"Розвиток людського капіталу як чинник зниження соціальної нерівності в умовах глобалізації" Доклад на конференції IDS3CI - 2012, СОІППО, Суми, Україна (координатор - Жук М.В.) http://itea-conf.org.ua/ids3ci/

1. Розвиток
людського
капіталу як чинник
зниження
соціальної
нерівності в
Коробка Лариса Миколаївна
умовах
Інститут соціальної та політичної
психології НАПН України

2. Мета
 розкрити сутність психологічних
складових людського капіталу як
соціально-психологічного чинника
зниження соціальної нерівності та
основи успішної життєдіяльності
людини в умовах глобалізації.

3. Людський капітал
 сформовані, в результаті інвестицій,
фізичне, психічне та духовне здоров'я,
знання, здібності, вміння, досвід, рівень
культури, інноваційний потенціал тощо.;
 Інвестиціями у людський капітал є
збереження та зміцнення здоров'я,
виховання, освіта, медична та соціальна
допомога.

4. Психологічний зміст
людського капіталу
 життєздатність, що представляє
сукупність параметрів індивіду;
 працездатність, як сукупність
параметрів суб’єкта;
 здібність до інновацій, як, сукупність
параметрів особистості;
 здібність до навчання, як сукупність
параметрів індивідуальності.

5. Елементи системи
глобальних змін
 Наука
 Культура
 Релігія
 Цивілізація

6. Глобалізація це
глобальні
психологічні зміни:
 в способі життя;
 в життєвій позиції;
 світогляді людей,
 у картині світу,

7. Психологічні зміни як
наслідок глобалізації
 спосіб життя індивіда постійно змінюється
під впливом змін цивілізації та релігії;
 життєва позиція суб’єкта залежить від змін
цивілізації та науки;
 світосприйняття, переконання
особистості знаходяться під впливом
культури і релігії;
 картина світу індивідуальності
визначається змінами культури і науки

8. Зниження показників
людського капталу
пов’язано зі зростанням:
 страху перед життям;
 відчуття самотності;
 переживання нудьги;
 глибокої апатії.

9. Стан людського
капіталу пов'язаний з
розвитком:
 Самоконтролю, що притаманний тільки
здоровому (не тільки фізично) індивіду;
 Саморегуляції, яка притаманна тільки
суб’єкту праці;
 Самоуправління, що притаманне тільки
сильній особистості;
 Самовиховання, яким володіє тільки
індивідуальність, що має мету життя.

10. Розвиток людського
капіталу можливий на
ґрунті:
 сенсу життя, без якого немає
життєздатності;
 мети життя, яка породжує здатність
до навчання;
 цінностей життя, які дозволяють
проявитися здібності сприймати
інновації.

11. Висновки :
 головною небезпекою глобалізації є нові вимоги до людського
капіталу;
 одна з причин неефективної реалізації населенням існуючих
можливостей в умовах глобалізації знаходиться в психологічних
характеристиках людського капіталу;
 інтегральним показником якості людського капіталу є об’єднання
показників життєздатності, працездатності, здібності до інновацій та
здібності до навчання;
 більшість особистих та суспільних невдач можна пояснити
відставанням змін складових людського капіталу від глобальних змін
у світі;
 теорію та технологію формування людського капіталу сьогодні не
можна спрощено зводити до рівня мінімального матеріального
забезпечення їжею та одежею;
 з формування сенсу, цінностей та цілей життя людини повинна
починатися соціальна політика з відтворення людського
капіталу.

12. Дякую за увагу!