метод. рекоменд. до 9 травня МОН

1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049
E-mail: ministry@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185
Від _09.04.2015_№ _1/9-188_
На № від
Органам управління освітою обласних,
районних, міських (районних у містах)
державних адміністрацій,
Інститутам післядипломної педагогічної
освіти,
навчальним закладам
Щодо заходів з відзначення у 2015
році 70-ї річниці Перемоги над
нацизмом у Європі та 70-ї річниці
завершення Другої світової війни
На виконання Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці
Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни»
Міністерство освіти і науки України рекомендує активізувати роботу, спрямовану на
формування у молодіжному середовищі шанобливого ставлення і поваги до ветеранів
війни та нинішніх захисників Вітчизни.
Зокрема, організувати й провести у навчальних закладах урочисті лінійки, уроки
мужності, інформаційні години, лекції, бесіди, тематичні уроки, вечори, науково-практичні
конференції, засідання “круглих столів”, виставки книг, історичних документів, інші
тематичні заходи присвячені 70-й річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-й річниці
завершення Другої світової війни. До проведення заходів активно залучати ветеранів війни
та учасників антитерористичної операції. Переглянути експозиції музеїв історичного
напряму (бойової слави), що діють в навчальних закладах, доповнивши їх матеріалами, що
висвітлюють подвиги воїнів, які нині боронять Україну.
Просимо заходи, що будуть проводитися в навчальних закладах, активно
висвітлювати на web-сторінках навчальних закладів та органів управління освітою.
При цьому надсилаємо методичні рекомендації, розроблені Українським інститутом
національної пам’яті.
Додаток: на 14 арк.
Заступник Міністра Павло Полянський
Євтушенко Р.І. 481 47 60

2. Український інститут національної пам’яті
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах
Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом
у Другій світовій війні
Вступ
Історична довідка
Мета проведення заходів у загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах
Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення
Орієнтовна тематика заходів
Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених Другій світовій війні
Творчість українських письменників і поетів, яка розкриває події та наслідки війни
Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни.
Корисні інтернет-посилання
Додаток. Маки пам’яті: довідка
Вступ
24 березня 2015 року Президент України Петро Порошенко видав Указ “Про заходи з
відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення
Другої світової війни” (далі – указ). Метою цього указу є:
- гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу
антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні;
- висловити повагу усім борцям проти нацизму;
- увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та
злочинів проти людяності, скоєних у роки війни;
- посилити турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього
періоду, жертв нацистських переслідувань;
- утвердити спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників
Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.
Указом в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися
щороку 8 травня.
Понад два десятки років після відновлення незалежності України дата 9 травня святкувалась
як “День Перемоги” за типово радянськими зразками. Внаслідок цього, а також за “сприяння”
російської пропаганди, у інформаційному просторі нашої держави зберігалися старі, створені

3. комуністичною пропагандою, та поширювалися народжені вже у нинішній Росії міфи про Другу
світову війну, які мають на меті:
– викривлення історичної реальності задля посилення власного ідеологічного домінування;
– применшення ролі наших співвітчизників у війні;
– провокування політичних і суспільних конфліктів в Україні на історичному підґрунті;
– спекуляції щодо співпраці українських воїнів з нацистським режимом;
– спробу реабілітації злочинів комуністичного режиму.
Якщо звернутися до досвіду відзначення дат 8 і 9 травня у деяких країнах світу, то назви
свят говорять самі за себе: у Великій Британії та країнах Співдружності – “День Перемоги в
Європі” (7 травня); у Вірменії – “День Миру”; у Норвегії – “День визволення”; у Словаччині –
“День перемоги над нацизмом”; у США – “День Пам’яті” (кінець травня); у Франції – “День
Перемоги”; у Чехії – “Національний День”.
22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в
якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення . У зв’язку з цим було визначено,
що державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх
Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину
пам’яті всіх жертв Другої світової війни.
Україна обрала європейський шлях розвитку, що передбачає і прийняття європейських
моральних і культурних цінностей, у тому числі у вшануванні пам’яті про жертв воєн і
конфліктів. Європейський підхід – це передусім вшанування пам’яті усіх жертв війни для
недопущення подібних трагедій у майбутньому.
Історична довідка
Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході
якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війни
СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941 вступили у військову
конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії,
Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю Другої світової
війни. Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою більш широкого
хронологічно і географічно глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати
радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.
Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу.
Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником
Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.
Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу
Радянського Союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в
1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина. Таким чином, можна говорити про те,
що термін “Велика Вітчизняна війна” для України (червень 1941 – травень 1945) з історичної,
хронологічної і географічної точки зору некоректний від першого дня війни – 1 вересня 1939
року, і до останнього – 2 вересня 1945 року. Друга світова війна для України не обмежувалася
лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, але й включала участь українців у
бойових діях на всіх воєнних театрах.
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені
власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часами вбивати інших
українців. Поруч із тим, слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як
про солдат Радянської армії (понад 6 млн) та вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і

4. вихідців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у
1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році).
З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році
до 250 тис. у 1941-45 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.),
Хорватії (1,5 тис.).
Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн. осіб, економічні
– 285 млн тогочасних рублів. Разом з тим, Друга світова війна відкрила для українців руйнівну
“силу” обох тоталітарних режимів. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України
(Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл). Разом з тим довгий час замовчувались численні
злочини комуністичного режиму на нашій землі. Серед яких – розстріли політичних в’язнів у
Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив
Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними
машинами тощо.
Із Україною також пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 р. генерал Кузьма
Дерев’янко від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.
Мета проведення заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, у ракурсі подій минувшини
й сьогодення:
– висвітлити для широкого учнівського загалу “ціну” війни – реальні людські та матеріальні
втрати України в результаті Другої світової війни;
– наголосити на внеску України в перемогу антигітлерівської коаліції над нацистською
Німеччиною та її союзниками;
– звернути увагу на участь українців у арміях та військових формувань інших країн;
– сприяти формуванню кожного учня/учениці як особистості, яка усвідомлює свою
належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес,
протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди – як лихо, як руйнівний процес, що
дорого коштує кожному громадянину й руйнує економіку, культури держав та долі звичайних
людей.
Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення
У виборі календарної дати проведення заходів рекомендуємо кінець першої декади травня,
що пов’язано з наступними подіями: капітуляція націонал-соціалістичної Німеччини й офіційне
святкування Дня Перемоги антигітлерівської коаліції значною частиною країн світу – 8 та 9
травня 1945 року відповідно.
Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходу, педагогам слід враховувати
вікові особливості учнів; забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи,
присвячені Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги, можуть бути проведені на рівні
навчального закладу, кількох паралельних класів та (або) на рівні класу.
Рекомендовані форми проведення:
• Урок-реквієм.
• Вистави, спектаклі тощо.
• Екскурсія.
• Урок-обговорення.

5. • Урок-презентація.
• Історична реконструкція.
• Круглий стіл, семінар (для учнів старших класів).
• Відео-урок з обговоренням.
• Зустріч двох поколінь: воїни Другої світової війни та АТО в Україні: “Одна родина у двох
війнах”.
• Краєзнавчо-пошукові експедиції для учнів-дослідників.
Можливе місце проведення:
• Шкільні приміщення (актова зала, клас тощо).
• Краєзнавчі, історичні музеї, музеї зброї та техніки.
• Меморіальні комплекси.
• Могили невідомих воїнів.
• Місця проведення визначних боїв.
• Місця проведення краєзнавчо-пошукових експедиції.
Прийоми роботи з визначеними формами проведення заходу:
• Розповідь вчителя (має бути інформаційна, емоційна, ціннісно-патріотична насиченість
матеріалу).
• Залучення фото-, аудіо-, відеоматеріалів, використання мап, відповідних і доречних
художніх творів, листів учасників бойових дій з метою створення емоційного фону, більш
яскравого та чіткого засвоєння матеріалу, особистісного сприйняття й “проживання” болі війни.
• Залучення до заходів воїнів Другої світової війни, учасників АТО.
• Організація конкурсу малюнків і творчих робіт “Життя заради України: нам є чим
пишатися (1939–1945)”.
• Підготовка й організація історичної реконструкції (відтворення певної події війни у
реальному часі, яка передбачає кілька етапів, зокрема: вибір власне події, території
проведення, безпосередніх учасників, костюмів, декорацій тощо).
• Підготовка учнями презентацій в електронному форматі з цієї проблематики.
• Підготовка й організація краєзнавчо-пошукової експедиції (пошуки могил невідомих
воїнів, історично-пошукова робота зі збору усної історії у свідків війни).
Орієнтовна тематика заходів
Підкреслюючи, що заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення, у 2015 році в
загальноосвітніх навчальних закладах проходитимуть під гаслом “1939–1945. Пам’ятаємо!
Перемагаємо!”, рекомендуємо під час підготовки матеріалу та вибору форми заходу приділити
особливу увагу таким питанням: визначення людських (серед мирного й військового населення) і

6. матеріальних втрат України в роки Другої світової війни; внесок українців у перемогу
антигітлерівської коаліції над нацизмом, при чому говорити як про вояків Радянської армії, так і
УПА, етнічних українців в складі інших армій (американської, британської, канадської, польської,
французької тощо); поновлення державотворчих процесів і самоідентифікації українців під час
Другої світової війни. У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику для заходів:
• “Прагнення до свободи вчора, патріотизм і нездоланність сьогодні – гідна Україна завтра”,
• “Нездоланність українців – гідність держави”.
• “Історії героїв війни: “Ми боролись за українську землю”.
• “Мужність і відвага крізь покоління”.
• “Порозуміння заради майбутнього України”.
• “Українці у Другій світовій війні. Життя і долі” (перелік рекомендованих постатей див. у
Додатку).
• “Український патріотизм проти тоталітарних систем”.
• “Кривава ціна миру в Європі 45-го та сьогодні”.
• “Нам заповідана мужність”.
Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених Другій світовій війні
Під час підготовки до заходу можуть використовуватися як художні, так і документальні
відеоматеріали. Залучення історичного кіно (повнометражний показ або демонстрація фрагментів
шляхом монтування) надасть емоційну наповненість і наочність заходу. Пропонуємо добірку
таких відеоматеріалів.
Назва картини Рік
випуску
Країна Режисер, автор
Художні фільми, які відображають події Другої світової війни
“Батальоны просят огня” 1985 СРСР Володимир Чеботарьов,
Олександр Боголюбов
“Бункер” 2004 Німеччина, Італія,
Австрія
Олівер Хіршбігель
“В бой идут одни “старики” 1973 СРСР Леонід Биков
“Велика втеча” 1963 США Джон Стьорджес
“Великий диктатор” 1940 США Чарльз Чаплін
“Вишневі ночі” 1994 Україна Аркадій Мікульський
“Владика Андрій” 2008 Україна Олесь Янчук
“Врятувати рядового
Райана”*
1998 США Стівен Спілберг
“Далекий постріл” 2005 Україна Валерій Шалига
“До побачення, діти” 1987 Франція, Німеччина Луї Маль
“Катинь”* 2007 Польща Анджей Вайда
“Книжкова злодійка” 2014 США, Німеччина Брайан Персівал
“Листи з Іводзіми” 2006 США Клінт Іствуд
“Міст надто далеко” 1977 США,
Великобританія
Річард Аттенборо
“Міст через річку Квай”* 1957 США Девід Лінн

7. “Молоді леви” 1958 США Едвард Дмитрик
“На войне как на войне” 1968 СРСР Віктор Тригобович
“Незламна” 2015 Україна, РФ Сергій Мокрицький
“Незламний” 2015 США Анджеліна Джолі
“Нескорений” 2000 Україна Олесь Янчук
“Операція “Валькірія” 2008 США, Німеччина Браян Сінгер
“Паттон” 1970 США Франклін Джей Шеффнера
“Піаніст”* 2002 Франція Роман Поланскі
“Перл Харбор” 2001 США Майкл Бей
“Послання”* 2009 Китай Чень Ко-фу
“Прапори наших батьків” 2006 США Клінт Іствуд
“Святі і солдати. Бортове
кредо”
2003 США Райан Літтл
“Список Шиндлера”* 1993 США Стівен Спілберг
“Сталінград”* 1992 Німеччина Йозеф Вільсмайєр
“ТойХтоПройшовКрізьВо
гонь”
2012 Україна,
ПЦ “Інсайтмедіа”
Михайло Іллєнко
“Хлопчик у смугастій
піжамі”*
2008 Великобританія,
США
Марк Хєрман
“Чорна книга” 2006 Нідерланди Пол Верховен
“Четыре танкиста и собака” 1966 Польща Андзей Чекальський
Документальні фільми про події Другої світової війни
“1377 спалених заживо” 2009 Україна,
т/к “ІНТЕР”
Іван Кравчишин
“1941. Заборонена правда” 2013 Україна,
студія “Телекон”
Ігор Кобрин
“Апокаліпсис: Друга світова
війна”
2009 Франція,
ECPAD
Ізабель Кларк
“Битва за Киев” 2013 Україна,
т/к “ІНТЕР”
Олексій Лябах
“В августе 43-го” 2013 Україна,
Robinzon.TV
Ігор Піддубний
“Визволення” 2014 Україна,
“07 Продакшн”
Олексій Лябах
“Війна. Український рахунок” 2002 Україна,
т/к “Студія 1+1”
Сергій Буковський
“Війна без переможців” 2002 Україна,
т/к “ІНТЕР”
Ігор Чижов
“Війна та мир:
окупація”
2007 Україна,
ООО “Профі-ТВ”
Ярослав Геляс, Володимир
Ніколаєць
“Війна та мир:
евакуація”
2009 Україна,
“07 Продакшн”
Ярослав Геляс, Володимир
Ніколаєць
“Двобій на Дніпрі” 2013 Україна,
т/к Перший Національний
Світлана Красножон
“Друга світова війна в кольорі” 2009 Велика Британія,
WorldMediaRightsWestwing
Studios
Джонатан Мартин
“Золотий вересень. Хроніка
Галичини 1939-1941”
2010 Україна,
“Invertpictures”
Тарас Химич
“Місто, яке зрадили” 2008 Україна,
т/к “ІНТЕР”
Андрій Цаплієнко
“Між Гітлером і Сталіним: 2005 Україна, Канада, Святослав Новицький

8. Україна у Другій світовій
війні”
Українсько-канадський
дослідно-документаційний
центр
“Несчастливая “Звезда”.
Третья битва за Харьков.
Хроники
2013 Україна,
Robinzon.TV
Ігор Піддубний
“НКВД и Гестапо. Братья по
крови”*
2009 Білорусь, Польша,
т/к БелСат
Володимир Самойлов
“ОУН–УПА: війна на два
фронти”*
2006 Україна,
т/к НТН
Андрій Санченко
“Радянська історія”* 2008 Латвія Едвін Шноре
“Рівень секретності “18” 2011 Україна,
т/к “Студія 1+1”
Володимир Рибась
“Солдати Імперій. Різні
адреси війни”
2014 Україна,
т/к Перший Національний
Сніжана Потапчук
“УПА. Тактика боротьби”* 2007 Україна,
т/к Перший Національний
Сергій Братішко
“Харьков 1941-43 гг. Жизнь,
как она есть”
2014 Україна,
Robinzon.TV
Ігор Піддубний
“Хроніка Української
Повстанської Армії 1942–
1945”
2014 Україна,
ГО Українська Галицька
Асамблея
Тарас Химич
“Ціна перемоги” 2007 Україна,
т/к “ТОНІС”
Сергій Братішко, Віталій
Загоруйко
“Чернігівський рубіж. 1941-
1943”
2013 Україна,
т/к “Дитинець”
Ігор Левенок
“Чорна піхота”* 2010 Україна,
т/к “ІНТЕР”
Іван Кравчишин
____________________________
* Фільми, рекомендовані для перегляду учнями 10–11 класів
Творчість українських письменників і поетів, яка розкриває події та наслідки війни
У проведенні заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, можуть застосовуватися
фрагменти творів, щоб увести учнів в історичну обстановку, відтворити колорит епохи,
передати атмосферу війни, надати картинний або портретний опис. Використання яскраво
забарвлених розповідей про події минулого, що мають приховані суб’єктивні смисли, в
невимушеній формі підвищують емоційне сприйняття школярами матеріалу, підсилюють його
виховний вплив, сприяють формуванню особистісно-ціннісного ставлення до історичної події.
Для надання заходу “живого” акценту пропонуємо, наприклад, за період кінець 30-х –
середина 40-х рр. ХХ ст. використовувати уривки з роману І. Багряного “Людина біжить над
прірвою”, “Огненне коло”, П. Загребельного “Дума про невмирущого”, Р. Іваничука “Вогняні
стовпи”. Віра в силу українського народу була основною темою творчості О. Гончара. Не слід
забувати й про те, що самобутній яскравий письменник і кінорежисер О. Довженко у роки війни
фактично народився як прозаїк і публіцист. Його оповідання на воєнну тему (“Ніч перед боєм”,
“Стій, смерть, зупинись!”, “Відступник”, “На колючому дроті”) яскраво доносять до читача ті
буремні події.
1. Андрусяк М. Брати грому. Художньо-документальна повість / Михайло Андрусяк – Коломия :
Видавничо-поліграфічне товариство “Вік”, 2005. – 829 с.
2. Астафьев В. Прокляты и убиты / Виктор Астафьев // Собр. cоч. в 15 т. – Том 10. – Красноярск :
Офсет, 1997.

9. 3. Багряний І. Огненне коло / Іван Багряний. – Х.: Фоліо, 2009. – 443 с.
4. Багряний І. Людина біжить над прірвою: для ст. шк. віку / Іван Багряний – К. : Школа, 2009. – 320с.
5. Гончар О. Катарсис / Олесь Гончар – К.: Український Світ, 2000. – 136 с.
6. Гончар О. Людина і зброя / Олесь Гончар // Гончар О. Вибрані твори. У 4-х т. – К.: Сакцент Плюс,
2005. – Т. 3. – 320 с.
7. Гончар О. Прапороносці / Олесь Гончар // Гончар О. Вибрані твори. У 4-х т. – К.: Сакцент Плюс,
2005. – Т. 4. – 416 с.
8. Гуменна Д. Хрещатий Яр (Київ 1941 – 1943): роман-хроніка / Докія Гуменна. – К.: Видавництво
імені Олени Теліги, 2001. – 408 с.
9. Довженко О. Відступник / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К:
Наукова думка, 1986. – С. 571–575.
10. Довженко О. На колючому дроті / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. –
К: Наукова думка, 1986.
11. Довженко О. Ніч перед боєм / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті. оповідання. – К:
Наукова думка, 1986. – С. 562–570.
12. Довженко О. Стій, смерть, зупинись! / Олександр Довженко // Довженко О. Кіноповісті.
оповідання. – К: Наукова думка, 1986. – 578 c.
13. Довженко О. Україна в огні: кіноповість / Олександр Довженко. – К: Видавництво “Україна”,
2004. – 144 с.
14. Довженко О. Щоденник (1941-1956) / Олександр Довженко // Довженко О. Зачарована Десна:
кіноповість; Україна в огні: кіноповість; Щоденник (1941-1956) / О. Довженко. – К.: Веселка, 1995. –
576 с.
15. Довженко О. Щоденникові записи, 1939-1956 = Дневниковые записи, 1939-1956 / О. П.
Довженко. – Харків: Фоліо, 2013. – 879 с.
16. Загребельний П. Дума про невмирущого / Павло Загребельний. – Х.: Фоліо, 2003. – 398 с.
17. Загребельний П. Європа 45 / Павло Загребельний. – Х.: Фоліо, 2003. – 608 с.
18. Іваничук Р. Вогняні стовпи / Роман Іваничук – Харків: Фоліо, 2011. – 507 с.
19. Міщенко Д.О. Батальйон необмундированих: повість / Дмитро Міщенко – К.: Молодь, 1995. – 80 с.
20. Самчук У. На білому коні. На коні вороному / Улас Самчук. – К.: Українська прес-група, 2012. –
(Бібліотека газети “День”. Серія “Бронебійна публіцистика”).
21. Самчук У. П’ять по дванадцятій. Записки на бігу / Улас Самчук. – Буенос-Айрес: Видавництво
Миколи Денисюка, 1954. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/memuari/382-samchuk-u-p-yat-
po-dvanadtsyatiy/
22. Самчук У. Чого не гоїть огонь / Улас Самчук. – К.: МАУП, 2008. – (Бібліотека української
героїки).
Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни

10. Головна мета використання пісень – емоційне забарвлення цілісного сприйняття інформації,
створення відповідної атмосфери заходу, патріотичне виховання учнів. Нижченаведені пісні
рекомендовані до використання під час організації заходу, присвяченого відзначенню Дня пам’яті і
примирення, однак їх кількість не є обмеженою. Застосовувати музичні твори можна як у
вигляді цілісного оформлення, так і фрагментарно (під час монтування слайд-шоу, на початку
та в кінці уроку/заходу, як музичне супроводження розповіді або вистави тощо).
Повстанські пісні:
1. “Балада про повстанця” (сл. Є. Лещук)
2. “Гей, готуйте, хлопці, зброю” (автори слів і музики не відомі)
3. “Збудись, Україно!” (автори слів і музики не відомі)
4. “Ой, під гаєм”(автори слів і музики не відомі)
5. “Ой, у лузі червона калина” (автори слів і музики не відомі)
6. “Що то за прапор лопотить?”(автори слів і музики не відомі)
7. “40 повстанців” (автори слів і музики не відомі)
Пісні про мужність та героїзм українців:
8. “Буде нам з тобою що згадати” (автори невідомі)
9. “Йшли селом партизани” (народна пісня)
10. “Коли ми вмирали” (народна пісня)
11. “Лента за лентою” (сл. М. Сороколіта, муз. В. Заставний)
12. “Нас весна не там зустріла” (народна пісня)
13. “Наші партизани” – музичний проект Т. Чубая та А. Кузьменка
14. “Не кажучи нікому” (О. Положинський)
15. “У сні не воюють солдати” (А. Малишко, П. Майборода)
16. “Чорними хмарами вкрита руїна” (народна пісня)
17. “Шлях на Берлін” (сл. В. Мельник, муз. О. Бурміцький)
Пісні, які передають трагедію війни, тугу близьких за загиблими:
18. “Вічний вогонь” (сл. В. Крищенко, муз. О. Білозір)
19. “Зірвалася хуртовина” (муз. В. Витвицький)
20. “Їхав стрілець на війноньку” (народна пісня)
21. “Солдатські матері” (сл. М. Боліцька, муз. В. Дунець)
22. “Мальви” (сл. Б. Гура, муз. В. Іваюк)
23. “Над Дніпром нерівний бій” (О. Кіндрачук)

11. 24. “Степом” (сл. М. Негода, муз. А. Пашкевич)
Корисні інтернет-посилання:
1. Від Дніпра до Ельби. Чотири Українських фронти [Електронний ресурс] // Історична правда.
– 2014. – 09.05. – Режим доступу до журн: http://www.istpravda.com.ua/blogs/2011/06/22/43446/
2. В Україні правильно говорити про “Велику Вітчизняну війну”, а не про “Другу світову
війну”? [Електронний ресурс] // Лікбез. Історичний фронт. – Режим доступу:
http://likbez.org.ua/uk/in-ukraine-the-right-to-talk-about-the-great-patriotic-war-rather-than-world-war-
ii.html
3. В’ятрович В. Українська Друга світова (в кольорі) [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В.
В’ятрович. – 2009. – Режим доступу:
http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ukrayinska_druga_svitova_v_kolori.html
4. Гвоздик В.С., Князьков Ю.П., Штейнле О.Ф. “Георгіївська стрічка”, що вона означає
[Електронний ресурс] // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. –
Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/georgiivska-strichka-shcho-vona-oznachae
5. Гриневич В. Військові мобілізації в Україні 1943—1944 років: “Ви повинні змити власною
кров’ю провину перед Батьківщиною і її великим вождем товаришем Сталіним” [Електронний
ресурс] // Газета [сайт] / В. Гриневич. Режим доступу :
http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/viyskovi_mobilizatsiyi_v_ukrayini_19431944_rokiv_vi_povinni_zmiti_vl
asnoyu_krovyu_provinu_pered_batk.html – Назва з екрану
6. Гриневич В. Гітлер і Сталін у пошуках сепаратного миру: нерозгадана загадка Другої
світової війни [Електронний ресурс] // Газета [сайт] / В. Гриневич. Режим доступу :
http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/gitler_i_stalin_u_poshukah_separatnogo_miru_nerozgadana_zagadk
a_drugoyi_svitovoyi_viyni.html – Назва з екрану
7. Кобзар Я. Друга світова по-українськи. Думки вітчизняних істориків // Історична правда
[сайт] / Кобзар Я. – 2012. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/05/9/84642/
8. Лавський С. Про роль українців у Другій світовій війні / Лавський С. – 2014. – Режим
доступу: mena.org.ua/blog/pro-rol-ukrajintsiv-u-druhij-svitovij-vijny/
9. Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до відзначення Дня
Перемоги у 2014 році // [Сторінка Державного комітету телебачення та радіомовлення України] /
[Київ, 2015] – Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?
art_id=112237&cat_id=77135
10. Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 70-ї річниці вигнання
нацистських окупантів з України // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ,
2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-ukrainskogo-institutu-
natsionalnoi-pam-yati-do-70-i-richnitsi-vignannya-na
11. Методичні рекомендації щодо відзначення Європейського дня пам’яті жертв сталінізму та
нацизму і 75-річниці Пакту Молотова-Ріббентропа // [Сторінка Українського інституту національної
пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/23-serpnya-
vidznachatimetsya-evropeiskii-den-pamyati-zhertv-stalinizmu-ta-natsizmu-ta-75-ta-ric
12. Методичні рекомендації щодо відзначення 75 роковин початку Другої світової війни //
[Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу:

12. http://www.memory.gov.ua/news/1-veresnya-vidznachaetsya-75-ta-richnitsya-pochatku-drugoi-
svitovoi-viini
13. Музиченко Я. Перемога людяності: провідні історики – про українців на різних фронтах
Другої світової, високу ціну визволення від нацизму та дбайливе збереження пам’яті про воїнів //
[Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015] – Режим доступу:
http://www.memory.gov.ua/news/peremoga-lyudyanosti-providni-istoriki-pro-ukraintsiv-na-riznikh-
frontakh-drugoi-svitovoi-visok
14. Огієнко В. Як відзначають День Перемоги в Європі // [Сторінка Українського інституту
національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/yak-
vidznachayut-den-peremogi-v-evropi
15. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору // Історична
правда [сайт] / Патриляк І. – 2014. – Режим доступу:
http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/
16. Процик П. Україна. Друга світова війна. Тільки цифри // Історична правда [сайт] / Процик
П. – 2010. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2010/05/7/5017138/
17. Стельмах І. Українські історики відповіли Путіну напередодні Дня Перемоги // [Сторінка
Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу:
http://www.memory.gov.ua/news/ukrainski-istoriki-vidpovili-putinu-naperedodni-dnya-peremogi
18. У Велику Вітчизняну росіяни розгромили би Німеччину і без участі українців? // Лікбез. –
Режим доступу: http://likbez.org.ua/uk/v-velikuyu-otechestvennuyu-russkie-razgromili-byi-germaniyu-
i-bez-uchastiya-ukraintsev.html
19. Ціна перемоги: вклад українців у розгром нацизму // [Сторінка Українського інституту
національної пам’яті] / [Київ, 2015]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/news/tsina-
peremogi-vklad-ukraintsiv-u-rozgrom-natsizmu
20. Шаповал Ю. “Гітлер, Сталін та Україна: безжальні стратегії” // Історична правда [сайт] /
Шаповал Ю. – 2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/05/9/123358/
21. Штоквиш О. Війна пам’ятей. Образ Великої Перемоги як інструмент маніпуляції
історичною свідомістю // [Сторінка Українського інституту національної пам’яті] / [Київ, 2015]. –
Режим доступу: –http://www.memory.gov.ua/publication/viina-pam-yatei-obraz-velikoi-peremogi-yak-
instrument-manipulyatsii-istorichnoyu-svidomi
МАКИ ПАМ'ЯТІ: довідка
Квітка маку в українські традиції
В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття
й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили,
а також хлопця-козака, крові, смерті. В останніх з перелічених значень квітка часто згадується в
українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини,
– сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...». У відомій
пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили
Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у
неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю
попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню
літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно

13. святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці
воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…».
Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в
долині червоних маків.
Мак як символ пам'яті у світі
Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей: канадського військового лікаря
Джона МакКрея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший
під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами:
«На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом». Друга 1918 р. написала вірша
«Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні
Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 р.
Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921 р.
червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є
символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу ген. Андерса в боях за гору Монте-
Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами «Червоні
маки на Монте-Кассіно/Замість роси пили польську кров».
Мак як символ пам'яті в Україні
Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах,
приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн українського
червоного маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та
Національної телекомпанії України; автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін.
Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого –
кривавий слід від кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової
війни та гасло. Минулорічним було «Ніколи знову».
Цього року за нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом ми пропонуємо нове гасло:
“Пам'ятаємо. Перемагаємо”. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга
світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми
пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас
сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
Рекомендації щодо використання символу
Рекомендується виготовляти стилізовані червони маки з паперу, пластику або тканини та
розміщувати на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця. Натомість не
рекомендується прикрашати маками головні убори, взуття, сумки, ошийники тварин, мобільні
телефони, автівки тощо.
Використання маків великого розміру або зображень на великих площинах: біг-бордах, сіті-
лайтах, стелах, дошках, інших носіях, в якості оздоблень класів, залів чи публічного простору
залишається на розсуд організаторів за умови збереження гідної пошани до цього символу.