Віртуально-краєзнавча подорож з циклу «Історія однієї вулиці» для користувачів середнього шкільного віку. Випуск 15

1. (віртуально-краєзнавча подорож із циклу «Історія однієї вулиці»
для користувачів середнього шкільного віку)
Випуск 15

2. Загальні відомості про район:
Один із центральних районів столиці, названий на честь
великого Кобзаря.
Дата утворення: 1937 рік
Площа: 27 км² (3,2 % від території м. Києва)
Кордони: межує з Печерським, Голосіївським, Солом’янським,
Святошинським, Подільським районами м. Києва
Чисельність населення: 231,3 тис. осіб (станом на
01.01.2011 року, 8,3 % від населення м. Києва)
Герб Шевченківського району
м. Києва
Прапор Шевченківського району
м. Києва
Карта Шевченківського району
м. Києва
Шевченківський район

3. *Старий Київ (Старе місто, Верхнє місто) – історична місцевість у центрі Києва, найдавніша частина Києва. Орієнтовні
межі — Андріївська церква, Володимирська гірка, майдан Незалежності, Золоті ворота, Львівська площа. Включає
літописні місто Ярослава, місто Володимира. Найцентральніша зона пролягає від Золотих Воріт по вул. Олеся Гончара до
площі Перемоги.
Шевченківський район
Місцевість: Старий Київ*.
Пролягає від Майдану Незалежності до
Михайлівської площі.
Прилучаються: Михайлівський провулок
Названа на честь Михайлівського
Золотоверхого монастиря.
Колишні назви: Паризької комуни (1922-
1991 рр.)
Протяжність: 400 м
Умовні позначки: – дивись відео – читай у Інтернеті
Вулиця Михайлівська

4. Вулиця Михайлівська на карті міста
Шевченківський район

5. Небагато історичних пам’яток збереглося в Києві з часів Київської Русі. Хіба що назви
вулиць нагадують нам про давнину.
Михайлівська – одна з найдавніших вулиць колишнього «міста Ярослава». Виникла на
шляху від Лядської брами до Михайлівського Золотоверхого монастиря, на честь якого й
отримала назву.
Вулиця Михайлівська Шевченківський район
Листівки. Київ дореволюційний. 1850-1920
№132. Київ. Михайлівська вулиця. Фотограф: Д. Марков

6. Вулиця не лише з’єднувала підлядську частину міста Ярослава з містами Ізяслава та
Володимира, а й виводила на головну північну вулицю, що вела до Жидівських воріт*.
Вулиця Михайлівська Шевченківський район
*Жидівська брама, пізніше Львівська брама – історичний в’їзд у древній
Київ, зведений 1037 року на місці сучасної Львівської площі Реставрація Лядських воріт зразка XVIII ст.

7. Шевченківський район
Михайлівська вперше згадується в документі 1799 року як вулиця, на якій були
поставлені стовпи для освітлення. На плані Києва 1803 року позначена як одна з
головних вулиць Старого міста, а за генеральним планом 1861 року віднесена до вулиць
першого розряду. Тобто на ній дозволялося споруджувати лише кам’яні будинки
висотою не менше ніж у два поверхи.
Вулиця Михайлівська
Загальні правила для приватних будівель

8. Вулиця Михайлівська Шевченківський район
Щільна забудова вулиці на межі XIX-XX століть спорудами у стилях неоренесансу,
еклектики та модерну зумовлена зростанням цін на ділянки у центрі міста. В їх
будівництві брали участь відомі архітектори – Микола Горденін, Олександр Шіле, Павло
Спарро, Андрій-Фердінанд Краусс, Микола Казанський, Валер’ян Куликовський,
Володимир Ніколаєв, Карл Шиман тощо.
Має периметральну* садибну систему забудови з внутрішніми подвір’ями, деякі з
яких наскрізні й виходять на паралельні вулиці – Малу Житомирську та
Трьохсвятительську.
До 1991 року Михайлівська називалася на честь революційного уряду м. Парижа у
березні-травні 1871 року – вулиця Паризької комуни.
*Периметральна забудова основана на розташуванні будівель по контуру ділянки

9. Вулиця Михайлівська Шевченківський район
Життя та побут мешканців вулиці визначали численні майстерні, магазини, друкарні й
інші заклади, що займали перші поверхи будинків.
Вулиця має багатий історико-культурний потенціал. Тут мешкали відомі діячі науки та
культури; містилися редакції періодичних видань, навколо яких гуртувалися визначні діячі
української культури; функціонували Музично-драматична школа С. Блуменфельда та
Музично-драматичне училище М. Лєсневич-Носової, де викладали та навчалися видатні
композитори, актори, режисери; діяла Ольгинська жіноча гімназія.

10. Шевченківський район
Хрещатицька площа
Фото зазвичай датується 1871 р. (ймовірно, кінець 1850-х рр.)

11. Майдан Незалежності. Післявоєнна реконструкція
Шевченківський район

12. Шевченківський район

13. Шевченківський район
Сквер Небесної Сотні (назва офіційно не затверджена*) розташований на вулиці
Михайлівській, 24-26. Названий на честь Героїв Небесної Сотні. Відкриття відбулось у липні
2015 року.
Вулиця Михайлівська
Мурал із зображенням Сергія Нігояна
Автор: португальський графіті-художник Алешандре Фарту
На найавторитетнішому
урбаністичному конкурсі Європи
«Європейська нагорода за
урбаністичний публічний простір»
2016 року в місті Барселона
(Іспанія) Сквер Небесної Cотні
отримав нагороду «Особлива
згадка 2016».
*Надання скверу офіційного статусу
підтримали члени комісії з питань
екологічної політики Київської міської ради.

14. Шевченківський районВулиця Михайлівська
Сквер
до…
і після

15. Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 1
Київ, якого немає
До втрачених пам’яток історії належить кам’яний двоповерховий житловий будинок
№ 1, який називали «будинком Гудовського». Особняк, споруджений у 1830-40-х роках,
мав форми провінційного класицизму. У 1859 році в цьому домі у свого друга – київського
фотографа І. Гудовського – зупинявся Тарас Шевченко.
Це був найстаріший будинок вулиці, який пережив руйнування Хрещатика в 1941
році. Будівлю знесено 1979 року під час формування центральної площі Києва. Новий
восьмиповерховий трапеційовидний будинок побудовано в 1979-1983 роках.
Готель «Козацький» Пам’ятна дошка на
честь Т. Шевченка

16. Шевченківський район
Житловий будинок, кінець XIX ст.,
еклектичний стиль з елементами бароко.
Вулиця Михайлівська, 10
Первісний двоповерховий об’єм зведено 1870 року, у 1897 році за проектом архітектора Миколи
Казанського перебудовано фасад і споруджено третій поверх будинку.
У квартирі на другому поверсі проживав київський журналіст Михайло Кисельов, якого часто
відвідував близький друг – письменник Олександр Купрін. Гостями журналіста були відомі діячі науки і
культури, у т. ч. майбутній всесвітньо відомий філософ Микола Бердяєв. На домашніх концертах
виступали артисти драматичного театру «Соловцов», співав хор української молоді під управлінням
Миколи Лисенка.
У 1906 році в будинку розміщувалися редакції перших українських видань – газети «Громадська
думка», журналу «Нова громада».
Київ, якого немає
Фото Олени Мокроусової. 1992 р.

17. Шевченківський район
Будівлі, що мають історичну та архітектурну цінність. Пам’ятки архітектури
Вулиця Михайлівська
№ 7
№ 8
№ 11
№№ 6, 6-а, 6-б – садиба другої половини XIX ст.
№ 7 – житловий будинок, 1894 р., еклектизм, архітектор Микола Казанський.
№ 8 – житловий будинок, кінець XIX ст., неоренесанс.
№ 9 – житловий будинок, 1875 р.-початок XX ст., неоренесанс, архітектор Павло Спарро.
№ 10 – житловий будинок, кінець XIX ст., еклектичний стиль з елементами бароко.
№ 11 – житловий будинок, 1899 р., ренесанс, архітектор А.-Ф. Краусс.
№№ 12, 12-а – садиба другої половини XIX ст.
№ 14-а – житловий будинок , 1882 р., цегляний стиль.
№ 15/1 – житловий будинок, 1881 р., цегляний стиль, архітектор Валер’ян Куликовський.
№ 16-а – житловий будинок , 1888 р., цегляний стиль, архітектор А.-Ф. Краусс.
№ 16-б – житловий будинок, 1892-1893 рр., цегляний стиль , архітектор М. Горденін.
№ 17/2 – житловий будинок, 1857-1862 рр., пізній класицизм.
№№ 18-а, б, в – садиба середини XIX-початку XX ст.
№ 19 – житловий будинок, 1911 р., неоренесанс.
№№ 20-а, б, в– садиба середини XIX-початку XX ст. № 20-в –
архітектор Володимир Ніколаєв, еклектичний стиль.
№ 21 – житловий будинок, середина XIX ст., еклектизм.
№№ 22-а, б – садиба 1899-1900 рр., еклектизм, архітектор А.-Ф. Краусс.
№№ 24-а, б, в, д – садиба середини XIX-початку XX ст.

18. № 6-а
Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 6, 6-а,б
№ 6 – 1860-ті рр., еклектизм, архітектор Ромуальд
Тустановський. П’ятиповерховий цегляний будинок. Один з
найкращих зразків готельного будівництва та майстерної
надбудови кінця XIX ст.
№ 6-а – 1896 р., цегляний стиль, архітектор Карл
Шиман. Триповерховий будинок з підвалом, односекційний
з двома квартирами на поверсі. В інтер’єрі збереглося
металеве огородження сходів. Споруда є зразком
внутрішньоквартальної забудови міста.
№ 6-б – 1896 р., цегляний стиль, архітектор Андрій-
Фердінанд Краусс. Чотириповерховий, прибудований на
подвір’ї до будинку № 6-а паралельно головному.
№ 6
№ 6-б

19. Шевченківський район
П’ятиповерховий цегляний будинок – типовий зразок київського
домобудування кінця XIX-початку XX століття.
У 1875 році на ділянці, що належала княгині Є. Трубецькій, за
проектом архітектора П. Спарро споруджено двоповерховий
особняк. На початку XX ст. його було надбудовано до п’яти поверхів,
а в середині століття проведено капітальний ремонт, внаслідок якого
втрачено архітектурний декор фасаду.
У 1917-1918 роках у квартирі № 31 будинку жив Михайло Іванович
Жук – український живописець, графік, педагог і письменник,
професор Української академії мистецтв, проректор Художнього
інституту в Одесі.
З 1961 року в будинку розміщується Київська обласна музично-
театральна бібліотека.
Вулиця Михайлівська, 9

20. Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 11
Чотириповерховий прибутковий цегляний будинок, зведений у 1899 році за
проектом архітектора Андрія-Фердінанда Краусса. Оформлений з
використанням елементів ренесансно-барокової архітектури. Добре збереглося
оформлення інтер’єрів.
Будинок реконструйований у 1997-1998 роках (архітектори: В. Мартищенко,
О. Ясудович).

21. Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 15/1
Триповерховий цегляний житловий будинок, 1881 р., цегляний стиль, архітектор
Валер’ян Куликовський. Характерний зразок архітектурного вирішення прибуткової
споруди у цегляному стилі періоду історизму.

22. № 16-а
Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 16-а, б
№ 16-а – житловий будинок, зведений 1888 року за проектом архітектора А.-Ф. Краусса разом зі
службовим корпусом (не зберігся). На першому поверсі містилися майстерні з пошиття одягу, виготовлення
штучних квітів тощо. Через перепад рельєфу будинок три-, чотириповерховий (частково з напів-підвалом),
цегляний, двосекційний. Є типовим зразком прибуткового будинку кінця XIX століття.
У будинку в 1890-х роках діяла Музично-драматична школа Станіслава Блуменфельда, в якій викладали
відомі оперні співачки Катерина Массіні, Ксенія Прохорова-Мауреллі, композитор Микола Лисенко,
музикознавець Григорій Любомирський тощо. На початку XX століття – музично-драматичне училище
піаністки Марії Лєсневич-Носової, яке мало музичне, драматичне відділення, оперний клас. Тут викладали
актор і режисер Микола Соловцов, актори Михайло Багров, Євген Недєлін, Марія Старицька тощо.
№ 16-б – триповерховий з напівпідвалом, цегляний житловий будинок, 1892-1893 рр., цегляний стиль,
архітектор М. Горденін.
№ 16-б

23. Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 17/2
До найстаріших споруд вулиці належить і двоповерховий будинок, зведений у 1857-1862
роках за зразковим проектом. Реконструкція і добудови: 1872 р. – архітектор М. Юргенс, 1879
та 1883 рр. – архітектор В. Ніколаєв.
Крім головного будинку та прибудованого до нього з боку подвір’я двоповерхового
флігеля, в середині XIX століття до складу садиби входили: екіпажний сарай, стайні, корівник,
сінник, комори, колодязь (не збереглися). Втрачено й елементи первісного оздоблення
фасадів та інтер’єрів. Архітектура споруди відображає естетику рядової житлової забудови
середини XIX століття.
Цікаво, що…
…1898 на ділянці планувалося побудувати цирк на 2 тис. глядачів за проектом архітектора
О. Кривошеєва (не здійснено).

24. Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 18-а,б,в
Садиба середини XIX-початку XX століття. У забудові брали участь архітектори О. Шіле,
В. Ніколаєв, Іван Ганф. №18-а – модерн, №№ 18-б, в – цегляний стиль.
№ 18-а – п’ятиповерховий з цокольним поверхом, цегляний будинок, споруджений у
стилі модерн з різним архітектурним вирішенням фасадів. Завдяки надбудові первісний
перепад висот між суміжними секціями було знівельовано.
№ 18-б – збудовано на подвір’ї, паралельно головному будинку. Двоповерховий,
цегляний, після ремонту 1995-1998 надбудовано мансардний поверх.
№ 18-в – складається з одно- та двоповерхового об’ємів, цегляний.
№ 18-в
№ 18-а. Вид з двору

25. Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 21, 21-б
Садиба в 1871-1898 роках належала лікареві та міському діячеві Олексію Лєскову. Першим
було зведено об’єм, розташований нижче за рельєфом вулиці. У 1881 році на замовлення
домовласника побудовано споруду на верхній ділянці по фронту вулиці. Згодом їх було
об’єднано вставкою з утворенням двосекційного будинку. До складу садиби входили також
служби й невеликий сад-квітник (не збереглися).
Домовласник мешкав у десятикімнатній квартирі на першому поверсі нижньої секції. У
нього неодноразово зупинявся, приїжджаючи до Києва, брат – письменник Микола Лєсков.

26. Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 21, 21-б
У 1946-1950 роках за проектом архітектора В. Пурма будівлю реконструйовано з
надбудовою одного поверху над нижнім об’ємом, одного поверху та мансарди з боку
подвір’я – над верхнім. При цьому втрачено первісні вінцеві частини фасадів.
На початку 1906 року в будинку проживав український хірург та вчений, академік
Національної академії наук України Микола Маркіянович Волкович.

27. Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 22-а,б
Садиба 1899-1900 років. Зведена архітектором А.-Ф. Крауссом у еклектичному стилі.
Тут мешкали відомий київський архітектор Іван Беляєв; лікар, доктор медицини,
засновник Київської водолікарні Йосип Дейч та його син – письменник, мистецтвознавець
Олександр Дейч (буд. № 22-а).

28. Найхимернішою за своїм планом є садиба (№ 24) середини XIX-початку XX століття.
Вона складається з п’яти будинків, розташованих від вулиці Михайлівської до
Трьохсвятительської.
№ 24-а – житловий будинок, 1877 р., неоренесанс, архітектор В. Ніколаєв, пізніше
надбудовувався.
№ 24-в – житловий будинок, еклектичний стиль, проект інженера Гаврила Познякова.
№ 24-д – службовий будинок, 1875 р., архітектор Павло Спарро. Флігель – кінець ХІХ-
початок ХХ ст., цегляний стиль.
В одному з флігелів містилася Міністерська жіноча гімназія.
В садибі під час приїздів до Києва зупинявся класик української літератури Панас
Мирний.
Шевченківський район
Вулиця Михайлівська, 24-а,б,в, д
№ 24-а
№ 24-б
№ 24-в

29. 1. Де простягається вулиця Михайлівська?
2. Коли вперше Михайлівська згадується як вулиця?
3. Назвіть ім’я видатного українського композитора, який викладав гру на
фортепіано у музичній школі на вулиці Михайлівській, 16-а?
4. В якому домі на вулиці Михайлівській зупинявся Тарас Шевченко під час свого
останнього відвідування Києва?
5. Які відомі особистості та громадські діячі мешкали або працювали на вулиці
Михайлівська?
6. За якою адресою розташована найхимерніша за своїм планом садиба?
7. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб Шевченківського
району міста Києва?
Перевір свої знання
(міні-вікторина)

30. Перевір свої знання
(міні-вікторина)
1. Де простягається вулиця Михайлівська? (від Майдану Незалежності до
Михайлівської площі)
2. Коли вперше Михайлівська згадується як вулиця? (з 1799 р.)
3. Назвіть ім’я видатного українського композитора, який викладав гру
на фортепіано у музичній школі на вулиці Михайлівській, 16-а? (Микола
Лисенко)
4. В якому домі на вулиці Михайлівській зупинявся Тарас Шевченко під
час свого останнього перебування в Києві? (у будинку свого товариша
художника та фотографа Івана Гудовського)
5. Які відомі особистості та громадські діячі мешкали або працювали
на вулиці Михайлівська? (Йосиф Дейч, Гаврило Позняков, Іван Беляєв,
Володимир Леонтович, Є. Чикаленко, Михайло Кисельов, Феофан
Лебединцев тощо)
6. За якою адресою розташована найхимерніша за своїм планом
садиба? (Михайлівська, 24)
7. На якому з наведених нижче малюнків зображено герб
Шевченківського району міста Києва?

31. Гирич І. Михайлівська вулиця / І. Гирич // Історичний
путівник по Києву / І. Гирич. — Київ, 2016. — С. 230-234.
Гирич І. Нагору від Лядських воріт : у межах історичного
Києва / І. Гирич // Київ. Люди і будинки / І. Гирич. — Київ,
2016. — С. 59-71.
Друг О. Вулиця Михайлівська / О. Друг // Вулицями старого
Києва / О. Друг. — Львів, 2013. — С. 124-125.
Історія твого дворика : до 75-річчя Шевченк. р-ну / відп. за
вип. В. С. Боядін. — Київ : [б. в.], [2013?]. — 130 c. : фотоіл.
Михайлівська вулиця // Київ : парки, площі, вулиці :
фотоальбом / відп. ред. Ю. О. Храмов. — Київ, 2006. — С. 149.
Дізнайся більше:

32. Михайлівська [Електронний ресурс] // Интересный Киев. Звід пам’яток історії та культури : [веб-
сайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу: http://pamyatky.kiev.ua/streets/mihaylivska. — Назва з
екрана.
Михайлівська вулиця (Київ) [Електронний ресурс] // ВікіпедіЯ : вільна енциклопедія : [веб-сайт]. —
Електрон. дані. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Михайлівська_вулиця_(Київ). — Назва з
екрана.
Пам’ятки історії та культури України [Електронний ресурс] : каталог-довідник. Зошит 2 : Каталог-
довідник пам’яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик [та ін.] — Київ, 2007. — С. 127-129. —
Режим доступу: http://history.org.ua/LiberUA/kiev_katalog/kiev_katalog.pdf.
Читай у мережі Інтернет

33. http://uk.wikipedia.org/
https://kiev-ukr.segodnya.ua/
http://www.pslava.info/
http://pamyatky.kiev.ua/
https://www.interesniy.kiev.ua/
http://mdch.kiev.ua/
http://oldkiev.ho.ua/
http://www.m-zharkikh.name/
http://maps.interesniy.kiev.ua/
Ілюстрації з сайтів:
Укладачі: С.В. Кисельова, Л.Г. Кунах
Редактор: О.А. Кадькаленко
Київ, 2018
Шевченківський район