Віртуальна виставка з нагоди Дня народження української художниці Катерини Білокур.

1. Віртуальна виставка
з нагоди Дня народження
української художниці
Катерини Білокур
КВІТКА-ДУША
Виставку підготувала: Провідний бібліотекар Наукової бібліотеки КНУКіМ Паляниця Анастасія

2. «Квіти, як і люди, – живі, мають
душу! А зірвана квітка – вже не
квітка», – вважала художниця.

3. Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 р.
на Полтавщині в с. Богданівці в незаможній селянській
родині. Тож її мрії про навчання залишилися мріями, про
що вона писала пізніше в проникливо-ліричних,
сповідальних листах-новелах.
Життєвий і творчий шлях Білокур не має аналогів на
світовому мистецькому обширі ХХ століття. Адже, не маючи
навіть початкової шкільної освіти, вона подвижницькою
працею досягла найвищих мистецьких вершин у художній
та літературній творчості. З молодих літ К. Білокур несла в
собі безмір любові до України, її мови, культури, страждала
від нерозуміння рідними її творчих поривань.
Життєвий та творчий шлях художниці

4. Наділена від природи даром художнього бачення світу та
унікальною пам’яттю, Катерина Білокур жила й творила з
перейнятністю – «буду художником», виборюючи право на
малярську творчість.
Найвідданішим учителем і натхненником творчості Білокур
була навколишня природа рідного села, особливо квіти, що
найбільше зачаровували її вразливу душу. Квітковий розмай
довкола хати, на городі, на полях та луках мисткиня
переносила на полотно.
Щоб малювати картини, які, як вона сама казала,
народжувалися у неї «в голові», Катерина Білокур
використовувала усе, що було під рукою.
Дівчина навчилася робити пензлі, вибираючи волосинки із
котячого хвоста, і фарби – із усіх барвників, які давала
природа.
Життєвий та творчий шлях художниці

5. Життєвий та творчий шлях художниці
Побачити пензлики Білокур, як і кілька її картин
та вишиті нею рушники, можна у Музеї-садибі
Білокурів у Богданівці, де традиційно у травні
збираються шанувальники творчості художниці.
Там Катерина Білокур прожила все своє життя.
Квіти для Катерини Білокур були втіленням
найошатнішої краси буття. Художниця їх ніколи
не рвала, бо вважала це вбивством. Малюючи
квіти, Білокур ішла з мольбертом до них і
працювала над картиною біля мальв чи кущів
жоржин.

6. Якось, навесні 1940 року, Катерина Білокур почула по радіо пісню
«Чи я в лузі не калина була», яку співала Оксана Петрусенко.
Виконання пісні так вразило Білокур, що вона сіла за стіл і написала
співачці листа. У конверт, окрім листа, художниця поклала шматок
полотна зі своїм малюнком калини.
І стається диво, конверт, підписаний – «Київ, академічний театр,
Оксані Петрусенко», доходить до адресатки. Петрусенко вражена
малюнком, показує його своїм знайомим художникам... Через
деякий час із Центру народної творчості в область приходить
розпорядження знайти Катерину Білокур і подивитися на її
картини.
У Богданівку до Білокур приїжджає Володимир Хитько з обласного
Будинку народної творчості, і художниця дає йому кілька картин.
Життєвий та творчий шлях художниці

7. І ось, у 1940 році, в Полтавському будинку народної творчості
відкривається перша персональна виставка художниці з Богданівки
Катерини Білокур – із 11 картин.
У 1944 році Музей українського народного декоративного
мистецтва купує у Катерини Білокур багато її полотен.
У 1949 році Катерину Білокур прийняли до Спілки художників
України. Її картини виставляються у Києві.
А у 1954 році три картини Білокур – «Цар-Колос», «Берізка» і
«Колгоспне поле» були включені до експозиції радянського
мистецтва на Міжнародній виставці у Парижі. Там їх побачив Пабло
Пікассо і сказав захоплено: «Якби ми мали художницю такого рівня
майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ».
Життєвий та творчий шлях художниці

8. «Це – геній, поставлений в умови, що
унеможливлювали самореалізацію: вона не мала
паспорта, була фактично «прикріплена» до свого
колгоспу, до того ж, вона була жінкою – у неї не
було шансів. І ось ця жінка з її неймовірною,
просто скаженою гордістю і впертістю, одна
проти системи, проти спільноти і проти родини,
з якою теж треба було воювати за право бути
собою»
КАЖЕ ПРО КАТЕРИНУ БІЛОКУР
ПИСЬМЕННИЦЯ ОКСАНА
ЗАБУЖКО.​

9. ВИДАННЯ З ФОНДУ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ КНУКІМ
Білокур К. Я буду художником!
Київ : Спалах, 1995. 368 с.

10. Катерина Білокур : альбом.
Київ : Мистецтво, 1975. 24 с.
ВИДАННЯ З ФОНДУ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ КНУКІМ

11. Катерина Білокур : книга-альбом /
пер. на англ. К. Калиновська. Київ :
Мистецтво, 2016. 152 с.
ВИДАННЯ З ФОНДУ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ КНУКІМ

12. Картина Катерини Білокур
Кавун, морква, квіти. 1951 р.

13. Картина Катерини Білокур
Богданівські яблука. Середина 1950-х р.

14. Квіти за тином. 1935 р.
Картина Катерини Білокур

15. Картина Катерини Білокур
Щастя (Чорногузи дитину принесли). 1950 р.

16. Картина Катерини Білокур
Півонії. 1958 р.

17. Картина Катерини Білокур
Колгоспне поле. 1948-1949 рр.

18. Картина Катерини Білокур
Польові квіти. 1941 р.

19. Картина Катерини Білокур
Півонії. 1948 р.

20. «А яж так, лягаючи і встаючи, тільки й
мрію, щоб бути художником.
Так кажете… що цікаво було б почути, як
же це так вийшло, що я стала
художником? А хто й зна, як воно. Ну от,
наскільки в мене стане уміння і часу, то
розкажу, покажу, мо, де й тернисту
житьову доріженьку, якою я йшла, поки
до того великого слова х у д о ж н и к
дійшла»
Катерина Білокур