1. 1
Центальна міська бібліотека для дорослих
ім. Бориса Антоненка-Давидовича
Історико-краєзнавча довідка
Ромни - 2014

2. 2
місто Глухів Кролевецький
район
місто Конотоп Лебединський
район
місто Лебедин Липоводолинсь
кий район
місто Охтирка Недригайлівськ
ий район
місто Ромни Охтирський
район
місто Суми Путивльський
район
місто Шостка Роменський
район
Білопільський
район
Середино-
Будський район
Буринський
район
Сумський
район
Великописарівсь
кий район
Тростянецький
район
Глухівський
район
Шосткинський
район
Конотопський
район
Ямпільський
район
Краснопільський район

3. 3
Вступ
«Згадайте предків своїх,
щоб історія перед вами не згасла»
О.Кобилянська
Краєзнавство є одним з провідних напрямків
діяльності бібліотек, і це – характерна риса нашого
часу, коли українське суспільство приділяє значну
увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної
історії та літератури, вихованню любові і
дбайливого ставлення до рідної землі, - своєї
«малої Батьківщини», її історії, поваги до народних
традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної
природи. Нема в людини місця дорожчого, ніж те,
де вона народилась, землі, на якій зросла… Щоб
по справжньому любити свій край, його слід добре
знати. Необхідно вивчати його історію, мову,
культуру.
В січні 2014 року Сумська область відзначає
75-у річницю свого заснування. Історико-
краєзнавча довідка «Сумській області – 75» має за
мету допомогти розкрити цінність історичних і
культурних пам’яток нашого краю, ознайомить
користувачів бібліотек з історією заснування
області та символікою всіх регіонів Сумщини.
Також додається краєзнавча вікторина «Чи знаєте
ви свій край?» та подано інформацію «Сумщина у
книзі рекордів України».

4. 4
Сумській області – 75 [Текст] : Історико-
краєзнавча довідка / Центральна міська бібліотека
для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича;
укладач провідний бібліограф МЦБС В. І. Салогуб.
– Ромни, 2014.
НАША АДРЕСА:
Центральна міська бібліотека
ім. Бориса Антоненка-Давидовича
вул. Коржівська, 94
м. Ромни
42000
тел. 5-31-53
ел. адр. library-romny@ukr.net

5. 5
Загальна інформація про Сумську область
Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї
ввiйшли 12 районiв Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2
райони Полтавської областей. Зараз у її складi 18 районiв, 15
мiст, з них 7 - обласного упорядкування, 20 селищ мiського типу,
384 сiльради, 1500 сiльських населених пунктiв.
Cумщина - край давнiй i легендарний, край воїн i
трудiвник, iсторiя якого тiсно пов'язана з iсторiєю всiх тих
держав, до складу яких вiн входив.
Заселення територiї сучасної Сумщини розпочалося
приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до
н.е., вся територiя сучасної Сумської областi входила до складу
земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст.
всю територiю сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я
сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку
схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин i
утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської
Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав:
"На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало,
київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж
пiд теперiшнiй Петербург та Москву".
До Київської Русi входили i землi сучасної Сумщини.
Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi
напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї
областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень,
могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста,
про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир,
В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини
була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х
роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi
посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям,
подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу
пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм".
На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-
татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i
пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до
складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу
Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. В
роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська

6. 6
держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме:
Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше
цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-
схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами
були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.
Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I. Виговського.
Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулась знаменита Соснiвська битва,
в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр.
населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана
Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в
тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а
це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме в
Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах
проголошено манiфест з засудженням Мазепи. Пiсля
руйнування гетьманської столицi Батурина столицею
Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II
в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р.
полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на
Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiл
Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком короткого перiоду з 1917
р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилась українська
державнiсть, - тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної
держави.
З Сумщиною пов'язана дiяльнiсть Я.А. Марковича, О.М.
Марковича, М.Д. Ханенка, М.А. Маркевича, Д. Туптала (Дмитра
Ростовського). Значний вклад в розвиток культури внесли
уродженцi Глухова композитори М.С. Березовський та Д.С.
Бортнянський, художник i педагог А.П. Лосенко, видатним
явищем в галузi живопису була творчiсть уродженця Ромен Г.А.
Стеценка. В другiй половинi ХVIII ст. - на початку ХIХ ст. на
Сумщинi працювали архiтектори Д. Кваренгi, П.А. Ярославський,
О.О. Палiцин.
З другої чвертi ХIХ ст. широкого розвитку набуло
цукроварiння. Сумський повiт по кiлькостi розташованих на його
територiї заводiв займав друге мiсце на Українi, а Суми
називали цукровою столицею. В створеному в 1897 роцi
цукровому синдикатi провiдна роль належала цукрозаводчикам
Сумщини - Харитоненку i Терещенку.

7. 7
Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури:
фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi,
астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I.
Щоголiва, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця,
бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I.
Мурашка, художника Г.I. Нарбута та багатьох iнших.
20-40-вi роки - це перiод репресiй проти прибiчникiв iнших
партiй, а потiм i проти комунiстiв, яких звинувачували в
шпигунствi, саботажi, буржуазному нацiоналiзмi, участi в
терористичних органiзацiях. Всi вони названi "ворогами народу",
а реабiлiтацiя прийшла лише в 50-тi, для декого - в 90-тi роки.
Серед репресованих - вихiдцi iз Сумщини: поети i письменники
Б.Д. Антоненко-Давидович, М.К. Зеров, П.Й. Капельгородський,
поет i художник Н.Х. Онацький, iсторики В.О. Пархоменко, М.П.
Василенко, В.Д. Юркевич, археологи М.Я. Рудинський, М.О.
Макаренко, геолог М.Г. Свiтальський, командарм I.Ф. Федько,
педагог М.Л. Довгополюк.
Сумщина стала базою масового партизанського руху.
Тiльки в пiвнiчних районах областi було створено 35
партизанських загонiв. Воювали сумчани i в Українськiй
повстанськiй армiї: переважна бiльшiсть потрапляла до УПА.
Одним iз лiдерiв Органiзацiї Українських нацiоналiстiв був син
поета О.Олеся Олег Ольжич, страчений фашистами в 1944 роцi.
За бойовi подвиги в роки Великої Вiтчизняної вiйни 192
уродженцi областi удостоєнi звання Героя Радянського Союзу.
I.М. Кожедубу це звання присвоєно тричi, П.С. Рибалку, С.А.
Ковпаку та С.П. Супруну - двiчi. 102 чоловiки носять звання
Героя Соцiалiстичної Працi, а М.Х. Савченко удостоєна цього
високого звання двiчi.
Одним з перших вiдзнаку Президента України Орден
князя Ярослава Мудрого V ступеня одержав уродженець
Сумщини спiвак А.Ю. Мокренко.
Турбота про бiдних, знедолених взагалi меценатство в
галузi освiти, мистецтва, охорони здоров'я були поширенi в
нашому краї. Харитоненки, Терещенки, Скубенки, Суханови
зробили дуже багато для процвiтання Сумщини. Iм'ям нашого
земляка О.К. Алчевського було названо мiсто Алчевськ.
Свiй вклад у розвиток науки внесли уродженцi Сумщини:
геолог i палеонтолог О.О. Борисяк, лiтературознавець та

8. 8
мистецтвознавець П.М. Попов, вчений в галузi
машинобудування В.О. Добровольський, лiтературознавець А.П.
Шамрай, iсторик мистецтва Ф.Л. Ернст, iсторик В.О.
Романовський, мистецтвознавець С.А. Таранушенко, педагог i
письменник А.С. Макаренко, фiзик А.Ф. Йоффе, астрофiзик Й.С.
Шкловський, фiзики Б.Г. Лазарєв, О.Я. Усиков, фiзiолог В.Ю.
Чаговець, лiтературознавець Л.М. Новиченко. На Сумщинi
народились письменники Остап Вишня, П. Кулiш, I. Багряний,
Олександр Олесь, П. Капельгородський, Я.А. Мамонтов, М.Д.
Бажанов, Д.Г. Бiлоус, П.М. Воронько, П. Ключина, П. Кочура, О.
Палажченко, О. Ющенко. Знаний вклад в розвиток мистецтва
внесли артисти Д.С. Антонович (Будько), П.С. Бiлинник, Б.Р.
Гмиря, В.С. Яременко, скульптори М. Лисенко i I. Кавалерiдзе,
художники В.Г. та Ф.Г. Кричевськi.
Сумщина - батькiвщина видатних спортсменiв В.
Голубничого, О. Шапаренка, В. Куца, Л. Жаботинського. Жiноча
команда з хокею на травi "Динамо" з м. Суми ввiйшла в елiту
європейського хокею.
Основними напрямками дiяльностi промислових
пiдприємств областi є хiмiчне машинобудування, насосне та
енергетичне машинобудування, сiльськогосподарське
машинобудування, приладобудування та радiоелектронiка,
виробництво технологiчного устаткування для переробних
галузей агропромислового комплексу, для гiрничо-рудної
промисловостi, для полiграфiчної промисловостi та медицини,
для нафтогазобудiвної i переробної промисловостi, хiмiкатiв,
кiнофотоматерiалiв, мiнеральних добрив.
У складi агропромислового комплексу областi -
господарства з рiзною формою господарювання: приватно-
оренднi агрофiрми, акцiонернi товариства, радгоспи. Дiють також
фермерськi господарства.

9. 9
Описи герба та прапора Сумської області.
Герб.
Елементи герба розташовані на геральдичному щиті з синім
полем та жовтою окантовкою. Синій колір, поряд з жовтим
здавна є традиційними кольорами Сумщини. У синьому полі
золотий шолом із срібними деталями, під ним справа
(геральдично) вигнутий С-подібно золотий колосок пшениці з 25-
а зернятками, зліва - золотий охтирський хрест. Золотий шолом
у верхній частині герба - символ історичного початку наших
земель із часів Київської Русі. Золотий колос зігнутий у вигляді
букви " С" із 25-а зернятами символізує історичний шлях, який
пройшли ці землі до утворення Сумської області і вказує на
кількість суб'єктів регіону. Разом з тим він символізує
хліборобство - основне заняття жителів області з прадавніх часів
і вказує на основні риси характеру: працелюбність, гостинність,
домовитість, любов до рідної землі. Золотий хрест вказує на те,
що ці риси характеру поєднуються з високою духовністю, яка
передається із покоління в покоління. Розташування їх під
золотим шоломом символізує готовність і здатність жителів
області в будь-який час захистити свою рідну землю, духовні і
матеріальні надбання, які на протязі всієї історії не раз яскраво
виявлялися - від битв з кочовими племенами і до героїчних
сторінок Великої Вітчизняної війни. Ці три елементи разом
символізують також три складові частини Сумської області:
Шолом - землі, що відійшли від Чернігівської області та
історично були в складі Київської Русі; Колос - землі, що
відійшли від Харківської області і були частиною Слобожанщини;

10. 10
Золотий хрест - землі, що відійшли від Полтавської області і
були в складі України за часів Гетьманщини.
Перевага синьо-жовтих кольорів вказує на те, що область є
невід'ємною частиною держави Україна.
Прапор.
Прапор являє собою синє полотнище із співвідношенням
ширини до довжини як 2:3. В центрі розташований герб області,
розмір якого має співвідношення висоти щита герба до висоти
прапора як 2:3.
Сумщина у книзі рекордів України
– Перший в Україні театр створений в м. Глухів (1751).
– Перша в Росії і Україні музична школа відкрита в Глухові
(1730).
– Перша в Україні нафта знайдена на Роменщині, на горі
Золотуха.
– Перша в Росії і Україні тютюнова фабрика відкрита в м.
Охтирка (1718).
– Волокитинська фарфорова мануфактура – перша на
Лівобережній Україні (1839).
– Вперше в Україні вирощено картоплю в Глухові (1776).
– Уперше в історії землеробства Глухівський науково-
дослідний інститут луб’яних культур вивів насіння
безнаркотичних конопель.
– Дивовижна яблуня-сад (15 стовбурів, займає площу 600 м2
)
– пам’ятка природи загальнодержавного значення (з 1998),
знаходиться в с. Андріївка Кролевецького району. Свого
часу нею цікавився І. Мічурін.
– Єдиний в Україні заповідник лугового степу – Михайлівська
цілина (с. Жовтневе Лебединського району, 1928).
– Найбільша з відомих українських гармат була відлита
майстром К. Балашевичем із Глухова (1705). Вона
прикрашає Московський Кремль.
– Круглий двір у Тростянці (1749) – унікальна пам’ятка
архітектури XVIII ст., аналогів якій немає в Європі.
– Перший у світі і єдиний в Україні пам’ятник мамонту

11. 11
знаходиться у с. Кулішівка Недригайлівського району
(1841).
– Перший в Україні і четвертий у світі пам’ятник свині в м.
Ромни (2000 р.).
– Єдине в Україні свято селян і митців – Всеукраїнський
сільський фестиваль мистецтв «Боромля» (з 1991).
– Перша в Україні Академія банківської справи відкрита у
Сумах (1996).
– Єдина жінка, яка здійснила повітряний таран – старший
лейтенант Катерина Зеленко (12 вересня 1941 р. в небі
над с. Анастасівкою Роменського району).
– Ім’я І. Кожедуба занесено до Книги рекордів Гіннеса як
найкращого винищувача Другої світової за показники
коефіцієнта бойової активності.
Краєзнавча вікторина «Чи знаєте ви свій край?»
З метою популяризації історії рідного краю
рекомендується провести краєзнавчу вікторину.
Можна поділити учасників на дві команди, щоб одна з них
загадувала питання іншій. Найбільш складні питання можна дати
в якості домашнього завдання в школі або запропонувати
користувачам бібліотеки, домовившись заздалегідь про час
проведення вікторини. Зібрані відповіді оцінюються журі
(вчителі, бібліотекарі, краєзнавці).
Переможця вікторини бажано нагородити призом (книга,
сувенір, тощо). Варіанти оцінок кожної відповіді можуть бути
різними. Можна застосувати таку систему:
- правильна відповідь – три бали;
- правильна та неповна – два бали;
- неточна – один бал.
В підготовчий період до вікторини необхідно проводити
бесіди, краєзнавчі екскурси, інформаційні хвилини, перегляди
літератури на тему, по якій проводитиметься вікторина.
Для проведення вікторини можна використати наступні питання
(в дужках наводиться відповідь):
1. Назвіть стародавнє городище, на місці якого виникло
місто Суми.
(Липецьк – давньоруське поселення Чернігівського
князівства).

12. 12
2. Який монастир на території Сумщини протягом 16-
початку 20 століть своєю красою, популярністю,
багатством посідав друге місце після Соловецького
монастиря на Русі?
(Глинська пустинь під Глуховом).
3. Видатний дипломат, політик, полководець,
уродженець Сумщини, який жив у трьох століттях.
(Петро Іванович Калнишевський (1690-1802) останній
кошовий Запорізької Січі, уродженець С. Пустовійтівка
Роменського р-ну).
4. Родина найбільш відомих меценатів України і Росії,
колекціонерів живопису, які спорудили за свої кошти
в Сумах ряд громадських будов.
(Іван та Павло Харитоненки)
5. Наш земляк – тричі Герой Радянського Союзу. (Іван
Кожедуб, льотчик, тричі Герой Радянського Союзу,
уродженець с. Ображіївка Шостинського р-ну).
6. Наш земляк, який брав участь у встановленні
прапора Перемоги над рейхстагом.
(Олексій Берест, уродженець с. Горяйстівка
Охтирського р-ну).
7. Які обласні літературні премії затверджені на
Сумщині?
(премія імені Пилипа Рудя та премія імені Миколи
Хвильового).
8. Коли і в яких містах Сумщини побував Т. Г. Шевченко?
( Т. Шевченко побував на Сумщині двічі: у 1845 році
(міста Конотоп та Ромни, селища Підлісне та Гирівка
(нині Шевченкове Конотопського р-ну), проїжджав через
Червоне – Глухів – Тулиголове – Бистрик – Кролевець);
У 1859 році (міста Суми, Лебедин, села Лифино та
Межиріччя).
9. З ким із російських акторів був у великій дружбі Т.
Шевченко? Який культурний заклад у місті Суми
носить ім’я цього актора?
(З М. Щепкіним. Його ім’я носить обласний театр та
музичної комендії).
10. Наш земляк, автор першого україномовного
історичного роману.

13. 13
(Пантелеймон Куліш роман «Чорна рада», уродженець с.
Вороніж Шостинського р-ну).
11. Письменники Сумщини – лауреати Національної
премії України ім. Т. Г. Шевченка.
(- І.П. Багряний, уродженець с. Куземин Охтирського р-
ну за романи «Сад Гетсиманський» та «Тигролови»;
- Б. Д. Антоненко-Давидович, уродженець м. Ромни за
збірку художньої прози «Смерть. Сибірські новели.
Завищені оцінки»).
12. Наш земляк – перекладач зі світовим ім’ям, який
володів не менш як 30-ма мовами.
(Микола Олексійович Лукаш, уродженець м. Кролевець).
13. Назвіть ім’я нашого земляка, видатного вченого-
фізика, засновника такої галузі науки як
термоелектричне охолодження (принцип дії
холодильників, термосів, кондиціонерів).
(Абрам Федорович Йоффе, уродженець м. Ромни).
14. Наш земляк, що втілив у собі багатогранний талант
скульптора, кінорежисера та драматург.
(Іван Петрович Кавалерідзе, уродженець хутора
Ладанський (тепер с. Новопетрівка) Роменського р-ну).
15. Хто є автором пам’ятника Г. Сковороді,
встановленого на могилі філософа?
( Іван Кавалерідзе).
16. Найдавніша кам’яна споруда міста Суми, яка
збереглася до наших днів.
(Воскресенська церква, побудована в 1702 році).
17. В якому місті Сумщини був створений перший в
Україні постійно діючий театр?
(В 1751 році в місті Глухові. Театр належав гетьману
Кирилу Розумовському).
18. На Сумщині була відкрита перша в Росії й Україні
музична школа. В якому місті?
(В м. Глухові у 1730 році)
19. Якій тварині в Ромнах відкрито перший на Україні і
четвертий в світі пам’ятник?
(Пам’ятник свині. 2000 рік).
20. Яка довжина річки Псел?
( 717 км.)

14. 14
21. Єдиний на Україні заповідник лугового степу, який
знаходиться на Сумщині.
(Михайлівська цілина с. Жовтневе Лебединського р-ну).
22. Назвіть 7 чудес Сумщини. Яке з них знаходиться на
Роменщині?
( - пам’ятник мамонту в с. Кулішівка Недригайлівського р-
ну;
- Круглий двір у м. Тростянець;
- комплекс Софронієвського монастиря в м. Путивль;
- група посольських курганів у Роменському р-ні;
- Поле Конотопської битви с. Шаповалівка
Конотопського р-ну;
- Свято-Покровський собор у м. Охтирка;
- Трьох-Анастасівська церква у м. Глухові).
23. Назвіть 7 природних чудес Сумщини.
( - „Яблуня-колонія” – унікальна ботанічна пам’ятка
природи загальнодержавного значення
- Відділення Українського степового природного
заповідника „Михайлівська цілина”
- Ландшафтний заказник загальнодержавного значення
„Середньосеймський”
- Національний природний парк „Деснянсько-
Старогутський”
- Пам’ятка природи загальнодержавного значення
„Озеро Шелехівське”
- Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва
„Тростянецький”
- Заказник загальнодержавного значення „Банний яр”).
24. В якому місті Сумської області вперше в Україні було
вирощено картоплю?.
(В м. Глухів у 1776 році).
Література:
1. sorada.gov.ua/ - офіційний сайт сумської обласної ради
[Електронний ресурс].
2. Чи знаєте ви свій край? [Текст]: Методико-бібліографічні
рекомендації по проведенню краєзнавчої вікторини. – Суми:
ОУНБ, 2003.
3. Сумщина в іменах [Текст]: Енциклопедичний довідник. –
Суми: Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа», Сумський
державний університет, 2003. – 624 с.