1. Тема: Фізичне виховання як соціальна система.
Мета: Ознайомити студентів із основами системи фізичного виховання.
Кількість годин: 2
Література:
- Теорія і методика фізичного виховання. /Под ред. Круцевич Т.Ю. – К.:
Олімпійська література, 2003. – 1 том. – 424 с. – 2 том. – 392 с.
- Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1.-
Тернопіль. Навчальна книга – Богдан, 2003. – 44-53 с.;
- Книга вчителя фізичної культури : Довідково-методичне видання;/ Упоряд С.І.
Операйло, А.І. Ільченко, В.М. Єрмололва, Л.І. Іванова. – Харків: Торсінг Плюс,
2005.
Студенти повинен знати: мету, завдання, науково-методичні, правові, програмні,
нормативні та організаційні основи системи фізичного виховання.
Студенти повинні вміти: користуватися нормативними документами, розрізняти
напрямки, ланки системи фізичного виховання, формулювати завдання.
Інструкція до опрацювання:
1. Опрацювати інформаційний матеріал.
2. Законспектувати мету і основнізавдання системифізичного виховання
3. Дайте характеристику основним напрямкам системифізичного виховання.
4. Дати характеристику науково-методичнихоснов фізичного виховання
5. Дайте характеристику принципів системи фізичного виховання. Заповніть таблицю:
Принцип системи фізичного виховання Характеристика
Самоконтроль:Дайте письмовівідповіді на питання:
1. Що визначають базові, регіональні програми?
2. Що необхідно враховувати під час розробкиробочоїпрограми?
3. Перелічіть ланки системифізичного виховання.
Контроль:перевірка конспектів, усне опитування.

2. Інформаційний матеріал
Система фізичного виховання - це історично обумовленийтип соціальної практики
фізичного виховання, який включає науково-методичні, програмово-нормативні та
організаційні основи, що забезпечують фізичне виховання громадян.
Мета системи фізвиховання - це формування фізично досконалої людини, всебічно
підготовленої до творчої праці та захисту Батьківщини.
Ця мета може бути досягнення шляхом реалізації ряду конкретних завдань:
1. Виховні завдання націлені на всебічний і гармонійний розвиток особистості
людини в поєднанні її духовних та фізичних сил.
2. Освітні завдання спрямовані на формування певних систем рухових умінь і
навичків, необхідних для повноцінного життя людини, озброєння її спеціальними
знаннями в галузі фізичної культури.
3. Оздоровчі завдання спрямовані на використання фізичних вправ для зміцнення
здоров'я і підвищення працездатності людини.
В кожному суспільстві система фізичного виховання має певну спрямованість або
риси: народність, науковість і оздоровчу.
Народність зосереджена в масовості фізкультурного руху, в доступності занять
фізичною культурою і спортом широким масам людей, в наявності народних і
національних видів спорту та ігор.
Науковість забезпечується широким, різнобічним розвитком науково-
дослідницької роботи в галузі фізичної культури і спорту, тісним зв'язком науки з
практикою фізичного виховання, та зв'язком з медико-біологічними та педагогічними
науками.
Оздоровча спрямованість полягає в тому, що вся робота з фізичної культури та
спорту підпорядкована виконанню завдань, зміцнення здоров'я людини, розвитку в
сих систем її організму.
Основні напрямки системи фізичного виховання.
I. Загальне фізичне виховання спрямоване на зміцнення здоров'я і підтримку
працездатності в учбовій або трудовій діяльності людини.
Відповідно з цим зміст фізвиховання орієнтовано на оволодіння життєво-
необхідними руховими діями, узгоджений розвиток фізичних якостей. Загальне
фізвиховання створює той обов'язковий мінімум фізичної підготовленості людини,
який необхідний для нормальної життєдіяльності, для спеціалізації в любому виді
професійної або спортивної діяльності. Воно здійснюється в дошкільних закладах, у
школах на уроках фізвиховання, в секціях загальної фізпідготовки, в групах здоров'я.
II. Фізвиховання з професійною спрямованістю забезпечує той характер і рівень
фізичної підготовленості, який необхідний людині в конкретному виді трудової або
військової діяльності.
Фізичне виховання, спрямоване на підготовку людини до обраної професії
прийнято називати фізичною підготовкою. Зміст фізпідготовки завжди обумовлений
вимогами конкретного виду професійної діяльності. Тому і фізичні вправи
підбираються такі, які б сприяли формуванню трудових умінь, відповідали умовам
майбутньої трудової діяльності. Фізпідготовка здійснюється в спеціальних, середніх і
вищих учбових закладах, у Армії і Флоті.

3. III. Фізвиховання зі спортивною спрямованістю забезпечує можливість
спеціалізуватися в обраному виді фізичних вправ і досягти в них максимальних
результатів.
Фізвиховання, спрямоване на підготовку до високих досягнень в обраному виді
спорту, називають спортивним тренуванням. Спортивне тренування разом зі
спортивною орієнтацією та відбором, теоретичними заняттями спортсмена, заходами
відновлення складають спортивну підготовку. Вона здійснюється у відповідних
ланках системи фізвиховання.
Всі три напрямки підпорядковуються єдиній меті і загальним завданням і
принципам системи фізвиховання. В практиці фізвиховання всі направлення тісно
переплітаються.
Загальні основи та принципи системи фізичного виховання.
Науково-методичну основу системи фізичного виховання утворюють суспільні
(історія і організація фізкультури, соціологія спорту);природничі(динамічна анатомія,
фізіологія, біохімія, гігієна, медицина) та психолого-педагогічні (психологія
фізвиховання) науки, які безпосередньо обслуговують практику фізвиховання.
Розповсюдження науково-методичної інформації реалізується через видання
спеціальної літератури (підручники, посібники, збірники); проведення наукових,
науково-методичних, науково-практичних конференцій; періодичну пресу (газети,
журнали).
Правові, програмні та нормативні основи системи фізвиховання.
Вони виражаються у конкретних документах і матеріалах, розроблених
державними органами управління у сфері фізичної культури і спорту. Це "Закон
України "про фізичну культуру і спорт" прийнятий у грудні 1993р. Він визначає
цінність фізичної культури і спорту для здоров'я, фізичного і духовного розвитку
населення України". Державна програма розвитку фізичної культури і спорту -
прийнята 1.06.1994р Кабінетом Міністрів України; 1.09.1998р - друга програма
"Фізична культура - здоров'я нації-". Ці програми розкривають основні напрямки
державної політики в галузі фізичної культури і спорту, визначають їх роль у житті
суспільства. Діюча програма складена на період до 2005р.
Державні вимоги до фізичного виховання містять основні положення,
характеристику рівнів, змісту та форм фізвиховання, оцінку діяльності тих, хто
займається, кадрове забезпечення та керівництво фіз. вихованням.
Навчальні програми - вони визначають обсяг знань, умінь і навичок, що
підлягають засвоєнню за роками навчання.
Базові програми - визначають мінімальний рівень ф.к. освіти, яку держава
зобов’язуєтьсязабезпечитивсім дітям незалежно від типу і форм власності навчально-
виховного закладу.
Регіональні - враховують регіональні і національні особливості та традиції,
кліматичні та екологічні умови, визначають рівні рухової підготовленості учнів у
навчальних закладах.
Робочі програми - визначається викладачами конкретного навчального закладу.
При їх розробці враховуються: місцеві кліматичні умови, традиція, матеріальна база,
спеціалізація викладачів, інтереси учнів і рівень їх підготовленості, кількість уроків,
відведених на предмет.
"Національна спортивна кваліфікація". Єдина спортивна класифікація (ЄСК) -

4. видається один раз на чотири роки - це нормативний документ галузі ф.к. і спорту.
Вона забезпечує єдину систему оцінки рівня спортивної майстерності і спортивних
досягнень та встановлює нормативи і вимоги для присвоєння спортивних розрядів і
звань.
Розрядні нормативи визначені у кількісних показниках міри, часу, відстані, ваги.
Розрядні вимоги визначаються поняттями: посісти певне місце на змаганнях
відповідного масштабу, взяти участь у складі спортивної команди, яка займає
належне місце на передбачених класифікацією змаганнях; перемогти певну кількість
спортсменів чи команд, які мають на час змагань відповідні розряди, досягти певного
рейтингу.
"Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України" -
нормативні способикількісного визначення постановки завдань і оцінки результатів їх
виконання.
Організаційні основи системи ф.в.
Організаційні основи передбачають функціонування відповідних організацій,
установ, товариств, що керують розвитком ф.к. і спорту в Україні.
Центральний орган державної виконавчої влади у сфері ф.к. і спорту є Державний
комітет молодіжної політики, спорту і туризму.
Галузеві Міністерства здійснюють контроль і керівництво фіз. вихованням у
закладах своєї галузі.
Громадськіорганізації: спортивні клуби, спілки, товариства, національні спортивні
федерації, Національний Олімпійський комітет України - повноваження щодо
розвитку
видів спорту, але держава за собою зберігає контрольні функції за реалізацією
таких повноважень.
Принципи системи фізичного виховання.
Принцип всебічного розвиткуособистостіпередбачаєвзаємозв'язок фізвиховання з
розумовим, моральним, естетичним та трудовим вихованням. В процесі фізвиховання
формуються і доводяться до рівня високого досконалення рухові навички і фізичні
можливості людини. Разом з цим фізичне виховання сприяє розвитку морально-
вольових якостей людини.
Принцип зв'язку фізвиховання з трудовою діяльністю і підготовкою до захисту
Батьківщини зумовлює ужиткову функцію фізвиховання в суспільстві - підготовку
людей до праці та виконання патріотичного обов'язку - захисту Батьківщини.
Принцип оздоровчої спрямованості.
Реалізація цього принципу забезпечується всім змістом та організацією роботи з
фізвиховання, зокрема вмілого використання закономірностей біологічного розвитку
організму, чередування навантаження і відпочинку, додержання правил особистої
гігієни і загартування організму, обов'язковим лікарським і педагогічним контролем
займаючих, попередженням захворювань і травматизму.
Ці принципи тісно взаємопов'язані.
Ланки системи фізвиховання.
Система фізвиховання організаційно побудована на принципі єдності і наступності
всіх її ланок. Вона охоплює послідовно всі вікові категорії населення.
1) фізвиховання дітей перед дошкільного і дошкільного віку (від народження до 7
років; пологові будинки, сім'я, дитячі садки, дитячі будинки);
2)фізвиховання у початкових, загальноосвітніх школах, спеціальних середніх

5. навчальних закладах (від 7 до 18 років);
3) фізвиховання у вищих навчальних закладах;
4)фізвиховання на підприємствах, у колективах фізвиховання;
5) фізвиховання у Армії і на флоті;
6) фізвиховання в лікувально-профілактичних і оздоровчих закладах (санаторіях,
будинках відпочинку, парках культури і відпочинку)