1. 1
ТЕМА 5. ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗРОБЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ
ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ (ІПР)
Що таке ІПР ?
Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини
з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному
закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу.
Індивідуальне планування навчально-виховного процесу
починається з розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР), яка
допоможе педагогічномуколективузакладу пристосувати середовище до
потреб дитини.
Це письмовий документ, який по суті є контрактом між педагогічним
колективом та батьками чи опікунами дитини. Він закріплює вимоги щодо
організації її навчання, зокрема визначає характер освітніх послуг та форм
підтримки.
Індивідуальна програма розвитку виконує цілу низку функцій, у тому
числі: навчально-методичну, комунікативну, менеджменту, підзвітності,
моніторингу, контролю дотримання нормативних вимог та оцінки.
Навчально-методична функція
Будучи інструментом організації навчання, ІПР окреслює перелік
послуг, які надаються учневі. Він містить загальну інформацію про учня,
поточні показники успішності й поведінки, рекомендації психолого-медико-
педагогічної консультації, навчальні цілі та оцінювання навчальних
досягнень, показники динаміки розвитку, адаптації та модифікації, які
необхідно здійснити, враховуючи потреби учня.
В ІПР також прописуються додаткові послуги, які надаються
фахівцями (наприклад, психологом, логопедом, вчителем-дефектологом).
Як інструмент організації навчання, цей документ має бути достатньо
докладним і чітким. У випадку переходу дитини з одного навчального

2. 2
закладу в інший індивідуальна програма розвитку передається разом із
іншими документами.
Комунікативна функція
Як засіб комунікації, ІПР спрямована на вирішення одразу кількох
завдань. Передусім, вона інформує всіх значимих для учня осіб (зокрема
батьків) про те, чому навчання дитини потребує розроблення індивідуальної
програмирозвитку. ІПР розробляється командою фахівців, які безпосередньо
працюють з дитиною, із залученням членів родини. Така співпраця
забезпечить інформування батьків про потенційні можливості дитини,
динаміку її розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які
виникають між батьками та вчителями в процесі навчання дитини.
Менеджмент
Наступна важлива функція ІПР – це функція менеджменту. Окрім
вичерпного переліку різних видів підтримки, додатковихпослуг, адаптацій та
модифікацій, необхідних для успішного навчання та розвитку дитини, в ІПР
також слід визначити, чи потрібні дитині чи батькам, які її виховують,
спеціальні консультації, спеціальний транспорт, допоміжний персонал та
інші супутні послуги.
Із ІПР має бути чітко зрозуміло, які спеціалісти надають послуги цій
дитині та яка щоденна тривалість таких послуг. Це дає можливість
адміністрації закладу здійснювати кадровий розподіл та планування.
Забезпечення підзвітності
Ще однією важливою функцією ІПР є забезпечення підзвітності.
Адже вона є своєрідною угодою між школою та батьками. Укладаючи її,
школа бере на себе зобов’язання виділятиресурси для учня. Наприклад, якщо
в ІПР зазначено, що з учнем працюватиме логопед тричі на тиждень по одній
годині, то зменшення кількості годин, або заміна одного фахівця іншим не

3. 3
допускається.
Однак, якщо один з наведених альтернативних варіантів більше
відповідає потребам дитини, до ІПР слід внести зміни з урахуванням цих
потреб.
Моніторинг, дотримання нормативних положень та оцінка
ІПР також слугує засобом моніторингу або контролю за
дотриманням нормативних положень. Необхідно добре знати складові
ІПР і стежити за тим, щоб усі послуги були прописані в ньому належним
чином. Коли представники управління освітою, здійснюють контроль
організації навчально-виховного процесу закладу, перевіряють якість
надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами, вони в
першу чергу звертають увагу на ІПР кожної дитини. ІПР є документальним
свідченням організації навчання таких дітей в умовах інклюзивного
навчання, а отже, предметом вивчення при здійсненні контролю та наданні
методичної допомоги органами управління освітою.
Розділи індивідуальної програми розвитку
Під час створення індивідуальної програми розвитку головна увага
звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і підходів, а також
системи додаткових послуг, які дадуть дитині змогу успішно навчатися у
звичайному класі. Зазвичай, в індивідуальній програмі розвитку містяться
такі розділи:
1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони
батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні
потреби), дата зарахування дитини до навчального закладу та строк, на який
складається програма.
2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в
залежності від складностіпорушення) вивчає можливості та потреби дитини,
фіксує результати вивчення:

4. 4
 її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання
(візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо
один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;
 інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її
здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-
педагогічною консультацією).
Наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час
спостережень і досліджень (особливо якщо один зі стилів домінує), що
дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо.
Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки
вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.
3. Спеціальні та додаткові послуги. В навчальній програмі розвитку
мають бути передбачені заняття з відповідними фахівцями (з логопедом,
фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами).
Вчителі та фахівці співпрацюють над інтегруванням додаткових послуг
у навчальний процес. Іноді учень потребує більш інтенсивних або особливих
послуг, які можуть надаватися лише у відповідному середовищі (наприклад,
заняття з використанням спеціальної апаратури тощо). В цьому випадку
доцільно домовитися з відповідним закладом, який може надавати такі
послуги.
В індивідуальній програмі розвитку має бути визначена кількість і
тривалість занять фахівців з дитиною. Крім того, слід вказати, де мають
надаватися ці послуги.
Ця інформація має бути зрозуміла всім присутнім на засіданні, а також
будь-якій іншій людині, яка читатиме ІПР.
Додаткові спеціальні послуги – це навчальні послуги й втручання,
які необхідні дитині для засвоєння програми: логопедичні й аудіологічні
послуги, переклад, психологічні послуги, фізіо- та трудотерапію, організацію
відпочинку, в тому числі лікувально-оздоровчого; консультаційні послуги, в
тому числі консультування з питань реабілітації; послуги з покращення

5. 5
мобільності й орієнтації. До додаткових послуг також належать медичні,
зокрема, шкільної медсестри (при необхідності).
4. Адаптації/модифікації. При складанні індивідуальної програми
розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід
розробити для облаштування середовища, застосування належних
навчальних методів, матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших
потреб дитини.
Модифікація – трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни
змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад,
скорочення змістунавчального матеріалу; модифікація навчального плану або
цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань,
визначення змісту, який необхідно засвоїти. Водночас, точно оцінити знання,
вміння й навички деяких учнів доволі складно, навіть із застосуванням
модифікацій. У такому випадку в ІПР необхідно пояснити, чому для цієї
дитини стандартні контрольно-оціночні заходи не підходять, та описати
альтернативні форми оцінювання, які планується проводити.
Адаптація – змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або
концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть
використовуватись такі види адаптацій:
 пристосування середовища (збільшення інтенсивності
освітлення в класних кімнатах, де є діти з порушеннями зору;
зменшення рівня шуму в класі, де навчається слабочуюча дитина,
забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в
приміщенні школи для учнів початкової ланки);
 адаптація навчальних підходів (використання навчальних
завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна
темпу занять, чергування видів діяльності);
 адаптація матеріалів (адаптація навчальних посібників,
наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з
різним розміром шрифтів, картки-підказки, тощо).

6. 6
5. Термін дії ІПР. Індивідуальна програма розвитку розробляється на
один рік. Двічі на рік (за потребою частіше) переглядається з метою її
коригування. Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у засвоєнні
визначеного змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає необхідність
перейти до наступного рівня складності виконання завдань.
Це може виявитися необхідним, наприклад, якщо:
 дитина досягла поставленої мети;
 у дитини виникають труднощі при досягненні визначених цілей;
 надійшло прохання збільшити кількість послуг дитині;
 дитину переводять до іншої школи;
 у дитини спостерігаються проблеми з поведінкою тощо.
Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням
загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до робочого
навчального плану школи, за навчальними програмами, підручниками,
посібниками, рекомендованими МОНмолодьспортом для загальноосвітніх
навчальних закладів.
Для дітей з особливими освітніми потребами, які мають інтелектуальні
порушення та зі складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-
рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою
психічного розвитку) на основі робочого навчального плану школи
розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій
психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових
навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для
дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.
Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних
предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на
вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин.
У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття,
курси за вибором, факультативи тощо.
Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному

7. 7
навчальному плані учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень
(кількість годин визначають відповідні психолого-медико-педагогічні
консультації).
Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма
розробляється педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною
освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за
участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується
керівником навчального закладу.
Індивідуальна навчальна програма дитини з особливими освітніми
потребами у класі з інклюзивним навчанням розробляється на основі
типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, у тому
числі спеціальних, з відповідною їх адаптацією.
Навчальна програма визначає зміст, систему знань, навичок і вмінь, які
мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а також
зміст розділів і тем.
При складанні індивідуальної навчальної програми педагоги в першу
чергу аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що
використовуються на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитиниз
особливими освітніми потребами.
До складання індивідуальної навчальної програмизалучаються батьки,
які повинні мати чітке уявлення про те, чому навчання дитини потребує
розроблення індивідуальної навчальної програми. Така співпраця забезпечує
інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її
розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які виникають між
батьками та вчителями в процесі навчання дитини.
7. Інформація про прогрес дитини. Невід’ємною
складовою процесу розроблення індивідуальної програми розвитку є оцінка
динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, збирання
відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень
педагогів, контрольні листки, результати тестів, тощо).

8. 8
Визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів з
особливими освітніми потребами здійснюється з метою забезпечення
позитивної мотивації навчання, інформування учнів про їх індивідуальні
досягнення, визначення ефективності педагогічної діяльності вчителів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими
освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних
досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими
наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011
№ 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за
№566/19304.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі
складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним
планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним
індивідуальною навчальною програмою.
Відомості про прогрес учня (із зазначенням відповідних дат)
записуються безпосередньо до індивідуальної навчальної програми.
Процес складання індивідуальної програми розвитку дитини
з особливими освітніми потребами носить диференційований характер,
розробляється на основі аналізу проблеми розвитку учня та його освітніх
потреб.
Зокрема, якщо дитина з особливими освітніми потребами має сенсорні
порушення при збереженому інтелекті і потребує створення відповідних
адаптацій навчальних матеріалів та корекційних занять з вчителем-
дефектологом, для неї розробляється та частина індивідуальної програми
розвитку, яка стосується надання цих послуг та розроблення відповідних
адаптацій. За потреби адаптується навчальна програма, але розроблення
індивідуального навчального плану є недоцільним.
Індивідуальна програма розвитку є документальним свідченням
організації навчання таких дітей в умовах інклюзивного навчання, а отже,
предметом вивчення при здійсненні контролю та наданні методичної

9. 9
допомоги органами управління освітою.
Під час складання індивідуальної програми розвитку звертається увага
на дотримання таких вимог.
Індивідуальна програма розвитку має містити всі необхідні складові,
які допоможуть адаптувати освітнє середовище до потреб дитини.
Довгострокові цілі й короткотермінові завдання мають бути чітко
пов’язані між собою.
При розробленні індивідуальної програми розвитку використовуються
рекомендації психолого-медико-педагогічної консультації.
До складу шкільної команди входять всі необхідні фахівці, які
комплексно розглядають проблему розвитку дитини, та розроблять
зазначений документ з врахуванням особливостей розвитку дитини та
відповідно до її потреб.
Перше засідання з розроблення індивідуальної програми розвитку має
відбутися впродовж 30 днів навчання дитини в школі. За цей час команда
фахівців вивчає наявний рівень знань і вмінь учня, можливості та потреби,
фіксує результати вивчення:
 вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання
(візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо
один зі стилів домінує), у чому потрібна допомога;
 інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її
здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-
педагогічною консультацією).
До обговорення індивідуальної програмирозвиткузалучаються батьки,
або особи, які їх заміняють, що дає можливість батькам не лише отримувати
інформацію про навчальні заходи, освітні послуги, види допомоги, які
надаються дитині, а і постійно спілкуватися з педагогами щодо успіхів
дитини у всіх сферах її розвитку.
Ознайомившись з індивідуальною програмою розвитку, батьки повинні
розуміти:

10. 10
 чому їхня дитина потребує розроблення індивідуальної
програми розвитку
 хто надаватиме освітні та додаткові спеціальні послуги;
 тривалість цих послуг та розклад занять з додатковими
фахівцями;
 методи та періодичність оцінювання;
 періодичність перегляду індивідуальної програми розвитку
та надання інформації про хід її реалізації.
Індивідуальні програми розвитку можуть мати різний вигляд. При
щоденних зусиллях педагогів щодо реалізації окреслених цілей і завдань, при
ретельному документуванні всіх відомостей, можна очікувати на успішне
навчання і розвиток дітей.
Пам’ятайте, ІПР має бути складений зрозумілою для всіх мовою.
З чого почати?
Будь-який процес варто розпочинати з планування. Для цього
організуйте та проведіть першу установчу зустріч членів команди.
Установча зустріч членів команди. Запросіть на першу установчу
зустріч усіх ймовірних членів команди (крім батьків дитини). Ними можуть
бути педагоги вашого закладу, педагоги із закладу в якому дитини
перебувала раніше, штатні працівників вашого закладу: логопед, дефектолог,
психолог та ін. Якщо ці фахівці не є працівниками закладу, необхідно
залучити їх, звернувшись до місцевої поліклініки, реабілітаційного центру
тощо. Установча зустріч проводиться з метою визначення оптимального
складу команди та складання плану дій, що передує створенню ІПР.
Оптимальний склад команди – кількість фахівців, яка забезпечить
реалізацію індивідуальної програми розвитку і спеціальних послуг.
План дій, що передує створенню ІПР, визначає цілі, засоби, ресурси,
необхідні для вивчення членами команди сильних і слабких сторін дитини.
Мета плану дій – отримати комплексну оцінку сильних і слабких сторін

11. 11
дитини. Засобами досягнення мети можуть бути спостереження, формальні
тести й опитування (педагогів, батьків, безпосередньо дітей).
Проведення комплексної оцінки сильних і слабких сторін дитини.
Створенню індивідуальної навчальної програми для дитини з особливими
освітніми потребами передує певний період оцінки, що дає змогу виявити
особливості: поведінки, навчальних пріоритетів, конкретних вмінь, а також
загального рівня розвитку учня. Ця інформація дає вчителю змогу
відповідним чином побудувати навчальний процес, задовольнити потреби
дітей і сприяти їхньому всебічному розвиткові. Також слід проводити
формальну оцінку дітей з використанням спеціальних методик, до якої мають
бути залучені батьки і фахівці. Під оцінкою слід розуміти процес збирання
всебічної інформації про дитину, яка потім використовується для визначення
сильних якостей учня та сфер, де він відстає. Процес оцінки має на меті
визначення поточного рівня розвитку дитини, що дає змогу розробити
відповідні навчальні плани та заходи. Процес оцінки учнів з особливими
потребамимає бути комплексним, спрямованим і більш точним, аніж процес
оцінки дітей з типовим рівнем розвитку. Комплексність необхідна для того,
аби найточніше визначити можливості дитини і всі сфери, де вона потребує
допомоги.
До цього процесу оцінки слід залучати фахівців з кількох дисциплін.
Це має бути безперервний, колективний процес систематичних спостережень
та аналізу. Результати, отримані під час лише одного спостереження тільки
одним фахівцем, не можуть вважатися достовірними.
Для створення ефективної індивідуальної програми розвитку потрібні
спільні дії вчителів, батьків і фахівців. Слід запевнити батьків, що під час
проведення оцінки дитини, аналізу результатів робіт увага звертатиметься на
сильні якості учня; що це процес збирання інформації, яка допоможе
вчителям і фахівцям працювати на користь дитини; що це засіб для розробки
індивідуальної програми розвитку, яка повністю відповідатиме потребам
дитини. Інформацію про дитину можна одержати з різних джерел – від

12. 12
батьків, дорослих(включаючи тих, з ким дитина живе), від самої дитини, від
фахівців, які з нею працюють та інших. Фахівці можуть допомогти точніше
визначити рівень розвитку та потреби дитини. Суттєво допомогти під час
оцінки дитини можуть спеціалісти (логопеди, сурдопедагоги,тифлопедагоги,
медики, психологи та ін.). Після завершення процесу оцінки всі, хто брав у
ньому участь (вчителі, фахівці), аналізують результати.
Отримавши результати комплексної оцінки, необхідно перейти до
розробки індивідуальної програми розвитку.
Поради щодо проведення першої зустрічі команди з розробки ІПР.
До групи з розробки ІПР можуть входити ті самі особи, які брали
участь у процесі оцінки.
Мета зустрічі – узагальнення оцінки сильних і слабких сторін дитини,
поточного рівня знань, умінь і навичок та формулювання перспективних
(максимум на навчальний рік) навчальних цілей у різних сферах розвитку.
Після того, як визначено перспективні цілі, члени команди переходять до
спільного планування довгострокових і короткострокових цілей на
найближчий період.
Під час планування заходів, які допоможуть дитині опанувати інші
вміння та навички, що відповідають її вікові, можна порівняти її розвиток з
типовим рівнем розвитку (це може допомогти визначити необхідну
послідовність розвитку вмінь учня).
Вимірювані навчальні та розвиткові цілі на рік
ІПР має містити довгострокові цілі для кожного навчального предмету,
з якого учень потребує допомоги. Наприклад, з читання, математики або
письма. Тут не йдеться про короткострокові цілі, які визначають окремо.
Зазвичай, формулювання довгострокових цілей є другим етапом у
порядкуденному на засіданні з розроблення ІПР. Вони відображають широкі
проблемні ділянки, щодо яких було досягнуто згоди і над якими має
працювати командафахівців. При цьому передбачається, що така згода існує.

13. 13
Тому намагайтеся досягти погодження довгострокових цілей усіма
учасниками, і лише після цього варто рухатися далі й обговорювати інші
питання. Для вироблення довгострокових цілей слід спиратися на звіт
команди фахівців, враховувати результати бесід із колишніми вчителями
дитини та педагогами, які працюють з нею на сьогоднішній день, брати до
уваги підсумки спостережень і характеристику потреб дитини з погляду її
батьків.
Короткострокові цілі:
Короткострокові цілі – послідовність етапів, які проходить учень у
виконанні заданої річної цілі.
Після погодження характеристики поточного рівня успішності та цілей
на навчальний рік, можна приступати до вироблення таких
короткострокових завдань, спрямованих на реалізацію довгострокових
цілей. Крім того, в процесі їх формулювання стає зрозуміло, які послуги
потрібно надати учневі.
Основою для вироблення короткострокових цілей слугують дані
поточного рівня успішності та послуги, яких потребує дитина для виконання
цілей ІПР.
Постановка цілей
Розроблення актуальних цілей має спиратися на принципи
цілепокладання SMART (абревіатура від англ. слів):
Specific – конкретні;
Measurable – вимірювані;
Achievable – досяжні;
Resalt-oriented – орієнтовані на результат,
Time-related – визначені у часі).
Здатність прописувати такі цілі, послідовно і узгоджено досягати їх
усіма учасниками команди супроводу, а також відслідковувати динаміку
розвитку дитини – це спеціальні вміння, які можна здобути завдяки
спеціальним тренінгам та власним прагненням фахівців, зацікавлених у

14. 14
продуктивному навчанні дитини з аутизмом.
Другий момент – опора на критерії, за якими відбирати першочергові
цілі для опрацювання усіма учасниками групи супроводу (учитель, асистент
учителя, психолог, логопед, корекційний педагог, батьки, учитель фізичної
культури, учитель музики). Завдяки багаторічній практиці розроблення таких
цілей як частини Індивідуальної програми розвитку зарубіжними фахівцями
напрацьовано ієрархію, за якою варто визначити пріоритетні цілі.
Пріоритет у виборі цілей
1) безпека (коли завдає шкоду собі або іншим);
2) соціальний розвиток;
3) комунікативні навички;
4) поведінка;
5) навички самостійності;
6) навчальні навички.
Третій момент пов’язаний зі структурою самих цілей. Для того, щоб
вони були дієвими, варто їх виписати з максимальною конкретністю.
Структура цілі має містити відповіді на питання: де (в якій ситуації), з ким,
що дитина буде робити, як швидко почне це робити, як часто, рівень
підтримки і хто буде слідкувати за результатом.
Приклади постановки цілей
Даша (4 р.), яка відбирає іграшки у дітей. Визначено ціль: „Коли Даша
хоче мати певну іграшку, з якою грається інша дитина, вона бере в руки
гарну іграшку і пропонує дитині, яка має привабливу іграшку, обмінятися
іграшками”. І робить вонаце у 8 випадках з 10. Завдання – на 3 місяці. Етапи:
1) дорослийвибудовуєситуацію, у якій вчить, щоб Даша обмінювалася з ним
іграшками; 2) дорослий відпрацьовує ситуацію обміну іграшками у
мікрогрупі (2-3 дитини), при цьому допомагає Даші запропонувати іншій
дитині і здійснити такий обмін. Рівні підтримки, які показують певну
етапності у досягненні цілі: повна підтримка (фізична, вербальна та
візуальна), частковапідтримка, вербальна інструкція, самостійне виконання”.

15. 15
Денис (5 р.), який, заходячи в приміщення, не зупинявся біля шафи,
пробігав у групу. Так само, виходячи з групи, прагнув вибігти на вулицю.
Ціль: „Коли Денис заходить у приміщення чи виходить з нього, він підходить
до шафи, відкриває її і відповідно до ситуації роздягається, або одягається, з
опорою на візуальну підказку. І робить кожного разу (у 5 випадках з 5).
Термін досягнення цілі – 3 місяці (за умови регулярного відвідування садка),
півроку – за умови частих пропусків”.
Андрій (7 р.), бар’єром навчання і розвитку якого було невміння з
вертатися до інших людей з проханням. Визначено ціль: „Коли Андрій
захоче якийсь предмет, він буде просити його у дорослого за допомогою
жесту і картки РЕСS1 у 8 випадках з 10 (примітка: на початковому етапі
дорослий навчає жесту «Я хочу»). Цю ціль визначено на 3 місяці. Рівні
підтримки, які показують певну етапності у досягненні цілі: повна підтримка,
часткова підтримка, вербальна інструкція, самостійне виконання”.
Іван (8 р.), який ігнорував звернення, інструкції та завдання дорослого.
Визначено таку ціль: „Коли Іван чує звернення до себе від дорослого, він в
найближчі 3-5 сек. виконує те, про що його просять у 9 випадках з 10”.
Термін виконання цілі – півроку. Етапи досягнення цілі: 1) випереджати дію
дитини, формулювати „інструкцію” до тієї дії, яку він хоче виконати; 2)
давати таке завдання, виконати яке легко з фізичною допомогою дорослого
(рука в руці). Рівні підтримки: повна, часткова, самостійне виконання”.
Отже, короткострокові цілі містять:
1. визначення знань, умінь і навичок, яких має набути учень
відповідно до довгострокових цілей;
2. методику реалізації певної цілі;
3. критерії оцінювання її досягнення;
4. строки періодичного оцінювання.
Короткострокові цілі дають змогу вчителю й батькам спостерігати за
1 PECS – абревіатура від англ. Picture Exchange Communication System (комунікативна система обміну
зображеннями).

16. 16
успіхами дитини. Якщо певних очікуваних результатів не досягнуто або,
навпаки, досягнуто швидше передбаченого строку, то впродовж навчального
року здійснюється перегляд ІПР у цій частині. Тобто, перегляд ІПР учня
може здійснюватись за потреби частіше, щоб вносити зміни тоді, коли в них
виникає потреба.
Як визначити, чи досягає дитина прогресу
ІПР повинна містити вимірювані довгострокові цілі, які дають
змогу дитині залучатися до загальноосвітнього навчального процесу й
досягати прогресу в засвоєнні його програми. Ефективність виконання ІПР
оцінюється принаймні щороку, але включає і поточне оцінювання. Мета
такого перегляду полягає в тому, щоб вивчити прогрес дитини (чи його
відсутність), її довгострокові цілі, проаналізувати проблемні питання, які
піднімають батьки або вчителі, щоб внести до ІПР потрібні зміни.
Крім того, батьків слід інформувати про прогрес, досягнутий дитиною
в школі стосовно цілей і завдань її ІПР. При цьому, батьки в будь-який час
можуть звернуться з проханням про проведення засідання з ІПР. На
виконання цієї вимоги, як варіант, можна направляти батькам короткі
інформаційні повідомлення про поточні успіхи в реалізації конкретних
довгострокових цілей та зазначати, наприклад, що певну ціль уже досягнуто,
або що учень продовжує над нею працювати, досяг певного рівня
компетентності.
Обов’язок школи надавати інформацію про успіхи в досягненні цілей
ще раз підкреслює значення ІПР як механізму підзвітності. Наприклад, якщо
в програмі планується реалізувати окремі цілі до визначеного терміну, але
прогресу не спостерігається, така ситуація спонукатиме команду з ІПР
поміркувати про необхідність перегляду документа.
Поточний рівень успішності
Як правило, поточний рівень навчальнихдосягнень є першим пунктом у
порядкуденному на засіданні з ІПР. Якщо учасникам вдається дійти спільної
думки щодо рівня навчальних досягнень дитини та її розвитку, то далі

17. 17
набагато легше перейти до обговорення наступних складових цього
документа – річних цілей навчального й розвиткового характеру та
відповідних короткострокових завдань. Характеристика поточного рівня
навчальних досягнень маєвідображати існуючі навчальні досягнення учня та
сформованість навичок поведінки.
Педагоги в першу чергу аналізують відповідність вимог навчальної
програми та методів, що використовуються на уроці, актуальним і
потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами та
з’ясовують у чому учень потребує підтримки і якого характеру.
Ця характеристика має включати опис освітніх галузей, в яких учень
має труднощі; його сильні сторони; ситуації, в яких учень потребує
допомоги для орієнтування в просторі або в повсякденному житті; а також
перелік допрофесійних та професійно-технічних навичок.
У процесі заповнення графи про поточний рівень успішності важливо
пам’ятати, що учні з особливими освітніми потребами можуть переходити з
одного закладу до іншого. Тому характеристику цих показників необхідно
готувати таким чином, щоб після ознайомлення працівники іншої школи
також могли нею скористатися.
Інформацію для графи про поточний рівень успішності можна
отримати безпосередньо зі звіту команди фахівців й доповнити його даними
попередніх обговорень з вчителями. Також, сюдипотрібно додатирезультати
спостережень за учнем у класі.
Важливо:
1. До початку першої зустрічі керівник закладу збирає та вивчає
результати комплексної оцінки розвитку дитини, зустрічається з окремими
педагогами, фахівцям з метою складання переліку питань, що будуть
обговорюватися на першій зустрічі.
2. Керівник закладу призначає час і місце проведення зустрічі,
максимально зручні для всіх членів команди. Кімната, в якій відбуватиметься
зустріч, має бути просторою, без зайвих предметів, але з дошкою. Також слід

18. 18
забезпечити учасників папером, щоб їм було зручно фіксувати думки та
пропозиції. Варто потурбуватися про осіб, які з певних причин не зможуть
брати участь у зустрічі, однак, зможуть спілкуватися телефоном.
3. Керівник закладу проводить першу робочу зустріч з розробки
ІПР: на початку зустрічі узгоджує термінологію, роблячи її зрозумілою для
всіх; зосереджує увагу на питаннях, винесених на обговорення; призначає
секретаря зборів з числа осіб, які не брали участь у процесі оцінки; для
презентації інформації надає слово кожному з членів команди, забезпечуючи
позитивну атмосферу зустрічі тощо.
4. Важливо спільно вибрати керівника команди, він в подальшому
плануватиме і призначатиме засідання, визначатиме місце зборів,
сповіщатиме всіх учасників тощо.
5. Наприкінці зустрічі разом з усіма членами команди уточніть:
вироблені стратегії, аби переконатися, що вони спрямовані на прогрес
дитини, і що всі розуміють їх однаково;перелік змін, які необхідно зробити в
середовищі, технічному забезпеченні, включаючи додатковий час тощо.
6. Призначте зустріч з батьками, щоб представити та обговорити
результати оцінки, рекомендації, запросити до процесу складання ІПР.
7. Складіть письмовий звіт зустрічі та додайте його до особової
справи дитини.
Як представляти результати комплексної оцінки?
1. Подякуйте всім за проведену роботу.
2. Поясніть, що метою презентації результатів оцінки є визначення
особливих потреб учня для подальшого складання ІПР.
3. Нагадайте про конфіденційність інформації, яка
повідомлятиметься.
4. Зауважте, що після звіту кожного члена команди всі можуть
ставити запитання.
5. Попросіть учасників представляти інформацію про можливості та
сильні сторони учня, а не лише його проблеми.

19. 19
6. Надайте слово для презентації результатів усім, хто брав участь в
оцінці сильних і слабких сторін дитини.
7. Після всіх виступів попросіть учасників висловити свої думки та
поставити запитання.
8. Узагальніть результат оцінки, коментарі та запитання.
9. Занотуйте їх як рекомендації для складання ІПР.
10. Зачитайте занотоване, аби пересвідчитись, що всі члени команди
розуміють зміст результатів і погоджуються з рекомендаціями.
Пам’ятайте, що всі думки є цінними. Вислуховуйте всі ідеї,
підтримуйте кожне бажання зробити внесок у досягнення прогресу
дитини.
Питання, які необхідно розглянути:
1. Як забезпечуватиметься приїзди дітей до освітнього закладу?
2. Чи потрібен дитині супровід для пресування навчальним
закладом?
3. Які адаптації середовища, технічного забезпечення необхідно
здійснити?
4. Яких фахівців необхідно залучити?
5. Якою є поведінка дитини, яких змін вона потребує для
покращення процесу навчання?
6. Який теперішній рівень досягнень дитини?
7. З удосконалення/розвитку яких навичок необхідно розпочати?
8. В яких сферах розвитку необхідно надати допомогу?
9. Скільки часу на тиждень триватимуть заняття з фахівцями або
додаткові заняття?
10. Які зміни у розкладі мають відбутися?
11. Які заходи будуть запропоновані для встановлення співпраці з
іншими дітьми?
12. В яких заходах, крім навчальних, дитина братиме участь?
Важливо пам’ятати, що визначати цілі та планувати завдання

20. 20
необхідно одночасно в усіх сферах розвитку в яких дитина потребує
допомоги.
Члени групи з розробки ІПР тісно співпрацюють і несуть спільну
відповідальність за рішення стосовно заходів, необхідних для успішного
навчання дитини у школі.
Наступні кроки, які необхідно зробити після зустрічі, щоб забезпечити
виконання ІПР.
1. Переконайтеся, що батьки отримали копію ІПР, завірену
керівником закладу.
2. Забезпечте такими самими копіями педагогів і фахівців, які
працюватимуть над реалізацією ІПР.
Хто відповідає за розробку та реалізацію ІПР?
ІПР розробляється командою, до складу якої входять: педагоги, які
працюють з дитиною, фахівці, які будуть залучені до навчально-виховного
процесу, батьки дитини та керівники закладу освіти. Складений та
узгоджений з усіма членами команди індивідуальна програма розвитку
підписується директором закладу та батьками. Відповідальність за реалізацію
індивідуальної програми покладається на всіх членів команди. Відстеження
перебігу виконання цілей, окреслених в індивідуальній програмі розвитку,
покладається на заступника директора (в його обов’язки входить вирішення
питань інклюзивної освіти).
Залучення батьків до розробки та подальшої реалізації ІПР.
Участь батьків у розробці індивідуальної програми розвитку є
надзвичайно важливою. Як зазначалося вище, батьки можуть надати
інформацію про стан здоров’я, розвиток, інтереси, особливості поведінки
дитини.
У практиці залучення родин трапляються випадки, коли батьки не
хочуть брати участь у розробці індивідуальної програми розвитку. Причини
такої поведінки можуть бути різними: від небажання приділяти час власній
дитині, до недовіри членам команди, підґрунтям якої є негативний

21. 21
попередній досвід спілкування з фахівцями і педагогами. В будь-якому
випадку батьків необхідно підбадьорювати та заохочувати до участі.
Кроки співпраці в рамках ІПР:
1. До початку розробки ІПР надайте батькам більше інформації про
індивідуальну програму розвитку, її зміст, гнучкість (можливість змін цілей і
завдань, запланованих спеціальних і додаткових послуг) тощо.
2. Познайомте батьків із членами команди та наголосіть на
конфіденційності почутої ними інформації. Це дасть батькам змогу
почуватися комфортніше, усуне напруженість у стосунках між ними,
фахівцями та педагогами.
3. Повідомте батьків, що ви очікуєте від них інформації, яка, на їхню
думку, є важливою для розробки ІПР. Наголосіть, що саме вони краще
знають інтереси, сильні сторони та проблеми своєї дитини, їхній досвід є
неоціненним внеском у розробку програми розвитку дитини.
4. Варто познайомити родини з іншими батьками, які певний час
беруть участь у розробці ІПР для своєї дитини і мають позитивний досвід
роботив команді. Таке спілкування допоможебатькам:позбутися побоювань
щодо роботи з педагогами, фахівцями; почати говорити зі сторонньою
людиною (фахівцем) про проблеми своєї дитини; отримати поради щодо
процедури роботи в команді над розробкою ІПР.
5. На початку роботи над ІПР можна запропонувати батькам прийти
з представником, якомувони довіряють. Його присутність допоможебатькам
краще зрозуміти те, що пропонується та рекомендується, а також
аргументувати свою точку зору.
6. Підписання батьками ІПР є важливим кроком до його реалізації.
Програма вважається ухваленою, якщо вона погоджена з батьками та
підписана ними.
7. Бажано, після розробки ІПР кожні 4 тижні зустрічатися з батьками
для обговорення прогресу дитини, або надсилати їм письмовий звіт.
Що робити, коли батьки не підписують ІПР?

22. 22
Існує багато причин, чому батьки дитини відмовляються ставити свій
підпис під ІПР. Можливо, вони не хочуть, щоб їхню дитину впродовж дня
забирали зі звичайного класу для занять зі спеціалістами; або наполягають на
більш інтенсивних навчальних втручаннях, ніж пропонує школа. Подібні
випадки трапляються нечасто, але якщо так сталося, є кілька способів виходу
з ситуації.
Отже, якщо батько або мати не підписує ІПР, школа може вдатися до
одного з кількох можливих варіантів. Слід пам’ятати, що відмова батьків
ставити свій підпис, напевно, зумовлена поважною причиною. Тому,
передусім її необхідно з’ясувати й надалі враховувати в процесі визначення
своїх кроків. Знання цих причин допоможе приймати рішення щодо
подальших дій.
Найчастіші причини відмови підписувати ІПР:
Батьки можуть вважати, що підстав для розробкитакої програми немає,
тож, вони не хочуть, щоб їхня дитина навчалася за окремою програмою і,
таким чином, відрізнялася від інших учнів.
Можливі дії. Створіть умови для зустрічі батьків з педагогом, фахівцем
або іншими батьками, якому/яким вони найбільше довіряють. Обстановка
зустрічі має бути неформальною. Метою зустрічі має стати розмова з
батьками про ІПР як механізм для досягнення дитиною успіху, а не спосіб
«навішування ярликів». Якщо батьки незадоволені результатами оцінювання
розвитку дитини, запропонуйте їм взяти участь у навчальних заняттях,
ставши, в такий спосіб, незалежними спостерігачами, та пройти процес
оцінювання розвиткудитини ще раз. Розгляньтеінші варіанти, запропоновані
батьками.
Батьки можуть вважати, що команда спланувала недостатньо заходів
для досягнення дитиною прогресу.
Можливі дії. Поясніть батькам, що ІПР є гнучким механізмом, який
змінюється, розвивається та постійно переглядається, тому поступово ви
пропозиції батьків задовольняться. Нагадайте батькам, що вони завжди

23. 23
залишають за собою право контролю над виконанням ІПР та її змінами.
Якщо дійти згоди не вдається, можна звернутися до погодженої ІПР з
минулого року (якщо вона є). Коли попередньої ІПР немає, поміркуйте, в
яких питаннях батьки з вами однієї думки. Наприклад, вони погоджуються з
тим, що учневі необхідно регулярно працювати з логопедом, проте не
вбачають необхідності в допомозі з розвитку навичок читання. В такому
випадку слід скласти ІПР для тих аспектів навчання, відповідно до яких було
досягнуто згоди, та перелічити аспекти, в яких ви з батьками маєте
розбіжності. Далі ви впроваджуєте складену таким чином і погоджену ІПР.
Можливо, будуть й інші причини, які спонукатимуть батьків не
погоджуватися підписувати ІПР. Тому будьте гнучкими, змінюючи тактику
роботи з родиною, шукаючи рішення, які б задовольнили батьків і команду,
виявляйте свою професійність.
Як зазначалося вище, слід докладати систематичних зусиль для
залучення батьків до процесу розроблення ІПР. Якщо ви змушені проводити
засідання з ІПР без них, необхідно письмово фіксувати, яких заходів було
вжито для забезпечення їхньої присутності. Зокрема, рекомендується вести
перелік телефонних дзвінків і тоді, коли ви розмовляли з батьками, і тоді,
коли не застали їх; записувати час дзвінка, хто телефонував та з яким
результатом; варто зберігати копії всіх листів і повідомлень, направлених
батькам з приводу розроблення ІПР, зі стислим описом відповідей. Також,
спробуйте з’ясувати електронну адресу батьків та використовуйте її на
додаток до звичайних поштових листів. Якщо не вдається зв’язатися з
батьками по телефону або вони не відповідають на надіслані додому листи й
повідомлення, ретельно занотовуйте дані про візити додому із зазначенням
дати, часу, відповідальної особи та підсумків будь-яких розмов стосовно
майбутнього засідання.
Крім того, намагайтеся робити все можливе, аби під час засідання
батькам було зрозуміло, про що йдеться. Так, якщо батьки спілкуються
іншою мовою, зокремажестовою, необхідно запросити для них перекладача.

24. 24
На засіданні варто приділити певний час, щоб з’ясувати з батьками
процедуруй термінологію, а також пояснити, за якою формою навчатиметься
дитина й чому було обрано саме такі умови навчання.
Пам’ятайте, що батьки бажають найкращого своїй дитині.
Функції керівника щодо розробки та реалізації ІПР.
- Формування команди для розробки ІПР; залучення педагогів,
фахівців (на початковому етапі вивчення дитини та визначення напрямів
діяльності до складу команди входять лише педагоги та фахівці) та батьків
(вони приєднуються до педагогів і фахівців на етапі представлення ІПР до
розгляду).
- Визначення (спільно з членами команди) необхідних
консультацій з позашкільними фахівцями, яких слід залучити.
- Визначення (спільно з членами команди) необхідних технічних
адаптацій (наприклад, адаптація туалетних приміщень).
- Визначення і внесення змін до розкладу, навчального плану.
- Створення умов для проведення зустрічей членів команди.
- Контроль над розробкою та виконанням ІПР.
- Консолідація зусиль для усвідомлення членами команди проблем
і потреб учня в комплексі, а не лише під кутом зору кожного окремого
фахівця.
- Забезпечення проведення зустрічей із членами команди для
обговорення виконання ІПР та прогресу дитини (щонайменше – кожні 4
тижні).
- Зустрічі з батьками для обговорення прогресу дитини/доручення
керівникові команди щодо проведення цих зустрічей (керівник також може
надсилати батькам письмовий звіт).
Для цілковитого узгодження ІПР може знадобитися низка
зустрічей членів команди.
Пам’ятка щодо створення ІПР

25. 25
Складові індивідуальної програми розвитку:
1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони
батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні
потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається
програма.
2. Перелік спеціальних і додаткових видів послуг. У цьому розділі
наводиться перелік спеціальних послуг, які має отримувати дитина. Їх
надають відповідні фахівці переважно у класі або групі.
3. Адаптації та модифікації. У цьому розділі описуються
пристосування оточення і зміни в організації роботи, які мають допомогти
дитині з особливими потребами навчатися у звичайному класі. Ці заходи
можуть розробляти та запроваджувати всі або деякі з членів команди.
4. Поточний рівень знань і вмінь дитини. Тут містяться відомості
про поточний рівень розвитку дитини, виходячи з результатів оцінки.
Невід'ємною складовоюпроцесурозробкиіндивідуальної програми розвитку
є моніторинг і оцінка успіхів дитини. Для цього можуть збиратися зразки
робіт дитини, результати спостережень, контрольні картки, описи поведінки,
результати тестів тощо.
5. Індивідуальна навчальна програма визначає зміст, систему знань,
навичок і вмінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного
предмета, а також зміст розділів і тем.
Корисні поради:
 Перегляньте рекомендації ПМПК і дані спостереження за
дитиною
Уважно ознайомтеся з рекомендаціями ПМПК та зверніть увагу на
проблеми в навчанні, які спостерігалися в дитини раніше. На основі
спостережень (чи додатковоговивчення)визначте її сильні й слабкі сторони.
Сильні сторони учня слугуватимуть орієнтиром у процесі розроблення його

26. 26
ІПР.
 Перегляньте попередні ІПР
Зверніть увагу на цілі в попередніх ІПР дитини та порівняйте їх із
даними вивчення. За можливості, поспілкуйтеся з педагогами, які
впроваджували ці ІПР. Попросіть їх розповісти про методи й прийоми
роботи, які давали гарні результати або, навпаки, виявилися невдалими.
Запитайте, що вони зробили б інакше.
 Поспілкуйтеся з учителями
Учителі, які працюють з учнем у поточному році та які навчали його
раніше, також зможуть поділитися корисним досвідом. Зокрема, про те, які
методики ефективні для нього та в яких ситуаціях у нього спостерігалися
проблеми. Ця інформація буде корисною в процесі формування змісту
індивідуальної навчальної програми для дитини.
 Визначте час і місце засідання
Засідання необхідно проводити в зручний для батьків час.
Постарайтеся зробити все можливе, щоб забезпечити їхню присутність,
навіть якщо знадобиться телефонувати кілька разів або надсилати додому не
одне повідомлення.
 Попередня оцінка ІПР
Під час складання індивідуальної програми розвитку зверніть увагу на
дотримання таких вимог.
 ІПР має містити всі необхідні складові, які допоможуть
адаптувати освітнє середовище до потреб дитини.
 В ІПР довгострокові цілі й короткотермінові задачі чітко
пов’язані між собою.
 В ІПР визначено конкретні навчальні стратегії і підходи до
навчання дитини з особливими освітніми потребами.
 При розробленні ІПР були використані рекомендації психолого-
медико-педагогічної консультації.
 До складу команди входять всі необхідні фахівці, які комплексно

27. 27
розглядають проблему розвитку дитини, та розроблять програму з
врахуванням особливостей розвитку дитини та відповідно до її потреб.
 Команда з ІПР
Індивідуальна програма розвитку розробляється командою фахівців
(заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент
вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням
батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних
навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми
потребами, та затверджується керівником навчального закладу.
Перше засідання з розроблення ІПР має відбутися впродовж 30 днів
навчання дитини в школі. За цей час команда фахівців вивчає наявний рівень
знань і вмінь учня, можливості та потреби, фіксує результати вивчення:
- вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний,
кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів
домінує), у чому потрібна допомога;
- інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до
навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією).
Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є
підґрунтям для подальшого розроблення завдань.
 Підготовка до засідання з ІПР
Підготовка до засідання з питань ІПР вимагає значної попередньої
роботи. Спеціалісти, які спостерігали за дитиною, проводили додаткове
вивчення індивідуальних відмінностей та потреб, готують вичерпну
інформацію з тим, щоб, обговоривши результати вивчення, визначитися із
загальними підходами до навчання дитини з особливими освітніми
потребами та спланувати конкретні цілі та завдання навчання, надання
додаткової підтримки.
На засіданні з розроблення ІПР важливою є участь директора закладу,
який затверджує ІПР. Разом із тим, він повинен мати інформацію про

28. 28
конкретну дитину з особливими освітніми потребами з тим, щоб правильно
розподілити наявні ресурси.
 Підготуйте проект ІПР
Попереднє формулювання окремих пунктів з різних частин ІПР
допоможе істотно заощадити час. Тому доцільним є доручати певній особі
(наприклад, асистенту вчителя) скласти проект цього документа до початку
засідання. Це має бути працівник, який знайомий з учнем, знає специфічний
характер його інвалідності та має досвід підготовки ІПР. Якщо ви вирішили
використовувати такий підхід, пам’ятайте, що в ньому наголос слід робити
на слові «проект». На початку засідання відразу зауважте, що це тільки
попередній робочий варіант документа, а тому можна додавати,
викреслювати, заново формулювати окремі абзаци або навіть переписати
його цілком. Усі учасники засідання мають усвідомлювати, що це можливо.
 Засідання з ІПР
Складання індивідуальної програми розвитку відбувається на
засадах співпраці, коли необхідно уважно вивчити кожну ідею та
пропозицію.
Не слід підганяти учасників, створювати атмосферу поспіху.
Спеціалістам необхідно уникати спеціальної термінології, або ж при її
використанні в обов’язковому порядку пояснювати значення незрозумілих
для решти учасників слів.
 Пер
еконайтеся в тому, що батьки розуміють концепцію та задачу (або
задачі) ІПР та усвідомлюють мету самого засідання. Зазначте, що ця
індивідуальна програма розвитку адресована тільки для їхньої
дитини, і навіть для учня з аналогічною формою інвалідності цілі й
задачі будуть зовсім іншими. Саме ж засідання має на меті
спланувати індивідуальну навчальну програму для їхньої дитини.
Запросіть батьків висловлювати свої пропозиції та міркування з
приводу цього плану.

29. 29
 Пре
дставте всіх учасників та поясність їхні ролі в навчанні дитини.
Зауважте, що ваше особисте завдання полягає в тому, щоб
допомогти скеровувати дії команди в процесі розроблення ІПР.
Якщо в присутніх виникають запитання, вони можуть поставити їх у
будь-який момент, а ви маєте надати точні й вичерпні відповіді.
 Поя
сність батькам, що впродовж навчального року регулярно
оцінюється ефективність виконання цього плану. Двічі на рік (за
потребою частіше) переглядається ІПР з метою його коригування.
Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у засвоєнні
визначеного змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає
необхідність перейти до наступного рівня складності виконання
завдань. Батьки також можуть вносити свої пропозиції щодо
внесення відповідних коректив.
 Пре
дставляючи проект ІПР, зверніть увагу батьків, що це лише
початковий варіант документа і вони можуть висловлювати свої
зауваження, пропонувати внести додаткові пункти або викреслити
існуючі.
 Про
ведення засідання
Мета засідання з ІПР полягає в тому, щоб спільно виробити шляхи
забезпечення особливих потреб учня.
Цілком ймовірно, що для підготовки ІПР дитини знадобиться не одна
зустріч. Разом з тим, проводити кожне засідання слід таким чином, щоб воно
було максимально продуктивним. Необхідно зосередити увагу учасників на
цілях і завданнях ІПР, проаналізувати методи роботи з минулого року, які
дали гарні результати, та обговоритизміни в ІПР на поточнийнавчальний рік.

30. 30
 Піс
ля засідання з ІПР
Важливим етапом є підписання ІПР всіма сторонами, які
працюватимуть з учнем. Водночас, передусім необхідно бути впевненим у
тому, що ІПР насправді відповідає потребам дитини.
 Над
айте батькам підписаний примірник ІПР.
 Над
айте примірник(и) ІПР вчителю (або вчителям), який має його
впроваджувати.
 Нап
равляйте батькам повідомлення про успіхи учня в досягненні цілей,
визначених в ІПР.
 Як
що не спостерігається очікуваних успіхів учня у виконанні завдань,
визначених ІПР, або якщо є підстави для внесення змін до цього
документа, необхідно в стислі терміни організувати нове засідання з
розроблення ІПР.
Не забувайте документувати всі ці кроки та супроводжувати їх
принаймні короткими записами: коли було здійснено або завершено той чи
інший захід, нотатки розмов з учителями, дати зустрічей тощо. Такі
регулярні бесіди слугують для моніторингу учнівського прогресу та
допомагають визначити, чи потрібен учневі додатковий час і послуги, або
навпаки, час і послуги слід скоротити.
 Яку інформацію мають отримати батьки
Після участі в засіданні з ІПР у батьків має бути чітке уявлення про
таке:
 чому їхня дитина потребує розроблення
індивідуалізованого начального плану;

31. 31
 хто надаватиме освітні та спеціальні послуги;
 тривалість послуг;
 методи та періодичність оцінювання;
 періодичність перегляду ІПР та надання інформації про хід
його виконання.

32. 32
Бланк ІПР
Індивідуальна програма розвитку (ІПР)
(Назва навчального закладу)
Дитина _____________________________________________________________________
Дата народження ____________________________________________________________
Батьки або опікуни ___________________ Телефон _______________________________
Адреса _____________________________________________________________________
Особливості розвитку _________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Чи отримувала дитина допомогу, яку
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
Дата вступу до навчального закладу ___________________ клас/група_________________
Вчитель/Вихователь____________________________________________________________
Асистент вчителя/Асистент вихователя___________________________________________
Строки дії програми з _________________ до _____________________________________
Присутні на засіданні з приводу розробки ІПР:
Присутні Дата Присутні Дата
Перелік спеціальних і додаткових видів послуг:
Вид послуг Кількість год. на
тиждень
Місце проведення Розклад
Я ЗГОДЕН зі змістом ІПР.
Я мав можливість брати участь у розробці цього плану.
Підпис батька (матері) або опікуна ___________________________
Дата_______________________________________________________

33. 33
Пристосування/модифікація навчального середовища
Стиль навчання:  Переважно слуховий  Переважно візуальний
 Багатосенсорний  Переважно кінестетичний  Переважно тактильний
Місце, умови  Визначене місце
 У малій групі
Навчальні підходи Часта / невідкладна реакція з боку вчителя/вихователя
 Об’єднання стилів навчання
 Спільне навчання
 Кооперативне навчання в групах / парах
 Інше _______________________________
Вказівки Різні види вказівок: ________ усні __________ письмові
_______ демонстрація / моделювання ___ привертання уваги учня
 Інше ____________________________________________________
Корекція
поведінки
 Часті перерви
 Чітке визначення очікувань
 Робота в тиші
Позитивні підкріплення
 Надання можливостей для вибору й альтернатив
 Надання можливості порухатися
Близький безпосередній контроль
 Розміщення дитини у зручному місці
Матеріал та
обладнання
 Книжки для сліпих, надруковані шрифтом Брайля
Адаптовані версії книжок
 Затискачі, похилі дошки
Інше _____________ _____________________
___________________________________________________
Організаційні
питання
 Індивідуалізований розклад занять учня
Інше ________________________________________________
Сенсорні потреби  Стежити, чи правильно учень користується: _____ окулярами
______ слуховим апаратом ______ аудіо / ЧМ приладдям
______ допоміжним технологічним обладнанням
 Інше ________________________________________
Інше ___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________

34. 34
Поточний рівень знань і вмінь.
На цій сторінці фіксуються відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під
час спостережень і досліджень: її вміння, сильні якості, стиль навчання (особливо
якщо один зі стилів домінує), що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога
тощо.

35. 35
Індивідуальна навчальна програма
Довгострокова мета:
____________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
______
Короткострокові завдання
Методи
оцінювання
Дата і прогрес
Умовні позначення:
О – учень оволодів умінням, досяг поставленої мети;
СП – спостерігається суттєвий прогрес;
НП – спостерігається незначний прогрес;
ПН – прогресу в досягненні конкретної мети немає;
Методи оцінювання
Зразки робіт
Спостереження
Контрольні листки
Тестові завдання
Стандартні тести