Презентація провідного бібліотекаря відділу краєзнавчої літератури і бібліографії Катерини Черненко "Бібліотеки Одещини у вивченні та розповсюдженні знань про Великий Голод" під час Всеукраїнської науково-практичній конференції з міжнародною участю «Голодомор-геноцид як чинник руйнації традиційної культури українців» до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 рр., яка проходила в Одеській національній науковій бібліотеці 22.11.2022 р.

1. Бібліотеки Одещини
у вивченні та
розповсюдженні знань
про Великий Голод
Черненко К.Г., провідний бібліотекар
відділу краєзнавчої літератури і бібліографії
бібліографії Одеської ОУНБ імені М.С.

2. В Одеській області було проведено
опитування громадян, що пережили
Голодомор 1932-1933 років.
Зібрані свідчення були опрацьовані,
узагальнені та надіслані до обласного
архіву.
Вони увійшли до обласного тому
Національної книги пам’яті жертв
Голодомору 1932-1933 років в Україні
(Одеська область).
Краєзнавчі картотеки районних, селищних,
міських бібліотек регулярно
статтями про Великий Голод.
Національна книга пам´яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні:
Одеська область: [у 2 ч.] - Одеса: Астропринт, 2008. - Ч. 1 / Ред. кол.
М. Д. Сердюк (голова) та ін. - 2008. - 1008 с.

3. Підготовка до видання книги
«Голодомор в Україні: Одеська область
(1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр.):
Спогади, документи, дослідження»
(Одеса, 2005) – важливий етап
науково-дослідницької роботи.
Протягом наступних років публікація
була доповнена новими документами
та науковими розробками.
Результатом стало видання нової
книги – «Голодомори в Україні: Одеська
область. 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947.
Дослідження, спогади, документи»
(Одеса, 2007).
Державний архів Одеської області

4. Вивчення Голодомору на Одещині
На початку 90-х років ХХ століття проблематика Голодомору 1932–1933 років
стала постійною на шпальтах районних газет Одещини. Сотні спогадів
свідків Голодомору аналізувалися науковцями і вводилися у науковий обіг,
з середини 90-х років виокремилися напрями пошукової й аналітичної
роботи.
Якісно новим напрямом у вивченні Голодомору на Одещині стало видання
збірок матеріалів, присвячених історії Голодомору у окремих районах:
«Голодомор: говорять свідки трагедії. Памяті жертв Голодомору на
Кодимщині присвячується», «Правда про Голодомор на Одещині.
Березівський район», «Голодомор на Біляївщині», «Голодомор 1932–1933
років у Ширяївському районі»…
¹ Осипов, В. М. Історія Голодомору 1932-1933 років на Одещині / В. М. Осипов //
Інтелігенція і влада. Сер. Історія : громад.-політ. наук. зб. – Одеса, 2011. – Вип. 22.
– С. 194-198. – Режим доступу:
«Можна констатувати, що сьогодні виявлено і введено в науковий обіг достатньо
широке коло джерел - документальних матеріалів і усних свідчень, необхідних
для комплексного написання історії Голодомору на Одещині. Водночас наявна
джерельна база є вагомим підґрунтям для подальших наукових досліджень»¹

5. У 2007 році бібліотекарі, місцеві
краєзнавці, освітяни, голови та
секретарі сільських рад
Кодимщини Подільського району
зібрали чималу кількість
свідчень місцевих жителів, які
пережили Голодомор 1932-1933
років, і, за ініціативи місцевої
видали книжку «Голодомор:
говорять свідки трагедії» з
передмовою Богдана
Сушинського.
Голодомор: Говорять свідки трагедії / упор. Палашевська Н. В. Кодима:
Кодимська районна друкарня, 2007. — 138 с.
Кодимський район (нині – Подільський )

6. У книзі зібрано свідчення майже 200
жителів Березівського району
Одеської області, які або самі
пережили Голодомор 1932-1933 рр., або
добре знають про нього з розповідей
батьків.
Вміщено також окремі рішення органів
влади Одеської області того часу,
більшість яких стосуються
Березівського району, листи і заяви
селян з приводу неправильного
розкуркулення, ксерокопії окремих
статей з газети «Чорноморська
комуна» за 1932-1933 рр.
Значну частину займають списки
розкуркулених селян Березівського
району, померлих від голоду і
репресованих.
Правда про Голодомор на Одещині. Березівський район / Упоряд. Ніточко І. І. -
Одеса: Астропринт, 2008. - 220 с.
Березівський район

7. Голодомор на Біляївщіні 1932–1933: дослідження, спогади, документи /
автори: Андріященко М. А., Гой С. Л., Зубрицька С. П. та ін.; упоряд.: Зубрицька С.
Голодомор 1932–1933 років у Ширяївському районі: Книга пам’яті жертв
геноциду / Ширяївська районна державна адміністрація; Архівний відділ
Ширяївської райдержадміністрації; [ред. кол. : Л. І. Жаданова та ін.; упоряд.
Т. В. Манжос]. — Одеса: Астропринт, 2008. — 160 с. [нині – Березівський район]

8. Комінтернівський район (нині – Одеський )
Пам’яті невинно убієнних: збірник статей. — Одеса: Видавництво «ВМВ»,
2008. — 80 с.

9. Пам’яті невинно убієнних: збірник статей. — Одеса: Видавництво «ВМВ»,
2008. — С.11, 24: фот.

10. У 2007 році за сприянням
тодішньої влади в
Комінтернівському районі (нині –
Одеському) було проведено
дослідницьку роботу з
опитування сімей свідків
страшних подій Голоду 1932-33
рр., збору інформації про ті роки.
Займалися дослідницькою
роботою, підготовкою тексту та
фотоматеріалів Євгенія Генова,
Володимир Калюжний.

11. Комплекс споруджувався у 2007-2009 рр. до 75 роковин Голодомору
винятково за рахунок добровільних пожертвувань меценатів, підприємців,
фермерів та всіх небайдужих мешканців.
Меморіальний комплекс жертв Голодомору та політичних
репресій 1932-1933рр. (смт. Доброслав Одеського району)

12. Центральною фігурою комплексу є Скорботний ангел (автори: художниця Лариса
Дем’янишина, одеський скульптор Клим Степанов та майстер художньої ковки Іскієрго
Фраго Освальдо).
Гранітна частина знаку, що складається зі стилізованого серця і хреста, символізує
розбиту душу, яку зігріває своїми крилами ангел. Він символізує духовну сутність, хрест
– духовність простору і виміру. Наскрізність хреста уособлює прорив до світла, надію на
порятунок. Краплини на гранітному серці – це одночасно і сльози, і зернини.
Стели по обидві сторони монументу є ніби продовженням крил ангела і зверху по формі
нагадують колоски.

13. м. Білгород-Дністровський
м. Роздільна, 2007
(автори: Осадчий А. О., Мацюк В. І)
Пам'ятники жертвам Голодомору на Одещині

14. м. Балта. Площа соборності, 1993
(архітектор Антіпов В.І.)
м. Ананьїв, 1993
Пам'ятники жертвам Голодомору на Одещині

16. https://www.facebook.com/groups/488635522244975/posts/579065799868613
https://www.facebook.com/groups/488635522244975/posts/580147199760473
https://www.facebook.com/groups/488635522244975/posts/581403326301527
КУ «Публічна бібліотека Ананьївської міської ради»

17. Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка
Куяльницької сільської ради Подільського району
http://kotovsk-crb.ucoz.ua/news/do_dnja_pam_39_jati_zhertv_golodomoru/2020-11-27-

18. Інформаційно-просвітницькі книжкові виставки: «Ціна хлібної скоринки»,
«Ті чорні дні Голодомору», «Три колоски за дротом».
Бібліотеки Білгород-Дністровського району

19. В бібліотеці імені Лесі Українки
відбулись година пам’яті
«Свічка плакала в скорботі»,
демонстрація
документального відеофільму
«Бабусю, розкажи про
Голодомор».
Бібліотеки Білгород-Дністровського району

20. Білгород-Дністровська централізована бібліотечна система в рамках
проекту, ініційованого Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору»
спільно з Всеукраїнською правозахисною організацією «Меморіал» ім.
Василя Стуса, ГО ім. Омеляна Ковча, отримала комплекти книг з
тематики геноциду українського народу– Голодомору 1932-1933 років
(загалом близько 45 примірників).

21. Біляївська міська публічна бібліотека

22. Публічна бібліотека Великомихайлівської селищної ради

23. Любашівська публічна бібліотека

24. Публічна бібліотека Вилківської міської ради
Ізмаїльського району
Презентація архівних документів,
ілюстрованих матеріалів та спогадів
очевидців «Голодомор: біль
народний» та книжкової виставки
«Лихоліття 33-го».

26. Онлайн-бесіда «Три голодомори українського народу: 1921-1923, 1932-1933 й 1946-1947
р.р. та їхній вплив на формування української ментальності»
Проєкт студентів Української
академії
лідерства«Непораховані з
1932».
Автори проекту відтворили їжу,
яку куштували українці в
голодні роки: «затируху» і
коржики з перетертої кори
дерев, випічку з картопляних
очисток, хлібців з соломи, суп
«бур’ян» з кукурудзи й трави,
хліб з трави, галушки з мілкої
риби й іншу їжу.
https://mayak.org.ua/article/neporahovani-z-1932-
v-ukraine-poyavilsya-onlajn-restoran-pamyati-
zhertv-golodomora/
https://biblioteka.od.ua/onlajn-besida-na-temu-try-golodomory-ukrayinskogo-narodu-
1921-1923-1932-1933-j-1946-1947-r-r-ta-yihnij-vplyv-na-formuvannya-ukrayinskoyi-

27. Лекція Олександра Бабіча «Порівняння причин та обставин трьох великих голодів XX
ст. 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр.» https://biblioteka.od.ua/porivnyannya-prychyn-ta-obstavyn-
troh-velykyh-golodiv-xx-st-1921-1923-1932-1933-1946-1947-rr-lektsiya-oleksandra-babicha/
Лекція Наталії Петрової «Скорботні 1932-1933 роки: механізм організації Голодомору
(за матеріалами досліджень Одещини)» https://www.youtube.com/watch?v=d7bfs1kh3J0
«Година пам’яті жертв Голодомору» https://biblioteka.od.ua/godyna-pam-yati-zhertv-golodomoru/
«День пам’яті жертв Голодомору» https://biblioteka.od.ua/27-lystopada-den-pam-yati-zhertv-
Одеська обласна універсальна наукова бібліотека
імені М.С. Грушевського

28. …Це остання хлібина,
остання…
Очі горем налиті вщерть,
Батько й діти не їли зрання,
Це остання хлібина, остання.
Після неї – голодна смерть…
Плаче й крає, мов соломинку.
Пильно дивиться дітвора.
– Тату, їжте ось цю
шкуринку,
Майте жалю до нас
краплинку,
Умирати вже вам пора.
Матерям (1933)
Взяв шкуринку дідусь і плаче.
І стареча рука тремтить.
Сиве око, сліпе, незряче,
Але серце його козаче,
Б’ється рівно і хоче жить…
Стали кожному крихти в
горлі,
Спазми в горлі. Немає слів.
А над хатою – клекіт орлій,
А на вигоні – трупи чорні,
Там, де саваном сніг білів.
Борис Олександрів (1921 – 1979) – український поет

29. «Запали Свічку», «Не згасне свіча скорботи»
Я несу в своїх долонях свічку,
Свічку пам’яті про втрачених людей,
Про жадані колоски пшениці,
Які з страхом притискали до грудей.
Хай горить вона і не згасає,
Свічка болю, як гірка сльоза,
Знов минуле в вічність промовляє,
Голос правди лине в небеса.
(с) Юлія Л., 24.11.2015 р.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623551