175 років з дня видання книги Т,Г.Шевченко "Кобзар".

18. Щирий жаль і співчуття до нужденної долі дітей-жебраків виявив художник у сепіях: «Байгуші»,
«Байгуші під вікном», «Т.Г.Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою». Сепія
“Тарас Шевченко і байгуші” (1853) має викривальний сатиричний характер. Уведений на другому
плані образ самого Т. Шевченка, в погляді якого біль і докір, ще більше підсилює ідею співчуття і
милосердя. Це– своєрідний протест проти несправедливості.Ці сепії – новаторські твори, які не мали
собі рівних щодо соціальної гостроти ні в тогочасному українському, ні в російському образотворчому
мистецтві.