4. Творче завдання
Порівняйте різні визначення
конспекту як лінгвістичного терміна.
Складіть своє визначення.
•Конспект — послідовне викладення
змісту тексту.
•Конспект — найбільш розгорнута
форма запису в процесі самостійної
роботи над книгою.
•Конспект — стислий переказ головних
думок автора.
5. Конспект — стислий виклад основних
ідей, положень та висновків з наведенням
фактів, доказів. Мета: детально вивчити
зміст тексту.
6. Правила скорочення слів
Скорочувати можна лише ті слова, які однозначно
встановлюються за конспектом. Це насамперед часто вживані
слова або терміни, що повторюються в тексті.
Терміни рекомендується позначати в конспекті першою
великою літерою слів, що входять до їх складу, наприклад:
речення — Р, складне речення — СР, складне синтаксичне ціле —
ССЦ.
У кінці скороченого слова не повинно бути букв на
позначення голосних та м’якого знаку.
Не скорочуються власні назви.
Навприклад: вид-во — видавництво;
ц. р.— цього року;
гл.— глава;
гр.— громадянин;
див.— дивись;
зб.— збірник;
ін.— інші;
обл.— область;
пор.— порівняй;
хв.— хвилина.
9. Основні правила:
1. Перед тим, як почати
конспектування, необхідно точно вказати
вихідні дані книги (статті).
2. Усі конспекти повинні мати поля.
Для зручності вони можуть бути з двох
сторін — зліва (відмічаються сторінки,
складається план, указуються назви
розділів) та справа (для власних думок,
висновків).
3. Під час складання конспекту
обов’язково зберігається структура книги
(статті).
10. Алгоритм складання конспекту
1. Запис вихідних даних книги.
2. Перше читання тексту.
3. Складання плану тексту.
4. Друге читання. Послідовний запис основних
думок, фактів.
Пам’ятайте!
1. У конспекті слід використовувати літерні
скорочення, умовні позначення, символи.
2. На місці пропущених при цитуванні слів
ставляться крапки.
3. На полях потрібно робити короткі підзаголовки.