1. 112 липня 2013 року
сьогодні в номері
стор.2
Студенти
масово
отруїлися
Бережіть
зуби
змолоду
стор.5
Українські
аграрні
традиції
Ціна 75 коп.
п’ятниця
12 липня
2013 року
№56
(19782)
Перша обласна громадсько-політична газета
ФотоЛарисиСоколовської
700 сиріт чекають
— Зараз в області налічується 2466
дітей-сиріт, з них 2122 виховуються в
сім’ях, — констатувала у вівторок на
прес-конференції, приуроченій Дню
родини, який відзначається в Україні 8
липня з минулого року, Оксана Пока-
тілова, начальник служби у справах
дітей облдержадміністрації. — Все
більше сиріт виховується в прийомних
сім’ях: якщо у 2010 році — 78 відсотків
цієї категорії дітей, то в цьому році —
86 відсотків. Причому, з 2000-го сім
років переважало іноземне усиновлен-
ня. Потім ситуація почала змінюватись,
і торік 86 відсотків усиновлень здійсни-
ли громадяни України.
Зараз 700 дітей стоять на обліку на
всиновлення, є 50 кандитатів на бать-
ківство. Але вони здебільшого хочуть
дитинку до року. А у нас таких дітей
тільки семеро. Переважна більшість —
ті, яким більше 10-ти років, — зазначи-
ла Оксана Покатілова.
Зараз на Черкащині 719 сімей вихо-
вують 796 усиновлених дітей. Про свій
крок до дитини-сироти розповіли роди-
ни, які взяли участь у прес-конференції
(деякі приїхали з дітьми).
Були конкуренти,
стали брати
ЛюбовКривенкозВатутіного,мама
п’ятьох дітей, з яких четверо всиновлені,
каже просто: «Ми вклали працю». На її
руках гарцює сусідський хлопчик, Миш-
ко, розвіюючи нудьгу малюванням. Бать-
ко, Анатолій Степанович, зауважує, що
в сім’ї діти навчилися допомагати один
одному, тоді як до цього діяли за прин-
ципом виживання. Якщо в інтернаті вони
звикли, що все дається задарма — тебе
погодують і тобі поперуть, то вдома на-
вчилися дбати про себе, планувати своє
життя. «Ми не те що щось особливе ро-
бимо, ми просто по-іншому не можемо»,
— сказав про їхній з дружиною вчинок
Анатолій Кривенко.
«У чотири роки
не вмів ходити»
Ніна Брижко, опікун з Черкас,
розповіла свою історію:
— Мені 67 років. Шість років тому
я взяла дитину з Черкаського дитячого
будинку «Малятко». Було чотири роки
хлопчикові. Діагноз — ДЦП. Він гово-
рив тільки окремі слова, не ходив, і на-
віть повзав так — ручки викидав напе-
ред, а ніжки підтягував.
Кругом багато дядь і тьоть, а кому сказати «мамо»?
Все більше дітей-сиріт на Черкащині усиновлюють
ука допомогиР
У цьому році соціальними сиротами на Черкащині стали 150 дітей. Про
них, звичайно, можуть подбати дитбудинки та школи-інтернати,
яких в області понад два десятки. Але навіть при тому, що в них
забезпечують п’ятиразове харчування, вартістю 35-40 гривень на
день, безплатний одяг, іграшки, комп’ютери з виходом в інтернет
та інші блага, це не замінить сім’ї. Добре, якщо дитині пощастить і
її заберуть прийомні батьки.
стор.6
На Черкащині — найвища
врожайність ранніх зернових
Обласне свято першого снопа відбулося
у середу на Лисянщині. Голова
облдержадміністрації Сергій Тулуб
повідомив, що на нараді в Криму під
головуванням Прем’єр-міністра Миколи
Азарова прийнято цілий ряд рішень, які
будуть закріплені постановами Кабміну,
щодо вирівнювання і утримання цін
на врожай цього року для підтримки
хліборобів.
стор.2
стор.6
2. 12 липня 2013 року2 Поступ влади
країнські новиниУ
У Каневі
отруївся
31 студент
Уранці 10 липня до приймального
відділення Канівської централь-
ної районної лікарні зі скаргами
на підвищення температури, ну-
доту звернулися 10 студентів
Київського національного універ-
ситету імені Тараса Шевченка,
які проходять виробничу прак-
тику в Канівському природоохо-
ронному заповіднику.
З
діагнозом гастрит та гастроенте-
роколіт госпіталізовано 31 особу,
повідомила головний лікар Віра
Шапошник. Причини спалаху кишко-
вої інфекції, за словами головного са-
нітарного лікаря Віри Чиж, ще вста-
новлюються, але симптоми вказують
на ймовірне харчове отруєння. Сту-
денти харчувалися в новій їдальні, збу-
дованій університетом. Як повідомили
працівники Канівської санепідслужби,
частину продуктів сюди доставляли з
Києва та Канівського району.
Як розповів заступник начальни-
ка головного управління Держсан
епідслужби у Черкаській області Во-
лодимир Папач, людину, відповідальну
за організацію харчування студентів,
притягнуто до адміністративної від-
повідальності. Канівська міжрайонна
прокуратура за результатом перевір-
ки факту масового отруєння в Каневі
відкрила кримінальне провадження за
ч. 1 ст. 367 КК України (службова не-
дбалість).
езонансР
Державне агентство автомо-
більних доріг України «Укравто-
дор» повідомляє, що ліквідовано
ямковість на 60,1 тис. км доріг
загального користування. Згід-
но з даними «Укравтодору», це
становить 93 відсотки необхід-
ного обсягу ремонту.
nnn
Вартість квитків на потяги цьо-
горіч здорожчає двічі: у липні і
у жовтні. Прес-служба "Укрза-
лізниці" деталізує: "Вартість
подорожі залізницею по Україні
у плацкартному та купейному
вагонах підвищиться у два етапи
- по 10% у липні та жовтні». За-
лізничники кажуть, що це част-
ково перекриє збитковість паса-
жирських перевезень.
nnn
Україна у понад два рази нарос-
тила експорт курятини, на тре-
тину скоротивши її імпорт, пові-
домили в асоціації «Український
клуб аграрного бізнесу».
nnn
Міністр освіти і науки Дмитро
Табачник вважає за можливе вве-
дення норми з позбавлення абі-
турієнтів права на певний час
складати зовнішнє незалежне
оцінювання за списування. «Ра-
дитимемося з педагогічною гро-
мадськістю — на рік чи два», —
сказав він. І зазначив, що діюча
норма у Франції передбачає по-
збавлення права на тестування
за списування на 5 років.
nnn
У Харківській області у 2013
році суттєво зросла кількість
кліщів-переносників збудника
хвороби Лайма у порівнянні з
минулим роком, повідомила за-
ступник начальника обласного
управління держсанепідслужби
Тетяна Тонкошкур. 30 відсотків
досліджуваних кліщів дали пози-
тивні результати.
Ж
нива в області розпочалися
цього року всього на два дні
раніше, ніж торік, — 27 черв-
ня. Першим почало Лівобережжя —
там поля підгоріли, а центр і захід
Черкащини тільки зараз активно всту-
пає в жнива. Обмолочено 26 відсотків
збіжжя. Закінчується збирання озимо-
го ячменю, озимого ріпаку 70 відсот
ків зібрано, пшениці — до 10-ти від-
сотків. Середня врожайність ранніх
зернових — 43,2 центнера з гектара.
На даний момент це перший показник
в Україні.
— Дивіться, колос який гарний, —
поділився враженнями після косовиці
голова ОДА. — У цьому господарстві,
що працює з НВФ «Урожай», очікують
понад 70 центнерів пшениці з гекта-
ра. Ми побачили, як люди радіють із
цього. І нам треба підтримувати їх.
Для того влада і є, щоб дати можли-
вість зібрати гарний врожай, закласти
його в комору і правильно розпоряди-
тися. Учора відбулася нарада в Кри-
му під головуванням Прем’єр-міністра
Миколи Азарова, прийнято цілий ряд
рішень, які будуть закріплені постано-
вами Кабміну, щодо вирівнювання і
утримання цін на врожай цього року
для підтримки наших хліборобів.
Сергій Тулуб спрогнозував, що
Черкащина цього року може намоло-
тити 3,4 мільйона тонн зернових та
зернобобових культур.
Подарунком лисянським селянам
стало вручення на святі сертифіка-
тів на нетелей, оплачених бюджетним
коштом. Радіє такому подарунку від
обласної влади Олена Сухоярська із
села Чаплинка:
— У мене шестирічна донечка,
вона любить молочко.
Юрій Цимбал, начальник управлін-
ня агропромрозвитку Лисянської РДА,
розповів, що в районі вже другий рік
працює ця програма — передачі не-
телей багатодітним сім’ям, малоза-
безпеченим. Живність — не еліта, але
високопродуктивна, з місцевих госпо-
дарств. Умови такі: якщо вродиться
теличка — хазяїн виростить її та пере-
дасть, спаровану, іншій родині, якщо
бичок — має обміняти й так само пе-
редати, якщо, гляди, нетель загине
— одержить страхові кошти. Для цьо-
го нетель, яку дають безплатно (купи-
ти нетель коштує близько 10-ти ти-
сяч гривень), новий господар повинен
своїм коштом застрахувати, сплатив-
ши близько 400 гривень. Тобто це сво-
го роду піраміда: якщо протягом кіль-
кох років ми будемо вручати нетелей,
то настане час, коли ця програма буде
діяти безплатно, не обтяжуючи дер-
жавного бюджету.
— До того ж, одержавши приплід
від нетеля, господар має право на дер-
жавну дотацію — 250 гривень за кож-
ні три місяці збереження молодняку.
Торік лисянським господарям держа-
ва заплатила такої дотації понад пів-
мільйона гривень. Крім того, держава
частково відшкодувала закупівлю до-
їльних установок для приватних гос-
подарств, доплатила за великовагову
живність, здану на м’ясокомбінати.
У цьому році документи на всі ці
види державних стимулів для селян
уже оформлені і лежать у Держказ-
начействі. Думаю, люди отримають
кошти, — висловив щире сподівання
Юрій Цимбал.
Лариса СОКОЛОВСЬКА
«Щоб увесь народ дивувався,
який у нас снопик удався»
На Черкащині — найвища врожайність ранніх зернових
Н
а селекторній нараді та засіданні міжвідомчого штабу з питань коорди-
нації збирання врожаю, що відбулися у вівторок, було повідомлено, що
на Черкащині врожайність ранніх зернових — найвища.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Валерій
Давиденко наголосив, що жнива в Україні ввійшли в найбільш активну ста-
дію, вже зібрано близько 40 відсотків ранніх зернових та зернобобових куль-
тур. П’ять областей: Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька та
Харківська намолотили по мільйону тонн зерна. За даними з регіонів прогно-
зами урожайності, вітчизняні аграрії зберуть до 54 мільйонів тонн зерна, що
на 18 відсотків більше, ніж торік.
Черкащина лідирує за врожайністю ранніх зернових та зернобобових куль-
тур, яка, як констатував на нараді Валерій Давиденко, «на сьогодні становить
понад 42 центнери з гектара (середня урожайність в Україні — 25,3 центне-
ра)». На 4 центнери менше — в Київській та Полтавській областях.
Наш кор.
Власноруч, взявши коси в руки, приступили уранці цієї середи
до жнив на полі за селом Чаплинка Лисянського району голова
облдержадміністрації Сергій Тулуб та голова обласної ради
Валерій Черняк. Потім Сергій Борисович сів і за штурвал
комбайна. Так почалося обласне свято першого снопа.
Д
ля гарантованого за-
безпечення черкащан
хлібом за доступними
цінами область вже почала
наповнення регіонального
фонду зерном. Цьогоріч ми
плануємо сформувати регі-
ональний фонд в обсязі 55
тисяч тонн.
Для його своєчасного
наповнення ми розроби-
ли завдання щодо поставки
зерна пшениці ІІ та ІІІ класів
до регіональних ресурсів
на 2013-2014 маркетинго-
вий рік. Між райдержадмі-
ністраціями та сільгоспви-
робниками було укладено
угоди про поставку зерна
до регіонального ресурсу.
Таким чином кожен район
має виконати відповідне
замовлення протягом двох
місяців із початку жнив. Та-
кож з основними виробни-
ками хлібобулочної про-
дукції у районах підписано
меморандуми. Питання на-
повненості регіонального
фонду продовольчим зер-
ном вкрай важливе, оскіль-
ки ми зацікавлені у тому,
щоб ціни на хліб та хлібобу-
лочні вироби протягом року
не підвищувалися.
Окрім того, очільник об-
ласті наголосив і на тому,
що для збереження ціно-
вої стабільності на хліб в
області нещодавно під-
писано Меморандум про
співпрацю та взаєморозу-
міння між облдержадміні-
страцією та ТОВ «Черкаси
хліб ЛТД». Виробник хліба
зобов’язався безперебій-
но забезпечувати потребу
споживачів у хлібі та хлібо-
булочних виробах належної
якості, а також не допуска-
ти скорочення обсягів ви-
робництва та підвищення
цін на хліб. Облдержад-
міністрація у свою чер-
гу сприятиме поставці пе-
редбаченої кількості зерна
пшениці на борошномель-
не підприємство за фіксо-
ваними цінами з посліду-
ючою поставкою борошна
на хлібопекарські підпри-
ємства.
Наш кор.
Сергій Тулуб наголосив
на значенні своєчасного наповнення
регіонального фонду зерна, як запоруки
стабільних цін на хліб
Одночасно з початком жнив в області розпо-
чався процес формування регіонального запасу
продовольчого зерна. Це дозволить забезпечити
стабільні ціни на хліб. На цьому наголосив голо-
ва обласної державної адміністрації Сергій Тулуб
у ході спілкування з журналістами під час облас-
ного свята «Зажинки».
Питання наповненості регіонального
фонду продовольчим зерном вкрай
важливе, оскільки ми зацікавлені у тому,
щоб ціни на хліб та хлібобулочні вироби
протягом року не підвищувалися.
ФотоЛарисиСоколовської
3. 312 липня 2013 року Панорама
Урядом Придністров’я керува-
тиме українка: Верховна Рада
республіки підтримала канди-
датуру Тетяни Туранської на
пост Голови Уряду ПМР, пере-
дає УНН з посиланням на Новини
Придністров'я.
nnn
Світове виробництво зерна в ни-
нішньому році може досягти істо-
ричного максимуму — 2,4 млрд.,
на 7% перевищивши торішній
результат. Про це йдеться в
останньому виданні щокварталь-
ної доповіді ФАО (продовольча і
сільськогосподарська організація
ООН).
nnn
Єгипту загрожує голод, повідо-
мляє Reuters з посиланням на
екс-міністра постачання Єгипту
Бассема Уда. За його словами, в
країні залишилося лише 500 тис.
тонн імпортної пшениці. Такої
кількості вистачить приблизно
на два місяці. Після розпуску уря-
ду закупівлю пшениці було при-
зупинено, зокрема й через брак
коштів.
nnn
Лідер "Демократичного руху"
Грузії кандидат у президенти
Ніно Бурджанадзе заявила, що у
випадку її приходу до влади пер-
шим, хто сяде у в'язницю, буде
Михайло Саакашвілі. Про це вона
заявила в ефірі "25-го каналу",
передає УНН. У той же час вона
впевнена, що під час її роботи спі-
кером парламенту вона ніяких
злочинів не скоїла.
овини світуН
Один здоро-
вий лоб, десь
метрів два, схо-
пив Таню Чорно-
віл, довелося з
ним попрацювати. Таню він відпус-
тив, а окуляри постраждали.
Арсеній Яценюк,
народний депутат
(учора під час сутички з
«беркутівцями» під Київрадою став
на захист журналістки-черкащанки
Т.Чорновіл і йому зламали окуляри).
итатаЦ
óðéîçÊ
обота депутатаР
Солдатам
зменшили
порції м’яса
У
збройних силах Бельгії виріши-
ли боротися із зайвою вагою се-
ред військовослужбовців. Най-
ближчим часом у військовому госпіталі
Недер-овер-Хеембеек під Брюсселем
почнеться експеримент, в рамках якого
порції м'яса військовослужбовцям ско-
ротять з 150 до 100 грамів. Таким чи-
ном кількість споживаних кілокалорій
знизиться приблизно на 120-150. За
словами армійського дієтолога Патріка
Мюлле, дієта не є примусовою і всі ба-
жаючі зможуть отримати добавки.
изнанняВ
Валерій Черняк взяв участь
у розширеному засіданні Президії асоціації
районних та обласних рад
8-9 липня у Ялті відбулося розширене засідання Пре-
зидії асоціації районних та обласних рад, у якому
взяв участь голова Черкаської обласної ради, член
правління асоціації Валерій Черняк.
У
ході засідання, яке провів голова асоціації, голова Хар-
ківської обласної ради Сергій Чернов, зокрема було роз-
глянуто питання про редакцію розділу проекту Конститу-
ції України в частині місцевого самоврядування.
Також Українська асоціація районних та обласних рад ви-
словила свою підтримку проголошеним Президентом Украї-
ни намірам у проведенні реформ місцевого самоврядування
і звернулася до нього з проханням розглянути питання про
видання Указу Президента України щодо схвалення концепції
реформи місцевого самоврядування та територіальної орга-
нізації влади в Україні.
Наш кор.
Р
озгалужена мережа приймалень
допомагає народному депутато-
ві тримати постійний зв’язок із
виборцями. Помічники-консультанти,
які працюють на місцях, інформують
Володимира Володимировича про
соціально-економічний розвиток ре-
гіону, найбільш значимі та вагомі по-
дії. Та головне завдання, покладене
на них, — це прийом громадян, допо-
мога у вирішенні нагальних проблем,
взаємодія з органами місцевого са-
моврядування. Нерідко люди з надією
переступають поріг громадської при-
ймальні тоді, коли не знаходять під-
тримки серед посадовців, коли допі-
кає тяганина, а замість конкретних дій
сипляться обіцянки. Спеціалісти при-
ймалень докладають багато зусиль,
аби розв’язати ту чи іншу проблему,
позитивно вирішити питання.
З часу створення громадських при-
ймалень народного депутата Володи-
мира Зубика до них звернулися понад
1000 жителів виборчого округу. Також
безпосередньо на ім’я Володимирови-
ча Володимировича надійшло понад
200 письмових звернень. Жодне з них
не залишилося поза увагою.
— Проаналізувавши всі звернення,
побачили, що їх умовно можна розпо-
ділити на дві групи, — каже співробіт-
ник окружної громадської приймальні
Антон Верченко. — Перша група — це
прохання про надання юридичної до-
помоги виборцям з питань, що вини-
кають у відносинах з органами влади,
зокрема й правоохоронними. Дру-
га група — звернення щодо надання
матеріальної допомоги на вирішення
соціально-економічних проблем. На-
магаємося сприяти людям, аби вони
не залишалися наодинці зі своїми
негараздами. Не завжди вдається у
стислі терміни задовольнити прохан-
ня, але тримаємо кожне звернення і
реакцію на нього інстанцій під постій-
ним контролем.
Добре зарекомендувала себе прак-
тика проведення виїзних прийомів.
У заздалегідь визначені село, день і
час виїжджають спеціалісти й безпо-
середньо на місці спілкуються з відві
дувачами, вивчають проблематику,
дають поради, за потреби допомага-
ють жителям скласти відповідні скар-
ги, звернення.
— Така форма роботи знайшла по-
зитивний відгук серед виборців окру-
гу, тому продовжуватимемо її й надалі,
— констатує керівник окружної гро-
мадської приймальні Сергій Любивий.
— Особливо виїзні прийоми стають у
нагоді людям похилого віку, людям з
обмеженими фізичними можливостя-
ми. Адже ця категорія громадян не-
спроможна їхати десяток кілометрів
до райцентру, де працює громадська
приймальня. Тож ми йдемо до людей і
разом працюємо над питаннями.
Помічники народного депутата Во-
лодимира Зубика зауважують, що від-
чувають особливе задоволення, коли
вдається допомогти людині. Надто
вдячні жителі 195-го виборчого округу
за допомогу своєму депутатові Воло-
димиру Зубику, адже це саме за його
ініціативи та сприяння надається мате-
ріальна допомога тяжкохворим дітям,
виділяються кошти на ремонт об’єктів
соціально-культурного призначення,
сільських лікувальних закладів тощо.
— Якби зібрати воєдино листи-
подяки на адресу Володимира Воло-
димировича, то вийшло б багатотомне
зібрання творів, — каже Сергій Люби-
вий.
Степан Животенко
Громадські приймальні: зв’язок
із виборцями та допомогаПісля обрання народним депутатом України по 195-му виборчому окру-
гу Володимир Зубик одним із перших серед депутатів-мажоритарників
Черкащини розпочав формувати громадські приймальні. Нині вони пра-
цюють у Черкасах, Драбові, Чорнобаї та Чигирині.
Матерям-
героїням
вручили
нагрудні знаки
П
’ятьом матерям-героїням
8 липня, в день родини, в
Золотоніському міському
відділі у справах сім’ї та моло-
ді в урочистій обстановці вручи-
ли посвідчення і нагрудні знаки.
Указ Президента України Віктора
Януковича про їх нагороджен-
ня був опублікований 7 берез-
ня, до Міжнародного жіночого
дня, грошове підкріплення вони
отримали в травні. Тепер наді
йшли документи — посвідчення
і нагрудний знак, документаль-
не підтвердження того, що вони
народили, виростили, виховали
більш ніж п’ятеро дітей.
Серед нагороджених наймо-
лодша мати-героїня Валентина
Мосеєва, 1967 року народження,
у якої діти хто повнолітнього, хто
шкільного віку. Найстарша — Лілія
Морозова, 1924 року народження.
Вона та інші — Ганна Кулікова, Віра
Дудар, Валентина Щербаченко —
вже давно бабусі й прабабусі, ма-
ють дорослих онуків і правнуків.
Та материнський подвиг вшанову-
вати ніколи не пізно.
Наш кор.
Ціну на проїзд
не збільшили
М
іськвиконком Черкас не
підтримав ідею про під-
вищення вартості проїзду
в тролейбусах.
— Теперішній тариф — необ
грунтований, адже приймався
досить давно, — аргументував
журналістам свою позицію Павло
Карась. — Тому доцільним вва-
жаю збільшення тарифу до 1,5
гривні. Якщо цього не зробити,
різницю доведеться компенсува-
ти з міського бюджету.
Торкнувся Павло Карась і
теми «азотівських» тролейбусів.
За його словами, коли в бюдже-
ті знайдуться кошти, відбудеться
тендер на закупівлю тролейбусів.
Якщо його виграє ПАТ «Азот»,
місто закупить «рогатих» у цьо-
го підприємства. Про дарування
поки не йдеться.
Роман КИРЕЙ
омуналкаК
Організація продає нежитлову будівлю складу
сільськогосподарської продукції м. Христинівка,
вул. Ювілейна, 2. Стартова ціна — 530 тис. грн.
Крок аукціону — 10 %.
Реєстрація учасників для участі в аукціоні про-
водиться до 24 липня 2013 року. Аукціон відбу-
деться 30 липня 2013 року о 10 год в приміщен-
ні облспоживспілки м. Черкаси, вул. Гоголя, 224.
Бажаючі взяти участь в торгах аукціону подають
заяву за адресою: м. Христинівка, вул. Уриць-
кого, 29а. Інформація з продажу об’єкта нада-
ється аукціонною комісією, яка працює протягом
робочого дня. Довідка тел.: (04745) 6-06-38;
2-27-53.
ісцеве самоврядуванняМ
4. 12 липня 2013 року4 Грані
М
и намагалися приймати закони,
які стосуються європейської ін-
теграції, і опозиція була нам со-
юзником, — додав депутат. — Зокрема,
були прийняті доповнення до законів
про боротьбу з корупцією, які запро-
вадили декларування не тільки доходів,
а й видатків чиновників та їхніх рідних.
Також удосконалили закон про захист
персональних даних, створивши дер-
жавний реєстр персональних даних.
Був ухвалений закон про суспільне те-
лебачення і доповнення до закону про
відшкодування по судових рішеннях.
Україна взяла на себе зобов’язання
щодо виконання рішень Європейсько-
го суду на 46 мільярдів.
Що ще вимагає від нас Європа?
Прийняття закону про прокуратуру.
Він зараз у процесі розробки, зазна-
чив Володимир Олійник. Є два проекти
цього закону, обидва вони депутатські.
Але, на погляд парламентарія, такі за-
конопроекти повинні ініціюватися або
Президентом, або Урядом, адже по-
тім реалізація цього закону потребу-
ватиме матеріального й організаційно-
технічного забезпечення. Саме по собі
прийняття закону не вирішить пробле-
ми.
Володимир Олійник прокоментував
загострене протистояння населення й
міліції після трагедії у Врадіївці на Ми-
колаївщині, де працівники міліції згвал-
тували і жорстоко побили дівчину. На
переконання депутата, юридичних та
правових підстав для звільнення з по-
сади міністра МВС немає, хоча цього
вимагає громадськість і опозиція. Про-
те є чіткий сигнал до того, що Украї-
ні необхідне термінове реформування
правоохоронної системи та перевірка
всієї української міліції.
Водночас депутат звернув увагу на
те, що реформа залежить не лише від
міністра. Це залежить і від парламен-
ту, і від суспільства. Адже необхідно
змінити не лише правила, а й зміцни-
ти матеріально-технічну базу, підібрати
кваліфіковані кадри. Треба ще й про-
думати механізми громадського контр-
олю за роботою правоохоронців, або
навіть ввести елементи виборності,
щоб на посаду тих самих дільничних
був конкурс.
— Міністр рішуче й чітко висловив
свою позицію: ми дамо жорстку оцінку,
проведемо ретельну перевірку та роз-
почнемо реформи. Він нікого не захи-
щав. Він діяв правильно. А те, що у ві-
домстві є проблеми, так ці проблеми
свідчать про те, що система потребує
змін, а не лише покарання на місцях,
— переконаний Володимир Миколайо-
вич.
— Чисельний склад затверджений
Верховною Радою у 2002 році на рівні
350 тисяч осіб, — відповів на питання
депутат. — Зараз реально працює 260
тисяч. Це питання до фахівців — скіль-
ки треба правоохоронців. Погано, коли
є тільки назва, а працівників нема, всі
по кабінетах, а на вулицях нема кому
охороняти. І погано, коли їх забагато,
а толку мало. Компроміс треба зна-
йти між можливостями держави і по-
ставленими завданнями. Треба міняти
і систему підбору кадрів. Але я катего-
рично проти експериментів. Потрібна
концепція. От захочемо ми скоротити
до 150 тисяч чисельний склад, то що
робити зі 110 тисячами? Чим вони бу-
дуть займатися, коли залишаться без
роботи? Наша пропозиція була дати
можливість створювати приватні де-
тективні агентства. Але нас не підтри-
мали.
Також Володимир Олійник поді-
лився враженнями про недавній візит
депутатів Верховної Ради до Москви.
Вони там перебували на запрошення
голови Державної Думи Сергія Нариш-
кіна.
— У нас складні стосунки з Росі-
єю, — поділився враженнями депутат.
— Чимало наших питань залишили-
ся без відповіді. Виступав мій колега
В’ячеслав Богуслаєв, який спитав у На-
ришкіна: «Як мені пояснити в Запоріжжі
на «Моторсічі» про те, що ми маємо з
Росією братські відносини, розробили
на прохання російського авіабудівника
модель двигуна, яка відповідає стан-
дартам замовника, вклали у цю роз-
робку 18 мільйонів доларів, а росіяни
кажуть — ми його брати не будемо, бо
ви в Європу і НАТО ідете! А самі купили
аналогічні двигуни у Франції, члена ЄС
і НАТО». Така сама ситуація по газу —
для Німеччини дешевше, ніж для своїх,
і ми зараз хочемо купляти російський
газ у Німеччині.
Все ж, на думку Володимира Олій-
ника, нам потрібно іти в Європу. До
Митного союзу немає черги, там не
питають, які в нас суди і рівень корум-
пованості. А в ЄС — навпаки. Європа
пред’являє вимоги до удосконален-
ня українського законодавства, однак і
перспектив у ЄС більше.
Володимир Олійник:
«В ЄС перспектив — більше!»
Результати останньої парла-
ментської сесії не такі втішні,
як хотілося б, зізнався під час
зустрічі з журналістами регіо-
нальних ЗМІ в медіаклубі «На
власний погляд» народний депу-
тат від Партії регіонів Володи-
мир Олійник. Якщо рахувати всі
витрати на парламент, то ко-
жен прийнятий на цій сесії закон
обійшовся бюджету приблизно
6 мільйонів гривень. Із 39 днів
пленарних засідань депутати
працювали тільки 26.
С
ергію Петровичу,
ваші інспектори
щодня патрулю-
ють водойми області,
а це величезні терито-
рії — понад 108 тисяч
гектарів Кременчуць-
кого водосховища, 6
тисяч гектарів Канів-
ського водосховища,
216 малих річок, тися-
чі ставків і т.д. Наскіль-
ки ефективною є їхня
робота в плані вияв-
лення порушень приро-
доохоронного законо-
давства?
— У нас працюють ви-
сококваліфіковані, до-
свідчені фахівці, стаж ро-
боти яких у нашій системі
становить нерідко й по-
над 20 років. Тож місця,
де може бути недозволе-
ний вилов риби, постав-
лені сітки, інше знаряд-
дя протиправного лову,
вони знають досконало.
І як би не приховувалось
браконьєрське начин-
ня, воно буде знайдене.
Знайти ж його власника
дещо складніше, але й
це питання вирішується.
У цьому році інспек-
тори Черкасирибохо-
рони вже виявили 2667
порушень природоохо-
ронного законодавства
в частині використання
водних біоресурсів, з них
263 грубих порушення
із застосуванням сіткос-
настьових знарядь лову.
На порушників накладе-
но штрафів на суму по-
над 80 тисяч гривень, їм
нараховано збитків більш
ніж на 500 тисяч гривень,
а 64 справи передано в
слідчі органи для пору-
шення карної відпові-
дальності.
Слід сказати, що в
системі Держагенства
рибного господарства
України Черкасирибохо-
рона посідає І-е місце
по боротьбі з незакон-
ним рибним промислом.
І які тільки жахливі зна-
ряддя протизаконного
вилову риби нам не до-
водиться вилучати. Це і
так звані «павуки», якими
можна виловити до 300
кілограмів риби одно-
часно, і електролови, які
знищують усе живе у під-
водному світі на десят-
ки метрів навколо себе.
Я щиро вдячний праців-
никам рибохорони, які,
діючи в рамках чинного
законодавства, роблять
усе можливе, щоб за-
хистити водні біоресурси
від такого свавілля. На-
чальник Черкаської діль-
ниці Юрій Трофіменко,
начальник опергрупи Во-
лодимир Драй, началь-
ник Чорнобаївської діль-
ниці Іван Євич, начальник
Золотоніської дільниці
Яків Коваленко та інші —
це люди, для яких збере-
ження довкілля не про-
сто слова, а суть їхнього
життя.
— Ви відслідковуєте
також діяльність рибо-
добувних організацій.
— Так, ми відстежує-
мо дотримання офіційни-
ми користувачами квот
на виловлення риби, які
встановлені державою.
І хоча Черкащина посі-
дає в Україні І-е місце по
промисловому виловлен-
ню риби в прісноводних
водоймах, але квоти ці
не порушуються. І Чер-
касирибохорона ретель-
но контролює їх дотри-
мання.
Велику увагу приді-
ляємо ми і відтворенню
рибних ресурсів рибо-
ловецькими промисло-
вими організаціями. Під
контролем Черкасириб
охорони в Кременчуцьке
водосховище за держза-
мовленням восени ми-
нулого року було вселе-
но 460 тисяч екземплярів
товстолоба і коропа за-
гальною вагою 50 тонн
на суму 460 тисяч гри-
вень. А самі користувачі
за власний кошт вселили
в Кременчуцьке водосхо-
вище рослиноїдних ви-
дів риб та коропа понад
274,2 тисячі штук загаль-
ною вагою більше 15-ти
тонн, в Канівське водо-
сховище майже 11 тисяч
екземплярів товстолоба
загальною вагою 2,7 тон-
ни. В цьому році очікуємо
від них зариблення водо-
ймищ на суму в 500 ти-
сяч гривень.
Взагалі контроль за
поповненням та збере-
женням рибзапасів у во-
доймах області відбува-
ється постійно. Ми тісно
співпрацюємо в цьому
напрямку з водною мілі-
цією Черкас, екологічною
інспекцією, Дніпровською
екологічною прокура-
турою. Питання збере-
ження рибних ресурсів,
їх відтворення і охорона
постійно знаходяться в
полі зору й голови обл
держадміністрації Сергія
Тулуба.
— Риба, як відомо,
полюбляє жити там, де
глибше. І для популяції
їй необхідні певні умо-
ви. Кременчуцьке ж во-
досховище затягується
водоростями прямо на
очах, заростає очере-
том, міліє.
— І це серйозна про-
блема як для екосисте-
ми цього водоймища, так
і довкілля взагалі. Рибі
вкрай необхідні глибо-
кі місця, де вона могла б
сховатися влітку від спе-
ки, взимку — від морозу.
А їх стає все менше. Така
ситуація склалася через
те, що з кінця 80-их ро-
ків тут взагалі не прово-
дились меліоративні ро-
боти. Така ж ситуація на
малих річках, через які
відбувається міграція
риби. Ще одна проблема
— це різкі спади і підйо-
ми води у водосховищах
через роботу Канівської
гідроелектростанції, че-
рез що гине ікра і мальок
під час нересту. Всі ці
питання потребують ви-
рішення на державному
рівні.
Щиро вітаю працівни-
ків рибного господарства
області, наших партне-
рів, всіх черкащан, які по-
любляють рибалити і ро-
блять це, дотримуючись
вимог Закону, зі святом
— Днем рибалки! І споді-
ваюсь, що в питанні охо-
рони рибних запасів на-
шого краю ми завжди
будемо однодумцями і
діятимемо спільно.
Інтерв’ю вела
Наталя Віргуш
Сергій Шмиголь: «Головне — зберегти і примножити
рибні запаси нашого краю»
День рибалки вже давно отримав в Україні всенародне визнання, в
тому числі вважають його своїм і любителі рибної ловлі. Та пе-
редусім це звичайно ж свято тих, хто поєднав своє життя з цією
нелегкою, мужньою і досить складною професією, хто забезпечує
промисловий вилов риби для потреб населення, дбає про збереження,
збагачення і захист рибного багатства країни. Серед них — і пра-
цівники управління охорони, використання і відтворення водних біо-
ресурсів та регулювання рибальства в Черкаській області (Черка-
сирибохорона). Про те, як ця природоохоронна структура здійснює
контроль за законністю використання рибних запасів у всіх водосхо-
вищах і водоймах, розташованих на території Черкащини, — і наша
розмова з начальником Черкасирибохорони Сергієм Шмиголем.
ФотоОлегаГАНІНА
ФотоРоманаКИРЕЯ
озиціяП
липня — День рибалки14
5. 512 липня 2013 року Агробізнес
П
авле Миколайовичу,
чим викликаний інте
рес компанії до аграр-
ної галузі, зокрема до Шпо-
лянського району?
— По-перше, тим, що
аграрна галузь загалом і сіль-
ське господарство Черкащини
зокрема — це дуже перспек-
тивна сфера капіталовкладень.
Шполянський район — один із
тих районів, у якому зосеред-
жені родючі землі, є розвинена
інфраструктура, кваліфіковані
кадри як керівної, так і серед-
ньої ланки. Тут є всі умови й
можливості втілювати в прак-
тику найпривабливіші проекти.
Головна ж та, що місцева вла-
да сприяє розвитку бізнесу. До
того ж люди бережуть традиції
продуктивної праці як у рос-
линництві, так і в тваринництві,
вони відповідальні, вболівають
за доручену ділянку роботи, а
це — немало. Та й розміщений
район досить вигідно — прак-
тично в центрі України, отож
проблеми з перевезеннями
вирощеного, завезенням сюди
техніки та матеріалів вирішу-
ватимуться простіше.
Враховуючи те, що у зв’язку
з кліматичними змінами остан-
нім часом кількість придатних
для вирощення сільгосппро-
дукції територій зменшується,
слід уже сьогодні подумати над
тим як підвищити ефективність
використання родючих земель,
таких як на Черкащині, поси-
лити вкладення інвестицій у
новітні технології вирощування
сільськогосподарських куль-
тур. Не забуваючи при цьому й
про збереження цих благодат-
них земель, відтворення їх ро-
дючості, про що останнім ча-
сом пам’ятають далеко не всі.
А з іншого боку, і український, і
європейський споживач підви-
щують свої вимоги до якості й
кількості продукції, що надхо-
дить на наші ринки. Це цілком
справедливі очікування, які ма-
ють бути задоволені. Над цим
працює наша компанія.
— ТОВ «Українські аграр-
ні традиції» — активний
гравець на українському
аграрному ринку. Як би ви
охарактеризували його ни-
нішній стан? Які його осо-
бливості?
— По-перше, він — ще до-
сить малоактивний. Це стосу-
ється як продажу зерна та ін-
шої продукції полів і ферм,
так і продажу самих підпри-
ємств. Здійснюючи моніторинг
щодо можливості купівлі дію-
чих аграрних підприємств, ми
з’ясували для себе таке. Ре-
альні пропозиції щодо прода-
жу аграрних підприємств, які б
включали в себе прозорі, тоб-
то оформлені належним чином
орендні відносини, взагалі від-
сутні. Ті ж підприємства, що
виставлені на продаж, мають
здебільшого приховані кре-
дитні навантаження, що для ін-
вестора означає значний фі-
нансовий ризик. Не можна не
помітити й того, що багато ді-
ючих підприємств мають про-
блеми у вигляді напружених
взаємовідносин з власниками
земельних наділів.
Тому, окрім постійної ро-
боти і проведення переговорів
щодо купівлі або поглинання
діючих аграрних підприємств,
ми бачимо для себе можли-
вість розвитку земельних від-
носин шляхом укладання
прямих договорів оренди з па-
йовиками.
— Будь ласка, детальні-
ше про практику укладання
таких угод. Які тут ризики
для селян-власників паїв?
Чи не програють вони у ви-
падку, якщо інвестор, тобто
фактично новий власник, не
виконає своїх зобов’язань?
— Укладання угоди про
оренду землі з тим чи іншим
її власником — дуже кропітка
робота. Необхідно враховува-
ти не тільки кон’юнктуру рин-
ку, а й практику відносин, які
склалися в тому чи іншому ре-
гіоні, уміти спрогнозувати по-
дальший розвиток таких відно-
син та врахувати конкуренцію
серед потенційних орендарів
на цьому ринку. Ми розуміємо
і маємо можливості серйозно-
го інвестування в етап станов-
лення, в якому головні прибут-
ки з самого початку одержує
не власник підприємства, яке
продається, а власник землі
(пайовик).
Якщо ми купуємо існуюче
підприємство, в якому нала-
годжений механізм виробни-
цтва, переробки, інвестуван-
ня як в підприємство, так і в
трудовий потенціал, то, зро-
зуміло, що дивіденди отримує
власник такого підприємства.
Якщо ж на підприємстві, окрім
нестачі власних оборотних ко-
штів, використовуються ще й
застарілі технології, існує ве-
лика кількість незадоволених
орендодавців (пайовиків), то,
купуючи таке підприємство,
інвестор наражається на ри-
зик втратити вкладені кошти,
а місцеве населення ризикує
втратити роботу.
На жаль, доводилося зу-
стрічатися з випадками, коли
діючі орендарі дивляться на
власників земельних діля-
нок як на кріпаків. За відсут-
ності належної конкуренції,
такі «князьки» звикли дарува-
ти свою милість або немилість
у залежності від своїх влас-
них уподобань. Чомусь забу-
ваємо гарну українську тради-
цію опікуватися знедоленими,
вдовами, сиротами. Забуває-
мо й те, що освіта і здоров’я
наших дітей — це насампе-
ред обов’язок того, хто одер-
жує основні прибутки та будує
майбутнє свого бізнесу.
Ви скажете, що й наша
компанія — підприємство,
мета якого одержувати при-
буток від своєї діяльності. Так,
принцип нашої роботи базу-
ється на укладанні договорів, і
кожна зі сторін угоди є рівно-
цінним партнером. У разі ж,
якщо орендар працював без-
ініціативно й отримував недо-
статній прибуток, то власник
земельної ділянки в жодно-
му випадку не повинен втра-
тити свій прибуток, передба-
чений угодою. На практиці ж
ми часто чуємо про практи-
ку укладання угоди за нижчою
ставкою з обіцянкою сплати-
ти більше або зменшення ви-
плати власнику паю у зв’язку
із невдалим урожаєм.
Ми прагнемо бути макси-
мально прозорими та відкри-
тими, тому всі договори, що
ми укладаємо, є офіційно за-
реєстровані в державних орга-
нах. Ми пропонуємо найвищу
орендну ставку, що стано-
вить мінімум 5,5 відсотка від
нормативно-грошової оцінки
землі. Окрім того, у нас в уго-
ді прописаний «соціальний па-
кет».
— Що це означає для
власника ділянки?
— «Соціальний пакет» в
угоді гарантує власникам зем-
лі певний соціальний мінімум,
який не залежить від чинно-
го керівника і його вподобань.
Це, приміром, одержання гро-
шової виплати за обробіток
городів, фінансова допомога
при народженні в сім’ї пайови-
ка і допомога сім’ї пайовика в
разі його смерті.
Це гарантовано угодою,
але поза договірними стосун-
ками ми здійснюємо різного
роду соціальну і правову до-
помогу. Ми хочемо, аби наші
партнери були впевнені в сер-
йозності й взаємовигідності
наших стосунків, у їхній прозо-
рості й чесності. У свою чер-
гу, ми сподіваємося, що наші
партнери будуть задоволені
співпрацею з нами.
— Але ж «соціальний па-
кет», як і інші прояви соці-
альної чи правової допомо-
ги, коштує не так і дешево.
Чи не збанкрутує ваша ком-
панія завдяки перевитраті
ресурсів?
— Повірте, ми дуже ретель-
но прорахували всі ризики й
можливості компанії, її ресурс-
ний потенціал.
Переконані: вкладати в со-
ціальний та технологічний роз-
виток села — значить працю-
вати на майбутнє. Дбаючи про
розвиток території, допомага-
ючи сільській громаді, ми дба-
ємо й про себе.
З іншого боку, останнім ча-
сом ми зіткнулися з великою
кількістю зловживань посадов-
цями різного рівня. Вони, як
правило, користуються право-
вою необізнаністю або неста-
чею грошей у людей для на-
лежного оформлення своїх
прав власності. Ми вважаємо,
що, проводячи політику соці-
ального і правового забезпе-
чення, ми виграємо в перспек-
тиві. Наші адвокати і юристи
працюють не тільки з населен-
ням, яке проживає в селах, а
й розшукують тих спадкоємців,
які проживають за межами тієї
чи іншої сільської ради, з ме-
тою допомогти в оформленні
їхніх законних прав з подаль-
шим укладанням договірних
орендних відносин.
— Як вас сприймають на
Черкащині?
— Нам іноді закидають, що
ми «чужі». Дехто вважає, що
обов’язково «обдуримо і вкра-
демо». Людей, які не раз на-
тикалися на такі «граблі», зро-
зуміти можна. Відповідаємо:
ми повністю відкриті, прозо-
рі. У компанії вироблена своя
концепція розвитку, яка ґрун-
тується на глибокій повазі до
прав власника землі, захис-
ті його інтересів, у тому числі
й майнових. Це в свою чергу
дасть перспективи розвитку й
самій компанії, завдання якої
— вкладення інвестицій, впро-
вадження інноваційних тех-
нологій у вирощуванні, збері-
ганні, переробці та реалізації
сільськогосподарської продук-
ції.
Протягом першого етапу
розвитку компанії, який нині
триває, передбачено інвесту-
вання в економіку села близь-
ко 80 млн. грн. Застосовуємо
в своїй діяльності механізми
диверсифікації виробництва,
страхування результатів діяль-
ності тощо. Вважаємо, що зер-
нова група вже майже вичер-
пала свій потенціал розвитку.
Вона нині більше потрібна для
задоволення потреб пайовиків
при натуральній формі оплати.
Тому частину орендованих зе-
мель будемо відводити під ви-
гідніші культури, що дасть нам
можливість виконувати взяті
на себе зобов’язання.
Хочу підкреслити: ми —
прозорі платники податків,
відкриті до соціальних про-
грам розвитку регіону. Разом
з місцевими громадами бере-
мо активну участь у реаліза-
ції накресленого, аби життя в
кожному селі ставало кращим,
заможнішим. Гарантом того,
що кожна угода, укладена з
власником землі, буде викона-
на, виступає держава.
Інтерв’ю провів
Валерій ВИШНЕВСЬКИЙ
«Українські аграрні традиції»:
чесність, відкритість, прозорість
ТОВ «Українські аграрні традиції» — компанія молода,
створена нинішнього року. Разом із тим її працівники мають
досвід роботи в різних галузях економіки, чималу практику
залучення інвестицій та реалізації потужних проектів у різних
регіонах України. Працюючи з аграріями Шполянського району
на Черкащині, компанія прагне не тільки придбати те чи інше
сільськогосподарське підприємство, а й розвинути його, дати
гарний поштовх до удосконалення технологій виробництва,
допомогти тому чи іншому колективу вирішувати соціальні
проблеми, яких нині нагромадилося чимало. Проте у ході залучення
та освоєння інвестицій виникає чимало проблем, різноманітних
питань, у тому числі й стосовно правових взаємовідносин, які
потребують роз’яснень. Про це наш кореспондент вів розмову з
директором ТОВ Павлом Місценком.
Директор ТОВ «Українські аграрні
традиції» Павло Місценко.
«Соціальний пакет» в угоді гарантує
власникам землі певний соціальний мінімум,
який не залежить від чинного керівника і його
вподобань. Це, приміром, одержання грошової
виплати за обробіток городів, фінансова
допомога при народженні в сім’ї пайовика і
допомога сім’ї пайовика в разі його смерті.
Це гарантовано угодою, але поза
договірними стосунками ми здійснюємо
різного роду соціальну і правову допомогу.
6. 12 липня 2013 року6 Суспільство
ука допомогиР
І
ване Олексійовичу, досяг-
нення в сучасній медици-
ні дійсно вражають. І все
ж якось прийнято думати,
що все це відбувається десь
там — у столицях, за кордо-
ном, а не на рівні обласного
центру.
— Це помилкове уявлення.
Високий фаховий рівень на-
ших лікарів, сучасне облад-
нання, яке ми використовуємо,
дають можливість для застосу-
вання новітніх технологій сві-
тового рівня в нашій щоденній
роботі. Ми намагаємося збе-
регти для пацієнта кожен зуб,
навіть такий, який з погляду
колишньої медицини вважав-
ся абсолютно безнадійним.
І тільки вже в крайньому ви-
падку приймаємо рішення про
його видалення. Людина пови-
нна вийти від нас зі здорови-
ми, вилікуваними зубами, які
слугуватимуть їй довго і якісно.
При потребі проводимо про-
тезування, нарощування зубів,
лікуємо хвороби ясен тощо.
Віднедавна почали проводи-
ти імплантацію зубів. З почат-
ку цього року поставлено вже
понад 20 імплантантів. І хоча
ця операція досить дороговар-
тісна, але бажаючих отримати
такі зуби стає все більше. Хочу
при цьому додати: імплантацію
ми проводимо лише тим паці-
єнтам, які пройшли детальне
медобстеження, яке доводить,
що протипоказань на імпланта-
цію зубів у цих людей немає.
— Багато майбутніх
лікарів-стоматологів — сьо-
годнішніх студентів ВНЗ
України — прагнуть про-
йти практику та інтернатуру
саме в Черкаській обласній
стоматологічній поліклініці.
— Бо у наших лікарів дійсно
є чому повчитися. Вони й самі
проходять щорічне стажування
в профільних закладах Украї-
ни та на семінарах в європей-
ських клініках, на фахових кон-
ференціях.
Стоматологічна наука не-
впинно розвивається, і ми ні
в чому відставати не збирає-
мось. У тому числі й у забез-
печенні лікувального процесу
новим устаткуванням, зубо-
протезними матеріалами. Не-
щодавно, приміром, придба-
ли обладнання, яке забезпечує
більш кваліфіковане ендоден-
тичне втручання. Тобто тепер
стало можливим проходження
навіть важкодоступних коре-
невих каналів. В ортодентич-
ному лікуванні зараз уже має-
мо можливість встановлювати
більш сучасні брекет-системи.
Придбали новітні прилади для
імплантантних операцій та ви-
готовлення метало-керамічних
протезів. Завдяки Департа-
менту охорони здоров’я та ме-
дицини катастроф ОДА маємо
нову стоматологічну установку.
А невдовзі від наших партне-
рів в Англії чекаємо ще одну,
четверту за останні роки, пе-
ресувну стоматологічну амбу-
латорію. Три таких вже кілька
років щоліта працюють у най-
віддаленіших селах області.
Тож бажання студентів та
інтернів проходити практи-
ку в нашій поліклініці цілком
зрозуміле. Тут, під наставни-
цтвом досвідчених лікарів і на
сучасному обладнанні, вони
отримують той досвід робо-
ти, який знадобиться їм у май-
бутньому. Сьогодні у нас про-
ходять практику 14 інтернів та
майже 20 студентів з Полтав-
ського, Київського, Одеського,
Дніпропетровського медичних
університетів та Черкаського
медколеджу.
— Ваша поліклініка про-
довжує виконувати великий
обсяг соціальних програм.
— Так, ми надаємо безко-
штовне лікування і протезу-
вання зубів ветеранам та ін-
валідам війни. На безоплатній
основі працюють і наші виїзні
стоматологічні амбулаторії, які
щороку обслуговують 7-8 ти-
сяч жителів малих населених
пунктів, де проживає менше
тисячі людей, а отже, й поса-
да стоматолога там не перед-
бачена. Зараз наші амбулато-
рії працюють у Маньківському і
Лисянському районах. До цьо-
го, починаючи з квітня, надали
стоматологічну допомогу ще в
дванадцяти селах інших райо-
нів. У цілому ж лікування, об-
стеження цьогоріч вже про-
йшли майже 5 тисяч сільських
жителів. І так триватиме аж до
жовтня.
Працюємо за графіком, і
кожний з лікарів виїжджає в
райони протягом цього періо-
ду не менше двох-трьох разів.
При цьому надає не тільки сто-
матологічні послуги, а й про-
водить велику профілактичну
роботу серед населення. Бо
правильний догляд за зубами,
дотримання гігієни ротової по-
рожнини — це для кожної лю-
дини дуже важливо. На стан
зубів впливає багато чинників.
Їхню хворобу можуть виклика-
ти нездорова їжа, газовані на-
пої, тютюнопаління, алкоголь
тощо. Тому бережіть свої зуби
від шкідливого впливу, приді-
ляйте щоденну увагу їхній чи-
стоті, ведіть здоровий спосіб
життя — і стоматологічні втру-
чання вам не загрожуватимуть.
Ставтеся дбайливо до сво-
го здоров’я, яке починається
з зубів, і будьте завдяки сво-
їй білосніжній усмішці гарними
і привабливими.
Інтерв’ю вела
Наталя Віргуш
(Закінчення.
Початок на 1-ій стор.)
Сама ніжка була ви-
тягнута, як паличка, на
п’ятку його ставили —
кричав несамовито.
Дитина зовсім не зви-
кла до праці. Вчити циф-
ри, букви, робити заря-
дочку — він до цього не
був готовий. Та все мі-
нялося з часом. Це ж не
просто, що ми беремо
таких дітей і жаліємо. Тут
потрібен баланс співчут-
тя й вимогливості. Ми їх
стимулюємо до того, щоб
вони щось вчилися ро-
бити. Тепер він сам себе
обслуговує. Устане вран-
ці — зубки почистить. Сам
їсть. Добре, що в облас-
ній дитячій лікарні є реа-
білітаційний центр — ми
там одержуємо дуже хо-
роші послуги, і він по-
чав ходити самостійно.
Успішно закінчив третій
клас, у хлопчика оцінки 10
і 11. Хоч стояв на обліку в
психоневродиспансері як
дитина малорозвинена.
Звичайно, його знімуть
з обліку. Так, це праця,
але той результат, який
ми отримуємо, — це дуже
добре, — схвалює вчин-
ки всіх прийомних батьків
Ніна Архипівна.
Виховали, ще й
розкрили таланти
Наталя Скрипнікова,
мати-вихователька ди-
тячого будинку сімей-
ного типу з Черкас:
— Господь мені послав
чудового чоловіка, і ми
народили четверо дітей.
Але нам хотілося мати
прийомних, бо ми бачи-
ли, скільки дітей в інтер-
натах і дитбудинках. Коли
ми купили будинок, наша
сім’я почала приростати. І
на цей час у нас уже де-
сять прийомних діток.
Наша сім’я музична.
Є свій ансамбль. Після
школи поступають і в му-
зичне училище, і на веб-
дизайн. І куховарять, і
все вміють.
«Я чекала, чи
скаже «мамо»
Леся Гармаш, мати-
вихователька дитячого
будинку сімейного типу
з Черкас:
— Ми взяли троє діток
під опіку, потім ще двоє.
З них двоє в дитсадочку,
а найстаршій — 16 років.
Вони не були в інтерна-
тах, зразу зі своєї сім’ї
потрапили до нашої. Але
велика різниця в укладі
життя тієї й нашої.
Я зразу думала: як
вони на мене казати-
муть? «Мама» — хай ка-
жуть, «тьотя» — хай буде
тьотя, «Леся Миколаїв-
на» — хай так. Але вони
день мовчать, другий, а
на третій одне кричать:
«Мамо, мене Ваня об-
разив!». Цього року взя-
ли двох, вони, за при-
кладом старших, зразу
почали казати «мама» й
«татко». То на вулицях
дядь і тьоть багато є, а їм
наскільки хочеться мати
маму й тата, що вони так
називають чужих людей.
«У мене вже
двадцятеро
прийомних дітей»
Валентина Маковей,
м а т и - в и х о в а т е л ь к а
дитячого будинку сі-
мейного типу з села
Подільське Золотонісь-
кого району:
— У мене вже 20 при-
йомних дітей і троє влас-
них, двоє внуків. Уже й
працюють діти. Всі теле-
фонують, бо живуть неда-
леко. Коли дитина потра-
пляє в сім’ю, вона вчиться
жити як треба. Поганий
досвід у них уже є. Кож-
не, як приходить з інтер-
нату, розказує, особливо
за обіднім столом: у нас
цього не було їсти, а мені
те не давали робити, того
я не вмів... З дитиною я
говорю як з дорослим: ти
бачив те життя, яке було?
У тебе є вибір, щоб змі-
нитися. «Ні, я так жити
вже не хочу», — запере-
чують, бачачи переваги
життя по-новому.
Були діти проблемні.
Але вони вже постворю-
вали свої сім’ї, і кажуть:
«Я ніколи не покину свою
дитину». Для мене дитя-
чий будинок — це як по-
кликання. Я думала: мої
хлопці виростуть, і що я
робитиму? Але ж набрала
діток, то в мене є зараз і
перший клас, і другий…
Хотіла відмовитись
від дитини
У Золотоноші моло-
да вагітна мама, сама ви-
хованка інтернату, хотіла
відмовитися від дитини,
— розповіла Галина Ба-
ланюк, директор облас-
ного центру соціальних
служб для сім’ї, дітей
та молоді. — Нею за-
йнявся соціальний фахі-
вець — молоду маму вда-
лося відрадити, навчити
дбати про дитину і лю-
бити її. Тож вона ростить
малюка, дуже щаслива й
дивується, як вона могла
відмовитись від нього.
Одразу чотирьох дітей
могли б забрати з сім’ї в
інтернат із села Руська
Поляна Черкаського ра-
йону. Мама була одна, у
відчаї, її діймали матері-
альні та психологічні про-
блеми.
— І лише завдяки ро-
боті соціального праців-
ника вдалося запобігти
вилученню дітей з роди-
ни. Допомогла сільрада,
а також родина знайшла
батька. Зараз сім’я благо-
получно проживає разом,
— повідомляє про щасли-
ве завершення драми Га-
лина Баланюк. І підсумо-
вує: — Протягом першого
півріччя цього року наші
соціальні фахівці обійшли
понад 15 тисяч родин. З
них понад 2 тисячі вияви-
лись у складних обста-
винах, але ми допомогли
їм подолати проблеми з
безробіттям, психологіч-
ні негаразди в сім’ї. Вда-
лося запобігти вилучен-
ню дітей із 78-ми родин,
а 14 дітей — повернути в
родини з інтернатів.
Лариса
СОКОЛОВСЬКА
Кругом багато дядь і тьоть, а кому сказати «мамо»?
едпослугиМ
З турботою про стоматологічне здоров’я людей
Родина Кривенків з Ватутіного: мама Любов Іванівна
та діти — Ігор, Денис, Тетяна, Вікторія, Максим.
Усі ми хочемо мати міцні, здорові, білі зуби. На жаль,
це не завжди вдається. Втрата ж зубів — це не тільки
болісний процес, а ще й фізичний та моральний диском-
форт. І хто при цьому не мріє, щоб у нього на місці
зниклих з’явилися нові, природні і гарні зуби?
Виявляється, це сьогодні цілком можливо. У КЗ «Черкась-
ка обласна стоматологічна поліклініка», яку очолює заслу-
жений лікар України, головний позаштатний стоматолог
Департаменту охорони здоров’я та медицини катастроф
Черкаської облдержадміністрації Іван Коваленко, вже
впроваджено нову технологію — імплантацію зубів.
Фотоавтора
Іван Коваленко
