Уже перша збірка поезій Миколи Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Читайте Вінграновського і про Вінгарновського разом з Чернігівською обласною бібліотекою для дітей!

2. Микола Вінграновський входив у поезію
з гордою поставою, сильним голосом і
«стодумною думою» про народ, про добу,
про життя.
Багато що змінилося за той час.
Творчість його вже всіма визнана
як одна з окрас нашої літератури,
один із яскравих її здобутків.

3. «Привіт тобі,
ріко моєї долі!»
Життєві і творчі шляхи
Вінграновського

5. Олександр Довженко

6. Писати вірші почав у студентські роки. Перші вірші з'явилися
1958 року на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень».
7 квітня 1961 року «Літературна газета» вийшла із
заголовком на всю четверту сторінку: «Микола
Вінграновський. З книги першої, ще не виданої», де було
надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого автора.
Автор поетичних збірок «Сто поезій», «Поезії», «На срібнім березі»,
«Київ», «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю».
Також автор повістей «Первінка», «Сіроманець», «У глибині дощів»,
«Літо на Десні» і роману «Северин Наливайко».

7. Микола Вінграновський режисер,
сценарист. Зняв фільми «Дума про
Британку», «Ескадра повертає на захід»,
«Климко».

8. Актор у фільмах:
«Повість полум'яних літ» (Іван Орлюк)
«Сейм сходить з берегів» (Дончак)
«Дума про Британку» (Несвятиласка)
«Берег надії» (Вацлав Купка)

9. В останні роки життя
Микола Вінграновський
з великою радістю
писав для дітей і про
дітей.
«… Не випадково,
мабуть, він останнім
часом з великою
радістю (це
відчувається!) пише
вірші для дітей і про
дітей.
І в них, може,
найбільше є собою»
І.Дзюба

10. Помер 27 травня 2004 року
в Києві внаслідок тяжкої
хвороби.
Похований у Києві на
Байковому кладовищі.
Нагороди:
Лауреат Шевченківської
премії 1984 року за вірші для
дітей.
Лауреат літературної премії
«Благовіст»
Лауреат премії Фундації
Антоновичів (США)

11. Творчий спадок від Вінграновського
Твори
Збірки поезій
Атомні прелюди (1962)
Поезії ( 1971)
Любов, не йди! (1997)
Сто поезій (1967)
Київ (1982)
На срібнім березі (1982)
Цю жінку я люблю (1990)
Збірники для дітей
Первінка
У глибині дощів
Літній ранок
Андрійко-говорійко
Літній вечір
Ластівка біля вікна
Повісті
Первінка
Літо на Десні (1983)
Чотирнадцять столиць України
(1997, історичний нарис)
Наливайко (роман, 1990)
Світ без війни (1958)
У глибині дощів
Фільмографія
Актор
Іван Орлюк («Повість полум'яних літ», 1961)
Дончак («Сейм сходить з берегів», 1962)
Несвятиласка («Дума про Британку», 1970)
Вацлав Купка («Берег надії», 1967)
Режисер
Климко (1984)
Ескадра повертає на Захід (1966, співавтор)
Тихі береги (1973)
Дума про Британку (1970, роль Несвятиласки)
Берег надії (1967, роль Вацлава Купки)
«Чигирин - столиця гетьмана Богдана
Хмельницького» (1993)
«Голубі сестри людей» (1966)
«Слово про Андрія Малишка» (1983)
«Довженко. Щоденник 1941-1945» (1993)
«Щоденник О. П. Довженка » (1989, у співавторстві
з Леонідом Осикою)
«Гетьман Сагайдачний» (1999)
«Галич - столиця князя Данила Галицького» (1993)
«Батурин - столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)

12. «Може бути, що
мене не буде…»
Цікаві спогади
про Вінграновського

13. «З Миколою
Вінграновським ми
дружили майже 30 років.
Своє справжнє єство він
ніколи на людях не
розкривав. Завжди грав
якісь ролі, тому всі
знають його як актора»
«Любив побрехеньки
розказувати і так
входив у роль, що сам
починав собі вірити»

14. «Якось до Києва приїхав
американський
письменник Джон
Стейнбек і захотів
побачити молодих
поетів. До нього привели
Миколу Вінграновського.
Американець попросив
його прочитати кілька
віршів без перекладу.
Коли Микола закінчив,
Стейнбек сказав:
“Це — великий поет.
Я сам відчув ці
почуття”».
Видавець
Михайло Слабошпицький:

15. «Вірші він читав красиво,
як ніхто!..
Вінграновський читав
вірші магічно.
Це не могло не вражати.
… Микола умів плакати
над чужими віршами.
Він взагалі не соромився
наївності. Навіть його
гордість була трохи
наївна. Він казав:
“Ми з Шевченком —
неперекладні поети!”»
Київський поет і
актор Василь Довжик:

16. Чарівник слова
Читаємо поезію
Вінграновського

17. Уже перша збірка поезій Вінграновського
засвідчила його непересічний талант
і викликала відверте захоплення читачів.
Поет охопив своєю увагою Космос, людство,
землю, народ, добу, Україну.
Саме в цих глобальних вимірах жив його
ліричний герой…
Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й
енергію, розцвітало, розкривалося новими
гранями людських можливостей.

18. ***
У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.
Той ліс зашумить, і ті сни ізійдуть,
І являть тебе вони в небі і в морі,
У синьому небі, у синьому морі…
Тебе вони являть і так і замруть.
Дубовий мій костур, вечірня хода,
І ти біля мене, і птиці, і стебла,
В дорозі і небо над нами із тебе,
І море із тебе… дорога тверда.

19. ***
Сеньйорито акаціє, добрий вечір.
Я забув, що забув був вас,
Але осінь зійшла по плечі,
Осінь, ви і осінній час,
Коли стало любити важче,
І солодше любити знов…
Сеньйорито, колюче щастя,
Хто воно за таке любов?
Вже б, здавалося, відболіло,
Прогоріло у тім вогні,
Ступцювало і душу й тіло,
Вже б, здалося, нащо мені?
У годину суху та вологу
Відходились усі мости
І сказав я — вже слава богу,
І, нарешті, перехрестивсь —
Коли ж — здрастуйте, добрий вечір.
Ви з якої дороги, пожежо моя?..
Сеньйорито, вогонь по плечі —
Осінь, ви і осінній я…

20. Перша колискова
Спи, моя дитино золота,
Спи, моя тривого кароока.
В теплих снах ідуть в поля жита,
І зоря над ними йде висока.
Спи, моя гіллячко голуба,
Тихо в моїм серці і щасливо.
За вікном хлюпочеться плавба
Твоїх літ і долі гомінливої.
Спи, моя дитинко, на порі.
Тіні сплять і сонна яворина…
Та як небо в нашому Дніпрі,
Так в тобі не спить хай Україна.
Хай вона не спить в тобі повік,
Бо вона — для тебе і для світу…
Люлі, мій маленький чоловік,
Капле сон сріблястий з верховіту…

21. Читайте Вінграновського разом
з Чернігівською обласною бібліотекою для дітей!