3. Переднє слово
Процес фізичного виховання під час навчання в сучасній школі
має специфічні особливості, що полягають у тому, що учень не лише
засвоює знання та набуває навички виконання фізичних вправ, але й
повинен опанувати способи діяльності (оперувати ними).
На відміну від попередніх, навчальний матеріал нової програми
для 1-го класу розподілений не за видами спорту, а за «школами»,
які містять вправи, що об’єднані за способами рухової діяльності.
Ураховуючи психологічні особливості молодших школярів, програма
дає змогу планувати комплексні уроки, що уможливлює наявність
у складі уроку різнопланових фізичних вправ, що підвищать зацікавленість учнів предметом та їх емоційний стан.
Перший розділ посібника висвітлює особливості планування навчальної роботи з фізичної культури.
Другий розділ містить теоретико-методичні знання, що є необхідними під час викладання матеріалу з фізичної культури для учнів
1-го класу.
Третій розділ складається з орієнтовного річного та календарного планування навчального матеріалу за семестрами з відповідних
«шкіл».
Четвертий розділ містить орієнтовні плани-конспекти уроків
із фізичної культури за основними навчальними розділами й темами
(теоретико-методична підготовка, школи культури рухів, пересувань,
м’яча, стрибків, активного відпочинку, розвитку рухових здібностей
і постави). Конспекти уроків розташовано згідно з послідовністю уроків упродовж року.
У додатках наведено рухливі ігри, комплекси загальнорозвивальних вправ і правила техніки безпеки на уроках фізичної культури.
Зважаючи на регіональні особливості й умови навчання на місцях, під час реалізації змісту базової програми можуть бути внесені
зміни та доповнення обсягом не більше ніж 20–30 % від загальної
кількості годин.
Наведені матеріали допоможуть учителям організувати навчальну діяльність із фізичного виховання на високому рівні за умови їх
творчого застосування.
Розділ І
Особливості планування
навчальної роботи з фізичної культури
4. 6
Усі уроки фізичної культури. 1 клас
Річний план
План на рік складають для раціонального та послідовного розподілення навчальних модулів упродовж навчального року. Орієнтиром
у розподіленні часу між розділами програми є сітка годин і тривалість кожного семестру.
Складаючи річний план, слід дотримувати такі умови:
•• розподіляти навчальний матеріал з урахуванням сезонності окремих видів фізичних вправ і більшість уроків проводити на свіжому повітрі;
•• ураховувати наявність матеріально-спортивної бази та обладнання
і рівень фізичної підготовленості учнів;
•• передбачати можливість вивчення теоретичного матеріалу.
Розподіляти проходження розділів програми слід компактно, зважаючи на закономірності формування рухових навичок, що вимагає
досить тривалого часу і великої кількості повторень протягом періоду
навчання.
Календарний план на семестр
На підставі навчальної програми і річного плану вчитель складає
календарний план на півріччя (семестри навчального року), у якому
конкретизує навчально-виховні завдання і деталізує засоби фізичного виховання, визначає дозування фізичних навантажень і форми
організації уроків.
Постановка навчальних завдань у календарному плані визначена
вимогами до учнів і навчальними нормативами з розділів програми,
що вивчають у цьому семестрі.
Завдання сформульовані у різних формах: ознайомлювати, навчати, закріплювати, розвивати тощо.
У календарному плані вчитель визначає завдання та засоби основної частини уроку. Після визначення змісту основної частини обирає
засоби підготовчої та заключної частин.
План-конспект уроку
План-конспект уроку найповніше розкриває зміст, методику та
організацію кожного заняття. Він містить завдання уроку, відомості
про тривалість кожної з його частин, чергування вправ та їх дозування, а також указівки щодо особливостей їх проведення.
Розділ 1. Особливості планування...
7
Конспект уроку складають на підставі тематичного плану та підсумків попереднього уроку. Він повинен мати порядковий номер, що
відповідає номеру уроку за річним навчальним планом.
Завдання на урок визначають відповідно до річного плану, тобто
переносять завдання з одного документа до іншого, що забезпечує
плановість вивчення програмового матеріалу. Це перенесення може
бути суто механічним або творчим, коли вчитель змінює, уточнює або
вдосконалює формулювання і зміст планових завдань, а за потреби —
замінює їх.
Завдання уроку формулюють у наказовий спосіб, стисло, але достатньо повно за змістом.
Така конкретна постановка завдань сприяє глибшій розробці змі
сту уроку, тому необхідно планувати не просто стрибки або метання,
а саме ті вправи і методи, що сприятимуть виконанню поставлених
завдань, наприклад:
•• навчати зберігати правильну поставу під час бігу;
•• повторити положення низького старту;
•• закріплювати відштовхування у стрибках у довжину з розбігу;
•• прийняти контрольний норматив із бігу 60 м;
•• провести навчальну гру в баскетбол з особистим захистом;
•• розвивати витривалість у бігу в постійному темпі.
У першій частині конспекту, крім номера і завдань уроку, необхідно зазначити місце проведення, обладнання, методичні посібники
та інші допоміжні засоби, що використано на уроці.
Наступною частиною плану-конспекту уроку є таблиця, що
містить такі розділи: частина уроку; зміст, де зазначені фізичні
вправи, розподілені за частинами уроку; дозування фізичних вправ
і організаційно-методичні вказівки.
У графі «Частина уроку» позначають структурні складові кожної
частини уроку. Для цього застосовують загальноприйняті термінологічні назви частин уроку — підготовча, основна та заключна. Їх
доповнюють приблизною тривалістю кожної з них.
У графі «Зміст» фіксують засоби фізичного виховання, що застосовують для роз’язання завдань уроку. Вправи записують докладно
та термінологічно правильно, зазначаючи за потреби вихідне положення. Вправи слід записувати послідовно — так, як учні їх виконуватимуть на уроці.
Усі вправи дозують у графі «Дозування» за допомогою зазначення
часу, кількості повторень або дистанції в метрах, яку слід подолати.
Важливим моментом у розробленні уроку є визначення найефективнішого рухового режиму учнів, що сприяв би розвитку їх організму
та збільшенню працездатності.
5. 8
Усі уроки фізичної культури. 1 клас
Відомо, що дозування вправ у режимі 6–8 повторень майже не
позначається на організмі, а має лише гігієнічний ефект. Розвиток морфо-функціональних систем починається тільки тоді, коли
вправи різної інтенсивності повторюють 15–20 разів. Навантаження
має бути таким, щоб упродовж 15–20 хв серце працювало в режимі
135–180 уд/хв.
В останній графі до окремих частин уроку наводять чіткі орга
нізаційно-методичні вказівки. Вони мають розкривати шляхи
розв’язання завдань уроку, зауваження щодо основних частин вправи, темпу і характеристики їх виконання, особливостей організації
уроку, а також методики навчання і виховання. Також сюди можна
записувати можливі помилки під час виконання фізичних вправ і засоби їх усування, характер, напрямок, інтенсивність, траєкторію,
ритм і швидкість рухів, положення тіла, ступінь зусиль під час виконання рухових дій, форми й методи контролю, додаткові завдання,
указівки щодо самостійної роботи учнів тощо.
Крім того, у цій графі висвітлюють питання, пов’язані з організацією, а саме: методи організації діяльності учнів (фронтальний,
груповий або індивідуальний з варіантами) і їх розміщення; способи
управління класом і подання команд, шикувань і перешикувань; способи пересувань і проведення вправ, роздавання та збирання обладнання; шляхи забезпечення техніки безпеки тощо.
За потреби вправи основної частини уроку записують окремо для
хлопчиків і дівчат.
Не потрібно детально розписувати зміст і правила рухливої гри,
доцільніше записати її назву, дозування й організаційно-методичні
вказівки щодо її проведення, а описання додавати на окремій картці.
Також у плані-конспекті уроку можна зазначити зміст і методику
перевірки домашніх завдань, що запропоновані для всього класу або
групи учнів, і записати у заключній частині уроку.
Розділ 2
Теоретико-методичні знання
з фізичної культури для учнів 1-го класу
6. 10
Усі уроки фізичної культури. 1 клас
Фізична культура як сукупність
різноманітних фізичних вправ,
спрямованих на зміцнення здоров’я
Фізична культура — складова загальної культури суспільства, що
спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, інтелектуальних і морально-вольових якостей людини з метою всебічного гармонійного розвитку її особистості; це сукупність матеріальних і духовних
цінностей, що накопичені суспільством з цією метою.
Фізична культура — це єдність практичної та психічної діяльно
сті, під час якої людина взаємопов’язана з суспільним і природним середовищем. Чим різноманітнішими будуть ці зв’язки, тим різнобічнішим буде розвиток людини, вищим її культурний рівень, і, як результат, універсальніші її зв’язки із середовищем.
У своїй основі фізична культура, як і кожна з видів культури, має
духовну і матеріальну форми вираження.
Її духовна форма прояву виявляється у зростанні загального інтелекту людини, у зміні її психоемоційного стану, розумових здібностей,
у надбанні науково-теоретичних знань у галузі фізичної культури та
спорту, інших гуманітарних та біологічних наук (психології, педагогіки, соціальної психології, анатомії, фізіології, гігієни, біомеханіки)
та в їх раціональному використанні у повсякденному житті.
Матеріальна форма прояву фізичної культури — це розвиток фізичних якостей людини, зміни структурно-функціональних параметрів людського організму в цілому та його окремих систем і органів,
а також функціональний зв’язок між ними.
Ступінь розвитку як духовної, так і матеріальної форм прояву фізичної культури залежить від рівня розвитку суспільства (соціального, політичного, економічного, наукового, духовного), а також наявності та стану матеріальної бази (стадіонів, басейнів, спортивних кортів і майданчиків, зал, палаців, спортивних приладів та інвентарю,
спортивної форми тощо).
Поняття «фізична вправа» пов’язане з уявленням про рух, рухові
дії, рухову діяльність.
Рух — це моторна функція організму, що виражається в зміні положень тіла або його частини.
Рухова дія — це цілеспрямована низка рухів для розв’язання конкретного завдання. Поєднання певних рухових дій дає можливість здійснювати цілісну рухову діяльність.
Фізичні вправи — це основний засіб фізичного виховання, тобто рухові дії, що дібрано для розв’язання завдань фізичного виховання. Наприклад, ходьба лише тоді набуває значення адекватного засобу фізич-
Розділ 2. Теоретико-методичні знання...
11
ного виховання, коли вона має раціональні форми та коли її вплив на
організм забезпечуватиме виховання фізичних якостей. За допомогою
фізичних вправ формують рухові вміння, розвивають фізичні якості та
функціональні можливості організму.
Найбільша питома вага у розв’язанні завдань фізичного виховання
припадає на фізичні вправи. Це зумовлено тим, що фізичні вправи:
•• як системи рухів виражають думки та емоції людини, її ставлення до навколишнього середовища;
•• є одним зі способів передавання суспільно-історичного досвіду
в галузі фізичного виховання;
•• впливають не лише на морфо-функціональний стан організму,
але й на особистість, яка їх виконує;
•• можуть задовольнити природну потребу людини в рухах.
У психологічному аспекті фізичні вправи — це довільні рухи, що
виконують свідомо, вони спрямовані на досягнення конкретного результату (ефекту) відповідно до конкретних завдань фізичного виховання. Виконання фізичних вправ тісно пов’язане з активною розумовою діяльністю, визначенням способу дії, оцінюванням умов дії та
керуванням рухами, вольовими зусиллями, емоціями та іншими психологічними процесами.
У фізіологічному сенсі фізичні вправи характеризують перехід організму на підвищений рівень функціональної активності порівняно
зі станом спокою. Діапазон цього переходу залежить від особливостей
вправи і може бути значним. Легенева вентиляція може зростати більше ніж у 30 разів, споживання кисню — більше ніж у 20 разів, хвилинний об’єм крові — більше ніж у 10 разів.
Життєво важливі способи пересування людини
Життєво важливими способами пересування людини є рухи,
що вона використовує у своїй різноманітній діяльності (ходьба, бiг,
стрибки, лазіння, плавання, пересування на лижах, катання на ковзанах, їзда на велосипеді).
Систематичне виконання цих рухів позитивно впливає на гармонійний фізичний розвиток дитини, сприяє вдосконаленню роботи серцево-судинної, дихальної, нервової систем, зміцнює м’язи та
опорно-руховий апарат, розвиває фізичні якості (швидкість, спритність, силу, гнучкість та витривалість).
Усі ці рухи мають динамiчний характер. Вони змушують працювати велику кiлькiсть м’язiв і суглобів, поліпшують життєдіяльність
усього органiзму, активiзуючи всi фiзiологiчнi процеси. Цi способи
7. 12
Усі уроки фізичної культури. 1 клас
пересування є складними умовними рефлексами, що поступово виникають пiд час виховання та навчання. Багаторазове повторення рухiв
у певнiй послiдовностi утворює мiж окремими елементами кожного
з них тимчасовi зв’язки. Утворені динамiчні стереотипи у дiтей є дуже
стiйкими.
Під час навчання та розвитку основних способiв пересувань
у дiтей на особливу увагу заслуговує поступове формування гнучкого
динамiчного стереотипу, здатностi швидкої перебудови, пристосування до мiнливих обставин навколишнього середовища. Це здiйснюють
шляхом виконання рiзноманiтних варiантiв вправ, змiни завдань,
темпу руху, умов, у яких їх виконують.
Ходьба — найдоступніший і найпоширеніший вид фізичних
вправ. Вона сприяє оздоровленню, стимулює процеси кровообігу,
дихання, обміну речовин, зміцнює переважно м’язи ніг і тазу, залучаючи до роботи м’язи всього тіла. Ритмічні чергування напруження
та розслаблення м’язів під час ходьби створюють сприятливі умови
для заспокоєння організму, водночас ходьба у швидкому темпі дає
значне фізичне навантаження, тренуючи і розвиваючи адаптаційні
механізми. Фізичне навантаження під час ходьби легко дозувати (за
відстанню та рельєфом маршруту, тривалістю та темпом подолання
дистанції, кількістю інтервалів для відпочинку та їх тривалості).
Біг — один із основних засобів усебічного фізичного розвитку та
активного відпочинку, оздоровлення та збереження працездатності.
Під час бігу організм працює інтенсивніше, ніж під час ходьби. Біг
є найпоширенішим видом фізичних вправ, що є складовою багатьох
видів спорту (наприклад, спортивних ігор).
Стрибки є природним і швидким способом долання перешкод,
для якого є характерними короткочасні, але максимальні нервовом’язові зусилля. Стрибки зміцнюють м’язи ніг і тулуба, розвивають
силу, швидкість, спритність і сміливість, навчають орієнтуватися
в просторі, концентрувати зусилля. Стрибки можна виконувати
з місця і з розбігу. Легкоатлетичні стрибки з розбігу поділяються на
стрибки через вертикальні перешкоди (у висоту та з жердиною) і через горизонтальні (у довжину та потрійні).
Лазіння можна виконувати по горизонтальному, вертикальному
чи похилому канату, жердині, сходах і гімнастичній стінці за допомогою рук і ніг. Його використовують для збільшення рухливості
в суглобах кінцівок, розвитку сили м’язів та з метою коригування
викривлень хребта. Повзання застосовують із лікувальною метою
у положенні «на чотирьох кінцівках» і по-пластунськи. Вихідне положення «на чотирьох кінцівках» характеризується розвантаженням
хребта від дії сили ваги і максимальною мобілізацією його рухливо
сті. Його використовують для коригування викривлень хребта при
Розділ 2. Теоретико-методичні знання...
13
компресійних переломах хребта, аномаліях у розміщенні внутрішніх
органів, для розтягування.
Плавання — це сполучений вплив рухів і середовища, у якому
їх виконують. Перебування у воді значно підвищує тепловіддачу та
обмін речовин, висуває підвищені вимоги до системи зовнішнього
дихання та гемодинаміки. Створюються умови для полегшення рухів, виправлення деформацій хребта, адаптації до навантажень різної
інтенсивності, відновлення й підвищення загальної витривалості та
загартованості організму.
Пересування на лижах усебічно розвиває та зміцнює організм,
підвищує працездатність і витривалість, сприяє загартовуванню
і слугує чудовим відпочинком для нервової системи. Усі способи пересування на лижах складаються з окремих елементів. До основних
елементів пересувань на лижах належать: відштовхування лижами,
ковзання, перекат, підсідання, відштовхування палицями, махові
рухи під час винесення ноги з лижею або руки з палицею.
Катання на ковзанах призводить до поліпшення діяльності органів дихання в умовах підвищеного навантаження на суглоби та
зв’язки дитини, тому його використовують обмежено, переважно для
тренування здатності підтримувати рівновагу та координації рухів.
Постава як основа здоров’я
Постава — це звичне положення тіла людини під час стояння,
сидіння, ходіння та інших видів рухової діяльності. Відхилення від
правильної постави називають порушенням, або дефектом постави.
Постава має бути правильною, тому що вона:
•• утримує кістки і суглоби в правильному положенні, оптимізуючи
роботу м’язів;
•• дає змогу знизити надмірне стирання суглобних поверхонь;
•• зменшує навантаження на зв’язки, що підтримують хребет;
•• запобігає фіксації хребта в неправильному положенні;
•• запобігає розвитку втоми, оскільки м’язи працюють ефективніше, даючи змогу організму витрачати менше енергії;
•• є профілактикою болю в спині та м’язах;
•• сприяє поліпшенню зовнішнього вигляду.
Запорукою нормального функціонування спини та красивої постави є:
•• гарна пластичність м’язів;
•• збалансованість м’язів з обох боків хребта;
•• нормальна рухливість суглобів;
•• правильне дихання.
8. 14
Усі уроки фізичної культури. 1 клас
Для того щоб не допустити викривлення хребта, необхідно щоденно працювати над собою, контролювати себе у положеннях стоячи,
сидячи, лежачи та під час виконання різноманітних дій.
Контроль за правильністю постави:
•• тримайте голову прямо, підборіддя вперед, не нахиляючи голову
вперед, назад або в сторони;
•• мочки вух повинні знаходитися на одній лінії з серединою плечей;
•• маківка повинна тягнутися вгору;
•• плечі мають бути розпрямленими, коліна та спина — прямими;
•• втягнути живіт і не давати тазу випинатися.
Режим дня
Режим дня — це встановлення оптимальних норм тривалості різних видів діяльності й відпочинку, а також засіб вироблення в дитини звички розпоряджатися собою та своїм часом, уміння обирати для
себе найприйнятніший ритм життя та праці, потреби заповнювати
свій час корисною діяльністю.
Режим дня школяра повинен будуватися відповідно до періодів
підвищення й спаду працездатності, що залежить від інтенсивності
фізіологічних процесів.
Раціонально організований режим дня передбачає:
•• навчання в школі, точно регламентований час і тривалість підготовки домашніх завдань, а також творчої діяльності дитини (у період підвищення працездатності);
•• обов’язковий відпочинок на свіжому повітрі;
•• достатній за тривалістю сон із суворо встановленим часом підйому
й відходу до сну;
•• регулярне та повноцінне харчування;
•• відповідна до віку рухова активність.
Правильно організований режим дня сприяє встановленню фізіологічної рівноваги організму із середовищем, у якому здійснюються
виховання й навчання, тому що він заснований на всебічному врахуванні особливостей зростання, розвитку та умов життя дитини.
Оскільки всі процеси в організмі відбуваються ритмічно, регулярність окремих елементів режиму дня та їх чергування сприяють нормальному функціонуванню й чіткій взаємодії всіх органів і систем.
Режим дня — основа нормальної життєдіяльності дитини, що забезпечує високу працездатність протягом навчального дня, тижня,
року, охороняє нервову систему від перевтоми, підвищує загальну
Розділ 2. Теоретико-методичні знання...
15
опірність організму, створює сприятливі умови для фізичного й психічного розвитку.
Для молодших школярів дотримання режиму дня має особливе
значення. З одного боку, їх нервова система ще незріла й межа виснаження нервових клітин є досить низькою, з іншого — нові умови
життя, необхідність адаптації до нелегких для організму дитини
фізичних і психічних навантажень, що пов’язані із систематичним
навчанням, ламання старих стереотипів поведінки та діяльності
й утворення нових висувають підвищені вимоги до всіх фізіологічних систем. Упорядкованість чергування праці й відпочинку сприяє
оптимізації функцій організму, кращій адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними витратами.
Усі елементи режиму дня необхідно здійснювати у суворій послідовності й у той саме час. Коли попередній етап денного ритму є умовним сигналом для здійснення наступного, то це сприяє закріпленню
системи стійких умовних рефлексів.
Основні компоненти режиму дня молодших школярів
1. Найсприятливіший час підйому дитини після нічного сну —
7:00–7:30 год ранку. Загальна тривалість нічного сну першокласника — 10–10,5 год.
2. Гігієнічні процедури, ранкова гімнастика (7:30–7:45). Ранкова
гімнастика дає змогу організму остаточно прокинутися, вона поліпшує кровопостачання головного мозку, зміцнює нер ову си
в
стему, створює бадьорий, гарний настрій. Після зарядки бажано
прийняти душ.
3. Сніданок (7:45–8:00). Для правильного розвитку організму та збереження високої працездатності дітям необхідно дотримувати режим харчування. Зміни інтервалів між їжею часто спричиняють
порушення апетиту в дітей. Приймання їжі без апетиту викликає
розлад роботи органів травлення, як наслідок — розвиваються
хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.
5. Дорога до школи (8:00–8:30). Дуже корисно перед початком занять
прогулятися протягом 20–30 хв, адже це підвищує розумову працездатність і забезпечує краще засвоєння навчального матеріалу.
4. Перебування у школі (8:30–12:30).
5. Передобіднє перебування на повітрі (прогулянка, ігри, розваги)
(12:30–13:00). Воно відновлює організм після занять, сприяє загартовуванню організму та профілактиці ультрафіолетової недостатності й гіподинамії, підвищує працездатність учня до рівня,
необхідного для повноцінного виконання домашніх завдань. Тривалість прогулянки — до 30 хв.
9. 16
Усі уроки фізичної культури. 1 клас
6. Обід (13:00–14:00).
7. Сон або пасивний відпочинок (14:00–15:00). Для дітей із послаб
леним здоров’ям, які швидко стомлюються, із підвищеною збудливістю нервової системи денний сон тривалістю до 1 год є обо
в’язковим. Денний сон узагалі показаний усім першокласникам.
Під час зростання розумових і фізичних навантажень (у період
гострої адаптації до умов шкільного навчання) тривалість сну доцільно збільшувати.
8. Рухливі ігри, розваги на повітрі (15:00–15:45). Рухова активність
на повітрі перед початком самопідготовки (прогулянка, рухливі
та спортивні ігри, танці, хор у добре провітрюваному приміщенні, суспільно корисна праця), а після самопідготовки — участь
у заходах емоційного характеру (заняття в гуртках, ігри, відвідування видовищних заходів, підготовка й участь у виступах самодіяльності, вікторини та ін.). Загальна тривалість перебування
першокласників на повітрі протягом дня — 3–3,5 год.
9. Полуденок (15:45–16:00).
10. Самостійні навчальні заняття, що проводять із другої половини
навчального року (16:00–17:30). У жодному разі не слід перевищувати рекомендований час підготовки домашніх завдань, а, навпаки, доречно його скорочувати. Загальне денне навантаження
дитини не повинно бути надмірним. Найпродуктивнішій праці
допомагають створення робочої обстановки, раціональна організація робочої зони (письмовий стіл з певним порядком розташування необхідного приладдя; зручний, дібраний за зростом стілець;
достатня яскравість освітлення та ін.). Самопідготовку учням
рекомендують починати із завдань середньої трудності, потім виконувати складний матеріал, а завершувати роботу виконанням
найлегших завдань. Спочатку слід виконувати письмові завдання, потім — усні. Через кожні 15–20 хв виконання домашніх
завдань необхідно робити короткі перерви з виконанням фізичних
вправ для тіла та очей (фізкультхвилинки).
11. Хатня робота (17:30–18:00). Діти повинні надавати посильну допомогу родині, виконуючи певну хатню роботу. Першокласників
залучають до прибирання кімнати, миття посуду, догляду за кімнатними рослинами й тваринами та ін.
12. Вечеря (18:00–18:30).
13. Вільний час (18:30–20:00). Дитина може використовувати вільний час на свій розсуд.
12. Вечірня прогулянка (20:00–20:30). Особливо корисна прогулянка
перед сном, що триває приблизно 30 хв.
13. Гігієнічні процедури, підготовка до сну (20:30–21:00).
14. Нічний сон (21:00–7:00).
Розділ 2. Теоретико-методичні знання...
17
Особиста гігієна
Особиста гігієна — це догляд за своїм тілом та підтримування його
в чистоті.
Шкіра захищає тіло людини від хвороб. На ній є тонкий шар жиру, шкірного сала. Якщо шкіру тривалий час не мити, то на ній накопичуються жир і піт, на яких затримуються частки пилу. Від цього
шкіра стає брудною і вже не захищає тіло. Тому шкіру необхідно мити й доглядати за нею належним чином.
Щоранку діти повинні вмивати обличчя, руки, шию, вуха. Умиватися найкраще роздягненим до пояса або в трусиках і майці після
прогулянок і ввечері. Після цього слід витертися насухо чистим, сухим рушником. Кожна дитина повинна мати свій рушник.
Перед сном необхідно мити ноги, тому що на них особливо сильно
потіє шкіра й накопичується бруд. Рідке миття ніг, носіння брудних
шкарпеток сприяє появі попрілостей і потертостей, а також призводить
до грибкових захворювань. У лазні, басейні, на пляжі необхідно взувати спеціальні капці. Панчохи й шкарпетки слід змінювати щодня.
Водні процедури вранці та ввечері перед сном мають не лише
гігієнічне, але й гартувальне значення, добре впливають на нервову
систему, сприяють швидкому засинанню. Усе тіло необхідно мити не
рідше одного разу на тиждень у ванні, під душем або в лазні. Для того
щоб зняти зі шкіри накопичений жир і бруд, митися слід обов’язково
теплою водою, натирати тіло мочалкою з милом. Необхідно ретельно
промивати волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного
жиру, бруду й пилу. Бажано, щоб хлопчики стриглися коротко, особливо влітку. Дів атам, які мають довге волосся, потрібно мити голову
ч
не рідше одного разу на тиждень, після миття ретельно розчісувати
його своїм чистим гребінцем. Дівчатам, які мають коротке волосся,
слід мити його частіше.
Вимагають також догляду нігті на пальцях рук і ніг. Один раз на
2 тижні їх необхідно акуратно підстригати — тому, що під довгими
нігтями зазвичай накопичується бруд, ними можна подряпати шкіру
собі й оточуючим.
Кожна дитина повинна стежити за чистотою зубів і доглядати за
ними, тому що зуби впливають на здоров’я, настрій, міміку й поведінку людину. Отже, зуби потрібно чистити двічі на день — уранці та
ввечері.
Від раннього дитинства необхідно привчати дитину обов’язково
користуватися носовою хусточкою або одноразовими серветками. Вона повинна знати, що під час кашляння або чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів, якщо не використувати хусточку,
то оточуючі заражаються.
10. Усі уроки фізичної культури. 1 клас
18
Особиста гігієна містить також гігієну побуту, передусім — підтримування чистоти повітря в житлі, доглядання за одягом і постільною білизною, створення нормальних умов для сну й відпочинку.
Дитина повинна мати окрему постіль, чисту й не занадто м’яку.
Довжина ліжка має бути на 15–25 см більше довжини тіла дитини.
Спати вона повинна у нічній сорочці або піжамі з м’якої бавовняної
тканини. Постільну білизну слід змінювати не рідше 1 разу на ти
ждень, а ковдру витрушувати на свіжому повітрі.
Лише за умов повсякденного гігієнічного виховання й контролю
можна сформувати у дитини корисні навички, що згодом перетворяться на стійкі звички.
Спортивний одяг і взуття
Спортивний одяг і взуття — це одяг і взуття, спеціально призначені для занять різними видами спорту. Вони є складовою індивідуального спорядження.
Спортивний одяг і взуття повинні забезпечувати сприятливі умови функціонування організму під час інтенсивних занять фізичними
вправами й спортом у різних метеорологічних умовах, ураховуючи
специфічні особливості видів спорту й правила змагань.
Гігієнічні вимоги до спортивного одягу
Спортивний одяг повинен підтримувати оптимальну теплову рівновагу організму під час занять фізичними вправами й спортом, забезпечувати ефективну спортивну діяльність, захист від травм і механічних ушкоджень. Він має бути легким, зручним, не стискати рухів,
відповідати зросту й повноті.
Важливе значення мають теплозахисні та гігієнічні властивості
одягу (повітропроникність, випаровуваність, водомісткість та ін.).
Повітропроникність забезпечує підтримання теплового балансу
з навколишнім середовищем і видалення з підодежного простору вуглекислоти, вологи й шкірних виділень.
Випаровуваність — здатність віддавати вологу шляхом випаровування. Швидше висихають тонкі та гладкі тканини. Шерсть втрачає воду повільніше, ніж бавовна, тому менше охолоджує тіло. Цю
властивість важливо враховувати під час спортивних навантажень
в умовах високої температури повітря.
Водомісткість — здатність матеріалу затримувати вологу. У разі
намокання одягу збільшується його теплопровідність (шерстяних
тканин зростає в 1,6–2,2 рази; бавовняних — у 3–4 рази), тому одяг
Розділ 2. Теоретико-методичні знання...
19
після дощу більше охолоджує тіло. Мокра тканина стає менш повіт
ропроникною. Щільна білизна майже зовсім не пропускає повітря,
а повітропроникність трикотажу зменшується на 30 %.
Гігроскопічність — властивість тканин поглинати піт і вологу,
що важливо для забезпечення нормального теплообміну. Найвищу
гігроскопічність мають шерстяні тканини. Гарну гігроскопічність
мають і трикотажні вироби з натуральних волокон. Більшість синтетичних тканин (капрон, нейлон та ін.) є негігроскопічними.
М’якість або жорсткість тканини мають важливе гігієнічне
значення. Ступінь жорсткості на вигин оцінюють зворотною величиною — гнучкістю, що залежить від переплетення й щільності тканини. Трикотаж має найбільшу гнучкість, тому що нитки полотна не
зафіксовані й рухливі одна щодо одної.
До основних факторів зношування спортивних текстильних матеріалів належать: фізико-хімічна дія поту, сонячних променів, миючих рідин, пральних порошків, хімчистки, нагрівання та ін.; механічне стирання, стомлення від багаторазових деформацій (розтягань,
зминань, вигинів та ін.). Найчастіше ці фактори діють у комплексі.
Одяг спортсмена, зазвичай,— це майка, труси, а також спортивний костюм. Під час занять зимовими видами спорту застосовують
спортивний одяг із високими теплозахисними та вітрозахисними
властивостями, (зазвичай, бавовняна білизна, шерстяний костюм або
светр зі штанами, шапочка). Під час сильного вітру зверху одягають
вітрозахисну куртку. Різні види спортивного одягу із синтетичних
тканин рекомендують застосовувати лише для захисту від вітру, дощу, снігу. Негігієнічно користуватися спортивним одягом у повсякденному житті.
Гігієнічні вимоги до спортивного взуття
Гігієнічні вимоги до спортивного взуття багато в чому збігаються
з вимогами до спортивного одягу. Спортивне взуття має бути зручним, легким, міцним, м’яким і еластичним. Воно має бути водостійким, достатньо вентильованим, після зволоження не втрачати
гнучкості та не змінювати форми та розміра. Спортивне взуття має
відповідати погодним умовам і особливостям занять різними видами
фізичних вправ і спорту.
Матеріал взуття повинен бути міцним, мати погану теплопровідність (для зимового взуття), гарну повітропроникність, захищати від
вологи, охолодження, обмороження й механічних впливів.
Конструкція взуття має забезпечувати своєчасне видалення продуктів розпаду із внутрішньовзуттєвого простору, тобто мати достатню вентиляцію, що запобігає перегріванню стоп і пітливості.
11. 20
Усі уроки фізичної культури. 1 клас
Якщо гігієнічні властивості взуття є незадовільними, то волога,
яку виділяє стопа, не виводиться назовні, а накопичується на поверхні стопи й усередині взуття, що спричиняє намокання внутрішньої
ча тини взуття, прилипання її до поверхні стопи та розлад функцій
с
потових залоз.
Важливе значення має форма спортивного взуття. Воно повинне
рівномірно облягати стопу; фіксувати її форму; не здавлювати м’які
тканини стопи; не завдавати болю під час рухів; не обмежувати рухи
в суглобах; забезпечувати максимальну свободу рухів.
Спортивне взуття повинне мати мінімальну вагу, а його підошва
виявляти амортизаційні властивості (послабляти силу ударів під час
рухів, поглинаючи та розосереджуючи їх по площі опори).
Розділ 2. Теоретико-методичні знання...
21
Під час занять
1. Учні мають виконувати фізичні вправи, робити зупинки та завершувати виконання вправ лише за командою (сигналом) учителя.
2. Учні повинні суворо дотримувати правила виконання фізичних
вправ та проведення рухливих ігор.
3. Учням слід уникати зіткнень з іншими учнями, поштовхів і ударів по руках і ногах.
4. У разі падінь учням необхідно групуватися, для того щоб уникнути травмування.
5. Учні мають уважно слухати й виконувати всі команди (сигнали)
керівника занять.
В аварійних ситуаціях
Правила безпеки на уроках фізичної культури
Загальні вимоги
1. До занять допускають учнів, які пройшли медичний огляд та інструктаж із техніки безпеки.
2. Учні на заняттях повинні бути одягнені в спортивний одяг і мати
спортивне взуття з неслизькою підошвою.
3. У місцях проведення занять має бути аптечка, укомплектована
необхідними медикаментами й перев’язними матеріалами для надання першої допомоги.
4. Керівник занять і учні повинні дотримувати правила пожежної
безпеки, знати місця розташування первинних засобів пожежогасіння.
5. Про кожний нещасний випадок з учнями вчитель повинен негайно повідомляти адміністрацію установи й надавати першу допомогу потерпілому.
6. Учителів, які не виконали або порушили інструкцію з техніки
безпеки, притягають до дисциплінарної відповідальності згідно з
правилами внутрішнього розпорядку.
1. Виявивши несправність спортивного інвентаря, учителеві слід негайно припинити заняття й сповістити про це адміністрацію установи. Заняття поновлювати тільки після усунення несправності.
2. У разі травмування учня вчителеві слід негайно надати першу
допомогу потерпілому, повідомивши про це адміністрацію установи, за потреби відправити потерпілого до найближчої лікувальної
установи.
3. Під час виникнення пожежі в спортивній залі вчитель має негайно евакуювати учнів через усі наявні евакуаційні виходи, повідомити про пожежу адміністрацію установи й найближчу пожежну
частину, гасити пожежу за допомогою наявних первинних засобів
пожежогасіння.
Після завершення занять
1. Учитель разом із учнями повинні скласти у відведене місце спортивний інвентар, технічний персонал має провести вологе прибирання спортивної зали.
2. Учитель зобов’язаний ретельно провітрити спортивну залу.
3. Учні повинні зняти спортивний одяг і взуття, прийняти душ або
вимити обличчя та руки з милом.
Перед початком занять
1. Учні мають одягти спортивну форму й мати спортивне взуття з неслизькою пі ошвою.
д
2. Учитель повинен перевірити надійність установки, кріплення стійок і поперечин спортивного інвентаря.
3. Учитель зобов’язаний перевірити стан і відсутність сторонніх
предметів на підлозі або спортивному майданчику.
Міфи та легенди Давньої Греції
про виникнення Олімпійських ігор
Зародження Олімпійських ігор у Давній Греції пов’язане з іменами грецького героя Геракла, легендарного царя Пелопса, спартанського законодавця Лікурга та еллінського царя Іфіта.
12. 22
Усі уроки фізичної культури. 1 клас
В одній з од давньогрецького поета Піндара йдеться про те, що зародження Олімпійських ігор пов’язане з іменем Геракла. 1253 року
до н. е. цар Еллади Авгій, який володів великими стадами, доручив
Гераклу очистити його стайні за один день. Геракл погодився, але
за умови, що Авгій віддасть йому десяту частину своїх стад. Цар був
упевнений, що цю роботу за один день зробити неможливо.
Геракл повалив з двох протилежних боків стіну, що оточувала
стайні, і підвів до них воду двох річок — Алфея та Пенея. Вода цих річок за один день винесла весь гній зі стаєнь, а Геракл знову склав стіни, і прийшов за винагородою. Але Авгій не дотримав угоди, і Геракл
повернувся у Тіринф. Через кілька років Геракл, коли звільнився від
служби в Еврисфея, повернувся до Еллади, переміг у бою Авгія і вбив
його смертоносною стрілою. Після перемоги Геракл зібрав військо,
приніс жертви олімпійським богам і запровадив Олімпійські ігри, що
відбувалися відтоді кожні чотири роки на священній рівнині, обсадженій оливами самим Гераклом.
Існує інша легенда зародження Олімпійських ігор. Міста у Давній Греції постійно ворогували одне з одним. Цар Еллади Іфіт після
епідемії чуми звернувся до дельфійського оракула за віщуванням.
Оракул відповів, що Іфіт повинен утриматися від війн, зміцнити
зв’язки з еллінськими містами і запровадити свята й змагання на
знак перемир’я. Так виникла ідея проведення Олімпійських ігор.
Згідно з іншою легендою, засновником Ігор уважають Пелопса.
У царя Еллади Еномая була дуже вродлива дочка Гіпподамія. Цареві
пророкували, що він загине від руки свого зятя. Кожному, хто сватався до його дочки, Еномай пропонував позмагатися в перегонах на
колісницях, обіцяючи, у разі перемоги нареченого, віддати за нього
дочку. Якщо наречений програвав, то на нього чекала смерть від руки Еномая. Претендентом на серце Гіпподамії був Пелопс, син малоазійського царя Тантала. Пелопс згодився на умови Еномая, який дав
йому можливість першим почати перегони. Пелопс увесь час лідирував. Але відстань скорочувалася, адже Еномай мав найпрудкіших коней у Греції — подарунок бога війни Ареса. Еномай майже наздогнав
Пелопса, який, повернувшись, побачив занесений для удару спис,
однак, тієї ж миті колісниця царя розсипалася. Еномай загинув. Пелопс після весілля, пам’ятаючи про свою перемогу, вирішив улаштовувати кожні чотири роки Олімпійське свято і проводити змагання.
Розділ 3
Річне та календарне планування
з фізичної культури для учнів 1-го класу
13. Усі уроки фізичної культури. 1 клас
96
91–
94
79–
81
42–
45
9–16
17–
20
21–
24
46–
51
Календарний план на 1-й семестр
•• 1 — теоретико-методична підготовка;
•• 6 — школа активного відпочинку (рекреації);
•• 1 — визначення динаміки змін показників розвитку фізичних
якостей;
•• 8 — школа пересувань;
•• 4 — школа стрибків;
•• 17 — школа культури рухів із елементами гімнастики;
•• 8 — резервний час.
1. Ознайомлювати з теоретико-методичними знан ями.
н
2. Навчати брати участь у рухливих іграх і використовувати їх під
час активного відпочинку.
3. Навчати різновидів ходьби та бігу.
4. Навчати стрибків на місці, із просуванням і з місця, а також
стрибків зі скакалкою.
5. Навчати організаційних і загальнорозвивальних вправ; ком
плексів вправ для формування правильної постави, профілактики
плоскостопості, ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної
паузи; положень тіла у просторі (сіди, виси та упори); елементів
акробатики.
6. Готувати до складання контрольних навчальних нормативів.
2–7
8
Контрольні навчальні нормативи
Розділ
Резервний час (20)
Визначення динаміки
змін показників розвитку
фізичних якостей (2)
Школа постави
Школа сприяння розвитку фізичних якостей
Школа активного відпочинку (рекреації) (17)
Школа стрибків (8)
Школа м’яча (12)
Школа пересувань (26)
Школа культури рухів
із елементами гімнастики (17)
Загальнофізична підготовка
1
Теоретико-методична підготовка (3)
25
Завдання на 1-й семестр
На всіх уроках
74–
78
62–
73
52–
61
25–
41
У змісті відповідних розділів програми
83–
90
У процесі уроків
Розділ 3. Річне та календарне планування...
45 уроків:
95
82
Уроки
Розділи й теми/год
Орієнтовний Графік розподілу та проходження навчального матеріалу на рік
97–
105
24
Школа
культури рухів
із елементами
гімна
стики
Зміст навчального
матеріалу
Комплекси:
• ранкової гігієнічної
гімнастики;
• для формування правильної постави;
• для запобігання пло
скостопості;
• фізкультурної паузи
Рівні навчальних досягнень
початковий
Не виконує
жодного
серед- достатній
ній
1
2
високий
3
14. Усі уроки фізичної культури. 1 клас
26
Розділ
Школа
культури рухів
із елементами
гімна
стики
Зміст навчального
матеріалу
Стройові команди та
прийоми:
а) команди «Рівняйсь!»,
«Струнко!», «Вільно!»;
б) повороти «Праворуч!», «Ліворуч!»;
в) поворот «Кругом!»
Рівні навчальних досягнень
початко- серед- достатвисокий
вий
ній
ній
а)
Акробатичні елементи
Не виконує
на вибір:
жодного
• групування сидячи;
• перекати в групу анні;
в
• перекид боком
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи;
к-ть разів:
• хлопці
• дівчата
Нахил тулуба із положення сидячи; см:
• хлопці
• дівчата
Підтягування у висі лежачи; к-ть разів:
• хлопці
• дівчата
Школа
стрибків
Стрибок у довжину
з місця; см:
• хлопці
• дівчата
Стрибки зі скакалкою на
обох ногах; к-ть разів:
• хлопці
• дівчата
Школа
пересувань
«Човниковий» біг
4 × 9 м; с:
• хлопці
• дівчата
Чергування ходьби та
бігу; м:
• хлопці
• дівчата
3
2
0
1
3
2
а), б)
1
а), б),
в) із
незнач
ними
помилками
а), б), в)
2
2
6
4
1
2
6
5
10
6
2
4
9
7
Результат,
вищий за
достатній
рівень
95
85
100
90
Менше 5
Менше 8
5
8
7
10
9
15
13,6
14,1
Результат,
вищий за
достатній
рівень
1000
800
Результат,
вищий за
достатній
рівень
14,2
14,4
900
700
3
4
Результат,
вищий за
достатній
рівень
85
75
800
600
№
уроку
3
Результат,
вищий за
достатній
рівень
27
План проведення уроків
1
Результат,
вищий за
достатній
рівень
14,8
15,4
Розділ 3. Річне та календарне планування...
5
6
7
8
9
Зміст
Дата
Теоретико-методична підготовка
Завдання на рік і семестр. Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я. Постава як основа
здоров’я. Правила рухливих ігор і техніки безпеки
на уроках фізичної культури
Школа активного відпочинку (рекреації)
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Совонька», «Колобки та їжачки», «Збирання листя». Ходьба з вправами для відновлення дихання
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Слухай сигнал»,
«Театр звірів», «Життя лісу». Вправи для розвитку еластичності м’язів
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Літа — не літає»,
«Клас, струнко!», «На свої місця». Вправи для профілактики плоскостопості
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Вершникиспортсмени», «Переліт птахів», «Тихо-гучно». Дихальні вправи
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Швидко стати в шеренгу», «Хто більше?», «Стрибунці-горобчики».
Чергування ходьби та бігу
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Секретне завдання»,
«стрибки по “купинах”», «Через зони». Вправи
для формування правильної постави
Визначення динаміки показників розвитку фізичних якостей
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Тестування швидкості, витривалості, гнучкості, сили, спритності та швидкісносилових якостей. Рухлива гра на увагу
Школа пересувань
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Ходьба у напівприсіді, присіді, із
різним положенням рук. Біг із різних вихідних положень. Чергування ходьби та бігу до 600 м. Вправи для розвитку еластичності м’язів
Примітки
15. Усі уроки фізичної культури. 1 клас
28
№
уроку
Зміст
10
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Ходьба у напівприсіді, присіді, із
різним положенням рук. Біг зі зміною напрямку.
Стрибки на місці. Ходьба з вправами для відновлення дихання
11
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Ходьба «змійкою». «Човниковий»
біг 4 × 9 м. Стрибки на місці. Вправи для розвитку
еластичності м’язів
12
13
14
15
16
Дата
Примітки
Розділ 3. Річне та календарне планування...
№
уроку
20
21–24
Резервний час
Школа культури рухів із елементами гімнастики
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Ходьба по підвищеній опорі. Біг
із високого старту. Стрибки з поворотами. Вправи
для профілактики плоскостопості
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Розмикання та змикання. Положення тіла у просторі (сіди). Комплекс вправ для
формування правильної постави. Дихальні вправи
26
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Ходьба по підвищеній опорі.
Стрибки з поворотами. Чергування ходьби та бігу
до 800 м. Дихальні вправи
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Положення тіла у просторі (сіди).
Групування. Згинання та розгинання рук в упорі
лежачи. Чергування ходьби та бігу
27
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Стрибки з просуванням уперед.
«Човниковий» біг 4 × 9 м. Біг до 400 м. Вправи для
формування правильної постави
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Положення тіла у просторі (сіди).
Групування. Нахили тулуба з положення сидячи.
Вправи для формування правильної постави
28
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Ходьба по підвищеній опорі. Контрольний норматив із «човникового» бігу 4 × 9 м.
Стрибки у присіді. Чергування бігу та ходьби
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Положення тіла у просторі (упори).
Групування. Підтягування у положенні лежачи.
Рухлива гра на увагу
29
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Ходьба по підвищеній опорі.
Стрибки у довжину з місця. Контрольний норматив із чергування ходьби та бігу. Рухлива гра на
увагу
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Положення тіла у просторі (упори).
Групування. Комплекс вправ для формування правильної постави. Рухлива гра «Колобки та їжачки». Повільний біг
30
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Перекати у групуванні. Положення тіла у просторі (упори). Нахили тулуба з положення сидячи. Ходьба з вправами для відновлення дихання
31
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Положення тіла у просторі (виси).
Перекати у групуванні. Комплекс вправ ранкової
гігієнічної гімнастики. Вправи для розвитку ела
стичності м’язів
32
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Положення тіла у просторі (виси). Перекати у групуванні. Згинання та розгинання рук в упорі лежачи. Вправи для профілактики
плоскостопості
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Біг із різних вихідних положень.
Стрибки у довжину з місця. Стрибки зі скакалкою.
Повільний біг
18
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Контрольний норматив зі стрибків
у довжину з місця. Стрибки зі скакалкою. Біг до
400 м. Ходьба з вправами для відновлення дихання
19
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Ходьба у напівприсіді та присіді.
Стрибки зі скакалкою. «Човниковий» біг 4 × 9 м.
Вправи для розвитку еластичності м’язів
Дата
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Біг із різних вихідних положень.
Контрольний норматив зі стрибків зі скакалкою.
Рухлива гра «Секретне завдання». Вправи для профілактики плоскостопості
25
Школа стрибків
17
Зміст
29
Примітки
16. Усі уроки фізичної культури. 1 клас
30
№
уроку
33
Зміст
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Положення тіла у просторі (виси).
Перекати у групуванні. Комплекс вправ для профілактики плоскостопості. Дихальні вправи
34
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Перекид боком. Підтягування у положенні лежачи. Рухлива гра «Слухай сигнал».
Чергування ходьби та бігу
35
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики. Перекид боком. Згинання та розгинання рук в упорі лежачи. Вправи для формування
правильної постави
36
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Перекид боком. Нахили тулуба
з положення сидячи. Комплекс вправ для фізкультурної паузи. Контрольний норматив із виконання
стройових команд і прийомів. Рухлива гра на увагу
37
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Перекид боком. Комплекс вправ
для фізкультурної паузи. Контрольний норматив
із підтягування у висі лежачи. Повільний біг
38
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Перекид боком. Контрольний норматив із виконання комплексів вправ. Рухлива гра
«Переліт птахів» Ходьба з вправами для відновлення дихання
39
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Перекид боком. Контрольний норматив зі згинання та розгинання рук в упорі лежачи. Рухлива гра «На свої місця». Вправи для розвитку еластичності м’язів
40
41
42–45
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Перекид боком. Контрольний норматив із нахилів тулуба з положення сидячи. Рухлива гра «Збирання листя». Вправи для профілактики плоскостопості
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Контрольний норматив із акробатичних елементів. Рухлива гра «Совонька». Дихальні вправи. Підбиття підсумків за семестр
Резервний час
Дата
Примітки
Розділ 3. Річне та календарне планування...
31
Календарний план на 2-й семестр
60 уроків:
•• 11 — школа активного відпочинку (рекреації);
•• 18 — школа пересувань;
•• 12 — школа м’яча;
•• 4 — школа стрибків;
•• 2 — теоретико-методична підготовка;
•• 1 — визначення динаміки змін показників розвитку фізичних
якостей;
•• 12 — резервний час.
Завдання на 2-й семестр
1. Ознайомлювати з теоретико-методичними знан ями.
н
2. Навчати брати участь у рухливих іграх і використовувати їх під
час активного відпочинку.
3. Навчати пересування на лижах.
4. Навчати ковзання на грудях і спині у плаванні.
6. Навчати танцювальних кроків.
7. Навчати лазіння та перелізання.
8. Навчати передач, ловіння та ведення м’яча у баскетболі; ведення,
ударів і зупинок м’яча у футболі; метання малого м’яча у вертикальну ціль.
9. Навчати стрибків у глибину та висоту з розбігу.
10. Готувати до складання контрольних навчальних нормативів.
Контрольні навчальні нормативи
Розділ
Зміст навчального
матеріалу
Школа Танцювальні кроки на
пересу- вибір:
вань
• приставний крок;
• крок галопу;
• крок польки;
• танцювальна комбінація на 32 такти
Рівень навчальних досягнень учнів
початковий
середній
достатній
високий
1
2
3
Танцювальна
комбінація
17. Усі уроки фізичної культури. 1 клас
32
Розділ
Зміст навчального
матеріалу
Рівень навчальних досягнень учнів
початковий
середній
достатній
високий
Школа Лазіння та перелізанпересу- ня, на вибір:
вань
• по горизонтальній лаві в упорі стоячи навколішки;
• по похилій лаві в упорі, стоячи навколішки;
• по гімнастичній стінці;
• через перешкоду зав
вишки до 80 см
1
2
3
4
Пересування на лижах,
на вибір:
а) ступаючим кроком;
б) ковзним кроком;
в) повороти переступанням навколо носків
лиж;
г) повороти переступанням навколо п’ят лиж
а)
Плавання:
а) ходьба по дну;
б) «медуза» або «зірочка»;
в) ковзання на грудях;
г) ковзання на спині
а)
ШкоУміння грати у народла акні та рухливі ігри; к-ть
тивного ігор
відпочинку
Школа
м’яча
Метання малого м’яча
з-за голови у ціль
(1 × 1 м) з відстані 6 м із
5 спроб; к-ть влучень:
• хлопці
• дівчата
Розділ 3. Річне та календарне планування...
а), г)
а), г), в)
а), б),
г), в)
Розділ
Школа
м’яча
Школа
стрибків
Зміст навчального
матеріалу
Ведення м’яча на мі ці
с
правою або лівою рукою; к-ть ударів:
• хлопці
• дівчата
Зупинка м’яча, що котиться, підошвою із
5 спроб; к-ть удалих
спроб:
• хлопці
• дівчата
Стрибок у висоту з прямого розбігу; см:
• хлопці
33
Рівень навчальних досягнень учнів
початковий
середній
достатній
високий
4 і менше
3 і менше
5
4
8
6
10
8
1 або жодної
Жодної
2
1
3
2
Менше
ніж 55
Менше
ніж 50
55
65
50
60
4
3
Результат,
вищий
за достатній рівень
• дівчата
План проведення уроків
а), б)
в) або г)
б), в),
г)
1
2
3
4
1
жодного
2
1
3
2
4
3
№
уроку
Зміст
Школа активного відпочинку (рекреації)
1 (46) Завдання на семестр. Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу. Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри
«На свої місця», «Прокладання залізниці», «Потяг». Ходьба з вправами для відновлення дихання
2
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Совонька», «Липкі кущики», «Хто влучніше?», «Гравець у колі».
Вправи для розвитку еластичності м’язів
3
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Слухай сигнал»,
«Влучно в ціль», «Світлофор», «Хвостики». Вправи для профілактики плоскостопості
4
Організаційні вправи. Різновиди ходьби та бігу.
Комплекс ЗРВ. Рухливі ігри «Літає — не літає»,
«Жонглер», «Передав — сідай!», «Стрибунцігоробчики». Дихальні вправи
Дата
Примітки
![Зміст
УДК 37.016
ББК 74.267.5
Л87
Серія «Усі уроки»
Заснована 2011 року
Переднє слово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ 1. Особливості планування
навчальної роботи з фізичної культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Річний план . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Календарний план на семестр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
План-конспект уроку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Розділ 2. Теоретико-методичні знання з фізичної культури
для учнів 1-го класу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ,
спрямованих на зміцнення здоров’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Життєво важливі способи пересування людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Постава як основа здоров’я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Режим дня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Особиста гігієна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Спортивний одяг і взуття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Правила безпеки на уроках фізичної культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Міфи та легенди Давньої Греції
про виникнення Олімпійських ігор . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Л87
Лущик І. В.
Усі уроки фізичної культури. 1 клас : навч.-метод. посіб. — Х. : Вид. група «Основа», 2012. — 221, [3] с. : іл.,
табл. — (Серія «Усі уроки»).
ISBN 978-617-00-1382-8.
У виданні значну увагу приділено плануванню та організації роботи з фізичної культури для учнів 1-го класу загальноосвітньої школи за
новою програмою (2011). Наведено графік розподілу та проходження
навчального матеріалу на рік, календарні плани на 1-й і 2-й семестри та
конспекти уроків основних навчальних модулів. У додатках наведено
рухливі ігри, комплекси загальнорозвивальних вправ і вимоги техніки
безпеки.
Для вчителів загальноосвітніх шкіл.
УДК 37.016
ББК 74.267.5
ISBN 978-617-00-1382-8
© Лущик І. В., 2012
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012
Розділ 3. Річне та календарне планування
з фізичної культури для учнів 1-го класу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Орієнтовний графік розподілу та проходження
навчального матеріалу на рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Календарний план на 1-й семестр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Календарний план на 2-й семестр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
23
24
25
31
Розділ 4. Плани-конспекти уроків фізичної культури
для учнів 1-го класу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Додаток № 1. Рухливі ігри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Додаток № 2. Комплекси загальнорозвивальних вправ . . . . . . . . . . .
Додаток № 3. Дотримання правил техніки безпеки
на уроках фізичної культури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
204
204
214
219
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222]()