2. Особливості розробки
опитувальника
Будь-який опитувальник (анкета або бланк інтерв’ю) містить три основні частини:
вступну, змістову (основну) та заключну («паспортичку»).
У вступі опитувальника зазначається, хто проводить дослідження, якими є його
мета та завдання, інформується про спосіб заповнення, наголошується на анонімному
(або у разі інтерв’ю конфіденційному) характері його заповнення, а також висловлюється подяка за участь в опитуванні.
Паспортичка (демографічна частина) містить запитання, що стосуються статі, віку,
освіти, місця проживання, соціального стану, стажу роботи респондента та ін.
Особливе значення має складання основної частини опитувальника, оскільки від
цього багато в чому залежить успіх дослідження. Формулювання запитань – найбільш
складний етап створення анкети.
4. Розмір анкети
Для масових опитувань використовують анкети різного обсягу – від 3–5 запитань
до 100 і більше. Чим більше запитань, тим повнішими і різноманітнішими можуть
бути відповіді, а чим запитань менше, тим оперативнішою є процедура опитування
й обробки відповідей. Проте громіздкі анкети спричинюють більшу кількість
відмов
давати відповіді, заповнюючи багато сторінок, люди частіше виявляють недбалість,
лаконічніше відповідають на відкриті запитання. Короткі анкети, у свою чергу,
створюють враження про незначущість обговорюваної проблеми або самого факту звертання до думки громадян.
На сьогодні вже вироблено деякі норми, пов’язані не стільки з розміром анкети,
скільки з часом, необхідним для її заповнення. Так, вважається, що 20–30 хвилин –
це саме той термін, що дає змогу респондентові і висловитися, і не стомитися.
5. Вибірка
Під час опитування вивчається лише частина людей (вибірка)), а
висновки поширюються на всю генеральну сукупність.
Генеральна сукупність – це множина соціальних об’єктів, які підлягають вивченню.
Таким чином, генеральна сукупність у нашому випадку – це споживачі послуг теплопостачання (абоненти міського підприємства теплопостачання).
Вибіркова сукупність (вибірка) – це частина генеральної сукупності, що відображає та відтворює її основні характеристики і є її зменшеною моделлю.
6. Результати соціологічних досліджень щодо
пріоритетних проблем споживачів у теплопостачанні
1. Досить часто споживачі незадоволені тим, що в помешканнях холодно.
2. Ще одна проблема – несвоєчасний початок опалювального сезону.
3. Також є проблеми, пов’язані з гарячою водою.
4. Багатьох споживачів не задовольняє вартість послуг теплопостачання – вони
вважають тарифи на послуги зависокими і такими, що не відповідають
належній якості.
5. Частина споживачів невдоволена нечемним ставленням комунальників,
зокрема,працівників абонентських відділів комунальних підприємств, до
відвідувачів.
6. Також важливою причиною погіршення якості опалення, а деколи і його відсутності, є утворення повітряних пробок у системі опалення будівель.
7. Дисципліна використання теплової енергії
та її зв ’язок із якістю послуг теплопостачання
Підведемо підсумки стосовно того, що ж можуть зробити споживачі,
щоб відчувати себе комфортно в помешканнях:
1. Вчасно та повністю розплачуватися за послуги з комунальними
підприємствами.
2. Турбуватись про стан систем опалення та гарячого водопостачання
всередині будинку та квартири та підтримувати їх у належному
стані.
3. Зберігати та раціонально використовувати отримане тепло.
4. Додержувати дисципліни використання теплової енергії.
8. Запитання для обговорення
1. Чому потрібно вивчати думку
споживачів щодо якості комунальних
послуг?
2. Чи тепло було у вас вдома та у класі
минулої зими, і яка ситуація зараз?
Чи є зміни на краще?
3. Як пов’язані між собою проблеми
підприємства теплопостачання та
споживачів?
9. Домашнє завдання
1. За допомогою анкети провести опитування своїх батьків, родичів, знайомих
– усього 10 осіб – з метою визначення проблем надання послуг теплопостачання у
вашому місті.
2. Узяти участь в аналізі анкет та презентації результатів. Мета аналізу – визначити
кількість осіб, які мають певну позицію щодо конкретного запитання. Наприклад, щоб
з’ясувати рівень обізнаності респондентів, під час аналізу запитання 2 потрібно підрахувати кількість осіб, що знають відповідь на нього. Нехай усього анкет 200, «так»
відповіли 160 осіб. Інші (40 осіб) відповіли «ні». Тоді відсоток людей, обізнаних з цього
питання, становитиме:
160 х 100% /200 = 80%
Для визначення пріоритетних проблем теплопостачання треба згрупувати анкети
відповідно до зазначених респондентами проблем і порахувати, який відсоток споживачів турбує та чи інша проблема.
