Богдан Ступка – актор, з Божим даром в серці: біобібліографічний нарис. До 75-річчя від дня народження видатного українського актора театру та кіно Б.С. Ступки (1941-2012)

1. Відділ культури і туризму
Черкаської райдержадміністрації
КЗ «Районний організаційно-методичний
центр бібліотечної та краєзнавчої роботи»
Черкаської районної ради
До 75-річчя від дня народження видатного
українського актора театру та кіно Б.С. Ступки
(1941-2012)
Черкаси – 2016

2. Богдан Ступка – актор, з Божим даром в серці: біобібліографічний
нарис / КЗ «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт.-укладач Т.В. Крупченко. –
Черкаси: [б. в.], 2016. – 8 с.
Він був одним із тих окрилених великих українців, окрилених Божим
Талантом, творчим натхненням, невичерпною життєствердною енергією,
яскравим гумором і українською Душею...
Його називали символом та опірним стовпом сучасної української
культури. Видатний український актор Богдан Ступка за свою кар'єру
виконав сотню ролей в кіно та десятки в театрі. І навіть, відійшовши у
Вічність, Богдан Сильвестрович залишив нащадкам безцінне повчання –
берегти та примножувати багатющу українську культуру, нести її в
безмежний світ.
Також видання містить бібліографічні списки джерел про
геніального актора та розраховане на бібліотечних працівників, вчителів,
учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.
Автор-укладач Т.В. Крупченко
Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко
Відповідальна за випуск Л.В. Гріщенко
Підписано до друку 7.07.2016
Тираж 35
Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-
методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної
ради, 2016
2

3. Мрією мого життя було, щоб українська культура
стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися, і я
щасливий, що маю можливість сприяти цьому.
Б. С. Ступка
Богдан Сильвестрович Ступка –
видатний актор театру та кіно, володар
численних звань і премій за внесок в розвиток
мистецтва, до останніх днів свого життя був
відданий йому. Творча біографія Богдана
Ступки налічує близько ста тридцяти фільмів і
серіалів та півсотні ролей у театрі, які незмінно
користувалися величезним успіхом у глядачів. І
все це завдяки унікальній майстерності і його
приголомшливій здатності пропускати своїх
персонажів через себе як крізь сито.
Богдан Ступка з'явився на світ на
початку Другої світової війни неподалік від Львова, а саме в с. Куликові
Львівської області 27 серпня 1941 року в родині артиста хору та балерини.
Через кілька років після закінчення війни, коли хлопчикові було сім років,
сім'я переїхала до Львова, в цьому місті пройшли дитинство і юність
великого актора. Богдан ріс, оточений музикою: його батько був хористом
Львівського оперного театру, там же працював солістом дядько, а тітка
працювала концертмейстером. Спочатку Ступка не хотів пов'язувати своє
життя з мистецтвом, вирішивши вступити до політехнічного інституту. Але
удача не посміхнулася вчорашньому випускнику, він не пройшов конкурс у
ВУЗ.
Перш ніж прийти до акторства, Богдан Ступка змінив кілька
професій: він працював учнем в слюсарній майстерні при вузі, робив знімки
в студентській обсерваторії і працював конферансьє в молодіжному
джазовому ансамблі «Медікус». Виступи Ступки користувалися шаленою
популярністю у публіки, і в врешті решт молодий львів'янин зрозумів, що
пора починати серйозно розвиватися в акторському напрямку.
Богдан Ступка поступив в драматичну студію при театрі імені Марії
Заньковецької та закінчив її в 1961 році. Після він залишився в трупі театру,
де пропрацював сімнадцять років. У 1963 році артиста закликали в армію, і
він протягом трьох років поєднував службу з професійною діяльністю в
Ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу. У 1967 році в
3

4. житті Богдана Сильвестровича відбулося відразу дві радісні події: він був
прийнятий до Спілки театральних діячів України та одружився.
Дружиною актора стала Лариса Корнієнко, випускниця
хореографічного училища в Баку. У шлюбі подружжя прожило сорок п'ять
років, трохи не доживши до золотого весілля. Її Ступка називав своїм
найголовнішим досягненням у житті.
У 1978 році Ступка переїхав до
Києва, де почав грати в Київському
академічному театрі української драми.
Паралельно чоловік приступив до
ґрунтовного вивчення теоретичних основ
ремесла, і в 1984 році отримав диплом
театрознавця в Київського театрального
інституту імені Карпенка-Карого.
Ступка зіграв більше 100 ролей у театрі. Найяскравішими стали
образи Задорожного («Украдене щастя» І. Франка), Дон Жуана («Кам'яний
господар» Лесі Українки), Автора («Енеїда» за Котляревським), Майстра
(«Майстер і Маргарита» М. Булгакова), Тев'є («Тев'є-Тевель» за Шолом-
Алейхемом), Річарда, Едмунда, короля Ліра («Річард III», «Король Лір»
В.Шекспіра), Поприщина («Записки божевільного» М. Гоголя), Шевченка
(«Сни по «Кобзарю» Козьменко-Делінде за віршами Шевченка), Треплева,
Войницького («Чайка», «Дядя Ваня» А. Чехова), Його («Нісенітниці вдвох»
Ежен Іонеско), Паскуале («Привиди» Едуардо де Феліппе), Росмера
(«Росмерсгольм» Генріка Ібсена), Едіпа («Цар Едіп» Софокла) та інші.
У кіно Ступка також мав більше 100 ролей, працював із видатними
кінорежисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом,
Режис Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком,
Володимиром Бортко, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.
Його роботами захоплювалися критики і прості глядачі. Його
картини відразу після виходу називали шедеврами.
Кінодебютом Ступки став фільм Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною
ознакою» (1971) – роль Ореста Дзвонаря. У списку кіноролей Ступки багато
історичних особистостей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван
Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і
мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександра
Керенського («Червоні дзвони»), Тараса Бульби («Тарас Бульба») і навіть
Леоніда Брежнєва («Заєць над безоднею»).
4

5. Плідна театральна і кінематографічна діяльність, його численні
нагороди і всенародне визнання не залишилися непоміченими, і в 1999 році
Богдан Ступка отримав посаду міністра культури і мистецтв України. На цій
посаді Богдан Сильвестрович прослужив всього два роки, пізніше
відмовившись від нього заради ближчою йому посади художнього керівника
театру імені Івана Франка, який став йому за довгі роки служби другою
домівкою.
За той час, поки Ступка був міністром, було зроблено чимало
позитивних змін. Зокрема, він розпорядився, щоб в разі наявності вільних
місць в залі на спектакль пускали студентів і пенсіонерів безкоштовно. На
жаль, з його відходом з поста ця практика була скасована.
За роки своєї творчої діяльності Богдан Ступка був нагороджений
численними нагородами, так висловлювали визнання видатному артисту в
країнах СНД і за кордоном. Незадовго до розпаду СРСР йому присвоїли
звання Народного артиста, актор був тричі удостоєний знаменитої
«Київської пекторалі», а також в різні роки представлений до ряду орденів:
«За заслуги», Ордену Пошани, Ордену Дружби, а також до Ордену Ярослава
Мудрого (двічі).
В 2008 році він став володарем призу за кращу чоловічу роль на III-
му Римському кінофестивалі за головну роль в українсько-польському
фільмі «Серце на долоні» (режисер Кшиштоф Зануссі).
Богдан Сильвестрович був Почесним громадянином Києва, а також
перебував у кількох академіях: українській Академії мистецтв, Російській
кіноакадемії «Ніка», а також Європейській кіноакадемії. Крім того, Ступка
очолював Київський міжнародний кінофестиваль.
Син Богдана Сильвестровича Остап
Ступка пішов по стопах батька, старший онук
Дмитро також продовжив сімейну театральну
династію. Остап і Дмитро Ступка грають в
театрі імені Івана Франка, яким багато років
керував їх батько і дід.
Геніальний український актор помер
22 липня 2012 року в одній з лікарень Києва.
Причиною смерті стала серцева недостатність. Нині могила актора
знаходиться на Байковому кладовищі. За рік до смерті актору було
присвоєно звання Героя України.
Рекомендовані джерела для ознайомлення:
5

6. 1. Багрянцев Ю. Спогади про Богдана Ступку / Юрій Багрянцев //
Слово Просвіти. – 2015. – 24-30 вересня (№ 38). – С. 13.
2. Бондарчук Л. Король помер. Нехай живе король! /Л. Бондарчук //
Урядовий кур’єр. – 2013. – 23 липня (№ 130). – С. 17.
3. Дубинянская Я. Богдан Ступка: «Ставит на роль Бог» / Яна
Дубинянская // Личности. – 2016. – № 3. – С. 6-23.
4. Жулинський М. Самотність у славі: Про останні зустрічі з Богданом
Ступкою / М. Жулинський // Літературна Україна. – 2012. – 2 серпня
(№ 29). – С. 1, 6-7.
5. Когут О. Богом даний: [Богдан Ступка] / О. Когут // Культура і
життя. – 2011. – № 35. – С. 5.
6. Марущенко В. Богдан Ступка крізь об’єктив часу / Віктор
Марущенко // Український театр. – 2013. – № 4. – С. 16-17.
7. Мельниченко В. Феномен Богдана Ступки / В. Мельниченко // Слово
Просвіти. – 2012. – № 34. – С. 11.
8. Миличенко И. «Мы словно родного дедушку потеряли»: [Богдан
Ступка] / И. Миличенко, А. Панченко // Сегодня. – 2012. – 23 июля
(№ 161). – С. 2-3.
9. Москалець О. Богом даний: [Богдан Ступка] / О. Москалець //
Українська культура. – 2012. – № 7. – С. 30-31.
10. Скалій Р. Спомини про Богдана Ступку / Раїса Скалій // Літературна
Україна. – 2012. – 1 листопада (№ 42). – С. 12.
11. Смородина Л. «Любимая фраза Богдана Ступки была…»: Интервью
с актрисой Людмилой Смородиной / вела Т. Бахарева // Факты. –
2012. – 24 июля (№ 130). – С.5.
12. Треб’єв О. «Хочеться помовчати…»: [Богдан Ступка] / О. Трєб’єв //
Пенсійний кур’єр. – 2012. – 27 липня (№ 30). – С.15.
13. Харченко А. Львов Ступки: поцелуи в нос и рок-н-ролл / А.
Харченко // Сегодня. – 2012. – 25 июля (№ 163). – С. 12.
14. Чечель Л. Україна попрощалась с Актором від Бога: [Богдан Ступка]
/ Л. Чечель // Культура і життя. – 2012. – 27 липня (№ 30). – С. 4,5.
15. Яновська Л. Богдан Ступка відбув у Вічність зі сцени / Л. Яновська
// Урядовий кур’єр. – 2012. – 24 липня (№ 130). – С. 1,8.
Інтернет-ресурси:
6

7. 1. Ступка Богдан Сильвестрович [Електронний ресурс] // Сайт
Вікіпедія. − Текст. дані. – Режим доступу: https://uk.
wikipedia.org/wiki/ – (дата звернення: 04.07.2016). – Назва з екрана.
2. Богдан Ступка – символ сучасної української культури. Три роки без
маестро [Електронний ресурс] // Сайт «Еспресо». − Текст. дані. –
Режим доступу: http://espreso.tv/article/2015/07/22/symvol
_suchasnoyi_ukrayinskoyi_kultury__bogdan_stupka_try_roky_bez_maest
ro – (дата звернення: 04.07.2016). – Назва з екрана.
3. Богдан Ступка [Електронний ресурс] // Сайт «Кіно-театр.ua». −
Текст. дані. – Режим доступу: http://kino-teatr. ua/ uk/person/stupka-
bogdan-320.phtml – (дата звернення: 04.07.2016). – Назва з екрана.
4. Богдан Ступка: Творчий шлях у театрі і кіно [Електронний ресурс] //
Сайт «РБК-УКРАЇНА». − Текст. дані. – Режим доступу:
https://www.rbc. ua/ukr/analytics/bogdan-stupka-tvorcheskiy-put-v-
teatre-i-kino-22072012130000 – (дата звернення: 04.07.2016). – Назва
з екрана.
5. Брюховецька Л. Богдан Ступка: королі, гетьмани, генерали...
[Електронний ресурс] // Сайт «Кінотеатр». − Текст. дані. – Режим
доступу: http://www.ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=474 –
(дата звернення: 04.07.2016). – Назва з екрана.
6. Смерть легенди: Україна втратила Богдана Ступку [Електронний
ресурс] // Сайт «ТСН вражає». − Текст. дані. – Режим доступу:
http://tsn.ua/kultura/smert-legendi-ukrayina-vtratila-bogdana-stupku.html
– (дата звернення: 04.07.2016). – Назва з екрана.
7. 8 головних ролей Богдана Ступки [Електронний ресурс] // Сайт
«Тиждень.ua». − Текст. дані. – Режим доступу:
http://tyzhden.ua/Culture/56178 – (дата звернення: 04.07.2016). – Назва
з екрана.
8. Поліщук Т. Богдан СТУПКА: "Від театру королів — до театру
блазнів" [Електронний ресурс] // Сайт газети «День». − Текст. дані. –
Режим доступу: http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/bogdan-stupka-
vid-teatru-koroliv-do-teatru-blazniv – (дата звернення: 04.07.2016). –
Назва з екрана.
7

8. Науково-популярне видання
Автор-укладач Т.В. Крупченко
Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко
Відповідальна за випуск Л.В. Гріщенко
Підписано до друку 7.07.2016
Тираж 35
Видавець:
Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-
методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської
районної ради
18000 м. Черкаси
вул. Дахнівська,52
e-mail: bibliotekaromc@gmail.com
8