Дистанційний курс – це комплекс навчально-методичних ма¬теріалів та освітніх послуг, створених у віртуальному навчально¬му середовищі для організації дистанційного навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій за моделлю дистанцій¬ного навчання.

1. СТРУКТУРА
ДИСТАНЦІЙНОГО
КУРСУ
Лекція 7

2. План:
 Структура дистанційного курсу
 Система навчально-методичних матеріалів (за формою)
 Система навчально-методичних матеріалів (за змістом)
 Принципи методичної розробки
 Обов’язкові елементами у структурі дистанційного курсу
 Вимоги до дистанційного курсу
 Бажана структура презентації
 Презентація курсу
 Організаційна структура курсу
 Структура модуля
 Структура теми курсу
 Література

3. Структура дистанційного курсу
Дистанційний курс – це комплекс навчально-
методичних матеріалів та освітніх послуг,
створених у віртуальному навчальному
середовищі для організації дистанційного
навчання на основі інформаційних і
комунікаційних технологій за моделлю
дистанційного навчання.
Основними елементами дистанційного курсу
слугують система навчально-методичних
матеріалів та система освітніх послуг, які
поділяються за формою і за змістом.

4. Система навчально-методичних
матеріалів включає за формою:
 структуровані електронні інтерактивні навчальні матеріали, що
розміщені у віртуальному навчальному середовищі, для
організації навчання через Інтернет;
 друковані матеріали (навчальний посібник, опорний конспект
або/і робочий зошит, методичні рекомендації для слухачів,
методичні рекомендації для викладачів), необхідність
розроблення яких визначається специфікою курсу;
 додаткові навчальні засоби та носії навчальної інформації
(компакт-диски, відеокасети, аудіокасети), що містять довідки
та енциклопедичні посилання, призначенням яких є
поглиблення пізнавальних можливостей дистанційного курсу і,
також, необхідність розроблення таких засобів згідно із
специфікою дистанційного курсу.

5. Система навчально-методичних
матеріалів включає за змістом:
 систему методичних розробок викладача для супроводження навчання з
посібником, конспектом, робочим зошитом (найбільш характерні бар’єри
при опрацюванні теоретичного матеріалу, коментарі і поради для зняття
бар’єру невпевненості; приклади конструювання відкритих питань і
можливих варіантів відповідей; питання до дискусій; поради типу «Як
оцінити чат?» та ін.);
 систему методичних розробок викладача для студентів з коментарями до
характерних ситуацій у всіх формах навчального процесу (робота з теорією,
як задавати собі питання, щоб зімітувати діалог з текстом; і т. ін.).
 Система освітніх послуг включає підсистеми, що спрямовані і передбачають:
 доставку студенту навчальних матеріалів;
 забезпечення необхідної адаптації на початку навчання і мотивації впродовж
усього процесу, а також інтерактивної взаємодії слухачів і викладача, яка
реалізує функції співтворчості, активних форм навчання, допомоги тощо;
 організацію самостійної роботи слухача щодо засвоєння навчального
матеріалу; самооцінювання та контроль знань, умінь і навичок студентів
перед навчанням (попередній контроль), у процесі навчання (проміжний
контроль) та у кінці навчання (заключний контроль);
 технічну підтримку дистанційного навчання.

6. Принципи методичної розробки:
 Розробка з погляду роботи (наголос на уміння);
 Практика від простих до складних варіантів умінь у варіантних ситуаціях
завдань;
 Забезпечення підтримки діяльності студента, яка варіюється за формою і
змістом згідно з досягненнями і успіхами студента;
 Інтеграція технічних і нетехнічних умінь;
 Інтеграція теорії з практикою;
 Індивідуальна практика;
 Адаптивне навчання (поступова зміна рівня складності згідно з адаптацією
змісту навчання та індивідуальним підвищенням рівня діяльності в навчанні);
 Об’єктивна і систематична оцінка умінь, знань та відносин діяльності;
 Добір навчальних методів і медіа як основи умінь і знань, що повинні бути
отримані, оцінних опитувальних характеристик і складових навчального
процесу;
 Використання варіативних навчальних методів;
 Інше.

7. Обов’язковими елементами у
структурі дистанційного курсу є:
 «Передмова» – інформаційна сторінка курсу (презентація
курсу), що відкрита для всіх бажаючих;
 «Автори курсу» – сторінка, яка відкрита для всіх бажаючих
 та характеризує викладачів як особистостей;
 «Тьютор» – відкрита сторінка для всіх бажаючих;
 «Новини курсу» – відкрита сторінка для всіх бажаючих;
 «Програма курсу» – сторінка містить основні складові курсу і
відкривається лише для слухачів курсу, допущених до
навчання;
 «Головна сторінка тижневого заняття» (типова для всіх розділів)
– відкривається лише для студентів, допущених до навчання.

8. Вимоги до дистанційного курсу
Навчальна діяльність у процесі роботи з дистанційним курсом може бути представлена у
певній системі, а саме:
 сприйняття навчальної інформації, визначення її смислу, обмірковування і розуміння;
 співставлення теоретичних матеріалів із змістом, потрібним для обґрунтування можливої
або запропонованої практичної діяльності, щодо їхньої корисності, досконалості і
достатності;
 пошук додаткових необхідних матеріалів, що мають забезпечити практичну діяльність, з
одночасною систематизацією наявних матеріалів; створення операційного апарату діяль-
ності;
 застосування створеного апарату для розв’язання практичних завдань; аналіз діяльності
щодо її рівнів виконання (за зразком, репродуктивна, частково-пошукова, дослідницька);
 визначення особливостей здійснення кожного рівня діяльності,
оцінка своєї підготовки і здатності
до певного рівня діяльності; самоконтроль, висновки;
 планування та розробка стратегії переходу на вищий рівень діяльності, самооцінка своїх
знань та вмінь; обговорення можливих послідовних переходів у групах та з тьютором;
 здатність до планування, обмірковування, обговорення та здійснення потрібних
практичних дій, аналітичне порівняння можливих ситуацій діяльності;
 використання спілкування та співпраці на всіх етапах навчальної діяльності.

9. Презентація курсу
Презентація несе усі потрібні відомості для того, щоб людина могла
зацікавитися запропонованими можливостями і визначитися щодо свого
бажання навчатися у цьому курсі. Усі положення мають викладатися у
дружній формі і бути спрямованими на формування довіри.
Презентація курсу може бути представлена в електронній, або
твердій формі засобами текстової інформації та анімації. Окремі поняття
презентації бажано компонувати не у лінійній, а у комбінованій
послідовності, згідно з існуючими внутрішніми зв’язками та залежностями.
Основні поняття як курсу, так і навчального процесу, бажано
відокремлювати кольором або шрифтом. Формат презентації мусить бути
спроектованим з урахуванням його активного сприйняття (варіативне,
кольорове, просторове і цифрове представлення окремих нарисів,
супроводження анімацією).
Мова презентації має бути стислою, виразною, без зайвих епітетів
та незнайомих термінів. Текст презентації, так само, як і основного курсу,
бажано супроводжувати відповідними до змісту цитатами, афоризмами,
стислими міркуваннями у запитальній формі і т. ін.

10. Бажана структура презентації :
 Мета і загальні відомості: призначення курсу, очікувані результати; система подання інформації; що подано нетрадиційно і з
якою метою; на підставі яких попередніх знань складено курс; форми самостійної діяльності; хто може вчитися. Цей розділ
спрямований на мотивування студента: він привертає увагу та збуджує інтерес, пов’язує зміст навчання зі створеною
структурою знань.
 Поняття про курс: визначення мети і спрямованості курсу (що передбачається створювати, формувати та активізувати у про-
цесі навчання); соціально-культурна та світоглядна спрямованість курсу; інформаційна компонента курсу, форми її
представлення; діяльнісна компонента курсу, її забезпечення; формуюча (креативна) компонента курсу, способи її
здійснення; особливості змісту курсу та його доставка; застосування інформаційно-комунікаційних технологій у курсі;
віртуальне навчальне середовище.
 Поняття про слухачів та їхню діяльність: хто може бути слухачем; що треба знати і вміти перед вивченням курсу; можливості
курсу щодо адаптації інформації до слухача – нульовий курс, його призначення, зміст, доставка; що може знайти слухач у
курсі
 – у професійному аспекті, у загальнолюдському аспекті, у соціокультурному аспекті; що необхідно проаналізувати у своїх
можливостях для прогнозування наступної діяльності.
 Поняття про роль викладача як менеджера і консультанта у навчальному процесі: напрямки спільної діяльності; напрямки і
завдання наскрізного аналізу навчального процесу; мета постійного спонтанного коригування курсу.
 Установа, яка представляє курс: дані про неї, історичний факт заснування, місце знаходження, дані про студентів, профе-
сорсько-викладацький склад, досягнення у науці, техніці та освіті, відомості про ресурси як установи в цілому, так і
підрозділу, що представляє курс (інформаційні і технічні).
 Автори курсу: прізвище, ім’я та по батькові; посада, вчений ступінь та звання; науково-педагогічний стаж, напрями наукових
інтересів, окремі інтереси (в тому числі захоплення). Подання такої інформації сприяє створенню віртуального соціального
середовища учасників навчального процесу.
 Термін представлення курсу, в тому числі, його окремі етапи: для попереднього ознайомлення; для детального вивчення і
отримання результатів певного рівня і якості; можливий термін подовження вивчення за певних обставин і причин.
 Експертиза і оцінка курсу. Хто проводив експертизу курсу, як оцінюють курс студенти, що його вивчали.

11. Організаційна структура курсу
Слід чітко уявляти собі, що дистанційний курс як система організації
навчання і процес – це рівномірно розпланована діяльність студента по тижнях.
Чому саме по тижнях? Це пов’язано з часовими циклами діяльності людини:
денним, тижневим і так далі. Денний цикл для дистанційного навчання надто
короткий, найбільш підходить тижневий, а термін вивчення курсу, який не
обмежує свободи вибору часу, не перевишує 12-14 тижнів.
При створенні курсу ми можемо використовувати підручник, посібник,
або створювати оригінальні інформаційні матеріали.
Після ознайомлення з теорією треба перевіряти дієздатність знань
кожного студента (питання, прості завдання, тести).
На етапі планування дистанційного курсу вже визначено:
 Термін проведення курсу.
 Мету вивчення курсу та цілі кожного окремого заняття.
 Всі види діяльності, через які мета курсу може бути досягнута.
 До кожної цілі заняття планується відповідна діяльність, а також дидактичні та
методичні засоби (технологія), що забезпечують цю діяльність.

12. Структура модуля

13. Структура теми курсу
У свою чергу, модуль складається з тем, кожна з яких орієнтовно матиме таку
структуру, складові якої виконують певні функції:

14. Література
 Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Рибалко О.В., Богачков Ю.М.
Технологія створення дистанційного курсу: Навчальний посібник / За
ред. В.Ю. Бикова та В.М. Кухаренка - К.: Міленіум, 2008. - 324 с.
 Гагарін О.О.,Титенко С.В. Дослідження і аналіз методів та моделей
інтелектуальних систем безперервного навчання // Наукові вісті НТУУ
"КПІ". – 2007. – № 6(56). – С. 37-48.
 Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г. Дистанційне навчання:
Умови застосування. Дистанційний курс: Навчальний посібник. 3-є вид./
За ред. В.М. Кухаренко – Харків: НТУ „ХПІ”, „Торсінг”, 2002. – 320 с.
 Федорук П.І. Технологія розробки навчального модуля в адаптивній
системі дистанційного навчання та контролю знань // Математичні
машини і системи. -2005р. - №3. - С.155-165.
 www.dls.kherson.ua/dls - СДН «Херсонський Віртуальний Університет»