Віртуальна виставка з фондів Тернопільської ОУНБ

2. Збірник козацьких літописів : Густинський, Самійла
Величка, Грабянки / [упоряд. та перекладачі:
В. Крекотень, В. Шевчук, Р. Іванченко]. — Київ :
Дніпро, 2006. — 967 с. : іл.
Цей збірник — унікальний корпус козацької
історіографії. До нього входять: «Густинський
літопис» — видатна пам’ятка української історичної
прози першої половини XVII ст.,
«Літопис» Самійла Величка —
наймонументальніший твір української історико-
мемуарної прози XVII—XVIII ст. і «Літопис»
Г. Грабянки — розповідь про походи та козацькі
битви XVI—XVIII ст.

3. Відейко, М. Ю. Трипільська цивілізація / М. Ю. Відейко. — Київ :
Наш час, 2008. — 160 с. : іл.
Ця книжка — розповідь про пошуки та відкриття,
результати наукових досліджень давньої цивілізації
мідного віку, яку ми називаємо трипільською.
Дві з половиною тисячі років історії трипільської
цивілізації стали відомі завдяки археологічним
дослідженням. Нині ми знаємо, що впродовж майже
двох із половиною тисяч років на землях України,
від Карпат до Дніпра, жили люди, які створили одну
з найдавніших аграрних цивілізацій Європи. Сліди
трипільців на нашій землі — це понад дві тисячі
поселень, серед них — величезні протоміста
площею 200—450 га з кількатисячним населенням.

4. Величко, С. В. Літопис. Т. 1 / С. В. Величко ; пер. з книжної укр. мови,
вступ cт., комент. В. О. Шевчука ; відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ :
Дніпро, 1991. — 371 с. — (Давньоруські та давні українські літописи).
«Літопис» Самійла Величка (роки народження та смерті
невідомі) — наймонументальніший твір української історико-
мемуарної прози XVII—XVIII ст., який разом із «Літописом»
Григорія Грабянки й «Історією русів» творить комплекс
козацької історіографії. Це історичне першоджерело, перший
том якого охоплює події 1648—1659 рр.
Переклад українською мовою здійснено вперше. Книжка
містить довідковий матеріал, ілюстрації.
Видання універсальне. Воно придатне для наукової роботи та
любителів рідної історії й культури.

5. Друг, О. Вулицями старого Києва / О. Друг. — Львів : Світ, 2013. —
512 с. : іл. — (Історичні місця України).
Сюжет книжки — розповідь про центральні історичні
райони Києва, особливості формування архітектурного
середовища міста, його вулиці, будинки, храми, зокрема
давні архітектурні ансамблі — Софію Київську та
Києво-Печерську лавру — об’єкти світової спадщини.
У виданні широко використовуються матеріали
державних архівів, музеїв та бібліотек, наводяться
маловідомі, але не менш цікаві факти, узяті з архівів
старовинних київських родин, нащадки яких і сьогодні
живуть у місті. Книжка містить багато ілюстрацій. Давні
й сучасні світлини, акварелі, літографії, гравюри,
живописні твори (понад 1000 ілюстрацій) допомагають
сформувати цілісний образ столиці України, прадавнього
міста з півторатисячолітньою історією.

6. Вавричин, М. Україна на стародавніх картах : Кінець XV — перша половина
XVII ст. / М. Вавричин, Я. Дашкевич, У. Кришталович. — Київ : Картографія, 2004.
— 208 с. : іл.
Альбом «Україна на стародавніх картах»
містить репродукції західноєвропейських
середньовічних карт із зображенням території
України, що зберігаються у фондах Львівської
наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН
України та Наукової бібліотеки Львівського
університету ім. Івана Франка. У книжці
розміщено в хронологічному порядку 83 карти із
зображенням українських земель, які були
видані від кінця XV до середини XVII ст.
Факсиміле стародавніх карт доповнені
ґрунтовними описами українською та
англійською мовами.

7. Паталєєв, О. В. Старий Київ : Зі спогадів Старого Грішника / О. В. Паталєєв ;
упоряд., вступ. ст., прим. та добір іл. О. М. Друг. — Київ : Либідь, 2008. — 432 с. : іл.
Яскраві й самобутні нотатки купця
першої гільдії Олександра Паталєєва
розкривають перед сучасною
людиною неповторну атмосферу
Києва другої половини XIX ст. з його
неординарними особистостями,
своєрідним побутом і звичаями.

8. Литвин, В. М. Ілюстрована історія України / В. М. Литвин,
В. А. Смолій, М. І. Шпаковатий. — Київ : Альтернативи, 2001. — 352 с.
У виданні йдеться про основні етапи
формування української державності, боротьбу
українського народу за свої права, утвердження
власної культури та національної ідентичності,
закономірності й труднощі державотворення
наприкінці XX ст.

9. Велесова книга : Волховник / [літ. пер.,
уклад. і коментарі Г. С. Лозко]. —
Вид. 4-те. — Вінниця : Континент-прим,
[2007?]. — 516 с. : іл.

10. Історія русів / укр. пер. І. Драча ; [передм. В. Шевчука ; прим.
Я. Дзири, І. Дзири ; іл. О. Штанка]. — Київ : Веселка, 2001. — 365 с. : іл.
«Історія русів» — це твір історичний, політичний
і разом із тим — белетристичний; суворо
реалістичний — і романтичний; це — ніби дзвін на
сполох, заклик українцям до єднання, визволення,
відродження Української держави.
У виданні використано переклад Івана Драча
1991 року; значно розширено передмову Валерія
Шевчука, уперше вміщено ґрунтовні примітки
істориків Ярослава та Івана Дзирів, алфавітні
покажчики імен і географічних назв.

11. Галицько-Волинський літопис : Дослідження. Текст. Коментар / за ред.
М. Ф. Котляра. — Київ : Наук. думка, 2002. — 400 с.
Це перше в науці коментоване, споряджене
дослідницькими статтями видання Галицько-Волинського
літопису XIII ст. — надзвичайно важливого та загалом
єдиного джерела з політичної, соціальної, економічної й
культурної історії Південно-Західної Русі, насамперед її
західних земель (Галицької та Волинської), зв’язків з
іншими давньоруськими землями й зарубіжними країнами.
Видання здійснено за найсправнішим Хлєбниковським
списком (усі попередні видання Галицько-Волинського
літопису виконано за Іпатіївським списком). До нього
додано докладний науковий коментар, що спирається на
максимально широке коло джерел, а також іменний і
географічний покажчики.

12. Галичанець, М. Українська нація : Походження і життя української
нації з найдавніших часів до XI століття / М. Галичанець. —
Тернопіль : Мандрівець, 2005. — 368 с.
У книжці подано інформацію про походження та
життя української нації від її утворення 40 тисяч років
тому й до XI століття н. е.
Автор висвітлює той період розвитку українського
народу, що його забороняли описувати московські
колонізатори. Пишучи за нас нашу історію, вони
«відрубали» історичні корені нації, чим знівечили
тяглість її походження, розвитку та життя. А «історію»
її почали з XI ст. н. е. — від князювання Олега II
Українського.
У виданні містяться унікальні матеріали, що їх досі в
історії нації публікували або друкували мало та
розрізнено.

13. Хай щастить тобі, націє, бути вільною та
багатою, тішитися заможним життям у
незалежній державі і освіченими,
талановитими, глибоко національними
громадянами.