Тема №12 Електробезпека 2016 дистанц навчання-сайт-слайди

Тема
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
Стеліга І.І.

План:
1 Основні нормативні документи та визначення
2 Основні причини електротравматизму
3 Особливості дії електричного струму на
організм людини. Види електричних травм
4 Основні фактори, які впливають на наслідки
ураження людини електричним струмом
5 Заходи профілактики електротравматизму
6 Перша допомога при ураженні електричним
струмом
7 Класифікація приміщень за електробезпекою
ураження електричним струмом та за умовами
виробничого середовища

1 ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА
ВИЗНАЧЕННЯ
1 ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА
ВИЗНАЧЕННЯ
1 Правила улаштування електроустановок (ПУЕ)
2 Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів
3 Правила технічної експлуатації електроустановок
споживачів
4 Правила безпечної експлуатації електроустановок
5 ГОСТ 12.1.009–79 ”Электробезопасность. Основные
понятия и определения”
Основні нормативні документи

Електробезпека – це система організаційних заходів та
засобів, спрямованих на захист людей від шкідливого та
небезпечного впливу електричного струму, електричної
дуги, електромагнітного поля, статичної та атмосферної
електрики.
Промислова електрика – це електричний струм, який
виробляється промисловими установками та
індивідуальними джерелами струму для використання на
виробництві та в побуті.
Статична електрика – це заряди електрики, що
накопичуються на виробничому обладнанні, предметах
побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або
індуктивного впливу.
Основні визначення

Атмосферна електрика – це явище природи, пов’язане
із взаємодією електричних зарядів, що утворюються
внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних
повітряних потоків
Замикання на землю – випадкове електричне
з’єднання частин електроустановки, яка знаходиться під
напругою безпосередньо з землею або з конструктивними
частинами електроустановки, які неізольовані від землі.
Замикання на корпус – випадкове виникнення
електричного ланцюга між струмопровідними частинами
електрообладнання і корпусом внаслідок несправної
ізоляції.

Напруга дотику
– напруга між
двома точками
ланцюга
струму, яких
одночасно
торкається
людина.

Напруга кроку –
напруга між
двома точками
ланцюга струму,
які знаходяться
одна від одної
на відстані
кроку, на яких
одночасно
стоїть людина.
Крокова напруга завжди менша напруги дотику.

Опір розтікання – це опір, який чинить грунт струму, що
розтікається від заземлювача в землю.
Залежить від складу грунту, вологості.
Опір заземлення – це опір розтікаючому електричному
струмові, що спричиняє безпосередньо земля і система
заземлюючих провідників.
Заземлення – це навмисне електричне з’єднання із
землею металевих елементів електрообладнання, які
можуть випадково бути під напругою.
Заземлення поділяється на:
захисне; робоче; блискавковідвідне.

1) випадковий дотик до струмопровідних частин, що
знаходяться під напругою;
2 ОСНОВНІ ПРИЧИНИ
ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМУ
2) дотик до частин електроустановок, які випадково
виявились під напругою внаслідок недотримання правил
техніки безпеки, дефектів конструкцій та неправильного
монтажу електрообладнання, пошкодження ізоляції або
іншої неполадки;
3) попадання під напругу під час проведення ремонтних
робіт на відключеному електрообладнанні внаслідок
помилкового його включення;

4) виникнення крокової напруги на поверхні землі в
результаті обриву лінії електропередач і замикання їх на
землю;
5) внаслідок дії атмосферної чи статичної електрики;
6) відсутність надійних захисних засобів.

Електричний
струм,
проходячи
через тіло
людини,
спричиняє:
3 ОСОБЛИВОСТІ ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО
СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
ВИДИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ТРАВМ
3 ОСОБЛИВОСТІ ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО
СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
ВИДИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ТРАВМ
Термічну дію
Біологічну дію
Електролітичну дію
Механічну
(динамічну) дію

Термічна дія
проявляється через опіки
окремих ділянок тіла,
нагрівання до високої
температури кровоносних
судин, нервів, серця, мозку та
інших органів, котрі
знаходяться на шляху струму,
що викликає в них суттєві
функціональні розлади.

Електролітична дія
електроліз (розкладання) органічних рідин, в
тому числі крові, істотно змінює функціональний
стан клітин
Біологічна дія
проявляється через подразнення та збудження
живих тканин організму, а також через порушення
внутрішніх біологічних процесів, що
відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані з
його життєвими функціями

Механічна (динамічна) дія
виражається в розшаруванні, розриві і інших
механічних пошкодженнях різних тканин
організму, зокрема м’язової тканини, стінок
кровоносних судин, судин легеневої тканини тощо

Електротравма — це травма, яка спричинена
дією електричного струму чи електричної дуги
Види електричних травмВиди електричних травм
МІСЦЕВІ ЗАГАЛЬНІ
ЗМІШАНІ

МІСЦЕВІ ЕЛЕКТРОТРАВМИ
Електричні опіки Електричні знаки
Металізація шкіри
Електроофтальмія
Механічні ушкодження

ЗАГАЛЬНІ ЕЛЕКТРОТРАВМИ
Електричний удар - це збудження живих
клітин організму під дією електричного струму,
що проходить через них, супроводжується
мимовільним судомним скороченням м'язів.
Електричний шок - нервово-рефлекторна
реакція нервової системи організму на сильне
подразнення електричним струмом: розлад
кровообігу, дихання, підвищення кров'яного
тиску

1 ФАКТОРИ ЕЛЕКТРИЧНОГО ХАРАКТЕРУ
4 ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ
НА НАСЛІДКИ УРАЖЕННЯ ЛЮДИНИ
ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
4 ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ
НА НАСЛІДКИ УРАЖЕННЯ ЛЮДИНИ
2 ФАКТОРИ НЕЕЛЕКТРИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

ФАКТОРИ ЕЛЕКТРИЧНОГО ХАРАКТЕРУ
 сила струму
 вид та частота струму
 величина напруги
 електричний опір тіла людини

 ВИД ТА ЧАСТОТА СТРУМУ
 постійний струм змінний струм
Постійний струм близько 4-5 раз безпечніше
змінного з частотою 50 Гц.

 ЕЛЕКТРИЧНИЙ ОПІР ТІЛА ЛЮДИНИ
Електричний опір тіла людини залежить:
- від стану шкіри;
- особливостей центральної нервової системи.
Загальний опір тіла людини змінюється в широких
межах - від 1 до 100000 Ом, а іноді й більше.
Для розрахунків опір тіла людини умовно приймають
рівним 1000 Ом.

ФАКТОРИ НЕ ЕЛЕКТРИЧНОГО ХАРАКТЕРУ
 час (тривалість) дії струму
 індивідуальні особливості людини
 шлях проходження струму через організм
людини
 площа контакту тіла людини зі струмом
 умови навколишнього середовища

 ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДИНИ
До індивідуальних особливостей організму, які
впливають на тяжкість ураження електричним струмом,
при інших незмінних чинниках належать:
- вік, стать людини,
- стан здоров’я, наявність хвороб,
- чутливість організму до дії струму,
- психічні особливості та риси характеру людини
(холерики, сангвініки, меланхоліки, флегматики) та ін.

 ШЛЯХ ПРОХОДЖЕННЯ СТРУМУ ЧЕРЕЗ
ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху
струму знаходяться життєво важливі органи - серце, легені,
головний мозок.

5 ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ
1) Забезпечення недоступності дотику людини;
2) Використання захисного заземлення і занулення;
3) Використання спеціальних схем захисного
відключення;
4) Захист від переходу високої напруги у мережу
низької;
5) Використання малих напруг;
6) Профілактичне випробування ізоляції;

7) Використання подвійної ізоляції (робоча та
допоміжна);
8) Проведення планово-попереджувальних ремонтів
(профілактичні дослідження електричного обладнання);
9) Спеціальне навчання людей, які обслуговують
електричні установки;
10) Використання індивідуальних засобів захисту;
11) Встановлення попереджувальних плакатів і
написів.

6 ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ
6 ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖЕННІ
1 ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ДІЇ
ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ
2 НАДАННЯ ПОТЕРПІЛОМУ НЕОБХІДНОЇ
ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

ЗВІЛЬНЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ДІЇ
1) вимкнення електроустановки, до якої
доторкається потерпілий за допомогою
найближчого вимикача, рубильника.
(якщо вимкнути нема змоги використовують
другий спосіб);
2) звільнити потерпілого від струмопровідних
частин, до яких він торкається:

2.1) використовуючи палицю, дошку або будь-
який інший сухий предмет, що не проводить струм,
при цьому бажано ізолювати себе від землі (стати
на суху дошку, не струмопровідну підстилку);

2.2) перерубати проводи сокирою з сухим
дерев’яним держаком або перекусити їх
інструментом з ізольованими ручками (кусачками,
пасатижами). Перерубувати проводи необхідно
пофазно, тобто кожний провід окремо;

2.3) відтягнути його за одяг, наприклад за поли
халата чи піджака. Рекомендується це робити
однією рукою.

НАДАННЯ ПОТЕРПІЛОМУ НЕОБХІДНОЇ
Визначаємо наявності пульсу, самостійного
дихання і реакції зіниць на світло
(ознаки «життя і смерті»)
Визначіть наявність пульсу
на сонній артерії.
(Пульс є – потерпілий живий)

Застосуйте прийом
БАЧУ, ЧУЮ, ВІДЧУВАЮ.
Прислухайтесь до
дихання, відчуйте тепле
повітря, встановіть
наявність або відсутність
рухів грудної клітки
протягом 5 с.
(Рух грудної клітини є -
потерпілий живий.)

Визначіть стан зіниць (широкі, вузькі) та
наявність їх реакції на світло, піднімаючи
верхню повіку очей або направити світло в око.
(Якщо зіниці широкі і на світло не реагують то вірогідно
що у потерпілого 2 хв. тому відбулась зупинка серця та
дихання. Зіниці на світлі звужуються - потерпілий живий).

1) при свідомості;
Потерпілий може бути в одному з трьох станів:
2) непритомний, однак у нього є дихання та пульс;
3) у стані клінічної смерті (відсутнє дихання та не
прощупується пульс).

Потерпілий при свідомості
Потерпілого слід покласти на підстилку із
тканини чи одягу, створити приплив свіжого
повітря, розстібнути одяг, що стискає та
перешкоджає диханню, розтерти та зігріти тіло
і забезпечити спокій до прибуття лікаря.

Потерпілий непритомний, однак у нього є
дихання та пульс
Потерпілому слід дати понюхати ватку,
змочену нашатирним спиртом або обприскати
лице холодною водою. Якщо потерпілий
прийде до тями, йому слід дати випити 15-20
крапель настоянки валеріани та гарячого чаю.

Потерпілий у стані клінічної смерті
(відсутнє дихання та не прощупується пульс)
При відсутності ознак життя необхідно
провести:
1) штучну вентиляцію легень (штучне
дихання);
2) непрямий (закритий) масаж серця.

Послідовність проведення
штучної вентиляції легенів
Забезпечте прохідність верхніх
дихальних шляхів
1.а. Запрокиньте голову
1.б. Відкрийте рота – одночасно
огляньте порожнину роту, за
допомогою марлі (хустки) видали
круговим рухом пальців з порожнини
рота слиз, кров.

Запрокиньте голову потерпілого.
(Підніміть підборіддя, утримуючи шийний відділ
хребта)
Не виконувати при підозрі на перелом
шийного відділу хребта!

Затисніть ніс потерпілого великим і вказівним
пальцями. Використовуючи пристрій для штучної
вентиляції легенів типу «рот-пристрій-рот» або серветку,
щільно закрийте порожнину рота, зробіть пробний видих
у рот потерпілого не більше 600 мл. протягом 1 сек.,
потім зробіть другий видих. Контролюйте, чи підводяться
груди потерпілого при вдиху. Якщо після пробного
видиху екскурсія грудної клітки відсутня, необхідно
дозапрокинути голову потерпілого.

Правила проведення непрямого
(закритого) масажу серця
Визначіть місце
розташування
мечоподібного
відростка, як показано
на малюнку.
Проводити закритий масаж серця потрібно тільки
на твердій поверхні!

Визначіть точку
компресії на два
поперечних пальці вище
мечоподібного
відростка, строго по
центру вертикальної осі.

Покладіть підставу
долоні на точку
компресії.
Або у точці перетину
міжсоскової лінії з
грудиною.

Компресії проводь строго
вертикально по лінії, що
сполучає грудину з
хребтом.
Компресії виконуйте
плавно, без різких рухів,
вагою верхньої половини
свого тіла. Глибина
продавлювання грудної
клітки повинна бути не
менше 4-5 см, частота - 100
надавлювань в 1 хвилину.

Немовлятам масаж
роблять долонними
поверхнями другого і
третього пальців на
глибину 2-3 см;
Підліткам - долонею
однієї руки;

Співвідношення
надавлювань на грудну
клітку до штучної
вентиляції легень
(ШВЛ) - 30 : 2 незалежно
від кількості осіб, які
проводять реанімацію.

Кожні 2 хвилини контролюй ефективність
реанімаційних заходів, тобто поява самостійного
дихання, пульсу на сонній артерії, звуження
зіниць, почервоніння кожних покровів.

7 КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИМІЩЕНЬ ЗА
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКОЮ УРАЖЕННЯ
ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ТА ЗА
УМОВАМИ ВИРОБНИЧОГО
СЕРЕДОВИЩА
7 КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИМІЩЕНЬ ЗА
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКОЮ УРАЖЕННЯ
ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ТА ЗА
УМОВАМИ ВИРОБНИЧОГО
СЕРЕДОВИЩА
1 Приміщення без підвищеної небезпеки
2 Приміщення із підвищеною небезпекою
3 Особливо небезпечні приміщення

1 ПРИМІЩЕННЯ БЕЗ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
Характеризуються відсутністю умов, що
створюють “підвищену небезпеку” або
“особливу небезпеку”

2 ПРИМІЩЕННЯ ІЗ ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ
Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов:
 сирість (відносна вологість повітря перевищує 75 %);
 струмопровідний пил;
 струмопровідна підлога (металева, земляна,
залізобетонна тощо);
 висока температура (вище +35оС);
 можливість одночасного дотику людини до тих
металоконструкцій будівель, що мають з’єднання із
землею, з одного боку, і до металевих корпусів
електрообладнання – з іншого.

3 ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНІ ПРИМІЩЕННЯ
Характеризуються наявністю в них однієї з наступних умов:
 особлива сирість (відносна вологість близька до
100 % − стеля, стіни, підлога і предмети в приміщенні
покриті вологою);
 хімічно активне або органічне середовище (що
руйнує ізоляцію і струмопровідні частини
електрообладнання);
 одночасно дві або більше умови підвищеної
небезпеки (п.2).

Тема №12 Електробезпека 2016 дистанц навчання-сайт-слайди

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (14)

Similar to Тема №12 Електробезпека 2016 дистанц навчання-сайт-слайди

Similar to Тема №12 Електробезпека 2016 дистанц навчання-сайт-слайди (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (12)

Тема №12 Електробезпека 2016 дистанц навчання-сайт-слайди