2. •
•
•
•
•

4. 2
Україна без сигаретного диму
2
Україна без сигаретного диму

5. 3
3
Один з пріоритетів діяльності Українського ін-
ституту майбутнього (УІМ) – робота над низ-
кою законопроєктів, які могли б вирішити (бодай
частково) проблему наркотичної залежності в
країні.
Водночас існує низка інших залежностей (ал-
когольна, тютюнова, ігрова), які мають вплив не
тільки на здоров’я конкретної людини, але й на
соціум та економіку країни. Оскільки УІМ праг-
не долучитись до побудови здорової та сильної
держави, інститут вважає за необхідне розпоча-
ти широкий суспільний діалог щодо вирішення
проблем залежності та інших ризиків, що впли-
вають на здоров’я нації.
Перше дослідження присвячене тютюнопалін-
ню й аналізу чинної регуляторної бази та зако-
нопроєктів у тютюновій галузі, які перебувають
на розгляді Верховної Ради України. Зокрема,
широко обговорюваного Проєкту Закону про
внесення змін до деяких законів України щодо
охорони здоров’я населення від шкідливого
впливу тютюну №4358 від 10.11.2020 року (надалі
«Проєкт Закону №4358»). Саме цей законопро-
єкт експерти наразі оцінюють як такий, що має
найвищі шанси на ухвалення.
Чи допоможе
законопроєкт №4358
боротися з тютюнопалінням?
3

6. 4
Україна без сигаретного диму
Проєкт Закону №4358:
приховані ризики
Як випливає із пояснювальної записки авторів
Проєкту Закону №4358, мета запропонованих
змін–(1)боротьбазтютюнокуріннямзаздоровий
спосіб життя громадян України та (2) приведення
вітчизняного законодавства до вимог міжнарод-
ного законодавства, зокрема, через необхідність
виконання Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби
проти тютюну (надалі – «Конвенція») та Дирек-
тиви 2014/40/ЄС від 03.04.2014 про наближення
законів та підзаконних нормативно-правових ак-
тів та адміністративних положень держав-членів
щодо виробництва, представлення та продажу
тютюнових виробів і супутніх продуктів та про
скасування Директиви 2001/37/ЄС (надалі –
«Директива 2014/40/ЄС»).
При цьому будь-який закон України є части-
ною системи правових актів і має відповідати
завданням державної політики. І, як мінімум, не
стимулювати виникнення додаткових проблем у
суміжних галузях. У розрізі боротьби з тютюно-
курінням ключові пункти:
пропагування здорового способу життя;
виконання взятих Україною міжнародних зо-
бов'язань;
недопущення криміналізації галузі (виробни-
цтво нелегальної продукції, залучення грома-
дян до протиправної діяльності);
збереження рівня податкових надходжень.
Короткий порівняльний аналіз норм Проєкту
Закону №4358 (друге читання) та міжнародних
зобов'язань України, на які посилаються автори
законопроєкту, ілюструє вибіркову відповідність
Проєкту Закону №4358 (друге читання) міжна-
родним зобов'язанням: «перевиконання» одних
міжнародних зобов’язань на тлі ігнорування низ-
ки інших вимог (детальний порівняльний аналіз
наведено в Таблиці 1).
Ухвалення законопроєкту, що регулюватиме
захист українців від шкідливого впливу тютюну,
безумовно є позитивним кроком, оскільки вос-
таннє подібні ініціативи були ухвалені ще у 2012
році. Водночас деякі норми Проєкту Закону
№4358 містять приховані ризики.

7. 5
Окремі норми законопроєкту не гарантують безпосереднього впливу
на динаміку споживання тютюнових виробів, однак можуть полегшити
виготовлення та розповсюдження контрафактної продукції
Ключовими тут є вимоги до зовнішнього вигля-
ду пачок, а також заборона використання у си-
гаретах смако-ароматичних та інших добавок,
необхідних для їх виробництва. Низка новацій
Проєкту Закону №4358 в обох редакціях не ма-
тиме значного впливу на вибір курців, до того ж
ці новації не відповідають міжнародному законо-
давству. Між тим саме на обмеженнях такого ха-
рактеру часто наполягають представники ГО, які
займаються питаннями з тютюнопаління.
Зокрема, йдеться про будь-які заборони щодо
типу (виду, форми) пачок сигарет, введення стан-
дартизованої зовнішньої поверхні упакування
тютюнових виробів, заборони розміщувати на
пачках сигарет повідомлення «про смак, запах,
будь-які смако-ароматичні або інші добавки чи
про їх відсутність».
Міжнародне законодавство не вимагає імпле-
ментації таких норм. Водночас дослідження
підтверджують, що курці з досвідом, як прави-
ло, не часто змінюють свої звички, тож наявність
чи відсутність будь-яких повідомлень на пачках,
включаючи навіть зміну дизайну на них, незнач-
но вплине на їх свідомий вибір. Курці ж, які пе-
ребувають «у пошуках», обирають сигарети за
рекомендаціями інших курців. Тож у цьому ви-
падку зовнішній вигляд пачки та будь-які познач-
ки на ній не є вирішальним для вибору. Зовнішній
вигляд та написи на пачці можуть вплинути на ви-
бір людини, яка починає палити, водночас нада-
лі курець все одно орієнтується на смак та вибір
оточення. Так, за даними дослідження компанії
Інфо Сапієнс лише для 2% курців дизайн пач-
ки сигарет мав значення при ухваленні рішення
розпочати палити. Натомість для 72% приводом
купити сигарети стало те, що курило їхнє ото-
чення. При цьому для курців у віковій категорії
18–24 роки цей показник склав 82%.
У цьому контексті слід відзначити, що з 2012 року
в Україні запроваджено низку заходів, які мали
призвести до скорочення кількості курців – за-
борона реклами сигарет, заборона куріння у за-
кладах харчування.
Зокрема, запроваджено маркування «Куріння
вбиває» на пачках сигарет, а також розміщення
на упакуванні фото органів, уражених внаслідок
тютюнопаління. Однак статистика свідчить, що
це не кардинально вплинуло на кількість курців.
У глобальному опитуванні дорослих щодо вжи-
вання тютюну за 2017 рік відзначено, що частка
курців, які протягом останніх 30 днів звертали
увагу на зображені на пачках сигарет попере-
дження про загрозу здоров’ю, а також частка тих,
хто задумувався про те, щоб кинути палити че-
рез такі попередження, зменшилась з 96,4% до
92,2% та з 59,7% до 54,0% відповідно. При цьо-
му активісти ГО, які борються з тютюнопалінням,
визнають – найбільший вплив на рішення кинути
курити має цінова політика, тобто здорожчання
тютюнових виробів.
Тож регулювання зовнішнього вигляду пачок си-
гарет навряд чи матиме відчутний вплив на ви-
бір курців. Натомість може сприяти збільшенню
виробництва або імпорту фальсифікованих тю-
тюнових виробів. Зокрема, введення стандарти-
зованої упаковки могло б спростити та зробити
дешевшим процес підробки сигарет (переважно
всередині країни), оскільки слід було б підроби-
ти лише одну пачку та просто змінювати назву
тютюнового виробу.
Що ж стосується використання у сигаретах сма-
ко-ароматичних та інших добавок, то це, як ви-
пливає з дослідження Інфо Сапієнс, теж не має
визначального впливу при виборі сигарет і ухва-
ленні рішення кинути палити.
Водночас у цьому пункті «перевиконані» вимоги
міжнародного законодавства, оскільки останнє
такі добавки дозволяє та регламентує алгоритм
їх стандартизації й введення в обіг.
Між тим заборона на використання смако-аро-
матичних добавок може збільшити кількість кон-
трабанди та контрафакту, оскільки цей «ринок»
готовий запропонувати будь-який товар, на який
є попит.
01

8. 6
Україна без сигаретного диму
Відсутність комплексного підходу, дублювання або зміна чинних норм,
що містяться в інших законах України
Боротьба з тютюновою залежністю тривалий
період була здебільшого приводом для піару.
Так, за час діяльності народних депутатів VIII
скликання у Верховній Раді було зареєстрова-
но близько 90 законопроєктів, що так чи інак-
ше стосувались тютюнового ринку. Нардепи IX
скликання зареєстрували близько двох десятків
подібних законопроєктів. Однак більшість цих
документів можна схарактеризувати як законо-
давчий спам.
Проєкт Закону №4358 наразі має найбільші шан-
си на ухвалення. Водночас як і низка попередніх
проєктів «антитютюнових» законів, до прикладу,
№2813, №2430, №2820, №2430-д, №4030а та
4030а-1, він містить низку норм, які не вирішують
проблему залежності. Окремі ж норми цього за-
кону вже регламентовано іншими законодавчи-
ми актами. Практика дублювати норми законів
ускладнює правову систему держави й, як на-
слідок, погіршує параметри правозастосовної
практики.
Однією з причин розробки Проєкту Закону
№4358 вказано необхідність заборони продажу
електронних сигарет та рідини до них, тютюну
для нагрівання та пристроїв для його нагрівання
неповнолітнім та рекламування цих виробів. Як
зазначено у пояснювальній записці: «Відповідно
до чинного законодавства навіть неповнолітнім
дітям можна рекламувати та продавати елек-
тронні сигарети та рідини до них. Тому законо-
проєкт пропонує запровадження визначення та
вимоги до електронних сигарет, рідин та заправ-
них контейнерів до них».
Водночас заборона на продаж електронних си-
гарет неповнолітнім та неповнолітніми міститься
в статті 15(3) Закону України «Про державне ре-
гулювання виробництва й обігу спирту етилово-
го, коньячного і плодового, алкогольних напоїв,
тютюнових виробів, рідин, що використовують-
ся в електронних сигаретах, та пального», де
сказано: «Забороняється продаж пива (крім бе-
залкогольного), алкогольних, слабоалкогольних
напоїв, вин столових, тютюнових виробів, елек-
тронних сигарет, рідин, що використовуються
в електронних сигаретах, пристроїв для спожи-
вання тютюнових виробів без їх згоряння:
особами, які не досягли 18 років;
особам, які не досягли 18 років».
Що ж стосується реклами тютюнових виробів
для електричного нагрівання, то заборона на неї
набирає чинності з 1 липня 2022 року. Це перед-
бачено чинним Законом України «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо
обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв
для споживання тютюнових виробів без їх зго-
ряння та посилення контролю за продажем та-
ких товарів». Зокрема, з 1 липня 2022 року тю-
тюнові вироби для нагрівання прирівнюються до
тютюнових виробів і підпадають, у тому числі під
заборону реклами тютюнових виробів, передба-
чену Законами України «Про рекламу» та «Про
заходи щодо попередження та зменшення вжи-
вання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу
на здоров'я населення».
Разом із тим, Проєкт Закону №4358 передба-
чає, що заборона на рекламу пристроїв для на-
грівання тютюну та електронних сигарет і рідин
набуває чинності через 18 місяців після прийнят-
тя цього законопроєкту. Тобто у випадку його
ухвалення введення в дію заборони на подібну
рекламу буде відтерміновано мінімум на 1 рік.
Також Проєкт Закону №4358 пропонує переда-
ти повноваження затверджувати форму, вигляд
та склад медичних попереджень на упаковці
тютюнових виробів від Кабінету Міністрів до Мі-
ністерства охорони здоров’я з дня опублікуван-
ня цього закону. При цьому нові медичні попе-
редження мають бути запроваджені лише через
24 місяці.
02
02
01

9. 7
Відсутність логічного алгоритму виконання взятих Україною
міжнародних зобов'язань та репутаційні ризики
Заявляючи про необхідність дотримання вимог
міжнародного законодавства законотворці фак-
тично «перевиконують» одні норми та не помі-
чають інших. Таке право «частково» виконувати
міжнародні зобов’язання несе в собі репутаційні
ризики для країни.
Зокрема, Україна планує відмовитись від роз-
міщення на пачках сигарет повідомлення «про
смак, запах, будь-які смако-ароматичні або інші
добавки чи про їх відсутність», водночас міжна-
родні зобов’язання України зобов’язують лише
заборонити хибні твердження на пачках.
Україна планує заборонити використання у си-
гаретах смако-ароматичних та інших добавок,
необхідних для їх виробництва, тоді як вимоги
міжнародного законодавства стосуються регла-
ментації використання таких добавок.
У першій редакції Проєкту Закону №4358 також
містились норми про введення стандартизованої
зовнішньої поверхні упаковки тютюнових виро-
бів і заборону упаковки сигарет з округленими
або скошеними краями, що не відповідають стат-
ті 14 Директиви 2014/40/ЄС і статті 11 Конвенції.
У разі ухвалення рішення про запровадження
стандартизованої упаковки Україна могла б от-
римати численні судові позови, оскільки позбав-
лення права власності на торговий знак є підста-
вою для інвестиційної суперечки.
Заборона ж на пряме викладання тютюнових ви-
робів у статті 14 Директиви 2014/40/ЄС і статті
11 Конвенції не згадується.
Водночас у законопроєкті №4358 не відобра-
жені два ключові міжнародні зобов’язання
України:
Боротьба з контрабандою і контрафактом.
Забезпечення принципу «простежувано-
сті» (запровадження системи Track & Trace).
Рамкова конвенція ВООЗ та Директива 2014/40/
ЄС від 03.04.2014 прямо передбачають обов’язок
країн-членів запроваджувати заходи із боротьби
з нелегальною торгівлею тютюновими вироба-
ми (контрабанда, контрафакт) та необхідність
впровадження низки заходів щодо відстеження
кожної пачки сигарет до кінцевого продавця або
запровадження системи Track & Trace (дотри-
мання принципу «простежуваності», передба-
ченого статтею 15 Директиви 2014/40/ЄС від
03.04.2014 про наближення законів та підзакон-
них нормативно-правових актів й адміністратив-
них положень держав-членів щодо виробництва,
представлення та продажу тютюнових виробів і
супутніх продуктів та про скасування Директи-
ви 2001/37/ЄС).
Боротьба з контрабандою також має бути од-
ним із пріоритетних напрямків діяльності уря-
ду України в рамках зобов’язань, прийнятих за
Угодою про асоціацію між Україною та Євро-
пейським Союзом, Європейською спільнотою з
атомної енергії і їхніми державами-членами (так
звана Угода про Асоціацію).
У тексті законопроєкту №4358 відсутні поло-
ження, які виконують зобов’язання України щодо
боротьби із контрафактом та контрабандою, а
також забезпечують принцип «простежувано-
сті».
Між тим, така ситуація несе не лише репутацій-
ні ризики в частині вибіркового виконання між-
народного законодавства, але й призводить до
значних економічних втрат, а також негативно
впливає на здоров’я українців, оскільки немож-
ливо забезпечити контроль за якістю контра-
бандних/контрафактних виробів.
03
02
01

10. 8
Україна без сигаретного диму
Втрати податкових платежів, зростання ринку контрабанди та
контрафакту
Низка новацій законопроєкту №4358, відзначе-
них у попередніх пунктах дослідження, потен-
ційно може призвести до пожвавлення неле-
гального тютюнового бізнесу. Між тим у 2021
році в Україні вже зафіксовано максимальний за
останні 10 років рівень торгівлі нелегальною тю-
тюновою продукцією. Понад 7 млрд шт сигарет
розповсюджується саме на чорному ринку. За
даними Kantar Україна, втрати державного бю-
джету від невиплачених через це податків тільки
цього року оцінюються в 13,2 млрд грн. За ре-
зультатами 2020 року обсяг втрат бюджету че-
рез нелегальну торгівлю тютюновими виробами
можна порівняти із бюджетними надходженнями
від ТОВ «Оператор ГТС України» або ДП «НАЕК
«Енергоатом».
При цьому слід наголосити, що рівень контра-
банди тютюнових виробів у 2021 році знизив-
ся до 1,7%. Тобто основний масив нелегальних
тютюнових виробів в Україні – продукція, виро-
блена всередині країни. Майже 70% загальної
нелегальної продукції продається в кіосках
та магазинах. Отже, ухвалення законопроєкту
№4358 мало б сприяти боротьбі з такою про-
дукцією.
Однак попри значущість проблеми контрафак-
тної (фальсифікованої) тютюнової продукції як
з огляду впливу на економічну ситуацію, так і у
контексті збереження здоров’я українців, вона
не є предметом уваги законотворців. Законо-
проєкт №4358 не містить норм, що стосуються
боротьби з ринком контрафакту.
Разом із тим, це питання вартує окремого Про-
єкту Закону, оскільки українське законодавство
досі плутається між визначеннями «фальсифіко-
вана продукція», «контрафактний товар» та «під-
робна продукція». Жодному регулюванню не
підлягає ще одна категорія тютюнової продукції
в Україні – маркована для Duty Free або для екс-
порту. Між тим рівень такої продукції, що прода-
ється нелегально, у 2021 році досяг 7,6%.
До фінансових втрат могли б призвести й ініці-
ативи щодо заборони на пряме викладання си-
гарет, а також запровадження стандартизованої
пачки.
Як вже зазначалось, колір, зовнішній вигляд, ло-
готипи та будь-які інші зовнішні «подразники»,
що містяться на пачці сигарет, не є визначальни-
ми при виборі. Між тим, за даними PwC, втрати
від запровадження стандартизованої упаков-
ки для бюджетів всіх рівнів за 5 років могли б
скласти 15,3 млрд грн. Запровадження стандар-
тизованої пачки також могло б негативно впли-
нути на обсяги експорту тютюнової продукції до
країн, де подібних обмежень немає. Між тим за
підсумками 2020 року Україна офіційно експор-
тувала тютюнових виробів на $410 млн.
Що ж до заборони на викладання сигарет, то за
даними Європейської бізнес-асоціації це могло
б привести до закриття понад семи тисяч місць
торгівлі та втрати 15–20 тис. робочих місць.
04
8

11. 9
Боротьба з іншими
залежностями:
поза увагою законотворців
Зважаючи на глобальні виклики, які не можуть
бути звужені до боротьби лише з тютюнопалін-
ням, УІМ вважає за необхідне виділити основні
напрями законотворчої діяльності, які б мали на
меті реальну боротьбу за здоров’я нації, при цьо-
му уникаючи репутаційних ризиків та мінімізую-
чи негативний вплив на економіку.
Зокрема, на нашу думку, слід звернути увагу на
наступні проблеми:
практично вільний продаж алкогольних на-
поїв з мінімальними обмеженнями та відсут-
ністю будь-яких медичних попереджень про
наслідки, які несе для здоров’я вживання цих
напоїв;
популяризація ігрового бізнесу і зростання
кількості людей, залежних від азартних ігор;
популяризація нездорової їжі;
відсутність належного державного контролю
за якістю харчових продуктів;
неконтрольований обіг лікарських препара-
тів в комплексі із дозволом на рекламу лікар-
ських препаратів, що призводить до неконтр-
ольованого їх вживання, всупереч наявності
медичного попередження («Самолікування
шкідливе для Вашого здоров’я»);
практично повна відсутність державної під-
тримки непрофесійного спорту тощо.
На жаль, Комітет з питань здоров'я нації, медич-
ної допомоги та медичного страхування не іні-
ціював законодавчих ініціатив, що стосуються
обмеження, наприклад, вільного викладання
алкогольних напоїв у торговельних мережах чи
запровадження уніфікованого дизайну пляшок з
алкоголем.
Водночас певні законодавчі заборони, які де-
кларуються як заходи, спрямовані на боротьбу
з залежностями, не мають особливого впливу
на вибір підлітків. Крім того, тільки «модерніза-
ція» зовнішнього вигляду упаковки сигарет або,
наприклад, пляшки алкоголю, чи застосування
інших «косметичних» та вибіркових змін законо-
давства не можуть змінити в цілому цю тенден-
цію та слугувати меті охорони здоров’я населен-
ня, а особливо молоді та підлітків.
Разом із тим, питання вживання алкоголю укра-
їнською молоддю є не менш актуальним, аніж
тютюнопаління. Так, за даними Центру громад-
ського здоров’я ВООЗ, підлітки частіше почина-
ють вживати алкоголь, аніж курити сигарети.
Алкогольна залежність
01

12. 10
Україна без сигаретного диму
Між тим, за даними ВООЗ, загроза від вживання
алкоголю не менш суттєва, ніж від вживання тю-
тюну.
Так, смертність від алкоголю у світі становить 3
мільйони осіб на рік, майже 5,1% загального гло-
бального тягаря хвороб та травм обумовлено
алкоголем (згідно з оцінками у показниках ДАЛІ –
роки життя, втрачені внаслідок інвалідності). Се-
ред людей віком 20–39 років приблизно 13,5%
усіх випадків смерті пов'язані з алкоголем.
Нове дослідження, проведене ВООЗ спільно з
Міжнародною агенцією з вивчення раку, засвід-
чило: у 2020 році один з семи нових випадків
раку у світі був пов'язаний саме зі споживанням
алкоголю.
За даними опитування, проведеного соціологіч-
ною групою «Рейтинг», 66% опитаних українців
вживають алкогольні напої, при цьому 54% опи-
таних впевнені, що існують дози алкоголю, без-
печні для здоров’я. Опитування, проведене УІМ,
свідчить, що кожен п’ятий українець має в ближ-
ньому колі людину з алкогольною залежністю.
За інформацією ВООЗ, станом на 2019 рік в Укра-
їні алкоголь під час вагітності вживало 25–35%
жінок, через що в країні спостерігався один з
найвищих у світі показників поширеності алко-
гольного синдрому плода (50 випадків на 10 000).
Понад 2,5 тис. українців померли у 2020 році
через передозування алкоголем, а також вiд ви-
падкових отруєнь, причиною яких часто стає так
званий «палений» алкоголь.
При цьому, аналізуючи чинне законодавство
України, а також законопроєкти в галузі охорони
здоров’я населення від шкідливого впливу алко-
голю з 2019 по 2021 рік, ми не знайшли проєктів
законів, які б відповідали таким критеріям:
реклама алкогольних напоїв, реклама знаків
для товарів і послуг, інших об'єктів права інте-
лектуальної власності, під якими випускають-
ся алкогольні напої, дозволяється з певними
обмеженнями;
містять нормативне регулювання певного
викладання алкогольних та слабоалкоголь-
них напоїв або нормативне регулювання
зовнішнього вигляду етикеток з алкоголем,
наприклад, приведення пляшок/банок зі сла-
боалкогольними напоями, які частіше за все
споживають підлітки та молодь, до певних
дизайнерських обмежень або розміщення
комплексного медичного попередження про
шкоду алкоголю для здоров’я тощо.
З 2019 року зареєстровано лише два законопро-
єкти, які б могли регулювати питання охорони
здоров’я населення від шкідливого впливу алко-
голю, однак обидва не розглядались Верховною
Радою України:
заборона реклами алкоголю (Проєкт Закону
№1145);
заборона продажу алкогольних виробів осо-
бам, які не досягли 21 року (Проєкт Закону
№1145).
Всі інші проєкти законів, які так чи інакше сто-
суються обігу алкоголю в Україні, стосуються їх
економічної складової (особливостей справлян-
ня акцизу, особливостей ліцензування, викори-
стання вітчизняної сировини для виробництва,
встановлення знижених ставок акцизного подат-
ку на алкогольні напої (пиво) для малих вироб-
ників пива, скасування відповідальності за виго-
товлення алкогольних напоїв в домашніх умовах
для власного споживання), а також посилення
відповідальності за управління транспортними
засобами в нетверезому стані.

13. 11
Лудоманія – це залежність від азартних ігор, що
внесена до міжнародної класифікації хвороб
МКБ-10 (номер F63.0). Однак, в Україні як діагноз
часто вказують іншу залежність – алкоголізм. За
даними експертів, кількість лудоманів в Україні
становить до 5% населення, втім жодних офіцій-
них даних немає.
З 2020 року гральний бізнес в Україні легалі-
зовано, при цьому попри низку законодавчих
обмежень агресивна реклама ігрових сервісів
присутня не лише в інтернет, але й в публічному
просторі та доступна, зокрема, дітям та підліт-
кам.
Жодна профілактика ігроманії в Україні не про-
водиться, відсутні законодавчі ініціативи, спря-
мовані на запобігання та боротьбу з цією залеж-
ністю.
Найчастіше при обґрунтуванні необхідності втілення тих чи інших норм у вітчизняне законодавство
представники ГО та державної влади посилаються на досвід західних країн.
Наведемо приклади ініціатив, спрямованих на мінімізацію наслідків залежностей:
Велика Британія – заборона рекламувати
продукти (продукцію), віднесену до категорії
junk food, до 21:00.
Іспанія у 2022 році заборонить рекламу
шкідливої їжі, націлену на дітей у віці до 16
років. До того ж до junk food прирівняли не
тільки енергетичні напої чи шкідливі перекуси,
а й цукерки, печиво та морозиво.
Питання загальноєвропейської заборони
рекламування нездорової їжі для дітей було
предметом уваги Європейського Парламенту.
Лудоманія
Інші залежності
02
03
ЗАБОРОНА РЕКЛАМИ НЕЗДОРОВОЇ ЇЖІ (JUNK FOOD)

14. 12
Україна без сигаретного диму
Німеччина – реклама лікарських засобів
максимально врегульована. Контроль за
рекламою лікарських засобів здійснює
Асоціація добровільного саморегулювання
для фармацевтичної промисловості. Існують
різні законодавчі вимоги до реклами
лікарських засобів в залежності від цільової
аудиторії (для широкої громадськості чи для
медичних працівників). Порівняльна реклама
заборонена.
Франція – заборонена реклама лікарських
засобів у випадку, якщо переоцінюється
співвідношення користь/ризик. В інших
випадках реклама дозволяється, але з
широким переліком обмежень. Зокрема,
реклама лікарських засобів не може містити
жодного з наступних елементів:
робить медичну консультацію або
операцію зайвою, зокрема, пропонуючи
діагноз або рекомендуючи лікування
заочно;
припускає, що дія препарату
застрахована, що препарат не має
побічних ефектів, або що препарат
більше або дорівнює ефекту іншого
лікування чи ліків;
може припустити, що нормальний стан
здоров’я можна покращити за допомогою
застосування препарату;
припускає, що у випадку невикористання
лікарського засобу може вплинути на
нормальний стан здоров’я (ця заборона
не поширюється на рекламні кампанії
вакцин або продуктів для відмови від
тютюну);
була б адресовано виключно або
переважно дітям;
посилається на рекомендацію вчених,
медичних працівників або осіб, які, хоча
вони не є ані науковцями, ані медичними
працівниками, своєю репутацією можуть
заохочувати споживання відповідного
лікарського засобу;
зрівнює ліки з їжею, косметичним
продуктом або іншим споживчим
продуктом;
припускає, що безпека або ефективність
препарату зумовлена тим, що це
природна речовина;
може призвести, шляхом детального
опису симптомів, до помилкової
самодіагностики;
лякаюче чи оманливо використовує
візуальне уявлення про зміни в організмі
людини внаслідок хвороби чи травми;
надмірно або оманливо описує дію ліків
на організм людини;
посилається на сертифікати зцілення;
включає пропозиції бонусів, предметів чи
продуктів будь-якого роду або будь-яких
прямих чи непрямих матеріальних вигод
будь-якого роду.
ЗАБОРОНИ ТА ОБМЕЖЕННЯ РЕКЛАМИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ

15. 13
Висновки
Наголошуючи на важливості боротьби з різними
видами залежності (тютюн, наркотики, алкоголь)
Український інститут майбутнього підкреслює
необхідність комплексного підходу до вирі-
шення цих проблем. Вплив лише на один із ри-
зик-факторів без урахування інших може дати
зворотні результати. Зокрема, свого часу зміни
в акцизній політиці призвели до хвилеподібного
зростання контрабанди та контрафакту тютюно-
вої продукції, а лібералізація ринку спирту без
удосконалення регулювання галузі призвела до
зростання кількості контрафактного алкоголю
на українському ринку.
Таким чином, посилення підходів до випуску
(маркування, реклами, продажу) підакцизної
продукції має опрацьовуватися з урахуванням
впливу на ринок контрабанди та контрафакту,
фінансового результату. Потенційна вигода, до
прикладу, у вигляді збільшення податкових над-
ходжень може перетворитися на фікцію шляхом
зменшення частки легальної продукції на ринку.
Законопроєкт №4358 у першій редакції містив
низку норм, що могли б привезти до суттєвих
втрат державного бюджету, а також негативно
вплинути на здоров’я українців через ймовірність
підвищення рівня споживання контрафактної
продукції, якість якої ніхто не контролює. Крім
того, низка ініціатив не відповідала міжнародно-
му законодавству.
У другій редакції законопроєкту усунуто низ-
ку суперечливих норм, проте і він не повністю
відповідає Директиві 2014/40/ЄС. Україна має
виконувати взяті на себе міжнародні зобов'язан-
ня, однак перевиконання зобов'язань за одним із
напрямків не компенсує відсутність роботи з ін-
ших. До того ж створює репутаційні ризики, що
може спровокувати претензії до нашої держави з
боку міжнародних партнерів.
Одна з ключових проблем, вирішення якої наразі
залишається поза увагою законотворців, – бо-
ротьба з нелегальним тютюновим ринком. Ак-
тивна діяльність нелегального тютюнового біз-
несу не лише завдає збитків державі, але й має
негативний вплив на здоров’я населення, адже
контрафактну продукцію сумнівної якості про-
дають за нижчими цінами та будь-кому, включа-
ючи дітей та підлітків. Одним із варіантів розв’я-
зання цієї проблеми може бути доопрацювання
законопроєкту №4358, або ж розробка нового
законопроєкту, який врахує як міжнародні зо-
бов’язання України, так і українські реалії.
Питанню боротьби з тютюнопалінням присвяче-
на велика кількість законодавчих ініціатив, тоді
як інші залежності фактично залишаються поза
увагою законотворців. Між тим, їх негативний
вплив на здоров’я нації теж дуже значний.
Зважаючи на ці виклики, УІМ готовий розпочати
зважений діалог та співпрацю, спрямовану на
розробку низки законопроєктів, необхідних
для попередження залежностей та мінімізацію
їх наслідків, а також підтримки здорового спо-
собу життя.

16. 14
Україна без сигаретного диму
ТАБЛИЦЯ
1

17. 15

18. 16
Україна без сигаретного диму

19. 17
ТАБЛИЦЯ
2

20. 18
Україна без сигаретного диму

21. 19

22. 20
Україна без сигаретного диму

23. 21