bvnbnnbmnmmnm vnnhnhj dffhfjghjhjhj hjhjhjhjhj jhjhjhj

3. Кровоносні судини
Існують наступні типи кровоносних судин: артерії; артеріоли; капіляри; венули і вени.
Артерії і артеріоли несуть кров від серця. Вени і венули доставляють кров назад в серце.
Артерії і артеріоли
Артерії несуть кров з шлуночків серця в інші частини тіла. Вони мають великий діаметр
і товсті еластичні стінки, що витримують дуже високий тиск крові.
Перш ніж з'єднатися з капілярами артерії діляться на тонші вітки, що називаються
артеріолами.
Капіляри - це найдрібніші кровоносні судини, які сполучають артеріоли з венулами.
Завдяки дуже тонкій стінці капілярів в них відбувається обмін поживними і іншими
речовинами (такими, як кисень і вуглекислий газ) між кров'ю і клітинами різних тканин.
Такі тканини, як м'язи, споживають велику кількість кисню, і тому мають густу мережу
капілярів. З іншого боку, тканини з повільним обміном речовин (такі, як епідерміс і рогівка)
взагалі не мають капілярів. Тіло людини має дуже багато капілярів: якби їх можна було
розплести і витягнути в одну лінію, то її довжина склала б від 40 000 до 90 000 км.!
Венули - це крихітні судини, що сполучають капіляри з венами, які більші за венули. Вени
розташовуються майже паралельно артеріям і несуть кров назад до серця. На відміну від
артерій, вени мають тонші стінки, які містять менше м'язової і еластичної тканини.

4. Білі стрілки указують
нормальний потік крові.
1 Праве передсердя;
2 Ліве передсердя;
3 Верхня порожниста вена;
4 Аорта; 5 Легеневі артерії;
6 Легеневі вени;
7 Лівий передсердно-
шлуночковий (мітральний)
клапан;
8 Клапан легеневої вени;
9 Лівий шлуночок;
10 Правий шлуночок;
11 Нижня порожниста вена;
12 Правий передсердно-
шлуночковий (тристулковий)
клапан;
13 Клапан легеневого
стовбура
Вид спереду серця людини
3
1
13
12
10
11
4
5
2
6
7
8
9

5. Типи м’язових волокон
Посмугована м’язова тканина Серцева м’язова тканина
1 — посмуговані;
2 — гладенькі;
3 — серцеві.

6. Робота серця
Праве передсердя серця отримує бідну киснем кров верхньою порожнистою і
нижньою порожнистою венами, а також з дрібнішого вінцевого синуса, який
збирає кров із стінок самого серця. При скороченні правого передсердя кров
через трьохстулковий клапан потрапляє в правий шлуночок. Коли правий
шлуночок достатньо наповниться кров'ю, він скорочується і викидає кров
через легеневі артерії в мале коло кровообігу.
Кров, збагачена киснем у легенях, по легеневих венах потрапляє в ліве
передсердя. Після заповнення кров'ю ліве передсердя скорочується і
виштовхує кров в лівий шлуночок.
Після заповнення кров'ю лівий шлуночок скорочується і з великою силою
викидає кров в аорту. З аорти кров потрапляє в судини великого кола
кровообігу.
Клапани діють як ворота,
даючи крові можливість
переходити з однієї камери
серця в іншу і з камер
серця в пов'язані з ними
кровоносні судини. У серці
є наступні клапани:
трьохстулковий, легеневий
(легеневого стовбура),
двостулковий (мітральний) і
аортальний.
Для перекачування крові через серце в його камерах відбуваються розслаблення (діастоли), що
чергуються, і скорочення (систоли), під час яких камери наповнюються кров'ю і виштовхують її.

7. Головні особливості серцевого м’яза:
1. Серце реагує на поодинокі подразнення за законом "усе
або нічого". Тобто за сталих умов сила скорочення серцевого
м'яза не залежить від сили подразнення, якщо вона досягла
порогового чи понадпорогового рівня.
2. Тривалий рефрактерний (від франц. refractaire –
несприйнятливість) період. У момент виникнення збудження
серце втрачає збудливість (фаза абсолютної
рефрактерності). Під час розслаблення міокарда збудливість
поступово відновлюється (фаза відносної рефрактерності), і в
цей час можна сильним штучним подразненням викликати
позачергове скорочення – екстрасистолу, за якою обов'язково
йде компенсаторна пауза.
3. Висока невтомлюваність серцевого м'яза.
4. Автоматія (автоматизм) серця. Це здатність ритмічно
скорочуватись без будь-яких зовнішніх подразників, під
впливом імпульсів, що виникають у самому серці.

8. Фази серцевого циклу:
1.Систола передсердь (0,1с). Скорочення кардіоміоцитів
призводить до перекриття отворів порожнистих вен і підвищенню
тиску в передсердях (≈ 3-8 мм рт. ст.). Під тиском крові
атріовентрикулярні клапани відкриваються і кров переходить до
шлуночків (130-140 мл). Після цього розпочинається діастола
передсердь (0,7 с).
2. Систола шлуночків (0,33 с) поділяється на два періоди:
перший - напруження, другий - вигнання.
3. Загальна діастола (0,47 с).

9. Електрокардіогама здорової людини

10. Залежно від виконуваної функції судини поділяються на:
1.Амортизуючі - згладжують систолічні коливання кровотоку, що
виникають періодично (аорта, легеневий стовбур, великі артерії).
2. Резистивні - судини найбільшого опору (кінцеві артерії,
артеріоли, капіляри, венули).
3. Судини-сфінктери - це скупчення непосмугованих м’язових
клітин, на початку капілярів. Вони регулюють кількість активних
капілярів.
4. Обмінні - через них відбувається обмін речовин між кров’ю і
клітинами тканин організму (капіляри).
5. Ємкісні - завдяки здатності розтягуватись, вони вміщують
великий об’єм крові (вени).
6. Шунтуючі - перекидають кров із артеріол у венули, минаючи
капіляри.

11. Значення лінійної швидкості кровотоку в різних
сегментах судинної системи

12. Чинники, які визначають рівень кров’яного тиску:
1. ХОК - пряма залежність.
2. Судинний опір - пряма залежність.
3. Фази серцевого циклу. Найбільший спостерігається під час
систоли - систолічний, або максимальний, тиск (СТ). СТ, який
дорівнює 110-125 мм рт. ст. називається нормотонічним, нижче 100
мм рт.ст. - гіпотонічним, вище 140 мм рт. ст. - гіпертонічним.
Тиск крові, що розвивається в артеріях під час діастоли, коли тиск
серця падає до 0, називається діастолічним, або мінімальним (ДТ). Він
створюється завдяки судинному тонусу. ДТ звичайно на 10 мм рт. ст.
перевищує половину СТ (60-80 мм рт.ст.).
4. Вік - у людей похилого віку стінки судин потовщені, внаслідок
атеросклерозу, тому мало розтягуються. що призводить до
підвищення тиску.
5. Стать - у жінок тиск на 6-8 мм рт. ст. нижчий, ніж у чоловіків.
6. Маса тіла - тиск більший у людей з підвищеною масою тіла, ніж у
людей з нормальною.
7. Тривале паління - СТ зростає на 10-20 мм рт. ст. і більше.
9. Генетичні фактори - схильність до гіпертонії передається
спадково.
10. Фізична робота.
11. Положення тіла.