Бажан Микола Платонович Український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР. До 110-річчя від дня народження

1. Бажан
Микола Платонович
Український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет.
Академік АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР.
До 110-річчя від народження
1904 -1983
Бібліотека Дніпропетровського радіоприладобудівного коледжу
2014

3. «Чим значніша людська особистість, а особливо в такий час, в який ми живемо,
тим більше і більше вона має облич.
Хто такий був Микола Бажан?
Прекрасний поет, можливо, один із найбільших поетів 20 ст.
Літературний вельможа, обквітчаний званнями, преміями, орденами, як яблуня
плодами.
Інтелектуал, енциклопедист, високий державний чиновник – це теж Микола
Бажан.
Коли думаєш про той справді несамовитий час (а в кого з українських поетів –
живих, розстріляних, замордованих він був інший?), то згадуєш слова Юрія
Лавріненка, який писав, що
комуністичний режим щедро вішав Бажанові ордени, звання, нагороди, але
при цьому тримав пістолет біля його скроні, для цього і потрібен був режимові
такий поет, щоб герб комуністичний прикрасити такими іменами».
М. Слабошпицький

4. Пильніше й глибше вдуматися в себе…
Ти звівся й стверд у лютій боротьбі,
З кісток і тріщин викладений склепе,
Маленький космос скривши у собі.
Там в’ються смерчі крихітних галактик,
Двигтять рої движких мікро-плеяд.
Там кожен образ, світла й світу клаптик,
Вкладається у нерозривний лад.
Чи на космічні сфери справді схожі
Півкулі ці, вражаюче малі?
Чи просто плазми згущення? Чи, може,
Мініатюрна копія Землі,
Де все сплелось в доладнім переході:
Ключі артерій, темні стоки вен,
Грузька дрягва клітин, яка на споді
Таїть росток — свій незбагненний ген?...
1976
Безодня мозку — як світів безодня.
Жахаючись, над глибом їх стаєш,
Бо в них така природня й надприродня,
Недосягненна таїна безмеж.
Тремка, драглиста, сіра мішанина
Заліза, сірки, фосфору, води.
Вона і є оте, що звем — людина,
В ній всі людські пориви і труди,
Тріумфи, біди, перемоги, болі,
Піднесення, тривоги, втрати всі,
Любові ніжність, і суворість волі,
І все життя у творчості й красі.
Хвилястий трепет корок і підкорок.
Мигтливий код вмикань і вимикань.
Ще глибше в себе, здивувавшись, глянь, —
А потім що? А потім… Бідний Йорик!

5. Микола Бажан - Біографія
Микола Бажан - Нічні концерти
Микола Бажан - Гофманова ніч
Микола Бажан - Майстер залізної троянди
Микола Бажан - Труна Тімура
Микола Бажан - Зустріч на перехресній станції
Микола Бажан - Елегія атракціонів
Микола Бажан - Нічний рейс
«Сімнадцятий патруль»,
Будівлі (1924)
I. Собор
II. Брама
III. Будинок
«Гетто в Умані» (1928),
«Розмова сердець» (1930),
«Дорога» (1930)
«Сліпці» (поема)
«Товариш стоїть в зореноснім Кремлі» (1932)
«Безсмертя» (поема-трилогія, 1935—1937)
«Клич вождя» (поема, 1939)
«Клятва» (1941)
«Данило Галицький» (поема, 1942)
«Сталінградський зошит» (1943)
«Англійські враження» (1949)
«Біля Спаської вежі» (1952)
«Італійські зустрічі» (1961)
«Чотири розповіді про надію» (1967)
«Уманські спогади» (1972)
«Політ крізь бурю» (поема, 1964)
«Нічні роздуми старого майстра» (поема, 1976)
«Дружба народів — дружба літератур» (критика, 1954)
«Люди, книги, дати» (критика, 1962)
“Пильніше й глибше вдуматися в себе…”
“На луг лягло благословіння снігу…”
Папороть
Любисток
За ініціативою і під керівництвом М. П. Бажана видані
 Українська Радянська Енциклопедія
в 17-ти (1959—1965)
і 12-ти (1977—1985) томах,
 «Історія українського мистецтва» (томи 1-6, 1966—
1968),
«Шевченківський словник»(1978).
М.П.Бажан один з авторів гімну УРСР та перекладу
на українську мову гімну СРСР.

6. 9 вересня1904 року у мiстi Кам`янець-Подiльський, в родинi військового топографа народився Микола
Платонович Бажан, вiдомий украiнський поет, державний дiяч, академiк Академii наук, Герой
Соцiалiстичноi працi. Микола Бажан і Кам'янець. /Олег Будзей. - "ПОДОЛЯНИН". - 2004. - 8 жовтня
Батько поета Платон Артемович Бажан походив з реєcтрових козакiв Полтавшини, хоча народився в
сiм`i коваля, «вибився в люди», ставши офiцером. Мати була доброю, iнiцiативною, прагнула знань,
любила українську лiтературу.
Хлопчик рiс розумненький, вразливий i нервовий. Любив майструвати. Батько радiв, сподiваючись, що
виросте iнженер. Микола дуже любив слухати, коли йому читали, особливо украiнськi народнi казки.
Йому не було й чотирьох рокiв, як вiн цiлком самостiйно навчився читати. Рано навчився писати
 1910 роцi сiм`я Бажанiв оселилася в Уманi. Саме там пройшли найбiльш яскравi роки юнацтва Миколи.
По закiнченi Уманьськоi гiмназii вiн працює в музеi полiтосвiти. У 1921 році, після закінчення Уманського
кооперативного технікуму, переїжджає до Києва.

7. З 1921 по 1923 року Микола Бажан
– студент Киiвського
кооперативного iнституту, а потiм –
iнституту зовнiшнiх вiдносин.
Перші його поезії датовані 1919,
1923—1924 роками й виразно
позначені поетикою «панфутуризму»
(«Рура-марш», «Імобе з Галаму»,
«Про жито й кров»).
Перша збiрка творiв Миколи Бажана
пiд назвою «17-й патруль» видана в
1926 роцi.
В наступнi роки опублiкованi книжки
вiршiв та поем
«Рiзьблена тiнь»,
« Будiвлi»,
«Дорога»,
«Поезii»,
«П`ять поезiй»,
«Безсмертя»,
«Батьки й сини»,
«Ямби».

8. Микола Бажан став представником Першої хвилі —поетичного
історичного авангардизму 1910—1930-х pp. Цей стиль був покликаний
до життя гострою необхідністю очистити українську поезію від
застарілих тенденцій — консервативності, хуторянства,
народницьких ідей
Поступово Бажан формує свій власний експресіоністічно-бароково-
романтичний стиль і охоплює широке коло тем української історії та
сьогодення. Його твори «Будівлі» (1924), «Гетто в Умані» (1928),
«Розмова сердець», «Дорога» (1930) стали сенсацією в українській
літературі того часу.
Велика історична поема «Сліпці» вважається творчою вершиною
Миколи Бажана.

9. Талановитий поет привернув увагу радянської влади. Його творчість
починає засуджуватися в літературних журналах, періодичній пресі.
Протистояння з владою поет не витримав.
У середині 1930-х років відбувається такий бажаний для більшовиків
перелом у творчості М.П. Бажана. Спочатку він багато займається
перекладами, а трохи пізніше головною темою його творчості стає
прославляння соціалістичного будівництва і боротьба з «буржуазним
націоналізмом».
Його твори 1930-х років повні лестощів і вихваляння радянському ладу і його
вождям («Товариш стоїть в зореноснім Кремлі» (1932), поема-трилогія про
Кірова «Безсмертя» (1935—1937), поема «Клич вождя» (1939)).
У 1940 році М. П. Бажан вступає у ВКП(б). Свою літературну діяльність до
кінця життя він буде поєднувати з активною державної та громадською
роботою.

10. Микола Платонович розповідав: «Оскільки із зором вже були проблеми, в 37-му році
спав у штанях - не хотів, щоб, коли прийдуть заарештовувати, бачили мене в
трусах.
Раптом вночі, під ранок, дзвінок у двері. Руки тремтять, відкриваю, а там чоловік.
«Я з газети, - сказав, - вам дали орден Леніна». Зміркувавши, що це провокація, я втік
і три дні спав у кущах на Трухановому острові. У піску випадково знайшов обривок
газети «Правда», де виявив указ про нагородження ...
Уже після війни мене запросив до себе Хрущов. Його дружина Ніна Петрівна подавала
нам чай, і раптом Микита Сергійович зізнався: «А ви знаєте, ми ж хотіли вас
заарештувати, але ... Йде якось Політбюро, і раптом Йосип Віссаріонович питає:«
Це правда, що на Україні є такий Микола Бажан? ». Я у відповідь: «Так». - «Чув, що він
прекрасно перевел« Витязя в тигровій шкурі ». По-моєму, треба його нагородити
орденом Леніна ». В результаті замість того, щоб бути арештованим, поет
отримав орден.
Бажан показував його - ще на гвинті, на гайці (це потім їх стали робити на
колодці), і профіль вождя з чистого золота. Взагалі-то, коли почалася війна, всіх
зобов'язали нагороди здати - замість них видали копії, в яких золота не було. «А я от
не здав, зберіг, - говорив Микола Платонович, - тому що цей орден мене спас».

11. У
М. Бажан редактор газети. 1942 р.
У Роки Великоi Вiтчизняноi вiйни Микола Бажан на фронтi редагує газету для партизанiв i
населення тимчасово окупованих областей «За Радянську Украiну».
 Найвизначнiшим твором поета перiоду вiйни є поема «Данило Галицький» (1942)
У 1943 роцi Микола Бажан брав участь у битвi за Волгу. У 1943 році публікує книгу
«Сталінградський зошит» (Сталінська премія, 1946

12. У
М. І. Калінин вручає М. Бажану орден. 1943 р.
У 1943 роцi Микола Бажан брав участь у битвi за Волгу. У 1943 році
публікує книгу «Сталінградський зошит» (Сталінська премія, 1946)

13. Свою літературну діяльність до кінця життя він буде
поєднувати з активною державною та громадською
роботою.

14. Ситуація кінця 40-х років 20 століття:
«Це був суворий, більше того, жорстокий час. Про нього не можна створити
уявлення, виходячи з драматизму чи трагічності окремої долі, бо окрема доля,
яка б вона тяжка не була, не в силі передати жаху, що його переживали всі разом,
криючись до того ж один від одного. Тим часом, якщо від кожної людини ми
вправі вимагати порядності, то не від кожної ми вправі вимагати героїзму. А час
був такий, що навіть вияв звичайної по рядності вимагав героїзму – тобто був не
лише ризи кованим, а й по-справжньому небезпечним вчинком. »
С. Голованівський

15. Аналізуючи нині багатоаспектну діяльність М. Бажана, усвідомлюємо
компроміси, на які йому доводилося йти.
«Яку позицію займав тоді Бажан насправді, хоча б із послідовності його
непослідовних виступів: спершу – спроба захистити невинного, а вже потім –
обвинувачення його. Але для тих, кому потрібне було тільки обвинувачення, не
важлива його справжня позиція, їм треба було мати на своєму боці Бажана –
нехай лише на словах, нехай хоч формально. І я певен – той, хто ще тоді на світі
не жив, не може уявити, на якому рівні і яким був тиск, що змусив Бажана
відректися від сказаного.
Що міг відчувати тоді кришталево чесний і шляхетний Бажан, уявити неважко»
С. Голованівський

16. У 1943-1948 роки працював заступником Голови Ради Мiнiстрiв УРСР.
Д. Павличко згадує:
«У розмові... ми торкалися важких часів, коли Бажанові, як, зрештою, багатьом найталановитішим
представникам радянської творчої інтелігенції, довелося пройти через пекло цькувань, безглуздих
звинувачень і політичних інсинуацій...
Однак Миколі Платоновичу боліли не ті рани, які були йому завдані, а ті, які він, перебуваючи під пресом
страху за своє життя, за життя своєї дружини, батько якої був репресований, та послуговуючись тими ж
таки несправедливими звинуваченнями в буржуазному націоналізмі, завдав іншим.
Найбільше катувала цілком чужа його розумінню історії нашого народу, цілком чужа етиці Бажана
страхітлива стаття, надрукована в „Радянській Україні" (грудень, 1947 р.), де він змушений був облити
брудом велетенський материк української історії та культури від літопису С. Величка аж до М. Рильського
та М. Хвильового.
Не маємо права забути: не лише замовником, а й редактором тієї нещасної статті був не хто інший, а сам
Каганович, який, прочитавши її перший, лагідніший варіант, кричав на Бажана: „Усилить! Раздавить!
Выжечь каленым железом!«
Коли роздирали Довженка, - зізнався одного разу Бажан Віталію Коротичу, - я був одним з керівників
Спiлки і не пискнув на його захист, хоча Сашко був моїм другом. Прийшов додому, а мама так докірливо
подивилася: «Ти Сашка зрадив», - і не дала мені їсти».
Такою і повинна бути атмосфера в будинку, і Бажан не намагався виправдовуватися, бо мав критичне
саморозуміння.

17. 1953-1959 рр.— голова правління Спілки письменників України.
Під час хрущовської відлиги 2 липня 1956 року саме Бажан порушив перед ЦК КПУ питання про
реабілітацію репресованих письменників: В. Бобинського, Г. Епіка, І. Кириленка, О. Слісаренка,
Д. Гофштейна, І. Кулика, М. Куліша, О. Влизька, Д. Загула, С. Пилипенка, В. Чечвянського, Б. Антоненка-
Давидовича.
Зліва направо: Андрій Малишко, Микола Бажан, Олександр Корнійчук, Павло Тичина, Максим Рильский.
1952 год

19. На Подiллi свято шанують пам`ть митця.

20. 1958-1983 роки –
25-річна самовіддана праця Головним редактором Української
Енциклопедії (тепер державне спеціалізоване видавництво «Українська
енциклопедія» імені М. П. Бажана).
Саме там Микола Платонович – людина невичерпної енергії,
енциклопедичної освіченості, колосальної працездатності, згуртувавши
довкола справи однодумців, в умовах жорсткої цензури 50-80-х років 20
століття, постійного прискіпливого контролю з боку влади зумів
- організувати плідну науково-видавничу діяльність потужного національного
енциклопедичного осередку,
- залучити до створення українського змістом і духом універсального
довідкового видання кращі вітчизняні інтелектуальні сили, що забезпечило
Україні входження до еліти енциклопедичних країн світу.

21. Завдяки самовідданій праці М. Бажана та очолюваного ним колективу
Головної редакції УРЕ
 Україна вперше в своїй історії отримала фундаментальне видання
національної універсальної енциклопедії та численні галузеві довідники, що
відповідали інформаційним запитам українських читачів.
У 1958 – 83 роках, коли М. Бажан був головним редактором УРЕ, побачило
світ понад 130 томів енциклопедичних і науково-довідкових видань.
Це дає підстави дослідникам вважати, що «у когорті подвижників
європейської енциклопедичної традиції М. Бажан по праву стоїть поряд з Ф.
Брокгаузом та П. Ларуссом».

22. Микола Бажан
дав путівку в життя і відстояв право бути виданими «формалістичним», «не
безпечно новаторським» І. Драчу, Л. Костенко, М. Вінграновському, Б.
Олійнику та ін.
 збагатив українську культуру не лише майстерними перекладами Ш.
Руставелі, Ц. Норвіда, Р. М. Рільке, Р. Тагора, а й досконалими виданнями
творів Н. Бараташвілі, А. Міцкевича, Б. Мікеланджело, доповнив їх
ґрунтовними науковими коментарями та оригінальними, глибокими змістом
вступ ними статтями.
зумів видати Шевченківський словник тоді, коли в жодній республіці СРСР
ще не було подібного за глибиною, аналітичністю та змістовністю
енциклопедичного довідника, присвяченого класикові літератури.

23. Помер Микола Платонович 23 листопада 1983 року. Похований на Байковому
кладовищі в Києві (ділянка № 2).
Автори надгробного пам'ятника - скульптор І. В. Макогон, архітектор О. К. Стукалов

24. Пам'ять
Ім'ям Миколи Бажана названо проспект у Києві, вулиці в багатьох містах України.
У будинку (вулиця Терещенківська, 5), де жив Микола Бажан відкрито літературно-меморіальний музей-
квартира письменника; на фасаді будинку в 1984 році встановлена меморіальна дошка (бронза,
барельєфний портрет; скульптор І. В. Макогон, архітектор О. К. Стукалов).
В Солом'янському районіКиєва ім'я Миколи Бажана носить бібліотека.

25. 26 липня 2004 року монетний двір України випустив в обіг накладом 30
000 штук ювілейну монету номіналом 2 гривні із нейзильберу із
зображенням М. П. Бажана (автори ескізів — Б. Груденко, Н. Кочубей,
автори моделей — В. Атаманчук, Р. Чайковський)

26. Феномен М. Бажана за духом, змістом,
обширом і результативністю
зробленого, передусім у національній
енциклопедичній справі,
є в українській культурі унікальним,
його досвід, спадщина неоціненні.