Ce diaporama a bien été signalé.
Nous utilisons votre profil LinkedIn et vos données d’activité pour vous proposer des publicités personnalisées et pertinentes. Vous pouvez changer vos préférences de publicités à tout moment.

сценарій

3 518 vues

Publié le

Publié dans : Internet
  • Dating direct: ❤❤❤ http://bit.ly/2F4cEJi ❤❤❤
       Répondre 
    Voulez-vous vraiment ?  Oui  Non
    Votre message apparaîtra ici
  • Follow the link, new dating source: ♥♥♥ http://bit.ly/2F4cEJi ♥♥♥
       Répondre 
    Voulez-vous vraiment ?  Oui  Non
    Votre message apparaîtra ici

сценарій

  1. 1. Учитель: Цьогорічне відзначення двохсотлітнього ювілею Тараса Григоровича Шевченка незвичайне,бо не можемо собі дозволити сказати,що ми святкуємо (та й сам Шевченко не хотів би цього). Ми водночас скорбимо,оскільки не минуло ще й сорока днів, як загинули герої Небесної сотні. Сталися трагічні події ,але й епохальні в історії нашої державності. Тому це відзначення символічне: змито нашу ганьбу,нашу рабську покірність кров‘ю героїв Майдану,жертвами Небесної Сотні. Перегорнута нова сторінка в історії українців як нації,яка привернула увагу усієї світової спільноти. Тих,що сповідують християнські цінності ,моральні чесноти,ідею державності. Пробуджена Україна провадить далі свій недокінчений історичний похід у боротьбі за Шевченкову Україну. Зараз ми у тривозі,бо українському народу потрібно гідно вистояти ще перед однією агресією - російським окупантом. Путінська Московія-це продовження політики російських вседержителів,яких нещадно таврував Шевченко. Тому мета нашого зібрання – пройнятися силою Шевченкового духу,Шевченкового слова,відчути нерозривний зв‘язок творчості великого Кобзаря і сьогодення. Тема ї літературно-музичної композиції « Шевченко в контексті Революції Гідності». Хочемо , щоб все,що почуєте, дійшло до ваших сердець,щоб ви,як і герої Майдану ,відчули пророче слово Кобзаря. Бо ж недаремно на щитах наших захисників був зображений Шевченко. Думаю,Апостол Правди відродив Дух нації. Про Шевченка нам потрібно говорити не тільки на святах,сходинах,зібраннях,а кричати а вуличках і перехрестях. Щоб ,як дзвін тривоги,як набат,калатало його слово! Щоб агресор Путін здригнувся від цього дзвону. Щоб не просто звучала «великих слів велика сила» усталеними штампами з уст наших чиновників,а щоб після кожного зібрання ставало все менше «посліплих і поглухлих»,як казав Дмитрій Донцов. Щоб кожен подумав про свій синівський обов*язок перед Батьківщиною. Шановні учні, ви як підростаюче покоління-майбутні громадські діячі ,політики,народні обранці- повинні пам’ятати,що там у небесах герої Небесної Сотні ,ті,я кі віддали життя за ваше майбутнє. Мабуть,всі вони добре пам’ятали «Заповіт» Шевченка незалежно від того, якою мовою розмовляли,з якого куточка України приїхали. Хтось казав: «А хто як не я,інший»:- «не маємо права на байдужість»,або « Мамо,я мушу там бути. Я не можу стояти осторонь.» Важко втамувати біль, коли ще раз, і ще раз читаєш чи слухаєш про героїчну сме рть наших захисників, про ту нелюдську жорстокість катів ненаситних,яструбів-перевертнів, зайд .Агресор російський навіть у сні страшному не міг уявити,що Україна Шевченкова повстала.. Учень: Плакало небо, стогнала земля, Додолу схилялись дерева, Бо раптом наткнулось крило журавля На кулю сліпу металеву… І зойком тужливим відлуння гуло, І небо з розпуки ридало, І впало униз журавлине крило, А сили піднятись не стало… Стоїть Україна — сувора й німа, У небо птахів проводжає. Дороги назад журавлям вже нема, Високо Господь їх чекає. По всій Україні: „Синочку! Не йди!“ „Татусю! А що буде з нами?!“ Летять журавлі. Виростають хрести. „Герої!“, — летить над світами… Цей біль робить сильними кожного з нас, Ця лють спонукає до дії. Герої пішли…але дали нам час, Щоб ми не розбили надії Й країну з’єднали у серце одне. Від горя немає ще ліку, І пам’ять людська за роки не мине — Ми винні вам, хлопці, довіку! Хвилина мовчання Ведуча: «Возвеличу отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово», – писав він. І це слово, сповнене болю за рідну Матір-Україну, за її долю, сповнене синівською любов’ю аж до пожертви, стало на той час і на всі часи надійним щитом нашого народу перед загарбниками нашої землі, які, як колись, так і тепер, в нових історичних умовах, з допомогою нових технічних засобів, зокрема
  2. 2. інформаційних, замість збройних, намагаються зупинити процес національного самоусвідомлення нашого народу, нав’язати йому й надалі проросійський орієнтир. Ведучий: Тарас Шевченко у шоломі, за плечима респіратор, караючий гнівний погляд — таким бачать у цей відповідальний за долю України час, у рік 200-літнього ювілею, нашого великого Поета, національного Генія і Пророка художники Євромайдану. Бо такою є українська новітня історія, бо напередодні цьогорічних ювілейних святкувань Шевченко своїм словом і духом був з нами на великих і малих майданах і допоміг нам порвати кайдани Справжній Шевченко – не на плакат ах і біл- бордах, навіт ь не в книж ках, а в серц ях. У кож ного – Шевченко свій, близький і рідний, особливий. (слайд Шевченко) Ведуча: Ні сучасне України, ні минуле від часу виходу „Кобзаря“, ні прийдеш нє не можемо уявити без Шевченка, без його поетичної сили і духовної висоти. Ми піднімалися, зміцнюва лись, утверджувались як нація з невмирущими інвективами його розуму і серця. І ті, які в трагічні дні січня цього року впали від ворожої кулі чи нелюдських катувань, — найперші його діти. Ось стоїть проти чорної сили беркуту білорус Михайло Жизневський, піднімається на вежу (колону?) спокійний безстрашний вірменин Сергій Нігоян і падає зі словами „Борітеся — поборете!“. Чи ж думали львівяни, яку долю підготувала Доля для інтелектуала-патріота Юрія Вербицького? Адалі-страшні лютневі події. За час зимового повстання геройською смертю полягли в боротьбі за Україну сотні від- важних повстанців. (слайд Небесна сотня) Учень: І сьогодні в генах, у крові тисяч, мільйонів, хто вийшов на майдани України за честь, за гідність, за свою землю, за право, проти тиранії, сва вілля, визиску, брехні пульсують слова великого Українця: Свою Україну любіть, Любіть її… Во врем’я люте, В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Ведучий: Творчість Шевченка, його постать стала наріжним каменем нашої національної будови. Для Шевченкової поезії домінантними були слова: „Україна, Бог, Правда, Воля“. Для нього вони стали не просто словами, а сутністю існування народу, його боротьби, болю, відчаю, доброти і шляхетності. Ведуча: Повторюючи за Шевченком ці високі слова, нас не може не вража ти сила поетової думки, її проникненість у майбутнє, віра в прийдешнє України. Своїм духовним зором він бачив через століття, через віки. Встане Україна, І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!..
  3. 3. Учень: Злякалась Шевченкового слова вся муштрована Росія – тюрма поневолених народів, і підняла на нього свій каральний меч, запроторила його на довгих десять років у «солдати» в О ренбурзький край, позбавивши його при тому права писати й малювати. (слайд ..) Учень: Розпинателі України не скорили, не могли зламати волелюбний дух патріота, який, будучи в неволі, писав: «Караюсь, мучусь, але не каюсь». Боялась його і російсько-більшовицька імперія зла, одягаючи його в одяг атеїста, інтернаціоналіста, строго цензуруючи програми Шевченківських концертів, вилучаючи із шкільних програм низку його творів, забороняючи читання його поезій біля пам’ятників Шевченкові в різних містах. Шевченко розкрив причину трагедії свого народу у своїй поемі «Сон», назвав головних винуватців: «Це той перший, що розпинав Нашу Україну, А вторая доконала Вдову сиротину. Кати! Кати! Людоїди! Наїлись обоє, Накралися»… Учень: Гнівно викриває і засуджує поет всю сутність російського царизму, його загарбницьку політику. Це він, царизм, пише поет, «неситим оком на край світу заглядає, чи нема країни, щоб загарбать»… Уривок із поеми Сон Ведучий: І, як видно, Росія Путіна й сьогодні не відмовилась від політики експансії, поневолення інших народів: веде війну для підкорення чеченського народу, узяла під свій контроль Абхазію і Південну Осетію, підтримує Придністров’я, в її руках майже весь інформаційний простір України; вона не хоче змиритись з існуванням незалежної української держави, не визнає її права на незалежну закордонну політику, погрожує націлити ракети на нашу територію, якщо ми оберемо собі європейську безпеку. Злякалася Путінська імперія Майдану у Києві,Революції Гідності в Україні сьогодні. ». Новітній кат путін продовжує ганебну анти людську політику царя -вседержителя , намагаючись використати для цього Кримську автономію. Учень: Лютуй, лютуй, Мерзенний старче. Розкошуй в своїх гаремах. Із -за моря моря
  4. 4. уже встає святая зоря. Не громом праведним , святим тебе уб’ють. Ножем тупим Ведуча: На Майдані Тарас — із першого дня. А власне, на Майданах, бо в Луганську, Львові, Доне- цьку, Харкові, Чернівцях, Черкасах, Сумах люди збираються на протест саме довкола пам’ятників поетові. Шевченко в „Заповіті“ напророкував: до того часу, як ми подолаємо своїх ворогів, душа Кобзаря не знатиме Бога. Мабуть, не зміг дух його невпокорений стерпіти присутності Леніна на бульварі імені Шевченка у Києві, тому 8 грудня комуністич ний вождь мав упасти. Ведучий: Відтак поет сам став частиною протесту: його класичні портрети укра їнці несуть із собою на демонстрації, а осучаснені відповідно до нинішніх реалій зображення (у шоломі, з кийком, шиною, із закритим обличчям) малюють на стінах і парканах, на щитах Самооборони, друкують на футболках, поширюють сотні тисяч разів у соцмережах. Замість оспівувати Шевченка сучасна молодь знову воліє йти за ним і рівнятися. Слайд із шевченком на майдані Учень: Шевченко зробив крок у реальність. Може, таки «у Бога за дверима лежала сокира»? Учень: Пророк містичним чином ожив, коли 19 січня з трибуни Майдану, де царювала цілковита безвихідь, і політики не знали, що робити в цьому тупику з сотнями тисяч людей, хтось (здається, Яценюк чи Турчинов) сказав: «Що робити? Читайте «Кобзар», там є відповідь». У перші дні протистояння на Грушевського здавалося,що у кожного на устах крутилися дві цитати — «І вражою злою кров’ю волю окропіте» та «Борітеся — поборете!». І потім так склалося — теж містика! — що саме слова «Борітеся — поборете»цитував у короткометражці, знятій на Майдані, і Сергій Нігоян. (Відеоролик Історія про Сергія Нігояна) Слайд із режесером Сергієм Проскурнею Ведуча: Режисер Сергій Проскурня познайомився з Сергієм Нігояном на Майдані, коли знімав там серію сюжетів до 200-ліття Шевченка. Молодий українець вірменського походження вразив режисера незвичною зовнішністю, акторськими даними та добрим знанням української мови. Уривок з поеми «Кавказ», який Сергій Нігоян читає в сюжеті, знятому на Майдані, зробив його обличчя впізнаваним. Нині, коли Сергій Нігоян став однією з жертв Євромайдану, режисер говорить, що сюжет з ним буде головним у його проекті. – Коли почався Майдан, я зрозумів, що відтепер усі сюжети мусять з’являтися звідти. Тому що Шевченко, його творчість, його образ, його символ, він сам став символом Майдану. Скрізь на Майдані, куди не кинеш оком, скрізь ти бачиш Шевченка, чи його портрет, чи якусь цитату, чи навіть переспіви з його поезії, такі рімейки, які на сьогоднішній актуальний лад переосмислені. То власне, Сергія я помітив, тому що він яскрава така фігура був, він відрізнявся від багатьох із самооборони. Він мав постійний пост, один із пропускних пунктів, і там було два прапори, український і вірменський. Я спочатку думав, що це вірменин, який приїхав у Київ підтримувати Майдан. Але з’ясувалося, що він народився в Україні, і що він із Дніпропетровщини, з
  5. 5. Дніпропетровська, тепер він там живе, жив, тепер так можна говорити. І що він мріє стати актором, і тому з великою радістю він погодився записатися в цьому проекті. Для мене це було цікаво, тому що він вірменин, говорить прекрасною українською мовою, він виконав, можна сказати, всі мої режисерські настанови і цей «рот фронт» – рука піднята вгору, два прапори – український і вірменський, і цей сюжет, його відразу помітили і почали дивитися. А тепер… на жаль… це – головний сюжет нашого проекту. – А чий був вибір тексту, поеми Шевченка «Кавказ», який він читав? – Сергій пам’ятав тексти Шевченка зі шкільної програми. Мені це видалось не дуже цікавим, тому що як такий леґінь буде читати «Мені тринадцятий минало». То власн е, там навіть видно, в цьому відео, як він підглядає суфлер. Він з великою радістю погодився на мою пропозицію почитати саме з «Кавказу». Сергій мріяв про акторство. Я навіть при ньому почав дзвонити в Дніпропетровськ викладачам Театрального коледжу і попросив їх, щоб, коли Сергій повернеться з Києва в Дніпропетровськ, щоб вони його прослухали і підготували до вступу. Тому що він мав абсолютно всі шанси вступити на акторський факультет. І мені видається, що це втрата дуже велика, ще і мистецька. Ведучий: З-поміж читців «Нашого Шевченка» є і український художник Андрій Єрмоленко, один із лідерів напрямку жлоб-арту. Експозицію його робіт можна побачити на Євромайдані – на стінах мистецької барикади Барбакан напроти входу до метро Хрещатик також брав участь у цьому проекті. слайд Андрій Єрмоленко. 40 років. Народився в Києві. Закінчив Київський державний університет ім. Шевченка, за фахом — хімік. Був арт–директором журналів «Час.ua», «Профіль», нині — «Українського тижня». Автор анімаційних проектів для СТБ і «5–го каналу». Учасник арт–групи «Союз Вольних Художників». Брав участь у виставках: «Art Kyiv contemporary 2011», («Мистецький арсенал»), «Мама– анархія» (галерея «21»,Суми, 2012), «Анархія» (ЕЦСІ, Одеса, 2012), у серії виставок «Жлоб–арт» (Музей сучасного мистецтва, Київ, 2013; арт–клуб «Сало», Львів, 2011 та 2013). Дні Майдану, розбили на Хрещатику свій намет, «Мистецький барбакан». Плакатна «махновщина» та «шевченкіана» Єрмоленка вивішені не всередині намету, а зовні. Шевченко–Елвіс Преслі, Шевченко– Будда, Шевченко в обладунках черепашки–ніндзя і навіть у формі даiшника — приваблюють публіку й епатують. Пройти повз може хіба що сліпий, утім навряд чи — йому про це розкажуть. Радикальний нонконформіст Єрмоленко проводить різкі експерименти в бажанні показати Шевченка як частину «Художник–ілюстратор Андрій Єрмоленко — один iз гурту митців, які ще на початку грудня, в перші нового бренду «Україна». «Українці восхваляють не постать, вірші Шевченка, а його «імідж» Слайд
  6. 6. — Я зараз малюю Нігояна. У нас з’явилися герої! Не сцикуни, які виголошують меморандуми, а герої та відчайдухи. Ви подивіться: один iз кращих фільмів про Україну зняв вірменин — Параджанов. І першим зараз загинув теж вірменин. Коли я дивився це відео з Нігояном, яке зняв Сергій Проскурня і де він читав поему «Кавказ». Суперактуальний Шевченко від Сергія Проскурні (на слайд) Ведуча: Що маємо сказати сьогодні Тарасу. Учень: НЕБЕСНА СОТНЯ – ЦЕ голос народу ,голос українського серця. Ми ПОВИННІ ПОЧУТИ Шевченка, який і дорікає, і закликає, і гнівається, і ремствує, але і рятує, дає опору нації. Ведучий: Послухайте уявний монолог Шевченка (або ж звернення до нащадків) Учень-Шевченко: Не плачте! Ваші сини, батьки, брати із Небесної Сотні змили ваші гріхи, тяжкі гріхи. Гріхи тих довгих років, коли очі були сліпими, а серця – незрячі. Від байдужості. Коли сиділи ви по хатах й перечікували той гріх. Ви спостерігали, як помирали ті, на чиї гроші виливалися золоті портрети ідола. Учень: Бодай кати їх постинали! Учень: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави бога, Великого бога. Учень: Застерігає Шевченко і новітнього агресора Обідрана, сиротою Понад Дніпром плаче; Тяжко-важко сиротині, А ніхто не бачить... Тілько ворог, щ.о сміється... Смійся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине,— Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі,
  7. 7. Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови, А голосна та правдива, Як господа слово. Ведуча: Пророк – це той, хто є голосом Божим. Кожен з нас повинен пам’ятати як девіз слова архієпископа, наставника греко-католицької церкви о.Святослава Шевчука: «Візьміть в одну руку Боже слово, а в другу – «Кобзар», прочитайте ці книги і ви почуєте пророче слово Шевченка, відчуєте його силу.» Учень: Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди! Ведучий: Сьогодні українці більш ніж упевнені: Шевченко привів людей на Майдан. Він вимагає правди. Уся поема «І мертвим і живим…» пророча. Кожен повинен почути: «стрепенися, просвітися» Ведуча: Не минайте ані титли, Ніже тої коми, Все розберіть… та спитайте Тоді себе: що ми? Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті? Не випадково на печатці «Кирило-Мефодіївського братства» стояв напис – «Пізнайте правду, – і правда зробить вас вільними». Однією з головних цілей братства було «скасування усіх форм рабства і рівноправність усіх суспільних верств». слайд У 1845 р. Шевченко пише низку найзначніших своїх творів у яких, зокрема, проведено ідею визнання права людини на индивідуальну, соціяльну і національну свободу. Характерним є вірш
  8. 8. «Кавказ», що за силою думки і слова стає однією з найвищих духовних верш ин, на які здатне піднятися непристосоване любити імперську владу серце. Поет змальовує життя простого люду й зокрема кавказьких народів як сповнене «сліз і крові». Учень: Уривок із поеми «Кавказ» Ведуча: кожен з вас упізнав в агресорі вседержителів Російських, які не могли насититися, ведучи довгу виснажливу війну на Кавказі проти корінних жителів. Друг Тараса Шевченка Яків де Бальмен, будучи російським офіцером, змушений був брати участь у загарбницькій війні і під час одного з походів загинув. Паралель сьогодення очевидна, бо більше ніж через півтора століття ми впізнаємо ту ж окупацію з боку Путіна - оголошення війни Україні. Ведучий: Бути правдивим зі своїм народом – означало для Шевченка працювати заради його визволення з неволі, домагатися індивідуальної свободи людини. Задля цієї мети він присвятив своє життя. У своїй творчості він нестиме світло правди до темного, неписемного люду, аби його пробудити від сонного благоденствія во ім'я царя і православ'я. Шевченко вірив, що світ правди настане і «розкуються незабаром заковані люди». Проте він так само пристрасно не визнавав людської байдужости і глухоти на суспільну неправду, коли люди не хочуть нічого ні бачити, ні знати, а лише смиренно «кайданами міняються, / Правдою торгують» («І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм …»). Кожне покоління має свого Шевченка; і не одне вбачало в поетові Івана Предтечу , котрий попереджав про страшний час ,коли лукавії і злії люди розбудять у вогні «окрад еную» Україну. Учень: Вірш «Мені однаково». Ведуча: До інших Шевченко приходить як національний вождь, який з неорганізованої маси творить державну націю. Учень: «Вставайте! Кайдани порвіте!»…. Ведучий:Про все сказав Шевченко. Передбачив і землячків з «циновими ґудзиками». Послухайте уривок із поеми Т.Г.Шевченка «Сон»: …«Штовхаюсь я; аж землячок, Спасибі, признався, з циновими ґудзиками: «Де ти здєсь узялся?» «З України». «Так як же ти Й говорить не вмієш По-здєшнєму?» «Ба ні, кажу, Говорить умію, Та не хочу». Ведуча: Магія Шевченкового слова незбагненна. Цими словами він врятував народ від німоти. Кожне його слово підтримувало й підтримує волю, національне небо.
  9. 9. Ведучий: В умовах складних процесів нашого державотворення, політичного протистоянн я між національно-патріотичними силами, які відстоюють демократичний розвиток нашої держави і її європейський вибір, і силами проросійської орієнтації, які заради своїх корпоративних і партійно- кланових інтересів готові завести Україну у підневільний союз з імперською Росією, актуальними є заповіти Тараса Шевченка. Чи не найважливішим у сьогоденні є його заклик до єднання всіх здорових сил української нації в ім’я утвердження нашої незалежної держави: Учень: … «Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, – Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Благословить дітей своїх Твердими руками Учитель: Читаймо Шевченка! І не лише у дні пам’ятних дат. Читаймо і вчімося будувати нашу Україну! Прислухаймося до Кобзаревих перлоцвітів, очищаймо душу і тіло вогнем Тарасового слова! „Вивчаймо його Заповіт! Заповіт того, хто карався, мучився, але не каявся! Заповіт старої, героїчної – страшної ворогам – України! Хай слово його лунає кличним дзвоном, щоб почули оглухлі, щоб випростовувалися похилені й горбаті! Щоб знову воскресли тіні славних прадідів! Щоб знову на нашій землі росли, змагались, жили! Щоб обновилась, як орля, юність нації! Щоб, як зерно великих чинів, глибоко запала в наші очищені, ушляхетнені, осуворені душі його віра безмежна! Його ненависть палаюча! Його гаряча любов!” (Д.Донцов)

×