Ce diaporama a bien été signalé.
Nous utilisons votre profil LinkedIn et vos données d’activité pour vous proposer des publicités personnalisées et pertinentes. Vous pouvez changer vos préférences de publicités à tout moment.

дидактичні матеріали

1 110 vues

Publié le

Безкоровайна Юлія Анатоліївна

Publié dans : Formation
  • Identifiez-vous pour voir les commentaires

  • Soyez le premier à aimer ceci

дидактичні матеріали

  1. 1. Відділ освіти Покровської міської ради ЗОШ І-ІІ ступенів № 6 ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УКРАЇНОЗНАВЧОЇ ТЕМАТИКИ «ІМЕННИК» 6 КЛАС 2017
  2. 2. Укладач Ю.А.Безкоровайна, учитель української мови і літератури. Рецензенти: Попова Т.О., методист відділу освіти Покровської міської ради Кузьменко Г.І., заступник директора з навчально- виховної роботи ЗОШ№6 Затверджено рішенням педагогічної ради ЗОШ №6, протокол №3 від 30.12.16 р. Посібник складено за чинною програмою з української мови для загальноосвітніх шкіл. Видання містить текс- товий матеріал і чотири завдання для його опрацювання. Зміст текстового матеріалу відповідає вимогам соціоку- льтурної лінії «Я і природа» - це цікаві відомості про рос- линний світ України. Граматичні завдання дають змогу перевірити знання учнів з теми «Іменник» (завдання 2, 3), уміння визначати стилі, типи мовлення (завдання 1), зда- тність творчо застосовувати вивчене (завдання 4) Ю.А. Безкоровайна Дидактичні матеріали до уроків української мови (6 клас). – Покровськ, 2017. – 26 с.
  3. 3. 3 ЗМІСТ Передмова ………………………………………………………………… 4 Барвінок малий (хрещатий, могильник) ...................................................6 Чорнобривці ................................................................................................7 Тополя чорна ...............................................................................................8 Верба гостролиста.......................................................................................9 Явір.............................................................................................................10 Первоцвіт весняний ..................................................................................11 Ялина європейська....................................................................................12 Дуб звичайний...........................................................................................13 Волошка синя ......................................................................................... …14 Незабудка болотна....................................................................................15 Кропива дводомна.....................................................................................16 Калина звичайна........................................................................................17 Мак дикий..................................................................................................18 Вишня звичайна ........................................................................................19 Терен колючий ..........................................................................................20 Хміль ..........................................................................................................21 Соняшник ..................................................................................................22 Мальва ……………………………………………………………………23 Рута запашна………………………………………………………………………………………….24 Лілія біла………………………………………………………………….25 Література………………………………………………………………...26
  4. 4. 4 ПЕРЕДМОВА ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства. Сучасна нова епоха ставить пе- ред шкільною освітою нові вимоги – підготувати учня до життя у високорозвиненому інформаційному середовищі. Та пізнання національної культури свого народу є невід'ємною частиною світогляду сучасної людини, можливості розуміння феномену українського народу як етнічно-культурної та сус- пільно-історичної єдності. Пізнання рослинного світу пояс- нює та обґрунтовує взаємини між людьми, між людьми та природою, духовну цінність людини та народу взагалі. Актуальність звернення до духовних рослинних симво- лів є похідною від усвідомлення того, що кардинальні зміни в усіх сферах нашого суспільства у зв’язку з розбудовою неза- лежної Української держави, відновленням національної ку- льтури потребують особливої уваги та вивчення. Тому сього- дні гостро стоїть питання удосконалення системи роботи з те- кстами саме національної спрямованості. Збірка дидактичного матеріалу учителя української мо- ви та літератури загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 6 м. Покровська Безкоровайної Ю.А. являє собою мету не тільки ознайомити учнів з рослинами-символами України та з різно- маніттям квіткового світу, а й розширити знання учнів про значення та символіку рослин у національній культурі Украї- ни. Тексти й завдання до них розвивають уміння учнів здійс- нювати аналіз та синтез, працювати самостійно з додатковою
  5. 5. 5 і довідковою літературою, складати монологічні та діалогічні висловлювання. Основними завданнями збірки є: • ознайомлення учнів з квітковими символами України; • можливість працювати з різними типами текстів; • здійснення словникової роботи; • залучення учнів до спостереження за композицією тексту; • сприяння текстотворчої роботи тощо. Завдання, що подані у збірці, сприяють розвитку певного ставлення до всього оточення, до явищ суспільного та духов- ного життя людини. Запропонований матеріал допоможе вчителю в організації роботи на уроці при вивченні теми «Іменник» у 6-му класі та у позакласній роботі з національного виховання у початковій та середній ланці загальноосвітньої школи. Кузьменко Г.І., заступник директора з НВР ЗОШ№6
  6. 6. 6 КАРТКА № 1 Барвінок малий (хрещатий барвінок, могильник) 1. Виразно прочитати текст, визначити тип мовлення. 2. Виписати іменники, визна- чити їх лексичне значення. 3. Вказати у виписаних імен- никах початкову форму. 4. Скласти невеликий твір- роздум «Барвінковий край», вико- ристовуючи виписані іменники. Барвінок малий – вічнозелена трав’яниста рослина зі слан- кими розгалуженими стеблами, що легко вкорінюються, утворюючи із часом суцільні килимки. На стеблах міс- тяться супротивні ланцетні листки, темно-зелені й блис- кучі. Сині квіти розпускаються в травні – червні. Барвінок найчастіше трапляється в широколистих лісах, у чагарни- ках, на родючих і вологих ґрунтах. Усі частини барвінку дуже отруйні. Разом з тим – це лікарська рослина. З журналу
  7. 7. 7 КАРТКА № 2 Чорнобривці (жовтяки, оксамитки, бархатки) 1. Виразно прочитати текст, скласти план до ко- жного з них у формі пита- льних речень. 2. Назвати улюблені квіти, указати їхній рід і число. 3.Виписати іменники чо- ловічого, жіночого, серед- нього родів. 4.Скласти твір-розповідь з елементами опису про український віночок, ви- користовуючи іменники в різних формах роду. Ці квіти називають у народі по-різному: жовтяки, оксамитки, бархатки. Їхні яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних, золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих барв. Найбільш поширена назва цих квітів – чорнобривці. Вона пов’язана зі старовинною легендою про майстрів- чоботарів, які виготовляли дуже гарні святкові жіночі чо- бітки, що мали яскраво-червоні халяви й чорні головки - "чорнобривці". З журналу
  8. 8. 8 КАРТКА № 3 Тополя чорна 1. Прочитати текст, визна- чити тему, головну думку, дати йому назву. 2. Виписати іменники, об- ґрунтувати вживання великої літери. 3. Указати рід кожного ви- писаного іменника. Навести приклади іменників спільного роду. 4.Скласти зв’язне висловлю- вання про тополю, використо- вуючи іменники спільного ро- ду. Із прадавніх часів у нашому народі збереглося свято тополі. Обирали найстрункішу дівчину, піднімали їй руки над головою, на них вішали хустки, стрічки, намисто й во- дили її селом, полем, лугом та співали. У суботу перед Зе- леними святами – Трійцею – гілки тополі разом з гілками інших дерев втикали у ворота, щоб відігнати нечисту силу. Біля придорожніх тополь здавна зупинялися на відпочинок мандрівники, в їх затінку відпочивали чумаки. Щось справді осяйне, оберігаюче є в цьому дереві. Наші предки на честь цього дерева називали й поселення: Тополівка, Тополя, То- полеве, Топольне … З календаря
  9. 9. 9 КАРТКА № 4 Верба гостролиста 1. 1. Виразно прочитати тексти, дати кожному з них назву. 2. Виписати іменники ІІІ ві- дміни. 3. Провідміняти іменники мати, ніч, любов. 4. Скласти художній опис верби, використовуючи виписані іменники. Одна жінка вдень жила зі своєю сім’єю, а на ніч перетворювалася на вербу. Якось про це дізнався її чоловік і зрубав вербу – жінка померла. Але ма- теринська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена зі зрубаної верби колиска заколисувала осиротіло- го хлопчика. А коли він підріс і зробив собі сопілку зі старої верби, вона розмовляла з хлопчиком, немов рідна мати. В Україні з вербою пов’язували уявлення про жіночу красу. Про весну, зокрема про такі риси, як свіжість, м’якість, податливість. Відомо, що вербові колиски, вербо- ві відра, сопілки набували тут великої популярності. Жи- вотворна здатність цієї рослини закарбована також у приказках та прислів’ях: «Де ростуть верби, там чисті джерела», «Де срібліє вербиця – там здорова водиця». З легенди
  10. 10. 10 КАРТКА № 5 Явір 1. Виразно прочитати текст, указати стилі мовлення. 2. Виписати іменники сере- днього роду, указати їхню від- міну. 3. Провідміняти іменники: мати, вбрання, суцвіття. Пояс- нити правопис відмінкових за- кінчень. 4. 4. Письмово скласти невели- чку розповідь на тему «Дерева рідної землі», використовуючи іменники ІV відміни. Перетворення людини на явір – один із популярних мотивів слов’янських балад. Згадаймо традиційний поми- нальний плач матері «Ой ти, синочку, ти мій яворочку!» Оскільки люди вірили в те, що явір був заклятий чоловік, то здавна не використовували кленове дерево на дрова, не від- кладали листя під хліб у печі, не виготовляли кленових до- мовин. За сербським повір’ям, якщо до зеленого явора тор- кнеться нещаслива чи ображена людина, то він засохне, а якщо безвинно засуджена – зазеленіє ще більше. У слов’ян на Трійцю, у день Божого Тіла та в інші свята гіллям клена прикрашали ворота, оселю, господарське приміщення. З календаря
  11. 11. 11 КАРТКА № 6 Первоцвіт весняний 1. Виразно прочитати текст, скласти низку запитань за змістом прочитаного. 2. Виписати спочатку власні назви, а потім – загальні. По- яснити написання великої лі- тери. 3. Зробити словотвірний роз- бір слова первоцвіт. 4. Скласти розповідь з елеме- нтами опису про перші квіти весни, використовуючи імен- ники – власні назви. Первоцвіт квітне ранньою весною, про що свідчить його назва. Він є окрасою передусім гірських лісів, проте трап- ляється і в інших місцевостях України. Його квітконосні стебла безлисті, але є розетка прикореневих листків. Кві- тки зібрані в зонтикоподібні суцвіття – переважно жовті або рожево фіолетові. Подейкують, буцімто первоцвіт дарує людині здоров’я. Цілющі властивості первоцвіту бу- ли відомі ще древнім грекам, які вважали його квіткою священної гори богів Олімпу. Вони називали його квіткою дванадцяти богів, рослиною, що містить ліки від усіх хво- роб. На честь первоцвіту влаштовували народні свята, ве- сняні гуляння. З календаря
  12. 12. 12 КАРТКА № 7 Ялина європейська 1. Виразно прочитати текст, указати в кожному з них го- ловну думку. 2. Виписати іменники І відміни й указати групу, до якої належить кожен із них. 3. Провідміняти іменни- ки: ялинка, століття, сто- рожа. 4. 4. Скласти творчий пере- каз, використовуючи слова І відміни, висловити власні міркування з приводу прочитаного. Звичай зустрічати Новий рік з ялинко в наших краях іс- нує з 1700 року. Свято є свято, радість новорічна радіс- тю, але триває вона лише кілька днів. У місцях рідних, що серцю любі й дорогі, отака картина витворилася. За чверть століття посадили довкола хвойника молодого і ялинку – на площі в 2-3 гектари. Як тільки підросла вона - зрубувати в передноворічну пору почали. Несамовито. До- рослі , підлітки й діти. З поселень ближчих і віддалених. Сторожу виставляли, штрафували. Та що з того- лише поодинокі деревця залишилися. Та й тим верхи стинають– ушир деревця-каліки кульбачаться, утративши дароване природою право красиво розросталися. З журналу
  13. 13. 13 КАРТКА № 8 Дуб звичайний 1.Виразно прочитати текст, визначити тему й основну думку. 2. Виписати іменники ІІ відміни, указати до якої групи вони належать. 3. Указати особливості їхньої вимови й обґрунтува- ти написання. 4.Скласти й розіграти діалог на тему «Міцний, як дуб». Під захистом предкові- чних лісів стародавні слов’яни виконували свої таємничі обряди. Найсвятішим вважався старий дуб: жодна жерт- ва не була принесена без того, щоб не прикрасити її гіллям священного дубаю під дубами відбувалися найважливіші обряди та зібрання… Вінки як оздоба також є залишком звичаїв давнини. Їх плели з тих дерев, які присвячувалися божествам. Саме звідси пішов звичай увінчувати дубовими вінками видатних, заслужених людей… Про це докладно розповідає у своїй книзі «Звичаї нашого народу» Олекса Воропай. Дубове листя на гербі держави чи роду символізує міцність і силу. З журналу
  14. 14. 14 КАРТКА № 9 Волошка синя 1. Виразно прочитати текст, визначити жанрову принале- жність. 2. Виписати іменники, указа- ти відміну, до якої належить кожен з них, і групу (якщо є). 3. Провідміняти іменники: волошка, невдячність, небо. 4. Скласти діалог між волош- ками, використовуючи імен- ники в різних відмінкових формах. Старі люди розповідають, що якось небо дорікнуло польовим рослинам за невдячність: - Багато які з квітів вітають мене своїми пахощами, сво- їм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовчите й на мене дивитесь. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю соне- чком. - Ні, ми не такі, - відповіли квіти польові. - Ми дуже тобі вдячні, але не вміємо про розказати. - Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я прихилюся до вас. І небо попросило землю відростити серед колосків клаптики його самого. Так небесна голубінь розли- лася серед золотих хлібних ланів. І колоски змогли нахили- тися до голубих квіток, пестити їх і розповідати про свою любов до синього неба. З легенди
  15. 15. 15 КАРТКА № 10 Незабудка болотна 1. Виразно прочитати текст, визначити тему. 2. Виписати іменники. Зробити словотвірний розбір слова не- забудка. 3. Розповісти правила напи- сання не з іменниками, дібрати власні приклади. 4. Скласти й записати діа- лог між незабудкою та люди- ною, використовуючи частку не з іменниками. В Україні, здається, жодну рослину не обминула своєю увагою народна фантазія. Ось і про незабудку болотну пе- реповідають…Орда летіла Україною. Не радість, а горе розлилося по нашій землі, нещастя затопило нашу землю. Та кров людська не водиця – проливати не годиться. При- йшла пора парубкові боронити рідну землю від недругів, ви- зволяти побратимів з неволі. Пригорнув любу дівчину до серця, поцілував на прощання заплакані оченята. «Чекай мене, - сказав. - Я невдовзі повернуся. Не забувай…» Ско- чив у сідло, махнув рукою – тільки курява стовпом здійсня- лась за ним. «Не забуду! – опустилась вона у траву та й гірко заплакала. А там, де падали її сльози, виростали тремтливі блакитні квіточки. І назвали їх люди незабудка- ми.
  16. 16. 16 КАРТКА № 11 Кропива дводомна 1. Виразно прочитати текст, визначити тему та основну думку. 2. Визначити іменники, указа- ти спосіб їхнього творення. 3. Позначити в них суфікси й обґрунтувати їхнє написання. 4. Скласти діалог між люди- ною та кропивою, використо- вуючи іменники із суфіксами емоційного забарвлення. Її можна побачити скрізь: на пустирищах, обіч доріг, на узліссях і лісових галявинах, у ярах, на смітниках, біля хат. Навесні вона чи не першою серед трави викидає маленькі листочки до сонечка, а відтак зеленіє густим листячком на гінких і чіпких стеблиночках. Це кропива. Споконвіку во- диться за нею неславонька. Її лають і обминають, часто можна побачити, як її виривають, нищать, наче підступ- ного ворога. Та чи завжди ми маємо рацію? Хоч і жалюча вона, але не варто аж так її гнати. У природі немає нічого зайвого. Окрім іншого, вона ще й надзвичайно корисна. Листя та стебла кропиви – добрий харч для свійських тварин. А ще вона лікує. Так, люди помітили, що, коли свиням щоденно домішувати в раціон посічену сиру кропивку, вони рідше хворіють, значно набирають вагу. З журналу
  17. 17. 17 КАРТКА № 12 Калина звичайна 1. Виразно прочитати текст, дати йому назву. 2. Виписати іменники ІІ ві- дміни. 3. Провідміняти іменники. 4. Скласти міні – розповідь на тему «Ой у лузі при до- лині зацвіла калина», вико- ристовуючи іменники ІІ ві- дміни. Говорила мати: «Не забудься, сину, Як будуєш хату, посади калину. Бо вогненні грона — наша кров червона. Зоряна калина — і краса, і врода...» Калина — це символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена, в білому вбранні. А восени ніби горить фонами червоних плодів. Ка- линою уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікують- ся. Народ склав про цю рослину багато легенд і пісень. З журналу
  18. 18. 18 КАРТКА № 13 Мак дикий 1. Прочитати текст, визначити тип мовлення. 2. Виписати іменники, указа- ти їхнє лексичне значення. 3. Записати виписані іменни- ки в початковій формі. 4. За поданим зображенням скласти невеликий твір – опис, використовуючи випи- сані іменники. МАК - символ безконечності й незчисленності зоряного світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Макова голівка - символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Мако- вея і на Спаса, в серпні. Він настільки значимий, що тради- ційно входить до складу куті. Мак має силу і вплив, якщо не розпилюється. Окрема макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого не варта, а жменя маку - і куті смаку додає, і пирога з неї не можна зробити. Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке, якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу. Має мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла - і проти відьми, і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай... З журналу
  19. 19. 19 КАРТКА № 14 Вишня звичайна 1. Виразно прочитати текст, ука- зати головну думку. 2. Виписати іменники, указати їх- ні відмінкові форми й закінчення. 3. Записати ці іменники в клич- ному відмінку. 4. 4. Скласти діалог на тему «Подо- рож до села», використовуючи іменники в кличному відмінку. Це запам’яталося мені як найкращий спомин дитинства. Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара – стара, вже половина гілок зовсім засохла, а на половині ще родили – ой які ж смачні ягоди! Запам’яталося: весною зацвіла тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає ж вона… Та мати сказала: - Батьку! Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій дідусь. Хай вродять вишні на оцій гілці… Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки та й поса- дила в землю. Виросли з тих кісточок молоденькі вишні. Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять. – Ось, бачиш, синочку, вишня не вмерла, а продовжила свій рід, - сказала мати, - так і народ ніколи не вмирає. Поки живе народ, доти живе й Батьківщина. З журналу
  20. 20. 20 КАРТКА № 15 Терен колючий 1. Виразно прочитати текст, указати тему. 2. Виписати іменники, указати серед них географіч- ні назви. 3. У кожному виписаному іменнику указати закінчення, рід і число. 4. За поданим зображен- ням скласти художній опис терну, використовуючи ви- писані іменники. На середній течії річки Сереті з сивої давнини прожива- ли люди. Приваблювали їх сюди риба, водяна птиця, вся- ка звірина навколишніх лісів. Великі розливи Серету з не- прохідними болотами охороняли першу оселю на лівому березі від злих напасників. Мешканці кількох халупок з правого берега Серету казали:— То з піль люди, то — ці- льці...Так відтоді й пішла перша назва оселі — Топільче. В давні часи забігали сюди татари, шаблею та вогнем знищили Топільче дощенту. Довго тут ніхто не поселяв- ся, а родючі ниви заросли терном. І стали називати обе- злюднену ту місцевість Терновим полем. Знову прийшли сюди люди і розбудували оселю на Терновому полі. З календаря
  21. 21. 21 КАРТКА № 16 Хміль звичайний 1. Виразно прочитати текст, визначити тему та головну думку. 2. Виписати іменники - вла- сні назви. 3. Обгрунтувати їхнє напи- сання. 4. Скласти зв’язне вислов- лювання про хміль, викорис- товуючи власні назви. Хміль — символ родючос- ті, молодого буяння. Він є си- мволом самого життя, дівочої вроди. Стародавні письменники чимало писали про пиво як про напій, що його вживають досить багато в Німеччині, Уго- рщині, Франції та в інших країнах Європи, але зовсім не згадували про хміль. У Західній Європі він став відомим пі- сля переселення туди слов’ян, які напевно завезли із собою цю культуру. Стародавні слов’яни спочатку використовували хміль для медових напоїв, а запозичивши пиво від сусідів. Яке вони готували без хмелю, почали першими виготовляти цей на- пій вже з хмелем і таким чином розпочали новий етап в іс- торії пивоваріння. З легенди
  22. 22. 22 КАРТКА № 17 Соняшник звичайний 1. Виразно прочитати текст, визначити тему. 2. Виписати іменники, указати серед них ті, які вживаються тільки в однині. 3. Навести приклади іменників, які мають лише множину. 4. Скласти діалог між соняшником і сонцем, використовуючи різні форми числа іменників. Соняшники — мов кулі жовтого вогню, той вогонь із пелюстками, він висить на стеблах над городиною, їхнім полум’ям просякнуто зараз повітря, вони повертають людські голови до себе й примушують думати про них. Соняшники горять на подвір’ях, за огорожами, вони повиходили до дороги, й тут ростуть на вільному місці, й, дивлячись на них, хочеш усміхнутись, ловиш себе на тому, що зласкавів і здобрів безпричинно. Соняшники піднялися над землею і своїм легким полум’ям наче й тебе окрилю- ють, підносять. З журналу
  23. 23. 23 КАРТКА № 18 Мальва звичайна 1. Виразно прочитати текст, да- ти йому назву. 2. Виписати іменники у формі однини та у формі множини. 3. Утворити словосполучення з виписаними іменниками. 4. Скласти творчий переказ, ви- користовуючи виписані іменни- ки, висловлюючи власне став- лення до сказаного. Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кан- диби. Під час одного зі спустошливих набігів турки захопи- ли село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, зарубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось удалося втекти до лісу. Вона вирішила помститись ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окру- зі. Але підступний зрадник видав її, і турки, порубавши тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво-червоні гарні квіти, які й назвали мальвами. …Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвих- рені мальви, шугають червоними язиками багаття під са- місіньку стріху, того й гляди, від їхнього полум’я загорить- ся хата... Ніхто не знає, коли й хто посадив їх на сонячно- му причілку. Мати кажуть, що ті рожі посадила колись давним-давно ще бабуся у свої дівочі літа. З легенди
  24. 24. 24 КАРТКА № 19 Рута запашна 1. Виразно прочитати текст, визначити жанрову приналеж- ність. 2. Виписати іменники, указати відміну, до якої належить кожен з них, і групу (якщо є). 3. Провідміняти іменники: ру- та, пісня, їжа. 4. Скласти розповідь з елемен- тами опису, використовуючи ви- писані іменники. «Червону руту не шукай вечорами», — співається в пісні Володимир Івасюка. Так, червону руту не шукай, а от зелену можна й пошукати, зокрема в Карпатах. Росте вона між камінням, зеленіє літом і зимою. А пахне запаморочливо! Ру- та буває виключно жовтого кольору, та є повір’я, що якщо знайти червону Руту, то можна причарувати будь- кого. Молоді листочки придатні у їжу, мають лікувальні влас- тивості. А от сік коренів – це сильна отрута. Саме відвар рути згубив горезвісного Гриця, щоб він «не ходив та й на ве- чорниці, бо на вечорницях дівки чарівниці». Під час цвітіння рослина може викликати потужну алергічну реакцію, ура- ження шкіри схожі на опіки. За цю властивістю руту наді- ляють силою огненною, захисною проте небезпечною: вона або зцілить розбите серце, або спопелить. Як приворотне зілля, руту обов’язково додавали до дівочого вінка: Собі хлопчину принадила. А дала йому принадочку – Зо шовку, з яркої рути… З календаря
  25. 25. 25 КАРТКА № 20 Лілія біла 1. Виразно прочитати текст, визначити тип мовлення. 2. Виписати іменники, пос- тавити в початкову форму, ви- значити відміну. 3. Виконати морфологічний розбір іменників: давнину, по- лон, проміння. 4. Скласти невеликий твір- опис за зображенням, викорис- товуючи іменники. Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голоси- ли матері, просили захисту діти. Лилась кров, лились сльо- зи. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон. В одному селі росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії. Одного разу на село налетіли татари. Дів- чата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів кра- сунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці се- ла, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до со- нця, вітають світла. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями просинаються з сонцем і засинають з його заходом. З легенди
  26. 26. 26 Література 1. Павленко Л.О. Біла лілея. Повісті, легенди, оповідан- ня.- К.- 1986. 2. Ковальчук О. Українське народознавство.-К.: Осві- та,1994. 3.Кондратюк А. З вишневого саду. К.: Молодь, 1981. Інтернет посилання 1. Вікіпедія uk.wikipedia.org 2. AgroUAagroua.net/plant/medicative 3. fitoapteka.org 4. Дерева символи України about-ukraine.com 5. ukrlit.org 6. Клипарт - алфавитный каталогlenagold.ru

×