1.4 моніторинг якості початкової освіти

1. 2021-2022 н.р.
МОНІТОРИНГ 1.4
забезпечення якості
початкової освіти
Марія Ілемська,
заступник директора

2. Довідка
за підсумками моніторингу забезпечення якості початкової освіти
у 2021-2022 навчальному році
29 квітня 2022 року Доповідач Марія Ілемська
Згідно з річним планом роботи ліцею на 2021-2022 навчальний рік,
наказів закладу від 15.09.2021р №156 «Про проведення моніторингів у
2021-2022н.р.», від 20.10.2021р. №184 «Про проведення практичного
етапу моніторингу предметних знань» проведено моніторинг якості знань
учнів 1-4-х класів та організації навчання в початковій школі.
Мета Вивчити стан роботи початкової школи. Оцінити ефективність
освітньої діяльності вчителів початкових класів. З’ясувати рівень
навченості дітей у 1-4 класах.
Термін перевірки І етап – листопад – грудень 2021 року
ІІ етап – березень – квітень 2022 року
Програма перевірки
1. Програмно-методичне забезпечення
2. Навчально-матеріальна база
3. Кадровий склад
4. Стан документації
5. Організація освітнього процесу
6. Аналіз діагностувальних робіт
7. Аналіз опитування педагогів
Питання вивчалося шляхом проведення бесід з учителями, відвідування
уроків у 1-4 класах, перевірки стану ведення шкільної документації:
календарних та поурочних планів учителів, класних журналів, робочих зошитів
учнів; проведено вивчення дотримання вимог щодо змісту, обсягу навчальних
програм та рівня предметних компетентностей учнів, проаналізовано матеріали
оцінювання, проведення позакласної роботи, оцінено стан навчальних
кабінетів, проведено анкетування учителів.
У процесі перевірки адміністрацією школи проводились діагностувальні
роботи, відвідувались заняття освітніх галузей, що включають предмети:
– мовно-літературна (українська мова і літературне читання),
– математична (математика),
– природнича, громадянська й історична, соціальна,
здоров’язбережувальна (я досліджую світ, я пізнаю світ).
Програмно-методичне забезпечення
Викладання у 1-4 класах здійснюється за чинними програмами, що
рекомендовані Міністерством освіти й науки України для використання у 2021-
2022 навчальному році: Типова освітня програма для 1-2, 3-4 класів закладів
загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., та
підручниками, які є в переліку навчальних програм, підручників та навчально-
методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України

3. для використання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів. В
одному із класів кожної паралелі навчання здійснюється за нетиповою
освітньою програмою науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» та
посібниками, передбаченими проєктом.
Навчально-матеріальна база
Матеріальна база кабінетів початкових класів дає змогу на сучасному
науково-методичному рівні проводити уроки для учнів 1-4 класів. Кабінети
забезпечені роздатковим матеріалом, опорними таблицями, плакатами,
наборами «Lego», глобусом та географічними картами, терезами, лупою,
набором лічильних, геометричних матеріалів, зошитами з друкованою
основою, які були придбані з ініціативи батьків, дидактичним матеріалом,
посібниками, комп’ютерними засобами. Класні кімнати 1-А, 2-А, 2-В класів
обладнані інтерактивною мультимедійною системою (кабінети 1.3, 1.6, 2.1),
дев’ять кабінетів (1.1, 1.2, 2.4, 1.5, 1.7, 1.8, 2.2, 2.3, 2.4) оснащено сучасним
телевізором. В кабінетах 1.3, 1.6, 1.7, 2.2, 2.3, 2.4 наявний принтер, у кабінеті
2.3 – ламінатор. У всіх класах є органайзери для зберігання наочності, календарі
погоди, стенди психологічного настрою учнів, вісники для батьків тощо. У всіх
класах створені осередки для учнів та вчителя, місце для відпочинку. Є засоби
гігієни, килимки для віпочинку, вішалки для верхнього одягу, тумби для
зберігання змінного взуття. Всі класи естетично оформлені. Учні 1-4 класів
100% забезпечені підручниками.
Кадровий склад
Освітню діяльність у початковій школі здійснюють учителі:
1-А клас – Кобільник О.В., 1-Б клас – Малярчук Л.І.,1-В клас – Драган Н.Г.,
2-А клас – Дідошак Н.Д., 2-Б клас – Самчук Т.Г., 2-В клас – Левицька Х.Д.,
3-А клас – Дмитрієва Я.Р., 3-Б клас – Курус Т.М., 3-В клас – Андріїшин І.В.,
4-А клас – Баволяк М.О., 4-Б клас – Самборська Л.З., 4-В клас – Білик В.С.
Шкільна документація
Перевірка класних журналів показала, що записи з усіх предметів
ведуться розбірливо, чітко та охайно. Теми уроків відповідають календарному
плануванню, що свідчить про виконання навчальних програм. Календарні
плани вчителів складені згідно з навчальними планами і програмами з
урахуванням методичних рекомендацій, включають всі види перевірок
(аудіювання, письмовий, усний переказ, діалог, мовні знання тощо).
Кваліфікаційна категорія Кількість педагогів
ІІ категорія 5
І категорія 2
Вища категорія 10
Старший вчитель 6

4. Відвідавши уроки, з’ясовано, що всі вчителі належним чином готуються
до проведення навчальних занять. Поурочні плани продумані. В них
передбачені всі елементи структури обраних уроків, чітко визначені окремі
етапи уроку та заплановані відповідні завдання. При підготовці до уроку,
вчителі користуються методичною літературою.
Аналіз перевірки робочих зошитів показав, що існує певна система
письмових робіт (домашніх і класних). Зміст робіт, їх складність відповідають
вимогам навчальних програм. Зошити підписані правильно, ведуться акуратно,
регулярно перевіряються вчителями, оцінювання здійснюється відповідно до
норм оцінювання письмових робіт. В усіх класах ведеться систематична робота
над формуванням навички каліграфічного письма, здійснюється системний
контроль за дотриманням орфографічного режиму.
При проведенні співбесід було виявлено, що вчителі обізнані з вимогами
навчальних програм та методичними рекомендаціями щодо викладання
предметів у початкових класах. Згідно з календарним плануванням проводяться
діагностувальні роботи.
Організація освітнього процесу
Аналіз результатів вивчення стану викладання свідчить про те, що всі
вчителі володіють основними нормативними документами, програмовими
вимогами, методичними рекомендаціями щодо викладання предметів та
критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. У
підготовці до уроків учителі використовують методичні посібники, таблиці,
фахові Інтернет-ресурси. Кількість уроків за навчальним планом відповідає
фактично проведеним, про що свідчать записи у класних журналах.
Вчителі добре володіють методикою викладання предметів початкової
школи, вміло використовують на уроках ефективні методи та прийоми
навчання. Прищеплюють інтерес до пізнання, використовують індивідуальну та
групову форми роботи з учнями, застосовують інтерактивні технології,
використовують комп’ютерне обладнання.
Початковий курс мовно-літературної освіти розпочинається в першому
класі з навчання грамоти, мета якого – формування в дітей навичок читання і
письма, розвиток комунікативних умінь, пізнавальних здібностей, здатності
спілкуватися українською мовою в особистому й суспільному житті. Реалізація
зазначеної мети здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо
усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа»,
«Досліджуємо мовні явища». За навчальним планом на вивчення української
мови відведено 7 годин. Із варіативної складової в 1-2 класах додано ще 1
годину, у 3-4 класах 0,5 годин. У всіх класах, які навчаються за програмою
проєкту «Інтелект України» на вивчення української мови передбачено по 6
годин.
Реалізацію змістової лінії «Взаємодіємо усно» педагоги Драган Н.Г.та
Кобільник О.В. здійснюють через формування у молодших школярів умінь
сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та
використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з
іншими людьми в діалогічній і монологічних формах заради досягнення певних
життєвих цілей. Вчителі на уроках збагачують, уточнюють та активізують

5. словниковий запас учнів за допомогою цілої низки вправ, результативність
яких полягає не тільки у збагаченні словникового запасу дитини, а й загальному
розумовому розвитку.
У процесі реалізації змістовної лінії «Читаємо» Малярчук Л.І . та
Левицька Х.Д. намагаються навчити дітей читати вголос доступні тексти,
розуміти їх фактичний зміст, висловлювати власне ставлення до прочитаного,
читати за ролями діалоги, мати уявлення про найважливіші джерела інформації.
Педагоги раціонально використовують наочність. Однак діти по-різному
сприймають і засвоюють навчальний матеріал, тому особливу увагу слід
звертати на використання диференційованого підходу в навчанні.
Реалізацію змістової лінії «Взаємодіємо письмово» педагоги Баволяк
М.О. і Старчевська О.В. забезпечують через роботу в зошитах з письма та
розвитку зв’язного мовлення. Вони методично грамотно формують в учнів
графічні, технічні, гігієнічні навички письма. Уроки Баволяк М.О. мають
практичну спрямованість, сприяють розвитку пізнавальних здібностей
ліцеїстів, пам’яті, логічного і творчого мислення. Проте у здобувачів освіти
виникають труднощі при висловлюванні власної думки у письмовій формі.
Вчителі Дідошак Н.Д., Дмитрієва Я.Р. і Білик В.С. вдало поєднують
групові та індивідуальні форми роботи на уроці. Вони домагаються осмисленої
діяльності учнів, привчають дітей до чіткого аргументування своїх дій та
висновків. Приділяють велику увагу формуванню спеціальних вмінь та
навичок, вчать працювати з табличним матеріалом, опрацьовуючи текст
підручника, розвивають мовлення дітей, збагачують їх словниковий запас. Для
забезпечення мотивації навчальної діяльності створюють оптимальне освітнє
середовище, забезпечуючи умови для організації роботи в парах, проводять
заняття не тільки за партами, а й на килимку. З метою підвищення інтересу до
навчальної діяльності педагоги використовують різні дидактичні засоби:
ілюстративний матеріал, таблиці, схеми, моделі, зразки, цеглинки LEGO,
мультимедійні засоби та інше. Однак педагогам слід удосконалювати підходи у
здійсненні формувального оцінювання.
Вчителі Самборська Л.З. та Курус Т.М. вміло протягом уроку
контролюють увагу дітей, підтримують у класі доброзичливу ділову атмосферу,
з метою дозування навантаження, чергують різні види роботи. Процес
формування навички письма контролюється педагогами постійно. Особлива
увага звертається на формування культури оформлення письмових робіт,
уміння виявляти і виправляти недоліки письма. На уроках вчителі
дотримуються режиму чергування праці й відпочинку.
Початковий курс математики покликаний розкрити учням роль
математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
формувати в дітей основи математичних знань та способів дій; реалізувати
потенціал галузі для застосування здатності міркувати логічно, для розвитку
математичного мовлення. Реалізація означуваних завдань здійснюється за
такими змістовними лініями: «Числа. Дії з числами. Величини», «Геометричні
фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Математичні задачі і дослідження»,
«Робота з даними». За навчальним планом на вивчення математики в 1-2 класах
передбачено 4 години на тиждень, у 3-4 – 5 годин. У класах, які працюють за

6. програмою проєкту «Інтелект України», у 1-му класі – 3 години, у 2-4 класах –
по 4 години на тиждень.
Відвідані уроки показали, що вчителі знають методику проведення уроків
математики, всі вони використовують сучасні освітні технології. Види
діяльності на уроках обирають з урахуванням мети і завдань. Використовують
індивідуальні, парні, групові та колективні форми роботи. Також застосовують
проблемні ситуації, технології критичного мислення, комп’ютерні технології,
технології навчання з LEGO, створення ситуації успіху, дидактичні ігри та
інше. Ефективно використовують мультимедійні презентації на різних етапах
уроку. Усі вчителі початкової школи значну увагу приділяють дотриманню
норм орфографічного режиму: на уроках постійно використовують вправи на
орфографічне написання цифр, проводять математичні диктанти, розвивають
здатність розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за
алгоритмом, обґрунтовуючи свої кроки.
У процесі вивчення математики Левицька Х.Д. та Дідошак Н.Д. формують
в учнів предметну математичну компетентність, загальнонавчальні вміння,
культуру мовлення, чіткість і точність думки. Забезпечують розвиток в учнів
просторових уявлень, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й
абстрагувати. Формують практичні уміння будувати, креслити, моделювати,
розпізнавати геометричні фігури в просторі, зіставляти їх образи з предметами
навколишнього середовища. Формують здатність учнів розпізнавати практичні
проблеми, розв’язувати сюжетні задачі, які забезпечують зв'язок математики з
реальним життям. Частими у вживанні педагогів є слова – з’ясуй, встанови,
визнач, досліди, які спонукають до дослідницьких дій.
У 1 класі Кобільник О.В. та Драган Н.Г., враховуючи індивідуальні
особливості учнів, під час проведення уроків створюють ігрові ситуації.
Великого значення на уроках математики надають розвитку в учнів усних
обчислень, вважаючи їх основою математичної грамотності, добиваються
механічного запам’ятовування складу чисел першого десятка. Продумуючи
вправи для усної лічби, використовують дидактичні таблиці, картки для усного
рахунку, роздатковий матеріал. Як результат – першокласники добре
виконують арифметичні дії усно.
Для кращого засвоєння дітьми алгоритму розв’язування задач вчитель
Малярчук Л.І. створює схеми скороченого запису, спонукає до самостійного
оцінювання своєї діяльності. Учні на уроці розкуті, легко комунікують з
вчителем, не бояться помилятися. Уроки Любові Ігорівни цікаві, динамічні,
вирізняються продуманим, дозованим використанням інновацій, високою
щільністю різних видів роботи, багатим презентаційним та демонстраційно-
роздатковим матеріалом. Чільне місце на її уроках займає індивідуальна робота
з учнями, яким важче дається навчання, проте вона не відокремлюється
психологічно від колективної навчальної діяльності всього класу. Важливу роль
у продуктивності уроку, мотивації до вивчення математики у 1 класі відіграє
емоційний позитивний фон, який задає вчитель на кожному етапі: підбадьорює,
хвалить, доречно жартує, вміло дозує розумове навантаження з емоційним
розвантаженням.
Тетяна Самчук вміє надзвичайно активний клас строгим голосом
зосередити на робочому моменті уроку, що значно активізує розумову

7. діяльність дітей, а потім огранічно-невимушено змінити тон і продовжувати
урок.
Учителі 3-х класів Ірина Андріїшин та Яна Дмитрієва детально
продумують етапи уроку, чергують види діяльності. На їх уроках
простежується триєдина мета. Обчислювальні навички формують на матеріалі
різної складності. Вчителі уміло використовує ІКТ, формує в учнів
загальнонавчальні вміння, математичне мовлення, чіткість і точність думки.
Особливе місце в освітній діяльності займає курс «Я досліджую світ» (в
класах, які працюють за програмою проєкту «Інтелект України», предмет має
назву «Я пізнаю світ»). Це зв'язок із життям, з практикою застосування
здобутих умінь, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. За навчальним
планом на вивчення курсу в 1-4 класах, які навчаються за програмою НУШ
передбачено 3 години на тиждень, у класах, які працюють за нетиповою
програмою проєкту «Інтелект України», у 1-му класі – 8 годин, у 2-4 класах –
по 9 годин на тиждень.
На уроках курсу Любов Малярчук та Наталія Драган забезпечують
формування дослідницьких умінь, доступних способів пізнання об’єктів, явищ
природи і суспільного життя. Ірина Андріїшин і Христина Левицька виховують
у дітей активну позицію щодо громадянської і соціально-культурної
належності, інтересу до пізнання історії свого краю, пошани до символів
держави. Яна Дмитрієва забезпечує розвиток толерантності у соціальній
комунікації, ціннісне ставлення до приватного життя інших людей.
Над створенням умов для самовираження учнів у різних видах діяльності,
дотриманням правил природоохоронної поведінки, ощадливого використання
природних ресурсів наполегливо працюють Віра Білик і Мирослава Баволяк. На
уроках курсу педагоги активно використовують спостереження, дослідницьку
практичну роботу, встановлення послідовностей, критичну оцінку побаченого,
встановлення зв’язків та залежностей, роботу з ІКТ. З допомогою
мультимедійних презентацій учні віртуально подорожують, знайомляться із
знахідками минулого тощо. Однак не завжди педагоги забезпечують
проведення на уроці навчального експерименту, який би забезпечив
формулювання відповідних висновків.
Вчителі Самборська Л.З. та Самчук Т.Г. мають високий професійний
рівень, напрацьований у постійному творчому пошуку, у безперервній
самоосвіті. Їх методика викладання базується на реалізації основних вимог
програм та Концепції Нової української школи, використанні інтерактивних,
розвивальних методів навчання, нестандартних підходів до уроку, співпраці з
учнями. На їх уроках постійно створюється атмосфера розкутого, зацікавленого
навчання, стимулюється інтерес учнів до предмета. Уроки завжди
цілеспрямовані, методично насичені. Любов Малярчук уже з першого класу
вчить дітей виконувати тестові завдання. ЇЇ уроки завжди тісно пов`язані з
життям, інтересами дітей, історією країни, вивченням національних традицій
своєї держави. Учням прищеплюється художній смак, розвиваються їх
естетичні відчуття, гуманізм, патріотизм. У своїй роботі Любов Ігорівна
активно використовує нові педагогічні прийоми притаманні НУШ: «Щоденні
3», «Щоденні 5», з допомогою яких навчає дітей самостійно працювати,
нестандартно мислити.

8. Відповідно до Концепції НУШ, Оксана Кобільник та Курус Т.М. постійно
працюють над створенням оптимального соціально-культурного мікроклімату
в колективі, який сприяє творчому саморозкриттю, саморозвитку, спонукає
учнів до діяльності, яка дозволить вступати в реальні відносини з оточуючим
світом, контактувати один з одним. Виховання учнів здійснюється в процесі
навчання, як наскрізне. Сучасні педагогічні технології та методи роботи дають
змогу максимально залучати дітей до роботи, надають можливість відчути себе
частинкою соціуму, його невід’ємною ланкою.
Аналіз діагностувальних робіт
У 2-Б класі (вчитель Самчук Т.Г.) перевірено вміння другокласників писати
диктант. В ході перевірки з’ясовано, що всі учні класу мають сформовані
навички письма під диктування, розбірливо записуючи літери українського
алфавіту, дотримуючись абзаців та полів зошита. Лише двоє дітей класу
потребують допомоги та досягають результату з допомогою вчителя під час
перевірки написаного. Тридцяти відсоткам другокласників потрібна допомога
при виявленні та виправленні графічних, орфографічних чи пунктуаційних
недоліків письма.
Учні 3-Б класу (вчитель Курус Т.М.) виконували письмову роботу з
математики, яка містила 6 обов’язкових завдань та додаткові приклади на
обчислення. Аналізуючи роботи можна зробити висновок, що дітям вистачило
часу для виконання обов’язкових завдань, так як усі діти, крім двох, виконували
додаткові завдання. Однак роботи учнів свідчать, що діти часто допускають
помилки під час обчислень та визначенні порядку виконання дій у виразах з
дужками. Половина учнів класу допустила помилки при розв’язуванні задачі на
зведення до одиниці. Третина дітей помилилась при обчисленні периметра
трикутника. І лише троє дітей класу впорались із складеною задачею з логічним
навантаженням. Одинадцять дітей виконали її неправильно і стільки ж – зовсім
не приступили до її виконання.
Аналіз результатів дослідження з математики учнів 4-А класу (вчитель
Баволяк М.О.) засвідчує про те, що діти виявились добре підготовленими до
тестування, адже відсоток (%) дітей, які не приступили до виконання завдань
нульовий. Для більшості учасників моніторингового дослідження завдання
були посильними для виконання. Учні продемонстрували вміння записувати
число у вигляді суми розрядних доданків (86,3%), збільшувати чи зменшувати
число у 100, 1000 разів (90%). 72,7% четвертокласників правильно виконали
роботу з величинами, 63,6% знають порядок виконання дій у виразі та без
помилок виконують обчислення. Дещо складнішим видявилось завдання №5,
що засвідчує про недостатні знання учнів з теми «Розв’язування задач на
різницеве порівняння» (45,5% учнів виконали неправильно). Досить добре
(81,8%) діти справились із завданням побудувати прямокутник і знайти його
периметр.
У 4-В класі (вчитель Білик В.С.) перевірено роботу дітей з мовними
одиницями. Робота містила 8 завдань, 4 з яких – тестові. Аналіз робіт дає
можливість зробити висновок, що більшість учнів вміє знаходити в реченні
іменники, визначати їх відмінки та записувати відмінкові закінчення. Діти
добре вміють змінювати іменники за числами, а також розрізняють пряме і

9. переносне значення слів. Окремими учнями допущені помилки при списуванні
тексту та визначенні відмінка іменників у реченні.
Аналіз опитування педагогів
1. Чи вважають батьки учнів Вашого класу шкільну освіту пріорітетною у
виборі майбутньої професії дитини?
2. Що є, на Ваш погляд, причиною невдач у навчанні дітей класу?
0
2
4
6
8
10
12
ТАК НІ
Ряд 1 Ряд 2
0
1
2
3
4
5
6
7
8
Складність матеріалу Відсутність здібностей Небажання вчитися
Столбец1 Столбец2 Столбец3

11. 3. Чи вважаєте Ви підручники за програмою НУШ доступними для
сприймання учнями?
4. Чи звертаєте Ви увагу на вміння учнів використовувати знання
навчальних предметів на практиці?
0
1
2
3
4
5
6
ТАК НІ ЧАСТКОВО
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3
0
2
4
6
8
10
12
ТАК НІ ЧАСТКОВО
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3

12. 5. Чи використовуєте Ви у своїй роботі дослідницький, пошуковий та
проблемний способи викладання матеріалу?
6. Чи заохочуєте Ви дітей виконувати додаткові завдання творчого
характеру?
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
ТАК НІ ЧАСТКОВО
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
ТАК НІ ЧАСТКОВО
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3

13. 7. Яке оцінювання, на Вашу думку, в повній мірі відображає рівень знань
дитини?
8. Чи використовують учні початкових класів Інтернет-ресурс «Готові
домашні завдання» у підготовці до уроків?
0
1
2
3
4
5
6
7
8
Формувальне Бальне
Ряд 1 Ряд 2
0
1
2
3
4
5
6
7
ТАК НІ ЧАСТКОВО
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3

14. 9. Визначте за п’ятибальною шкалою рівень батьківської допомоги у
підготовці до уроків.
10.Чи впливає на ефективність та якість проведення уроків достатній рівень
інформаційно-технічного та навчально-методичного забезпечення
навчальних кабінетів?
0
1
2
3
4
5
6
7
8
1 2 3 4 5
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3 Ряд4 Ряд5
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
ТАК НІ ЧАСТКОВО
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3

15. 11.Чи мотивує учнів до навчання створення нового освітнього простору?
12.Оцініть за п’ятибальною шкалою рівень акдемічної свободи у закладі
освіти, в якому Ви працюєте.
0
2
4
6
8
10
12
ТАК НІ ЧАСТКОВО
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1 2 3 4 5
Ряд 1 Ряд 2 Ряд 3 Ряд 4 Ряд 5

16. Висновки
Отже, поруч з великою кількістю позитивних напрацювань з формування
предметних компетентностей вчителями початкових класів, мають місце деякі
зауваження, які потребують доопрацювання. Під час спостереження за роботою
учнів та вчителів на уроках з’ясовано, що час, відведений для різних форм
організації освітньої діяльності, все ще розприділяється не достатньо
збалансовано: переважає загально-класна форма організації діяльності
ліцеїстів, якою керує вчитель, а роботі у парах та невеликих групах, де діти
можуть самостійно без впливу вчителя приймати рішення, відводиться досить
незначний об’єм часу. Більше часу діти працюють у зошитах, виконуючи
вправи передбачені підручником. Менше часу відводиться для дослідницької
чи творчої активності. Навчання загалом недостатньо підтримує розвиток
творчого потенціалу учня, відсутній диференційований підхід. Формувальне
оцінювання ліцеїстів педагоги здійснюють шляхом педагогічного
спостереження за навчальним поступом учня, яке фіксують в окремих
журналах, аналізу учнівських портфоліо, результатів діагностувальних робіт,
самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів, що в свою
чергу активізує освітню діяльність, сприяє розвитку критичного мислення.
Однак під час відвіданих уроків було встановлено, що процес
взаємооцінювання та самооцінювання не є системним і потребує
вдосконалення. А під час проведення уроків з використанням технологій
дистанційного навчання такі складові вчителі іноді зовсім випускають. Беручи
до уваги результати оцінювання діагностувальних робіт та робіт у робочих
зошитах видно, що оцінні судження не завжди конкретні та об’єктивні. В
результаті аналізу також встановлено, що недостатня робота педагогами
ведеться стосовно формування письма під диктування, а також потребує
вдосконалення система роботи з розвитку логічного мислення на уроках
математики. Опираючись на протоколи приведення методичних діалогів з
педагогами, самоаналізу методичного забезпечення якості освіти навчальних
дисциплін, аналізу опитувальників учителів можна зробити висновок, що
потребує удосконалення система роботи з обдарованими учнями та
використання диференційованого підходу в організації освітнього процесу у 1-
4 класах. Тому педагогам потрібно і надалі велику увагу приділяти роботі з
дітьми різних рівнів навченості, використовуючи, диференційований,
індивідуально-особистісний підхід до учнів із застосуванням інноваційних
технологій.

17. Рішення:
1. Вважати рівень викладання предметів початкової школи достатнім.
2. Затвердити рекомендації моніторингу.
Рекомендації моніторингу
1. Систематично працювати над підвищенням фахового рівня.
2. Усунути недоліки, виявлені при перевірці ведення учнівських зошитів.
3. Розвивати писемне мовлення школярів шляхом заохочення їх
записувати свої думки, враження, писати про те, що їх хвилює,
впроваджуючи в практику роботи прийом «Щоденник вражень».
4. Забезпечити ефективність індивідуальної роботи з слабкими учнями,
застосовуючи підбір диференційованих завдань для роботи в класі й для
виконання завдань вдома.
5. Забезпечити корекційну роботу з тем, що були допущені типові
помилки під час діагностувальних робіт.
6. Пробуджувати активність, підкреслювати мотиваційні компоненти
діяльності у роботі з обдарованими учнями.
7. Систематично використовувати диференційовані завдання та завдання
творчого характеру.
8. Удосконалювати підходи у здійсненні формувального оцінювання.
9. Систематизувати дидактичні матаріали за рівнями складності.
3. Учителям початкової школи виконувати Рекомендації моніторингу.

18. 2021-2022 н.р.
Схема
моніторингу
якості початкової освіти
Підготовчий етап: з 01 листопада 2021 р.
✓ визначення мети, очікуваних результатів,
✓ складання схеми моніторингу,
✓ обговорення даного питання на оперативній нараді,
✓ визначення відповідальних за методичний супровід,
✓ наказ на організацію проведення практичного етапу
моніторингу,
✓ визначення змісту предметного дослідження,
✓ вибір інструментарію для проведення моніторингу.
Практичний етап: листопад – грудень 2021р.,
березень 2022р.
✓ написання моніторингових письмових робіт,
✓ перевірка ведення учнями робочих зошитів,
✓ оформлення протоколів проведення моніторингу (вчителі),
✓ пропозиції вчителів до Рекомендацій моніторингу,
✓ відвідування уроків,
✓ методичні діалоги з учителями, що викладають предмети,
✓ аналіз ведення вчителями шкільної документації (календарне та
поурочне планування, класний журнал),
✓ самоаналіз учителів методичного забезпечення (педагогічні
технології та методи), (заповнення таблиць).

19. Аналітичний етап: квітень 2022 року
✓ систематизація даних протоколів моніторингових письмових
робіт,
✓ аналіз результативності з предметів,
✓ узагальнення протоколів перевірки робочих зошитів,
✓ висновок моніторингу,
✓ довідка на основі узагальнених висновків,
✓підготовка Рекомендацій моніторингу
✓затвердження Рекомендацій моніторингу.

20. 2021-2022 н.р.
Очікувані результати
моніторингу забезпечення якості
початкової освіти
1. Аналіз та оцінка результатів навчання.
2. Оцінка ефективності навчального процесу з точки
зору Державного стандарту початкової освіти.
3. Аналіз професійної компетентності педагогів.
4. Аналіз якості навчання та планування корекційної
діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей
учнів.
5. Удосконалення системи надання освітніх послуг в
ЗЗСО.

22. 2021-2022н.р.
Рекомендації
моніторингу забезпечення якості
початкової освіти
1. Систематично працювати над підвищенням фахового
рівня.
2. Усунути недоліки, виявлені при перевірці ведення
учнівських зошитів.
3. Розвивати писемне мовлення школярів шляхом
заохочення їх записувати свої думки, враження,
побажання, впроваджуючи в практику роботи прийом
«Щоденник вражень».
4. Забезпечити ефективність індивідуальної роботи з
слабкими учнями, застосовуючи підбір
диференційованих завдань для роботи в класі й для
виконання завдань вдома.
5. Забезпечити корекційну роботу з тем, що були
допущені типові помилки під час діагностувальних
робіт.
6. Пробуджувати активність, підкреслювати мотиваційні
компоненти діяльності у роботі з обдарованими учнями.
7. Систематично використовувати диференційовані
завдання та завдання творчого характеру.
8. Удосконалювати підходи у здійсненні формувального
оцінювання.
9. Систематизувати дидактичні матаріали за рівнями
складності.

23. 2021-2022 н.р.
Самоаналіз методичного забезпечення
якості освіти навчальних дисциплін
Учитель______________________
1. Педагогічні технології
Назва Результат практичного використання
2. Методи організації освітньої діяльності
Назва Результат практичного використання

24. 2021-2022н.р.
Протокол
проведення методичного діалогу
Вчитель_______________________________
Техніка
Забезпечення
здоров’я(водний
баланс, засоби гігієни)
Освітній простір
Формувальне
оцінювання
Диференційовані
завдання
Робота з обдарованими
учнями
Внутрішньопереміщені
учні (тп)
Опитувальник
Самоаналіз
методичного
забезпечення
Робоче портфоліо