1. ФIНАНСОВИЙ АНАЛIЗ.
МОДУЛЬ 2.
ТЕМА 2.
ПОКАЗНИКИ ПРИБУТКОВОСТІ, ЇХ ЕКОНОМІЧНА
СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ
Виконала: ст. гр Б 5/4
Загороднюк Iра

2. ПЛАН
 1. Сутність та показники прибутку.
 2. Оцінка прибутковості та активності,
характеристика основних показників
прибутковості.
 3. Основні показники фінансової стабільності.
Висновки.
Список використаної літератури.

3. 1. СУТНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ПРИБУТКУ.
 Прибуток- це та частина виручки, що
залишається після відшкодування всіх
витрат на виробничу й комерційну
діяльність підприємства.
Характеризуючи перевищення
надходжень над витратами, прибуток
виражає мету підприємницької
діяльності і береться за головний
показник її результативності
(ефективності).
 Прибуток є основним джерелом
фінансування розвитку підприємства,
удосконалення його матеріально-
технічної бази, забезпечення всіх форм
інвестування. Уся діяльність
підприємства спрямується на те, щоб
забезпечити зростання прибутку або
принаймні стабілізацію його на певному
рівні.

4. ВИДИ ПРИБУТКУ
 Загальний прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від
усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий
прибуток інакше називають балансовим. Прибуток після
оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження
підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву
— чистий прибуток.
 Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробничими
витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за
неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток і так звані
невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати.
 Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком,
дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат.
 Маржинальний прибуток характеризує обсяг виручки від продажу
продукції за мінусом змінних витрат. Він включає власне прибуток і
постійні витрати.

5. МЕТОД ПРЯМОГО ОБЧИСЛЕННЯ ПРИБУТКУ, ЯКИЙ ВВАЖАЮТЬ ГОЛОВНИМ.
ПРИБУТОК ВІД ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ (ВИКОНАННЯ РОБІТ, ПАДАННЯ ПОСЛУГ) Є
ОСНОВНИМ СКЛАДНИКОМ ЗАГАЛЬНОГО ПРИБУТКУ. ЦЕ ПРИБУТОК ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКА ВІДОБРАЖАЄ МІСІЮ І ПРОФІЛЬ ПІДПРИЄМСТВА. ВІН ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ
ЯК РІЗНИЦЯ МІЖ ВИРУЧКОЮ ВІД ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ (БЕЗ УРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА
ДОДАНУ ВАРТІСТЬ І АКЦИЗНОГО ЗБОРУ) ТА ЇЇ ПОВНОЮ СОБІВАРТІСТЮ.
У РАЗІ КАЛЬКУЛЮВАННЯ ЗА НЕПОВНИМИ ВИТРАТАМИ ТУ ЧАСТИНУ ВИТРАТ, ЩО ЇЇ НЕ
ВКЛЮЧЕНО В СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ, ВІДНОСЯТЬ НА ПЕВНИЙ ПЕРІОД І ЗА
ОБЧИСЛЕННЯ ПРИБУТКУ (П ) ВІДРАХОВУЮТЬ ВІД ВИРУЧКИ, ТОБТО
ПР = ВР – СРНВ – СН
ДЕ ВР — ВИРУЧКА ВІД ПРОДАЖУ ПРОДУКЦІЇ;
СРНВ— СОБІВАРТІСТЬ ПРОДАНОЇ (РЕАЛІЗОВАНОЇ) ПРОДУКЦІЇ ЗА НЕПОВНИМИ
ВИТРАТАМИ;
СН—ВИТРАТИ, ЩО ЇХ НЕ ВКЛЮЧЕНО В СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ, А ВІДНЕСЕНО НА
ПЕВНИЙ ПЕРІОД.

6. ОСНОВНОЮ СКЛАДОВОЮ ВАЛОВОГО
ДОХОДУ Є ВИРУЧКА ВІД ПРОДАЖУ
ПРОДУКЦІЇ. У НЬОГО ВКЛЮЧАЮТЬ
ТАКОЖ ПРИБУТОК ВІД ПРОДАЖУ МАЙНА
І ВІД ПОЗАРЕАЛІЗАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ.
ВАЛОВІ ВИТРАТИ — ЦЕ ПЕРЕДУСІМ
ВИТРАТИ НА РЕАЛІЗОВАНУ ПРОДУКЦІЮ,
А ТАКОЖ ВТРАТИ ВІД ПРОДАЖУ МАЙНА
(ПЕРЕВИЩЕННЯ БАЛАНСОВОЇ ВАРТОСТІ
ОБ'ЄКТІВ НАД ВИРУЧКУ ВІД ЇХНЬОГО
ПРОДАЖУ). АМОРТИЗАЦІЙНІ
ВІДРАХУВАННЯ ВИОКРЕМЛЕНО ІЗ
ЗАГАЛЬНОЇ СУМИ ВИТРАТ, ОСКІЛЬКИ
НАРАХУВАННЯ ТАКИХ КОНТРОЛЮЄТЬСЯ
ФІСКАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ В
ОСОБЛИВОМУ ПОРЯДКУ.

7. Прибутковість є показником, що комплексно
характеризує ефективність діяльності
підприємства. Рентабельність можна
розглядати як один із критеріїв якості
управління суб'єктом господарювання. Адже
на підставі прибутковості можна оцінити
ефективність управління підприємством,
оскільки отримання значного рівня прибутку і
достатнього рівня прибутковості багато в
чому залежить від правильності і
оперативності управлінських рішень, які
приймаються.
Прибутковість безпосередньо пов’язана з
отриманням прибутку. Однак її не можна
ототожнювати з абсолютною сумою
отриманого прибутку.
Прибутковість - це відносний показник, тобто
рівень прибутковості, що вимірюється у
коефіцієнтах або відсотках.
2. Оцінка прибутковості та активності, характеристика основних
показників прибутковості.

8.  Рентабельність — це відносний показник
ефективності роботи підприємства,
котрий у загальній формі обчислюється як
відношення прибутку до витрат (ресурсів).
Рентабельність має кілька модифікованих
форм залежно від того, які саме прибуток і
ресурси (витрати) використовують у
розрахунках.
 Передусім виокремлюють рентабельність
інвестованих ресурсів (капіталу) і
рентабельність продукції. Рентабельність
інвестованих ресурсів (капіталу)
обчислюється в кількох модифікаціях:
рентабельність активів, рентабельність
власного капіталу, рентабельність
акціонерного капіталу.

9. РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ АКТИВІВ(РА)
ХАРАКТЕРИЗУЄ ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВИКОРИСТАННЯ ВСЬОГО НАЯВНОГО МАЙНА
ПІДПРИЄМСТВА ТА ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ ЗА
ФОРМУЛОЮ

10. РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ (РВК)
ВІДОБРАЖАЄ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ
АКТИВІВ, СТВОРЕНИХ ЗА РАХУНОК ВЛАСНИХ
КОШТІВ:

11. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ
СТАБІЛЬНОСТІ:
 Коефіцієнт концентрації власного капіталу
 Коефіцієнт фінансової залежності.
 Коефіцієнт маневреності власного капіталу.
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень
 Коефіцієнт довгострокового залучення позичених
коштів
 Коефіцієнт співвідношення власних і залучених
коштів
 Коефіцієнт структури залученого капіталу
 Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів
власнимиоборотними коштамирозраховують як
відношення власних оборотних коштів до всієї
величини оборотних коштів
 Коефіцієнт відношення виробничих активів і
вартостімайна

12. ВИСНОВОК:
Показник прибутковості є дуже важливим для залучення капіталу
та успішного фінансування розвитку підприємства. Інвестори,
акціонери та фінансові менеджери приділяють значну увагу аналізу
прибутковості підприємства. Ретельному дослідженню підлягає
використання різних активів підприємства, оскільки підвищення їх
віддачі дозволяє зменшувати його витрати.Види прибутків, які
відображаються у розділі 1 звіту про фінансові результати, є
найбільш загальними показниками прибутковості підприємства і
характеризують їх абсолютну величину. Проте при проведенні
фінансового аналізу важливо знати, наскільки ефективно
(прибуткове) використовувалися всі засоби, що забезпечили
отримання конкретного доходу. Для ефективного комплексного
вимірювання прибутковості використовується система відносних
показників (коефіцієнтів), визначення яких базується на
співвідношенні окремих статей фінансової звітності та даних
бухгалтерського обліку.

13. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 Дєєва Н. Фінансовий аналіз:
Навчальний посібник/ Надія Дєєва,
Олексій Дедіков; М-во освіти і науки
України, Дніпропетровська державна
фінансова академія. - К.: Центр
навчальної літератури, 2007. - 323 с.
 Крамаренко Г. Фінансовий аналіз:
Підручник для студентів вищих
навчальних закладів, які навчаються за
освітньо-професійною програмою
бакалавра з напряму підготовки
"Фінанси і кредит"/ Галина Крамаренко,
Оксана Чорна; Дніпропетровський ун-т
економіки і права. - К.: Центр учбової
літератури, 2008. - 386 с.
 Подольська В. Фінансовий аналіз:
Навчальний посібник/ Валентина
Подольська, Олена Яріш. - К.: Центр
навчальної літератури, 2007. - 487 с.
 Цал-Цалко Ю. Фінансовий аналіз:
Підручник для студентів вищих
навчальних закладів/ Юзеф Цал-Цалко.
- К.: Центр учбової літератури, 2008. -
565 с.