Конкурсна творча робота краєзнавчо-патріотичного спрямування “Батьківщина мого серця” на тему “Всіх уклінно Вас вітаєм в музеї рідного нам краю”

1. Конкурсна творча робота краєзнавчо-
патріотичного спрямування
“Батьківщина мого серця”
на тему
“Всіх уклінно Вас вітаєм в музеї
рідного нам краю”

2. Виросло енергетичне
селище на славу.
Більше вже, як
півстоліття радує
державу.
Сюди з’їхалися люди і
живуть донині.
Добра слава про
Добротвір лине по
Вкраїні.
Збудували гарну школу,
ліцей, дитячі садочки,
Щоб росли і добре вчились
наші сини і дочки.

3. Все найкраще
збереглося,здобутки
зростають…
І хоч статус ТЕС змінили –
про селище дбають.
Була ТЕС, а став ДТЕК…як
би не назвали -
Добротвірці в цю будову свої
душі вклали.

4. Тут вмістилась
історія,
Краєзнавство наше,
Щоби знали: хто
ми? Звідки?
Від нині й назавше.

5. Від каменя – до заліза…
Почнемо із цього,
Бо життя бере початок
З віку кам’яного.

6. Потім бронза і
залізо
В горні
гартувались.
У селі, що зовсім
поруч
Руда добувалась.
Це тепер Руда
Сілецька,
Так село назвали,
Щирі люди,
працьовиті
Тут
розбудувались.

7. Є художників багато
В нашому повіті.
Гляньте, пан Богдан
Дацишин
Любить поле, квіти.
Ось Манжурова гора
На його картині –
Це історія свята
З тих часів до нині.
Тільки пагорбок лишивсь,
Де була церковця,
Бо згоріла вона вщент
Колись до схід сонця…

8. Пані Оля із соломи робить
дивне диво,
А пан Дещиця Андрій –
кухлики на пиво.

9. Ці реліквії святі
Підняті з руїни,
А ікони, що вціліли,
Тішать нас донині.

10. У Старому Добротворі
Було гончарне ремесло.
Завдяки археорозкопкам
І до нас воно дійшло.
Просимо звернути увагу
На давню культуру.
Тут останки ремесла
Глиняних посудин.

11. Наш народ умів завзято
І творити, й працювати.
Ось знаряддя, що вціліли
І завжди були при ділі.
Ними сіяли, орали,
Хліб пекли, полотна ткали,
І косили, й молотили,
Льон тіпали, нитки пряли,
У сім’ї дітей ростили,
Грамоти, письма учились.
Одягались вишиванки,
Йшли до церкви спозаранку.

12. Був хомут, ярмо, телюшки,
Пута, коса, пилка,
Чвертка, мірчук, шатківниця,
Топірець, прядилка.
Довбінька, сікач, микалка,
Долото і пушка,
Тесля, кліщі, реймус, ваги,
Серп, ножі, грабельки,
Кулька, ножиці, утірник,
Гембель і обценьки.

13. У коморі були нецки,
Колдубець високий,
Поруч жорна – у
стодолі,
Щоб муку молоти.

14. Міцне ліжко дерев’яне
Стояло в куточку,
А над ліжком на жердині –
Вишиті сорочки.

15. Хліб пекли в печі, звичайно,
Брали на лопату,
Коцюбою жар згортали,
Духм’яніла хата.
Ліжниками застеляли
Дерев’яні ліжка,
Ще біля печі стояла
З дуба пікна діжка.
Ось масничка, щоби масла
Зі сметани збити.
Вміли добре господині
Пекти та варити.

16. На бамбетлі вдень сиділи,
На ніч розсували,
Клали сіно чи солому
І на ньому спали.
У колисці дерев’яній
Люляли дитину,
І тому так добре спалось
Донечці чи сину.

17. Одягались українці
В вишиті кабати,
В кожухи й колядували
Від хати до хати.

18. Мали свити і
куртки,
Пояски й торочки,
А дівчата – сукенки,
Корсети й віночки.

19. Як Великдень наступав,
Писанки писали,
Біля церкви у селі
Гаївки співали.

20. Вам про воїнів УПА
розкажуть світлини, Як з
фашистами і
більшовиками бились до
загину.
Вишивки Марії Варги І
змістовні, й дуже гарні.
За гратами вишивала, свою
долю в хрестик вклала.
Скільки полягло у тюрмах,
та ніхто не здався,
Дехто у сирій землі навіки
зостався.

21. У нашого покоління
Доля зовсім інша.
Хто б колись собі подумав,
Що той “брат” – найгірший,
Найстрашніший ворог нині
І загроза Україні.
Перша СОТНЯ… Слава Вам!
Ви уже НЕБЕСНІ…
ВАША справа не загине –
В мільйонах воскресне!
Шану тим, хто вже не з нами
Ми складемо нині,
Скажемо: ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА УКРАЇНІ!

22. У презентації використана поезія заступника директора
музею Головацької Стефанії Стефанівни