Природа, загальні властивості та класифікація високомолекулярних сполук (ВМС). Методи отримання ВМС: полімеризація та поліконденсація. Гнучкість макромолекул. Властивості розчинів ВМС.
4. До високомолекулярних сполук
(ВМС) відносяться речовини з
молекулярною масою 104
÷ 106
і вище.
5. Класифікація ВМC
За походженням ВМС поділяються на:
Природні. До них належать білки, вищі
полісахариди (крохмаль, целюлоза),
натуральний каучук.
Синтетичні ВМС отримують в процесі
полімеризації і поліконденсації. До них належать
синтетичні каучуки (полібутадієн, поліхлоропрен),
різні синтетичні полімери (поліетилен,
полівінілхлорид, поліаміди і т. д.).
6. За складом головного ланцюга макромолекул
органічні ВМС розділяють на:
Карболанцюгові ВМС, полімерні ланцюги яких
побудовані виключно з атомів вуглецю. Наприклад,
поліетилен:
H(СН2СН2)nH
Гетероланцюгові ВМC, полімерні ланцюги окрім
атомів вуглецю містять також гетеро- атоми (O, N,
P, S та ін.). Наприклад, полігліколі:
HO(CH2CH2O)nH
Елементорганічні ВМC, вони містять у ланцюгах
макромолекул атоми елементів, що не входять до
складу природних органічних сполук – Si, Al, Ti, Pb,
Sb та ін.
7. За структурою полімерного ланцюга ВМC розділяють на:
У лінійних ВМC макромолекули – це довгі ланцюги.
Макромолекули розгалужених полімерів мають довгий
ланцюг (головний) з боковими розгалуженнями.
Просторовими (сітчастими або тривимірними)
називаються ВМС, побудовані з довгих ланцюгів,
з'єднаних у тривимірну сітку поперечним хімічним
зв'язком.
9. За формою макромолекул розрізняють:
Глобулярні. У глобулярних ВМС
макромолекулами є звернуті кулевидні
утворення – глобули.
Фібрилярні. Під впливом зовнішніх дій
глобулярні ВМС можуть розвертатися і
переходити у фібрилярну форму.
10. Основою білка є поліпептидний
ланцюг, до складу якого входять
20 амінокислот, які містять як
полярні (гідрофільні), так і
неполярні (гідрофобні) радикали.
Неполярні радикали, прагнучи
уникнути контакту з водою,
об’єднуються та утворюють ядро
глобули. Полярні радикали
розміщуються на поверхні
глобули.
11. Фібрилярні ВМС складаються з випрямлених лінійних
або слаборозгалужених макромолекул, що агрегуються
за рахунок міжмолекулярної взаємодії з утворенням
пачок молекул – фібрил.
13. МЕТОДИ ОТРИМАННЯ ВМС
Природні ВМС містяться в різних рослинних і
тваринних організмах і можуть бути виділені з
них за допомогою екстракції, фракційного
осадження та інших методів.
Синтетичні ВМС одержують з
низькомолекулярних речовин методами:
полімеризації та
поліконденсації.
14. ПОЛІМЕРИЗАЦІЯ
Полімеризація – це реакція сполучення великого
числа молекул низькомолекулярних речовин
(мономерів), які мають кратні зв'язки. Реакція не
супроводжується виділенням побічних продуктів.
Цим методом отримують поліетилен,
полівінілхлорид, поліізобутилен та інші ВМС.
n CH2 = CH2 → [ - CH2 – CH2 - ]n
15. ПОЛІКОНДЕНСАЦІЯ
Поліконденсацією називається процес
сполучення молекул однакової або різної будови,
який супроводжується виділенням
низькомолекулярних речовин. Вихідні мономери
повинні містити у молекулі не менше двох
функціональних груп (—ОН, —СООН, —NН2).
n(HO R COOH)→ H[ORCO]nОН + (n-1)Н2О
16. ВМС, які складаються з ланок однакового
складу, називають полімерами.
Якщо макромолекула містить ланки двох-
трьох різних складів, то такі речовини
називають сополімерами, а метод їх
утворення – сополімерізацією.
17. При полімеризації або поліконденсації зазвичай
отримують макромолекули різних розмірів, тому
говорять про полідисперсність
високомолекулярної сполуки.
Для ВМС характерна середня молекулярна
маса. Розрізняють:
середньочисельну і
середньомасову молекулярні маси.
18. Середньочисельна молекулярна маса
Ni - кількість макромолекул з молекулярною масою Mi.
Середньочисельну молекулярну масу
використовують, коли молекулярні маси
макромолекул відрізняються незначно.
20. Якщо ВМС містять макромолекули тільки одного
розміру, то система монодисперсна.
Якщо ВМС містять макромолекули різних розмірів
– система полідисперсна і характеризується
коефіцієнтом полідисперсності.
22. існуванням двох типів зв'язків – хімічних та
міжмолекулярних, які утримують
макромолекулярні ланцюги один біля одного;
гнучкістю ланцюгів, зв'язаною з внутрішнім
обертанням ланок ланцюга.
Специфічні властивості ВМС
зумовлені двома особливостями:
23. Гнучкість ланцюга макромолекули покладена в
основу поділу полімерів на каучукоподібні
полімери і пластичні маси.
До каучукоподібних відносять полімери з дуже
гнучкими ланцюгами (при кімнатній температурі).
Полімери, ланцюги яких при кімнатній
температурі жорсткі, називаються пластичними
масами.
24. Гнучкість макромолекул пов'язана із здібністю
полімерних ланцюгів змінювати свою конформацію.
КОНФОРМАЦІЇ (від лат. conformatio – форма, розміщення)
– різні просторові форми, які приймають молекули в
результаті вільного обертання окремих фрагментів
навколо простих зв’язків.
Конформації полімерів є енергетично нерівноцінними
формами молекул, які переходять одна в одну без розриву
хімічних зв'язків, шляхом простого повороту ланок
ланцюга.
25. Внутрішнє обертання ланок у молекулах
полімерів загальмоване внаслідок взаємодії між
атомами одного ланцюга і між атомами сусідніх
ланцюгів.
Кожній конформації відповідає певна енергія.
Енергія, необхідна для переходу молекули з
положення з мінімальним значенням енергії в
положення, яке відповідає її найбільшому
значенню, називається бар’єром обертання.
26. ОСНОВНІ ТИПИ КОНФОРМАЦІЙ МАКРОМОЛЕКУЛ
Конформація макромолекулярного клубка є
набором великої кількості випадкових положень
ланцюга при швидкому переході від одного
положення до іншого під впливом теплового руху.
Конформація клубка реалізується великим числом
різних поворотів ланок, тобто така конформація
вигідна ентропійно.