1. Громадська експертиза:
практика та перспективи
розвитку
Матеріали реалізації проекту громадської організації «ПРАВО»
«Школа громадської експертизи», спрямованого на підвищення
професійного рівня представників інститутів громадянського
суспільства з невеликих міст Вінницької області
для підвищення ефективності їх діяльності
та впливу на вирішення актуальних проблем місцевого
розвитку, який було реалізовано за підтримки
Міжнародного фонду «Відродження»
Хмільник
ГО «ПРАВО»
2011

2. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПРАВО»
ПРОЕКТ
«Школа громадської експертизи»
Видання здійснене в рамках проекту громадської організації «ПРАВО»
«Школа громадської експертизи»,
за фінансової підтримки
Міжнародного фонду «Відродження»
Це видання жодним чином не пов’язане з політичною діяльністю, впливом
на результат виборів, а також діяльністю, яка стосується виборчих кампаній.
Громадська організація «ПРАВО» висловлює щиру вдячність за до-
помогу в реалізації проекту
Доценту кафедри державного управління і місцевого самоврядування
ОРІДУ НАДУ при Президентові України, кандидату політичних наук,
директору Одеського суспільного інституту соціальних технологій
Крупнику Андрію Семеновичу
Голові Ради Подільського центру соціальних технологій
Оксані Яцюк
Президенту Творчого об’єднання «TOPO»
Олексію Хмарі
члену Координаційної ради Львівського представництва «Громадян-
ської мережі «ОПОРА»
Ользі Стрелюк
Голові Правління громадської організації «Територія успіху»
Інзі Дуднік
юристу Інституту Медіа Права
Ользі Сушко
особлива подяка:
Наталі Хайдаровій, Володимиру Ткачу, Аллі Корнієнко,
Володимиру Плахотнюку, Тетяні Шевчук, Олександру Вознюку,
Олені Аврамчук, Юлії Шандрі, Віктору Гричанюку,
Річарду Віллануева, Мирославі Дворніцькій, Валентині Білаш.

3. «…громадська експертиза – це безкоштовна послуга громадської організації, яка
має на меті підвищити ефективність роботи органу влади…»
Андрій Сільченко
999громадська організація
«Унікальна країна»
м. Жмеринка
«…громадська експертиза є дуже корисним і потрібним ресурсом для самих орга-
нів виконавчої влади. Адже вони безкоштовно отримують зовнішній аудит своєї діяльнос-
ті та цінні рекомендації щодо очікувань соціальних груп, пріоритетів політики, бажаних
заходів для її реалізації…»
Олена Аврамчук
громадська організація
«Молодіжна Рада»
м. Хмільник
«…проведення громадської експертизи не лише дає права, але й накладає обов’язки
на ОГС. Обов’язки відповідального, фахового і неупередженого виконання процедур гро-
мадської експертизи…»
Олександр Вознюк
громадська організація
«Молодіжна Рада»
м. Хмільник
«…громадська експертиза – це механізм, коли можна діяти правильно, методично,
в рамках чинного законодавства і на конкретний результат…»
Шевчук Тетяна
громадська організація «ПРАВО»
м. Хмільник
«…потрібно зробити перший крок… Всі реформи, в тому числі розбудова грома-
дянського суспільства, відкритість і прозорість діяльності влади, мають працювати ви-
ключно на інтереси людини, її соціальні гарантії і добробут…»
Анна Чайковська
Суспільна Служба України
м. Вінниця
3

4. Віталій Дорох
Голова Ради громадської організації «ПРАВО»,
керівник проекту «Школа громадської експертизи».
Я довго думав, як розпочати цю збірку, яким матеріалом її наповнити, щоб вона
була цікавою для читачів. І, повірте, нічого розумнішого не придумав, як просто надати
слово тим, хто працював, як то кажуть «в полі»… Тим, хто долучився до реалізації проек-
ту в якості експертів, хто не пошкодував свого часу, зусиль та терпіння для того, щоб
здійснити громадські експертизи діяльності органів виконавчої влади…
Але, попри всі мої висновки, все ж таки доведеться сказати кілька слів від себе, пе-
редусім для того, щоб подякувати всім тим, хто долучився до реалізації проекту «Школа
громадської експертизи», а також для того, щоб читачеві було зрозуміло, про що взагалі
йдеться, і чому виникла необхідність проведення такої Школи.
Після затвердження постановою КМУ № 976 від 5 листопада 2008 року Порядку
сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, інсти-
тути громадянського суспільства отримали ефективний правовий механізм реалізації кон-
ституційного права громадян на участь в управлінні державними справами, що передба-
чено статтею 38 Конституції України. Процедура громадської експертизи фактично дає
можливість ІГС стати учасниками вироблення державної політики в різних сферах та гро-
мадськими контролерами за її реалізацією, так як передбачає проведення інститутами
громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності
прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання
суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.
Але, на жаль, ситуація на місцях, особливо в невеликих містах Вінницької області,
попри існуючі можливості для проведення громадської експертизи діяльності органів ви-
конавчої влади, є незадовільною. Представники інститутів громадянського суспільства з
невеликих міст Вінниччини не володіють необхідними знаннями та практичними навич-
ками для того, щоб ефективно здійснювати громадську експертизу діяльності органів ви-
конавчої влади. Це стосується знання та розуміння структури державної влади в Україні,
повноважень органів виконавчої влади, розробки методології моніторингу, знання механі-
змів доступу до інформації, а також підготовки пропозицій за результатами громадської
експертизи.
Зараз є гостра потреба в наявності на місцях локальних експертних груп, які будуть
здатні аналізувати державну політику в своєму регіоні, для того, щоб оцінити ефектив-
ність виконання, наприклад, певної державної програми, законність витрачання бюджет-
них коштів, оцінити якість надання адміністративних послуг чи виконання законодавства
тощо.
Керовані такими доброчесними намірами члени нашої організації проаналізували
стан використання інститутами громадянського суспільства з невеликих міст Вінницької
області механізму громадської експертизи в своїй діяльності, провели консультації з орга-
нізаціями, які мають значний досвід в проведенні громадської експертизи діяльності орга-
нів виконавчої влади й вирішили розробити проект, реалізація якого могла б виправити
наявну ситуацію хоча б частково…
4

5. Так з’явилася ідея розробки проекту «Школа громадської експертизи». Метою про-
екту є підвищення професійного рівня представників інститутів громадянського суспільс-
тва з невеликих міст Вінницької області для підвищення ефективності їх діяльності та
впливу на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку шляхом проведення Школи
громадської експертизи.
Під час реалізації проекту ми планували провести такі заходи:
1. Навчити представників громадських організацій з невеликих міст Вінницької обла-
сті розробляти систему та методологію здійснення громадської експертизи діяль-
ності органів виконавчої влади;
2. Створити умови для здобуття представниками громадських організацій Вінницької
області, що візьмуть участь в навчанні, практичних навичок проведення громадсь-
кої експертизи діяльності органів виконавчої влади. Предмет та мету громадської
експертизи учасники мали визначити самостійно;
3. Здійснити порівняльний аналіз проведення громадської експертизи учасниками
Школи громадської експертизи;
4. Поширити досвід проведення громадської експертизи діяльності органів виконав-
чої влади серед представників місцевих громадських організацій Вінниччини.
Формуючи план проведення Школи громадської експертизи, ми вирішили йти від
простого до складного. Тобто учасники, згідно нашого задуму, мали б поступово освою-
вати мистецтво здійснення громадської експертизи, для чого їм необхідно було розуміння
громадського контролю як явища, а також структури державної влади в Україні, реалізації
права на доступ до інформації тощо.
Після проведення консультацій ми вирішили, що в рамках нашої Школи буде ви-
світлено наступні питання:
• Що таке громадський контроль та чому він потрібний? Правові основи громадсько-
го контролю;
• Структура органів державної влади в Україні. Органи виконавчої влади. Нормати-
вно-правові документи;
• Право на інформацію та участь в управлінні державними справами.
• Мета, предмет, об’єкт та методи проведення громадського контролю. Визначення
індикаторів громадського контролю. Система та методологія здійснення громадсь-
кого контролю;
• Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади. Постанова КМУ №976
від 5 листопада 2008 р.;
• Підготовка пропозицій за результатами громадської експертизи;
• Успішні практики проведення громадської експертизи діяльності органів виконав-
чої влади в Україні.
Я хочу ще раз подякувати від імені громадської організації «ПРАВО» всім, хто до-
лучився до реалізації проекту, особливо тим, хто виступив в якості тренерів та допоміг в
розробці навчальних матеріалів:
Андрію Крупнику, Олексію Хмарі, Оксані Яцюк, Інзі Дуднік, Ользі Стрелюк та Ользі Сушко.
Школу громадської експертизи було проведено в березні на базі готельного ком-
плексу «Аіст», що знаходиться при в’їзді в Хмільник.
А тепер, як і обіцяв, передаю слово учасникам Школи, для того, щоб Ви могли
ознайомитися з практиками проведення громадської експертизи учасниками нашої Шко-
ли. Я перепрошую всіх, хто надіслав нам свої звіти за те, що ми їх трішки скоротили. Ма-
теріалу занадто багато й в одну збірку він просто не поміститься…
5

6. Андрій Сільченко
громадська організація «Унікальна країна»
м. Жмеринка
Розповідає керівник Жмеринської міської молодіжної громадської
організації «Унікальна країна» Андрій Сільченко
Громадська організація «Унікальна країна» працює з 2003 року. Основними напря-
мками нашої роботи було створення умов для самореалізації та розвитку своїх здібностей
і талантів представниками нашої територіальної громади. За час свого існування ми ство-
рили клуб інтелектуально-психологічної гри «Мафія», учасники якого здобувають навич-
ки швидкого прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також навчаються чітко та
лаконічно висловлювати свої думки, і доводити свою думку до аудиторії. Даний клуб
працює вже майже три роки і не втрачає своєї актуальності та популярності. Вік його від-
відувачів коливається від 15 до 45 років. Окрім самої гри, існування даного клубу створює
можливість спілкування між представниками різних поколінь, що в наш час, на жаль, є не
дуже поширеним явищем.
Ще однією родзинкою нашої організації є молодіжний журналістський клуб, який
спочатку починався з звичайної шкільної інформаційної служби, у якій діти збирали но-
вини про свою школу і вчились готувати програми для шкільного радіо. Невдовзі ми по-
чали думати над тим, як об’єднати всі школи (в нашому місті їх 6) в єдиний інформацій-
ний центр і створили на базі нашої організації онлайн-радіо «Юнік». Ді-джеями та веду-
чими радіо у супроводі дорослих мають можливість працювати усі бажаючі школярі. Три-
чі на тиждень готуються авторські програми соціального і розважального характеру.
Та створивши радіо, ми не зупинились на місці, інтерес дітей до журналістики і ме-
діа постійно зростав, і коли у нас з’явилась можливість, за підтримки Волонтера Корпусу
Миру США ми створили молодіжне телебачення. За кошти Корпусу Миру ми придбали
професійну відеокамеру і потужний комп’ютер для роботи з відео, провели навчання для
майбутніх операторів, монтажерів і журналістів, і запустили в місті молодіжне телебачен-
ня «Youth TV».
Також зіткнулись з тією проблемою, що для проведення різноманітних акцій та за-
ходів нам потрібні були волонтери. Як правило декілька з них були постійними, але осно-
вну частину потрібно було постійно залучати серед молоді, яка слабо уявляла, куди і для
чого ми їх запрошуємо. Отже, ми вирішили створити в нашій організації волонтерський
клуб, де б формувалась стала база волонтерів, які б були безпосередньо залучені до пла-
нування діяльності, у якій вони безпосередньо брали б участь. Окрім того з волонтерами
системно проводиться робота у вигляді тренінгів та ігор, які допомагають сформувати з
них справжню команду.
Наряду з сталими проектами, які започатковані, і тривають із року в рік, наша ор-
ганізація займається і короткочасними акціями та заходами. Серед таких були, наприклад,
організовані чемпіонати з вуличного баскетболу, які допомогли привернути увагу міської
влади до проблеми відсутності в місті секції з баскетболу протягом 8 років. Так після де-
кількох чемпіонатів, проведених влітку, з 1 вересня 2010 року у міській ДЮСШ відкрили
секцію баскетболу.
6

7. Ми також співпрацюємо з місцевими творчими колективами. Впродовж останніх
років ми провели декілька локальних фестивалів, у яких брали участь молоді жителі міста,
які роблять перші кроки у різних видах творчості, таких як музика, танці, біт бокс, та ін.
Наряду з фестивалями ми вже другий рік поспіль в партнерстві з іншими міськими НУО
організовуємо локальний конкурс «Жмеринка має таланти», в яких за два роки взяло
участь більше 100 місцевих жителів, які демонстрували різноманітні вміння та таланти. В
2011 році два фіналісти нашого конкурсу попали на всеукраїнське телевізійне шоу «Укра-
їна має таланти».
Все більше місцевих колективів та окремих осіб, бачачи результати нашої діяльно-
сті, звертаються до нашої організації за допомогою в організації якихось заходів, або
створення умов для репетицій та тренувань. І, відчуваючи дефіцит ресурсів зі своєї сторо-
ни, ми почали пошук додаткових можливостей. Після аналізу ситуації в нашому місті ми
зупинились на тому, що місцевий районний Будинок культури (велика двоповерхова буді-
вля майже в центрі міста) використовується вкрай неефективно. Багато приміщень взагалі
простоюють, деякі здаються в оренду. Одним словом ресурс, який можна використати на
користь громади є, залишилось тільки знайти можливість переконати владу, що можна
його використовувати ефективніше.
Ми розуміємо, що заклади культури за часи незалежності ніколи не були пріорите-
тною галуззю фінансування. А після фінансової кризи, ситуація стала ще більш критич-
ною, оскільки ціни на комунальні послуги і продукти зростають, місцевий бізнес потерпає
від зниження купівельної спроможності населення і як результат маємо дефіцит бюджету,
що не дозволяє в повному обсязі фінансувати таку велику кількість будинків культури і
бібліотек у маленьких містечках і селах. Тим більш, що працюють ці заклади на 10–15%
своєї потужності.
Отож ми усвідомлювали що через співпрацю між нашою громадською організаці-
єю та районним Будинком культури можна вирішити одночасно дві нагальних проблеми:
з одного боку в нас може з’явитись додатковий ресурс для здійснення своєї діяльності та
роботи на користь місцевої громади, у вигляді приміщень та інфраструктури, які має у ро-
зпорядженні районний відділ культури, з іншого боку Будинок культури набуде більшої
популярності в місті внаслідок того, що силами громадської організації активізує свою
роботу з місцевою громадою.
На наступному етапі нам потрібно було глибше вивчити дане питання, щоб визна-
чити, які саме форми співпраці між нашою організацією та Будинком культури будуть
найбільш ефективними, і принесуть максимальну користь нашій територіальній громаді.
Звісно, що і Будинок культури, і громадська організація мають отримати в цьому процесі
умови для розвитку.
Працюючи над пошуком механізму дослідження роботи районного Будинку куль-
тури, я натрапив на оголошення про «Школу громадської експертизи», яку проводила
громадська організація «ПРАВО» за підтримки Міжнародного фонду Відродження у місті
Хмільнику. Оскільки наша організація не працювала в юридичній площині, я на той час
мало знав про таку процедуру, як громадська експертиза. Але опрацювавши інформацію в
мережі Інтернет, зрозумів, що громадська експертиза – це саме той механізм, який ми шу-
кали. І саме за допомогою нього можна отримати інформацію, необхідну нам для дослі-
дження діяльності районного Будинку культури і пошуку ефективних шляхів співпраці з
громадськими організаціями. В результаті я та ще один член нашої організації подали за-
явку на участь у «Школі громадської експертизи»…
Заявки, подані нами на участь у «Школі громадської експертизи», були підтвер-
джені організаторами, і ми були запрошені на першу сесію Школи, яка відбувалась з 18 по
20 березня 2011 року у місті Хмільник. На даній сесії, окрім нас, були присутні ще пред-
ставники громадських організацій з Хмільника, Козятина, Літина, Липовця та Вінниці.
7

8. Впродовж трьох днів першої сесії ми отримали багато нової корисної інформації,
але потрібен був час, щоб систематизувати її. А вже через п’ять днів, 25 березня, почалась
друга, не менш цікава та насичена сесія «Школи громадської експертизи». На цей раз про-
грама навчання була більш вузько направлена та зосереджена саме на механізмі громадсь-
кої експертизи.
Школа була організована достатньо збалансовано, ми отримали багато теоретичних
знань, які були систематизовані і подані в дуже легкій для засвоювання формі. Всі учас-
ники з зацікавленістю сприймали наданий матеріал і брали активну участь в обговорен-
нях. Але, на мою думку, велике значення має те, що окрім теоретичної частини багато ча-
су було приділено практичним завданням, де кожен учасник міг сам спробувати застосу-
вати на практиці ті знання, які щойно отримав. Це дало змогу глибше зрозуміти, що і як
потрібно робити, а якщо виникали складнощі чи запитання, їх відразу припрацьовували і
рухались далі. В результаті такої роботи по завершенню другої сесії «Школи громадської
експертизи» більшість учасників мали чітке уявлення, що таке громадська експертиза і
яким чином можна використати цю процедуру на користь своїй громаді. І повернувшись з
останньої сесії, ми почали готуватись до проведення експертизи.
Отже, як ми вже дізналися під час навчання, громадська експертиза складається з
чотирьох основних етапів:
1. Планування проведення громадської експертизи
2. Проведення громадської експертизи
3. Розгляд результатів громадської експертизи
4. Врахування результатів громадської експертизи органом виконавчої влади
Ми приступили до виконання першого етапу – планування. Нам потрібно було ви-
значити мету громадської експертизи, предмет, методи моніторингу і аналізу, індикатори,
які вимірюються, джерела інформації і спосіб її отримання та експертну групу.
Як я вже писав вище, нам було необхідно проаналізувати роботу управління куль-
тури Жмеринської райдержадміністрації в частині забезпечення функціонування та розви-
тку районного Будинку культури. Тому мету і предмет експертизи нам було визначити до-
статньо просто.
Отож, метою нашої експертизи стала оцінка діяльності Жмеринської РДА щодо до-
тримання основних засад державної політики у сфері культури у відповідності до вимог
Закону України № 2778–VI «Про культуру».
Предметом експертизи ми визначили стан дотримання та виконання своїх повно-
важень Жмеринською РДА щодо розвитку Жмеринського районного Будинку культури,
залучення для його розвитку інвестицій, коштів від надання платних послуг та благодій-
ництва.
Предмет та мета визначені, тепер нам потрібно було підібрати ефективні методи
моніторингу та аналізу, які ми будемо використовувати в своїй експертизі. Ми визначили
декілька методів, які найбільше підійшли в нашій ситуації:
1. Аналіз документів (Даний метод передбачає ознайомлення громадського
експерта з такими типовими документами органів влади як: план діяльності
на рік, звіт про діяльність в минулому році, державні цільові програми, що
реалізовує орган та звіти по них, штатний розпис, положення/закон про ор-
ган виконавчої влади, посадові інструкції працівників відповідного органу
тощо)
2. Глибинне інтерв’ю (Цей метод ми обрали, оскільки завжди є інформація,
яку влада не може чи не хоче відкрито надати через офіційні документи. А
для отримання більш повної картини по проблемі ця інформація може мати
велике значення. Особиста бесіда з представниками влади та експертами в
обраній темі може надати додаткову інформацію)
8

9. Наступний крок – це визначення експертів для експертизи. З цим в нас теж про-
блем не виникло. Для дослідження нам потрібні були спеціалісти в економічній та право-
вій площині. В нашій організації є спеціалісти з економічних питань, що ж стосується
правових питань, нам надавали всю необхідну допомогу представники Хмільницької ра-
йонної громадської організації «ПРАВО», які власне і організували «Школу громадської
експертизи».
Отож всі підготовчі дії реалізовані, можна переходити до проведення громадської
експертизи.
Проведення громадської експертизи складається власне з наступних етапів:
1. Надсилання запиту на проведення громадської експертизи
2. Отримання інформації від органу виконавчої влади і іншого сприяння під час
здійснення громадської експертизи
3. Здійснення моніторингу, оцінки і аналізу отриманих результатів
4. Підготовка експертного висновку та його направлення на розгляд органу ви-
конавчої влади
5. Оприлюднення висновків експертизи для широкого загалу.
Згідно методології проведення громадської експертизи ми маємо надіслати пись-
мовий запит щодо проведення громадської експертизи на ім’я керівника відповідного ор-
гану влади. В запиті необхідно вказати дані про організацію та перелік питань, які цікав-
лять, а також інші форми сприяння, які очікуються. Окрім того, в запиті на проведення
експертизи обов’язково потрібно зазначити:
• Найменування інституту громадянського суспільства, який проводитиме громадсь-
ку експертизу;
• Відомості про легалізацію інституту громадянського суспільства (коли, ким та де
був зареєстрований);
• Місцезнаходження інституту громадянського суспільства (контактну адресу);
• Контактна електронна адреса й телефон (по можливості);
• Прізвище, ім’я та по батькові особи, уповноваженої контактувати з органом вико-
навчої влади;
• Предмет і мету громадської експертизи;
• Перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської
експертизи;
• Перелік інших форм сприяння, які, на наш погляд, мав би надати орган влади (від-
повідно до обраних нами методів збору інформації на її аналізу).
Запит я особисто відніс до Жмеринської районної державної адміністрації Вінни-
цької області 10 червня 2011 року. Секретар зареєструвала його у книзі вхідної докумен-
тації і зробила позначку про отримання на моїй копії запиту. Отже, згідно до Постанови
КМУ від 05.11.2008 року №976, цей момент є ОФІЦІЙНОЮ ДАТОЮ початку громадсь-
кої експертизи.
9

10. Згідно п. 4 Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності орга-
нів виконавчої влади, після надходження нашого письмового запиту щодо проведення
громадської експертизи орган влади ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ:
1. Видати у тижневий строк наказ (розпорядження) про проведення громадської
експертизи та про заходи, пов’язані з підготовкою матеріалів;
2. Визначити особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за забезпечення взаємо-
дії з нами у проведенні громадської експертизи, зазначивши прізвище, ім’я, по
батькові та посади цієї особі (цих осіб) у наказі (розпорядженні) про проведення
громадської експертизи;
3. Протягом трьох днів з моменту видання наказу (розпорядження) довести його
зміст до нашого відома;
4. Утворити у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залучення
наших представників;
5. Розмістити у тижневий строк інформацію про надходження нашого запиту що-
до проведення громадської експертизи та заходи, що будуть здійснені органом
виконавчої влади з метою сприяння у її проведенні, на офіційному веб-сайті
цього органу влади;
6. Надати нам, як інституту громадянського суспільства, матеріали, завірені в
установленому порядку.
Тепер давайте співставимо те, що ми мали отримати з тим, що ми отримали в реа-
льності. Запит було подано у п’ятницю, отже час на відповідь у РДА був до наступної
п’ятниці. Тиждень спливав, але ніякого зворотного зв’язку я не отримував. У другій поло-
вині п’ятниці я, спілкуючись з представником влади, нагадав про те, що направив до РДА
запит на проведення громадської експертизи, сьогодні фактично останній день, коли я
маю отримати відповідь, але реакції поки що ніякої немає. На що отримав відповідь, що
йому відомо про мій запит, і що працівники районної ради запитували у нього «Хто такий
Андрій Сільченко і що за експертизу Він зібрався тут влаштувати?». Я так розумію, що
весь цей тиждень у них пішов на те, щоб розібратись, що ж таке насправді ця громадська
експертиза і як вони мають реагувати на мій запит. Для мене це було здивуванням, адже у
запиті я залишив усі свої контактні дані, за допомогою яких вони могли зв’язатися і
з’ясувати питання, які виникли у них щодо експертизи.
Я запланував візит в РДА на наступному тижні, щоб з’ясувати, як справи з моїм за-
питом і чому немає ніякої реакції. Але прийшовши увечері додому, перевіривши свою
електронну скриньку, побачив серед інших листів лист зі Жмеринської РДА, який надій-
шов на мою скриньку 17 червня 2011 р. о 13:07. Цей лист містив текст:
Hello u-kraina,
--
Best regards,
Жмеринська mailto:gmrrda@ukrpost.ua
Я так розумію, що фразу Hello u-kraina згенерувала поштова програма, з першої ча-
стини електронної пошти моєї громадської організації u-kraina@ukr.net і людина, яка дава-
ла відповідь, навіть не приклала зусиль, щоб змінити цей текст на адекватний для ділової
переписки або хоча б просто видалити його. Але були і хороші новини. У листі було два
прикріплених файли, власне щось схоже на офіційну відповідь на мій запит і додаток з
деякими документами, які я просив надати у своєму запиті.
10

11. Від 17.06.2011 р. № 01-44-1279 Жмеринська міська громадська
На 8 від 10 червня 2011 р. організація « Унікальна Україна»
На Ваш запит від 10 червня 2011 року № 8 щодо проведення громадської експерти-
зи, який надійшов до районної державної адміністрації 14 червня 2011 року, у відповіднос-
ті до Закону України « Про доступ до публічної інформації» направляємо Вам запитувану
інформацію, а саме:
1. 25 сесією районної ради 5 скликання від 17 грудня 2009 року затверджено « Районну
Комплексну програму розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 ро-
ку», якою в тому числі передбачено фінансування і розвиток Жмеринського районного
будинку культури до 2014 року. (додається)
2. Протягом 2010- 2011 років на утримання та розвиток районного будинку культури було
витрачено: у 2010 році – 716114 грн., а саме:
1. Заробітна плата з нарахуваннями – 438005 грн.
2. Придбання господарських, канцелярських товарів та палива – 21501 грн.
3. Послуги зв’язку, поточний ремонт, медичний огляд водія, технічний огляд автомо-
біля податки та збори – 31481грн.
4. Видатки на відрядження – 1802 грн.
5. Комунальні послуги – 71526 грн.
6. Придбання комп’ютерної техніки, різдвяної зірки – 6600 грн.
7. Капітальний ремонт фасаду та сцени, виготовлення проектно-кошторисної докуме-
нтації – 145174 грн.
У першому півріччі 2011р. – 340962 грн., а саме:
1. Заробітна плата з нарахуваннями – 207150 грн.
2. Придбання господарських товарів, палива – 4667 грн.
3. Послуги зв’язку, поточний ремонт, медичний огляд водія, технічний огляд автомо-
біля – 37672 грн.
4. Видатки на відрядження – 492 грн.
5. Комунальні послуги – 37473 грн.
6. Капітальний ремонт фасаду – 53500 грн.
3. Районний будинок культури надає послуги населенню лише відповідно до Постанови
Кабінету Міністрів від 5 червня 1997 року №534 «Про затвердження переліку платних по-
слуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та
комунальній формі власності» та наказу Міністерства культури і мистецтв України від
21.12.1999 року №732/306/152 «Про затвердження Порядку надання платних послуг за-
кладами культури і мистецтв».
4. Районний будинок культури надає послуги населенню відповідно до наказу по відділу
культури і туризму райдержадміністрації №7 від 3 лютого 2003 року і зареєстрованому в
міськрайонному управлінні юстиції . З метою розширення кількості та якості послуг на-
селенню до даного наказу вносились зміни по переліку послуг в 2007 та 2009 роках.
5. В 2010 році від надання платних послуг РБК надійшло 26962,08 грн. На утримання РБК
з урахуванням залишку на 01.01.2010р. використано 33403,90 грн. В першому півріччі
2011 р. надійшло 11212,20 грн., використано – 10631,99 грн.
6. Благодійних коштів у 2010 році не надходило, у 2011році їх надійшло 1505 гривень..
Додатково повідомляємо, що відповідно до розпорядження голови райдержадмініст-
рації від 1 червня 2011 року №241 «Про доступ до публічної інформації» відповідальною
за організацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністра-
ція визначено керівника апарату райдержадміністрації Москальчук Т.Г.
Одночасно ставимо до відома, що у відповідності із п. 9 Постанови Кабінету Мініс-
трів України від 25 травня 2011 року №583 «Питання виконання Закону України «Про до-
ступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та
місцевих органах виконавчої влади», якщо інформація містить документи обсягом біль-
ше 10 сторінок, то запитувач здійснює оплату вартості фактичних витрат.
Перший заступник
голови райдержадміністрації Олександр МОНАСТИРСЬКИЙ
вик. Слащук Л. В. тел.5-00-07
11

12. Також до цього документу було додано рішення Жмеринської районної ради «Про
районну Комплексну програму розвитку культури та духовного відродження на період до
2014 року», а також додатки на 9 аркушах, в яких була інформація про заходи з реалізації
Програми розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 року.
Почавши вивчати отримані матеріали, я відразу ж звернув увагу на декілька недо-
лугостей в тих документах, які мені надіслали.
Давайте на хвилинку повернемось назад, і пригадаємо, коли я відніс запит до рай-
держадміністрації. Це було 10 червня 2011 року, про що на моїй копії є відповідна відміт-
ка. Тепер читаємо перший абзац відповіді яка надійшла з РДА:
«На Ваш запит від 10 червня 2011 року № 8 щодо проведення громадської екс-
пертизи, який надійшов до районної державної адміністрації 14 червня 2011 року….»
Що означає лист надійшов до районної державної адміністрації 14 червня?
Де лист знаходився 4 дні?
Можна було б припустити, що проблема в тому, що лист я приніс в п’ятницю, у
другій половині дня, і в той самий день він не попав до відповідальної особи (хоча, звісно,
це не аргумент), потім ще було два вихідних дні, але якимось дивним чином цей лист не
існував ніде аж до вівторка. Уявляю собі що відбувається з листами, які надходять зви-
чайною поштою, особливо коли лист не рекомендований і немає жодних відміток, за яки-
ми можна визначити час надходження листа.
Далі у листі ніби даються відповіді на питання, які ставились у запиті, а наприкінці
листа мені повідомили що:
«Відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 1 червня
2011 року № 241 «Про доступ до публічної інформації» відповідальною за органі-
зацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністрація
визначено керівника апарату райдержадміністрації Москальчук Т.Г»
Я не до кінця зрозумів, навіщо мені про це було знати, але можна припустити, що
саме цю людину вповноважили взаємодіяти зі мною щодо проведення громадської експе-
ртизи. Окрім того, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 25 травня
2011 року №583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформа-
ції» повідомили, що у разі, якщо інформація містить документи обсягом більше 10 сторі-
нок, то запитувач здійснює оплату вартості фактичних витрат.
Цей пункт я теж не знав як розуміти, або таким чином мене повідомили, що поки я
не компенсую витрати, документів я не отримаю або попередили, що за надіслані матеріа-
ли потрібно буде розрахуватися.
Одним словом, залишалось багато незакритих питань, і я з нетерпінням чекав на папе-
ровий варіант відповіді. Оскільки, згідно п.4 Порядку сприяння проведенню громадської екс-
пертизи діяльності органів виконавчої влади, після надходження нашого письмового запиту
щодо проведення громадської експертизи орган влади має надати нам, як інституту грома-
дянського суспільства матеріали або завірені в установленому порядку їх копії.
Минув ще один тиждень, але відповідь від РДА в паперовому вигляді ми так і не
отримали.
Тоді я вирішив спробувати зв’язатись з пані Москальчук Т. Г., на яку було поси-
лання в електронному листі з райдержадміністрації. Я зателефонував, представився, і по-
яснив, що телефоную з приводу запиту на проведення громадської експертизи, що хотів
би зустрітись і з’ясувати деталі з цього приводу. На що почув у відповідь, що пані Моска-
льчук вперше чує про мене, про громадську організацію, яку я представляю, а тим більше
про якусь там громадську експертизу. Я сказав, що у листі, який я отримав від РДА, вка-
зали, що відповідальною за організацію доступу до публічної інформації, розпорядником
якої є райдержадміністрація, визначено керівника апарату райдержадміністрації Москаль-
чук Т.Г., тому я зателефонував саме до неї. Пані Москальчук відповіла, що зараз вона ду-
же зайнята, і щоб ми повернулись до цього питання пізніше.
12

13. Не очікуючи паперового варіанту документів від райдержадміністрації, ми почали
проводити аналіз того, що отримали в електронному вигляді. Вивчаючи матеріали, я звер-
нув увагу на декілька моментів. Найперше враження, яке у мене склалося, коли я позна-
йомився з «Програмою розвитку та духовного відродження на період до 2014 року», що
заходи та витрати внесені що даної програми, направлені далеко не на розвиток культури
або духовного відродження, як написано в назві документу, а на поточні та капітальні ре-
монти приміщень, придбання автотранспорту, техніки, меблів і тому подібне. Звичайно,
необхідно підтримувати будівлі у належному стані, заклади культури мають також бути
забезпечені необхідною технікою та транспортними засобами, щоб забезпечувати поточну
діяльність, меблі теж з часом виходять із ладу і є необхідність їх оновлювати. Але скажіть,
будь-ласка, що все це має до розвитку та духовного відродження? Чому жодної копійки у
даній програмі не передбачили для навчання персоналу, або залучення спеціалістів для
розробки професійного стратегічного плану розвитку, чи проведення соціологічного до-
слідження в громаді для пошуку нових видів послуг, які заклади культури можуть надава-
ти населенню, в результаті чого б авторитет і популярність таких заходів в громаді зрос-
тав і вони дійсно могли б виконувати покладені на них функції у повному обсязі. Оскільки
за даними останніх досліджень на сьогоднішній день Будинки культури у маленьких міс-
тах та селах задіяні на 10–15 відсотків. Чи не варто замислитись над тим, як раціональні-
ше використовувати кошти громади? Особливо в умовах, коли кількість цих коштів об-
межена.
В даній ситуації ініційована нашою організацією громадська експертиза мала стати
першим кроком до зміни підходу у розробці планів розвитку закладів культури, коли на
перше місце ставляться не будівлі і обладнання, а потреби громади. І кошти розподіля-
ються не таким чином, щоб утримувати величезні будівлі та інфраструктуру, якими ніхто
не користується замість того, щоб реформувати сферу таким чином, коли громада буде
активно користуватись цими закладами. Що в свою чергу дасть змогу залучити додаткові
кошти від самої громади, яка буде усвідомлювати користь закладів культури.
Глибше вивчивши отримані матеріали, ми зрозуміли, що для якісного дослідження
галузі нам потрібно ознайомитись ще з великою кількістю додаткових документів, поспі-
лкуватися з посадовцями і працівниками закладів культури. Для цього нам потрібно наді-
слати запит на отримання цих матеріалів, але ж формально ми не отримали офіційної від-
повіді ще на сам запит. Тому через деякий час, так і не отримавши листа, я пішов до рай-
держадміністрації, щоб з’ясувати причину.
На цей раз мені все-таки вдалося потрапити до пані Тетяни Москальчук. Я зайшов
до кабінету, представився і розповів, стосовно якого питання я прийшов. Зав’язалась роз-
мова, але мені навіть не запропонували присісти на стілець… Я присів без запрошення,
оскільки бесіда обіцяла бути довгою.
Отож, я нагадав, що 10 червня 2011 року я подав до районної державної адміністрації
запит на проведення громадської експертизи. Згідно пункту 3, 4 Порядку сприяння прове-
денню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затвердженого поста-
новою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976, орган влади у тижне-
вий строк мав надати нам, як інституту громадянського суспільства матеріали або копії, за-
вірені в установленому порядку. З нез’ясованих причин ми їх не отримали. Також мав бути
виданий наказ або розпорядження про проведення громадської експертизи та про заходи,
пов’язані з підготовкою матеріалів, і в триденний строк про цей наказ мали повідомити на-
шу організацію. Ніякої інформації про наказ чи розпорядження нам теж не надійшло. Інфо-
рмація про надходження запиту на проведення громадської експертизи мала бути оприлюд-
нена на офіційному веб-сайті органу влади, але, як з’ясувалось, такого веб-сайту не існує.
Мені відповіли, що наш запит сформульований не чітко, з нього не можливо зрозу-
міти, що ми взагалі хочемо від райдержадміністрації. Взагалі, якщо ми хотіти щоб райде-
ржадміністрація видала наказ або розпорядження про проведення експертизи, ми мали
попросити їх про це у своєму запиті. Звісно приємно, що представників інституту грома-
дянського суспільства вповноважили розповідати органам виконавчої влади, які і коли їм
потрібно видавати розпорядження, але думаю, що все таки кожен має займатись своєю
13

14. справою і робити це професійно. Друге, що на думку пані Тетяни Москальчук ми не до-
працювали, це те, що не вказали у запиті, що матеріали для проведення експертизи нам
потрібні у вигляді, який передбачає Постанова №976, а саме, це мають бути оригінали,
або копії завірені в установленому порядку. Мені важко уявити, як електронний лист з те-
кстом «Hello u-kraina,» можна вважати офіційним документом.
Окрім того, перед тим як подавати запит до органу влади, нам спочатку потрібно
вивчити всю дотичну законодавчу базу, а не спираючись на одну Постанову Кабінету Мі-
ністрів вимагати від органу влади матеріали для проведення якихось там експертиз. І вза-
галі, перед тим, як ініціювати експертизу потрібно було порадитись з райдержадміністра-
цією, в якій саме галузі дану експертизу потрібно провести.
Наш запит ґрунтувався на двох документах Закону України «Про доступ до публі-
чної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939 – VI та пункті 3, 4 Порядку сприяння
проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976, і ми виявили
стільки порушень та недолугостей з боку влади. Мені цікаво, наскільки погіршиться ця
картина, коли ми вивчимо ще й всю дотичну законодавчу базу? А ми її таки вивчимо!
Далі в нашій розмові було ще декілька тез, які з етичних міркувань я не включив до
свого опису, але десь після сорока хвилин розмови, нам все ж таки вдалося перевести бе-
сіду у мирне русло. У мене з’явилось відчуття, що мене почали чути. Нарешті мені вдало-
ся донести думку про те, що метою проведення громадської експертизи не є виявлення
якихось порушень або недоліків в роботі. Що, фактично, громадська експертиза – це без-
коштовна послуга громадської організації, яка має на меті підвищити ефективність роботи
органу влади.
Ось такими були наші перші кроки у проведенні експертизи. Ми натикнулись на
багато камінців, починаючи цей шлях. Але встигнувши відчути потужність механізму
громадської експертизи, ми глибоко переконані у тому, що коли доведемо нашу експерти-
зу до завершення, це стане не завершенням процедури, а початком великих перетворень у
стосунках між громадою і владою.
Отже, в ході нашої експертизи ми побачили декілька можливостей для співпраці з
Будинком культури, які дали нове життя цьому закладу, і принесли б чимало користі міс-
цевій громаді. Як я вже зазначав вище, в громаді є попит на місця, де можна цікаво та з
користю провести свій вільний час. Це мають бути клуби за інтересами, художні студії і
тому подібне. Але для їх функціонування у громадських організацій не вистачає ресурсів.
Оскільки переважно такі клуби безкоштовні для їх відвідувачів, організації, які створюють
такі клуби витрачають власні кошти на оренду приміщень, комунальні платежі та адмініс-
тративні витрати. Натомість у власності управлінь культури пустують великі приміщення,
на утримання яких у будь-якому разі витрачаються бюджетні кошти. Чому б наприклад не
надати в оренду по пільгові ціні ці приміщення для громадських організацій, які власними
силами організовували роботу клубів та гуртків. По-перше в такому разі Будинок культу-
ри почне діяти ефективніше, а по-друге громадські організації зможуть залучити додатко-
ві кошти від громади і донорських організацій. Також в місті є багато музичних колекти-
вів, які не мають де проводити свої репетиції. Чому б не надати їм можливість займатися
на базі Будинку культури? В свою чергу ці колективи могли б проводити благодійні кон-
церти і знову ж таки залучати додаткові кошти на розвиток районного Будинку культури.
Одним словом, можливостей для ефективної та взаємовигідної співпраці безліч. Але, на
мою думку, є декілька факторів, які гальмують цей процес. По-перше має змінитися підхід
влади до своїх повноважень та обов’язків, які прописані в Конституції України.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і без-
пека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи люди-
ни та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава
відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і
свобод людини є головним обов'язком держави.
Люди також повинні вивчати та відстоювати свої права. Тому що тільки за умови ак-
тивної участі людей можна побудувати правову державу, яка дбатиме про своїх громадян
14

15. Олена Аврамчук
громадська організація «Молодіжна Рада»
м. Хмільник
Розповідає член Хмільницької міської молодіжної громадської
організації «Молодіжна Рада» Олена Аврамчук
Здавалося б, що може об'єднати людей з таким різними інтересами, захопленнями
та професіями, що може бути між ними спільного? Аж тут знайшлись точки дотику –
громадська робота об’єднала зовсім різних людей. А ще – бажання зробити своє життя та
життя людей, які нас оточують, життя громади, в якій ми живемо та працюємо, кращим,
насиченішим, справедливішим. Адже хто ж, як не ми, молоді, амбітні та активні
змінюватиме життя на краще. Ми, члени Хмільницької міської молодіжної громадської
організації «Молодіжна Рада».
В березні 2011 року в Хмільнику проводилась школа громадської експертизи, яку
організовувала громадська організація «ПРАВО», за сприяння Міжнародного фонду
«Відродження».
Почувши про таку Школу, я вирішила взяти в ній участь. Заповнивши всі необхідні
анкети, з нетерпінням стала чекати запрошення. І ось нарешті дочекалась. Незважаючи на
те, що Школа проходила за містом, та ще й у вихідні дні, я, забувши про законний
відпочинок, з радістю занурилась в навчання.
На Школі зібрались представники громадських організацій Вінниччини та просто
активні громадяни. Хоча ця сфера діяльності для більшості з нас була досить новою та
нерозвіданою, ми з готовністю виконували всі завдання, які ставили нам тренери.
Головною мотивацією для участі в даній Школі було те, що, на мою думку,
громадський контроль – це важлива складова ефективної співпраці влади та громади.
Домашнім завданням після навчання в цій Школі було провести громадську
експертизу. І я, як справжня патріотка свого міста, своєї громади, вирішила перевірити,
наскільки ж ефективно працює наша влада.
Процедура громадської експертизи фактично дає можливість стати учасниками
вироблення державної та місцевої політики в різних сферах та бути громадськими
контролерами за станом її реалізації. Громадська експертиза дає можливість не тільки
оцінити діяльність органу влади, а й вплинути на його політику або її виконання. Також
слід зазначити, що громадська експертиза є дуже корисним і потрібним ресурсом для
самих органів виконавчої влади. Адже вони безкоштовно отримують зовнішній аудит
своєї діяльності та цінні рекомендації щодо очікувань соціальних груп, пріоритетів
політики, бажаних заходів для її реалізації тощо. Органи влади отримують додатковий
консультативний ресурс, а також волонтерів в особі експертів, які проводять експертизу.
Натхненна навчанням в Школі, яке було досить насиченим та цікавим, я вирішила
спробувати свої сили та знання, які здобула та провести експертизу. З темою довго
визначатись не довелось – мене давно турбувало питання благоустрою нашого рідного
міста. Адже, погодьтеся, набагато приємніше жити в місті, де дотримуються правил
благоустрою, де сміття прибирають вчасно, де багато зелених насаджень, де хороші
15

16. дороги, де чисто та затишно. Так неприємно дивитись на молодь, яка байдуже відноситься
до того, що відбувається в місті, до того, скільки смітників стоїть на їхній вулиці та
скільки сміття в тому парку, де могли б гуляти діти з батьками, до того, по яких дорогах
їздять машини та до того, по яких тротуарах ми ходимо. А це ж все благоустрій, це ж все
наш комфорт, рівень нашого життя, рівень нашої суспільної свідомості.
Віднедавна особисто я досить-таки часто зустрічаюсь з поняттям «благоустрій».
Що ж воно таке? З чим його їсти? Як розуміти?
Закон України «По благоустрій населених пунктів» подає таке визначення поняття
благоустрій:
“Благоустрій населених пунктів – комплекс робіт з інженерного захисту, по-
новлення та відновлення дорожнього покриття, засобів організації та регулювання
дорожнього руху, забезпечення комфортних та безпечних умов пересування
транспорту та пішоходів, розчищення, осушення та озеленення території, а також
соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращен-
ня мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійсню-
ються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, на-
лежного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприя-
тливого для життєдіяльності людини довкілля”
Отже, скажемо простішими словами. Благоустрій – це створення комфортних умов
життя для громади. Тобто, все що ми маємо в місті, наш парк, зелені насадження, чисті
узбіччя, вчасно прибрані смітники, вчасно та якісно відремонтовані дороги, ми маємо
завдяки правилам благоустрою. Але ж не все так ідеально. От і виникає питання, чому?
Чому не завжди вчасно вивозиться сміття, чому не ремонтують дороги та ще багато різних
«чому?». А хто ж повинен за цим слідкувати? От і я вирішила розібратись, кому ж це все
потрібно, хто ж повинен це все робити, на кому лежить відповідальність за комфортне
життя громадян Хмільника.
Закон України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає три види
контролю в цій сфері: державний, самоврядний та громадський.
Що ж, з поняттям благоустрою ніби визначились. Але виникає наступне питання,
що ж таке той громадський контроль, для чого він потрібен.
На Школі громадської експертизи нам багато та цікаво розповідали про
громадський контроль, про те, хто його проводить, від чого він залежить та як його
проводити.
Хотілося б процитувати одного з тренерів школи Крупника Андрія Семеновича:
«Громадський контроль ми розглядаємо, як інструмент громадської оцінки ступеня
виконання органами влади та іншими підконтрольними об'єктами їхніх соціальних
завдань. Тобто, характерні відмінності громадського контролю від будь-якого іншого
виду контролю полягають у тому, що по-перше, громадський контроль здійснюється
саме громадськістю(організованою та неорганізованою) і по друге, що у процесі
здійснення громадського контролю контролюється виконання саме соціальних завдань,
пов'язаних із захистом та реалізацією прав і свобод громадян, задоволенням соціальних
потреб та інтересів населення».
Все зрозуміло? От і мені не зовсім. Що ж, давайте розбиратись. Влада має певні
зобов’язання перед громадою. А саме влада повинна створювати комфортні умови для
життя громади. А громада в свою чергу може та повинна контролювати владу. Адже хто
ж, як не ми, прості громадяни знаємо, в яких умовах нам краще жити. От і виходить, що
громадський контроль – це можливість впливу на владу, можливість долучатися до
вирішення місцевих та державних проблем.
З поняттям громадського контролю ніби все зрозуміло. Незрозумілим залишається
одне: для чого ж він потрібен? Знову ж таки хотілося б процитувати Андрія Семеновича
16

17. Крупника: «З управлінських позицій громадський контроль, як і будь-який інший контроль, є
однією з функцій управління. Він здійснюється шляхом зіставлення діяльності
підконтрольних об'єктів із певними соціальними нормами, обраними як еталонні, на
підставі чого робиться висновок щодо відповідності цієї діяльності встановленим
вимогам. Але завдання громадського контролю не зводиться лише до виявлення розходжень
між заданими та фактичними результатами. Головна мета громадського контролю –
усунення та попередження причин, які породжують цю невідповідність, забезпечення
додержання об'єктами контролю відповідних норм – писаних та неписаних.»
Тобто, громадський контроль потрібен для того, щоб контролювати владу (і не
тільки), для того, щоб забезпечити виконання певних правил.
Стаття 41 вже згаданого мною Закону України «Про благоустрій населених пунк-
тів» визначає, що громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійсню-
ється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів. Отже, можливість для
громадян здійснювати контроль є…
Переосмисливши все це, ми вирішили з’ясувати, а чи можуть члени територіальної
громади міста Хмільника долучатися до контролю в сфері благоустрою? Чи не існує яки-
хось перешкод? І якщо так, то чому ж їх ніхто не усуває?
Визначившись з темою, я приступила до підготовки запиту. У відповідності до
Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органів
Хмільницької міської ради, громадська організація повинна подати запит на ім'я міського
голови щодо проведення громадської експертизи, в якому обов'язково вказати:
1. найменування об'єднань громадян, що здійснюватиме громадську експертизу;
2. мету громадської експертизи;
3. перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської
експертизи.
Відповідно до того ж таки Порядку, міський голова після надходження від інституту
громадянського суспільства письмового запиту щодо проведення громадської експертизи:
1. Видає в тижневий строк розпорядження про проведення такої експертизи і заходів,
пов'язаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та
посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення взаємодії з
інститутом громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської
експертизи, протягом трьох днів з моменту його видання;
2. Утворює в разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів з залученням
представників громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської
експертизи;
3. Виконавчий комітет розміщує у тижневий строк інформацію про надходження
запиту щодо проведення громадської експертизи та заходи, здійснені органом
виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на офіційному веб-сайті;
4. Подає інституту громадянського суспільства матеріали або завірені в
установленому порядку їх копії.
Всю процедуру написання запиту з дотриманням норм я пройшла. Сказати, що це
було дуже легко, не можу. Запит на ім'я міського голови був надісланий 16 травня 2011 року.
Для того, щоб все було зрозуміло, подаю зразок мого запиту щодо проведення
громадської експертизи:
17