бібліотечний урок

1. Граматика –
основа всіх наук.
(бібліотечний урок для 8-9 кл.)
Підготувала Кобринець
Оксана Мирославівна
бібліотекар
Забузької ЗШ І–ІІІст.

2. План уроку
Бесіда “Історія створення
граматики на Україні”.
Добірка крилатих висловів про мову
та граматику.
Ілюстративний матеріал на
книжкову тематику.
Народні прислів′я та приказки.
Висновок уроку.

3. Мета уроку
Познайомити дітей з історією
виникнення української писемності і
перших підручників - граматик.
Розповісти про видатних діячів науки,
культури і церкви, які розвинули і
відобразили у книгах тогочасну
українську мову.
Виховання бережливого ставлення до
підручників, поваги до праці багатьох
людей, які працювали над його
створенням.
Виховання патріотизму у підростаючого
покоління.

4. У своїй знаменитій праці
“Топіконь” Арістотель писав
“Граматіка есть всъхъ обучений
основаніє”

5. Перші граматики були призначені для
вивчення конкретних мов -
церковнослов′янської, української,
грецької. Граматика латинської мови
в староукраїнській філології не
представлена, бо в школах на
Україні користувались посібниками,
створеними в європейських країнах.
Вітчизняні підручники латинської та
інших мов з′явились
тільки у ХVІІІ ст.

6. “Із трьох східнослов′янських мов українська
мова найближча до чеської. Із всіх слов
′янських народів українці мають найбільше
народних пісень”.
Павло Шафарик
визначний чеський історик 1826р.

7. У східнослов′янських списках
дійшли поодинокі твори старослов
′янської книжності,
які мають відношення до історії
граматичної думки, термінології.
Такими є зокрема “Житіє
Костянтина Філософа”,
“Житіє Мефодія”,
“Трактат Храбра про букви”
(найдавніші списки датують ХVст.)

8. “Українці - стародавній народ, а мова
їхня багатша і всеосяжніша ніж
персидська, китайська, монгольська і
всілякі інші”.
Е.Челебі.

9. Друковані тексти навчальних видань
беруть свій початок з рукописних
граматик, які віддавна поширювались в
Україні. Доведено, що рукописний
переклад тогочасною
українською мовою грецької граматики
“О осмих частіх слова, єлика пишем і
глаголем”,
авторство якої приписувалось Іоанові
Дамаскину, став основою для створення
Іваном Федоровичем “Букваря”
Львівського
видання 1574 року.

10. “Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих, - рідна мова”.
М. Рильський

11. З кінця ХVІ ст. українські друкарні відразу
зреагували на прагнення учених очистити
тогочасну мову від чужих слів і приділити
більше уваги виданню граматик.
1596 року у Львові виходить у світ
“Граматіка словенска”
Лаврентія Зизанія-Тустановського.
Незабаром друкується ще один
твір цього автора –
“Наука ку читаню і розуміню письма
славенского язика…”
До цього своєрідного букваря було додано
перший
друкований церковнослов′янско-український
словник, який налічував 1000 слів.

12. “Чужу мову можна вивчити за 6 років,
а свою треба вчити все життя”.
Франсуа Вольтер.

13. Син першого ректора Острозької академії
Герасима Смотрицького Мелетій
Смотрицький став відомим письменником-
проповідником, ученим і церковним діячем,
увійшов в історію української видавничої
справи передусім своєю навчальною
книгою-підручником – “Граматіки
славенская правильное Сунтагма…”
(1619р.) Для подальшого розвитку
видавничої справи ця книга мала неабияке
значення, адже в ній чи не вперше
унормовувалися правописні вимоги до
написання і видання різних наукових
трактатів.

14. “Раби, це нація, яка немає слова,
тому й не може захистить себе”.
Оксана Пахльовська
доктор філологічних наук.

15. Варто згадати ще про один навчальний твір,
який сприяв удосконаленню організації
роботи видавців у мовному плані. Йдеться
про твір українського друкаря, письменника
і лексикографа Памви Беринди
“Лексикон словеноросскій альбо імеен
толкованіє”
(Києво-печерська друкарня 1627р.) Це –
результат багаторічної роботи автора як
коректора і редактора в ряді друкарень.
Словник містить близько шести тисяч слів
церковнослов′янської і їхніх відповідників
тогочасної української мови.

16. “Мов поганих не існує в світі,
є лише погані язики”.
А.Бортняк.

17. Своєрідність “Граматики” Івана
Ужевича полягає не тільки в тому,
що вона створена міжнародною
мовою Європи старої доби, а й у
тім, що заголовок її обіцяє
читачеві опис “словенської” -
церковнослов′янської мови, однак
насправді автор викладає головним
чином систему української мови
ХVІІ ст.

18. “Мова, що має свою граматику, свої правила, свої
звороти в мовленні неповторні, які не перекласти
іншою; а її поезія?! Хай спробують передати всю
силу, всю велич, витонченість іншою”.
Григорій Квітка - Основ′яненко
письменник 1841р.

19. Кирило і Мефодій - слов′янські
просвітителі, творці слов′янської азбуки,
провідники християнства. перші
перекладачі богослужбових книг на слов
′янську мову, брати.
Кирило дістав освіту в Магнаврській
школі при дворі імператора в
Константинополі. Працював патріаршим
бібліотекарем, викладав філософію.
Мефодій спочатку був військовим,
пізніше правителем однієї із болгарських
областей Візантії.
Кирило розробив слов′янську абетку і з
допомогою Мефодія переклав з грецької
мови на слов′янську Євангеліє, Апостол,
Літургію та інші твори.

20. “В теперішній час годі доказувати, що
українська мова… одна з найбагатших
слов′янських мов”.
І. Средзневський, мовознавець 1834р.

21. Творцям давніх книжок притаманні риси
патріотизму, прагнення залишити поміж
рядками своє ідентифіковане “Я”,
захистити й підтримати народну мову.
Якою ж любов′ю і повагою треба було
пройнятися до свого народу аби
випускаючи книги переважно
церковнослов′янською мовою, постійно
пам′ятати й не відкидати мову
українську – материнську мову свого
народу.

22. Без усякої іншої науки ще можна обійтися,
без знання рідної мови обійтися не можна.
І. Средзневський.

23. Народні прислів′я та приказки.
Без буков та граматики не вчать
математики.
Азбука – перший щабель до науки.
Грамоті вчиться – завжди пригодиться.
Спочатку аз та буки, а тоді вже й до
науки.
Азбука – до мудрості драбина.
Краще сороці без хвоста літати, ніж
письменному уміти читати, та не вміти
писати.
Грамоті вчиться не в зайчика грать.
Наука краще багатства.

24. Слово найтонший дотик до серця. Буває воно стає
живою водою, що повертає віру в добро, або ж
ніжною запашною квіткою, що дарує радість і
надихає. Нехай у вашому житті усі слова будуть
яскравим, надзвичайно гарними і приносять вам
тільки щастя.

25. Використані джерела.
Тимошик М.С. Історія видавничої справи:
Підручник.-2ге вид.,
виправлене - К.: Наша культура і наука,
2007.-496с.
Національна біб-ка ім.Вернадського.
Ковальчук Г.І.Рукописні книги та
стародруки. Навч. посібник //
Г.Ковальчук.-К.,2001,100с., іл.
Коваль П.П. Слово про слова – К.:
“Радянська школа”, 1998.- 384с.