Ce diaporama a bien été signalé.
Nous utilisons votre profil LinkedIn et vos données d’activité pour vous proposer des publicités personnalisées et pertinentes. Vous pouvez changer vos préférences de publicités à tout moment.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА КЛІНІЧНОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ
ЛекцІя
«Клініко-лабораторне дослідження...
План лекції
1. Мокротиння. Визначення .
2. Методика збору матеріалу.
3.Методі дослідження:
3.1. Макроскопічний метод.
3.2....
Дослідження мокротиння
• Мокротиння (лат. – плювок) – патологічний секрет, що виділяється
(відкашлюється) або може бути од...
Дослідження мокротиння
• Мокротиння збирають натще у стерильну скляну посуду.
При дослідженні використовують наступні мето...
Методи дослідження мокротиння
• Макроскопічне дослідження включає визначення добової
кількості, кольору, запаху, консистен...
Методи дослідження мокротиння
• При макроскопії мокротиння досліджують його поділ на шари.
Слизове и слизово-гнійне мокрот...
Мікроскопічне дослідження
• Мікроскопічне дослідження:
вивчення нефарбованих
(нативних) та фарбованих
препаратів мокротинн...
Мікроскопічне дослідження
• Морфологічні елементи
мокротиння: циліндричний
епітелій бронхів
(епителіоцити - характерна
фор...
Мікроскопічне дослідження
клітини Пірогова —
Лангханса —
багатоядрові гігантські
клітини овальнїй
форми (при
туберкульозно...
Мікроскопічне дослідження
еластичні волокна
коралоподібні
(покриті милами
при виявленні
туберкульозних
каверн).
Еластичні ...
Мікроскопічне дослідження
• Клітини серцевих пороківв (гемоседерофаги — альвеолярні макрофаги)
зустрічаються при серцевій ...
Мікроскопічне дослідження
• Елементи ехінококу та кристали гематоїдину у мокротинні
Мікроскопічне дослідження
• Кристалу холестерину (у мокротинні їх знаходять при
новоутвореннях, эхинококозі) , вони є елем...
Мікроскопічне дослідження
При мікроскопічному дослідженні
пробок Дітріха видний детрит з
бактеріями, скупченнями голчастих...
Цитологічний метод
Цитологічний метод
використовують для
діагностики
злоякісних
новоутворень
легень і визначення
їх гістол...
Мікробіологічний метод
Мікробіологічне дослідження
включає мікроскопію
(бактеріоскопію), виділення чистих
культур, визначе...
Бактеріоскопічне дослідження
Для проведення
бактеріоскопії
необхідно приготувати
препарат (розтертий і
висушений мазок
мок...
Бактеріоскопічне дослідження
Якщо збудник не виявляється, то необхідно вдатися до методики
посіву на поживні середовища, й...
Біологічний метод
Біологічне дослідження - найбільш чутливий метод виявлення
мікобактерій туберкульозу. Центрифугат мокрот...
ЛЗ, що викликають ураження
дихальної системи:
• 1. Наркотики, транквілізатори, седативні, барбітурати, антигістамінні
засо...
ЛЗ, що викликають ураження дихальної
системи:
• Небезпечним є попадання в дихальні шляхи мінеральних масел, які в
протилеж...
• ЛІтература:
1. Базарнова М.А., Воробьев А.И., Баркаган З.С. и др.
Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч...
Prochain SlideShare
Chargement dans…5
×

Тема лекції "Мокротиння"

1 299 vues

Publié le

Publié dans : Design
  • Soyez le premier à commenter

Тема лекції "Мокротиння"

  1. 1. НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ КАФЕДРА КЛІНІЧНОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЛекцІя «Клініко-лабораторне дослідження дихальної системи. Лікарські засоби, які викликають ураження системи дихання.»
  2. 2. План лекції 1. Мокротиння. Визначення . 2. Методика збору матеріалу. 3.Методі дослідження: 3.1. Макроскопічний метод. 3.2. Мікроскопічний метод. 3.3. Морфологічне дослідження мокротиння. 3.4. Цитологічний метод. 3.5. Мікробіологічний метод. 3.6. Біологічне дослідження.
  3. 3. Дослідження мокротиння • Мокротиння (лат. – плювок) – патологічний секрет, що виділяється (відкашлюється) або може бути одержаний за допомогою відсмоктувальних пристроїв у людини при патології дихальних шляхів.
  4. 4. Дослідження мокротиння • Мокротиння збирають натще у стерильну скляну посуду. При дослідженні використовують наступні методи : макроскопічний, мікроскопічний (у тому числі цитологічний), мікробіологічний та біологічний.
  5. 5. Методи дослідження мокротиння • Макроскопічне дослідження включає визначення добової кількості, кольору, запаху, консистенції та характеру мокротиння. • за консистенцією мокрота буває в’язка, густа, рідка, • за характером - слизова, гнійна, кров’яниста, серозна, змішана. Гнійне мокротиння Серозне мокротиння Слизове мокротиння Слизово-гнійне мокротиння
  6. 6. Методи дослідження мокротиння • При макроскопії мокротиння досліджують його поділ на шари. Слизове и слизово-гнійне мокротиння не поділяються на щари, гнійне поділяється на два: верхній — серозний и нижний — гнійний; при гнійному процесі у легенях мокротиння може поділитися на три щари.
  7. 7. Мікроскопічне дослідження • Мікроскопічне дослідження: вивчення нефарбованих (нативних) та фарбованих препаратів мокротиння. В нефарбованих препаратах виявляють спіралі Куршмана (1) та кристали Шарко — Лейдена (2) – при бронхіальній астмі .
  8. 8. Мікроскопічне дослідження • Морфологічні елементи мокротиння: циліндричний епітелій бронхів (епителіоцити - характерна форма високого бокалу); - циліндричний епітелій бронхів - форма «залозки» (при хронічному запальному процесі в органах дихання).
  9. 9. Мікроскопічне дослідження клітини Пірогова — Лангханса — багатоядрові гігантські клітини овальнїй форми (при туберкульозному процесі). - лейкоцити (нейтрофільні гранулоцити)
  10. 10. Мікроскопічне дослідження еластичні волокна коралоподібні (покриті милами при виявленні туберкульозних каверн). Еластичні волокна (при туберкульозі, абсцесі, гангрені легенів);
  11. 11. Мікроскопічне дослідження • Клітини серцевих пороківв (гемоседерофаги — альвеолярні макрофаги) зустрічаються при серцевій недостатності, при інфаркті легенів, кровохарканьи (включення гемоседерину темно-синього колбору), та при грибковому ураженні).
  12. 12. Мікроскопічне дослідження • Елементи ехінококу та кристали гематоїдину у мокротинні
  13. 13. Мікроскопічне дослідження • Кристалу холестерину (у мокротинні їх знаходять при новоутвореннях, эхинококозі) , вони є елементом тетради Эрліха та кристали Шарко—Лейдена (у хворих на бронхіальну астму)
  14. 14. Мікроскопічне дослідження При мікроскопічному дослідженні пробок Дітріха видний детрит з бактеріями, скупченнями голчастих кристалів жирних кислот і крапельок нейтрального жиру - при абсцесі, гангрені легені в бронхоектазах. Тетрада Ерліха складається з звапніння еластичних волокон, звапнілого творожистого (казеозного) розпаду, кристалів холестерину і мікобактерій туберкульозу у вигляді скалок.
  15. 15. Цитологічний метод Цитологічний метод використовують для діагностики злоякісних новоутворень легень і визначення їх гістологічного типу (пухлинні клітини аденокарциноми вказані стрілками).
  16. 16. Мікробіологічний метод Мікробіологічне дослідження включає мікроскопію (бактеріоскопію), виділення чистих культур, визначення чутливості мікрофлори до різних лікарських засобів. З трахеобронхіального секрету найбільш часто виділяють наступні мікроорганізми: патогенні - Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae; умовно- патогенні - неклостридіальні анаероби, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Klebsiella pneumoniae (стрептококи (1), стафілококи (2), діплобактеріі Фридлендера (3), пневмококи (4); (забарвлення по Граму)
  17. 17. Бактеріоскопічне дослідження Для проведення бактеріоскопії необхідно приготувати препарат (розтертий і висушений мазок мокротиння, забарвлений по Граму). Для ідентифікації мікобактерій туберкульозу забарвлення препарату проводять за методом Циля-Нільсена. Одноразове дослідження на предмет виявлення мікобактерій туберкульозу дає можливість виявлення 80-83%, дворазове - понад 90%, а трикратне - більше 98%.
  18. 18. Бактеріоскопічне дослідження Якщо збудник не виявляється, то необхідно вдатися до методики посіву на поживні середовища, його слід проводити не пізніше, ніж через 2 год. Після збору мокротиння, це дозволяє встановити вид збудника та ступінь його чутливості до того чи іншого антибіотика.
  19. 19. Біологічний метод Біологічне дослідження - найбільш чутливий метод виявлення мікобактерій туберкульозу. Центрифугат мокротиння вводять тварині (зазвичай морській свинці) підшкірно в пахову область або внутрішньочеревно. При наявності в мокротинні мікобактерій туберкульозу через 1-11 / 2 міс. у тварини може бути виявлено специфічне туберкульозне запалення.
  20. 20. ЛЗ, що викликають ураження дихальної системи: • 1. Наркотики, транквілізатори, седативні, барбітурати, антигістамінні засоби – викликають релаксацію дихальних м’язів з розвитком гіповентиляції легенів. • 2. Діакарб, етакринова кислота – викликають порушення водно- електролітного і кислотно-основного стану. • 3. Дихальні аналептики – викликають гіпервентиляцію легень, стомлення дихальних м’язів. • 4. ЛЗ (велика група), що викликають астматичний синдром (бронхоспазм, бронхообструкцію мокротою), у тому числі за рахунок алергічних реакцій: • - бета адреноблокатори, холінолітики, симпатолітики; • - хімотрипсин; • - нестероїдні протизапальні препарати; • - йод, бром, новокаїнамід; • - антибіотики, сульфаніламіди.
  21. 21. ЛЗ, що викликають ураження дихальної системи: • Небезпечним є попадання в дихальні шляхи мінеральних масел, які в протилежність рослинним не відкашлюється (пригнічують кашльовий рефлекс!), пригнічують циліарну активність епітелію, поглинаються макрофагами і викликають хронічний запальний процес. • Морфін, нітрофурани, аспірин можуть, хоча і рідко, викликати респіраторний дистрес-синдром. • Цитостатики, глюкокортикоїди можуть викликати загострення гнійних процесів в легенях, або викликати їх. Імунодепресивною дією володіє левоміцетин. • Алергічні лікарські ураження бронхів супроводжуються мокротинням, яке характерне для бронхіальної астми (еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена). • При лікарській пневмонії (ПАСК, сульфаніламіди, антибіотики) в мокроті з’являються прожилки крові та велика кількість еозинофілів. • Лікарська бронхіальна астма часто має місце у осіб, що працюють на виробництві медикаментів і беруть участь в їх реалізації.
  22. 22. • ЛІтература: 1. Базарнова М.А., Воробьев А.И., Баркаган З.С. и др. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. 1-2. Учебное пособие / Под ред. М.А.Базарновой, А.И.Воробьева. - К.: Вища школа, 1991. - 615 с. 2. Зупанец И.А., Мисюрева С.В., Брунь Л.В., Прописнова В.В., Отришко И.А. Лабораторная и функциональная диагностика: Исследование мокроты. - Харьков: НФАУ, 2002. 3. Кишкун А.А. Руководство по лабораторным методам диагностики / ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 798с. 4. Ингерлейб М.Б. / Полный справочник анализов и исследований в медицине // М.: Омега-Л. - Книжкин Дом. - 2014.-512с.

×