Вступ до школи – важливий момент у житті маленької особистості. Це зустріч із новим світом – загадковим, бажаним, цікавим і водночас непростим. Початок шкільного життя для дитини – пора великих надій і великих розчарувань, перших життєвих перемог і поразок. Багато першокласників не встигають у навчанні. І річ не у складних програмах чи занадто вимогливих учителях, а в тім, що діти не готові до навчання у школі. Доведено, що в дітей, не готових до навчання, досить довго відбувається адаптація – пристосування до нових умов, зокрема, у них значно частіше виникають труднощі в навчанні не лише в першому класі, а й надалі. Чи готова дитина до школи? З таким запитанням звертаються до психологів батьки, вихователі та вчителі.

1. Діагностика
готовності
дошкільника до
школи
Надвірна 2016р.

2. 2
88.53
М 26
Упорядкик:
Авторський
колектив у
складі:
Міняєва А. С. – директор районного центру
практичної психології і соціальної роботи
Позняк Ю. В. – практичний психолог
Надвірнянського ДНЗ «Вогник»,
Якубів О. Ф.– практичний психолог
Надвірнянського ДНЗ «Сніжинка»,
Гусейнова Н. І. – практичний психолог
Делятинського ДНЗ «Сонечко»,
Відповідальний за випуск: Богдан Петрик – директор ІМЦ
відділу освіти Надвірнянської РДА
Затверджено на раді ІМЦ відділу освіти Надвірнянської РДА,
протокол №3 від 25.03.2016 р.
88.53
М 26
Діагностика готовності дошкільника до школи:
[Текст]: метод. посіб. / А. Міняєва [та ін.] - Надвірна;
«Педагогічна майстерня», 2016. - 97с.
©«Педагогічна майстерня», Надвірна, РІМЦ - 2016

3. 3
Зміст
Вступ……………………………………………………………………...
1. Функціональна готовність.
1.1. Методика Керна-Їрвсека …………………………………………..
1.2. Оцінювання фізіологічної зрілості ………………………………
1.3. Методика «Доріжки» (Л. А. Венглер) …………………………..
1.4. Методика «Графічний диктант» (Д. Ельконін) ………………
1.5. Теппінг-тест. Визначення особливостей нервової системи .
1.6. Зорово-графічний гештальт-тест Бендера …………………..
2. Емоційно – вольова готовність до школи.
2.1. Методика «Будиночок» (Н. І. Гуткіна) …………………………
2.2. Методика «Запам’ятай фігури» …………………………………
2.3. Методика «Впізнавання предметів» ……………………………
2.4. Методика «10 слів» (Д. Венгер) …………………………………..
2.5. Методика «Повторення фрвз» …………………………………..
2.6. Методика «Знайди і викресли» …………………………………...
2.7. Тест для перевірки фонематичного слуху ……………………..
2.8. Методика «Кактус» (М. Панфілова) …………………………...
2.9. Методика «Намисто» (І. І. Аргінська) …………………………
2.10. Методика «Сходинки» ……………………………………………
2.11. Опитувальник для батьків «Вольова готовність дитини
до шкільного навчання» ………………………………………………….
3. Інтелектуальна готовність.
3.1. Оптувальник шкільної зрілості із тесту Керна-Їрасека ……
3.2. Тест «Повторення цифр у прямому та зворотньому
порядку» …………………………………………………………………….
3.3. Діагностичні (тестові) арифметичні вправи Л. А. Левінова
3.4. Тест «Четвертий зайвий» ………………………………………...
3.5. Тест «Знайди відмінності» ……………………………………….
3.6. Тест «Класифікація» ……………………………………………….
3.7. Тест «Складання розповіді за малюнками» ……………………
3.8. Тест словника ………………………………………………………..
3.9. Лабіринт ………………………………………………………………
3.10. Методика вивчення оригінальності малюнків ……………….
3.11. Тест «Чого не вистачає» (Р. С. Нємов) ………………………
4. Мотиваційна готовність до школи.
4.1. Діагностична бесіда ………………………………………………..
4.2. Методика «Бесіда про школу» (Т. Нєжнова) …………………
4.3. Тест «Кому що пасує» ……………………………………………..
4.4. Методика «Тестова бесіда» (С. А. Банков) ……………………
4.5. Готовність батьків віддати дитину до школи ………………
5. Пам’ятки, рекомендації батькам, вихователям.
5.1. Рекомендації батькам дітей 5 – 6 років ……………………….
5
8
17
21
24
26
27
31
33
35
37
37
40
42
44
45
46
48
51
53
54
55
56
56
57
57
59
60
60
79
80
81
82
83
85

4. 4
5.2. Рекомендації батькам з формування позитивної мотивації
у дітей навчальної діяльності ………………………………………….
5.3. Сім правил по збору портфеля першокласника ……………….
5.4. Пам’ятка батькам першокласника ……………………………..
5.5. Школа хороша, якщо в ній добре кожній дитині і
дорослому …………………………………………………………………..
5.6. Пам’ятка для батьків першокласників …………………………
5.7. Десять заповідей для мами і тата першокласника ………….
5.8. Пам’ятка для батьків ……………………………………………...
5.9. Чого не слід робити батькам …………………………………….
5.10. Поради психолога батькам та вихователям ………………...
Література ……………………………………………………………...
87
87
89
90
91
92
93
95
95
97

5. 5
ВСТУП
Вступ до школи – важливий момент у житті маленької особистості. Це зустріч
із новим світом – загадковим, бажаним, цікавим і водночас непростим. Початок
шкільного життя для дитини – пора великих надій і великих розчарувань, перших
життєвих перемог і поразок.
Багато першокласників не встигають у навчанні. І річ не у складних програмах
чи занадто вимогливих учителях, а в тім, що діти не готові до навчання у школі.
Доведено, що в дітей, не готових до навчання, досить довго відбувається
адаптація – пристосування до нових умов, зокрема, у них значно частіше
виникають труднощі в навчанні не лише в першому класі, а й надалі.
Чи готова дитина до школи? З таким запитанням звертаються до психологів
батьки, вихователі та вчителі.
Дитина не готова до школи, якщо:
• «Хочу» для неї переважає над «можна»;
• Дитина не випускає з рук іграшки, часто кричить;
• Дитина не бажає спілкуватися з незнайомцями, або відразу входить у
близькі панібратські відносини;
• Дитина не знаходить спільну мову з однолітками;
• Дитина швидко відволікається;
• Рівень знань дитини про навколишній світ дуже низький, вона не вміє
узагальнювати, класифікувати, помічати схожість і відмінність;
• Дитина не любить малювати, не вміє працювати з дрібними деталями;
• Дитина дуже повільно рухається, говорить, їсть;
• Дитина має проблеми із запам’ятовуванням або з мовленням.
На сьогоднішній день всі учасники навчально-виховного процесу розуміють
необхідність визначення рівня шкільної зрілості дітей дошкільного віку. Як нам,
психологам, бути в цій ситуації, як краще продіагностувати дошкільників, які тести
використати при дослідженні психічних процесів, щоб дослідити рівень готовності
дитини до школи? Тому завданням динамічної групи практичних психологів було
вибрати найбільш ефективні і доступні методики для визначення рівня готовності
дошкільників до навчання у школі. У даній збірці ми пропонуємо алгоритм
вивчення рівня готовності , а також рекомендації для батьків та вихователів.

6. 6
ФУНКЦІОНАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ
Першочерговим завданням при діагностиці шкільної зрілості є визначення
функціональної готовності дитини до навчання в школі. Відомо, що діти з низьким
рівнем функціональної готовності складають «групу ризику» як з точки зору
засвоєння шкільної програми, так і з точки зору втомлюваності та схильності до
захворювань. Багато таких дітей вже з перших днів потрапляють в категорію
невстигаючих, інші – постійно переживають надмірне нервово-психічне
напруження, що призводить до невротизації та психосоматичних захворювань.
Фізіологічна або функціональна готовність. Визначається рівнем фізичного
розвитку дитини, відповідністю її віковим нормам, тобто дитина має досягти певної
фізичної зрілості, для повноцінної участі у навчально-виховному процесі.
Спеціаліст звертає увагу на загальний стан здоров’я дитини (зріст, м’язовий тонус,
зір, слух; дрібну моторику руки, графічні вміння).
Психолог досліджує навички орієнтування дитини у просторі, визначає вміння
уважно слухати і точно виконувати вказівки дорослого, правильно відтворювати
заданий напрям лінії. Дитині пропонуються вправи і тести на змалювання й
списування. Ці вправи характеризують довільність психологічної діяльності –
загальний психічний розвиток, розвиток моторики, уміння виконувати задані
зразки, саморегуляцію, короткочасну пам'ять.
Для діагностики функціональної готовності використовують методику Керна-
Їрасека. Ця методика, в основному, дає можливість визначити рівень саморегуляції
при виконанні дитиною письмових дій, зокрема, тонкої моторики руки, а також
координацію зору та рухів руки. Ці вміння необхідні в школі для оволодіння
письмом. Дана методика, однак, не дає можливості зробити висновки про причини
неякісного виконання завдань. Ці причини можуть бути пов’язані з недостатнім
розвитком сенсомоторних зв’язків та тонкої моторики руки, з поганою орієнтацією
у просторі, слабким розвитком довільних процесів, низьким інтелектуальним
розвитком та ін.
Для з’ясування цих причин необхідно провести додаткові дослідження (див.
«Діагностика вольової готовності» та «Діагностика інтелектуальної готовності».)

7. 7
МЕДИЧНІ ПОКАЗНИКИ, ЗА ЯКИХ НЕ
РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ВСТУП ДО ШКОЛИ У
ШЕСТИРІЧНОМУ ВІЦІ
Наводимо перелік захворювань, які послаблюють організм і створюють
додаткові труднощі для успішної адаптації дитини до школи, особливо у
шестирічному віці.
Захворювання, перенесені за останній рік:
• Інфекційний гепатит;
• Пієлонефрит, дифузійний гломерулонефрит;
• Міокардит неревматичний;
• Менінгіт епідемічний, менінгоенцефаліт;
• Туберкульоз;
• Ревматизм в активній формі;
• Захворювання крові;
• Гострі захворювання (більше ніж 4 рази)
Хронічні захворювання в стадії суб- і декомпенсації:
• Порок серця (ревматичний або від народження);
• Хронічний бронхіт, бронхіальна астма, хронічне запалення легень (у
стадії загострення або відсутності стійкої ремісії впродовж року);
• Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний
гастрит, хронічний гастродуоденіт (у стадії загострення, із частими
рецидивами та неповною ремісією);
• Гіпотрофія піднебінних мигдалин ІІІ ступеня;
• Аденоїдні вегетації ІІІ ступеня, хронічні аденоїди;
• Тонзиліт хронічний (токсично-алергійна форма);
• Ендокринопатія (зоб, цукровий діабет та ін.);
• Анемія (за рівнем гемоглобіну в крові 10,7 – 8,0%);
• Неврози (неврастенія, істерія, логоневроз та ін.);
• Затримка психічного розвитку;
• Дитячий церебральний параліч;
• Травма черепа, якої дитина зазнала у поточному році;
• Епілепсія, епілептиформний синдром;
• Енурез;

8. 8
• Екзема, нейродерміт;
• Міопатія із прогресуванням;
• Накладання соматичних захворювань (два і більше), які спричиняють
астенію.
І.І. МЕТОДИКА КЕРНА – ЇРАСЕКА
Для вирішення питання про прийом дітей до школи чи доцільність відстрочки
можна обмежитися визначенням вихідного рівня функціональної готовності, чи
шкільної зрілості. Для її діагностики в нашій країні й у ряді інших країн Східної
Європи широко використовується орієнтовний тест шкільної зрілості Керна –
Їрасека. Цей тест можна використовувати як базовий для подальшого більш
повного визначення психологічної готовності до шкільного навчання.
Тестування може проводитися індивідуально чи груповим способом.
Рекомендується індивідуальне проведення з дошкільниками. Якщо тестування
проводиться груповим способом, то розмір групи повинен бути 8-12 чоловік (до
групового тестування дітей залучаються педагоги, які спостерігають за роботою
дітей і фіксують всі нюанси в протоколах).
МЕТА: діагностика функціональної готовності, визначення розвитку тонкої
моторики руки і координації зору і рухів руки.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОЦЕДУРИ ТЕСТУВАННЯ:
Під час виконання всіх трьох завдань психологу необхідно звернути увагу на
наступне:
• Чи дитина відразу приступає до роботи;
• Якою рукою дитина малює;
• Чи перекладає олівець з однієї руки в іншу;
• Чи випускає олівець і шукає його;
• Чи дитина крутиться;
• Чи малює в тому місці, де вказано;
• Чи бажає переконатись, що малює гарно;
• З якого боку починає копіював

9. 9
ЗАВДАННЯ №1
МАЛЮВАННЯ ЧОЛОВІЧОЇ ФІГУРИ
Тестування може проводитися індивідуально чи груповим способом.
Рекомендується індивідуальне проведення з дошкільниками. Якщо тестування
проводиться груповим способом, то розмір групи повинен бути 8-12 чоловік (до
групового тестування дітей залучаються педагоги, які спостерігають за роботою
дітей і фіксують всі нюанси в протоколах).
ОБЛАДНАННЯ: олівець, чистий аркуш паперу стандартного формату А4 у
вертикальному положенні. На столі більше нічого бути не повинно. Потрібно, щоб
дитина малювала за уявою, а не змальовувала. Поруч можуть лежати кольорові
олівці, при бажанні дитина може розфарбувати свій малюнок.
ВИМОГИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОЦЕДУРИ ТЕСТУВАННЯ:
• Найцінніші в діагностичному плані малюнки, це ті, за появою яких
психолог міг спостерігати. Саме спостерігаючи за роботою дитини,
психолог отримує інформацію про особистість дитини і її психічний
розвиток.
• Психолог повинен знати вікові характеристики малюнка; знати, що є
типовим, а що відхиленням.
• Чим доросліша дитина, тим менш надійним показником розумового
розвитку стає малюнок.
• Необхідно фіксувати, як дитина сидить, як вона встановлює контакт із
психологом (та іншим дорослим, а також дітьми), чи готова вона до
роботи, наскільки акуратна, загальмована чи навпаки, наскільки
упевнена у собі, непосидюча (саме тому до групового тестування дітей
залучаються педагоги, які спостерігають за роботою дітей і фіксують всі
ці нюанси в протоколах).
• У деяких випадках дитину можна похвалити, підтримати, але не
виділяти з групи.
• У процесі малювання необхідно уникати критичної оцінки і вказівок на
недоліки у малюнку.
• Після закінчення роботи рекомендується не переривати дитину одразу,
а поговорити з нею про її малюнок. Це потрібно для уточнення змісту
зображеного, а також у власне діагностичному аспекті (багатство
фантазії, досвід, вербальні здібності дитини), її можна попросити:
«Розкажи мені про свій малюнок – що ти тут намалював?».

10. 10
ІНСТРУКЦІЯ: діти, на чистих аркушах паперу, які лежать перед вами,
намалюйте, будь-ласка, людину, чоловіка. Намалюйте його так, як ви найкраще
вмієте. Малюйте стільки часу, скільки вам потрібно. Намагайтеся малювати
якомога охайніше». Якщо дитина починає розпитувати, як малювати, психолог
повинен обмежитись фразами: «Малюй так, як можеш». Якщо дитина не починає
малювати, слід її підбадьорити: «Малюй, в тебе все вийде». Інколи дитина питає,
чи не можна замість хлопчика малювати дівчинку. В такому випадку слід
відповідати, що всі малюють хлопчика, і їй також потрібно намалювати хлопчика.
Якщо дитина вже почала малювати дівчинку, слід дозволити домалювати, а потім
попросити, щоб поряд намалювала ще й хлопчика. Основна задача інструкції –
сформувати мотивацію дитини до малювання.
ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ:
Від 1 балу (найкраща оцінка) до 5 балів (найгірша оцінка)
При оцінці цього завдання розмір малюнка не враховується.
1 БАЛ – намальована фігура має голову, тулуб, кінцівки. Голову з тулубом
з’єднує шия (вона повинна бути не більшою, ніж тулуб). На голові повинне бути
волосся (можливо, капелюх або шапка), вуха. На обличчі – очі, ніс, рот. Верхні
кінцівки повинні закінчуватися кистю з п’ятьма пальцями. Повинні бути відтворені
деталі чоловічого одягу.
2 БАЛИ – виконання всіх вимог, як під час оцінювання в 1 бал. Можлива
відсутність трьох деталей – шиї, волосся, одного пальця руки, - але неприпустимою
є відсутність якої-небудь частини обличчя.
3 БАЛИ – у фігури на малюнку є голова, тулуб, руки, ноги, які намальовані
двома лініями. Відсутніми є шия, вуха, волосся, одяг, пальці на руках, ступні ніг.
4 БАЛИ – примітивний малюнок голови з кінцівками. Кожна кінцівка
(достатньо лише однієї пари) зображена однією лінією.
5 БАЛІВ - відсутнє чітке зображення тулуба, рук і ніг. Карлючки.