тези науково-дослідницьких робіт

1. Департамент освіти і науки
Тернопільської облдержадміністрації
Тернопільське обласне комунальне територіальне
відділення Малої академії наук України
ТЕЗИ
науково-дослідницьких робіт переможців ІІ етапу Всеукраїнського
конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів
Тернопільського обласного комунального територіального
відділення МАН України
Тернопіль 2015

2. 2
ЗМІСТ
ВІДДІЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА……………………………………………………..4
СЕКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………...4
СЕКЦІЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………….17
СЕКЦІЯ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ…………………………………………………24
СЕКЦІЯ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА……………………………………………32
СЕКЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ………………………………………..36
ВІДДІЛЕННЯ МОВОЗНАВСТВА………………………………………………..38
СЕКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ………………………………………………..38
СЕКЦІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ………………………………………………..43
СЕКЦІЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ…………………………………………………...56
ВІДДІЛЕННЯ ФІЛОСОФІЇ ТА СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА……………….63
СЕКЦІЯ ФІЛОСОФІЇ……………………………………………………………63
СЕКЦІЯ ПРАВОЗНАВСТВА…………………………………………………...64
СЕКЦІЯ ТЕОЛОГІЇ, РЕЛІГІЄЗНАВСТВА ТА ІСТОРІЇ РЕЛІГІЇ…………….72
СЕКЦІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ……………………………………………………..79
ВІДДІЛЕННЯ ІСТОРІЇ……………………………………………………………..85
СЕКЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ…………………………………………………......85
СЕКЦІЯ АРХЕОЛОГІЇ…………………………………………………………...93
СЕКЦІЯ ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА…………………………………..94
СЕКЦІЯ ВСЕСВІТНОЇ ІСТОРІЇ………………………………………………..105
ВІДДІЛЕННЯ НАУК ПРО ЗЕМЛЮ…………………………………………….115
СЕКЦІЯ ГЕОГРАФІЇ ТА ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА……………………….115
СЕКЦІЯ ГЕОЛОГІЇ, ГЕОХІМІЇ ТА МІНЕРАЛОГІЇ…………………………..128
СЕКЦІЯ ГІДРОЛОГІЇ……………………………………………………………130
ВІДДІЛЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК………………………………………136
СЕКЦІЯ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ ТА МЕРЕЖ………………………….136
СЕКЦІЯ БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ
СИСТЕМ………………………………………………………………………….137
СЕКЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОГРАМУВАННЯ………………………………….138
СЕКЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ, БАЗ ДАНИХ ТА СИСТЕМ
ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ………………………………………………………141
СЕКЦІЯ INTERNET-ТЕХНОЛГОГІЇ ТА WEB-ДИЗАЙН…………………….142
СЕКЦІЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ СИТЕМ, НАВЧАЛЬНИХ
ТА ІГРОВИХ ПРОГРАМ………………………………………………………..144
ВІДДІЛЕННЯ ТЕХНІЧНИХ НАУК……………………………………………...150
СЕКЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ……………………………………………………………………150

3. 3
СЕКЦІЯ АВІО- ТА РАКЕТОБУДУВАННЯ, МАШИНОБУДУВАННЯ
І РОБОТОТЕХНІКИ……………………………………………………………..152
СЕКЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ ТЕХНОЛОГІЇ ТА
РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ………………………………………………………..154
СЕКЦІЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ВИНАХІДНИЦТВА…..157
ВІДДІЛЕННЯ МАТЕМАТИКИ…………………………………………………...160
СЕКЦІЯ МАТЕМАТИКИ………………………………………………………..160
СЕКЦІЯ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ……………………………………...172
СЕКЦІЯ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ……………………………176
ВІДДІЛЕННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ……………………………………...178
СЕКЦІЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ………………………………………………178
СЕКЦІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ФІЗИКИ…………………………………...183
СЕКЦІЯ АСТРОНОМІЇ ТА АСТРОФІЗИКИ………………………………….185
СЕКЦІЯ АЕРОФІЗИКИ ТА КОСМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ…………………...186
ВІДДІЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ………………………………………………………189
СЕКЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ
ДУМКИ……………………………………………………………………………189
СЕКЦІЯ МІКРОЕКОНОМІКИ ТА МАКРОЕКОНОМІКИ…………………….191
СЕКЦІЯ ФІНАНСІВ, ГРОШОВОГО ОБІГУ ТА КРЕДИТУ…………………..194
ВІДДІЛЕННЯ ХІМІЇ ТА БІОЛОГІЇ………………………………………………197
СЕКЦІЯ ЗАГАЛЬНОЇ БІОЛОГІЇ………………………………………………...197
СЕКЦІЯ БІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ…………………………………………………...201
СЕКЦІЯ ЗООЛОГІЇ, БОТАНІКИ………………………………………………...208
СЕКЦІЯ МЕДИЦИНИ……………………………………………………………210
СЕКЦІЯ ВАЛЕОЛОГІЇ…………………………………………………………...216
СЕКЦІЯ ПСИХОЛОГІЇ…………………………………………………………..220
СЕКЦІЯ ХІМІЇ…………………………………………………………………….226
ВІДДІЛЕННЯ ЕКОЛОГІЇ ТА АГРАРНИХ НАУК……………………………...230
СЕКЦІЯ ЕКОЛОГІЇ………………………………………………………………230
СЕКЦІЯ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ……………………………………………………232
СЕКЦІЯ АГРОНОМІЇ…………………………………………………………….237
СЕКЦІЯ ВЕТЕРИНАРІЇ ТА ЗООТЕХНІЇ……………………………………….239

4. 4
ВІДДІЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА
СЕКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Літературно-психологічний портрет Григора Тютюнника
Роботу виконала: Совик Яна Русланівна, учениця 11
класу Кременецького ліцею імені У. Самчука.
Науковий керівник: Ячменьова Олена Семенівна,
учитель української мови та літератури
Кременецького ліцею імені У. Самчука.
Григір Тютюнник - людина великого серця. Для нього ідеалом завжди були
«доброта, самовідданість і милосердя людської душі».
Коли я читала твори Григора Тютюнника, то мене вражало вміння митця
так просто, так скупо, але точно сказати про найважливіше, коли слова є зайвими,
а почуття переповнюють душу. У Григора Тютюнника є запис у щоденнику:
«Іноді я відчуваю людину, як рана сіль?» Ця фраза стала поштовхом до вивчення
особистості письменника. Хто ця людина, що пише так лаконічно, але чуттєво?
Актуальність роботи. Про Григора Михайловича і його твори написано не
так вже й багато досліджень, та, мабуть, ще нікому не вдалося розгадати
Тютюнників феномен: як на кількох сторінках умістити думки та образи цілого
роману, як у краплині відобразити світ.
Новизна наукової роботи полягає у створенні літературно - психологічного
портрета Григора Тютюнника на основі цитатного життєпису.
Мета наукової роботи полягає в дослідженні феномену Григора
Тютюнника, представленні життя і творчості письменника на основі листів,
спогадів, щоденників, книг, статей, скласти цілісне враження про вдачу,
характер, світ захоплень, рівень освіченості, кредо, а також оточення, друзів,
значення творчості письменника.
Теоретико-практичне значення роботи визначається тим, що досліджувані
матеріали сприяють осмисленому й емоційному сприйняттю творчості митця,
зацікавлюють людською і творчою долею Григора Тютюнника, дають змогу

5. 5
сформувати особистісне ставлення до його певних рис характеру, кредо,
захоплень, а найголовніше, будуть першим кроком до розуміння сили його творів;
дослідження визначається можливістю використання його результатів під час
підготовки практичних занять з української літератури в секції Малої академії
наук та на уроках, а також у подальших наукових дослідженнях.
Наукова робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку
використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 38 сторінок.
Совик Яна у своїй роботі з’ясувала, що вивчення життя і творчості митця
сприяє розумінню, що структура життєвого шляху має свої фази, на переходах
яких відбуваються важливі життєві зміни. Дослідження засвідчило, що найбільш
важливими моментами життя Григора Тютюнника є ранні пережиття дитинства,
умови сімейного життя, характер програми життя, які закладалися в душу
майбутнього митця батьками і найближчим оточенням, зокрема дядьком, що
особливості навчання у школі, вузі відіграли надзвичайну роль у становленні
творчої долі письменника. Отже, дослідження цих та інших чинників дали
можливість оцінити індивідуально-психологічні особливості Григора Тютюнника
як людини та митця, зрозуміти його твори із точки зору відображення в них
індивідуального досвіду письменника, створити літературно-психологічний
портрет майстра слова.
Поетичний феномен образу рідного краю у творчій спадщині Івана Гнатюка
Роботу виконала: Матійців Марія Михайлівна,
учениця 11 класу Тернопільської Української гімназії
ім. І. Франка.
Науковий керівник: Грабовська Олександра
Миколаївна, вчитель української мови та
літератури Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка.
Художня творчість Івана Гнатюка (1929-2005) - талановитого поета,
прозаїка, перекладача, лауреата Національної премії України ім. Тараса
Шевченка, - органічна складова і невід'ємна частина культури українського
народу, без якої уявлення про національний літературний процес XX століття

6. 6
буде неповним. Як у час виходу перших збірок письменника, так і сьогодні
творчість І. Гнатюка викликає професійний інтерес літературознавців, а його
складна, навіть трагічна доля цікавить науковців-гуманітаріїв загалом. Сучасні
дослідження життя і творчості І.Гнатюка представлені статтями у всеукраїнських,
а також місцевих часописах. Це насамперед праці Зборовського А., Коваль P.,
Мазурчука В., Мусієнка О., Пасічник Б., Следзінської JL, Сороки П.,
Чернихівського Г., Юринець І. Та малодослідженою залишається проблема
окремого розгляду образу рідного краю в художній інтерпретації Івана Гнатюка. З
огляду на це вважаємо цю проблему актуальною.
У роботі зроблено спробу окреслити постать І. Гнатюка як представника
«трагічного покоління»; дослідити творчий доробок поета; охарактеризувати
образ рідного краю у творчості письменника, який у його віршах конкретизується
не тільки в зображенні рідного краю (Галичини, Волині), але й усієї України. У
творах поета відтворено картини чудової української природи, показано
атрибутику обрядів, етнографізм побуту, розкрито через її історію трагічну долю
українського народу.
У цьому сенсі творчість митця відкрита для нових досліджень та
інтерпретацій.
Проблеми підлітків через призму світосприйняття сучасного українського
письменника Любка Дереша
Роботу виконала: Дудар Зоряна Петрівна, студентка II
курсу юридичного відділення Галицького коледжу імені
В'ячеслава Чорновола.
Науковий керівник: Зарихта Ольга Володимирівна,
вчитель української мови і літератури Галицького
коледжу імені В'ячеслава Чорновола.
Актуальність обраної теми полягає насамперед у тому, щоб з'ясувати характерні
особливості філософської та загадкової манери письменника Любка Дереша,
досліджуючи його твори як своєрідний каталізатор занедбаної духовності сучасного
суспільства та унікальний феномен автора через зовнішнє неприйняття будити

7. 7
свідомість сучасної молоді. Творчість Любка Дереша ще мало досліджена і не всіма
однозначно сприймається. Ми ж мусимо не тільки знати її як невід'ємну частину сучасної
української прози, але й заохочувати до вдумливого прочитання автора, якому під силу
так точно діагностувати найболючіші проблеми молодіжного середовища. Тому,
досліджуючи оригінальну манеру Любка Дереша, ми акцентували увагу на оригінальних
індивідуально-авторських підходах письменника у розкритті болючих проблем
сьогодення.
Мета нашого дослідження - виявити оригінальні художні образи та цікаві
авторські підходи у зображенні навколишньої дійсності, через які і розкривається
громадянська позиція письменника.
Об'єктом дослідження стали твори письменника «Намір», «Трохи пітьми, або на
краю світу», «Голова Якова. Алхімічна трагедія», а його предметом - відслідковування
цікавих, подекуди неоднозначних образів як безпосереднє уособлення нагальних
проблем сучасної молоді.
Методи дослідження описові (обробка даних) та теоретичні (аналіз,
узагальнення, порівняння, висновки) були зумовлені його метою і завданнями.
Аналізуючи твори Любка Дереша, ми використовували психоаналітичний аналіз
(правда, дещо поверхневий) для узагальнення особливих, дуже часто підсвідомих
одкровень автора стосовно сучасних уподобань певної частини молоді.
У структурі роботи було акцентовано увагу лише на найбільш
суперечливих, а отже, вартих для обговорення проблемах сучасної молоді. Робота
містить III розділи, кожен з яких присвячений висвітленню основних проблем у
сучасному молодіжному середовищі.
Розділ І. Філософські роздуми про життя у романі «Намір» розкриває
глибокий філософський підтекст роману, акцентуючи увагу на проблемі
надзвичайних можливостей та вмінні скоритатися такою можливістю. Автор
вірний собі і не шукає простого вирішення проблеми. Тому у творі так тісно
переплетені психологія та містика, завдяки яким і створюється нова реальність.
Кінець роману це початок його нового життя головного героя твору, - життя у
Намірі Нескінченності...

8. 8
У розділі II. Пошуки Бога та самого себе у романі «Голова Якова. Алхімічна
трагедія» аналізуються дві філософські категорії: час і вічність - одвічні теми не
лише української, а й світової літератури, про що сперечаються і дискутують,
аналізують, співвідносять, намагаючись при цьому їх зрозуміти. І Любко Дереш,
поза всяким сумнівом, належить до числа тих небагатьох, які хоч і не розгадали
до кінця цієї таємниці, але дуже близько наблизилися до розуміння цих знакових
для будь-якого суспільства категорій. І хоча автору роману лише тридцять, він
уже зрозумів для себе одну річ: головний інструмент писання - це сам
письменник, який мусить бути дуже точним у власних відчуттях, постійно
спостерігаючи за собою.
У розділі III. Аскетизм заради пошуку істини у романі «Трохи пітьми, або на краю
світу» аналізується низка нервових розладів та психічних зсувів серед сучасної
неформальної молоді. Усі герої роману аж ніяк не випадкові. Кожен із них - це не що
інше, як віддзеркалення сучасних хлопців і дівчат, які не знайшли свого місця, тому й
кидаються в крайнощі. Що ж тоді в такій ситуації робити? Сидіти і чекати чи навпаки
закликати до винищення таких огидних явищ у сучасному молодіжному середовищі.
Любко Дереш пропонує інший варіант, далеко неновий, який закладений в одвічній
Книзі Буття: прощати і жити далі. І тільки тоді можна сказати вслід за Яцеком Куронем:
«Минуле залишімо Богові». На основі проведеного дослідження ми прийшли до
висновку, що проблем у молодіжному середовищі вистачає. Вони неоднозначні, тож і
вирішення буде далеко непростим і швидким. На жаль, ми живемо у суспільстві, в якому
до влади дорвалися шахраї і невігласи, а у суспільстві домінує густий дух плебейства,
жлобство і «пофігізм». Але добре, що в сучасній літературі з'являються автори, які не
пов'язують свою творчість з якоюсь миттєвою славою, з речами зовнішніми, прекрасно
усвідомлюючи, що це - професія і спеціальність. Тож проведене дослідження ще раз
засвідчило, що за рівнем філософського осмислення людини й світу його творчість має
посісти своє місце серед сучасної української прози. Адже він яскраво демонструє
власний рівень інтелекту, обізнаності та щирого вболівання за долю української нації,
показуючи, наскільки багатогранною може бути людська уява та яким невичерпним є
потенціал виявлення особистих роздумів та переживань.

9. 9
Роман Уласа Самчука «Марія» в контексті літератури про голод
Роботу виконала: Кульчинська Олександра Ігорівна,
учениця 11 класу Кременецької загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №4.
Науковий керівник: Комінярська Ірина Миколаївна,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри
української мови та літератури Кременецької обласної
гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка.
Улас Самчук – обдарований прозаїк, талановитий публіцист та літературний
критик. У романі «Марія» письменник розповів про страшну трагедію
українського народу - голодомор. Роман написано у 1933 році. Він відтворив
трагедію національної біди, що охопила світ. Вражає мистецькі вміння Уласа
Самчука психологічно вмотивовувати кожний крок своєї героїні, дослідити її
душу, наблизити її своєю жертовністю до біблійних героїнь та віднести образ до
рівня символу України.
Художня майстерність Уласа Самчука, актуальність теми та філософське
осмислення причин голодомору ставлять роман «Марія» у ряд найкращих
мистецьких досягнень українського літературознавства.
Образ Марії – це аполікаліптичний образ земної жінки, це образ
багатостраждальної України. Художній образ землі - це оберіг українства,
художньо створений Уласом Самчуком.
Стильові особливості творчості Осипа Турянського
Роботу виконала: Боднар Тетяна Сергіївна, учениця 10
класу Доброводівського районного комунального
технічного ліцею імені О. Смакули. Науковий
керівник: Назар Марія Іванівна, учитель
Доброводівського районного комунального технічного ліцею імені
О. Смакули.
Сучасна літературознавча практика засвідчує невпинне зростання інтересу
до української модерної літератури. В умовах війни помітне зацікавлення

10. 10
читачами творами антивоєнної тематики. Це і визначає актуальність нашого
дослідження.
Метою роботи є виявлення стильових особливостей прози Осипа
Турянського.
Об’єктом наукового дослідження є мала проза та зокрема повість-поема
«Поза межами болю» Осипа Турянського.
Для написання роботи використовувала такі джерела: «Історія української
літератури ХХ – поч. ХХІ ст. У трьох томах, Т.1.» О. Турянський. Вибране,
літературознавчі статті Раїси Мовчан, «Осип Турянський», Романа Федоріва
«Повернення Осипа Турянського, Степана Пінчука», «Осип Турянський»,
розвідки Роберта Плєна та Марка-Роберта Стеха «Призабуті страсті Осипа
Турянського».
Теоретичне значення наукового дослідження полягає в характеристиці
повісті-поеми «Поза межами болю» ступенем вияву основних ознак
експресіонізму в авторському мисленні.
У роботі використані дані про західноукраїнського письменника першої
половини ХХ століття Осипа Турянського (Додаток А), розглянуто стильові
особливості прози письменника (Додаток Б), проаналізовано експресіоністичні
ознаки повісті-поеми «Поза межами болю» за такими напрямами: обожнювання
всього живого, добро і зло як першооснова людини, увага до проблеми вини й
кари, художнє дослідження сенсу страждання й смерті людини (Додаток В).
Осип Турянський розширив тематику малої прози яскравим зображенням
життя західноукраїнського села в оповіданнях «Де сонце», «Ей, коб мене були
вчили», «Курка», філософськими міркуваннями морально-етичного змісту у
памфлеті «Дума пралісу», комедії «Раби», у легендах «Як люди приймали
Христа». Автор збагатив українську літературу першої половини ХХ століття
одним з кращих в європейській літературі антивоєнним експресіоністським
твором «Поза межами болю».
Письменник у своїх творах завдяки експресіоністичному відтворенню
дійсності зміг сконцентрувати увагу читача на змалюванні не зовнішнього, а

11. 11
внутрішнього світу героїв, на їх переживаннях та настроях. Світ сильних почуттів
героїв, незвичайність характерів – значне надбання творчості Осипа Турянського.
Ідейний пафос та способи його художньої реалізації
роману «Орда» Р. Іваничука
Роботу виконав: Притула Віктор Романович, учень 9 класу
Борщівського НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів №3-гімназія
ім. Р. Андріяшика».
Науковий керівник: Шевчук Зореслава Сергіївна, вчитель
української мови та літератури Борщівського НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст.
№3-гімназія ім. Р. Андріяшика», аспірант кафедри української мови Кам’янець-
Подільського національного університету ім. І. Огієнка.
З огляду на широту творчого доробку письменника, на відокремленість
деяких досліджень можна говорити про те, що ґрунтовне висвітлення отримали
лише деякі аспекти його історичної прози, що зумовлює необхідність
поглибленого вивчення твору Р. Іваничука «Орда». Тема пробудження
«довірливого» та «незрячого» народу завжди буде залишатися однією з важливих
в українській літературі, оскільки мова йде про духовне прозріння, відродження
української нації. Злободенними для будь-кого з нас будуть пошуки шляхів до
свого «Храму», до віри, до найвищих щаблів самопізнання, самореалізації, як
кожної окремої особистості, так і люду в цілому. Тому проблеми, порушені в
романі «Орда», зумовлюють актуальність досліджуваної роботи.
Мета дослідження полягає в осмисленні ідейного пафосу роману «Орда»
Р.Іваничука, виокремленні основних ключових моментів, які визначають способи
його художньої реалізації.
Головними завданнями роботи є: проаналізувати жанрову специфіку
роману; з’ясувати історичну основу твору; виокремити основні засоби творення
чільних образів роману; розглянути часопросторову будову роману «Орда»;
дослідити смислове навантаження системи художніх образів роману; розкрити
способи художньої реалізації історичного роману Р. Іваничука «Орда».

12. 12
Особливості творчості письменниці рідного краю Оксани Дяків
Роботу виконала: Джумага Марта Віталіївна,
учениця 10 класу Заліщицької державної гімназії.
Науковий керівник: Підгребя Надія Михайлівна,
вчитель Заліщицької державної гімназії.
Література рідного краю – частина української культури, прояв
особливостей культури народу певної території України. Вона відображає
насамперед духовний світ людей окремого регіону, їх душу, образно розповідає
про їхнє історичне минуле, порушує важливі морально-етичні й загальнолюдські
проблеми, спонукає мріяти, пізнавати великий, складний і прекрасний світ і
знаходити своє місце в ньому. Досліджуючи факти з життя і творчості Оксани
Дяків, нашої землячки, уродженки Тернопільщини, ми мали на меті представити
її як неординарну особистість, яка відіграє значну роль у продовженні славних
літературних традицій рідного краю, а також поширювати і пропагувати твори
талановитої літераторки Заліщанщини.
У роботі ми охарактеризували чотири збірки Оксани Іванівни: «Гармонія
протилежностей», «Спектральність слів», «Вікно думок» і «Душа тисячоліть
шукає себе в слові», дослідили їх змістове наповнення, визначили домінуючі
засоби творення композиції книжок автора.
Визначили, що характерними стилями для літераторки є художній і
публіцистичний, а також їх поєднання – художньо-публіцистичний. З’ясували, що
надає перевагу ліричним віршам, а серед епічних творів найчастіше -
оповіданню, новелі. Аналізуючи змістове наповнення збірок, дослідили, що
«Гармонія протилежності» і «Спектральність слів» утворюють своєрідний дует-
двокнижжя. У третій збірці «Вікно думок», скомпонованої з художньо-
журналістським смаком, однією із провідних тем обрано проблему
заробітчанства – четвертої хвилі української еміграції.
У четвертій літературно-публіцистичній книжці «Душа тисячоліть шукає
себе в слові» представлені тематично скомпоновані журналістські доробки
Оксани Дяків, присвячені проблемам формування громадянського суспільства,

13. 13
національної школи, розвою рідного слова.
Домінуючими засобами творення композиції книжок О. Дяків є епіграфи до
збірок - поетичні рядки з творів Ліни Костенко; до багатьох віршів автор
використовує епіграфи із творів видатних мислителів-письменників; у збірках
багато віршів-присвят; твори згруповані за змістом у розділи; твори збірок
художньо перегукуються з ілюстраціями.
Крім досліджуваних збірок, Оксана Дяків нещодавно видала нову збірку під
назвою «Терпке вино, як помаранча осені». Сподіваємось, що поціновувачі поезії,
які ознайомляться з нею ближче, полюблять вірші нашої землячки. Можливо,
наше дослідження стане поштовхом до появи в людей бажання познайомитися
детальніше з її творами, як поетичними і прозовими, так і публіцистичними. А ми,
у свою чергу, щиро хотіли б того, щоб про Оксану Дяків дізналася вся Україна.
Жанрові особливості казок В. Симоненка
Роботу виконала: Мультан Марія Богданівна,
учениця 9 класу Кальненської ЗОШ І-ІІІ ст.
Козівського району.
Науковий керівник: Лупиніс Мирослава Зіновіївна,
учитель української мови і літератури Кальненської
ЗОШ І-ІІІ ст.
Василь Андрійович Симоненко прийшов у літературу в 60-х роках
минулого століття. Він належить до когорти письменників-шістдесятників, які за
своєю суттю були новаторами, бо прагнули поставити українську літературу в
рівень світової.
Зростаючи як митець під впливом поетів-шістдесятників, В. Симоненко
(один із найяскравіших представників молодого покоління) настроював власний
голос, вирізняв власний неповторний стиль. Це виявлялося не тільки у поетичних
творах, але й у казках.
У творчому доробку поета три твори цього жанру: “Цар Плаксій і
Лоскотон”, “Подорож у країну Навпаки”, “Казка про Дурила”. У цьому жанрі,
адресованому дітям, автор порушував і проблеми дорослих.

14. 14
У казці “Цар Плаксій і Лоскотон” митець не тільки розповідає дітям про
боротьбу двох героїв, що мають протилежні життєві позиції - він в алегоричній
формі висловлює своє бачення суспільних відносин його епохи.
Казка «Подорож у країну Навпаки», як вважають літературознавці, –
різновид казки-виховання. Але має вона й ознаки пригодницького твору.
“Казка про Дурила” – це твір, у якому кожен образ символізує певне явище
з минулого або й нинішнього суспільного життя. Це повчальна алегорична
розповідь (притча) про тих, хто відбирає в Дурила Батьківщину, відучує її
любити.
Створюючи образи у казках, В. Симоненко описує зовнішність героїв,
розповідає про їхні вчинки, ставлення до інших персонажів. При цьому
використовує епітети, порівняння, афоризми.
Персонажі наділені рисами героїв-богатирів із народних казок.
Шляхами проведення літературно-мистецького свята
«В сім’ї вольній, новій»
Роботу виконав: Беркич Володимир Васильович, учень
9 класу Борщівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1.
Науковий керівник: Валігродська Надія Дмитрівна,
вчитель української мови та літератури Борщівської
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1.
Ніколи не вийшла б Україна на сонячні поля своєї долі, не сягнула б висот
правди і благородства без мужності та мудрості, без палахкотливого серця
великого сина нашого народу Тараса Шевченка. Адже задум проведення
літературно-мистецького свята мав глибокий патріотичний зміст. Це дійство
стало одним з перших паростків пробудження національної свідомості українців.
Під час проведення літературно-мистецьких свят всі присутні з особливою
гостротою одразу відчували Тарасове слово, свій органічний зв'язок із Великим
Кобзарем, який проніс гордий дух народу крізь століття. Всі розуміли свою
особисту відповідальність за проведення свята, якому судився складний шлях.

15. 15
Актуальність дослідження обумовлюється необхідністю по-новому
осмислити всі шляхи, якими приходив до незалежності України Шевченко.
Адже одним із них був шлях Міжнародного літературно-мистецького
Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій».
Метою роботи є дослідження умов, в яких виникло це свято, з’ясування,
труднощів, які довелось подолати усім небайдужим до Шевченкового слова.
Своїм дослідженням ми прагнули висвітлити шляхи проведення
літературно-мистецького свята в перше десятиліття його існування, а також те,
як Тернопільщина приймала шанованих гостей. Встановлено, що чимало віршів,
картин, присвячених Кобзарю, пам’ятників, споруджених цьому поету, є
підтвердженням того, що без Шевченка не було б України. Яскравий
представник літературної Тернопільщини Г. Костів-Гуска чимало зусиль
прикладає до того, щоб постать Т.Шевченка завжди була важливою у житті
українців. Адже поетеса брала участь у літературно-мистецьких святах дев’ять
разів, черпала звідти натхнення для написання віршів.
Художнє осмислення Батьківщини у творчості Володимира Вихруща
Роботу виконала: Болобан Єлизавета Олександрівна,
учениця 9 класу Кременецького ліцею імені У.
Самчука.
Науковий керівник: Трачук Віра Миколаївна,
учитель української мови і літератури,
Кременецького ліцею імені У. Самчука.
Художній світ поета переносить читача у різні часові виміри, концентрує у
собі емоційні переживання, які утверджуються в думці, спонукають до
різноманітних відчуттів.
Поети Тернопільщини прославили рідний край своїм безсмертним
поетичним словом. Виділяється з-поміж талановитих митців Володимир Вихрущ,
який народився на Козівщині. Він – за фахом економіст, науковець, та передусім
поет. Написав понад 20 поетичних збірок та 5 – пісень.

16. 16
Упродовж свого творчого шляху Володимир Вихрущ утверджує розкутість
особистості в умовах перебудови суспільного життя, обстоює пріоритет
загальнолюдських цінностей, що ґрунтуються на невмирущих народних
традиціях.
Творча палітра поета широка. Так, у досліджуваних збірках («Барви сонця»,
«Серпень душі моєї», «Квіти надії») поміщені поезії такої тематики: про малу
батьківщину, Матір-Україну, патріотичного звучання, про найрідніших людей
(батька і матір), про природу, філософські роздуми про смисл життя, про кохання,
присвячені українським митцям, рідній мові.
Під час усього свого творчого шляху автор використовує щирий ліризм і
тепло почуттів до рідної землі. Любов до отчого краю, до рідного подільського
села – це основні теми, які пронизують усю творчість Володимира Вихруща.
У багатьох віршах поет створює величний і разом близький кожному образ
Матері-України з її тяжкою історичною долею, з багатовіковими кривдами над її
синами. Поет якось по-особливому висловлює багатство почуттів до малої
батьківщини і через найрідніше йде до великої батьківщини – України. Його
твори пройняті глибокою синівською любов’ю до Батьківщини.
Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність — основні
риси поетичної спадщини Володимира Вихруща. Він був покликаний життям для
поезії, вона була йому довгі роки єдиним заняттям, працею і відпочинком, його
хлібом насущним.
Володимир Вихрущ виділяється своєрідним підходом до зображення ліричного
героя, який прагне пізнати і відкрити неповторність навколишнього світу, де можна
почути всіх і, зокрема, себе; лаконічним, простим мелодійним віршем.
Заглибившись у поетичний світ Володимира Вихруща, проаналізувавши
життєвий і творчий шлях, можна стверджувати, що він є невід’ємною складовою
українського літературного простору.

17. 17
СЕКЦІЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Аналіз поетики парадоксального у творчості О’Генрі
Роботу виконала: Чуревич Вікторія Василівна,
учениця 11-В класу Тернопільської Української гімназії
імені Івана Франка.
Науковий керівник: Козакова Тетяна
Володимирівна, вчитель світової літератури
Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка.
Актуальність роботи визначається інтересом до вивчення проблеми
парадоксального у творчості О’Генрі.
Мета роботи – проаналізувати поетику парадоксального у творчості
О’Генрі.
Для реалізації зазначеної мети розв’язуємо такі завдання:
 виявити особливості парадоксальних структур та їх функціональне
призначення на різних рівнях будови тексту;
 дослідити типи парадоксальних фіналів новел О’Генрі.
Наукову новизну вбачаємо в спробі часткового дослідження суті та
структури парадокса як ведучого принципу поетики О’Генрі.
Теоретична значущість роботи полягає в осмисленні таких жанрових понять
як парадокс, сюжет, розв’язка, іронія, художня деталь, пуант.
Практичне значення дослідження ґрунтується на можливості використання
його результатів під час ознайомлення із творчістю письменника О’Генрі в
шкільній програмі та на факультативних заняттях.
У науковій роботі зроблена спроба дослідити поетику парадоксального в
творчості американського письменника О’Генрі.
Ми акцентували увагу на природі парадоксального в європейській та
американській літературі, визначили загальні особливості творчості О’Генрі.
Дослідники, які вивчали поетику новел О’Генрі відмічали їх
парадоксальність. Парадокс привертає увагу і шокує несподіваністю, і
письменник використовує цей принцип у своїх новелах.

18. 18
Проблема парадоксу була об’єктом вивчення різних наукових дисциплін, в
зв’язку з цим феномен виявляється багатоаспектним, полі- функціональним, а
термін полісемантичним. Майже завжди парадокс виступає одним із ефективних
засобів подолання автоматизму поглядів, культурних стереотипів і прориву за
завісу обивательської свідомості, а парадоксальна поетика є засобом зруйнування
примітивної інерції, демонстрації творчих можливостей людини, що замкнена в
полі умовностей.
Більшість творів О’Генрі будуються на парадоксі. Він лежить в основі
сюжету, визначає композицію новел, представляє позицію автора, сприйняття
творів читачем та ін. Парадокс виступає в ролі випадку – випробування; герої
проявляють свою суть саме у фіналі. У О’Генрі це має назву парадокс фіналу,
який представляє позицію автора, що є виявом оптимістичного погляду на світ,
притаманного автору. Цей глибинний оптимізм навіть трагічний фінал позбавляє
песимізму.
Досліджуючи дану тему ми виявили, що парадокс у творчості О’Генрі має
системотворче значення для поетики письменника; ідея парадоксального
реалізується на різних рівнях тексту.
Інтерпретація образу вовка у творах світової літератури
Роботу виконала: Ванько Оксана Сергіївна, учениця
10 класу Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2.
Науковий керівник: Чоловська Ольга
Сильвестрівна, вчитель світової літератури
Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2.
Метою дослідження є вивчення проблеми інтерпретації образу вовка у
світовій літературі і зокрема в творах Альфреда де Віньї, Редьярда Кіплінга, Міші
Дефонсека, Джека Лондона, Ернеста Сетона-Томпсона.
Метою наукової роботи передбачено розв’язання таких завдань: опрацювати
науково-методичну літературу з окресленої проблеми; проаналізувати тексти
художніх творів, охарактеризувати специфіку сприйняття вовка як літературного
образу різними авторами; сформулювати висновки, аргументувати їх.

19. 19
Здійснено спробу дослідити особливості інтерпретації образу вовка у поемі
Альфреда де Віньї, повісті-казці Р.Кіплінга, повісті Міші Дефонсека, повістях
Джека Лондона, оповіданні Е.Сетона-Томпсона, що сприятиме розвитку інтересу
до анімалістичної літератури, спонукатиме до більш пильних спостережень за
поведінкою тварин.
Образ вовка у світовій літературі розглядається здебільшого як позитивний.
8 розділів із «Книги Джунглів» Р. Кіплінга присвячені історії виживання,
виховання і формування характеру людського дитинчати у вовчій зграї. Автор
аналізує Закони Джунглів, за якими живе вовча зграя, і, порівнюючи їх із
законами людського життя, надає перевагу тваринним. Такої ж думки
притримується й бельгійська письменниця Міша Дефонсека, яка свою героїню,
семилітню дівчинку проводить шляхами Європи, охопленої подіями Другої
світової війни, знайомлячи її з жорстоким світом людей і турботливими
дружелюбними вовками, в результаті чого дівчинка відчуває себе вовком.
Джек Лондон у своїх творах досліджує поведінку вовків, яких доля зводить
з людиною. Автор вважає, що людині потрібно жити в мирі зі світом природи.
Його герої Бек і Біле Ікло йдуть в протилежних напрямках, але їх об’єднує вміння
відповідати любов’ю на любов і ненавистю на ненависть.
У поемі Альфреда де Віньї вовк вважає загибель удачею, якщо, жертвуючи
собою, дає шанс вижити вовчиці з вовченятами. Таким чином, він служить
прикладом для людей. Вовк у Е. Сетона-Томпсона протистоїть людині, але
оповідач вбачає у своєму супротивникові не просто хижого звіра, якого потрібно
знищити, а й сильного, розумного суперника, який більше заслуговує на повагу
аніж на ненависть.
Нонконформізм роману Дж. Д. Селінджера «Ловець у житі»
Роботу виконала: Гречка Уляна Михайлівна,
учениця 9 класу Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2.
Науковий керівник: Чоловська Ольга
Сильвестрівна, вчитель світової літератури

20. 20
Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2.
Мета науково-дослідницької роботи – розглянути прояв нонконформізму у
житті автора роману «Ловець у житі» Дж. Селінджера та його літературного
героя.
Метою наукової роботи передбачено розв’язання таких завдань: опрацювати
наукову літературу із зазначеної теми; визначити специфіку нонконформістського
сприйняття світу за романом Дж. Селінджера; охарактеризувати психологічний
портрет героя-нонконформіста, стосунки Голдена Колфілда із суспільством,
сформулювати висновки і аргументувати їх.
Роман Дж. Селінджера «Ловець у житі» виник як вираження протесту
нонконформістів проти споживацького суспільства. Сьогодні він знову набуває
популярності. Спробу проаналізувати погляди нонконформістів, їх прояв у житті
літературних персонажів через специфіку поведінки, стосунків з оточуючим
світом вважаємо актуальною.
Робота складається із Вступу, двох розділів: «Ловець у житі»
Дж.Д.Селінджера – яскравий твір нонконформізму» та «Голден Колфілд –
нонконформіст», висновків, списку використаних джерел, який містить 31
позицію та додаток – словник термінології.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що на відміну від попередників,
людей зрілого віку, ми проводимо дослідження з точки зору підлітка, ровесниці
Голдена Колфілда.
Роман Дж. Д. Селінджера «Ловець у житі» є знаковим твором не тільки для
літератури нонконформізму, а й для всієї американської літератури. Письменник у
творі використовує факти власної біографії, у поглядах підлітка Голдена Колфілда
помітне відображення поглядів самого автора, принципи життя якого були
протестом проти споживацького суспільства.
Відразу після виходу у світ твір потрапив у списки бестселерів, реакція
критиків була неоднозначною. Суперечності виникли навіть стосовно перекладу
назви роману, оскільки в них, на думку літературознавців, невиправдано
з’явилося слово прірва, якого немає у оригіналі.

21. 21
Автор створює психологічний портрет Голдена Колфілда, який усіма своїми
вчинками протестує проти прагнення суспільства до комфорту матеріального, і
відмову, від духовного збагачення. Протест проти такого способу життя породжує
критичне ставлення до героя. Та більш глибоке проникнення у світ героя, аналіз
його стосунків із представниками цього суспільства, викликають повагу. Голден
уміє по-справжньому любити людей, коли вони цього заслуговують.
Київська феєрія В. Рогозинського «Медовий місяць Михайла
Булгакова» як фанфік
Роботу виконала: Поважна Ліна Ігорівна,
учениця 9 класу Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2.
Науковий керівник: Чоловська Ольга Сильвестрівна,
вчитель світової літератури Борщівської ЗОШ І-ІІІ
ст. №2.
Метою дослідження є вивчення проблеми використання творчих
ремінісценцій у Київській феєрії В. Рогозинського «Медовий місяць
Михайла Булгакова».
Метою наукової роботи передбачено розв'язання таких завдань: опрацювати
науково-методичну літературу з окресленої проблеми; проаналізувати тексти
творів М. Булгакова та В. Рогозинського; визначити спільні й відмінні риси;
сформулювати висновки, аргументувати їх.
Наукова новизна роботи. Вперше робиться спроба дослідити твір Віктора
Рогозинського «Медовий місяць Михайла Булгакова» шляхом компаративного
аналізу.
Актуальність роботи полягає в тому, що вперше проводиться дослідження
київської феєрії В. Рогозинського «Медовий місяць Михайла Булгакова» як
фанфіка, шляхом компаративного аналізу виявляються творчі ремінісценції,
якими скористався автор для написання твору.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів (Київська
феєрія «Медовий місяць Булгакова» В. Рогозинського - знаковий твір
письменника. Використання творчих ремінісценцій у Київській феєрії), висновків,

22. 22
списку використаних джерел та додатків.
У Київській феєрії «Медовий місяць Михайла Булгакова» Віктор
Рогозинський робить спробу проникнути у світ фантазій письменника і поселяє
його із дружиною в будинок на вулиці Рейтаській 25, де проживають герої його
майбутніх творів. Автор використовує творчі ремінісценції із повісті «Собаче
серце» та роману «Майстер та Маргарита», що дає право визначити жанр твору як
фанфік.
Дослідження ономастики героїв показують, що прізвища, застосовані
В.Рогозинським, яскраво характеризує особливості вчинків та характери героїв.
У Київській феєрії автор використовує не тільки епізоди, що нагадують
події булгаківських творів, а й поселяє серед них молодого автора з його
дружиною, що дає можливість більш детально розглянути уже знайомі образи.
Вслід за М. Булгаковим використано також композиційний прийом «роману у
романі».
Образ чарівника у творах світової літератури (на матеріалі романів
Джоан Роулінг та Джона Рональда Руела Толкіна)
Роботу виконала: Вовк Богдана Олександрівна, учениця
9 класу Навчально – виховного комплексу «Лановецька
загальноосвітня школа І – ІІІ ст. №2 – гімназія».
Науковий керівник: Матевощук Ліля Юріївна,
вчитель української мови та літератури Навчально-
виховного комплексу «Лановецька загальноосвітня школа І-III
ст. №2-гімназія».
У ХХІ столітті індустрія розваг зробила величезний стрибок: від радіо до
Інтернету. Тим не менше, один з напрямків розважальної сфери розвивається
найшвидше - це художня література. Дивно, але жанр фентезі тільки зараз
починає набувати популярності у читачів. У всій історії фентезі було, принаймні,
десять геніальних чарівників. А ще стільки їх зустрічається в народних переказах,
легендах та міфології!

23. 23
На сьогоднішній день багато письменників, як українські, так і зарубіжні,
використовують образ чаклуна, адже це дуже цікаві, захоплюючі та інтригуючі
персонажі. Такі образи описували: Джоан Роулінг, Джон Рональд Руел Толкін,
Ліза Джейн Сміт, Михайло Коцюбинський, Дара Корній та багато інших.
Робота присвячена вивченню образу чарівників, чаклунів та магів у світовій
літературі.
Мета полягає у розкритті суті образу чарівника в світовій літературі,
порівнянні цього образу в романах Джоан Роуліг та Джона Рональда Руела
Толкіна.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
- дослідити витоки образу чаклуна;
- звернути увагу на особливості зображення чарівників у творах
світової літератури;
- зробити структурно-компаративний аналіз творів Дж. К. Роулінг
«Гаррі Поттер» та Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перстенів»;
- з’ясувати причини високої популярності жанру фентезі та
перспективи його розвитку.
У розділі І роботи розповідається про образ чарівника в народних переказах.
У ІІ розділі ми розглядаємо особливості зображення чарівника в романах
Дж. Роулінг «Гаррі Поттер» та в трилогії Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перстенів».
Додатком до роботи є ілюстративний матеріал (персоналії героїв романів,
книги).
Таким чином, можна сказати, що світ Гаррі Поттера швидко розширює свої
межі, освоюючи матеріальне й інформаційне поле повсякденності, про що
свідчать наклади друкарських і відеовидань в різних країнах, співтовариства
численних фанатів, випуск товарів, що несуть атрибутику вигаданої реальності
Роулінг. Книги про «Гаррі Поттера» стали всесвітнім бестселером, вони входять
до переліку творів, які було перекладено на найбільшу кількість мов та які
виходили найбільшими накладами у світі.

24. 24
В «Гаррі Поттері» чарівник - це той, хто народився зі здатністю до
застосування магії. Ця здатність є вродженою і морально нейтральною.
Збережений у романах Роулінг і один з найпоширеніших мотивів міфу, казки і
епосу – змієборство.
Трилогія Дж. Р. Р. Толкіна «Володар перстенів» – ніби чарівне дзеркало,
яке, показуючи фантазійні, казкові образи, відображає наше реальне життя,
сповнене дружби і зради, любові і ненависті, відчаю та всеперемагаючої надії. Ця
надія, що світить, наче маяк серед бурхливого моря, червоною ниткою проходить
через усю трилогію.
СЕКЦІЯ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ
Фольклорно-краєзнавчі особливості української родинно-побутової лірики
(на прикладі с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області)
Роботу виконав: Бобрик Юрій Георгійович, учень 11
класу Тернопільської Української гімназії
ім. І. Франка.
Науковий керівник: Грабовська Олександра
Миколаївна, вчитель української мови та літератури
Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка.
З перших років незалежності України посилилася увага до відродження
української мови, культури, вітчизняної історії, побуту. Дуже важливо зберегти
перлини народної творчості у пам’яті українців, передати наступним поколінням.
Та не завжди почуєш народні пісні сьогодні на вулицях, а тим більше у виконанні
сучасної молоді.
Тематичний і настроєвий діапазон родинно-побутової лірики с. Пробіжна
Чортківського району Тернопільської області дуже широкий, а співзвучність із
загальнолюдськими переживаннями забезпечили їй популярність. Саме тому
об’єктом дослідження став пісенний фольклор цього населеного пункту
Тернопільщини.

25. 25
У науковій роботі досліджено розвиток і побутування ліричних пісень в
с. Пробіжна; проаналізовано значення збереження пісенної творчості краю для
майбутніх поколінь; записано зразки народної родинно-побутової лірики.
Фольклор, зокрема народні пісні, ми вважаємо високохудожнім скарбом
культури і мистецтва нашого народу, чий невичерпний талант, високе естетичне
чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати, збагачувати духовну
спадщину, що громадилася віками.
Сподіваємось, що і наша робота про особливості родинно-побутової лірики
с. Пробіжна Чортківського району Тернопільської області знайде своє
продовження у вивченні інших особливостей українського фольклору і стане
поштовхом до нових досліджень у цьому напрямку.
Типи жіночих образів у казках народів світу (за збірками
«Казки гір» та «Розкажу вам казку»)
Роботу виконала: Калуцька Юлія Іванівна, учениця
11 класу Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2.
Науковий керівник: Чоловська Ольга
Сильвестрівна, вчитель світової літератури
Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2.
Мета науково-дослідницької роботи – вивчення особливостей жіночих
характерів у казках народів світу
Метою наукової роботи передбачено вирішення таких завдань:
опрацювання наукової літератури із окресленої теми; виявлення типів жіночих
образів у народних казках, розміщених у збірках «Казки гір» та «Розкажу вам
казку», систематизація, аналіз і характеристика жіночих образів; формулювання
висновків, їх аргументація.
Проведено аналіз особливостей типів жіночих образів у казках народів
світу. Здійснено спробу дослідити багатогранність характерів, поведінку, втілених
народом у казках, що сприятиме поглибленню інтересу учнів до усної народної
творчості.

26. 26
Робота складається із вступу, трьох розділів: «Ознаки типовості у казках
народів світу», «Розподіл жіночих образів за соціальним станом» та «Фантастичні
персонажі жіночого роду», висновків, списку використаних джерел та додатків.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що проведено дослідження текстів
двох збірок казок народів світу, сформованих за різним принципом, на предмет
наявності в них різноманітних типів жіночих образів, дано їх характеристику.
Жінки знатного походження у народних казках здебільшого показані з
негативної сторони, оскільки, на думку народу, багатство робить людину
жорстокою, непоступливою, примхливою. Серед позитивних героїнь – молоді
принцеси, королівни, та про їхнє подальше життя у казках не розповідається.
Простолюдинок народ показує зазвичай з позитивної сторони і винагороджує
героїнь за працелюбність, гостинність, щирість. На противагу такому типу
показано мачух, їхніх рідних доньок, які отримують заслужені покарання. Також
народ вказує на деякі недоліки жінок, дівчат, які потрібно викорінювати: лінь,
невміння зберігати таємниці, надмірну перебірливість.
Типи героїнь фантастичного плану – це володарки природних багатств –
вілли яких можна зустріти у гірських місцевостях.
Побутові пісні у записах Степана Івановича Турика
Роботу виконала: Стасів Анастасія Василівна,
учениця 9 класу Кременецького ліцею ім. У. Самчука.
Науковий керівник: Трачук Віра Миколаївна,
учитель української мови і літератури Кременецького
ліцею ім. У. Самчука.
Надзвичайно велика фольклорна спадщина збережена і дійшла до нашого
часу лише завдяки невтомній праці багатьох поколінь збирачів перлин народної
творчості.
Кременеччина не втратила нині своєї самобутності, культури, історії,
завдячуючи і пам’яті людській, і тим, хто так чи інакше прилучилися до
складання в народну скарбницю різноманітного і багатого фольклору цієї частини
Південно-Західної Волині. Серед дослідників фольклору краю виокремлюється

27. 27
Степан Іванович Турик, який, будучи учителем, займався більшу частину свого
життя фольклористичною діяльністю.
У фондах Кременецького краєзнавчого музею зберігається 28 зошитів
С.Турика із записами народних пісень. Складав їх фольклорист, керуючись
вимогами науки. Кожен зошит починається зі сторінки-відомості, де вказано, хто
записав пісні, коли і який номер зошита. Також подаються назви пісень, коротка
їх характеристика, відомості про місцевість, де звучала пісня, особу, що
наспівувала її, вказується дата запису і сторінка. Його записи цінні ще й тим, що,
знаючи нотну грамоту, він записував не тільки тексти пісень, а й ноти до кожної,
навіть на два, чотири голоси.
Степан Іванович Турик зібрав багато українських пісень, які він
класифікував за жанрами. Найбільше зібрано весільних пісень – близько 400,
побутових – понад 100, 86 приспівок до танців, 60 романсів, 56 народних балад,
понад 20 веснянок та гаївок.
Результати своєї праці дослідник надсилав в Інститут мистецтвознавства,
фольклору та етнографії УАН ім. М. Рильського із супроводжувальними листами,
в яких звертав увагу на окремі пісні, висловлював думку щодо їх походження,
способу виконання. Окремі пісні, записані С. Туриком, які надійшли до Академії
наук України, видрукувані у різноманітних фольклорних збірниках, зокрема
«Балади» (К.1987), «Балади. Родинно-побутові стосунки» (К.1988). У «Піснях
Тернопільщини» опубліковано 26 пісень, записаних Степаном Туриком.
У зошитах народних пісень, впорядкованих Степаном Івановичем Туриком,
велика кількість побутових. Це обумовлено тим, що соціальні умови, родинні
стосунки, як було сказано вище, були надзвичайно важливими у житті людей. У
його записах-помітках до цих пісень знайдемо такі вказівки: побутова, побутова
трагічна, побутова весела, побутова журлива, стара побутова, побутова про долю
невістки, побутова про вірне кохання, побутова-журлива з часів війни, побутова
про зрадливу любов та ін. Тобто тут наголошується в одних випадках на час
виникнення пісні (стара побутова, побутова дореволюційна, сучасна побутова), на
настрій виконання (весела, жартівлива, трагічна, іронічна, жалібна), на моральні

28. 28
принципи (побутова повчальна), на географічне походження (побутова
лемківська), на соціальний аспект (з часів кріпацтва, рекрутські, з часів Великої
Вітчизняної війни); до цих пісень відносяться пісні і про родинне життя (про
долю невістки) та інші.
Степан Іванович часто подає коментарі до пісні. Так, після запису пісні «У
неділю раненько цвіла рожа біленька» (зошит 23) є коментар: «Частка ся перед
дієсловом свідчить, що ця пісня походить з Галичини, а село Малі Дедеркали
колись входило до складу Волинської губернії. Останній рядок є повчальним для
молоді».
Зразки народних пісень, записані фольклористом-краянином,
підтверджують самобутність звичаїв і традицій цієї частини Волинської землі,
переконують, що кожний регіон України поклав у народнопісенну скарбницю
свої оригінальні твори.
Етнографічна природа українських народних казок
Роботу виконала: Войтюк Тетяна Андріївна, учениця 10 класу
спеціалізованої загальноосвітньої школа І-ІІІ ст. з поглибленим
вивченням іноземних мов смт. Залізці.
Науковий керівник: Назарчук Марія Миколаївна, вчитель
української мови та літератури й англійської мови спеціалізованої
загальноосвітньої школа І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням
іноземних мов смт. Залізці.
Українська народна казка становить єдиний монолітний пласт української
народної культури, утворений протягом різних історичних періодів. Найдавніші
казки склалися задовго до виникнення державних утворень та прийняття
християнства. Різновид казок відображає процеси, які відбуваються в суспільстві,
передає сподівання людей, їхні вірування, тривоги, героїчні події, побутові
труднощі чи винаходи. Найголовніше у казках – це позитивний вплив на людину
шляхом концентрації мудрості цілого народу, що передається у високохудожній
формі. Досліджуючи етнографічну природу українських народних казок,
розглядаємо її як джерело для вивчення культури, побуту, релігійних вірувань

29. 29
нашого народу, особливостей мови, отже, українські народні казки – це об’єкт
нашого вивчення. З’ясування художньої та історичної цінності народних казок як
етнографічного джерела, їх етнографічної природи, перегляд класифікації казок та
визначення особливостей народних казок на окремих територіях України є
предметом нашого дослідження.
Усний спосіб передачі казок, їх легкість, зрозумілість у сприйманні,
багатство образів, наповненість фольклорними елементами, характерні
особливості розмовної мови окремої місцевості роблять казки джерелом
безцінних знань про формування суспільства. Українці володіють багатим
фондом казкового епосу, який залежить від якості зібраних казок та оповідачів
українських народних казок. Якісний мовознавчий аспект казок напряму залежить
від морально-етичного потенціалу, в якому втілені найголовніші уявлення щодо
людських взаємин, які в казках передаються у різний спосіб. Мова казок є
універсальною, а сама структура – гнучкою і різноманітною. Казки розраховані
на різновікового читача і дають можливість кожному почерпнути багаж знань з
різних сфер життя та діяльності людини, саме це зумовлює актуальність
дослідження.
Образ вовка в українському фольклорі
Роботу виконала: Сувалко Світлана Ігорівна,
учениця 9 класу Навчально-виховного комплексу
«Лановецька загальноосвітня школа І-III ст. №2-
гімназія».
Науковий керівник: Матевощук Ліля Юріївна, вчитель
української мови та літератури Навчально-виховного
комплексу «Лановецька загальноосвітня школа І-III ст. №2-
гімназія».
Вовкулака в українській міфології та художніх творах — міфічна істота,
людина, що перекидається на вовка або перетворена у вовка, тобто перевертень.

30. 30
Вірування у вовкулак були свого часу поширені по всій Європі, включаючи й
Україну.
У фольклорному комплексі українських козаків також простежуються
вкраплення міфологічного образу вовкулака, наприклад, у «Думі про козака
Голоту». Козаки-характерники за переказами перекидалися вовком чи хортом і в
такому вигляді перемагали ворогів. Зокрема загальна назва козаків
- сірома корелює з сіроманець - вовк, а прізвисько кошового отамана
Івана Сірка - з кличкою собаки. Таким чином вони продовжували традиції
києворуських князів, що також мали дивну здатність перетворюватись, як у
«Слові о полку Ігореві».
Аналіз багатьох фольклорних джерел приводить до розуміння, що
лікантропія та оборотництво це одна з сторін старовинної медалі - свідомості
лісових мешканців стародавньої України.
Наша робота присвячена дослідженню образу вовка, що стрілою пронизує
фольклор українців та наших предків індоєвропейців. Причина її написання, перш
за все, бажання розібратися, чому в українських казках, що розповідали нам
бабусі, вовк завжди «вовчик-братик». Зрозуміти, чому образ вовкулаки не
страшить на українських теренах, в той час як де-інде про них знімають страшні
фільми? З'ясувати чому отаман Сірко отримав собаче ім'я.
Мета полягає у з'ясуванні особливостей образу вовка в українському
фольклорі.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
• простежити особливості функціонування образу вовка в різних
жанрах українського фольклору (казках, легендах, переказах, думах, приказках та
прислів'ях);
• дослідити художні засоби творення;
• порівняти образ вовка в українському фольклорі та світовому.
У розділі І роботи розповідається про культ вовка в українських традиціях.
У II розділі ми розглядаємо особливості зображення вовка в українському
фольклорі.