угорщина
51. Укажіть основні форми феодальних
повинностей селян:
Відробітки
Грошовий податок
Ізгойство
Кріпацтво
Магнатство
Панщина
Натуральний податок (продуктовий)
52. Укажіть воєводства, утворені на
українських землях Речі Посполитої
Белзьке
Волинське
Галицьке
Житомирське
Полтавське
Руське
Черкаське
53. Установіть відповідність між
категоріями селян та ії визнченням:
Данники особисто вільні селяни
«непохожі селяни селяни, що вели господарство і відбували військову службу
«похожі» селяни селяни, які мали відбувати панщину
Тяглові селяни селяни, прикріплені до свого наділу
селяни, що мали сплачувати податок натурою чи грішми
54. Установіть відповідність між термінами
та їх визначеннями:
Магдебурзьке право Орган міського самоврядування з адміністративно-судовими функціями
Магістрат Суд у кримінальних справах
Лава Звільнення міст від влади феодала-власника та створення міського самоврядування
Зем’яни Найбагатша шляхта
Дрібна шляхта, що отримала землю за військову службу
