3. Задача бібліотеки на сьогодні – знайти і
утримати свою, особливу, неповторну, нішу
в сфері інформаційного обслуговування,
при цьому вирішуючи питання:
- доступу до повних текстів через веб-сайти
бібліотек;
- доступу до різноформатних електронних
даних з однієї точки завдяки єдиному
інтерфейсу, який включає об’єднані засоби
пошуку в різнорідних електронних колекціях;
- форми оплати за надану послугу (повний
текст документу, тощо), або безоплатне
користування.
4. Створення електронних колекцій бібліотек зумовлених кількома
чинниками:
• стрімким розвитком інформаційно-комп`ютерних технологій;
• збільшенням кількості документів, що існують лише в
електронному вигляді;
• систематизації та каталогізації цих ресурсів для якнайшвидшого
та якісного забезпечення користувачів у всезростаючих потребах
у віддаленому доступі до інформаційних носіїв;
• зміцненням практики науковців, студентів і учнів працювати
тільки з електронними варіантами документів;
• власним прагненням наукових електронних бібліотек надавати
користувачам інформаційні послуги підвищеної якості та
пропагувати актуальні новітні досягнення в галузі наукових
доробок та досліджень.
5. Основними завданнями при формуванні електронних
колекцій стає:
підбір тематики, змісту та смислового навантаження
використовуваних джерел;
дотримання принципів систематизації
забезпечуючи повноту та не протиріччя
інформаційних ресурсів у колекції;
правильність комплектування оригінальними
електронними виданнями;
6. залучення Internet-ресурсів, які знаходяться у вільному
доступі;
отримання електронних копій друкованих видань від
власних видавців університету
(науковців, здобувачів, тощо), чи інших;
вибору технології оцифрування інформації, в тому числі
шляхом сканування друкованих видань з фонду
бібліотеки та інших підрозділів;
конвертування комп’ютерних файлів у задані формати
зручні для кінцевого споживання;
7. правильного вибору програмного забезпечення
орієнтованого на автоматизацію внутрішніх технічних
процесів та підтримки Іnternet -технологій;
налагодження резервного копіювання при формуванні вже
відтворених ресурсів;
перезапис (періодичне перенесення ЕР на сучасні носії) та
міграції (конвертування електронних ресурсів в нове
апаратне-програмне середовище);
комплексний захист інформації на всіх етапах створення,
використання, у тому числі організації доступу
8. вирішення питання авторського права;
узгодженість надання
форматів оброблених матеріалів;
кваліфікований кадровий склад, тощо.
9. придбання або передплати:
• повнотекстових та реферативних баз даних, які зазвичай включають
в себе наукові періодичні видання та матеріали конференцій;
• окремих електронних журналів та газет;
• електронних книг (окремих видань), колекцій книг;
• електронних ресурсів відкритого доступу (бази
даних, журнали, книги тощо).
створенням цифрових архівів власної наукової продукції:
інтелектуальних репозиторіїв наповнених науковими статтями та
матеріалами конференцій науковців ВУЗу;
• формування повних електронних текстів у навчальнометодичної, наукової літератури, монографій, атласів
тощо, виданих працівниками кафедр;
• оцифровування паперових носіїв, які знаходяться у фондах
книгозбірні.
•
