1. ПІВНІЧНО-АМЕРИКАНСЬКА
зона
ВІЛЬНОЇ торгівлі
(НАФТА)
Виконала: Студентка 581 гр.
Ємельянова Юлія

2. ПЛАН
1. Створення
2. Цілі НАФТА
3. Структура НАФТА
4. Економічна характеристика НАФТА
5. Роль Мексики в НАФТА
6. Роль Канади в НАФТА
7. Перспективи розвитку
НАФТА

3. Створення
 Першим кроком став «план Еббота», прийнятий у 1947 році,
метою якого було стимулювання інвестицій США у провідні
галузі канадської економіки.
 У 1959 році США і Канада уклали угоду про спільне військове
виробництво
 Наступним кроком стало укладення в 1965 році угоди про
лібералізацію торгівлі продукцією автомобілебудування
 У вересні 1988 року між США і Канадою було підписано
американо-канадська угода про вільну торгівлю (CUSFTA)
 Угода про створення Північноамериканської асоціації вільної
торгівлі (НАФТА) набрала чинності 1 січня 1994 р., зберігши і
підтвердивши Угоду про вільну торгівлю між США і Канадою
(CUSFTA) 1988 р.

4. ПІДПИСАННЯ УГОДИ ПРО УТВОРЕННЯ НАФТА
Президенти:
•Карлос Салінас де Гортарі
•(Мексика)
•Джордж Буш (США)
•Брайан Малруні (Канада)

5. В даний час НАФТА є найбільшою в світі регіональною зоною вільної
торгівлі, з населенням в 406 млн. чоловік і сукупним валовим продуктом у
розмірі 10,3 трильйона доларів.
Створення зони вільно торгівлі в північноамериканському регіоні було
обумовлено низкою факторів:
географічною близькістю країн-учасниць і елементами
взаємодоповнюваності структур національних економік;
тісними торговими зв'язками між ними і виробничою кооперацією;
мережею підконтрольних підприємств американських ТНК в Канаді та
Мексиці і Канадських ТНК в США;
посиленням позицій ЄС, Японії і нових індустріальних країн на світовому
ринку.

7. Цілі НАФТА:
На сьогоднішній день цілі НАФТА
включають:
• зняття бар'єрів і стимулювання руху товарів і послуг
між країнами-учасницями угоди;
• створення і підтримка умов для справедливої ​
конкуренції в зоні вільної торгівлі;
• залучення інвестицій в країни-члени угоди;
• забезпечення належної та ефективної захисту та
охорони прав інтелектуальної власності в Зоні;
• створення дієвих механізмів впровадження і
використання Угоди, спільного вирішення суперечок і
управління;
• встановлення бази для майбутньої тристоронньої,
регіональної та міжнародної кооперації в цілях
розширення і поліпшення Угоди.

8. Структура
Комісія з вільної торгівлі
Секретаріат

9.  Центральним інститутом НАФТА є Комісія з вільної торгівлі, до якої входять
представники на рівні міністрів торгівлі від трьох країн-учасниць. Комісія
спостерігає за здійсненням і подальшою розробкою Угоди і допомагає
вирішувати суперечки, що виникають при інтерпретації Угоди. Вона також
спостерігає за роботою більш ніж 30 комітетів і робочих груп НАФТА. Останні
зборів Комісії проходили у Вашингтоні, США в 1997 році і в Мехіко на початку
1998 року.
 Міністри погодилися про те, що Комісія в її роботі буде сприяти
Координуючий секретаріат НАФТА (NCS)
 Відповідно до Угоди, з метою сприяння торгівлі та інвестиціям. забезпечення
ефективного втілення в життя норм НАФТА і їх адміністрування були
створені більше 30 робочих груп і комітетів
 В даний час велика частина торгівлі, здійснюваної в Північної Америці,
відбувається відповідно до чітких і міцно сталих норм НАФТА і Всесвітньої
організації торгівлі (СОТ)

10.  Адміністрування положень НАФТА, пов'язаних з
вирішенням спорів, покладено на канадську,
американську і мексиканську національні секції
секретаріату НАФТА.
 Грунтуючись на Канадсько-американському угоді про
вільну торгівлю (NAFTA), НАФТА включає в себе (в
Розділі 19) унікальну систему розгляду експертами, що
представляють дві країни, національних рішень з питань
антидемпінгу і компенсаційного мита, заміщаючи тим
самим юридичний розгляд і кожній з трьох країн .
 На національні секції НАФТА покладено відповідальність
і за вирішення спорів за іншими угодами про вільну
торгівлю, укладеними цими країнами не в рамках НАФТА

11. Економічна характеристика НАФТА
 Про масштаби економічного взаємозв'язку США,
Канади і Мексики на основі взаємної торгівлі і
руху капіталу можна судити за наступними
даними. В США реалізовується близько 75-80%
канадського експорту (20% ВВП Канади). Частка
США в іноземних прямих інвестиціях в Канаді -
понад 75% і Канади в США - 9%. У США прямує
близько 70% мексиканського експорту, а звідти
поступає 65% мексиканського імпорту. Частка
США в загальному притоці прямих іноземних
інвестицій до Мексики перевищує 60%. ВВП
США в 14,5 раз перевершує ВВП Канади і в 19
разів - Мексики.
 НАФТА володіє потужним (особливо завдяки
США) економічним потенціалом, наприклад,
щорічний обсяг виробництва товарів і послуг
США, Канади і Мексики дорівнює 5 трильйонам
доларів, а їх частка в світовій торгівлі складає
майже 20%.
 Структура північноамериканського
інтеграційного комплексу має свої особливості
порівняно з європейською моделлю інтеграції.

12.  Головна відмінність - асиметричність економічної залежності
США, Канади і Мексики. Взаємодія господарських структур
Мексики і Канади далеко поступається за глибиною і
масштабами канадо-американської та мексикано-
американської інтегрованості.
 Різниця в розмірах ВВП на душу населення між Мексикою і
США досягає 6,6 рази, а з Канадою - 4,1 рази. Такий істотний
розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів утрудняє
створення єдиного господарського комплексу.
 Також варто відзначити, що всередині НАФТА, на відміну від
ЄС і АТЕС, є тільки один центр економічної сили - США
 Ця моноцентричність полегшує управління (країна-лідер легко
може нав'язати свої рішення більш слабим партнерам), але
одночасно створює середовище потенційних конфліктів.

13.  Однак, Сполучені Штати в результаті
укладання цієї угоди отримали значні
вигоди:
 в переважній більшості галузей були
поступово зведені до мінімуму бар'єри проти
іноземних виробників з країн-партнерів по
НАФТА, що дозволяло закупляти у них
багато товарів дешевше, ніж в самих США;
 перед американськими компаніями
відкрилися набагато більш широкі
можливості доступу на ринки країн-сусідів,
що розширювало ринок збуту.
У той же час різні екологічні і профспілкові групи в США, як і багато
членів американського Конгресу, побоюються переміщення
американської ділової активності до Мексики з її низькими трудовими і
екологічними стандартами. Крім того, американці бояться посиленого
з 1990-х потоку іммігрантів з Мексики, який в 2000-і вже досяг 300 тис.
чоловік в рік. Подібна «латиноамериканізація» США здається багатьом
американцям загрозою їх цивілізації, заснованої на цінностях
протестантської європейської культури.

14. Роль Мексики в НАФТА
• Для Мексики членство в НАФТА означає
гарантований доступ на американський
ринок, поглинаючий близько 80% всього
мексиканського експорту, збільшення
притоку іноземних інвестицій.
• Через регіональне об'єднання з США Мексика
стала поступово інтегруватися в глобальну
економіку.
• Багато іноземних компаній стали переносити
свою діяльність на територію Мексики з
метою проникнення на американський і
канадський ринки.
• Критики мексиканського членства в НАФТА
указують на те, що вигодами від нього
користується майже виключно еліта, але не
трудящі.

15.  Привабливість Мексики для іноземних підприємців пов'язана
багато в чому з низьким рівнем життя (низькою оплатою праці) і
низькими екологічними стандартами. Тому США не проявляють
сильної зацікавленості в поліпшенні життєвого рівня мексиканців.
 Участь в НАФТА повернула Мексику до такої програми торгової
лібералізації і реструктуризації економіки, яка в майбутньому
робить відхід від неї скрутним, а повернення до економічної
самостійності - практично неможливим.

16. Роль
Канади
в НАФТА
Канада - це об'єктивно сильніший член НАФТА, ніж
Мексика, але більш слабкий, ніж США. Тому Канада схильна
блокуватися з Мексикою при відстоюванні своїх інтересів,
для надання тиску на Вашингтон.

17.  Канада активно виступає за розширення зони вільної торгівлі,
вважаючи першочерговими кандидатами на вступ до блоку перш за все
Чилі, а також Колумбію і Аргентину. Демонструючи свою самостійність і
рішучість, канадці заявили, що не стануть чекати американців, і в 1996
уклали двосторонню угоду з Чилі про вільну торгівлю за зразком
НАФТА, а також два додаткових - про регулювання трудових відносин і
про охорону навколишнього середовища
 Канада уклала з багатьма країнами Латинської Америки різні
двосторонні угоди з окремих питань економічного співробітництва,
настирливо пропагує ідею про інтеграцію НАФТА з МЕРКОСУР.
 Канада найактивнішим чином включилася в здійснення плану
створення ФТАА.
 Таким чином, Канада протягом всього одного десятиріччя
перетворилася з досить пасивного спостерігача в повноправного і
активного учасника багатобічних процесів і заходів країн регіону.
 Участь у КУФТА і НАФТА дало сильний імпульс канадській економіці:
тільки за 1989-2000 обсяг канадського експорту більш ніж подвоївся.

18. Перспективи розвитку НАФТА
посилилення конкурентної борьтьби між трьома
світовими лідерами – Північною Америкою,
Західною Європою і Японією
скорочення робочих місць. Насамперед через
притік дешевої робочої сили з Мексики на
північноамериканський ринок.
через високу залежність від американського
ринку виросла вразливість економік Канади і
Мексики

19. Недивлячись на критику, переважають
позитивні оцінки перспектив розвитку НАФТА.
Його розглядають як основу для більш широкої
інтеграції країн всієї західної півкулі. Умови
НАФТА представляють можливість вступу в цю
організацію нових держав, не встановлючи при
цьому яких-небудь географічних обмежень.

20. Дякую за увагу!