1. Міністерство України у справах
сім’ї, молоді та спорту
Стратегія діяльності Міністерства
щодо забезпечення права дитини
на виховання та розвиток
у сімейному оточенні

2. Проблеми у сфері забезпечення права
дитини на виховання
та розвиток у сімейному оточенні
 Відсутність цілісності державної сімейної
політики і політики в галузі дитинства
 Неузгодженість загального бачення процесу
забезпечення прав дитини, як на державному
так і на регіональному рівні
 Неефективна система управління процесами
забезпечення прав дітей
 Потребує розвитку система надання
соціальних послуг сім'ям з дітьми, особливо
щодо попередження причин сирітства

3. Продовження . . .
 Недостатня кількість відпрацьованих
технологій соціальної роботи з сім’ями і
дітьми
 Відсутність дієвих механізмів формування
відповідальності місцевих органів виконавчої
влади та місцевого самоврядування за
становище дітей в громаді
 Недостатнє усвідомлення суспільством
ризиків для розвитку дитини, пов’язаних з
розлученням дитини з батьками
 Інституалізація дітей з неблагополучних сімей

4. Проблеми………..(продовження) . . .
 Недостатня взаємодія між системами надання
соціальних послуг та різними видами
соціальної допомоги сім’ям з дітьми
 Недосконалі механізми формування
відповідального та усвідомленого батьківства
 Відсутність ювінальної юстиції
 Не впроваджена цілісна система моніторингу
та оцінки виконання нормативно-правових
актів щодо забезпечення прав дітей

5. Мета стратегії
Створення умов, де кожна дитина
зростає і розвивається у
безпечному середовищі сім’ї та
громади

6. Зміна пріорітетів в забезпеченні
Запобігання і
підтримка сім’ї
Державні форми
влаштування
(інтернатні заклади)
%
2007 2012
5%
95%
90%
10%

7. Основні напрями стратегії діяльності щодо
забезпечення права дитини на виховання та
розвиток у сімейному оточенні
 1 Первинна профілактика соціального
сирітства – це закони та відповідні
соціальні програми, механізми, що
створюють умови для забезпечення
всебічного розвитку дітей, благополуччя їх
сімей, соціальної справедливості та їх
участі в житті суспільства ( Програми
подолання бідності, зайнятості населення,
розвитку малого та середнього бізнесу,
житлового кредитування тощо)

8. Продовження . . .
 Вторинна профілактика соціального
сирітства – це закони та відповідні
програми, заходи та механізми спрямовані
на подолання сімейного неблагополуччя,
стабілізацію та відновлення функцій сім’ї,
запобігання вилучення дитини із
сім”ї,соціально-правовий захист дитини.
 Основні завдання:
 Виявлення вразливих сімей з дітьми на ранньому етапі
кризи
 Розвиток мережі соціальних послуг для сімей з дітьми
 Розробка ефективних фінансових механізмів підтримки
сімей з дітьми, які потрапили в складні життєві обставини

9. Продовження . . .
 Розвиток сімейних форм
влаштування дітей-сиріт та дітей
позбавлених батьківського
піклування

10. Пріоритетність сімейних форм
виховання

11. тегії
 Реформування інтернатних закладів
для дітей-сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування.

12. Механізм реформування інтернатних
закладів
 сприяти поверненню
дитини до біологічних
батьків, у сімейні
форми
виховання(опіка або
переведення в ту чи
іншу форму
самостійного життя.
Попередження збільшення
кількості дітей-сиріт

13. Cтратегії
Соціальна підтримка молоді із числа дітей-сиріт:
це закони та відповідні програми, заходи та механізми для
забезпечення соціалізації та адаптації молоді із числа дітей- сиріт,
вихованців, інтернатних закладів
•впровадження системи соціального супроводу молоді із
числа дітей-сиріт, незалежно від місця виховання –
інтернат чи сім’я.
•створення мережі соціальних гуртожитків, впровадження
механізмів соціального стимулювання їх мешканців до
самостійного забезпечення.
•створення мережі соціальних квартир для молоді із
числа дітей-сиріт.
•моніторинг реалізації прав молоді з числа дітей-сиріт.

14. Міністерство України у справах
сім’ї, молоді та спорту
Конкретні кроки стратегії діяльності
щодо забезпечення права дитини
на виховання та розвиток
у сімейному оточенні

15. Структура стратегії:
I. Удосконалення законодавства
II. Профілактичні заходи. Формування механізму попередження
влаштування дітей в інтернатні заклади
III. Розвиток системи соціальних послуг для сімей з дітьми
IV. Розробка нових соціальних технологій роботи з сім'ями та дітьми
сиротами і дітьми позбавлених батьківського піклування
V. Запровадження стандартів соціальних послуг для сімей з дітьми
VI. Професійна підготовка та перепідготовка кадрів
VII. Міжгалузева міжвідомча співпраця
VIII. Формування громадської думки
IX. Удосконалення механізмів фінансової підтримки сімей з дітьми
X. Поєднання системи надання соціальних послуг і державних,
соціальних виплат та допомог сім'ям з дітьми, які потрапили в
складні життєві обставини
XI. Розвиток мережі профілактичних закладів тимчасового
влаштування дітей та членів сімей
XII. Врахування думки дітей при прийнятті рішень
XIII. Моніторинг, оцінка