Ce diaporama a bien été signalé.
Nous utilisons votre profil LinkedIn et vos données d’activité pour vous proposer des publicités personnalisées et pertinentes. Vous pouvez changer vos préférences de publicités à tout moment.

байда вишневецький

278 vues

Publié le

Publié dans : Formation
  • Soyez le premier à commenter

  • Soyez le premier à aimer ceci

байда вишневецький

  1. 1. Проектна робота куреня ім. “Байди – Вишневецького” Преображенської ЗОШ І- ІІІ ст.
  2. 2. Вишневе́цькі — гілка рутенського княжого роду Несвіцьк их (Несвізьких) зВолині; родоначальником вважається князь Федір Несвізький, якого іноді ототожнюють з князем Федором Острозьким. За іншими — нащадками великого князя литовського Ольгерда (родоначальник — Федір Корибутович). Легендарним патроном роду князів Збаразьких та Вишневецьких вважався його брат Жиґимонт Корибутович. Прізвище Вишневецькі походить від містечка Вишнівець на Волині (тепер — Тернопільська область). За історичними джерелами, Костянтин Вишневецький 1583 р. був старостою житомирським. Вишневе́цькі — гілка рутенського княжого роду Несвіцьких (Несвізьких) з Волині; родоначальни - ком вважається князь Федір Несвізький, якого іно- ді ототожнюють з князем Федором Острозьким. За іншими — нащадками великого князя литовсь- кого Ольгерда (родоначальник — Федір Корибуто- вич). Легендарним патроном роду князів Збаразь - ких та Вишневецьких вважався його брат Жиґи монт Корибутович. Прізвище Вишневецькі похо- дить від містечка Вишнівець на Волині (тепер — Тернопільська область). Герб Вишневецьких
  3. 3. Великий воїн, прославлений у фолькло- рі ватажок козаків-запорожців, Байда Вишневецький, був для усього козацтва еталоном сили, непохитності, незламно сті, віри у себе та свій народ. Турецько- татарське військо боялося навіть його імені, бо на собі відчуло його відвагу і непохитність, впертість та військовий талант. 1516р. – 1563р.
  4. 4. Дмитро Вишневецький народився 1516 року в сiм’ї князя Iвана Вишневецького, нащадка туро- во-пiнських князiв. Дмитро був старшим iз чотирьох синiв князя та його дружини Анастасiï Олiзар, чиï предки бу- ли албанськими та сербськими князями i молдав- ськими господарями. Уперше iм’я Дмитра Виш- невецького зустрiчається в iсторичних докумен- тах 1545 року його названо власником кiлькох сiл на Волинi.
  5. 5. Збаразький замок – фамільна резиденція родини Вишне - вецьких.Будівництво потужного замку було здійснено двома братами Збаразькими – Христофором та Юрієм , саме їхнє прізвище і дало назву замку.
  6. 6. В 1636 році ще недобудований замок став власністю родини Вишне- вецьких і перетворився в одну із сімейних резиденцій. Перші князі Вишневецькі відразу після отримання замку у власність зайнялися зміцненням потужних оборонних стін. Після смерті Януша Вишне- вецького його замок успадкував маленький Дмитро, опікуном якого став відомий протистоянням з Богданом Хмельницьким Ярема Виш- невецький.
  7. 7. Визначні особи родини Вишневецьких Ярема Вишневецький (1612-1651) Король Речі Поспо литої Міхал Кори- бут Вишневецький (1640-1673р) син
  8. 8. Єремія-Михайло Корибут- Вишневе́цький Богдан Хмельницький вважав його за «лютого ворога козаччини» разом зАлександром Конєцпольсь - ким: «ці два пани до всього лихого є причиною — своєю пожадливіс - тю і запальністю всю землю нінащо перевернули». У 1631 р. перейшов з православ'я в католицизм, поши- ренню якого сприяв у своїх володіннях. За 16 років існування України – Вишневеччини чисельність населення краю збільши- лася з 4,5 тисяч до 230 тисяч. Впроваджував пільги для новопри булих, активно заохочував ремесла. Жива торгівля велася як з далеким зарубіжжям так і з Московією.Тторгова експансія з Виш невеччини була такою сильною, що її купці вели свої справи в
  9. 9. 1669 року його обирають коро - лем. 27 лютого 1670 р. він одру- жився з Елеонорою Марією Австрійською. Королева була вагітна, але 29 листопада 1670 року трапився викидень в резуль таті нещасного випадку.Коротке правління молодого і недосвідче ного Міхала виявилася не дуже вдалим. За його правління у Речі Посполитій послаби лась королівська влада. Помер у Львові під час причас- тя перед Хотинською битвою. 10 листопада 1673 р. — як показав розтин — через виразки в шлунково-кишко вому тракті, що було викликане стресом.
  10. 10. Ярема Вишневецький був за національністю українцем, а його мати фінансувала будівництво понад 300 правосла- вних храмів по всьому регіону. Після смерті батьків ще в дитинстві Ярема прийняв католицтво, а всі побудовані йо- го матір’ю церкви були знищені за його наказом або пере- творені в католицькі костели. До наших днів збереглася лише одна церква – вона знаходиться біля підніжжя замко- вої гори, а її купола можна побачити, прогулюючись по за- мковій території. У церкві покоїться прах матері Яреми Вишневецького, тому воєвода побоявся зруйнувати цей православний храм. Існує легенда, згідно з якою мати Яре- ми ще за життя прокляла майбутнього віровідступника. І рід Вишневецьких скоро перервався. Спадкоємці Яреми або вмирали в ранньому дитинстві, або так і не змогли продовжити рід. І сьогодні ніхто не знає, чи є це всього лише збігом, або Ярему наздогнало прокляття матері.
  11. 11. У 1548-1549 роках Д. Вишневецький приєднався до вiйська Бернарда Претвича i взяв участь у походах на форпост Османськоï iмперiï Очакiв. Наступного ро- ку Претвич вiдправив листадо польського короля та Великого князя Литовського СигiзмундаII Августа, в якому зазначив: князь Дмитро рiшучий, хоробрий, має винятковi здiбностi у воєннiй справi. Сигiзмунду II Августу такi люди були необхiднi, тож у 1550 роцi Вишневецький був призначений старостою мiст-фор - тець Черкас i Канева й офiцiйно зобов’язався боро - нити ïх вiд татарських набiгiв. Бернард Претвич Сигiзмунд II Август
  12. 12. Сулейман І Пишний або Кануні (Законодавець) Османський султан з 1520 р по 1556р Першу згадку про наслiдки бо- ротьби Вишневецького з турка- ми на чолi козацьких загонiв можна знайти у Реєстрах кри вд документi, надiсланому ко- ролю Сигiзмунду II султаном Османськоï iмперiï Сулейма ном I Пишним.
  13. 13. Вiн створив власний план оста точного припинення турецько- кримських навал на украïнсь- кi землi; задля цього князь праг нув створити полiтичний союз польсько-литовськоï держави та Москви. Для захисту кордонiв вiн пропонував використати козацтво, що вже тодi перетворилося на значну вiйськову силу. Столицею лицарiв степу повинна була стати неприступна фортеця на Низу Днiпра. Але Сигiзмунд II не наважився пiдтримати Вишневе - цького в цих намiрах, бо формально Крим уважався союз - ником Великого князiвства Литовського у боротьбi проти Москви.
  14. 14. Незважаючи на невдоволення короля, у 1552 -1553 роцi Дмитро Вишневецький на власнi кошти заклав дере в'яно-земляний замок, який історики вважають прототи пом Запорізької Січі на островi Мала Хортиця. Незаба- ром туди потяглися козаки.
  15. 15. Першу письмову згадку про Січ залишив польський хро ніст Марцін Бельський. За його розповіддю, козаки за Дніпровими порогами влітку займалися промислами (ри бальством, мисливством, бджільництвом), а взимку роз- ходилися по найближчих містах (Київ, Черкаси та ін.), зали шаючи в безпечному місці на острові в Коші кілька сот озброєних вогнепальною зброєю і гарматами козаків.Опо відання Бельського про запорожців дає змогу зробити вис- новок, що об'єднання окремих січей у З. С. відбулося, ймо - вірно, десь у 1530-х рр. М.Бельський подає відомості і про розміщення козацького Коша на о. Томаківка (поблизу суч. м. Марганця Дніпропетровської області), затопленого нині водами Каховського водосховища. Острів Томаківку (названий пізніше Буцьким, а також Дніпровським і Горо- дищем), який панував над навколишньою місцевістю і був чудовим природним укріпленням, можна вважати місцем, де було засновано Запорозьку Січ як організацію всього козацтва за порогами. Історичнадовідка
  16. 16. Запорозькі козаки
  17. 17. Але литовсько-польському урядові не дуже спо - добалася ця активна політика, яку провадив князь Вишневецький щодо Туреччини та Криму. Блискучі походи запорізьких козаків проти Крим- ського ханства змусили короля Сигізмунда боягу- зливо виправдовуватися перед ханом, що це ніби- то козаки зробили без згоди поляків. Сварки з ко- ролем призвели до того, що Вишневецький з коза ками відмовився від королівської служби та 1558-го відправився до Москви на запрошення першого російського царя Івана Ґрозного.
  18. 18. Улітку 1553 року Дмитро Вишневецький несподі вано залишив Малу Хортицю, з усім своїм війсь- ком відправився до Стамбула, де служив султано- ві Сулейману I півроку. Мотиви цього вчинку не- ясні: не маючи достатньої підтримки від уряду, на магався справити на нього відповідне враження, або прагнув налагодити добрі стосунки з султа- ном, щоб через нього мати вплив на Кримського хана. Інша версія - визволення з полону родичів загиблого Федька Вишневецького(зокрема, його вдови - княгині Марії).
  19. 19. Спираючись на цей форпост, в 1556 р. Виш - невецький організував два походи запорізь- ких козаків у турецькі та кримські володіння (на міста Очаків і Іслам-Кермен ( сучасна Ка - ховка). Перший з цих походів був частиною великої операції російських військ, очолюва- них дяком Матвієм Ржевським, проти Кримсь- кого ханства. У результаті відповідних дій туре цьких і кримських військ в 1557 році замок на Малій Хортиці був ними після тривалої облоги захоплений і зруйнований.
  20. 20. Козацька чайка
  21. 21. Після повернення з Туреччини напочатку 1554 ро- ку Вишневецький в товаристві свого давнього товариша в сутичках проти орди руського воєво ди Миколая Сенявського, який взяв на себе місію виправдовувати «Байду» перед королем та сеймом, вирушив до Варшави; пояснення стосовно перебу- вання в Порті були прийняті.Одержав формальне доручення тримати оборону проти татарів у закла- деній ним фортеці. Надалі міг розраховувати лише на власні сили. Будівництво Хортицької фортеці він довершив, мобілізувавши козаків, селян Канівсько- го та Черкаського староств.
  22. 22. Найважливішою справою у житті Миколай Синявський вважав охорону східних рубежів Речі Посполитої від загарбницьких нападів. Польський геральдик К. Несець- кий писав, що М. Синявський "своїм коштом стеріг грани ці Польщі і за його булави, жоден повіт, жодна земля уще рбу не знала". Справа захисту порубіжжя Речі Посполи - тої звела М. Синявського із впливовим волинським магна- том українського походження, а згодом легендарним коза- цьким ватажком, засновником запорозького козацтва Дми тром Байдою-Вишневецьким. Кілька спільних військових походів міцно здружили їх. У 1554 р. вони разом побува- ли у польського короля й добилися офіційного визнання козаччини. Д. Вишневецький отримав дозвіл на засну- вання Січі на Хортиці, а Синявський дістав добро від короля на побудову своїм коштом 13 міст - опорних пунк тів боротьби з турецько-татарською навалою. Серед них такі відомі міста як Бережани (1530), Калуш (1549), Бурштин (1554).
  23. 23. Микола Синявський Бережанський замок
  24. 24. У 1556 році Д.Вишневецький двічі йде походом на Іслам-Кермен (Аслам-город) та Очаків. Пер- ший похід тривав до початку літа і був успіш ним, ці міста були здобуті. Козаки захопили табу- ни коней, стада худоби, а також багато полонених і рушили назад. Сигизмунд II виправдовувався пе- ред ханом Девлет-Гіреєм за той похід тим, що це була нібито справа московських козаків, а Вишне- вецький тут ні до чого. Восени того ж 1556 р. коза ки Вишневецького знову напали на Аслам-город, уже власними силами. Замок був здобутий, гарма ти з нього були перевезені до Хортицької форте - ці. Девлет-Гірей спочатку спробував домовитись з Вишневецьким, запрошуючи його до себе на служ бу.
  25. 25. Девлет-Гірей В січні 1557 р. Девлет-Гірей зібрав всю орду і зробив спро бу захопити хортицьку форте цю. Облога тривала 24 дні, піс ля чого татари з великими втра тами відступили. Вишневець - кий сповістив Сигизмунда II про свою перемогу і запевнив його, що татари не зможуть нападати на Україну, доки стоїть його фортеця. При цьому він просив «посилити замок людьми й стрільбою», але одержав від великого князя тільки похвалу, обіцянку жалування та рекомендацію не загострювати відношення з татарами.
  26. 26. Написання листа турецькому султану
  27. 27. Упевнившись в неспроможності правлячих кіл Великого князівства до рішучих дій, Дмитро зно- ву звернувся до Москви; йому прислали тільки гроші, при цьому запрошували на царську служ- бу. Влітку 1557 р. Девлет-Гірей зібрався з нови - ми силами у похід на дніпровський замок; з ним ішли турецьке військо на човнах і молдавська по- міч. Фортецю на острові було взято уповну блока ду, після тривалої облоги Вишневецький змуше- ний був її залишити через нестачу провіанту. Ко- заки невеликими групами прокрались крізь туре- цько-татарські заслони і подалися вгору Дніпром до Черкас. Цитадель на Хортиці припинила своє існування восени 1557 року
  28. 28. Московський цар Іван Грозний (1530 – 1584рр)
  29. 29. Перед московськими політиками Д.Вишневецький вик - лав свій план боротьби з татарами у союзі з Литвою, відірвавши її від союзу з Кримом. Ця ідея була сприй ня та із співчуттям; на початку 1558 р. була розпочата підго- товка до кампанії проти Криму та до переговорів з Вели- ким князівством Литовським. Вишневецький з московсь- ким військом рушив шляхом попереднього походу Ржев- ського (1556 р.), по дорозі збираючи козаків. Був запла - нований похід всередину Криму. Хан відтягнув усі орди за Перекоп та приготувався до оборони. Д.Вишневецький під Перекопом одержав підкріплення з Москви на чолі з Ржевським, планував похід на Козлов (теперішня Євпаторія). Раптово був відкликаний до Мос -кви: були доручені другорядні операції на Дону. Похід все редину Криму був здійснений 1559 р. під керівницт- вом воєводи Адашева, роль Д.Вишневецького була незначною.
  30. 30. Адашов Данііл Федорович Похід в Крим приніс йому військову славу, як мудрому керманичу. Але його доля трагічна . Цар Іван Грозний знищив всю родину Адашо- вих: Олексія, Дані - іла та дванадцяти- річного сина Тарха.
  31. 31. Вже 1560 року князь Вишневецький на чолі 5000 козаків вирушає у похід проти Кримського ханства. Козаче військо підійшло до устя Дону та обложило турецьку фортецю Озів, за допомогою якої турки контролювали північно- східне узбережжя Озівського моря. Здобути могутню фортецю штурмом Вишневецький не зміг, але вирішив переграти турків тактично, навіки перекривши їм через Дін шлях у глибину Росії та на схід України. У 70 кілометрах від Озова вверх по Дону князь Дмитро засновує козацьке містечко, яке називає Черкаський городок, на згадку про українські Черкаси, де розпочиналася його бойова служба і звідки походили його запорізькі козаки. Так само, як Запорізька Січ мусила перекривати шлях татарам і туркам вверх по Дніпру, Черкаський городок перекривав їм шлях по Дону. Першим донським отаманом став теж виходець з Черкас Михайло Черкашенин, з якого і розпочинається справжня, не вигадана сучасними міфотворцями, історія Донського козацтва.
  32. 32. Вже 1560 року князь Вишневецький на чолі 5000 козаків вирушає у похід проти Кримського ханства. Козаче військо підійшло до устя Дону та обложило турецьку фортецю Озів, за допомогою якої турки контролювали північно-східне узбережжя Озівського моря. Здобути могутню фортецю штурмом Вишневецький не зміг, але вирішив переграти турків тактично, навіки перекривши їм через Дін шлях у глибину Росії та на схід України. У 70 кілометрах від Озова вверх по Дону князь Дмитро засновує козацьке містечко, яке називає Черкаський городок, на згадку про українські Черкаси, де розпочиналася його бойова служба і звідки походили його запорізькі козаки. Так само, як Запорізька Січ мусила перекривати шлях татарам і туркам вверх по Дніпру, Черкаський городок перекривав їм шлях по Дону. Першим донським отаманом став теж виходець з Черкас Михайло Черкашенин, з якого і розпочинається справжня, не вигадана сучасними міфотворцями, історія Донського козацтва.
  33. 33. У грудні 1562 року Вишневецький разом з хотин- ським воєводою Альбрехтом Лаським прибув на Любельський сейм. Ласький, відомий шукач при год, претендуючи на господарський престол, нас тупного 1563 року підбив князя на козацький похід у Молдавію, де в цей час точилася боро тьба за владу між боярськими угруповання - ми. Але несподівано Вишневецький відсту - пився від Ласького, сподіваючись, очевидно, сам обійняти цю посаду. Проте, потрапивши в пастку, його загін був розбитий, а сам князь, зако ваний в ланцюги, відісланий до Туреччини.
  34. 34. «Вишневецький і Пясецький були скинуті з башти на гаки, вмуро ва ні в стіни біля морської затоки по дорозі з Конс тантинополя в Галату. Пясецький помер негайно, а Вишневецький зачепившись ребром за гак, жив у такому положенні три дні, поки турки не вбили його з луків за те, що лаяв їхню віру». Сучасник українського князя польський хроніст Мартин Бєльський описує її так:
  35. 35. Вишневецький у важку для рідного народу годину став на боротьбу з його ворогами, зробивши дніп- ровську вольницю навколо Січі авторитетним ядром, свого роду притягальною силою для всіх, хто прагнув боронити рідну землю від її поневолю вачів. Малиновий прапор козацтва — це пам’ять козацтва про гетьмана Д. Вишневецького. Бо той особистий штандарт князя Вишневецького — сріб ний хрест і золоті півмісяць і зірка на малиновому, гарячому полі, — під яким запорожці ходили разом з ним у перші походи проти степової орди, передав- ся в майбутньому на знамена Запорозької вольни- ці.В особі гетьма на князя Дмитра Вишневецького Україна має визначного козацького вождя, заснов- ника Січі, патріота, полководця, яким би пишалася будь-яка країна світу.
  36. 36. Народ пам'ятає свого героя

×