Санкції проти РФ: що насправді може зламати режим Путіна

3. ЗМІСТ
03
05
13
33
Анотація
Розділ I. Політична стійкість РФ
Низький рівень протестного потенціалу
Особиста довіра до В. Путіна
Консолідованість елітних груп
Лояльність армії та спецслужб
Розділ II. Фінансова та економічна стійкість РФ
Фінансова стійкість
Економічна стійкість
Розділ III. Зовнішньополітична стійкість РФ
14
20
05
08
08
10

4. 2

5. 3
АНОТАЦІЯ
Внутрішньополітична стійкість РФ на даний
момент виглядає високою. Протестні на-
строї у РФ низькі, значного елітного розколу
не відбулося, а лояльність силовиків поки що
не ставиться під питання. Незначне незадо-
волення наслідками війни спостерігається у
невеликої частини еліт серед “технократів” і
“старих чиновників”.
Величезний розрив між молоддю і старшим
поколінням у РФ за певних умов може стати
джерелом тріщини, яка призведе до якісних
політичних змін, адже саме це нині — слабке
місце російської політичної системи. Молодь
до 30 років та середній міський клас — най-
більш постраждалі від нинішньої ситуації
верстви населення, здатні до протесту.
Основа внутрішньої стабільності в РФ —
особистий імідж В. Путіна і абсолютна дові-
ра до нього ОСОБИСТО з боку населення, а
не уряду, парламенту чи влади в цілому. На
ньому тримається елітний консенсус, а та-
кож суспільний договір у Росії, який він сам
гарантує та уособлює.
Фінансова система РФ є досить стійкою. За
будь-яким із загальновизнаних міжнародних
критеріїв, незаморожені резерви ЦБ пере-
вищують рівень достатності. За збереження
високих цін на нафту (навіть з урахуванням
дисконту для Росії) та відсутності ембарго з
боку Китаю та Європи ми не бачимо будь-
яких серйозних загроз з точки зору платіж-
ного балансу та забезпечення потреб ва-
лютного ринку.
Поки тримаються високі ціни на нафту і Росія
її продає, ризиків для бюджетної стійкості
РФ також немає. Фактори, що можуть кри-
тично вплинути на бюджетну стійкість РФ:
а) ціни на нафту (їх падіння);
б) ембарго на купівлю нафти з боку Європи
та/або Китаю + вторинні санкції за порушен-
ня ембарго.
Економіка РФ входить у піке. Санкції мати-
муть критичні наслідки для рівня та якості
життя росіян у найближчі 10 років, що при-
скорюватиме процес еміграції і поглиблю-
ватимуте демографічну кризу. Однак ефект
санкцій матиме довгостроковий тренд, жо-
ден із них не створює загрозу режиму у пер-
спективі 1-2 років.
Найбільшого удару від санкцій зазнають аві-
асектор, автопром, машинобудування, сек-
тор електроніки, нафтогазовий сектор (його
модернізація) та металургія. Що технологіч-
ніше виробництво – то вища в ньому частка
імпортних комплектуючих, і, відповідно, тим
більше воно постраждає від санкцій.
У зовнішній політиці стійкість Росії залежить
від нейтралітету/співпраці з більшістю не-
західних держав, включаючи “важковагови-
ків” Китай, Індію, Туреччину, ОАЕ, Саудів-
ську Аравію тощо.
Ті, хто не приєднався до санкцій, здебільшо-
го не хочуть цього робити з політико-ідео-
логічних причин, не пов’язаних з Україною як
такою або ситуацією всередині України. Це
або політичний розрахунок, або залежність
від стратегічних ресурсів, або комерційні ін-
тереси, або небажання порушувати традиції
нейтралітету, або небажання підпорядкову-
ватися США проти Росії і створювати преце-
дент.
Ключові завдання РФ у цій галузі — недо-
пущення приєднання до санкцій незахідних
країн, збереження співпраці з ними, переве-
дення торгівлі у національні валюти, перео-
рієнтація на їхні ринки, налагодження поста-
вок товарів через треті країни.

6. 4
0
01

7. 5
01
ПОЛІТИЧНА СТІЙКІСТЬ РФ
На сьогоднішній день, внутрішньополітична стійкість політичної системи у РФ базується на чотирьох
стовпах:
Низький рівень протестного потенціалу.
Особиста довіра до В. Путіна, у його політичну фігуру і спадок.
Консолідованість елітних груп.
Лояльність армії та контроль над регіонами.
01
02
03
04
НИЗЬКИЙРІВЕНЬПРОТЕСТНОГОПОТЕНЦІАЛУ
Основні фактори, що впливають на рівень про-
тестного потенціалу у російському суспільстві —
це антивоєнні настрої серед громадян, кількість
жертв у результаті війни, недовіра до влади, сту-
пінь репресій проти громадян, товарний дефіцит,
падіння рівня життя. Однак усі ці фактори мають
нюанси або особливості, через які дуже важко
прорахувати, наскільки кожен із них здатний ста-
ти каталізатором політичних змін.
Антивоєнні настрої росіян поки що доволі низь-
кі. Вони ніколи не були високими, здебільшого
через особливості відносин громадянського су-
спільства і влади в Росії і в цілому, на пострадян-
ському просторі. На відміну від США та Європи,
де громадянське суспільство існує автономно від
влади, у РФ такого не сталося. Найбільш автоном-
ні громадяни у питаннях ціннісного осмислення
буденності — це в основному жителі великих міст
з вищою освітою, ліва інтелігенція або опозиційні
політичні партії та організації.
Решта росіян не мають змоги, часу та можливо-
стей займатися активізмом, а через високий рі-
вень антизахідних настроїв активізм сам по собі
(включно з пацифізмом) завжди ототожнювався з
чимось чужим, інакшим і негативним, діяльністю
іноагентів і “п’ятої колони”.
Крім того, антивоєнні настрої у РФ не народи-
лися й через те, що країна, на відміну від Євро-
пи та США, ніколи не проходила через трагедію
тотальної військової поразки на ментальному та
культурно-ідеологічному рівнях. Після 1945 року
Й. Сталін проводив політику, спрямовану на ство-
рення міфу “великої перемоги”, що ще більше під-
хопили його наступники М. Хрущов та Л. Бреж-
нєв, а після 1991 року В. Путін вибудовував те
саме, тільки стосовно підсумків “холодної війни”.
Важливо також зазначити, що фактор відсутності
війни, яка б зачіпала велику частину території РФ,
також впливає.

8. 6
Для більшості жителів Росії навіть Друга Світова
війна — це “парад перемоги” та “наступ Червоної
армії на Берлін”. Пам’ять про війну базується на
ідеологемах, а відтак Кремлю легко створювати
та керувати військовими ідеологічними міфами.
Поєднання переможно-ностальгійних міфів,
нав’язаного відчуття несправедливості, не спів-
ставленого із цими міфами, а також агресивно-ре-
ваншистських настроїв фактично породили ту
неоконсервативну за своєю природою пост-ра-
дянську російську ідеологію, яка стала основою
світосприйняття керівників РФ. В цій логіці не-
можливі були будь-які розмови про примирення,
адже сприймалися як слабкість.
Відтак, не дивно, що понад 60% росіян, згідно з
опитуванням “Левада-центру”, проведеним у кін-
ці лютого, вважають, що війна Росії в Україні була
спровокована Сполученими Штатами та країнами
НАТО . А понад 70% росіян, згідно опитування
ВЦИОМ 17 березня, підтримують “військову опе-
рацію” РФ в Україні.
Однак разом із тим, нинішня ситуація щодо про-
тестних настроїв сильно залежить від ще однієї,
відносно нової проблеми, з якою зіштовхнулися
російські еліти — це поглиблення розриву між мо-
лоддю та старшим поколінням. В одному зі сво-
їх нещодавніх досліджень листопада 2021 року,
“Левада-центр” зазначав, що серед молодих лю-
дей до 30 років дуже сильно змінилися настрої,
зросла готовність брати участь у протестах,
зріс песимізм щодо влади та їхньої спромож-
ності керувати країною. Голова “Левада-центру”
Лев Гудков сам зазначав в інтерв’ю, що російська
молодь сьогодні дуже сильно відрізняється від
старших людей, влада не знає, що з ними роби-
ти, а серед молодих поширюються страх перед
адміністрацією і поліцією, занепокоєння через
війни та масові репресії.
Кількість жертв у результаті війни поки що не
може змінити суспільну думку через вихолоще-
ність інформаційно-медійного простору у Росії і
не критичну кількість жертв. Навіть 20-30 тисяч
загиблих серед російських військовослужбовців
навряд чи стануть тією “краплею”, яка змусить
росіян масово виходити на мітинги та опиратися
політичній системі, не кажучи вже про формуван-
ня адекватних, усвідомлених політичних вимог
чи появу лідерів, які зможуть ці вимоги окреслити,
донести аудиторії і зібрати навколо себе людей.
Оскільки ціна людського життя у Росії є нижчою,
аніж ціна людського життя в Україні або в країнах
Європи. Саме це є перевагою Росії у цій війні,
якою Путін активно користується, адже знає, що
“поріг чутливості” у його країни набагато менший
у цьому конфлікті, аніж у його опонентів.
У зниженні чутливості також грає роль ідеоло-
гічний конструкт. Середньостатистичний грома-
дянин РФ сприймає війну як “картинку”, а своїх
військових як “визволителів”. Тому кількість жертв
для них лише “статистика”, яка існує на тлі “вели-
кої країни”, це не глибока особиста трагедія.
Кількість учасників антивоєнних мітингів у РФ
здебільшого припадали на Санкт-Петербург і
Москву. З 24 по 27 лютого майже 6 тисяч людей
були затримані по всій РФ за участь у несанкціо-
нованих мітингах. Поступово кількість учасників
демонстрацій скорочувалася. Якщо у перші 3 дні
після початку війни кількість затриманих переви-
щувала 3 тисячі осіб, то після пікових протестів 6
березня, коли були затримані понад 5 тисяч осіб,
ця хвиля почала швидко спадати. Вже 13 березня
на різних антивоєнних акціях затримали понад
800 осіб, а до 20 березня ситуація знову повер-
нулася до одиночних пікетів. Вже станом на сере-
дину березня 65% людей висловлювали підтрим-
ку вторгненню РФ в Україну.
Недовіра до влади в Росії завжди була присут-
ня, але на відміну від України, де критика влади
сприймається як наша національна риса або на-
віть цінність, у РФ прийнято критикувати умов-
них “бояр”, а не “царя”.
Іншими словами, публічна, відкрита критика полі-
тичного лідера неприйнятна для більшості росіян,
і не лише тому, що вони бояться, а тому, що це
частина їхнього менталітету та історичної тради-
ції. Відтак, очікувати, що в результаті війни зросте
недовіра до влади марно. Навпаки: закручування
гайок і консолідація медійних ресурсів призведе
до ще більшого об’єднання прихильників навколо
лідера, а провину за провали завжди можна “ски-
нути” на нелояльних “бояр” або “п’яту колону”.
У таких умовах зростання антивоєнних настроїв
буде придушуватися, у тому числі як вияв “слаб-
кості” або “зради державних інтересів”.
Товарний дефіцит, падіння рівня життя і доходів —
це також фактор середньо- і довгостроковий, а не
миттєвий.
ПОЛІТИЧНА СТІЙКІСТЬ РФ

9. 7
Більше того, його дуже важко спрогнозувати. Як
показують історичні приклади (Сирія, Венесуела,
Іран, КНДР, Куба, Ірак), в авторитарних системах
зубожіння населення і різке падіння доходів ви-
кликає політичну реакцію лише серед частини
заможних людей у великих містах і частини се-
реднього ділового класу. Решта громадян консо-
лідуються навколо своїх лідерів. Ними стає легше
керувати, адже вони ще більше залежать від дер-
жави, її послуг і розподілення нею багатства.
Тут також важливо згадати ідеологічну конструк-
цію про “велику країну”. З часів СРСР насаджу-
валися настрої про те, що “заради величі країни
можна й потерпіти”. Іншими словами, падіння
рівня життя на тлі “зовнішніх перемог” не буде
сприйматися значною частиною населення як
фактор роздратування. Винятки — це мегаполіси,
які частково вийшли з радянської ідеологічної
конструкції суспільних настроїв.
У випадку, коли в умовах ізоляції авторитарна
система неодмінно починає переходити у стан
тоталітарної системи (як це сталося у Північній
Кореї), економічні та фінансові наслідки санкцій
лише полегшують для влади закручування гайок,
оновлення еліт і консолідацію населення навколо
своїх лідерів. Тому навряд чи економічні та фінан-
сові наслідки санкцій зможуть змінити протестні
настрої росіян у найближчій перспективі. Скорі-
ше за все, змін варто очікувати лише за умови, що
глибина та сила санкційного тиску залишаться
без змін протягом наступних 1-4 років.
Репресії проти власного населення можуть при-
звести до падіння рівня довіри до владних ін-
ститутів та викликати протестну реакцію. Але
це станеться лише у випадку, коли це відбувати-
меться масово і зачіпатиме саме РІЗНІ верстви
російських громадян, а не лише тих, кого “тради-
ційно” затримують і репресують, наприклад різ-
них ліберальних активістів у Санкт-Петербурзі і
Москві, доля яких для більшості лояльних росіян
у провінції і в інших регіонах байдужа, як це вже
показало вбивство Бориса Нємцова або арешт
Олексія Навального.
Крім того, більшість із затриманих на антивоєн-
них мітингах 25 лютого — 6 березня російська
влада відпустила. Це демонструє намагання вла-
ди уникати масштабних репресій проти людей.
Поки Москва стримує протестувальників психо-
логічним тиском, який наразі працює.
У Кремлі усвідомлюють, що у разі надмірного
закручування гайок, коли питання переста-
не бути “українським”, а перейде межу і стане
“внутрішньоросійським”, тоді ситуація дуже сер-
йозно погіршиться для російських еліт.
Набагато більш РЕАЛЬНУ реакцію, навіть полі-
тичного характеру, можуть викликати репресії,
які зачіпатимуть інтереси самих громадян або ре-
гіональних еліт, як це сталося, наприклад, у Хаба-
ровську у 2021 році.
На сьогодні ми оцінюємо готовність росіян актив-
но протестувати як доволі низьку, за винятком ве-
ликих міст, де є активний середній клас і молодь,
які найбільше постраждають від усіх вищепере-
рахованих факторів. Тим не менше, цього буде
недостатньо, щоб завдати політичній системі кри-
тичного удару і призвести до зміни влади, допоки
особиста довіра до В. Путіна та його образ не бу-
дуть поставлені під сумнів, а у людей не з’явиться
відчуття брехні з боку їхніх керманичів.

10. 8
02
03
ОСОБИСТАДОВІРАДОВ.ПУТІНА
ЄДНІСТЬЕЛІТНИХГРУП
Особиста довіра до В. Путіна у РФ будується
навколо його образу.
Поки його імідж лишається сильним, доти й збе-
рігатиметься підтримка його дій з боку ядерного
електорату — консервативних росіян у провінції і
передмісті.
Імідж та образ В. Путіна побудовані на декіль-
кох фундаментальних наративах, які поки що не
перебувають під загрозою руйнування:
В. Путін — перший за довгий час лідер Росії,
який зумів відновити хоча б частину “величі”
країни після принизливих 1980-1990-х років;
В. Путін може бути неідеальним лідером, але
він реально покращив життя росіян після
“жахливих західних експериментів” 1990-х, і
за це він уже має увійти в історію;
В. Путін суттєво посилив зовнішньополітичні
позиції РФ за останні 10-15 років, і за це його
та Росію ненавидять на Заході;
В. Путін став архітектором військової модер-
нізації РФ, яка дозволила Росії повернути-
ся до активної міжнародної політики часів
СРСР, у тому числі через успішні інтервенції
у Сирії, Лівії, Україні, Казахстані, Нагірному
Карабаху, Венесуелі тощо, і зараз кинути ви-
клик усьому Заходу і самим США;
В. Путін — справедливий лідер, військові ін-
тервенції якого, хоча й призводять до траге-
дій та небажаних конфліктів із Заходом, все
ж мають на меті “відновити справедливість”
у світі, якої Росію позбавили після 1991 року,
ведуть до “колективного спасіння” Росії через
боротьбу з силами зла, які спершу знищили
Російську імперію, потім СРСР, і зараз нама-
гаються знищити РФ.
Імідж Путіна свідомо створювався навколо імпер-
ського міфу. І допоки Кремль демонструватиме
(саме показуватиме, а не матиме реальні резуль-
тати) перемоги в логіці “зміцнення держави”, па-
діння популярності Путіна не відбудеться. Клю-
човим є саме інформаційний фактор — важливо
не те, що сталося, а те, що “показали і сказали”.
У будь-якій політичній системі, особливо автори-
тарній, стабільність будується на консолідації і
єдності еліт навколо політичного лідера. Допо-
ки вони об’єднані навколо нього, говорити про
швидкий колапс такої системи може бути зарано.
Наприклад, політична криза у Білорусі в 2020
році не призвела до суттєвих змін саме через
збереження лояльності еліт президенту О. Лука-
шенку. Більшість елітних груп лишилися консолі-
дованими й навколо президента Сирії Б. Асада у
2011-2021 роках, що й дозволило йому втриматися
при владі.
Єдність еліт в Ірані також формує стійкість Іслам-
ської Республіки до зовнішнього тиску.
У випадку Росії основні елітні групи, які склада-
ють основу путінської політичної системи, наразі
лишаються консолідованими навколо президента
РФ. Незначні тріщини між ними проявляються,
але здебільшого у питаннях економічних та фі-
нансових наслідків санкційного тиску.
ПОЛІТИЧНА СТІЙКІСТЬ РФ

11. 9
На даний момент, основні елітні групи у РФ мож-
на розділити наступним чином, відповідно до
класифікації, яку ми дали у доповіді “Смерть Пу-
тіна” у 2019 році :
Група “силовики” (С. Шойгу, О. Бортніков,
О. Бастрикін, В. Герасимов, А. Вайно, Д. Ко-
зак, М. Патрушев, В. Золотов, В. Колокольцев
та інші);
Група “Держкорпорації” (С. Чемезов, І. Сє-
чін, С. Міллер, Д. Рогозін, Д. Медведєв та
інші);
Підгрупа “Паливно-енергетичний комп-
лекс” (І.Сєчін, О. Міллер, В. Хмарін, Б. Ко-
вальчук, О. Ліхачов, С. Кірієнко та інші);
Підгрупа “ВПК” (М. Колєсов, С. Чемезов, Д.
Мантуров, С. Сокол, А. Бокарьов, О. Криво-
ручко, М. Фрадков, Я. Новіков, О. Артюхов
та інші);
Група “Технократи” (М. Мішустін, Г. Греф, А.
Силуанов, Е. Набіулліна, О. Кудрін, І. Шува-
лов, С. Кірієнко та інші);
Група “Політика / ідеологія / зовнішня по-
літика” (С. Лавров, А. Турчак, Ю. Ушаков, Л.
Слуцький, Д. Пєсков, Б. Гризлов, В. Сурков,
В. Володін, В. Жириновський, С. Миронов, Г.
Зюганов, Патріарх Кирило та інші);
Група “Приватний бізнес” (Ю. Ковальчук, А.
Роттенберг, Р. Абрамович, Д. Мазепин, А.
Усманов, В. Потанін, О. Дерипаска, Г. Тим-
ченко);
Група “Регіональні еліти” (С. Собянін, Р. Ка-
диров, Ю. Трутнєв, Р. Мінніханов, А. Вороб-
йов, Р. Хабіров, А. Бєглов та інші).
Окремо варто згадати про чистку регіональних
керівників у 2012-2020 роках. За винятком регіо-
нів, де місцеві еліти декларували 100% лояльність
Путіну (це група 8), решту сьогодні очолюють так
звані “парашутисти” — ставленики центру, які по-
ступово відсікають місцеві політичні та фінансові
групи від ухвалення рішень. Ці представники ма-
ють підтримку однієї з 7 цільових груп, в залежно-
сті від інтересу до самого регіону та його ресур-
сів.
Зараз найбільше невдоволення ситуація в Україні
викликає у представників фінансово-економіч-
ного блоку з групи “технократів”, оскільки вони
мають займатися протидією західним санкціями в
умовах, коли російська економіка все ще залежна
від західних фінансових систем та ринків.
Крім того, незначні “тріщини” намітилися серед
олігархів з групи “Приватний бізнес”, але не всіх,
а лише тих, хто раніше працював з В. Путіном, а
сьогодні не є близькими до нього. Наприклад,
своє невдоволення війною висловлювали Роман
Абрамович, Петро Авен та Олег Дерипаска.
Нарешті, певні зрушення помітні серед політич-
них соратників “раннього” В. Путіна, людей з
групи “політиків/ідеологів”, які зараз не є близь-
кі до президента РФ. Зокрема, у відставку пішли
та поїхали з РФ Аркадій Дворкович та Анатолій
Чубайс.
Однак усі ці “невдоволені” не збираються разом і
не опираються системі, а воліють самовіддалити-
ся від проблем, і просто виїхати. Тож це не можна
назвати повноцінним розколом правлячих еліт,
тим більше, що це жодним чином не впливає на
стійкість політичної вертикалі В. Путіна.
Наостанок, варто наголосити на тому, що усі
вищеперераховані групи самі конкурують
між собою і не мають власних альтернативних
кандидатів, які могли б стати альтернативою
В. Путіну, або навколо яких могли б об’єднатися
одразу декілька груп впливу. Якщо це станеться,
тільки тоді вони будуть вважатися РЕАЛЬНОЮ
загрозою для політичної монополії В. Путіна його
найближчого оточення.
01
02
03
04
08
07
06
05

12. 10
04 ЛОЯЛЬНІСТЬАРМІЇТАСПЕЦСЛУЖБ
Лояльність армії та спецслужб є дуже важливим
фактором у Росії, особливо це стосується вищого
офіцерства. Поки силовики лишаються лояльни-
ми президенту, шансів на те, що система швидко
впаде, стає менше.
Російські військові не стали в Росії окремим інсти-
тутом або класом, як, наприклад, у деяких близь-
косхідних державах. Лояльність російської армії
тримається на жорстокій вертикалі управління,
заснованій на владі сильного, а також на безмеж-
них повноваженнях вищих офіцерів, від яких ви-
магається лише лояльність особисто президенту
РФ. Долученість вищого військового командуван-
ня до бізнес-потоків також сприяє їхній консолі-
дації навколо політичного лідера.
А от російські спецслужби, особливо ФСБ, стали
окремим класом, як силовим, так і політичним, на
якому тримається вертикаль В. Путіна.
Дуже важливим наразі є стабільність суспільно-
го договору в Росії: населення дає владі легіти-
мність, а влада дає людям відчуття стабільності і
величі. Поки ця схема взаємовідносин лишається,
особливо для залежних від держави росіян у регі-
онах, і поки центр може дотувати регіони і покри-
вати їхні базові потреби, доти буде жити політич-
на система, збудована В. Путіном, підтримувана
інформаційно-пропагандистською роботою. Це
ж впливає і на загальний стан простих військовос-
лужбовців, спецслужбістів і членів їхніх родин.
Але варто зауважити, що цей самий суспільний
договір здебільшого тримається на фігурі пре-
зидента В. Путіна, який як уособлює цей договір,
так і сам гарантує його виконання, і в цьому поки
що мало хто сумнівається.
Окремим фактором, який також впливає на по-
літичну стійкість РФ є наявність зовнішнього
ворога, на якого зараз каналізують весь негатив,
пояснюючи як причини війни, так і її затягування
і жертви.
Наратив про “нацистів” в Україні не є головним
у цьому дискурсі, це лише допоміжна лінія, яка
застосовується для де-гуманізації українців із ви-
користанням тих образів, які ближчі до російської
історичної пропаганди та культури — Другої Сві-
тової війни.
Головним лишається наратив про протистояння
між Росією і США, через яке Росія має нести всі ці
жертви та страждання. В якомусь сенсі, у сприй-
нятті росіян війна в Україні — це глобальна битва
зі США, через перемогу в якій країна прийде до
“колективного спасіння” у більш справедливому
світі.
ПОЛІТИЧНА СТІЙКІСТЬ РФ

13. 11

14. 12
02

15. 13
ФІНАНСОВА ТА ЕКОНОМІЧНА
СТІЙКІСТЬ РФ
З погляду економіки на міцність чинного режиму
в Росії впливають дві групи факторів:
Фактори фінансової стійкості: Резерви
Центробанку та Платіжний баланс, Бюджет
(залежать від експортних доходів).
Фактори економічної стійкості: ВВП, інфля-
ція, зайнятість, реальні доходи населення та
ін.
Фінансова стійкість визначається:
наявністю валюти для оплати критичного
імпорту та виконання економічними агента-
ми своїх зовнішньоекономічних зобов'язань
(тобто сальдо торговельного балансу, саль-
до платіжного балансу та резервами ЦБ).
здатністю російської економіки генерувати
достатній обсяг коштів для фінансування
бюджетних витрат, тобто доходами бюдже-
ту.
Економічну стійкість ми розглядаємо як набір
показників, що відображають стан реального
сектора економіки та формують передумови
зростання внутрішніх невдоволень і протестів.
Безумовно, ми не маємо ілюзій щодо можливості
швидкого повалення режиму.
Ресурсна диктатура є малочутливою до про-
тестів, а «диктатор страху» Путін дуже добре
володіє інструментами для їх придушення.
Проте ми приділяємо увагу аналізу впливу санк-
цій на економіку та доходи громадян, оскільки
саме тут закладається міна сповільненої дії для
режиму (не в моменті, але в більш довгостроко-
вій перспективі).
Економічно слабка, технологічно відстала країна,
де спостерігається бідність і поступова варвари-
зація населення може стати хорошим плацдар-
мом для появи Леніна 2.0 і народної революції.
01
02
а
б

16. 14
ФІНАНСОВА ТА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ РФ
РЕЗЕРВИ ЦБ ТА ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС (ПБ)
ФІНАНСОВАСТІЙКІСТЬ
а
01
Стабільність валютного ринку визначається об-
сягом валюти, що надходить у країну. Переваж-
но це експортні доходи, а в Росії – це насамперед
доходи від експорту нафти та нафтопродуктів
(близько 40% загального експорту товарів у
2021 р.), а також природного газу (10-11%).
Якщо надходження валюти в країну переви-
щують її відтік, формується позитивне сальдо
Платіжного Балансу. За рахунок профіциту ПБ
поповнюються резерви ЦБ, які і виступають по-
душкою безпеки при макроекономічній дестабі-
лізації.
Завдяки високим цінам на енергоносії Росія ос-
танніми роками мала зовнішньоторговельний
профіцит (до 200 млрд дол. на рік), позитивне
сальдо Платіжного Балансу (за винятком 2014
та 2020 р.) та змогла накопичити значний обсяг
резервів – 640 млрд дол. (станом на 18.02.2022).
Частина з них була заморожена через санкції. За
різними оцінками в розпорядженні ЦБ залиши-
лося 200-340 млрд дол.
За одними оцінками, це 200 млрд дол.: близь-
ко 130 млрд дол., що зберігаються в Росії у
вигляді монетарного золота, і 70 млрд дол.
у юанях. Відразу зазначимо, що золото – це
малоліквідний актив, продати його за валюту
за кордоном навряд чи вдасться.
За даними міністра фінансів РФ Силуанова,
близько 300 млрд дол. російських резервів
виявилися заморожені через санкції США,
ЄС та їхніх союзників. Відповідно залишило-
ся близько 340 млрд дол.
За даними учасників російського ринку, за-
морожено близько 50% резервів, причому
найліквідніша їхня частина. Близько 300-320
млрд дол. залишилися не замороженими. З
них:
близько 140 млрд дол. – монетарне золото
90 млрд дол. – у Китаї
30 млрд дол. – частка РФ у міжнародних
організаціях
35 млрд дол. – готівка у сховищі ЦБ
Згідно з цим джерелом, близько 70 млрд дол.
резервів знаходяться в інших країнах (інфор-
мація не розкрита), частина з них можуть
бути доступні РФ.
За даними ЗМІ, США чинять тиск на Китай, щоб
обмежити доступ Росії до її резервів у юанях.
Штати також виступили проти цифрового юаня.
Вважається, що Росія може використати його
після відключення від SWIFT.
У Росії також існує Фонд національного добро-
буту, так звана подушка безпеки, кошти якого
використовуються для покриття дефіциту Феде-
рального бюджету, бюджету Пенсійного фонду,
співфінансування добровільних пенсійних нако-
пичень.
Фонд поповнюється з доходів нафтогазового
сектора згідно з бюджетним правилом (додатко-
ві доходи від підвищення ціни вище закладено-
го в бюджеті порогу) та з доходу від управління
коштами Фонду (купівля боргових зобов'язань,
цінних паперів, акцій, розміщення коштів на де-
позитах).
Станом на 01.02.2022 активи Фонду становлять
175 млрд дол., з них 50% (87 млрд дол.) знахо-
дяться в іноземній валюті на рахунках ЦБ РФ і
враховуються як частина резервів ЦБ (тому ціл-
ком імовірно можуть бути заморожені), 13% - у
золоті (теж враховуються як частина резервів
ЦБ).

17. 15
Отже, повернемося до резервів ЦБ. Поки від-
штовхуватимемося від наявних оцінок коштів у
розпорядженні РФ - 200-340 млрд дол.
Навіть 200 млрд дол. – це цілком достатня
сума для фінансової стійкості РФ на найближчі
6 міс. - 1 рік.
Резерви ЦБ необхідні насамперед для того, щоб
мати можливість оплатити критично важливий
імпорт.
За критерієм МВФ обсяг резервів повинен за-
безпечити фінансування не менше трьох місяців
майбутнього імпорту товарів та послуг. Річний
обсяг імпорту товарів та послуг РФ у 2021 р.
становив 378 млрд дол. У поточному році ім-
порт істотно скоротиться, як через введені пря-
мі санкції, так і через логістичні розриви, проте,
за нашою оцінкою, він не впаде нижче 200-250
млрд дол.
Відповідно, за критеріями МВФ, достатній для
Росії рівень резервів ЦБ на 2022 рік становить
приблизно 50-60 млрд дол. Навіть рівень у
200 млрд дол. у 3-4 рази перевищує необхідний.
За критерієм Редді, мінімального рівня резервів
має бути достатньо для покриття трьох місяців
імпорту товарів та послуг та покриття всіх ви-
плат за зовнішнім державним та приватним бор-
гом протягом найближчих 12 місяців.
Виплати за зовнішнім боргом РФ (державним та
приватним) наступні 12 місяців (квітень 2022-бе-
резень 2023), за даними ЦБ, становлять близько
65 млрд дол., а вартість тримісячного імпорту –
50-60 млрд дол. Відповідно, за цим критерієм,
достатній рівень резервів для Росії становить 115-
125 млрд дол., що також суттєво нижче незамо-
рожених 200-340 млрд дол.
За критерієм currency board, міжнародних ре-
зервів має бути достатньо для конвертації гро-
шової бази у долар за обмінним курсом. Об-
сяг грошової бази в РФ станом на 01.03.2022
становить 16,3 трлн руб., офіційний курс –
95,66 руб./дол. (26.03.2022). Отже мінімальний
рівень резервів оцінюється в 170 млрд дол.
Тобто за будь-яким із загальновизнаних міжна-
родних критеріїв, незаморожені резерви ЦБ пе-
ревищують рівень достатності.
Тепер щодо попиту на валюту та його покриття
найближчі 12 місяців.
Через війну і запровадження проти РФ
масштабних санкцій із Росії почалася втеча
капіталу. За оцінками учасників ринку, попит
на валюту з боку росіян, які хочуть вивести
гроші за кордон, становить близько 100-
150 млрд дол. У спробі стабілізувати систе-
му влада запровадила обмеження на вільний
обіг валюти. Попередньо до вересня забо-
ронено знімати вклади у євро та доларах
(більше 10 тис. дол.), перераховувати кошти
на свої іноземні рахунки, вивозити валюту
за кордон (більше 10 тис. дол.). Іноземці не
можуть продавати російські акції та облі-
гації та перераховувати купони та дивіден-
ди на свої рахунки, тоді як резиденти та
нерезиденти з 43 країн (які ввели санкції
щодо Росії) не можуть переказувати кошти
на свої рахунки у банках за межами Росії.
Експортерів зобов'язали продавати 80%
валютної виручки. Обмеження у повному
або частковому обсязі можуть зберігатися
до поглинання загального шоку і стабілізації
курсу рубля. Щоб стабілізувати ситуацію
на біржах, ЦБ з великою імовірністю вико-
ристає найліквіднішу частину резервів.
Зовнішній державний борг Росії відносно
невеликий: 478 млрд дол. або 26,9% ВВП
(станом на кінець 2021 р.). Але значення має
не сам борг, а виплати за ним.
Згідно з даними ЦБ, у наступні 12 міс. вони
становитимуть 65 млрд дол. Є й інші оцін-
ки: «Найближчі 12 місяців російським бан-
кам і компаніям необхідно буде погасити
близько 100 млрд дол., які вони планували
рефінансувати. Це означає, що російській
економіці доведеться направити значні фі-
нансові ресурси на погашення зовнішнього
боргу». Таким чином, залежно від оцінки це
ще плюс 65-100 млрд дол. до вищевказаних
100-150 млрд дол. потенційного відтоку ка-
піталу із країни.
Для довідки: на початку квітня уряду РФ не-
обхідно виплатити 2 млрд євро за єврооб-
лігаціями. Безумовно, існуючих резервів до-
статньо, щоб це зробити, тому оголошення
дефолту, про яке останнім часом активно
пишуть у ЗМІ, може стати суто політичним
01
02

18. 16
рішенням, своєрідною контрсанкцією та
помстою Росії Заходу. Жодних серйозних
наслідків для Росії з погляду фінансової
стійкості у короткостроковій перспективі
дефолт не несе.
З іншого боку, очікується стиснення попи-
ту на валюту з боку російського населення,
яке різко скоротить поїздки за кордон (за
оцінками це мінус кілька десятків мільярдів
доларів).
Але ключове – це позитивний торговель-
ний баланс. За оцінкою ЦБ, позитивне саль-
до торгівлі товарами за підсумками 2021 р.
склало 186 млрд дол. У 3-му та 4-му квар-
талах це було 18 і 20 млрд дол. на місяць.
Лише за 2 місяці 2022 року – січень-лютий –
торговельний профіцит перевищив 45 млрд
дол., що у 2,5 рази вище, ніж у січні-лютому
2021 (дані ЦБ).
Поки що ембарго на купівлю російської на-
фти та нафтопродуктів запровадили лише
США, Великобританія, Канада, та Австра-
лія, сукупна частка яких у нафтовому екс-
порті Росії становить близько 6%.
До санкцій приєдналися деякі приватні ком-
панії, такі як BP і Shell, які не лише виходять
із російського бізнесу (закриття заправок в
РФ), але й припиняють купувати російську
нафту. Компанія Maersk, що спеціалізується
на морських вантажних перевезеннях, від-
мовляється возити російську нафту.
Малоймовірно, що найближчими місяцями
ембарго підтримають ключові покупці ро-
сійської нафти - Китай та Європа.
Щодня Європа платить близько 700 млн дол.
Росії за нафту та газ, які поповнюють валют-
ний резерв Росії, фінансують її бюджет та
військові операції.
03
04
ФІНАНСОВА ТА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ РФ

19. 17
Згідно з прогнозами EIA та Goldman Sachs,
середньорічна ціна на нафту марки Brent
у 2022 році зросте до 105-135 дол./барель
через санкції проти РФ, а за оцінками JP
Morgan, на кінець року може становити
185 дол./барель.
Очевидно, що за таких цін на нафту, на-
віть якщо РФ продає її з дисконтом 15-20-
30%, (дисконт марки Urals до Brent досягав
28,5 дол./барель), і очікуваному скороченні
імпорту, торгове сальдо буде у плюсі.
Скорочення фізичних обсягів поставок (IEA
оцінює можливе скорочення видобутку на-
фти в Росії у 25-30%) може бути повністю
або частково компенсовано зростанням
ціни.
Те ж саме стосується можливих обмежень
на купівлю російського газу в Європі. В ко-
роткостроковій перспективі жорсткість за-
ходів стимулюватиме зростання цін.
Метали, які експортує РФ, зараз теж на піках
(нікель – зростання більш ніж вдвічі з почат-
ку року, паладій - +27% з початку року).
Відповідно, при збереженні поточної ці-
нової кон'юнктури торговий профіцит РФ
цілком може коливатися на рівні 18-20 млрд
дол. на місяць або 220-240 млрд дол. на рік,
що цілком достатньо для покриття попиту
на валюту, стабілізації валютного ринку і
навіть формує економічні передумови зміц-
нення курсу рубля до кінця року.
Таким чином, за збереження високих цін на на-
фту (навіть з урахуванням дисконту для Росії)
та відсутності ембарго з боку Китаю та Євро-
пи ми не бачимо будь-яких серйозних загроз з
точки зору платіжного балансу та забезпечення
потреб валютного ринку. Існуючі резерви ЦБ
достатні для балансування короткострокових
шоків, спричинених панічними настроями, та фі-
нансування критичного імпорту.
Тепер подивимося на ціни на нафту:

20. 18
Здатність російської економіки генерувати до-
статній обсяг доходів на фінансування бюджет-
них витрат залежить передусім від ціни на на-
фту, і меншою мірою – ціни на природний газ
(за оцінками російських експертів, у 15-20 разів
менше, ніж нафту, з точки зору тієї ренти, яка
надходить до бюджету). Частка нафтогазових
доходів у федеральному бюджеті РФ коливаєть-
ся на рівні 36 - 46% (залежно від року), а в окремі
роки досягала 50%.
Доходи бюджету мають бути достатніми, щоб
насамперед «годувати» силовиків, гвардійців,
охоронців та наближене коло Путіна. А це від-
носно невеликі суми порівняно із загальним бю-
джетом (до 10%). Поки є гроші, щоб платити по-
ліцейським за розгін протестувальників – режим
тримається.
У другу чергу необхідно здійснювати соціальні
виплати (пенсії, різні види допомоги), платити
бюджетникам, підтримувати найбідніший елек-
торат, який ще більше зубожіє на тлі інфляції.
Від нафти та газу «живляться» і олігархи (набли-
жене коло Путіна).
Бюджет РФ 2022 спроєктований виходячи з та-
ких показників:
Прогнозована ціна на нафту – 77,7 дол./ба-
рель (прогноз Мінекономрозвитку РФ), для
фінансування видатків бюджету закладено
ціну на рівні 44,2 дол./барель.
Згідно з бюджетним правилом, при плану-
ванні Федерального бюджету закладається
гранична ціна на нафту бренду Urals (у 2022
р. - 44,2 дол./барель.). При підвищенні ціни
вище за встановлений поріг всі додаткові до-
ходи бюджету йдуть не на покриття видат-
кової частини, а до Фонду національного до-
бробуту. Це дозволяє не роздувати витрати
бюджету за високих цін на енергоресурси.
Курс - 72,1 руб./дол.
Зростання економіки 3%
Фактичні показники станом на березень 2022
року такі:
ціна на нафту Urals – 95,3 дол./барель
(21.03.2022)
офіційнийкурс–95,66руб./дол.(26.03.2022)
Економіка скорочується, за підсумками 2022
року прогнозується падіння на 7-15%:
Moody's (-7%)
Goldman Sachs (-7%)
JPMorgan (-7%)
Bloomberg (-9%)
ЦБ Росії (-8%)
Інститут міжнародних фінансів (-15% )
Війна та санкції однозначно позначаться на до-
ходах бюджету. Проте високі ціни на нафту і де-
вальвація рубля, за нашими оцінками, компенсу-
ють зниження фізичних обсягів експорту нафти і
очікуване стиснення економіки.
З високою імовірністю, через інфляцію зростуть
надходження від ПДВ та інших податків.
Тому за умови збереження високих цін на нафту
ми не бачимо жодних проблем із фінансуванням
видаткової частини бюджету.
Цілком імовірно, що за підсумком року бюджет
буде зведений з невеликим дефіцитом (до 3%
ВВП), який може бути без проблем профінансо-
ваний за рахунок внутрішніх позик, коштів Фон-
ду національного добробуту.
У разі потреби для фінансування платежів у ру-
блях у будь-який момент може бути включений
друкарський верстат.
Хоча це неминуче призведе до ще більшої інфля-
ції та ще сильнішого збіднення населення.
БЮДЖЕТ
б
ФІНАНСОВА ТА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ РФ

21. 19
Таким чином, фактори, що можуть критично
вплинути на бюджетну стійкість РФ:
ціни
на нафту;
ембарго на купівлю нафти з боку Європи та/
або Китаю + вторинні санкції за порушення
ембарго.
Сценарії, за яких ціна на нафту може впасти:
Збільшення видобутку нафти ОПЕК та Са-
удівської Аравії: можливе зростання видо-
бутку Саудівської Аравії – +2 млн б/д, ОАЕ –
+1 млн б/д.
Зняття санкцій з Ірану, експорт іранської
нафти, підписання США з Іраном ядерної
угоди: можливе зростання видобутку нафти
Іраном - +1 - 1,3 млн б/д.
Зняття санкцій з Венесуели, експорт вене-
суельської нафти: можливе зростання ви-
добутку Венесуели - +1-2 млн б/д (тільки за
значних інвестицій).
Різке скорочення попиту на нафту на тлі па-
діння світової економіки (поява нових «чор-
них лебедів», COVID 2.0).
Багато що залежить від того, чи вдасться США
переконати Близький Схід і чи вони зможуть до-
мовитися з Іраном.
Росія та Ізраїль намагаються зірвати цю угоду.
Сценарії, за яких ембарго вводять Китай та/або
Європа:
Якщо до ембарго приєднається Китай або
водночас Китай та Європа, можна вважати,
що війна буде закінчена повною поразкою
РФ.
Можливий сценарій, за якого ембарго за-
провадить лише Європа. У такому разі буде
спроба перенаправити нафту з Європи до
Китаю, що має свої логістичні обмеження:
наявність танкерів, небажання окремих суд-
новласників возити російську нафту через
репутаційні ризики тощо.
Обмежувачем у цьому сценарії можуть бути
вторинні санкції для китайських банків. Тоб-
то санкції накладаються на того, хто купує
нафту у російських компаній. Прикладом
потрапляння під вторинні санкції може бути
французький банк BNP Paribas, який пору-
шував американські санкції і виплатив кілька
років тому штраф 9 млрд дол.
Існує також сценарій, де Китай не приєдну-
ється до ембарго, Росія перенаправляє до
КНР усю нафту з великим дисконтом у ціні
(до 30%). Водночас весь обсяг нафти та зрі-
дженого газу, який сьогодні експортується
до Китаю, перенаправляється до Європи.
Підсумовуючи, ще раз акцентуємо: головна
санкція щодо Росії – повне нафтове ембарго – не
запроваджена. Поки тримаються високі ціни на
нафту і Росія її продає, ризиків для бюджетної
стійкості РФ немає.
01
02

22. 20
ФІНАНСОВА ТА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ РФ
ЕКОНОМІЧНАСТІЙКІСТЬРОСІЇ
02
У цьому розділі ми розглянемо вплив санкцій на
російську економіку та їх наслідки для різних
секторів та груп населення.
Безробіття, інфляція, падіння реальних доходів
та погіршення якості життя формує невдоволен-
ня у суспільстві, які теоретично можуть призве-
сти до протестів та зміни режиму.
Але, як ми згадували раніше, зростання рівня
протестного потенціалу не означає готовність
іти на протести, скидати владу. Є кілька аргу-
ментів на користь того, чому чинний режим буде
стійким усупереч зростанню соціальної напруги:
Страх. Ресурсна диктатура не потребує ко-
штів своїх платників податків, їй не потрібно
купувати лояльність громадян, достатньо
мати гроші на захист власного режиму, тоб-
то, утримувати поліцію, армію, охоронців і
дбати про те, щоб люди «боялися виходити
на вулицю». З 2021 року публічний протест у
Росії став ще небезпечнішим.
Поки немає критичного зниження експорт-
них доходів від нафти, фінансування таких
витрат не є проблемою, а мотивація захища-
ти режим залишається високою.
Складність змови. За оцінкою російських
політологів, за довгі роки Путін здійснив
кропітку роботу і побудував надійну систе-
му із «захисту від переворотів».
Бідність та зростання залежності від дер-
жави. Населення буде біднішати, а бідні не
є протестною стратою. Падіння доходів зму-
шує людей ще більше звертатися за допомо-
гою до держави та консолідуватися навколо
чинної влади. Особливо з огляду на архетип
народу, який звик перебувати у безумовно-
му підпорядкуванні владі останні кілька со-
тень років.
Водночас сьогоднішня ситуація в РФ та санкції
безпрецедентні.
Війна в Україні вже викликала резонанс та порів-
няно велику кількість різких висловлювань на
адресу чинної влади з боку представників се-
реднього класу, російської інтелігенції та у колах
так званої ліберальної опозиції.
Є дослідження політолога Еріка Ченовета, на
підставі якого виведено «правило 3,5%». До
протесту необхідно залучити 3,5% населення,
щоб досягти змін у суспільстві та гарантувати
які-небудь поступки з боку уряду». Для РФ це
близько 5 млн людей.
На думку російських політологів, перший удар
припав на тих, у кого «працюють моральні орієн-
тири». Саме вони зараз виступають проти війни.
На наступному витку, коли ізоляція повноцінно
вступить у свої права, удар припаде на решту.
Мотиви і поведінка людей будуть визначати-
ся також економічними факторами, такими як
прогресуючий товарний дефіцит, неможливість
купити звичні товари, падіння реальних наявних
доходів, збіднення.
Чим довше йтиме війна, тим більше буде усвідом-
лення у суспільстві людських та економічних
втрат.
Чим більше людей протестуватимуть проти вій-
ни та санкцій, тим дорожче коштуватиме режиму
стримування протестів і тим більше буде пере-
думов для внутрішньополітичної дестабілізації.

23. 21
Девальвація
За місяць війни російський рубль впав на 19% до
долара США, офіційний курс станом на 26.03
становить 95,66 руб./дол (але протягом міся-
ця падіння досягало 30%). На закритті біржі
24.03.2022 курс долара становив 96 рублів. На
"чорному" ринку один долар оцінюється у 250-
300 рублів. Для довідки: у березні Євросоюз та
США запровадили заборону на ввезення банк-
нот до РФ.
Вважається, що девальвація рубля на 10% при-
зводить до інфляції на 1%. Відповідно, падіння
курсу рубля призведе до «схуднення гаманця»
росіян, зниження їхніх реальних наявних дохо-
дів. Для економіки це означає скорочення плато-
спроможного попиту.
Скорочення постачання імпортної
продукції, різке звуження пропозиції,
дефіцит окремих товарів
За даними FourKites, з початку війни імпорт в РФ
вже впав на 59%, зокрема імпорт побутових то-
варів та промислових вантажів.
Це викликано впливом одразу кількох факторів:
Частина підприємств призупинили поста-
чання продукції до РФ, зокрема з мораль-
но-етичних міркувань, у зв'язку з репутацій-
ними ризиками тощо.
З Росії пішли або призупинили свою діяль-
ність LG Electronics, Apple, Cisco, Dell, HP,
Ericsson, IBM, Intel, Microsoft, Nokia, Samsung,
Siemens, Sony, L'Oreal, Louis Vuitton, Prada,
Chanel, Tommy Hilfiger, Calvin Klein, Adidas,
Nike та Puma, ZARA, H&M, IKEA, McDonald's,
PepsiCo, Netflix, Universal, Suzuki, Mercedes-
Benz, BMW, Volkswagen, FedEx та UPS,
Deutsche Bank, JP Morgan Chase, Baker
McKenzie, Deloitte, E&Y, PWC, KPMG, PayPal
та багато інших компаній.
Світові лідери морських контейнерних пе-
ревезень - Mediterranean Shipping Company
(MSC), Maersk та CMA CGM - оголосили
про припинення з 1 березня прийому но-
вих замовлень на перевезення контейнерів
у/з Росії. Також деякі термінали припиняють
роботу із російськими контейнерами. У кон-
тейнерах перевозять продукти харчування,
ліки, одяг та взуття, гаджети та інші споживчі
товари. Російські економісти оцінюють зни-
ження обсягу контейнерних перевезень на
50%.
Через санкції виникли проблеми з платежа-
ми. П'ять російських банків, що потрапили
під санкції, ізольовані від проведення роз-
рахунків у п'яти основних світових валютах.
Заблоковано транзакції Сбербанку, якщо
вони проводяться за участю банків США та
Великобританії. Деякі постачальники тепер
вимагають повну передоплату, що створює
складнощі для багатьох бізнесів у Росії, які не
мають вільний оборотний капітал.
01
02
НАСЛІДКИ САНКЦІЙ У НАЙБЛИЖЧІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
(1-6 МІСЯЦІВ, КЛЮЧОВИЙ – 2-Й КВ. 2022 Р.)
САНКЦІЇ ТА ЇХ НАСЛІДКИ
Санкції проти РФ можна поділити на два види:
офіційні санкції урядів;
волевиявлення приватних компаній (близько 400 компаній за станом 18.03).
01
02

24. 22
Деякі банки у зв'язку із санкціями запрова-
дили додаткові перевірки, що збільшує час
проведення операцій (зафіксовані випадки
тимчасового блокування транзакцій росій-
ських імпортерів).
Певні складнощі створює вихід із росій-
ського ринку зарубіжних банків (Deutsche
Bank, Goldman Sachs, JPMorgan Chase,
Commerzbank, Сredit Agricole, BNP Paribas,
SEB), які перестають обслуговувати клієнтів
із Росії.
Країни G7 та ЄС також вирішили відключити
кілька російських банків від системи SWIFT.
Відключення банків від SWIFT не обмежує
їх можливості щодо здійснення платежів в
іноземній валюті, але уповільнює платежі та
робить їх дорожчими (кошти списуються з
рахунків російських компаній, але не надхо-
дять безпосередньо до контрагента, а про-
ходять через банки третіх країн).
Важливо відзначити, що проблеми банків-
ських транзакцій мають швидше тимчасовий
характер. У моменті це призводить до пере-
боїв з постачанням та зростання витрат, але з
часом і імпортери, і банки адаптуються. Буде
створено альтернативні та швидкі способи
платежів через треті країни або аналоги сис-
теми SWIFT (наприклад, російський СПФП
та китайський CIPS).
Російські споживачі вже зіштовхнулися з дефі-
цитом імпортних ліків та стрімким зростанням
цін на них. Причиною дефіциту є не заборона на
ввезення ліків до РФ, а припинення контейнер-
них поставок та відмова фармацевтичних компа-
ній постачати ліки.
Частка імпортних ліків на російському ринку ста-
новить 55%, а частка імпортних субстанцій (ре-
човин, з яких потім виготовляються ліки) у росій-
ському виробництві - 80-85%.
Імовірно, що частину західних постачальників,
які пішли з ринку, замінять індійські фармаце-
втичні компанії (нині в цьому напрямку ведуться
переговори). Частково це буде альтернатива у
вигляді ліків російського виробництва. Небез-
пека імпортозамінних виробництв у тому, що не
всі російські виробники зможуть зробити якісні
аналоги деяких зарубіжних препаратів (напри-
клад, для лікування онкології та інших серйозних
захворювань). Деякі недобросовісні компанії
можуть пропонувати споживачам альтернативу
у вигляді умовної «настойки на корі дуба». Це
несе серйозні ризики для здоров'я росіян і у
довгостроковій перспективі може призвести до
зниження тривалості життя в Росії.
Інфляція
Важливо розуміти, що у ринковій економіці ско-
рочення пропозиції – це завжди зростання цін.
Поки оцінки по інфляції варіюються на рівні 20-
25% у річному обчисленні, проте не виключено,
що вона буде вищою (все залежить від подаль-
ших санкцій, поставок та пропозиції товарів на
російському ринку).
Економісти допускають розвиток галопуючої ін-
фляції і навіть сценарій Венесуели.
З 26.02 по 4.03 ціни в РФ зросли на 2,2% (дані
Росстату), за місяць інфляція може досягти 10%.
Для довідки: гіперінфляція – це 20% на місяць.
Насамперед зростання цін торкнеться «міської
сім'ї середнього класу», де висока частка імпорт-
ної продукції у споживчому кошику.
У зв'язку з санкціями та інфляцією у довгостро-
ковій перспективі очікується зміна споживчої
лінійки, а саме спрощення, вимивання високо-
технологічної продукції, зростання частки ки-
тайських та індійських товарів (ліки, гаджети, ав-
томобілі тощо).
У селах, де умовно є своя картопля, макарони
місцевого виробництва, олія, цукор, у перший
час, можливо, буде трохи легше.
Проте з певним лагом ціни зростуть на все,
включно з продукцією вітчизняного виробни-
цтва. І для людей з низькими доходами, чий спо-
живчий кошик складається головним чином із
продуктів харчування та ліків, наслідки будуть
найтравматичнішими.
Інфляція б'є по найбідніших. Половина населен-
ня Росії у 2020 році мали щомісячний дохід до 27
тис. рублів (375 дол. США).
03
ФІНАНСОВА ТА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ РФ

25. 23
Але бідні, як ми вже зазначали, не є протест-
ною стратою. Імовірність того, що вони попов-
нюватимуть протестну аудиторію, залишається
низькою. Найімовірніше, що 70-80% населення
терпітиме і стискатиметься, намагаючись щось
«віджати» у держави і тим самим ще більше впа-
даючи в залежність від державних «ніштяків».
04
Структура населення за рівнем середньомісячних доходів у РФ, 2020
Джерело: Росстат
Падіння промисловості: спад вироб-
ництв, падіння зайнятості, безробіття:
АВТОПРОМ. Тут дві основні проблеми:
1) Вихід компаній із Росії. Audi, Porsche,
General Motors (Chevrolet і Cadillac),
Jaguar Land Rover, Lexus, Volvo, Honda,
Mazda та інші американські та європейські
компанії перестали експортувати автомо-
білі до РФ. З погляду зайнятості - це удар
по найбільших містах Росії, де є автодиле-
ри та автосервіс.
Тимчасово припинили діяльність скла-
дальні заводи Volkswagen, BMW, Renault,
Mercedes, Hyundai, Toyota та «Соллерс
Форд».
2) Зупинка виробництв у Росії через від-
сутність імпортованих комплектуючих,
чипів (залежність від імпорту 50-80%).
Завантаження потужностей з випуску
легкових та легких комерційних машин
уже скоротилося на 45%.
Через нестачу компонентів виробництво
автомобілів призупинив «АвтоВАЗ».
Проблеми є також у «Камазу» – постачан-
ня комплектуючих із Європи заморожене.
Якщо зупинка виробництва затягнеться,
це матиме мультиплікативний ефект для
економіки.
Впадуть замовлення на продукцію мета-
лургів, ті зі свого боку скоротять спожи-
вання коксу, електроенергії тощо. Люди,
які втратять роботу або частину свого
доходу, будуть змушені скоротити свої
звичні витрати на продукти харчування,
одяг, дозвілля тощо.
Спочатку у російському автопромі мож-
ливий режим неповної зайнятості, виплата
«тарифу» (частини зарплати). З високою
імовірністю сектор стане повністю дота-
ційним.
У російському автопромі зайняті близько
300 тис. людей, ще 700-900 тис. зайняті
у російських компаніях, які є постачальни-
ками автопрому.

26. 24
МАШИНОБУДУВАННЯ (енергетичне, тран-
спортне)
Прямі санкції для всього сектору машинобу-
дування не запроваджувалися, але під санк-
ції потрапляють:
a) підприємства, пов'язані із оборонним
сектором. Наприклад, під санкції Мінфіну
США потрапив Курганський машинобу-
дівний завод, який входить до держкор-
порації «Ростех».
b) постачання в Росію комплектуючих
для машинобудування, що безпосеред-
ньо впливає на галузь. За даними росій-
ських економістів, майже всі підприємства
галузі зав'язані на комплектуючих інозем-
них постачальників.
«Уралвагонзавод» та «Челябінський трактор-
ний завод» вже зупинилися через відсутність
іноземних комплектуючих. «Уралвагон-
завод» – єдиний у Росії завод із серійного
складання танків. Також на підприємствах
випускали та ремонтували іншу техніку для
військових цілей.
Німецький концерн Siemens Energy AG –
один з основних постачальників енергооб-
ладнання в РФ – оголосив про припинення
постачання та роботи над новими бізнесами
в Росії. Проте концерн продовжить локальну
діяльність з обслуговування та ремонту згід-
но з санкціями. Siemens разом з енергомаши-
нобудівною компанією "Силові машини" во-
лодіє компанією "Сіменс технології газових
турбін" (частка 65%).
Поставки та майбутні інвестиції в Росію при-
зупиняє французький концерн Alstom SA
(володіє 20% акцій "Трансмашхолдингу").
Очікується, що у секторі будуть проблеми з
підтримкою поточних виробництв та згодом
нарощуванням нових. З високою ймовірні-
стю буде зростання витрат у зв'язку з пере-
ходом на інші комплектуючі, устаткування,
софт.
Що технологічніше виробництво – то вища
в ньому частка імпортних комплектуючих, і,
відповідно, тим більше воно постраждає від
санкцій.
АВІАСЕКТОР: авіаперевезення, обслугову-
вання літаків, аеропорти
Санкції: заборона на постачання в Росію ци-
вільних літаків та запчастин, а також їхнє те-
хобслуговування та страхування. Крім того,
санкції зобов'язують лізингодавців розірвати
до кінця березня контракти з авіакомпаніями,
що зараз діють. Boеing, Airbus скасували лі-
зинг та технічне обслуговування літаків у РФ.
Зовнішні польоти закриваються, безпека
внутрішніх перельотів буде під питанням: у
відповідь на санкції російська влада має на-
мір збільшити режим льотної придатності на
рік. Проблеми із запчастинами, найімовірні-
ше, вирішуватимуться шляхом зняття дета-
лей зі старих літаків (зокрема тих літаків, які
Росія «націоналізувала»).
Удар припаде на всі великі міста, де є аеро-
порти. Московський аеропорт Шереметьєво
вже відправив близько 40% співробітників
або 6-7 тис. у режим «простою» через змен-
шення пасажиропотоку. Передбачається, що
їм виплачуватимуть 2/3 окладу.
Можливо, частина російських льотчиків по-
їде працювати до Китаю.
СЕКТОР ЕЛЕКТРОНІКИ
Санкції урядів:
Великобританія: Заборона експорту ви-
сокотехнологічного та критично важливо-
го технічного обладнання та компонентів
у таких секторах, як електроніка, телеко-
мунікації та аерокосмічна промисловість.
США: Введено широкі, радикальні обме-
ження на ряд продуктів, включно з чіпами
та комп'ютерами. Ці нові заходи стосують-
ся також експорту в Росію такої продукції
з-за меж США, якщо вона виробляється за
американськими технологіями.
ЄС: Обмеження на експорт товарів та
технологій подвійного призначення,
включно з напівпровідниками, телекому-
нікаційним обладнанням, програмним за-
безпеченням.
ФІНАНСОВА ТА ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ РФ

27. 25
Японія: ембарго на експорт 266 товарів,
таких як напівпровідники, обладнання
зв'язку, а також технології, включно з про-
грамами проєктування машин для вироб-
ництва мікросхем.
Попри те, що санкції не торкаються спожи-
вчого ринку безпосередньо, міжнародні
компанії обмежують постачання електроні-
ки, комплектуючих, серверів до РФ, від яких
залежить не тільки внутрішнє виробництво
електроніки, а й підтримка існуючої інфра-
структури в робочому стані.
У Росії практично немає компаній, які можуть
виробляти електроніку без імпортних скла-
дових, вони займаються швидше збіркою.
Наприклад, російські компанії МЦСТ, "Бай-
кал електронікс" виробляли процесори для
своєї продукції на потужностях компанії
TSMC у Тайвані, яка підтримала санкції США
та відмовилася співпрацювати з РФ.
У Росії поки що немає потужностей з вироб-
ництва процесорів. Альтернативою може
стати «сірий імпорт», постачання з Китаю та
інших країн, які не приєдналися до санкцій.
Але ці комплектуючі можуть не підійти під
існуючі системи, обладнання, а адаптація
потребує часу.
Також у Росії очікується дефіцит серверного
обладнання та комплектуючих. Це матиме
негативні наслідки для фінансового секто-
ра, держкомпаній, промисловості, рітейле-
рів, компаній, що працюють у технологічних
сферах – вся інфраструктура, пов'язана з IT,
побудована на серверах.
НАФТОГАЗОВИЙ СЕКТОР
Тут є два моменти. Перший – це санкції на
купівлю енергоресурсів з РФ (ембарго уря-
дів чи небажання приватних компаній мати
справу з російськими нафтою і газом), дру-
гий – зупинка фінансування нафтогазових
проєктів у Росії (інвестиції, кредити) і забо-
рона постачання обладнання, технологій.
Як ми вже писали у частині «Фінансова стій-
кість», зараз Росія продає нафту з дисконтом
(близько 20%). Поки що висока ціна повні-
стю компенсує цей дисконт.
Частина нафти «зависла» у танкерах, компа-
нії не страхують вантажі через невизначе-
ність, танкери «бовтаються у морі». Є оцінки
російських економістів, що третина нафти
поки що не продається.
При цьому найбільш уразлива позиція у ком-
панії «Лукойл», тому що вона більше за інших
продавала нафти на американський ринок, а
найбільш виграшна – у «Роснафти», 50% екс-
порту йде до Китаю.
Найімовірніше, що проблеми з транзакція-
ми, логістикою все ж таки будуть вирішені.
Нафта та нафтопродукти, які потрапили під
санкції, частково буде переорієнтовано на
Індію, Китай, якась частина піде на внутріш-
ній ринок.
Не виключаємо, що деякі свердловини бу-
дуть законсервовані.
Тепер щодо природного газу.
Якщо Європа відмовиться купувати росій-
ський газ, то за великим рахунком жодної
рівноцінної альтернативи у короткостроко-
вій перспективі РФ не має.
Проєктні потужності, які б дозволили пере-
кинути газ у Китай, оцінюються в 60 млрд
куб. м, при тому, що в країни Європи постав-
ляється близько 150-170 млрд куб. м. Будів-
ництво інфраструктури для поставок LNG
займе певний час (1-2 роки).
З іншого боку, Європа сама не готова поки
що відмовитися від російського газу, оскіль-
ки в момент відмови європейські країни мо-
жуть зазнати навіть більших втрат, ніж Росія.
І ще один важливий момент – це те, що дохо-
ди від експорту газу не є бюджетоутворюю-
чими, на відміну від нафти та нафтопродуктів
(понад 90% ренти від природних багатств –
це нафта).
Тепер другий момент. Нафтогазові компанії
РФ майже повністю залежать від імпорту
технологій та обладнання з ЄС. У складних
родовищах, де потрібне горизонтальне бу-
ріння, гідророзрив пластів, скрізь використо-
вують імпортне обладнання (більше 90%).