формування предметних і ключових компетентностей учнів у процесі викладання музичного мистецтва та художньої культури

1. Виконавець: вчитель музики
Олексіївської ЗШ Ткаченко О.М.

2. У новій редакції Державного стандарту загальної освіти
проголошено компетентнісний підхід – спрямованість
навчально-виховного процесу на досягнення компетентностей
учнів, а саме ключових, загальнопредметних і предметних. У
Держстандарті розведено два суміжні поняття: компетенція і
компетентність. Компетенція інтерпретується як суспільно
визначений рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній
сфері діяльності людини, тобто це – задана ззовні вимога,
норма, а компетентність – інтегрована здатність особистості,
що складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, які
можуть цілісно реалізовуватися на практиці, тобто передбачає
індивідуальний досвід використання набутих у процесі
навчання компетенцій. І Отже, компетентність – це знання в
дії.

3. Компетентність
Ключова
вміння вчитися,
загальнокультурна
громадянська
Здоровязбережувальна
соціальна компетентність
та компетентність з ІКТ
Міжпредметна
(здатність
орієнтуватися в
різних сферах
життєдіяльності,
що формується
під час
опанування
різних предметів).
Предметна
(сукупність
знань, умінь
та характерних
рис у межах
конкретного
предмета)

4. Провідною ключовою компетентністю для освітньої галузі
«Мистецтво» є загальнокультурна компетентність, яка
реалізується через такі галузеві компетенції: етнокультурну,
полікультурну, культурно-дозвіллєву.
Міжпредметна естетична компетентність визначається як
здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що
формується під час опанування різних видів мистецтва. Це
означає, що сформовані в навчальному процесі естетичні ідеали і
цінності, система інтегрованих художньо-естетичних знань і
поліхудожніх уявлень має зробити учня здатним орієнтуватися в
естетичних параметрах різноманітних сфер його життя поза
мистецьким колом.
Предметна мистецька компетентність полягає у здатності
учня до пізнавальної й практичної діяльності у певному виді
мистецтва. До предметних мистецьких компетентностей
належать музична, образотворча, хореографічна, театральна,
екранна тощо. Учні мають розуміти специфіку й особливості
різних художніх мов.

5. компетентності
для освітньої
галузі
«Мистецтво»
ключова
Загальнокуль-
турна
етнокульту
рна
полікульту
рна
культурно-
дозвіллєва
міжпредметна (здатність
орієнтуватися в різних
сферах життєдіяльності,
що формується під час
опанування різних видів
мистецтва).
Предметна (здатність учня до
пізнавальної й практичної
діяльності у певному виді
мистецтва).

6. Стандарт чітко націлює зміст мистецької освіти на цілісність
художнього розвитку особистості, адже він передбачає такі
основні види діяльності учнів:
 -художнє сприймання (спостереження);
 -аналіз-інтерпретація та оцінювання;
 -художнє самовираження, формування власних думок і
почуттів у процесі використання знань і вмінь на практиці.
Узагальнюючи , можна зробити висновок, що естетична і
мистецька компетентність школяра — багатогранний показник
результативності загальної мистецької освіти, що інтегрує
широке коло компонентів:
 когнітивний (знання),
 практичний (уміння),
 аксіологічний (цінності),
 креативний (досвід самовираження),
 комунікативний (досвід спілкування).

7. Музичні компетентності
Інтерпретацій
ні (здатність
до аналізу та
інтерпретації
музичних
творів,
усвідомлення
розвитку
музичного
образу,
застосування
відповідної
термінології);
Вокально-
хорові
виконавські
(застосування
вокально-
хорових
навичок під
час виразного
виконання
народних і
професійних
пісень);
Інструментально-
виконавські
(застосування
елементарних
навичок гри на
музичних
інструментах:
народних,
сучасних
(електронних),
прочитання та
виконання
партитури на
дитячих музичних
інструментах)
Творчі
(імпровізація
(вокальна,
інструменталь
на),
драматизація,
інсценізація,
створення
мелодій,
ритмічних і
музичних
супроводів

8. З метою реалізації педагогічної ідеї була розроблена дидактична модель, яка
розкриває цілісність та взаємозв’язок етапів уроку музичного мистецтва (ор-
ганізаційно-мотиваційний, змістово-компетентнісний, ціннісно-рефлексив-
ний) і охоплює структурні компоненти навчального процесу (мету, зміст,
інноваційні художньо-педагогічні технології)

9. мистецтва здійснювалася у процесі 3-х етапів.
 Перший (організаційно-мотиваційний) спрямований на активізацію
мотиваційно-потребової сфери учнів, стимулювання їхніх пізнавальних
художньо-естетичних інтересів.
 Другий (змістово-компетентнісний) етап – створення сприятливих умов
цілеспрямованого формування музичних компетентностей учнів, що передбачає
здатність їх використання на практиці в нових, нестандартних ситуаціях,
оволодіння змістом навчального матеріалу та способами діяльності.
 Третій (ціннісно-рефлексивний) етап орієнтований на самостійне осмислене
використання інтерпретаційних, вокально-хорових виконавських,
інструментально-виконавських, творчих компетентностей, самовираження у
сфері музичного мистецтва на основі глибокого проникнення в сутність
художньо-естетичних явищ тощо.
Гарний ефект має проведення нестандартних уроків: урок - подорож, урок -
конкурс, урок - вікторина, брейн - ринг, пошук, урок – казка, підсумкові уроки
«Самий, розумний»
Доцільно на підсумковому етапі уроку, під час закріплення програмового
матеріалу, учням розгадують кросворди, тести; проводити у початковій школі
підсумкові уроки у формі уроків-концертів.
Впровадження дидактичної моделі сприяє формуванню музичних компетент-
ностей, накопиченню власного музично-естетичний досвіду, розвитку потреби у
творчому самовираженні в художньо-практичній діяльності тощо.

10. Метою організації навчального процесу на уроках музичного
мистецтва є розвиток комплексу музичних компетентностей у
процесі активної музичної діяльності школярів (слухання,
виконання, створення). Урок музичного мистецтва є тим
середовищем, у якому розгортається процес взаємодії, спілкування
між вчителем і учнем, вчителем і музикою, учнями і музикою тощо.
Компетентнісний підхід посилює важливість творчої, проектної,
інтерактивної та практичної діяльності. Разом із цим він обумовлює
діалогічність, самоорганізацію, вибірковість щодо вибору змісту та
форм діяльності, актуалізацію досвіду, удосконалення методів та
освітніх технологій (перенесення акцентів з аналізу художнього
матеріалу вчителем на самостійний пошук учнями інформації та її
інтерпретацію, систематизацію, креативні та інтерактивні методи,
медіа технології). З огляду на це, процес формування предметних
компетентностей на уроках музичного мистецтва обумовлює
використання і комбінування інноваційних художньо-педагогічних
технологій навчання.

11. Мета вивчення художньої культури в загальноосвітній школі полягає в
особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних
орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій
самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями
української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини.
Формування культурної компетентності учня має бути спрямованим на опанування трьома
компонентами культури, що передбачає такі напрямки її набуття:
Ціннісний
• Аналізувати і оцінювати найважливіші досягнення національної,
європейської та світової культури;
• Орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного
українського суспільства;
• Застосовувати методи самовиховання та самореалізації, орієнтовані на
систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей.
Діяльнісний
• Застосовувати засоби та технології інтеркультурної
• взаємодії.
• Розробляти і реалізовувати стратегії діяльності, поведінки й
кар’єри в міжкультурному суспільстві
Процесуальний
• Знати рідну мову й іноземні, застосовувати навички
мовлення та норми відповідної мовної
культури, інтерактивно використовувати рідну та іноземні
мови, символіку і тексти.
• Організовувати та створювати моделі толерантної поведінки і
конструктивної діяльності в умовах культурних мовних,
релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності

12. (з колективним обговоренням проблеми або
співставлення інформації, ідей, думок:
«Акваріум», «Мозковий штурм»,
«Коло ідей», «Прес», «Навчаючи,
вчуся», «Мікрофон», «Займи
позицію», «Один-двоє-всі разом»,
«Карусель», «Дискусія в стилі ток-шоу»,
«Дебати», «Симпозіум», «Дерево рішень»,
«Аналіз казусів», «Переговори та
медитація», «Сходи і змійки», «Кейс-
метод»). Робота в парах,ротаційні (змінні)
трійки, роботу в малих групах,
броунівський рух
Усі ігри умовно можна поділити на 4
групи:1)з фіксованим змістом (музично-
дидактичні, інтелектуальні,
2)пізнавальні(загадки,ребуси,кросворди,вік
торини,лото,аукціони,ярмарки,конкурси,ест
афети, турніри); 3) творчі (художньо-
конструкторські (з елементами праці); 4)
сюжетно-рольові (гра-імітація образів
музичних творів за допомогою
«розмовляючих рук», рольова гра,
ситуаційно-рольова гра, інтерактивна гра,
гра-драматизація, інсценізація,
театралізована гра, народна гра,
комп’ютерна гра).
Інформаційно-комунікаційні,
мас-медійні технології
(комп’ютер і периферійні пристрої (аку-
стична система, звукова карта, мікро-
фон, принтер, сканер, фото та відеока-
мера), мультимедіа-проектор, інтерактивна
дошка). Засоби: – педагогічний програм-
ний засіб (ППЗ); комп’ютерна презента-
ція; електронна музична енциклопедія;
Проектні.
Проекти можуть бути дослідницькі,
інформаційні творчі, рольово-ігрові,
практико-орієнтовані. Проекти, що
виконуються на одному уроці чи серії
уроків, відносяться до короткотривалих,
проекти, розраховані на місяць чи більше
Інноваційні
художньо-
педагогічні
технології
навчання

13. Інтерактивні
з колективним
обговоренням проблеми
або співставлення
інформації, ідей, думок:
«Акваріум»,
«Мозковий штурм»,
«Коло ідей», «Прес»,
«Навчаючи, вчуся»,
«Мікрофон», «Займи
позицію», «Один-двоє-
всі разом», «Карусель»,
«Дискусія в стилі ток-
шоу», «Дебати»,
«Симпозіум», «Дерево
рішень», «Аналіз казусів»,
«Переговори та
медитація», «Сходи і
змійки», «Кейс-метод»).
Робота в парах,ротаційні
(змінні) трійки, роботу в
малих групах, броунівський
рух
Ігрові
з фіксованим змістом (музично-
дидактичні, інтелектуальні,
пізнавальні(загадки,ребуси,кросворди,ві
кторини,лото,аукціони,ярмарки,конкурс
и,естафети, турніри)
творчі (художньо-
конструкторські (з
елементами праці)
сюжетно-рольові (гра-імітація образів
музичних творів за допомогою
«розмовляючих рук», рольова гра,
ситуаційно-рольова гра, інтерактивна
гра, гра-драматизація,
інсценізація, театралізована гра,
народна гра, комп’ютерна гра)
пізнавальні(загадки,ребуси,кросворди,вік
торини,лото,аукціони,ярмарки,конкурси,е
стафети, турніри)

14. Інформаційно-кому-
нікаційні, мас-
медійні технології
Обладнання: комп’ютер
і периферійні
пристрої (акустична
система, звукова
карта, мікрофон,
принтер, сканер, фото
та відеокамера),
мультимедіа-проектор,
інтерактивна дошка).
Засоби: педагогічний
програмний засіб
(ППЗ); комп’ютерна
презентація;
електронна музична
енциклопедія;
навчально-ігрові
програми; програми для
співу караоке; Інтернет-
ресурси.
Проектні
дослідницькі
інформаційні творчі
рольово-ігрові
практико-
орієнтовані
короткотривалі
середньої тривалості
довготривалі.

15. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/
laws/show/1392-2011-п; http://www.nbuv.gov.ua/ (10.06.2013). – Назва з
екрану.
2. Проблеми підготовки сучасного вчителя № 8 (Ч. 1), 2013
Світлана Ковальова стаття «ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА”
3.Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх
навчальних закладах. Співробітники Інституту проблем вихованняАПН України
Масол Л.М. (наук. керівник), Ганнусенко Н. І., Ничкало С. А., Комаровська О. А.,
Оніщенко О. І.
4.Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивніьтехнології
навчання: Наук.-метод. посібн. За ред. О. І. Пометун. – К.:ьВидавництво. А.С.К.,
2004 – 192 с.
5.Бученко І. В. Комп’ютеризація навчання – свідчення професійної майстерності
педагога. Інститут післядипломної педагогічної освіти.– К., 2007
6.Аристова, Л. С. Інноваційні технології викладання інтегрованих курсів
освітньої галузі «Мистецтво» / Л. С. Аристова. – Луганськ : Луганський
національний університет імені Тараса Шевченка, 2012. – 259 с. – (Серія
«Педагогічні науки» Вісник). – С.20-28