Підготувала Яворська Ірина

1. Підготувала
учениця 11-Б класу
Ківерцівської експериментальної
школи
Яворська Ірина

2. Володи́ мир
Володи́ мирович
Маяко́ вський —
російський
радянський поет
українського
походження,
публіцист,
драматург і
громадський діяч.

3. В. В. Маяковський народився у селі Багдаді
(Багдаті), Грузія, у родині був останньою
третьою дитиною. Батько — дворянин, служив
лісничим, предки були — з козаків Запорізької
Січі. Мати, Олександра Олексіївна, походила із
роду Кубанських козаків. Хоча у школі та із
друзями хлопчик спілкувався грузинською,
вдома всі один до одного звертались лише
російською. 1902 року Володимир вступає
до Кутаїської гімназії.

4. Родина Маяковського

5. Кутаїська гімназія

6. Після смерті батька 1906 року Маяковський
разом із матір'ю та сестрами переїздить до
Москви. Там він вступає до школи № 91.
Ще у віці 14 років (1907 року) Маяковський
вперше взяв участь у соціалістичній
демонстрації у Кутаїсі. У Москві ж юнак ще
більше захоплюється ідеями марксизму.
Коли у 1908 року його відраховують із
гімназії через неспроможність матері далі
сплачувати за навчання, він радо пристає до
революційної діяльності. Того ж 1908 року
вступає до РСДРП, його тричі заарештовують
та Маяковський уникає покарання через
неповнолітність. Перші вірші Маяковський
написав саме під час ув'язнення у
Бутирській в'язниці 1909 року. У 1911 р. він
вступає до Московського училища
мистецтва, де знайомиться із членами
Російського футуристичного руху. Стає
лідером групи «Гілея». Після знайомства
із Давидом Бурлюком, входить у коло поетів
та зближується із кубофутуристами.
Давид Бурлюк

7. Перший опублікований вірш «Ніч» Маяковського
увійшов до футуристичної збірки «Ляпас суспільному
смаку» 1912 року.

8. 1914 р. через активну політичну
діяльність Маяковського та Бурлюка
виключили із Московського училища
мистецтв. У мистецькому розвитку поета
тепер з'явився новий напрямок на
відображення реалій напередодні
революції, що оформилось у поемі
«Облако в штанах» рос. Над нею автор
працював протягом двох років 1914–
1915. Вона стала чи не найголовнішим
твором Маяковського, що одночасно
змальовував палкі теми кохання,
революції, релігії, мистецтва. Вона
дозволила заявити Маяковському про
себе не тільки на всю Росію, але й на
весь світ. Поет навмисне використовував
у поемі мову вулиць та довгі конструкції
аби викрити зідеалізовані та
зромантизовані поняття поезії

9. Влітку 1915 р. Маяковський закохався у заміжню жінку — Лілю Брік. Саме
їй присвячено поему «Флейта-позвоночник» рос.Чоловіком Лілі був
видавець поета — Осип Брік. Кохання, поруч із враженнями від революції
та війни, дуже вплинули на поезію Маяковського наступних років. Поема
«Война и мир» рос. 1916 р. змалювала жахи Першої світової війни та
поема «Человек» рос. — насправді вони є вираженням болю, що
спричиняє кохання.

10. Впродовж 1915–1917 рр.
Маяковський
працював креслярем у
Петроградському
військовому
автомобільному училищі.
На початку революції він
був у Смольному. Там він
став свідком Жовтневої
революції. Повернувшись
до Москви, він працює у
Російському
телеграфному агенстві
(РОСТА), створює тексти та
власне графіку
для агітпроп плакатів.

11. У незрілому мистецькому колі Радянського Союзу, що тільки зароджувався,
Маяковський був солідною фігурою. Він навіть мав привілей вільно пересуватися
світом, подорожував Британією, Німеччиною, Латвією, Сполученими
штатами, Мексикою, Кубою, що відобразилось у роботі «Мое открытие
Америки» рос. 1925 р.
Під час лекцій у Сполучених штатах Маяковський познайомився із Еллі Джонз, яка
пізніше народить йому доньку. Та про це поет дізнається набагато пізніше, у 1929 р.,
коли пара таємно зустрілась на півдні Франції, адже свої стосунки вони мали тримати
у таємниці. Наприкінці 1920-х Маяковський закохався у Тетяну Яковлеву, їй він
присвятив «Лист Тетяні Яковлевій» 1928 р.
Щодо творчості, у ці роки поет активно співпрацює
із «Известиями» рос. та «Комсомольською правдою», друкується у журналах «Новый
мир», «Молодая гвардия», «Огонёк», «Крокодил», «Красная нива» та ін. Працював
також у агітці та рекламі, за що його жорстко
критикували Пастернак, Катаєв та Свєтлов. 1923 р. організував ЛЕФ (від рос. —
«Левый фронт»), випускав журнал «ЛЕФ». Але влітку 1928 р. розчарувався у Лефі та
залишив його.
Сатиричні п'єси «Клоп» (1928), «Баня» (1929) були поставлені Мейерхольдом. У
1929 р. Маяковський організував групу «Реф», але вже у лютому 1930 вийшов із неї,
вступив до РАПП.

12. Поступово Маяковський потрапив у
літературну, а далі й ідеологічну ізоляцію.
Його п'єси були зняті з постановок, йому
було відмовлено у в'їздних візах до Парижа
(на побачення з коханою, російською
емігранткою Тетяною Яковлевою), його не
визнавали ні колишні колеги з ЛіФу, ні нові з
РАППу, а виставку Маяковського «20 років
роботи» проігнорували і партійні чиновники,
і впливові літератори. Драматизм становища
поета ще більше ускладнили його стосунки з
Веронікою Полонською, котра нібито й
кохала поета, але відмовлялася залишити
заради нього чоловіка. Усе це спричинило
глибоку душевну кризу, наслідком якої стало
самогубство Маяковського. Він вистрілив
собі в серце, залишивши знамениту
посмертну записку: Все, як кажуть,
«інцидент поперчений», об побут розбився
любові баркас. Життя, сподіваюсь з тобою
ми квити, до біса рахунки мук, болей й
образ. Щасливо залишатися.
Пам'ятник поету на
Новодівичому цвинтарі

13. У 1912–1914 pp. Маяковський тричі відвідав Україну, а з 1924 —
щороку. Тут він виступав у цілому ряді міст, оспівав столицю
(вірш «Київ», 1924). присвятив Україні теплі рядки у віршах
«Борг Україні» (1926), «Нашому юнацтву» (1927), «Три тисячі і
три сестри» (1928) й ін. Відвідав Київ, де виступав із
літературними концертами у 1913,1914, 1924. Присвятив місту
поезію «Київ» (опублікована 1924 у газеті «Пролетарская
правда»). В Києві іменем Маяковського
названо проспект на Троєщині.
У 1926 році написав вірш «Долг Украине», у якому висловив
захоплення звучанням української мови.

14. Наступного року у вірші «Нашему юношеству» так написав про
своє походження:

15. Я сразу смазал карту будня,
плеснувши краску из стакана;
я показал на блюде студня
косые скулы океана.
На чешуе жестяной рыбы
прочел я зовы новых губ.
А вы
ноктюрн сыграть
могли бы
на флейте водосточных труб?

16. У вірші «А ви могли б?» автор показує високу ступінь
самотності ліричного героя. Він потребує спорідненої
душі, яка так само, як і він змогла б знаходити глибокий
сенс у самих звичайних для обивателя речах. Поет –
бунтар не знаходить у собі сили змиритися з
буденністю і сірою масою: «я відразу змазав карту
будня» – говорить про те, що герой ламає всі
стереотипи і систематичну впорядкованість життя, не
боячись при цьому виділятися з натовпу. І заключне
звернення до читача, яке у вельми зухвалій формі
скоріше не запитує його, а затверджує, чи є він таким
же, як і сіра маса навколо, чи все – таки вміє бачити
прихований символічний зміст у простих речах.