1. Політика
забезпечення прав дитини :
світові тенденції та Україна
Василина Дибайло
Партнерство « Кожній дитині»
Київ, 13-14 грудня 2011р.
2. Конвенція ООН
про права дитини
.... Впевнені в тому, що сім’ї як
основному осередку суспільства та
природному середовищу для зростання
і благополуччя всіх її членів і особливо
дітей мають бути надані необхідні
захист і сприяння, з тим щоб вона могла
повністю покласти на себе зобовязання в
рамках суспільства
3. Конвенція ООН
про права дитини
..... Визнаючи, що дитині для
повного та гармонійного
розвитку необхідно зростати в
сімейному середовищі, в
атмосфері щастя, любові та
розуміння
4. Рекомендації ООН
щодо альтернативного
догляду дітей
..... допомогти урядам країн-
членів ООН у формуванні такої
політики та запровадженні
такої практики, яка б перш за
все підтримувала біологічну
родину кожної дитини та
забезпечувала функціонування
6. • Принцип необхідності встановлює, що в центрі уваги
повинно бути право дитини на опіку, виховання та
проживання у своїй сім’ї. Вилучення дитини може
бути тільки крайньою мірою, коли є надзвичайно
велика необхідність в цьому. Перед тим як буде
прийнято рішення щодо вилучення дитини, повинна
бути проведена ретельна оцінка потреб дитини із
залученням усіх зацікавлених сторін та самої дитини.
•
• Принцип відповідності. У Рекомендаціях визначено
ряд можливих альтернативних форм опіки для дітей,
які залишилися без батьківського піклування. Кожна
така дитина має свої потреби щодо перебування під
опікою. Принцип відповідності забезпечує врахування
індивідуальних потреб дитини при влаштуванні її у
відповідну форму альтернативної опіки.
7. Рекомендації ООН
щодо альтернативного
догляду дітей
• усі зусилля повинні бути в першу чергу спрямовані на те,
щоб дитини виховувалася у рідній сім’ї – держава повинна
забезпечити для сімей доступ до усіх необхідних послуг, які
б підтримували їх у виконанні батьківських обов’язків (ст. 3)
• держава є відповідальною за забезпечення
альтернативного догляду дітей на рівні громади (ст. 5)
• обрана форма альтернативного догляду повинна
переглядатися регулярно, базуючись на потребах дитини
для розвитку (ст. 5)
• особлива увага повинна приділятися вразлимим сім’ям з
дітьми
8. Рекомендації ООН щодо альтернативного
догляду дітей
Наголос на необхідності вжиття усіх можливих заходів для
попередження вилучення дитини з сім’ї. Основний засіб –
відповідний та досконалий процес прийняття рішення щодо
ситуації з дитиною.
Для цього державні необхідно:
•забезпечити, що процес оцінки потреб дитини відбувається на
основі міждисциплінарного підходу і погляди різних спеціалістів
враховано
•забезпечити, щоб у процесі здійснення оцінки потреб дитини було
визначено необхідність у послугах та підтримці
•підтримувати та заохочувати навчання спеціалістів та практиків,
особливо лікарів та педагогів, які є першими, хто може виявити
проблеми та направити сім’ю до відповідних служб
•створити систему фінансової та матеріальної підтримки тих сімей,
які перебувають в кризі
9. Європа : документи
• Стратегія “Європа 2020”
• Рекомендація Єврокомісії щодо забезпечення
добробуту дітей та подолання бідності
• Стратегії Ради Європи щодо прав дитини на
2012-2015 роки (проект)
• Рекомендації щодо прав дитини та соціальних
послуг, дружніх до сімей з дітьми (2011)
10. Європа : документи
Рекомендації щодо прав дитини та соціальних
послуг, дружніх до сімей з дітьми
•основна мета
- розвиток соціальних послуг для дітей та сімей
•фундаментальні принципи
- найкращі інтереси дитини
- право дитини на участь
- право дитини на захист
•основні елементи
- загальні/універсальні соціальні послуги
- спеціалізовані соціальні послуги
- інтенсивні соціальні послуги
11. Європа : ключові позиції
• підтримка та зміцнення сімей –
передумова подолання бідності дітей
• створення ефективних послуг підтримки
сімей з дітьми – роль місцевої влади
• інтегрований підхід у роботі усіх служб
• розвиток універсальних послуг – розвиток
батьківського потенціалу
• раннє виявлення вразливих сімей
• моніторинг та оцінка результатів задля
якості послуг
12. Центрально - Східна Європа
• 90-ті – період
ентузіазму та реформ
• 2000-2010 – період
стагнації – переважає
прагматичний підхід та
ставлення виживання
13. Центрально - Східна Європа
• політика є фрагментарною
• політика не розробляється на доказовій базі
• інституційні форми опіки ще досі переважають
• діти до 3-х років ще в інтернатах і є
“постачальниками” системи
• слабка міжвідомча взаємодія
• слабкі альтернативи – надія на інтернатну опіку
• нагальна потреба визнати провал щодо системних
змін та серйозно розглянути це питання
14. Україна
липень 2010
•доручення Прем'єр-міністра України,
спрямоване на подальший
розвиток і поглиблення
інтернатної системи в Україні
грудень 2010
•адміністративна реформа – “загублені”
функції
15. Україна
Всеукраїнська нарада з питань захисту прав дитини
27 жовтня 2011р.
Президент України, В.Ф. Янукович, зазначив:
•потребує перегляду практика соціальної підтримки
сім’ї
•назріло питання реформування центральних і
місцевих органів виконавчої влади, що опікуються
усиновленням та захистом прав дитини
•чотири роки активно обговорюється питання
реформування інтернатних закладів – практичних
результатів поки що надто мало
16. Україна
Всеукраїнська нарада
з питань захисту прав дитини
27 жовтня 2011р.
•«Найголовніший пріоритет держави - це
захистити сім'ю, не допустити, щоб дитина стала
сиротою. Для цього потрібна більш активна
робота з проблемними сім'ями і персональна
відповідальність керівників місцевих органів
влади за рівень дотримання прав дитини в
регіонах»
Сергій Тігіпко, Віце-прем'єр-міністр,
Міністр соціальної політики України
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 2009 року Рекомендації встановлюють очікувані результати та чіткі індикатори щодо політики забезпечення прав дитини, практики реалізації політики та умови за яких дитина може бути вилучені із сімї
Принцип необхідності встановлює, що в центрі уваги повинно бути право дитини на опіку, виховання та проживання у своїй сім ’ ї. Вилучення дитини може бути тільки крайньою мірою, коли є надзвичайно велика необхідність в цьому. Перед тим як буде прийнято рішення щодо вилучення дитини, повинна бути проведена ретельна оцінка потреб дитини із залученням усіх зацікавлених сторін та самої дитини. Принцип відповідності. У Рекомендаціях визначено ряд можливих альтернативних форм опіки для дітей, які залишилися без батьківського піклування. Кожна така дитина має свої потреби щодо перебування під опікою. Принцип відповідності забезпечує врахування індивідуальних потреб дитини при влаштуванні її у відповідну форму альтернативної опіки.
Ст 3 «Сімя є основною групою у суспільстві та природнім середовищем для зростання, розвитку та захисту дитини. Усі зусилля повинні бути в першу чергу спрямовані на те, щоб дитини виховувалася у рідній сімї, у разі вилучення була якнайшвидше повернена до батьків, або якщо це не можливо до інших близьких родичів. Держава у свою чергу повинна забезпечити для сімей доступ до усіх необхідних послуг, які б підтримували їх у виконанні батьківських обовязків». Стаття 5 визначає, що держава є відповідальною за забезпечення альтернативної опіки для дитини, якщо батьки відмовилися від неї або не можуть виконувати своїх батьківських обовязків. В той же час ця стаття відводить ключову роль у забезпеченні такої опіки на рівні громади – місцевими органами влади чи організаціями громадянського суспільства. Стаття 5 також вказує на необхідність регулярного перегляду обраних форм альтернативної опіки, базуючись на потребах дитини для розвитку. особлива увага повинна приділятися вразлимим сім ’ ям з дітьми – підтримка повинна надаватися у різних формах з метою підвищення потенціалу сім ’ ї та забезпечення належної опіки для дитини.
Відповідно до принципу необхідності у документі акцентовано увагу на необхідності вжиття усіх можливих заходів для попередження вилучення дитини з сім ’ ї. Основним засобом тут є відповідний та досконалий процес прийняття рішення щодо ситуації з дитиною. Для цього державні необхідно: забезпечити, що процес оцінки потреб дитини відбувається на основі міждисциплінарного підходу і погляди різних спеціалістів, напр. представників школи, охорони здоров ’ я та інших відомств, враховано забезпечити, щоб у процесі здійснення оцінки потреб дитини було визначено необхідність у послугах та підтримці та щоб відповідні направлення були подані в організації та державні установи підтримувати та заохочувати навчання спеціалістів та практиків, які працюють з дітьми та їхніми сім ’ ями, з особливим фокусом на навчанні лікарів та педагогів, які є першими, хто може виявити проблеми та направити сім ’ ю до відповідних служб створити систему фінансової та матеріальної підтримки тих сімей, які перебувають в кризі і їхнє фінансове становище може бути фактором високого ризику щодо відмови від дитини.
Роль місцевих органів у створенні ефективних послуг з підтримки сімей Підтримка та зміцнення сімей – ключова передумова подолання бідності дітей Зменшення інвестицій у підтримку сімей та дітей призведе до незворотніх втрат в людському та соціальному капіталу К ожен повинен мати доступ до універсальних послуг Сімям з вищим ступенем ризику повинні надаватися такі послуги, що найбільше відповідаються потребам та на ранніх стадіях Усі послуги для сімей та батьків повинні відповідати принципам “ позитивного батьківства ” з особливим фокусом на розвитку батьківського потенціалу Місцеві органи влади повинні просувати принцип інтегрованого підходу у роботі
концепція інституційної опіки критикується, починається розвиток альтернативних форм опіки 2000-2010 – період стагнації – більше розмов про покращення умов інституційної опіки Переважає прагматичний підхід та ставлення виживання
Не достатньо комплексних політик на національному рівні, що базуються на доказовій базі Слабка міжсекторна координація Інституційна опіка все ще переважає (Бровні, 2006) Діти до 3-х років ще в інтернатах Слабкі альтернативи “ зачароване ” коло стигми, соціального виключення, нетерпимості та нетолерантності, надія на інтернатну опіку – нагальна потреба визнати провал щодо системних змін та серйозно адресувати це питання
2009 рік Азаров Парламентські слухання Грудень 2010 – квітень-жовтень 2011 – нічого нема Жовтень 2011 – нарада президента Листопад 2011 – знову зміна векторів – Азаров Питання виплати сімям
Незадовільними є темпи виконання у цій сфері двох Указів Глави Держави щодо адміністративної реформи. Зволікання з визначенням центрального органу виконавчої влади з питань захисту прав дитини та сімейної політики призводить до накопичення проблем у цій сфері, бездіяльності місцевої влади.
