До 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької

2. Видатна українська співачка,
незабутня, найчарівніша, ідеальна,
чаруюча, вражаюча
у своїх драматичних образах,
«ваґнерівська примадонна ХХ століття»
Соломія Амвросіївна Крушельницька
(1872-1952)

3. Матінка природа наділила Соломію
дивовижним голосом, чаруючою зовнішністю,
стрункою поставою, витонченим смаком,
високим почуттям краси.
Вона була напрочуд цільною та сильною натурою.
Вражає її неймовірна працездатність,
цілеспрямованість, наполегливість,
нестандартне мислення, вольовий та рішучий характер,
мужність та стійкість при будь-яких обставинах
та життєвих негараздах.

4. Соломія народилась 23 вересня 1872 року у с. Білявинці Бучацького району Тернопільської області,
зростала у с. Біла, куди невдовзі переїхали її батьки – Амвросій та Теодора Крушельницькі. Змалечку
мала музичну обдарованість, під батьківським контролем вивчала нотну грамоту, любила співати,
диригувала та співала у хорі, який організував батько.
Село Біла (поблизу м. Тернопіль) та будинок, де пройшло її дитинство
З подругами часто співала теплими літніми вечорами. Зі спогадів
знайомої співачки Марії Цибульської:
«У нас пам’ятають молоду Соломію, як вона вечорами співала у
групі дівчат десь у саду чи на Майдані. Вже тоді її голос був
сильний, красивий і дуже відрізнявся від інших».
Родина Крушельницьких
«Питаєте звідки я
родом? Я народилась на
Поділлі, підростала в
Тисові коло Болехова, а
доростала таки на
Поділлі, в Білій, коло
Тернополя»
В сім’ї Крушельницьких було 8 дітей, сестри Анна та Емілія також були
співачками. Cестри часто у національному одязі влаштовували домашні
концерти, де співали народні пісні.
Дитинство Соломії

5. За фінансової підтримки батька 1891 року вступила до Львівської консерваторії
Галицького музичного товариства. Її природні голосові якості та рівень попередньої
вокальної та музичної підготовки надали можливість зарахувати на вищий відділ
навчання сольного співу консерваторії. У 1893 році отримала диплом про закінчення
консерваторії по класу сольного співу – меццо-сопрано.
Перший публічний виступ – соло одинадцятирічної Соломії – відбувся 1883 р. у Тернополі на
Шевченківському концерті у складі хору товариства «Руська Бесіда».
Львівський міський театр Скарбека
(нині - Національний академічний український
драматичний театр імені Марії Заньковецької)
Панна Крушельницька своїм
першим виступом перескочила
відразу дебютантизм і сміливо
вступила в ряди співачок з
найкращими надіями на
будучність.
партія Сантуцци
(«Сільська честь»
П. Масканьї)
1893 року відбувся тріумфальний
оперний дебют молодої співачки у
Львівському міському театрі (роль
Леонори «Фаворитка» Ґ. Доніцетті,
роль Сантуцци в опері «Сільська
честь» П. Масканьї).
Перші кроки на сцені

6. У цей період Соломія читала багато творів світової класики, опанувала сім мов,
активно цікавилася громадським життям рідного краю, познайомилась з І. Франком
та його родиною. Була пов'язана творчою дружбою з В. Стефаником, О.
Кобилянською, М. Лисенком, Д. Січинським, О. Мишугою, М. Менцинським, А.
Тосканіні, Дж. Пуччіні.
Захопилась творчістю німецького композитора Ріхарда Ваґнера (1813-1883) – одного із найвизначніших
реформаторів оперного мистецтва. Опанувала ваґнерівський репертуар та переконала всіх, що є
універсальною співачкою. Його оперні партії залишалися в її творчості аж до закінчення оперної кар’єри.
Це глибокі та переконливі образи Ельзи «Лоенґрін», Єлизавети «Тангойзер», Брунгільди («Валькірія»,
«Зіґфрід», «Загибель богів»), Ізольди «Трістан та Ізольда».
Ріхард Ваґнер
Іван Франко
Після вдалих виступів на оперній сцені в 1893-1895 роках співачка вирішила
вдосконалити свою вокальну освіту в Мілані з професорами Ф. Креспі (спів) та Конті
(сценічна майстерність, міміка). Вдосконалила свій голос у лірико-драматичне сопрано.
Під час навчання виступала з оперними аріями на концертах.
С. Крушельницька та
Фауста Креспі. Мілан

7. 1894-1920 роки – виступи співачки на оперних сценах світу
Галька, опера С. Монюшка «Галька»
Співачка виконала близько 60 партій в операх Р
. Ваґнера, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, Ш. Гуно,
Ж. Бізе, Р
. Штрауса, М. Массне, С. Гулака-Артемовського, С. Монюшка, П. Масканьї, Ф.
Чілеа, А. Бойто, В. Ньєккі, Ґ. Шарпантьє, А. Каталані та інших світових композиторів.
Соломія Крушельницька усього за 5 років домоглася світового визнання власного
таланту. Публіка захоплювалася її винятковим голосом і яскравою драматичною грою.
Її називали «Неперевершена Аїда», «Єдина у світі Джоконда»,
«Ідеальна Ельза», «Найчарівніша і найпривабливіша
Баттерфляй», «Войовнича Брунгільда», «Ніжна Лорелея»…
Географія виступів С. Крушельницької широка – їй підкорялися сцени Польщі, Іспанії,
Італії, Франції, Алжиру, Єгипту, Португалії, Чилі, Аргентини, Бразилії. Театри Кракова
(1895, Польща), Кремони, Трієста (1895, Італія), Одеси (1896), Буенос-Айреса (1897,
Аргентина), Варшави (1898-1902, Польща), Санкт-Петербурга (1899, 1900, 1901), Парижа
(1902, Франція), Неаполя (1903), Генуї, Риму, Равенни, Болоньї (1904-1905), Мілана (1904,
1906, 1909, 1915, Італія), Каїра (1904, Єгипет) її радо приймали.
А. Тосканіні та Л. Міньйоне вважали за честь диригувати у виставах з її участю.

8. Основні сценічні образи С. Крушельницької
Аїда, опера Дж.
Верді «Аїда»
Ельза, опера Р. Ваґнера
«Лоенгрін»
Манон, опера
Ж. Массне «Манон»
Рахиль, опера
Ф. Галеві «Жидівка»
Дездемона, опера
Дж. Верді «Отелло»
Мадам Баттерфляй,
опера Дж. Пуччіні
«Мадам Баттерфляй»
Кармен, опера
Ж. Бізе «Кармен»
Валентина, опера
Дж. Мейєрбера «Гуґеноти»
Клітемнестра, опера
В. Ньєккі «Кассандра»
Брунгільда, опера
Р. Ваґнера «Валькірія»

9. Основні сценічні образи С. Крушельницької
Електра, опера
Р. Штрауса «Електра»
Лорелея, опера
А. Каталані «Лорелея»
Лівія Квінтілла, опера
З. Носковського «Лівія Квінтілла»
Ізольда, опера
Р. Ваґнера «Трістан та
Ізольда»
Єлєна, опера А. Бойто
«Мефістофель»
Графиня, опера
С. Монюшка «Графиня»
Джоконда, опера
А. Понк’єллі «Джоконда»
Амелі, опера Дж. Верді
«Бал-маскарад»
Саломе, опера Р. Штрауса
«Саломе»
Сантуцца, опера
П. Масканьї «Сільська честь»

10. У лютому 1904 року міланська публіка засвистала оперу Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй» та
виконавицю головної ролі Розіну Сторкіо. Композитор переписав твір, запросив до участі в
постановці Крушельницьку. Повторна прем'єра відбулася 28 травня та завершилася тріумфом.
Щасливий Пуччіні подарував українці свій портрет з підписом: «Найпрекраснішій і найчарівнішій
Баттерфляй».
Усього Крушельницька співала у цій виставі 100 разів.
Від того часу минуло століття, а «Мадам Баттерфляй» – «чарівна спокусниця
наївних і ніжних сердець – кружляє в неослабному ритмі по сценах театрів
світу» завдяки нашій славетній співачці Соломії Крушельницькій. Саме вона
зробила можливим цей тріумфуючий політ.
Українка врятувала оперу Дж. Пуччіні «Мадам Баттерфляй»
С. Крушельницька,
композитор Дж. Пуччіні
С. Крушельницька у ролі Мадам Баттерфляй в
однойменній опері Дж. Пуччіні

11. «Саломея не тільки артистка душею, а
й справжня людина, обдарована всім
над міру! Що це за чудове створіння!»
(Ф. Креспі)
«Її ідеальна гра сповнена зворушливої простоти. На сцені співачка
повністю входить у атмосферу життя свого персонажа.
Драматичну експресію підсилюють її по-королівському велична
постать, виразні жести. Тонкий музикант, Крушельницька вивчає
партію з дивною легкістю, сама собі акомпануючи… Незрівнянна
артистка наділена величезним голосом, могутні звуки якого
і пестливі, і трагічні водночас. Крушельницька, безсумнівно,
належить до найбільших співачок нашої епохи».
(Французька газета La Revue d'art dramatique, 17 серпня 1902 р.)
С. Крушельницька володіла сильним,
дзвінким голосом із спеціальним
оксамитовим тембром, широким
діапазоном в 3 октави, чудовою дикцією,
яскравим авторським хистом та
артистизмом, визначною віртуозною
технікою. Мала надзвичайну музичну
пам’ять (могла вивчити оперну партію за 2-3
дні), чудову зовнішність.
Попри славу, Соломія була дуже приватною особою – не вела щоденника, не писала спогадів, мало з ким ділилася особистим. Дотепер
в біографії артистки є багато нез’ясованих фактів і нерозкритих таємниць.
Українська співачка, якій аплодував світ
«Її голос – сильне, соковите і дзвінке драматичне сопрано, здатний до
різноманітних вокальних відтінків. Вона не женеться за голосовими ефектами,
а весь свій художній інтелект переливає у глибоко відчутий нею образ героїні.
Це робить її ідеальною співачкою, бо вона однаково прекрасно і співає, і грає»
(Варшавські газети)

12. 1920-1929 роки. Концертний репертуар співачки мав різноманітні за
формами і жанрами камерно-вокальні твори багатьох композиторів
епох та народів. Для іномовної аудиторії вона часто виконувала твори
композиторів тієї країни, де проходили її концерти, та завжди
дивувала місцеву публіку. Співала твори сімома мовами. Виступала з
гастролями у Європі, Латинській Америці. Не забувала й Україну.
Після 1915 року Соломія Крушельницька скоротила кількість
сценічних оперних виступів. До 1920 р. вона виступала лише в
кількох оперних виставах в Монте-Карло, Лісабоні, Неаполі та
назавжди залишила оперну сцену.
Надалі вона присвятила себе камерній концертній діяльності.
Завжди популяризувала та блискуче виконувала українські народні
пісні, твори українських композиторів, особливо твори С.
Людкевича. Брала участь у ювілейних концертах М. Шашкевича, Д.
Січинського, М. Лисенка тощо.
Камерна концертна діяльність

13. Театр «Муніципале»,
Сантьяґо, Чилі
Театр «Ла Скала»,
Мілан, Італія
Містами та театрами слави С. Крушельницької
Театр «Колон»,
Буенос-Айрес,
Аргентина
Одеський театр,
Україна
Львівський міський
театр, Україна
Театр «Гранде»,
Брешія, Італія

14. Театр Сан-Карло,
Неаполь, Італія
Театр Гранд Опера,
Париж, Франція
Театр «Опера», Буенос-
Айрес, Аргентина
Театр «Regio»,
Парма, Італія
Великий театр,
Варшава, Польща
Містами та театрами слави С. Крушельницької
Хедивова (королівська)
опера, Каїр, Єгипет

15. Знайомство з майбутнім чоловіком Ч. Річчоні відбулося за непередбачуваних
обставин. 4 квітня 1906 року жителі околиць Везувію стривожились від
виверження вулкану, тому виступ співачки у Неаполі був зірваний, вона
побоювалася негативного впливу випарів на свій голос. Відшкодування збитків
стало предметом судового позову театру. Захищав співачку адвокат Чезаре
Річчоні, який довів правоту співачки.
С. Крушельницька, 1910 р.
Вони одружилися 19 липня 1910 р. під час гастролей. Мистецька спільнота
Буенос-Айреса, друзі, шанувальники Соломії Крушельницької дуже раділи та
пишалися, що саме їхнє місто обрала всесвітньо відома оперна прима для
цієї важливої події у своєму житті.
Чезаре Річчоні (1868-1936).
Буенос-Айрес, 1907 р.
Соломія та Чезаре жили в курортному містечку Віареджо (Італія) у
триповерховій віллі «Саломе», що знаходилась на узбережжі Тірренського
моря. Їхня оселя була відомим артистичним салоном, а подружжя до
наших днів залишилося однією з найаристократичніших та
найшанованіших родин, якою пишаються мешканці Віареджо. Родинне
щастя тривало майже 30 років.
Сімейне життя співачки

16. Наприкінці 1902 р. життя сім’ї Крушельницьких змінила смерть батька.
Соломія усвідомила, що її родина та власна кар’єра залежать тільки від
неї. Родина переселилась до Львова, де 1903 року співачка придбала
триповерховий будинок на одній із довгих та вузьких вуличок міста.
Співачка бувала у Львові нечасто, бо у той час гастролювала різними
країнами світу.
Будинок С. Крушельницької у Львові
Ганна Крушельницька,
найменша сестра
Соломії
«Вона не цуралась рідних, багато допомагала сестрам, батькові й матері… Була порядною
людиною, винятково сумлінною, дуже працьовитою, можливо, тому й досягла такого високого
рівня». (М. Скорик, український композитор)
Більшу частину життя українська співачка прожила в Італії, але відчувала тугу за
рідним краєм. Влітку 1939 року Соломія приїхала до своєї родини на
відпочинок, а повернутися до Італії не змогла через розпочату Другу світову
війну. Вона залишилася у Львові та разом із сестрою пережила німецьку
окупацію, злидні та приниження радянської влади. Соломія давала приватні
уроки, аби прогодувати себе та сестру Ганну. Радянська влада націоналізувала її
величезний будинок у Львові, надавши 4-кімнатну квартиру для проживання
разом із сестрою Ганною. А згодом продали її віллу «Саломе» в Італії за
можливість надання громадянства, а все майно та приватний архів співачки
зникли.
З сестрою Осипою,
Львів, 1939 р.
Життя С. Крушельницької у Львові

17. З викладачами Львівської консерваторії,
1947 р.
Після війни Крушельницька викладала у Львівській консерваторії
ім. Миколи Лисенка. Студенти любили Крушельницьку-педагога.
1951 року їй присвоїли звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, а 1952 року
вона отримала вчене звання професора.
Останній концерт Соломії Амвросіївни пройшов у львівській консерваторії
незадовго до її смерті.
Вона померла на 81-му році життя 16 листопада 1952 року та була похована на
Личаківському цвинтарі (м. Львів), неподалік могил Івана Франка і Михайла
Павлика. У 1978 році був встановлений надгробок на могилі С. А. Крушельницької.
Скульптура «Співаючий Орфей»,
скульптор Т. Бриж
Життя С. Крушельницької у Львові
С. Крушельницька, 1946 р.

18. Вшанування пам’яті Соломії Крушельницької
У жовтні 1989 року розпочав роботу музей імені Соломії
Крушельницької як відділ Львівського літературно-меморіального музею
ім. І. Франка, з весни 1991 р. набув статус Музично-меморіального
музею ім. Соломії Крушельницької.
У 1993 році на її честь назвали вулицю у Львові, де співачка жила останні
роки свого життя.
1963 року Тернопільському музичному училищу
присвоїли ім’я видатної оперної української
співачки (тепер – Тернопільський мистецький
фаховий коледж ім. Соломії Крушельницької)
У 1963 році засновано музей-садибу в селі Біла на Тернопільщині у приміщенні єдиного вцілілого після Другої світової
війни житлового будинку з маєтку Крушельницьких.

19. Випуск поштової марки і конверта Укрпоштою, тираж
марки становив 250 тис.
Вшанування пам’яті Соломії Крушельницької
На її честь була випущена монета
номіналом 2 гривні Національного банку
України з її портретом.
125-літній ювілей Соломії Крушельницької широко відзначався в Україні
1997 року. Ювілярку вперше вшанували на державному рівні.
У 2000 році Львівському театру опери та
балету присвоїли ім’я камерної та
оперної української співачки.
Львівський театр опери та балету
ім. Соломії Крушельницької

20. Вшанування пам’яті Соломії Крушельницької
З метою популяризації академічного співу з 1987 року в Тернополі проводиться конкурс
«Соломія» солістів-вокалістів та хорових колективів України на здобуття премії імені Соломії
Крушельницької.
У Львівській опері 1991 року відбулось вокальне змагання міжнародного рівня – Міжнародний
конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької. Організатори Конкурсу – Міністерство
культури України, Львівська обласна державна адміністрація, Українська асоціація творчої
інтелігенції «Світ культури», Український державний центр культурних ініціатив.
Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької дав путівку
в життя артистам, які сьогодні стали світовими оперними зірками. Серед них –
Оксана Дика, Александра Кубас, Тарас Штонда, Сергій Магера та багато інших.
Шостий Міжнародний конкурс оперних співаків імені Соломії Крушельницької, присвячений на честь її
150-річчя від дня народження орієнтовно відбудеться 11-19 листопада 2023 року

21. Бюст в м. Торре-дель-
Лаґо, Італія
Скульптурний портрет,
зал театру «Ла Скала»,
Мілан, Італія
Пам’ятник, м. Тернопіль
Бронзовий пам’ятник,
дзеркальний зал Львівського
театру опери та балету
Вшанування пам’яті Соломії Крушельницької
Пам’ятники, скульптурні композиції та портрети С. Крушельницької
Портрет, що прикрашав вітальню
вілли «Salome» (Віареджо, Італія)
Прижиттєвий портрет
співачки, Я. Музика

22. Вшанування пам’яті Соломії Крушельницької
Мирослав Скорик написав балет «Повернення Баттерфляй» (Львів, 2006) за
мотивами опери Дж. Пуччіні «Мадам Баттерфляй»
Фільми-присвяти пам’яті великої співачки: «Пісня подолянки» (1966)
«Повернення Баттерфляй» (1982)
«Соломія Крушельницька» (1994)
«Два життя Соломії» (1997)
«Solo-Mea. Соломія Крушельницька» (2008),
«Соломія» (2014)
У Мілані 1906 р. скульптор А. Фарнезі викарбував медальйон із профілем
Крушельницької в ролі «Саломе», яку вона блискуче виконала на сцені «La Scala»
1905 року.

23. «Скарб української опери»
(кросворд за життям і творчістю С. Крушельницької)

24. «Містами та театрами слави оперної та камерної співачки»

25. «Богиня сцени»

26. Дізнайся більше про українську оперну співачку:
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові : іл. путівник / фото М.
Лужецького. – Львів : Каменяр, 2002. – 63 с. : фотоіл.
Преварська М. І. Видатні українці : культура. Мистецтво. Освіта : довідник / М. І. Преварська. – Київ
: Велес, 2016. – 364 c. : портр. – (Гордість і слава України).
Соломія Крушельницька – зірка оперної сцени : інформ. бібліогр. список для організаторів дит.
читання до 145-річчя від дня народж. укр. співачки / Національна бібліотека України для дітей ;
уклад. Л. М. Ільченко ; ред. В. Я. Полисаєва. – Київ : НБУ для дітей, 2017. – 43 c. : іл.
Скицька У. #Наші на карті світу : історії про людей, якими захоплюється світ / У. Скицька ; худож.
оформ. А. Селлешій. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 315 c. : іл., портр.
Топська Н. Неперевершена. Соломія Крушельницька : кн. іл. картинами укр. худож. / Н. Топська. –
Київ : ТОВ «КТБ Альфа», 2020. – 63 с. : фотоіл., репрод., портр.

27. Відділ довідково-інформаційного обслуговування
Національна бібліотека України для дітей
https://chl.kiev.ua
Київ, вул. Януша Корчака, 60