1.
Технологія
різнорівневого
навчання

2.
Поняття
“різнорівнева диференціація”-
в перекладі з лат.(different)
означає розподіл,
розкладення цілого на різні
частини, форми ступені.

3.
Мета полягає у:
• навчанні кожного учня на рівні його
можливостей і здібностей;
• створенні умов комфортності та успіху
для залучення кожного школяра в активну
діяльність;
• стимулюванні пізнавальних інтересів і
розвитку навчальних та комунікативних
умінь та навичок.

4.
Технологія передбачає
рівневу диференціацію за рахунок
поділу дітей на групи, кожна з
яких опановує програмний
матеріал на базовому, визначеному
державним стандартом, та
варіативному рівнях.

5.
Основні задачі:
побачити індивідуальність дитини і зберегти її
допомогти школяреві вірити в свої сили
забезпечити учневі його максимальний розвиток у
межах потенційних можливостей учнів

6.
Навчання на основі рівневої диференціації може
відбуватися в чотирьох варіантах:
коли учні
розподіляються
по різних
класах, що
навчаються за
різними
програмами
коли в межах
одного класу
на
добровільних
засадах
утворюються
групи з
поглибленого
вивчення
окремих
предметів
коли учні
мають різний
рівень
навченості та
потребують
особливої
педагогічної
корекції
профільне
навчання
у старших
класах

7.
Для здійснення диференційованого
навчання вчитель повинен:
вивчити загальну готовність дітей до навчальної діяльності
передбачити труднощі, які можуть виникнути в дітей під час засвоєння нового матеріалу
застосовувати в системі уроків диференційовані індивідуальні, групові та фронтальні
завдання
здійснювати перспективний аналіз: з якою метою плануються завдання, чому їх треба
використовувати саме на цьому етапі уроку, як продовжувати роботу на наступних уроках
чітко сформулювати основні й додаткові запитання, визначити час на їх виконання;
продумати систему оперативного контролю
продумати власну педагогічну діяльність на занятті
підготувати необхідні дидактичні матеріали,враховуючи різний рівень складності завдань
та об’єм диференційованої допомоги

8.
Види
підтримки
Диференційоване
викладання
Адаптація Модифікація
Індивідуалізована
програма
Види підтримки для навчання учнів
з особливими потребами

9.
Для кожного учня, який має свої індивідуальні характерні і когнітивні особливості,існує наука
допоміжних методів навчання.
Диференційоване
викладання - це
педагогічний
інструментарій
врахування
індивідуальних
особливостей учнів у
навчальному процесі.
Диференційоване
викладання - це
цілеспрямоване
застосування великого
набору стратегій та
прийомів для ефективної
навчальної діяльності.
Диференційоване
викладання забезпечує
учням численні варіанти
діяльності на різних
етапах уроку.
Адаптація - це зміна
методик викладання,
характеру подачі
матеріалу не змінюючи
змісту або концептуальної
складності навчального
завдання:
1 .Пристосування
середовища;
2. Адаптація навчальних
підходів:
- різного рівня складності;
-зміни темпу викладання;
-збільшення часу на
пояснення, виконання
завдань;
-додаткові прийоми,
механізми.
3. Адаптація матеріалів:
•наочність (візуальні
матеріали);
•індивідуальні картки з
адаптованими завданнями
і інструкціями; поділ
матеріалу на менші
складові частини;
•використання списку з
переліком дій для
самоконтролю за
виконанням завдання.
Модифікація
використовується в
роботі з учнями, що
мають знану
когнітивну
інвалідність. Вона
передбачає зміну
змісту або
концептуальної
складності
навчальних завдань,
трансформує характер
подачі матеріалу:
•зміст матеріалу
скорочується;
• модифікується
навчальний план;
спрощується мета дій,
завдання;
• завдання
коригуються під
конкретну дитину.
Індивідуалізована
програма
розробляється для
кожного конкретного
учня, який має певні
труднощі у засвоєнні
матеріалу.

10.
Структура уроку,на якому здійснюють
диференційоване навчання, передбачає
таку послідовність структурних елементів:
підготовка
учнів до
заняття;
постановка
вчителем
завдання й
усвідомлення
його учнями;
попередні роздуми,
дискусія про шляхи
вирішення завдання;
виконання дій,
вирішення завдання;
оцінювання
результатів
навчально-
пізнавальної
діяльності.

11.
Позитивним у диференційованому навчанні є те,
що:
а) воно дає можливість ставити перед учнями реальні
навчальні завдання;
б) створюються передумови для використання
комплексних розумових дій;
в) навчальні завдання розв'язуються у процесі
спілкування членів групи, що сприяє вихованню
колективізму, формуванню комунікативних якостей,
поділу праці між членами групи;
г) учитель здійснює керівництво навчальним
процесом з урахуванням різних видів підтримки
учнів.