2. Виокремлення методів навчання за
зовнішніми проявами їх форм, тобто за
джерелами інформації, яку мають
засвоювати учні, залишається
найбільш прийнятим і зрозумілим. На
основі такого підходу виділяють три
групи методів навчання:
1. Словесні
2. Наочні
3. Практичні
4. Пояснення – вербальний
метод навчання, який
передбачає розкриття
сутності певного явища,
процесу, закону.
Інструктаж –
ознайомлення зі способами
виконання завдання,
використання інструментів,
приладів і матеріалів
дотримання техніки
безпеки, показ трудових
операції та організацій
робочого місця.
5. Розповідь – це метод
навчання, який передбачає
оповідну, описову форми
розкриття навчального
матеріалу з метою
спонукання учнів до
створення в уяві певного
образу.
Лекція –усний виклад
великого за обсягом,
складного за логічною
побудовою навчального
матеріалу.
6. Бесіда – метод навчання,
що передбачає запитання –
відповіді.
Робота з підручником –
організація самостійної роботи
учнів з друкованим текстом, що
дає їм змогу глибоко осмислити
навчальний матеріал, закріпити
його, виявити самостійність у
навчання.
8. Ілюстрація – метод навчання, який
передбачає показ предметів і процесів у їх
символічному зображенні (фотографії, малюнки,
схеми, графіки та ін.).
Демонстрування – це метод, який передбачає
показ предметів і процесів у їх натуральному
вигляді, в динаміці.
Спостереження – безпосереднє сприймання
явищ дійсності.
10. Вправи – багаторазове
повторення певних дій або
видів діяльності з метою їх
засвоєння, яке спирається
на розуміння і
супроводжується свідомим
контролем та коригуванням.
Лабораторні робити –
вивчення у шкільних
умовах явищ природи за
допомогою спеціального
обладнання.
11. Графічні роботи – роботи, в
яких зорове сприймання
поєднане з моторною
діяльністю школярів.
Дослідні роботи – пошукові
завдання і проекти, що
передбачають
індивідуалізацію навчання.